10 мільйонів гривень на поточний ремонт доріг у Торецькій громаді, 243 тисячі на пальне й 30 тисяч гривень на канцелярію з логотипом. 

Розбираємо останні  найбільші закупівлі відомств Торецька Бахмутського району на порталі Прозорро.  

Торецьк Новини

Управління житлово-комунального господарства Торецької міської військової адміністрації у червні оголосило закупівлю на ремонт доріг Торецької громади. Загальна вартість послуги — майже 10 мільйонів гривень.

У документації до закупівлі зазначається, що ремонт необхідний через складність руху транспорту для перевезення поранених, евакуації населення, доставляння гуманітарної допомоги та іншої логістики, пов’язаної з бойовими діями.

Йдеться про дороги у населених пунктах: Торецьк, Щербинівка, Залізне, Північне, Нью-Йорк: 

У закупівлі зазначається термін виконання робіт до 15 вересня цього року. 

Торецька міська військова адміністрація на початку липня замовила 500 літрів дизельного пального вартістю 28 тисяч гривень. 10 одиниць архівних стелажів для відомства вартували 53,5 тисячі гривень. Ремонт офісної техніки обійшовся у понад 27 тисяч гривень. 46,1 тисячі гривень коштувало військовій адміністрації 862 літри пального.

Також для відомства придбали брендову продукцію з логотипом, а саме — понад 500 одиниць канцелярії, браслетів та парасольок загальною вартістю понад 30 тисяч гривень.

Торецьк: Медицина

Для Центру первинної медико-санітарної допомоги Торецька придбали 6 одиниць меблів вартістю 11 тисяч гривень. 

Також для центру придбали 4770 літрів дизельного пального, що вартувало 243,2 тисячі гривень. 26 одиниць світильників вартували ще 19,8 тисячі гривень.

Читайте також:

• Бронювання пікапа за 1,6 мільйона і поштові послуги за 200 тисяч: що придбали для Соледару
• Пікапи, пальне й арматура: що купляють для прифронтового Сіверська
• Фотоапарат, кошики для квітів та пальне: що необхідно відомствам Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) оприлюднила звіт щодо роботи зі зверненнями громадян у звітному періоді 2025 року. Згідно зі звітом, бахмутяни, найчастіше зверталися до МВА з питань соцзахисту та щодо соціального захисту та компенсацій за втрачене житло.

Детальніше про те, що турбує бахмутян та з чим вони зверталися до МВА протягом 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика звернень до Бахмутської МВА за рік

26 січня 2026 року на сайті Бахмутської МВА з’явився документ “Про підсумки роботи зі зверненнями громадян в Бахмутській міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області та виконавчих органах Бахмутської міської ради за 2025 рік”. За 2025 рік до Бахмутської МВА звернулися 446 людей. Це на 24,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, адже тоді було зафіксовано 593 звернення.

Зменшення кількості офіційних звернень посадовці пояснюють переходом на більш оперативні канали комунікації. Це пошта та телефони.

Статистика за формою подання наступна:

• 67% (299 звернень) — усні звернення, отримані через “Пряму лінію” за допомогою телефону;
• 33% (147 звернень) — надійшли засобами електронною поштою.

Загалом вирішили 127 питань, на 301 звернення надали ґрунтовні роз’яснення, 1а 15 запитів наразі перебувають на стадії розгляду.

Що турбує бахмутян

Загалом у зверненнях порушувалося 490 питань різної тематики. Левову частку з них — 51,8% або 254 звернення — становлять питання соціального захисту населення. У цьому контексті пріоритетними були питання надання гуманітарної та матеріальної допомоги — 39% (99 питань) та 36% (91 питання) відповідно.

Також актуальним залишається питання забезпечення соціальним житлом (16% від соціальної тематики). Фахівці надали роз’яснення 40 заявникам щодо законодавчих норм, які регулюють надання житла особам, котрі не можуть самостійно його придбати.

