На окупованій Донеччині працює центр “Воїн”, який має на меті мілітаризацію дітей і молоді. Фактично цей центр готує дітей до участі у війни, бо його інструктори не насаджують російську ідеологію, а проводять повноцінну військову підготовку: вчать тактики ведення бою, поводження зі зброєю, управлінню дронами. Керує центром Олександр Камишов — колишній бойовик, який брав участь у війні в Україні, а тепер займається молодіжною політикою та патріотичним вихованням.

Що відомо Олександра Камишова і його роль у мілітаризації дітей? Редакція зібрала досьє.

Олександр Камишов, участь у бойових діях

Олександр Камишов народився 24 травня 1987 року в Макіївці. Інформації про його освіту та трудову діяльність до 2014 року немає у відкритих джерелах. На його особистій сторінці в забороненій соцмережі “Вконтакте” перші пости датуються лютим 2015 року, до цього Камишов був непублічним.

Олександр Камишов був у складі незаконних формувань, які захоплювали владу на Донеччині. У 2014 році він був учасником мітингів на підтримку так званої “днр”.

За даними центру “Миротворець”, Камишов проходив терористичну підготовку в Новосибірську і Краснодарі з лютого по жовтень 2014 року. За непідтвердженими даними, підготовку проходив з перервами, під час яких повертався в Україну.

У 2015 році Камишов брав участь у війні в Україні. Де саме він проходив службу не зазначається. Сам Камишов на своїй особистій сторінці викладав фото з боєприпасами і хештегом “батальйон восток”. Також він публікував фото з хештегом “Вуглегірськ”.

Примітка. Батальйон “Восток” — це озброєне формування так званої “днр”, яке брало участь у війні на сході України. Був сформований на початку травня 2014 року, основою його складу були місцеві сепаратисти. Також був укомплектований колишніми співробітниками українських спецслужб, які перейшли на бік рф, і російськими добровольцями. З 2022 року батальйон перебуває у складі сухопутних військ зс рф.

Участь у бойових діях брали і члени родини Олександра Камишова, зокрема тесть. Сам Камишов пише, що вони воювали разом у 2015 році. Тесть продовжив службу і загинув у серпні 2022 року.

Сам Олександр Камишов, нібито, теж пішов воювати доброльцем у 2022 році. Але жодних подробиць про час і місця служби він не уточнює.

Олександр Камишов, початок роботи в “днр”

У 2015 році, після повернення до цивільного життя Олександр Камишов вступив до так званої групи народного контролю “Вежливые люди”. На сайті руху вказано, що це громадська організація, створена громадянами “днр”, які не байдужі до проблем “руского міра”. Насправді ж більшість учасників цього руху — колишні бойовики.

Олександр Камишов був виконувачем обов’язків президента ГНК “Вежливые люди”. Його зображували в образі доброго чоловіка, який любить тварин, та має на меті відновлення військово-патріотичного та духовного виховання молоді.

Направді ця організація проводила пропагандистські акції в окупованих містах Донеччини. Так звані активісти масово насаджували ідеї “руского міра”. Оскільки у складі формування було багато колишніх бойовиків, вони популяризували ідею боротьби проти України. За сприяння ГНК “Вежливые люди” в Донецьку відкрили музей бойової і трудової слави з двома залами. Одна із них була присвячена сучасній війні в Україні, там були експонати, надані бойовиками.

Приділяли увагу і дітям. Бойовики активно відвідували дитячі спортивні заходи та навчальні заклади. Там вони брали участь у нагородженнях та виступали перед молоддю. А у березні 2015 року Камишов заявив про розробку програми військово-патріотичного розвитку молоді та програми з відродження духовного виховання з настоятелями монастирів.

Долучалися вони і до культури. Зокрема, за підтримки ГНК “Вежливые люди” в Донецьку презентували фільм пропагандиста Івана Охлобистіна.

У 2017 році Олександр Камишов за підтримки різних громадських рухів “днр” відкрив військово-патріотичні клуби для школярів Донецька і Макіївки. Тоді до них, нібито, вступили понад 100 хлопців та дівчат. Надалі вони брали участь у проєкті “Резерв республіки”, де діти проходили військово-патріотичну підготовку.

