Дошкільні заклади освіти Бахмута продовжують працювати. З вихованцями займаються онлайн, а також проводять для них очні заходи в осередках підтримки бахмутян. Відвідувати бахмутські дитсадки продовжують і діти, які наразі проживають за кордоном.

Як організована робота бахмутських дитячих садків, редакції “Бахмут IN.UA” розповіла заступниця начальника Управління освіти Бахмутської міської ради Анна Артюхіна.

Дитячі садки Бахмута, як працюють

Дошкільні заклади освіти Бахмута частково продовжують свою роботу. Наразі із 20 дитячих садочків працюють 10. Вихователі навчають дітей за сімейною формою з використанням дистанційних технологій.

“Складається розклад синхронних і асинхронних занять. Для цього проводиться опитування батьків, щоб розробити зручний для них розклад, адже батьки теж присутні на заняттях. Потім призначаються заняття на платформі, якою дітям зручно користуватися, здебільшого це Google Meet. Всі заняття проводяться в дистанційному форматі. А у дні, коли в дітей асинхронне навчання, виставляються консультації, цікаві ігри, пізнавальний матеріал відповідно до їхнього віку”, — зазначає Анна Артюхіна.

На сьогодні в бахмутських дошкільних закладах освіти навчаються 861 вихованець. Близько 190 з них — діти, які наразі проживають за кордоном.

Бахмутські дитячі садки продовжуватимуть працювати в дистанційному форматі. Адже релокувати заклади для організації очного або змішаного формату роботи неможливо.

“На жаль, для закладів загально-середньої та дошкільної освіти немає умов, щоб ми могли релокуватися. Тому що нам потрібна будівля з укриттям, щоб ми могли працювати в очному або змішаному форматі. Наразі, наскільки я знаю, не лише в Бахмутській громаді, а й по Донецькій області немає релокованих закладів загально-середньої чи дошкільної освіти”, — повідомила заступниця начальника Управління освіти Анна Артюхіна.

Заходи для дошкільнят з Бахмута

Для дітей також проводять офлайн-зустрічі. Вони відбуваються в центрах підтримки “З Бахмутом у серці” у семи містах:

• Дніпро;
• Київ;
• Жовті Води;
• Кривий Ріг;
• Полтава;
• Одеса;
• Харків.

Заняття для школярів і дошкільнят на цих освітніх локаціях проводять щомісячно.

“У цих семи містах працюють освітні локації на базі осередків підтримки бахмутян. Там і для дошкільнят, і для школярів проводяться заходи, консультації та зустрічі в очному форматі. Також у нас є такий формат як “День директора”, на якому збираються керівники закладів дошкільної освіти і проводять зустрічі з батьками — розповідають про роботу, роз’яснюють турбуючі питання, надають необхідні консультації. А загалом на цих освітніх локаціях щомісяця проводяться один, два, а то і три заходи для дітей, залежно від того, який місяць”, — каже Анна Артюхіна.

Раніше редакція “Бахмут IN.UA” розповідала як зараз працюють бахмутські школи. Цього навчального року з 12 бахмутських шкіл працюють 8. Як школи організували роботу, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Освіта для всіх: як школярам долучитися до безкоштовних уроків від “Навчай для України”
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Грошова допомога для дітей до Дня Святого Миколая у Вінниці: деталі нової ініціативи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!