Решта 9% звернень у цій категорії стосувалися відновлення пільг на комунальні послуги, актуалізації даних у реєстрі ветеранів війни, оформлення виплат ВПО та забезпечення засобами реабілітації.

Друге місце за кількістю звернень зайняло питання отримання компенсації за зруйноване житло. До МВА надійшло 117 питань або 24% на відповідну тему від загальної кількості.

Як зазначається у звіті, жителі громади активно звертаються за роз’ясненнями щодо механізмів надання компенсації за пошкоджене та знищене майно. Попри те, що законодавство передбачає відповідні процедури, існування низки умов та обмежень вимагає додаткових консультацій з боку адміністрації.

Третє місце зайняло питання житлово-комунального господарства — 5,7% або 28 питань. Бахмутяни цікавилися:

• постановкою та перебуванням на квартирному обліку;
• ситуацією з боргами за комунальні послуги;
• приватизацією житла.

Сфера охорони здоров’я склала 4,1% (20 питань). Звернення стосувалися забезпечення медикаментами, допомоги у лікуванні та протезуванні, а також роботи МСЕК (встановлення або перегляд групи інвалідності).

Інші 14,4% питань охоплювали теми права власності на землю, дотримання законності, трудових відносин, отримання адміністративних послуг та підтвердження права власності на нерухоме майно.

Читайте також:

“Від того, що у нас прийнятий один закон, у нас завтра не з’явиться величезна кількість пільгового житла”. Закон про житлову політику №12377: що він означає для ВПО та вразливих груп

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соледар – місто в Донецькій області, яке до повномасштабного вторгнення росії було відоме насамперед підприємством з видобутку солі “Артемсіль” – одним із найбільших у Європі. До 2022 року тут проживало понад 10 тисяч людей, працювали школи, лікарня, промислові об’єкти, а саме місто було важливою частиною економіки регіону. Проте російське вторгнення зруйнувало Соледар.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала, що сталося з Соледаром після окупації російськими військами.

Бої за Соледар і повна окупація

Активні бойові дії за Соледар розпочалися влітку-восени 2022 року під час наступу російських військ на Бахмутському напрямку. Місто швидко перетворилося на одну з ключових точок протистояння.

13 січня 2023 року Міністерство оборони росії заявило про взяття Соледара під контроль. За твердженням російської сторони, місто було захоплене ще ввечері 12 січня. Україна на той момент офіційно не підтверджувала втрату контролю, наголошуючи, що в районі тривають інтенсивні бої. У заявах російського військового відомства Соледар називали “важливим плацдармом” для подальшого наступу та можливістю перерізати логістику ЗСУ до Бахмута.

Тогочасний полковник Збройних сил України Сергій Череватий  25 січня 2023 року підтвердив відхід частин ЗСУ з міста. Він прокоментував це так.

За словами Череватого, лінія фронту була вирівняна, тому не сталося оточення чи захоплення українських підрозділів.  Після цього ЗСУ закріпилися на заздалегідь підготовлених оборонних рубежах на околицях міста, щоб створити більш вигідні позиції для подальшої оборони.

Соледар: масштаби руйнувань

Вже наприкінці січня 2023 року окупаційна влада фактично визнала катастрофічний стан міста. 24 січня денис пушилін, який позиціюється як голова так званої “днр”, заявив, що рівень руйнувань у Соледарі настільки високий, що житлові будинки недоцільно відновлювати – простіше зводити нові. Він також повідомив про створення спеціальної комісії під керівництвом віцепрем’єра рф марата хуснулліна, яка нібито мала визначити подальшу долю міста.

Паралельно у прокремлівських медіа почали з’являтися матеріали, що описували Соледар як практично повністю зруйноване й безлюдне місто. У публікаціях від 29 січня 2023 року зазначалося, що більшість житлових кварталів лежать у руїнах, цивільного населення немає, а пересування можливе лише в супроводі бойовиків.