У 2017 році Олександр Камишов долучився до організації “Оплот Донбасса”. Він став помічником керівника молодіжного крила “Резерв республіки”. На цій посаді він продовжив роботу з молоддю, фокус на спортивному вихованні. У 2018 році став керівником військово-патріотичного напрямку молодіжної платформи “Оплот Донбасса”.

У 2018 році Камишов отримав паспорт “громадянина днр” і став депутатом так званої “народної ради днр” від партії “единая россия”. Однак чомусь він опікувався Новоазовськом, а не рідною Макіївкою чи Донецьком, де працював переважну більшість часу. Пішовши в політику, він не покинув роботу в “Резерві республіки”.

На початку політичної кар’єри Камишов був прибічником Олександра Захарченка — військового злочинця і першого ватажка “днр”.

Як Олександр Камишов мілітаризує молодь Донеччини

З квітня 2024 року на окупованій Донеччині розпочав роботу дитячий центр “Воїн”. Перший філіал відкрився в Донецьку. Директором центру став Олександр Камишов. Дітей вчили за навчальними програмами, розробленими у Москві.

Примітка. Центр розвитку військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді “Воїн” був створений за дорученням президента рф. На сьогодні він працює в 21 регіоні рф та на окупованих територіях України. Місією центру зазначено — підготовка нового покоління патріотів, які люблять свою Батьківщину і вміють її захищати.

Центр “Воїн” фактично займається підготовкою дітей до війни. Він відрізняється від інших дитячих рухів на ТОТ (наприклад, “Юнармія” чи “Молода гвардія”) тим, що окрім насадження російської ідеології тут проводять повноцінну військову підготовку: вчать тактики ведення бою, поводження зі зброєю, управлінню дронами.

Центр “Воїн” є одним із ініціаторів гри “Зарніца” на окупованій Донеччині. Це воєнно-патріотичні змагання, участь у яких беруть діти різних років: від першачків до старшокласників. У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме: силову підготовку, стрільбу тощо. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями.

Діти, які вступили до лав центру “Воїн”, тренуються на базах в умовах, наближених до військових. Переважно дітей відправляють у спеціалізовані заклади в росії. Так, влітку дітей з Донеччини відправляють до закладу “Авангард” у Волгограді. Це оборонно-спортивний табір з освітнім центром та багатофункціональним майданчиком для проведення військово-спортивних змін.

Замість відпочинку дітей навчають військовим навичкам. Такі історії публікує сам центр “Воїн”:

“Надія Черепаха. Пройшла 108 годин військово-спортивної підготовки та 35 годин військово-польових зборів. Її суперсила — працювати в команді і приймати рішення у стресових ситуаціях. “Я навчилася працювати в команді і дізналася, як це бути корисною своїй країні та співгромадянам!”.

“Ірина Калініна — “Дроновод”. Пройшла 108 годин військово-спортивної підготовки, 36 годин по БПЛА та 35 годин польових зборів. Її суперсила – повітряна розвідка та точне управління безпілотниками”.

Фактично дітей залучають до військової підготовки. Перебуваючи в таборах, вони освоюють базові навички, які потрібні для бойових дій.

1 травня 2026 року Камишов відзвітував про результати роботи центру “Воїн” за два роки. За його словами, в центрі пройшли навчання понад 4,5 тисяч дітей, проведено 700 заходів із загальним охопленням 35 тисяч. За цей час дітей вчили основам управління безпілотниками, військової медицини та тактичної підготовки.

Олександр Камишов: підозра і санкції

Донецька обласна прокуратура заочно повідомила Олександру Камишову та ще трьом депутатам “днр” підозру в порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, у лютому 2022 року вони брали участь у позачерговому пленарному засіданні, де проголосували за затвердження указу про проведення загальної мобілізації на окупованій території області. Це дало змогу мобілізувати значну кількість військовозобов’язаних.

