Майже 10 років окупованим Донецьком керує Олексій Кулемзін. Фактично він є мером міста, його офіційна посада звучить як “голова муніципального утворення міський округ Донецьк”. До посади в окупаційній адміністрації Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З приходом окупантів перейшов на їхній бік, і очолив спочатку місцеве комунальне підприємство, а згодом став керувати всім містом.

Що відомо про Олексія Кулемзіна і його роль у керуванні окупованим Донецьком? Редакція зібрала досьє.

Олексій Кулемзін, біографія до 2014 року

З біографії, опублікованої в росджерелах, йдеться, що Олексій Кулемзін народився 13 червня 1974 року в Донецьку.

Має дві вищі освіти, навчався в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. У 1997 році отримав диплом за спеціальністю “Економіка та управління виробництвом”, а у 2000 році — за спеціальністю “Державна служба”.

Трудовий шлях розпочав у 1989 році, але посади та місця роботи в біографії не вказані.

З травня 1998 року по 2014 рік Олексій Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З 2007 до 2010 року був начальником Управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції, а з 2011 до 2013 року — заступником начальника Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій та зовнішньоекономічних зв’язків.

Кар’єра Олексія Кулемзіна після приходу окупантів

Після окупації Донецька Олексій Кулемзін вирішив залишатися в місті. Він підтримав окупаційну владу. В інтерв’ю, датованому 2025 роком, заявив, що цей вибір був свідомим. А окупацію Донецька вважає своїм головним досягненням.

З листопада 2014 року окупанти призначили Олексія Кулемзіна директором комунального підприємства “Донелектроавтотранс”. На цій посаді він вперше фігурує на відео окупаційної адміністрації. У жовтні 2014 року так звана “адміністрація міста Донецька” створила канал в Youtube. У відео за листопад Кулемзіна вже можна було побачити на відео. Він закликав мешканців Донецька сплачувати проїзд у громадському транспорті і попереджав про штрафи.

Також на цьому каналі є відео, де Кулемзін звітує про роботу так званому “меру” Донецька, призначеного окупантами, Ігорю Мартинову. Вони говорять про збитки КП, звинуваючи в цьому колишнє керівництво, а Кулемзін презентував нові посвідчення контролерів з символікою “днр”.

У 2015 році Олексій Кулемзін розпочав політичну діяльність. У вересні того року він став депутатом так званої “народної ради днр”. Кулемзін йшов по списку від громадського руху “Донецька республіка”, членом якого він був.

Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.

17 жовтня 2016 року тодішній ватажок “днр” олександр захарченко призначив Кулемзіна виконувачем обов’язків голови адміністрації Донецька. У травні 2019 року нинішній ватажок пушилін призначив його повноцінним головою адміністрації Донецька.

Олексій Кулемзін як мер окупованого Донецька

З 2016 року Олексій Кулемзін висвітлював роботу з відновлення житла і інфраструктури в Донецьку. Зокрема, на початку 2017 року розповідав про вирішення проблеми з водопостачанням у місті. Він запевняв, що комунальники працюють над запуском станції і скоро вода має з’явитися в домівках донеччан. Відтоді в місті почали працювати точки розвозу води. До слова, ця проблема не вирішена в Донецьку і до сьогодні.

У серпні 2020 року Кулемзін взяв участь у відкритті пам’ятника терористу Михайлу Толстих, відомого на позивний “Гіві”. Бойовик брав участь у російській окупації Донеччини та боях за Донецький аеропорт. Окрім цього, “Гіві” знущався з українських військових, які потрапляли до полону бойовиків. Був ліквідований у лютому 2017 року внаслідок підриву вибухівки в Макіївці. Окупаційна влада визнала “Гіві” героєм “днр” та встановила погруддя на його честь.

Загалом Кулемзін часто шанує пам’ять ліквідованих бойових. Щороку він покладає квіти до пам’ятника олександру захарченку, який був першим ватажком “днр”, і відвідує меморіал на місці його загибелі.

Підтримував Кулемзін і живих окупантів, які брали участь у війні з Україною. У лютому 2021 року він звітував про нагородження і допомогу бойовикам, які воювали на боці рф.