На початку лютого 2023 року російські видання самі підтверджували: Соледар зазнав масштабних руйнувань, а мешканці були змушені евакуюватися. Водночас окупаційна адміністрація говорила про плани відбудови міста та відновлення “Артемсолі”, а в матеріалах наводилися емоційні свідчення евакуйованих жителів, які сподівалися колись повернутися додому.

Обіцянки замість відновлення

Минали місяці, однак реальних відновлювальних робіт у місті так і не розпочали. У серпні 2023 року, дмитро стешин, російський воєнний кореспондент порівняв зруйнований Соледар із Дрезденом після Другої світової війни, наголосивши, що в місті майже не залишилося вцілілих будівель і цивільного населення.

У січні 2024 року, в річницю захоплення Соледара, денис пушилін назвав подію “звільненням від української окупації” та вкотре підкреслив її військове значення. Водночас він визнав, що бойові дії унеможливлюють розмінування та будь-яке відновлення міста. Попри це, пушилін знову говорив про “майбутнє відродження” Соледара і запуск “Артемсолі”.

Фактично протягом 2024-2025 років риторика окупаційної влади не змінювалася. З одного боку – заяви про плани, з іншого – постійні пояснення, чому ці плани неможливо реалізувати. У травні 2024 року в етері телеканалу “россия‑24” пушилін заявив, що обстріли з боку ЗСУ нібито не дозволяють навіть розпочати розмінування та розбір завалів у Соледарі, таким чином окупаційна влада знову перекладала відповідальність на українські війська.

 “Противник предпринимает перечень действий, которые не позволяют даже пока что приступить к разминированию, к разбору завалов, и это, конечно же, сложный вопрос”, — написав пушилін.

В квітні 2025 року російська окупаційна влада запровадила програми, які мають на меті заселити ці території російськими громадянами, включаючи пільгову іпотеку на придбання житла саме в цих містах. За даними місцевих ЗМІ, в росії мала запрацювати державна програма пільгового житлового кредитування для сімей з дітьми, яка поширювалася й на окуповані Бахмут і Соледар та інші населені пункти.

Іпотеку могли отримувати російські родини для купівлі чи будівництва житла на цих територіях, навіть якщо воно було зруйноване чи частково зруйноване під час війни.  Але наприкінці 2025 року пушилін знову наголосив, що через складні безпекові обстановини, в місті неможливо почати відновлювальні роботи або навіть провести кадастрові оцінки для компенсацій.

Люди без міста

Поки Соледар залишається зруйнованим і безлюдним, його мешканці живуть у статусі евакуйованих. У липні 2024 року так званий “уряд днр” повідомив про одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч рублів (5 500 грн) для евакуйованих жителів, зокрема з Соледара. Йшлося про кілька тисяч людей, які втратили домівки, але отримали лише символічну фінансову підтримку. 

У повідомленнях окупаційної влади неодноразово наголошувалося, що цивільного населення в Соледарі нібито немає. За даними джерел, навіть після завершення активних боїв люди намагаються повернутися до своїх домівок у Соледар і Бахмут із тимчасово окупованих територій. Однак окупаційні сили блокують в’їзд і виїзд, не дозволяючи цивільним заїжджати в міста та залишати їх через контрольовані окупантом під’їзди

“Артемсіль”: символ, який не відновили

Окремою темою залишається доля підприємства “Артемсіль”, яке до війни було стратегічно важливим для України. Про його відновлення окупаційна влада говорила ще у 2023 році, однак реальний стан підприємства свідчить про інше.

Через три роки після захоплення Соледар залишається символом не обіцяної росіянами “відбудови”, а руйнування та невиконаних обіцянок. Місто фактично не існує як простір для життя: без мешканців, без інфраструктури, без реальних планів відновлення. Усі заяви окупаційної влади зводяться до риторики про “після війни”, яка не має чітких термінів і гарантій.

Примітка. Над текстом працювала практикантка Марія Дубенко

До теми:

Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!