Надалі представники так званих “військових комісаріатів днр” під загрозою переслідування та без належної підготовки примусово відправили чоловіків на фронт для участі у бойових діях проти України. За наявними даними, внаслідок цієї мобілізації на окупованій території Донеччини лави армії рф поповнили близько 60 000 чоловіків.

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Олександр Камишов перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 8 квітня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 13 квітня 2022 року — під санкціями Швейцарії;
• з 26 квітня 2022 року — під санкціями Канади;
• з 10 травня 2022 року — під санкціями Японії;
• з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії.

Читайте також:

• Як колишня юристка стала представницею окупованої Донеччини у Москві — досьє на Ольгу Макєєву
• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Москві працює так зване “представництво донецької народної республіки”. Його очолює Ольга Макєєва, яка з травня 2022 року є посолкою “днр” у росії. До окупації вона працювала юристкою, а в приходом окупантів швидко побудувала політичну кар’єру. Тепер Макєєва представляє окуповану частину Донеччини в росії.

Що відомо Ольгу Макєєву і її роль на окупованих територіях? Редакція зібрала досьє.

Ольга Макєєва, біографія

Ольга Макєєва народилася 21 листопада 1974 року в Донецьку. У 1994 році закінчила Донецьке педагогічне училище за спеціальністю “Вчитель музики у школі, музичний керівник”. У 1994-1996 роках була вчителькою музики у школі.

У 2002 році отримала вищу освіту в Донецькому національному університеті за спеціальністю “Правознавство”. З 2001 року почала професійний шлях у сфері юриспруденції. Працювала на кількох великих підприємствах Донецька, також обіймала посаду керівниці юридичної служби в авіакомпанії “ДонбасАеро”.

Ольга Макєєва, робота на окупантів

Після окупації Донецька у 2014 році Ольга Макєєва підтримала окупаційну владу і долучилася до неї. З 2015 року обіймала кілька посад:

• 10 жовтня 2015 року — 6 травня 2022 року — віцеспікерка народної ради “днр”;
• 14 вересня — 19 листопада 2018 року — виконувачка обов’язків голови народної ради “днр”.

6 травня 2022 року ватажок “днр” денис пушилін призначив Ольгу Макєєву надзвичайною і повноважною посолкою “днр” у росії. У грудні 2024 року її призначили заступницею голови уряду “днр” та керівницею представництва “днр” у Москві. Фактично на цій посаді вона представляє інтереси окупованої Донеччини в рф. Серед задач Ольги Макєєвої — представляти “днр” в адміністрації президента рф, російському уряді, органах виконавчої влади, місіях іноземних держав, міжнародних організаціях, громадських об’єднаннях та ЗМІ. Також вона проводить особисті прийоми громадян.

Роль Ольги Макєєвої у пропаганді

Як представниця так званої “днр” Ольга Макєєва поширює антиукраїнські тези. Це вона робить на російську та міжнародну аудиторію. Так у травні 2026 року Макєєва була спікеркою на російському форумі міжнародної безпеки. Там вона брала участь у дискусійній панелі про “терористичні методи київського режиму”. У своєму виступі Макєєва переклала відповідальність за злочини рф на Україну. Зокрема, вона розповідала про так звані “розстрільні ями” і масові поховання, які, нібито, знаходять у захоплених містах. Таким чином російська посадовиця переклала злочини рф на Україну, бо саме таку практику росіяни використовують на окупованих територіях. Зокрема, масові поховання знаходили у звільненій Бучі та на Харківщині, але про це Макєєва замовчує.

Антиукраїнські тези Макєєва поширює і для дипломатів. Зокрема, представникам Камбоджи вона розповідала, які “причини лежать в основі української кризи, яку роль у її зародженні відіграли прозахідні сили та як жителі Донбасу стали на захист рідної мови та історичної пам’яті”. У війні в Україні посолка “днр” звинувачує західні країни, а не росію.

Подібні зустрічі проводили і для дипломатів самопроголошеної республіки Абхазія, яку окупувала росія.