Звітує “мер” Донецька і про покращення в місті. Частина з яких відбуваються завдяки так званим регіонам-шефам з рф. Так, Кулемзін писав, що завдяки допомозі “російських друзів” із Ямало-Ненецького автономного округу, у лікарнях Донецька з’явилося нове медичне обладнання: апарати для фізіотерапії, УЗД, електрохірургії та інших призначень. Фактично він підтверджує бездіяльність окупаційних органів, які не в змозі самостійно забезпечити медзаклади.

Окремо Кулемзін намагається розвивати міжнародні відносини. Але спіпрацю налагоджують з такими ж окупованими територіями. Наприклад, у липні 2021 року Кулемзін заявив про розвиток відносин між Донецьком і Сухумі — так званою столицею Абхазії, яка фактично є територією Грузії, яку окупувала рф.

Окремо Олексій Кулемзін проводить пропаганду серед дітей. З 2021 року він дав можливість дітям з Донецька здавати російське ЕГЭ (ред. аналог українських ЗНО/НМТ) для вступу в російські заклади освіти.

Також дітей долучають до різних загальноміських акцій. Наприклад, у 2020 році в Донецьку відкрили виставку квітів до Дня міста. Примітно, що взяти участь у відкритті виставки запросили дітей. Вони були у військовій формі та з фотографіями радянських військових. А у травні 2021 року дітей, переодягнених у традиційне російське вбрання, долучили до святкування так званої “річниці днр”.

У серпні 2021 року підлітків також долучили до святкування російського дня вдв (ред. повітряно-десантних військ). Молодь у військовій формі та зі зброєю провели показове тренування.

Ще до того, як рф у 2022 році офіційно заявила про “приєднання днр” до свого складу, Донецьк транслював свою приналежність до росії. Зокрема, Кулемзін показує, як місто доєднувалося до всіх російських акцій. Це і спортивна акція “Зарядка рф”, що відбулася в парку Щербакова, і акція пам’яті, приурочена трагедії в російській Казані.

У квітні 2023 року в Донецьку відкрили місцеве відділення путінської партії “единая россия”. Його очолив Олексій Кулемзін. Неодноразово він проводив показові вручення партійних квитків мешканцям міста.

Підозра у колабораційній діяльності

У липні 2024 року Олексій Кулемзін заочно отримав підозру в колабораційній діяльності — добровільному зайнятті посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• Окупанта, який причетний до знищення Маріуполя і Авдіївки, призначили заступником міністра “днр”
• Кадрові зміни в “днр”: новим очільником МВС став російський генерал поліції
• Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованому Донецьку працюють захоплені школи, які навчають дітей за російськими стандартами. Однією з провідних шкіл у Донецьку окупаційна влада вважає гімназію №6. Цей навчальний заклад активно поширює пропагандистські наративи та формує в дітей лояльність до окупаційної влади. Керує гімназією Альбіна Афенченко. Вона очолила заклад у 2003 році, а після захоплення Донецька підтримала окупаційну владу і є директоркою закладу донині.

Що відомо про Альбіну Афенченко і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Альбіна Афенченко, біографія

Альбіна Афенченко народилася 9 липня 1968 року в Донецьку. У 1987 році закінчила Донецьке педагогічне училище і отримала професію вчителя початкових класів.

Має дві вищі освіти. У 2002 році випустилася з Донецького інституту соціальної освіти, отримавши кваліфікацію вчителя географії. А у 2011 році закінчила Сумський педагогічний інститут післядипломної педагогічної освіти за спеціальністю “Управління навчальним закладом”.

Трудову діяльність Альбіна Афенченко розпочала в 1985 році. Вона влаштувалася на посаду вчительки початкових класів у школу №58 в місті Макіївка. Тут вона працювала до 1987 року.

У 1992 отримала посаду у школі №6 міста Донецьк. До 1998 року працювала вчителькою початкових класів. З 1998 по 2002 роки була педагогинею-організаторкою та вчителькою географії. З 2003 року стала директоркою цього навчального закладу. Його вона очолює і донині.

Як працює Донецька гімназія №6 після окупації

Гімназія №6 продовжила роботу після окупації. Альбіна Афенченко, підтримавши окупантів, зберегла посаду директорки. Сьогодні в гімназії активно поширюють пропагандистські наративи та нав’язують учням російське бачення історії і війни проти України. Цьому сприяє директорка закладу.

