Денис пушилін, ватажок псевдореспубліки, 4 лютого 2025 року видав “указ”, згідно з яким для тимчасово окупованих міст і сіл Донеччини призначили тимчасову “владу” до моменту відновлення міст й роботи органів місцевого самоврядування. Так, у списку опинилися й Бахмут та Соледар, які тепер начебто підпорядковують “владі” окупованого Шахтарська.

Які ще міста та села росіяни підпорядкували окупаційній владі, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Указ пушиліна №92: що відомо

4 лютого 2025 року денис пушилін самопроголошений ватажок псевдореспубліки “днр” видав указ “Про деякі питання забезпечення життєдіяльності населення в населених пунктах, які входять до складу територій муніципальних формувань донецької народної республіки, органи місцевого самоврядування яких відсутні”. Цим указом пушилін фактично розпочав формування “адміністрацій” на ТОТ.

Зазначимо, що міста та населені пункти, які вказані в указі пушиліна є окуповані російськими військами, українські місцеві органи самоврядування продовжують працювати в евакуації та надають допомогу переселенцям та переселенкам.

Вочевидь, окупаційна влада вирішила затвердити на окупованих територіях власний адміністративний устрій. Так, самопроголошені органи влади тепер повинні слідкувати за доброустроєм та потребами людей на тимчасово окупованих територіях. Крім того, тепер на “пустуючих територіях” дозволено діяти “міністерствам днр”. Зокрема йдеться про організацію освіти, роботу з молоддю, соціальну допомогу, будівництво тощо.

Як пишуть окупанти, щоб забезпечувати окуповані території будуть використовувати бюджет “днр” із залучення федеральних коштів рф. Як приклад пояснюють, що будівництво будинків в Бахмуті нібито буде здійснюватися за кошт “міністерства будівництва днр” із залучення федеральних коштів.

Додамо, що окупаційна влада, яка перебуває на українських тимчасово окупованих територіях за роки “управління” не змогла забезпечити базові потреби людей. Так, Шахтарськ, який був захоплений в 2014 році досі не став самоокупним регіоном. У місті брак робочої сили, лікарів, проблеми з водопостачанням.

У жовтні 2024 року виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіянами місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії. Ймовірно, така доля спіткає й “нові регіони”.

Шахтарськ

До “повноважень” Шахтарського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Бахмут;
• Соледар;
• Красна Гора;
• Бахмутське;
• Підгороднє;
• Берестове;
• Спірне;
• Сакко і Ванцетті
• Володимирівка;
• Пилипчатине;
• Стряпівка;
• Трипілля;
• Зайцеве;
• Вершина;
• Весела Долина;
• Григорівка;
• Клинове;
• Відродження;
• Мідна Руда;
• Кодема;
• Дача;
• Миколаївка;
• Миколаївка друга;
• Одрадівка;
• Андріївка;
• Берхівка;
• Кліщіївка;
• Дубово-Василівка;
• Опитне;
• Зеленопілля;
• Іванград;
• Ягідне;
• Парасковіївка;
• Благодатне;
• Неліпівка;
• Покровське;
• Нова кам’янка;
• Краснопілля;
• Миколаївка;
• Яковлівка;
• Виїмка;
• Богданівка;
• Красне;
• Роздолівка;
• Івано-Дар’ївка;
• Калинове;
• Верхньокам’янське.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Артемівського муніципального округу”.

Донецьк

До “повноважень” Донецького муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Володине;
• Времівка;
• Георгіївка;
• Євгенівка;
• Завітне;
• Красна Поляна;
• Макарівка;
• Малий Керменчик;
• Нескучне;
• Новомайорське;
• Новопетриківка;
• Новопіль;
• Новосілка;
• Орлинське;
• Рівнопіль;
• Старомайорське;
• Старомлинівка;
• Сторожове;
• Ялинське;
• Золота Нива;
• Жовтневе;
• Жовте;
• Ключове;
• Новодонецьке;
• Урожайне;
• Ясна Поляна;
• Шахтарське;
• Роздольне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Великоновосілківського муніципального округу”.

