Дошкільні заклади освіти Бахмута продовжують працювати. З вихованцями займаються онлайн, а також проводять для них очні заходи в осередках підтримки бахмутян. Відвідувати бахмутські дитсадки продовжують і діти, які наразі проживають за кордоном.

Як організована робота бахмутських дитячих садків, редакції “Бахмут IN.UA” розповіла заступниця начальника Управління освіти Бахмутської міської ради Анна Артюхіна.

Дитячі садки Бахмута, як працюють

Дошкільні заклади освіти Бахмута частково продовжують свою роботу. Наразі із 20 дитячих садочків працюють 10. Вихователі навчають дітей за сімейною формою з використанням дистанційних технологій.

“Складається розклад синхронних і асинхронних занять. Для цього проводиться опитування батьків, щоб розробити зручний для них розклад, адже батьки теж присутні на заняттях. Потім призначаються заняття на платформі, якою дітям зручно користуватися, здебільшого це Google Meet. Всі заняття проводяться в дистанційному форматі. А у дні, коли в дітей асинхронне навчання, виставляються консультації, цікаві ігри, пізнавальний матеріал відповідно до їхнього віку”, — зазначає Анна Артюхіна.

На сьогодні в бахмутських дошкільних закладах освіти навчаються 861 вихованець. Близько 190 з них — діти, які наразі проживають за кордоном.

Бахмутські дитячі садки продовжуватимуть працювати в дистанційному форматі. Адже релокувати заклади для організації очного або змішаного формату роботи неможливо.

“На жаль, для закладів загально-середньої та дошкільної освіти немає умов, щоб ми могли релокуватися. Тому що нам потрібна будівля з укриттям, щоб ми могли працювати в очному або змішаному форматі. Наразі, наскільки я знаю, не лише в Бахмутській громаді, а й по Донецькій області немає релокованих закладів загально-середньої чи дошкільної освіти”, — повідомила заступниця начальника Управління освіти Анна Артюхіна.

Заходи для дошкільнят з Бахмута

Для дітей також проводять офлайн-зустрічі. Вони відбуваються в центрах підтримки “З Бахмутом у серці” у семи містах:

• Дніпро;
• Київ;
• Жовті Води;
• Кривий Ріг;
• Полтава;
• Одеса;
• Харків.

Заняття для школярів і дошкільнят на цих освітніх локаціях проводять щомісячно.

“У цих семи містах працюють освітні локації на базі осередків підтримки бахмутян. Там і для дошкільнят, і для школярів проводяться заходи, консультації та зустрічі в очному форматі. Також у нас є такий формат як “День директора”, на якому збираються керівники закладів дошкільної освіти і проводять зустрічі з батьками — розповідають про роботу, роз’яснюють турбуючі питання, надають необхідні консультації. А загалом на цих освітніх локаціях щомісяця проводяться один, два, а то і три заходи для дітей, залежно від того, який місяць”, — каже Анна Артюхіна.

Раніше редакція “Бахмут IN.UA” розповідала як зараз працюють бахмутські школи. Цього навчального року з 12 бахмутських шкіл працюють 8. Як школи організували роботу, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Освіта для всіх: як школярам долучитися до безкоштовних уроків від “Навчай для України”
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Грошова допомога для дітей до Дня Святого Миколая у Вінниці: деталі нової ініціативи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!