Гімназія №6 була одним із перших навчальних закладів Донецька, які пройшли державну акредитацію освітньої діяльності в рф. А у 2015-2016 навчальному році на базі гімназії проходила апробація (ред. перевірка, випробування на практиці та офіційне перед остаточним впровадженням) нових навчальних програм з історії та хімії. Заклад поступово переходив на російські стандарти.

Серед пропагандистських заходів, які проводять у гімназії за ініціативи директорки, є так звані “розмови про важливе”. Це обов’язкові уроки, які проводять щотижня. На цих заняттях розглядають та обговорюють конкретні теми, які є загальними для всіх класів, у тому числі початкових. Примітно, що серед загальних тем, такі як збереження довкілля чи розмови про моральні цінності, є багато уроків, зосереджених на пропаганді російських цінностей і наративів. Зокрема, у лютому 2026 року для дітей проводили урок про важливість захисту Батьківщини та знайомили їх з “подвигами земляків із “днр”. А у травні проводили традиційні уроки, присвячені Дню перемоги. Таким чином дітям нав’язують позитивний образ військових російської армії.

Примітним є і навчальне середовище у гімназії. В головному холі дітей зустрічає портрет путіна, російський герб та прапори рф і “днр”. А в коридорах розміщені інформаційні стенди про військових, які брали участь у війні в Україні.

У 2023 році Альбіна Афенченко разом з педагогічним колективом гімназії №6 розробили проєкт “Патріотичний десант”. Для його реалізації гімназія виграла грант від міносвіти рф.

Проєкт “Патріотичиний десант” направлений не лише на учнів гімназії, а й на молодь і дорослих мешканців Донецька. Також з цим проєктом педагоги їздять іншими окупованими містами. Він передбачає проведення пропагандистських заходів на базі різних установ і просторів. За словами Альбіни Афенченко, мета проєкту — “допомогти людям усвідомити себе частиною єдиної держави та створити освітній простір для виховання справжніх патріотів”.

“Будучи свідками подій, що відбуваються на Донбасі, команда вчителів вирішила, що потрібно захистити підростаюче покоління від зовнішнього впливу, викликати в них любов до Батьківщини, навчити бути справжніми патріотами, цінувати свою самобутність та шанувати історичну пам’ять. Ми розповідаємо достовірну інформацію про конфлікт та причини початку сво”, — зазначала Альбіна Афенченко.

Окрім пропагандистської складової, у межах проєкту проводять мілітаризацію дітей та молоді. Педагоги гімназії проводять майстер-класи, де вчать базовим знанням військових спеціальностей. Школярі можуть спробувати себе в ролі танкіста, шифрувальника чи картографа.

Роль Альбіни Афенченко в політиці на ТОТ

Окрім роботи в освіті, Альбіна Афенченко провадить політичну діяльність і є медійною особою. Вона не раз давала інтерв’ю пропагандистам, де поширювала антиукраїнські тези.

Так, у березні 2023 року вона знялася для документального циклу “Обличчя Донбасу”. Під час розмови з пропагандистами жінка відкрито засуджувала педагогів, які виїхали з окупації та називала їх зрадниками. Також вона критикувала українську освіту. Серед її тез — те, що Україна свідомо переписувала історію задовго до війни. Однак директорка не згадує про те, що й сама була частиною української освіти до 2014 року. Що вплинуло на те, що вона радикально змінила погляди, Альбіна Афенченко не уточнює.

Також директорка гімназії №6 відкрито підтримує дії рф і висловлює підтримку російській армії.

“Я готова йти в бій. У нас жінки Донецька настільки відважні, що ми в колективі ромовляємо, що ось: “Дівчата, якщо буде треба допомога нашим, то підемо”. І це не красномовні слова, чесно. Зрозуміло, що в бій йти… Я не буду говорити, що я піду в бій з гранатою. Я буду готувати, я буду допомагати, я вмію перев’язувати рани, надавати першу медичну допомогу. Ми будемо йти до кінця. А кінець — це наша перемога”, — казала Альбіна Афенченко в документальному циклі “Обличчя Донбасу”.

Альбіна Афенченко активно підтримує псевдореферендуми і вибори на окупованій території. Не один раз вона була головою виборчої дільниці, яка працює на базі гімназії №6. У листопаді 2018 року Афенченко була головою виборчої дільниці на псевдовиборах голови “днр”, у 2022 році — на псевдореферендумі про входження “днр” у склад росії, а у 2026 році — на незаконних виборах до Держдуми рф.