Горлівка

До “повноважень” Горлівського муніципального округу окупанти внесли лише два села, які включили до складу Костянтинівського муніципального округу, це:

• Курдюмівка;
• Першотравневе.

Єнакієве

До “повноважень” Єнакіївського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Українськ;
• Гостре;
• Комишівка;
• Журавка;
• Веселе;
• Вовче;
• Євгенівка;
• Прогрес;
• Свиридонівка;
• Завітне;
• Орлівка;
• Птиче;
• Південне;
• Миколаївка;
• Лозувата;
• Новоолександрівка;
• Мемрик;
• Лисичне;
• Іванівка;
• Сергіївка;
• Калинове;
• Новогродівка;
• Бажане;
• Маринівка;
• Крутий Яр;
• Гродівка;
• Михайлівка;
• Красний Яр;
• Цукурине;
• Селидове;
• Вишневе;
• Новоолексіївка;
• Новодмитрівка;
• Верхокам’янка;
• Петрівка;
• Пустинка;
• Берестки;
• Жовте;
• Зоря;
• Міжлісне;
• Новопустинка;
• Новотроїцьке;
• Новооленівка;
• Новий Труд;
• Дачне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Красноармійського муніципального округу”.

Тельманівка

До “повноважень” Тельманівського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Пречистівка;
• Славне;
• Солодке;
• Степове;
• Тарамчук;
• Березове;
• Карлівка;
• Новомихайлівка;
• Побєда;
• Водяне;
• Галицинівка;
• Долинівка;
• Желанне Перше;
• Георгіївка;
• Костянтинівка;
• Зоряне;
• Максимільянівка;
• Олександропіль;
• Ізмайлівка;
• Катеринівка;
• Гірник;
• Курахівка;
• Антонівка;
• Максимівка;
• Кремінна Балка;
• Вовченка;
• Вознесенка;
• Степанівка;
• Новоукраїнська;
• Іллінка;
• Новоселидівка;
• Дальнє;
• Іллінка;
• Романівка;
• Сухі Яли;
• Веселий Гай;
• Єлизаветівка;
• Аннівка;
• Трудове;
• Старі Терни;
• Зеленівка;
• Успенівка;
• Гігант;
• Курахове.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Курахівського муніципального округу”.

Читайте також:

• Інфополе окупованого Шахтарська: про що писали пропагандисти у жовтні
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сексуальне насильство – один з найменш досліджених та задокументованих злочинів на окупованих територіях. Журналісти видань Бахмут IN.UA та Кавун.City зібрали інформацію, яка відома правоохоронним органам станом на зараз.

Горлівка, квітень 2023 рік. Так званий мер міста записує відеозвернення до батьків — каже, у місті почастішали випадки зникнення дівчаток та просить, аби батьки перевірили телефони дітей. У місті зникли двоє дівчаток віком від 10 до 14 років, обоє нібито були учасницями “чатів порнографічного характеру”. Дітей нібито знайшли, однак обставини їхнього зникнення та перебування залишилися невідомими.

Водночас у зверненні акцент було зроблено не на розслідуванні факту зникнення чи пошуку дітей, а на твердженні про можливу їхню присутність у “чатах порнографічного характеру”. Такий фокус окупаційної влади викликає запитання щодо реальних причин інциденту та того, якою була мета повідомлення. 

Херсон, 13 серпня 2022 року російський військовослужбовець Роман Попов і його спільники викрали цивільного,мешканця Херсону, били його та привезли до ІТТ. Там чоловіка роздягнули, катували електрошокером, завдаючи струмових ударів по тілу та статевому органу. На десятий день утримання, не отримавши бажаних свідчень, окупанти посилили тортури: до тіла потерпілого під’єднували металеві зажими з електрострумом, утримували силоміць, після чого один із військових вчинив сексуальне насильство. Потерпілого звільнили лише після того, як його родина заплатила окупантам.