Викривлені факти про війну в Україні Макєєва розповідає і молоді. У російському Мурманську вона провела зустріч із молоддю, розповідаючи про події на Донеччині. Тут вона знову поширювала риторику про вплив західних країн, а росію зображала в образі рятівника.

Про роботу з молоддю Макєєва звітувала в раді з воєнно-патріотичного виховання. Вона розповідала про свою роботу на ТОТ. За її словами, ключове завдання окупантів — “повернути справжню історію та закріпити традиційні російські цінності”. Таким чином Макєєва підтверджує, що окупаційна влада насаджує російську культуру дітям і молоді.

Ольга Макєєва, санкції

За підтримку російської агресії Ольга Макєєва перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 26 лютого 2022 року — під санкціями Японії;
• з 26 квітня 2022 року — під санкціями Канади;
• з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 13 березня 2023 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 20 грудня 2023 року — під санкціями Швейцарії.

Читайте також:

• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2021 році (до повномасштабки) Бахмут майже самостійно заробляв гроші: 611 млн грн або майже 59% доходів бюджету забезпечували місцеві податки. Через чотири роки ситуація змінилася кардинально — у 2025 році податкові надходження скоротилися до 86,9 млн грн, а понад 86% бюджету сформували державні трансферти.

Як працює бюджет громади, яка втратила контроль над своєю територією, і хто визначає, на що витрачати ці кошти — розбирався Бахмут IN.UA разом із Оленою Ніжельською, експерткою з місцевих фінансів.

Примітка. Олена Ніжельська — експертка з місцевого самоврядування та бюджетної політики, координаторка проєктів із реалізації Регіонального плану дій “Жінки. Мир. Безпека” та ініціаторка підходу “Бюджети в екзилі”, який спрямований на збереження підзвітності органів місцевого самоврядування після окупації територій.

Як сьогодні формується бюджет окупованої громади

Після окупації території громада не припиняє існування як адміністративна одиниця. Органи місцевого самоврядування замінюють військові адміністрації, які продовжують виконувати свої повноваження та формувати місцевий бюджет. За словами експертки Олени Ніжельської, нині такий механізм працює для багатьох громад, що втратили контроль над своїми територіями.

“Таких громад, на жаль, сьогодні досить багато. І ті громади, території яких окуповані у 2022 році, мають органи управління — військові адміністрації. І, відповідно, мають бюджети”, — пояснює Олена Ніжельська.

Втім, головна відмінність між бюджетом громади до окупації та після не у самому факті його існування, а у джерелах надходжень. Наприклад, до повномасштабного вторгнення бюджет Бахмута (левова частка) наповнювався завдяки місцевій економіці: тобто, підприємства сплачували податки, громада отримувала кошти від використання землі та комунального майна, а також мала власні неподаткові доходи.

Дані порталу Open Budget показують, що у 2021 році доходи бюджету Бахмутської громади становили понад 1,04 млрд грн. Найбільшу частку — 611 млн грн або 58,6% — забезпечували саме податкові надходження. Ще 36% доходів становили офіційні трансферти з державного бюджету.

Однак після окупації структура доходів змінилася кардинально. У 2025 році загальний обсяг доходів бюджету становив вже 673,6 млн грн, тобто майже на 368,5 млн грн менше, ніж у 2021 році. Найбільш показовою стала зміна саме структури доходів.

Податкові надходження скоротилися із 611 млн грн до 86,9 млн грн. Якщо до війни вони формували майже 59% бюджету, то тепер, лише 12,9%. Натомість офіційні трансферти зросли до 581,5 млн грн, або 86,3% усіх доходів бюджету.

Фактично це означає, що сьогодні бюджет громади існує переважно завдяки фінансовій підтримці держави. Саме таку тенденцію пояснює експертка.

“Ключовим джерелом наповнення бюджетів зараз є державна дотація на підтримку таких громад. На жаль, власні доходи, так як було тоді, коли у цих громад була територія, які складалися з податків, і які сплачував місцевий бізнес, критично знизилися зараз”, — каже Олена Ніжельська.