Сьогодні Альбіна Афенченко також є діючою депутаткою Донецької міськради, яка підпорядкована “днр”. Її обрали від путінської партії “единая россия”.

Підозра у колабораційній діяльності та санкції

За даними Апарату РНБО України, Альбіна Афенченко перебуває у санкційному списку України. У березні 2019 року її внесли у санкційний список строком на 3 роки, а в жовтні 2022 року — строком на 5 років.

У жовтні 2024 року Лівобережна окружна прокуратура Донецької області оголосила Альбіні Афенченко підозру в колабораційній діяльності та добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• У школах окупованого Маріуполя запрацювали кадетські класи російських силових відомств: що відомо
• Ексголова НБУ та ще п’ятеро уродженців Донеччини потрапили під санкції ЄС через участь у виборах на ТОТ
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 жовтня 2026 року Європейський Союз розширив санкційний список, додавши до нього 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи Росії на тимчасово окупованих територіях України. Серед них редакція Бахмут IN.UA виявила шістьох уродженців Донеччини. Один із них, це колишній голова Національного банку України та експосадовець уряду Віктора Януковича Сергій Арбузов.

Хто ще опинився у списку та що відомо про їхню діяльність — розповідаємо в матеріалі.

Санкції ЄС за незаконні вибори на окупованих територіях України

12 жовтня 2026 року Рада Європейського Союзу ухвалила регламент №2026/2292, яким розширила перелік осіб, щодо яких діють обмежувальні заходи через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

Загалом, до санкційного списку внесли 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи рф у вересні 2026 року. Росія проводила ці вибори, зокрема, на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Європейський Союз не визнає російських виборів на захоплених українських територіях та їхніх результатів. У санкційному документі участь кандидатів у такому виборчому процесі розглядається як сприяння спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України. Санкції передбачають заморожування активів підсанкційних осіб у юрисдикції ЄС, заборону на надання їм коштів та економічних ресурсів, а також обмеження на в’їзд до країн Євросоюзу.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала санкційний список і виявила шістьох осіб, які народилися на Донеччині. Серед них. колишні українські посадовці, представники окупаційних політичних структур та люди, пов’язані з промисловістю регіону.

Сергій Арбузов: колишній голова НБУ, який балотувався до Держдуми РФ

Сергій Геннадійович Арбузов, уродженець Донецька та колишній високопосадовець України часів президентства Віктора Януковича. У 2010–2012 роках він очолював Національний банк України. Згодом, у 2012–2014 роках, обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра України. На початку 2014 року Арбузов також тимчасово виконував обов’язки прем’єр-міністра України.

Після Революції Гідності колишній посадовець виїхав до Росії. За біографічними відомостями, він займався громадською діяльністю та виступав на російському телебаченні з критикою української влади. У 2026 році Арбузов долучився до виборчого процесу в Росії. Він очолив регіональну групу партії “Справедлива Росія”, яка охоплювала тимчасово окуповані території України. У санкційному документі ЄС зазначено, що Арбузов був кандидатом від цієї партії на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Арбузов вперше отримав мандат у російську Держдуму у 2026 році.

У Європейському Союзі вважають, що участю в цих виборах Арбузов сприяв спробам легітимізувати російську агресію проти України та підтримувати окупацію українських територій.

Олександр Гріденко: від підприємницької діяльності до окупаційної “Народної ради днр”

Олександр Гріденко народився 22 липня 1987 року на Донеччині. У санкційному документі ЄС місцем його народження зазначений Донецьк. Водночас у біографічному матеріалі росджерел вказане Старобешеве. Обидва населені пункти розташовані в Донецькій області. Гріденко навчався у школі №115 у Донецьку. У 2009 році закінчив радіотехнічний факультет Донецького національного технічного університету.

Згодом він займався підприємницькою діяльністю. Зокрема, був директором донецького товариства “Амік”, а з 2015 року пов’язують із керівництвом керченського товариства “Алекс-групп”, яке працювало у сфері дротових технологій зв’язку. Після окупації частини Донеччини Гріденко долучився до створених Росією політичних структур.

Із травня 2019 року він був депутатом так званого “Молодіжного парламенту днр”. Також очолював комітет із питань економіки та підприємництва, організаційний комітет проєкту “Школа підприємництва” та входив до руху “Молода республіка”. У лютому 2020 року Гріденко отримав місце в окупаційній “Народній раді ДНР” і долучився до фракції “Донецька республіка”. У вересні 2026 року Гріденко став кандидатом від партії “Єдина Росія” на незаконних виборах до Держдуми РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку за офіційну участь у виборчому процесі на тимчасово окупованих територіях України.