Ця історія стала відомою завдяки документальному фільму Слідство.Інфо “Він Теж”, де четверо чоловіків розповідають про сексуальне насильство в херсонських катівнях. Один із героїв фільму описує дії того ж підрозділу, зокрема “збоченця”, який погрожував і намагався зґвалтувати затриманого.

Попов свою причетність заперечує, на виклики слідства й суду не з’являється — він продовжує воювати проти України.  Справу передали до суду в березні 2024 року, а в грудні суд ухвалив проводити спеціальний розгляд. Потерпілого планують допитувати у закритому режимі з міркувань безпеки.

Обвинуваченому загрожує від 8 до 12 років ув’язнення за порушення законів та звичаїв війни. 

Маріуполь, грудень 2024 рік. Пенсіонерка, як пишуть російські медіа, вбила свого співмешканця, завдавши йому 22 ножових поранення після того, як він почав до неї чіплятися. Чоловік помер на місці. Жінці загрожує до 15 років ув’язнення.

Станіславська громада Херсонщини. Влітку 2022 року кадровий російський військовий Зунель Братов, боєць 25-го окремого полку спецпризначення РФ протягом тривалого часу гвалтував місцеву мешканку та знущався над її донькою.

Раніше Братову вже пред’явили підозру за зґвалтування та утримання в сексуальному рабстві жительки Станіславської громади — цю справу на той момент вже передали до суду. Слідство встановило, що восени 2022 року він викрадав жінку, утримував її понад місяць у своєму помешканні, змушував до статевих актів, бив і замикав у підвалі.

Влітку російський військовий, погрожуючи зброєю, ґвалтував іншу жінку зі Станіславської громади та регулярно приходив до її дому, забираючи потерпілу силоміць. Від сексуального насильства постраждала також її неповнолітня донька, над якою він вчиняв розпусні дії. Родина була змушена покинути дім і переховуватись у Херсоні до звільнення території. 

Журналісти Слідство.Інфо встановили, що Братов — кадровий російський військовий, одружений, має дітей і був нагороджений Міноборони РФ ще до повномасштабної війни.

14 січня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області виніс вирок російському військовому за зґвалтування та залякування дівчат навесні 2022 року. Вирок заборонений для оприлюднення, тому що справу розглядали у закритому судовому засіданні.

За інформацією з відкритих джерел та підозри зрозуміло, що обвинувачений – 24-річний росіянин, лейтенант ФСБ Олександр Лебідь. Підозру йому оголосили 23 серпня 2023 року. Українські правоохоронці зафіксували два епізоди воєнних злочинів, до яких причетний Лебідь. У першому епізоді він, за версією слідства, викрав дівчинку з помешкання, де вона проживала з матір’ю і бабусею, вивіз до приміщення магазину, поїв спиртним, бив, погрожував зброєю та зрештою вчинив сексуальне насильство.

У другому Лебідь, за даними правоохоронців, неодноразово викрадав під приводом допиту та огляду мобільного телефону на предмет співпраці з ЗСУ, змушував роздягатися, погрожував зброєю і згодом зґвалтував молоду жінку. Все це відбувалось у квітні та травні 2022 року.

З різних медіа стало відомо, що Лебідь загинув 6 жовтня 2022 року, а в Росії його представили до “ордена мужності” посмертно. Вироком суду у січні 2025 року Олександра Лебідя засудили заочно до 12 років позбавлення волі за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Сексуальне насильство на тимчасово окупованій території залишається одним із найменш задокументованих злочинів. Більшість фактів стає відомою вже після деокупації, як це відбувається на Херсонщині. А ось на ТОТ це табуйована тема. Окупанти про такі випадки практично не повідомляють. 