Причина цього, пояснює вона, полягає не лише у втраті контролю над територією, а й у зміні місця роботи підприємств.

“Той бізнес, який перемістився і який в тій чи іншій мірі відновив свою діяльність, у більшості випадків перереєстровується в нових місцях свого перебування. І, відповідно, сплачує податки вже в нові громади”, — додає експертка.

Окрім цього, громада більше не отримує доходів, пов’язаних із землею, нерухомістю та комунальним майном.

“Звичайно, жодних доходів, пов’язаних із нерухомістю, землею, майном, громади зараз не мають. І відповідно зараз практично єдине джерело доходів — це спеціальна дотація на підтримку таких громад. Крім того, ще зберігається освітня дотація на забезпечення освітнього процесу”, — пояснює Олена Ніжельська.

Таким чином, якщо до повномасштабної війни фінансова спроможність Бахмута напряму залежала від роботи місцевої економіки, то сьогодні вона майже повністю визначається рішеннями держави щодо розподілу бюджетних дотацій.

Хто вирішує, на що витрачати бюджет окупованої громади

До повномасштабного вторгнення місцеві бюджети затверджували депутати міських рад на пленарних засіданнях. Після створення військових адміністрацій цей механізм змінився. За словами Олени Ніжельської, сьогодні повноваження щодо затвердження бюджету покладені на начальників військових адміністрацій.

Втім, сам процес ухвалення бюджету у різних громадах може суттєво відрізнятися. Частина військових адміністрацій проводить публічні презентації проєктів бюджету або консультації з мешканцями. Інші ухвалюють фінансові рішення без громадського обговорення. Законодавство не встановлює єдиного механізму участі жителів окупованих громад у бюджетному процесі, тому це залежить від підходу конкретної військової адміністрації.

“Є громади, які виносять проєкт бюджету хоча б на якісь обговорення з жителями громади. Є громади, які роблять це в закритий спосіб. На жаль, це ніяким чином не регламентується. Це визначається, скажімо так, просто доброю волею начальника військової адміністрації”, — каже Олена Ніжельська.

На думку експертки, нині змінюється і сама система управління місцевими фінансами.

“По факту на зміну децентралізації приходить централізація. Прийняття бюджетних рішень контролюється по вертикалі. Тобто на місцевому рівні громади узгоджують свої бюджетні рішення з обласною адміністрацією”.

Як змінилися видатки бюджету після окупації

Зміна структури доходів неминуче вплинула і на те, куди спрямовують бюджетні кошти. До повномасштабної війни значна частина видатків Бахмутської громади припадала на розвиток території. За даними Open Budget за 2021 рік, найбільшими напрямами фінансування були:

• економічна діяльність — 236,6 млн грн (22,6%);
• житлово-комунальне господарство — 160,7 млн грн (15,3%);
• загальнодержавні функції — 109,2 млн грн (10,4%).

Після окупації структура бюджету змінилася майже повністю. У 2025 році найбільшою статтею видатків стали загальнодержавні функції, 528,7 млн грн, або 68,2% всіх витрат бюджету.

Ще понад 101,4 млн грн (13%) спрямували на освіту, майже 88,7 млн грн (11,5%), на соціальний захист населення. Водночас фінансування економічної діяльності скоротилося більш ніж у 24 рази — із 236,6 млн грн у 2021 році до 9,7 млн грн у 2025 році.

Фактично це означає, що бюджет більше не виконує ті функції, які були характерними для мирного міста: будівництво, ремонти, благоустрій чи розвиток інфраструктури. Як пояснює Олена Ніжельська, це закономірний наслідок зміни умов, у яких працюють окуповані громади.

“Очевидно, що структура видатків змінилася. Якщо раніше значна кількість коштів витрачалася саме на інфраструктурні проєкти — дороги, дахи, те, що ми бачили на вулицях своїх населених пунктів, — то зараз гроші витрачаються на збереження кадрового потенціалу, на утримання самих військових адміністрацій. Також, велика частка коштів практично в усіх громадах йде на підтримку Сил оборони і також на впровадження соціальних програм. Це підтримка людей у складних життєвих обставинах різних категорій. Це можуть бути внутрішньо переміщені особи, родини військовослужбовців, ветерани”, — каже експертка.