Сергій Добровольський: діяльність у “Молодій гвардії Єдиної Росії” та робота з молоддю на ТОТ

Сергій Сергійович Добровольський, уродженець Донецька, який співпрацює з російською окупаційною владою. За даними проєкту Evocation, у 2022 році він очолив донецьке відділення “Молодої гвардії Єдиної Росії”, молодіжної організації російської владної партії. Також Добровольський став координатором цієї організації на окупованих територіях чотирьох областей України.

За оприлюдненими відомостями, він займався поширенням російської пропаганди серед молоді та організацією заходів на підтримку російських військових. Окрім діяльності в молодіжній організації, Добровольський отримав мандат депутата окупаційної “Народної ради ДНР”. У вересні 2026 року він балотувався до Державної думи Росії від партії “Єдина Росія”.

У санкційному документі ЄС зазначено, що Добровольський був кандидатом на незаконних виборах, проведених Росією на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Євросоюз вважає, що його участь у цьому процесі сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати окупацію українських територій.

Віктор Ніколаєнко: раніше балотувався до Верховної Ради України, а згодом — на російських виборах

Ніколаєнко, який у 2006 році намагався отримати мандат у Верховній Раді України, через двадцять років взяв участь у російському виборчому процесі на окупованих українських територіях. Віктор Вікторович Ніколаєнко народився 25 грудня 1977 року в Донецьку. У 1999 році він закінчив Донецький державний університет. До співпраці з російськими окупаційними структурами Ніколаєнко брав участь в українському політичному житті. За даними руху ЧЕСНО, у 2006 році він балотувався до Верховної Ради України від “Партії екологічного порятунку “ЕКО+25%””, але депутатом не став. На той час Ніколаєнко працював головним редактором всеукраїнського громадсько-політичного науково-виробничого журналу “Наш вибір”. Пізніше він долучився до діяльності російських окупаційних структур на Донеччині.

За інформацією ЧЕСНО, у 2023 році Ніколаєнко балотувався на незаконних виборах на окупованій Донеччині від партії “Єдина Росія”. Також він обіймав посаду радника так званого голови “днр”. У вересні 2026 року Ніколаєнко знову став кандидатом від “Єдиної Росії”, цього разу, на незаконних виборах до Державної думи РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку через участь у виборах, організованих Росією на окупованих територіях чотирьох областей України.

Сергій Макаров: від роботи на шахтах Донеччини до Держдуми Росії

Сергій Валерійович Макаров, уродженець Донецька, професійна діяльність якого тривалий час була пов’язана з вугільною промисловістю регіону. У 2006 році він закінчив Донецький національний технічний університет.

За росданими, Макаров працював на шахтах та вугледобувних підприємствах Донеччини, зокрема на шахті імені Скочинського. У 2021–2024 роках він обіймав посаду головного інженера цієї шахти. Підприємство працювало у структурі окупаційної “Донецької вугільної енергетичної компанії”. Згодом Макаров долучився до російського політичного процесу, так, у вересні 2026 року він балотувався до Державної думи РФ від партії “Єдина Росія”.

За оприлюдненими біографічними відомостями, Макаров отримав депутатський мандат за результатами виборів у Горлівському одномандатному окрузі №15, який Росія сформувала на окупованій Донеччині. У санкційному документі ЄС Макаров зазначений серед осіб, які брали участь у незаконних виборах до Державної думи Росії на окупованій території Донецької області.

Сергій Білокопитов: уродженець Горлівки, який балотувався від “Справедливої Росії”

Сергій Олександрович Білокопитов народився в Горлівці Донецької області. Інформації про попередню діяльність Білокопитова у відкритих джерелах небагато. Його дані містяться у базі OpenSanctions та в офіційному санкційному документі Європейського Союзу. Відповідно до регламенту ЄС, Білокопитов був кандидатом від партії “Справедлива Росія” на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Європейський Союз визначив його участь у цьому виборчому процесі як діяльність, що сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України.

До теми:

Озброєні російські військові та робота дільниць під час атак: як у окупованих містах Донеччини пройшли псевдовибори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!