Самі постраждалі в умовах повної відсутності правового захисту, контролю з боку окупаційних адміністрацій і страху перед переслідуваннями не можуть повідомити про те, що пережили, якщо вижили. Тож дані з окупації фрагментарні — вони надходять із відкритих джерел, повідомлень місцевих мешканців, матеріалів правозахисників і рідкісних свідчень тих, кому вдалося покинути територію. 

Журналісти видання Бахмут IN.UA намагалися встановити контакт з однією з жінок, згадку про яку отримали, але вона відмовилася від розмови: на даний момент вона перебуває у тяжкому психологічному стані та досі живе на окупованій території, де будь-яке спілкування з журналістами може наражати її на безпеку.

Тому це дослідження, яке провели журналісти Бахмут IN.UA та Кавун.City базується виключно на відкритих даних про випадки сексуального насильства в окупованих містах Донеччини, які нам вдалося знайти.

Системність злочинів: що показують доступні згадки

Донеччина. Ми аналізували кілька джерел за поточний рік та кілька останніх: російські судові реєстри, новинні канали так званої “днр” та соцмережі, а також українські джерела. Знайшли інформацію про випадки сексуального насильства над жінками у Донецьку, в Горлівці, Макіївці, Єнакієвому, Харцизьку та інших населених пунктах. Згадки про сексуальні злочини по відношенню до жінок збільшилися після повномасштабного вторгнення. Їх фіксують навіть російські джерела. 

Але у документах та повідомленнях немає жодного підтвердженого прикладу реального розслідування на ТОТ. У багатьох випадках окупаційні структури замовчували, спотворювали інформацію, або ж перекладали провину на інших. Зокрема, ми знайшли випадки нібито “ложних доносів”, коли жінки повідомляли про згвалтування, але їм відповідали, що їх звинувачення хибні, чи довести їх неможливо. Особливо це помітно стосовно учасників “сво”, які фігурують як сексуальні злочинці. Вироки їм виносять лише українські суди заочно, російські ж — ні.

Зокрема, на території окупованої Донеччини за останній рік було кілька таких випадків. Так, російський військовий зґвалтував жительку селища Гольмівський, це Горлівська територіальна громада. У селі на Донеччині двоє російських військових змусили жінку до статевого акту, і щоб побороти опір, вкололи їй невідому речовину. У Єнакієвому учасник так званої “сво”, раніше судимий, зґвалтував і вбив дитину. У Зугресі російський солдат, погрожуючи ножем, згвалтував дівчину. Випадки насильства над жінками також фіксували в “Ізоляції” — сексуальне насилля тут використовували як метод покарання. 

Аналізуючи доступні повідомлення про сексуальне насильство на окупованій Донеччині, ми окремо відстежували питання відповідальності. У відкритих російських реєстрах та зведеннях окупаційних структур немає підтверджених даних про притягнення до відповідальності осіб, причетних до цих злочинів. У доступних судових документах відсутні вироки чи згадки про реальні кримінальні провадження, що вказує на практичну безкарність за такі дії на тимчасово окупованих територіях.

Окремо ми перевірили, чи мають постраждалі можливість звернутися по психологічну допомогу. Всеросійська служба “Насилию нет”, яка у РФ декларує підтримку жертвам насильства, не має жодних центрів або представництв на території так званої “днр”. Ці регіони не фігурують у переліку областей, де організація надає підтримку. Є лише загальний номер гарячої лінії, проте жодної структурованої присутності або локальних служб у містах окупованої Донеччини немає.

Фактично це означає, що жінки й інші постраждалі залишаються без доступу до незалежних кризових центрів, психологічної допомоги та механізмів фіксації злочинів. У поєднанні з відсутністю реальних розслідувань це створює замкнене коло: постраждалі не можуть безпечно звернутися по підтримку, а системи, здатної фіксувати такі випадки або захищати їхні права, на окупованій території не існує.