Водночас частина громад продовжує фінансувати освіту, навіть якщо навчання відбувається дистанційно. Бахмут не виняток. Експертка зазначає, що окремі громади також частково фінансують заклади охорони здоров’я, хоча більшість із них працює за договорами з Національною службою здоров’я України.

Чому бюджети окупованих громад відрізняються між собою

На перший погляд може здатися, що бюджети окупованих громад мають бути приблизно однаковими: вони втратили контроль над своїми територіями, більшість підприємств припинили роботу, а власні доходи суттєво скоротилися. Проте на практиці різниця між громадами може становити сотні мільйонів гривень.

За словами Олени Ніжельської, головна причина полягає у формулі, за якою держава розраховує дотацію для кожної громади.

“Оця дотація, яка займає левову частку в доходній частині бюджетів, розраховується за окремою формулою, яку розробив Мінфін. Вона залежить і від тих доходів, які раніше були у громади, і від кількості мешканців громади”.

Тобто під час розрахунку враховують не нинішню ситуацію, а показники громади до окупації. Саме тому дві громади, які сьогодні перебувають у схожих умовах, можуть отримувати різний обсяг державної підтримки.

Чи можуть мешканці впливати на бюджет

Попри те, що бюджет затверджує начальник військової адміністрації, жителі громади все одно можуть брати участь у його формуванні. Однак, як зазначає експертка, для цього важливо не чекати моменту, коли бюджет уже готовий.

На її думку, саме зараз громади можуть ініціювати консультації з військовими адміністраціями щодо майбутніх бюджетних пріоритетів.

“Зараз варто вийти з ініціативою до керівництва військової адміністрації з пропозицією провести опитування серед жителів громади — які пріоритети вони вбачають”, — пояснює експертка.

Втім, такому опитуванню, за словами експертки, має передувати пояснення того, як працює місцевий бюджет.

“Адже, якщо зараз запитати людей, на що витрачати кошти, вони скажуть — на купівлю житла. Це абсолютно прогнозовано. Але потрібно пояснити, про які саме кошти йдеться і що взагалі може фінансуватися з місцевого бюджету”, — каже Олена Ніжельська.

Одним із можливих рішень Олена Ніжельська називає створення так званого “Бюджету для громадян” — документа, який простою мовою пояснює, звідки надходять кошти та на що їх планують витрачати. Крім того, вона радить проводити консультації з жителями громади — як через онлайн-зустрічі, так і за допомогою електронних опитувань.

“Це можуть бути як Google-форми, так і онлайн-зустрічі, де люди зможуть запропонувати свої ідеї щодо тих програм, які можуть бути в громаді”, — пояснює експертка.

Вона радить не оцінювати бюджет лише за окремими цифрами чи великими закупівлями. Насамперед варто дивитися на структуру доходів і видатків у комплексі: звідки громада отримує кошти, на які напрями їх спрямовує та як ці показники змінюються з року в рік.

На прикладі Бахмута видно, наскільки докорінно війна змінила фінансову модель окупованих громад. Якщо у 2021 році майже шість із десяти гривень бюджету надходили від місцевих податків, то сьогодні понад 86% доходів забезпечують державні трансферти. Разом із цим змінилися й бюджетні пріоритети: замість розвитку інфраструктури кошти спрямовують на забезпечення роботи військової адміністрації, підтримку Сил оборони, освіту та соціальні програми.

Водночас, як наголошує експертка, навіть за умов воєнного стану громади можуть залишатися відкритими для своїх жителів. Публічне представлення бюджету, консультації та зрозуміле пояснення того, як використовуються кошти, залишаються важливими елементами підзвітності влади навіть тоді, коли сама громада тимчасово втратила контроль над своєю територією.

До теми:

Вибори після воєнного стану: як мільйони ВПО зможуть проголосувати і чи готова до цього держава?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!