Херсонщина. Станом на 25 листопада 2025 року органи прокуратури Херсонщини продовжують документувати воєнні злочини, пов’язані із сексуальним насильством під час воєнного стану. На сьогодні прокурори встановили 126 потерпілих від сексуального насильства, серед яких 30 жінок, 88 чоловіків та 8 дітей, повідомили на запит Кавун.City у Херсонській обласній прокуратурі. Йдеться саме про злочини, вчинені російськими окупантами на території області. 

Вже у грудні 2022 року, за місяць після деокупації правобережжя Херсонщини, стало відомо, що Херсонська область — серед «лідерів» у зафіксованій кількості злочинів сексуального насильства, вчиненого окупантами, у порівнянні з іншими деокупованими територіями України. На той момент серед найбільш поширених фактів сексуального насильства, здійсненого ворогом щодо мирного населення, — примусове оголення, зґвалтування, катування електрострумом геніталій. 

За інформацією, яку Херсонська обласна прокуратура надала Кавун.City, у межах Херсонської області зареєстровано 59 кримінальних правопорушень за ст. 438 КК України, більшість з яких російські військові вчинили на території Бериславського району (24 факти) та Херсонського району (21 факт, з них 19 – на деокупованій території). Зафіксовано також 7 таких злочинів у Каховському районі, 4 – у Скадовському та 3 – у Генічеському. Скільки фактів нам ще невідомо, адже понад 70% області наразі окуповані, можна лише здогадуватись.

Беззахисні на ТОТ

Уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець підкреслює, що сексуальне насильство Росія використовує як:

• інструмент залякування населення на ТОТ;
• метод тиску на утримуваних осіб;
• форму тортур;
• елемент психологічної війни.

“Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), росія використовує як психологічну зброю, спосіб залякування мирного населення на ТОТ, інструмент приниження та придушення українського народу та для тортур військовополонених. Це грубе порушення одного з фундаментальних прав людини – на особисту недоторканість особи. СНПК може кваліфікуватись не тільки як воєнні злочини, злочини проти людяності чи грубі порушення прав людини, але й бути частиною актів геноциду”, — пояснив Дмитро Лубінець.

Зазначимо, що якщо ви перебуваєте/перебували на ТОТ й зазнали сексуального насильства, при в’їзді на непідконтрольну росіянам територію ви можете звернутися до поліції та правоохоронних органів, щоб задокументувати випадок, а кривдника зможуть покарати, зокрема заочним винесенням вироку.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2024 році в Україні зафіксовано 209 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Серед постраждалих — 156 чоловіків, 46 жінок, а також діти: шість дівчат і один хлопчик. Більшість задокументованих злочинів, за інформацією місії, була скоєна представниками російських збройних сил, окупаційних правоохоронних структур та пенітенціарних установ — як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території РФ.

Читайте також:

2014-й – 2022 – 2025. Як змінилося ставлення мешканців Донеччини до життя в окупації. Думки трьох людей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові знищили російську важку вогнеметну систему “Сонцепьок” поблизу Лимана, що на Донеччині.

Про це повідомили 63-ї окремої механізованої бригади.

На Донеччині знищено російську ТОС “Сонцепьок”

Українські сили оборони знищили російську важку вогнеметну систему ТОС “Сонцепьок” на Лиманському напрямку. За попередньою інформацією, удар по системі здійснили пілоти Третього армійського корпусу та 63-ї окремої штурмової бригади. Для ураження цілі застосували FPV-дрони. Внаслідок влучання відбулася детонація ракетного залпу.

Зазначимо, що “Сонцепьок” — це 220-мм важка вогнеметна система, яка використовує термобаричні боєприпаси. Використання подібних систем поблизу населених пунктів заборонено Женевською конвенцією через їх невибірковий характер дії.

Читайте також:

ССО показали вуличні бої в Покровську: до 100 окупантів зосередилися в районі залізниці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!