Денис пушилін, ватажок псевдореспубліки, 4 лютого 2025 року видав “указ”, згідно з яким для тимчасово окупованих міст і сіл Донеччини призначили тимчасову “владу” до моменту відновлення міст й роботи органів місцевого самоврядування. Так, у списку опинилися й Бахмут та Соледар, які тепер начебто підпорядковують “владі” окупованого Шахтарська.

Які ще міста та села росіяни підпорядкували окупаційній владі, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Указ пушиліна №92: що відомо

4 лютого 2025 року денис пушилін самопроголошений ватажок псевдореспубліки “днр” видав указ “Про деякі питання забезпечення життєдіяльності населення в населених пунктах, які входять до складу територій муніципальних формувань донецької народної республіки, органи місцевого самоврядування яких відсутні”. Цим указом пушилін фактично розпочав формування “адміністрацій” на ТОТ.

Зазначимо, що міста та населені пункти, які вказані в указі пушиліна є окуповані російськими військами, українські місцеві органи самоврядування продовжують працювати в евакуації та надають допомогу переселенцям та переселенкам.

Вочевидь, окупаційна влада вирішила затвердити на окупованих територіях власний адміністративний устрій. Так, самопроголошені органи влади тепер повинні слідкувати за доброустроєм та потребами людей на тимчасово окупованих територіях. Крім того, тепер на “пустуючих територіях” дозволено діяти “міністерствам днр”. Зокрема йдеться про організацію освіти, роботу з молоддю, соціальну допомогу, будівництво тощо.

Як пишуть окупанти, щоб забезпечувати окуповані території будуть використовувати бюджет “днр” із залучення федеральних коштів рф. Як приклад пояснюють, що будівництво будинків в Бахмуті нібито буде здійснюватися за кошт “міністерства будівництва днр” із залучення федеральних коштів.

Додамо, що окупаційна влада, яка перебуває на українських тимчасово окупованих територіях за роки “управління” не змогла забезпечити базові потреби людей. Так, Шахтарськ, який був захоплений в 2014 році досі не став самоокупним регіоном. У місті брак робочої сили, лікарів, проблеми з водопостачанням.

У жовтні 2024 року виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіянами місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії. Ймовірно, така доля спіткає й “нові регіони”.

Шахтарськ

До “повноважень” Шахтарського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Бахмут;
• Соледар;
• Красна Гора;
• Бахмутське;
• Підгороднє;
• Берестове;
• Спірне;
• Сакко і Ванцетті
• Володимирівка;
• Пилипчатине;
• Стряпівка;
• Трипілля;
• Зайцеве;
• Вершина;
• Весела Долина;
• Григорівка;
• Клинове;
• Відродження;
• Мідна Руда;
• Кодема;
• Дача;
• Миколаївка;
• Миколаївка друга;
• Одрадівка;
• Андріївка;
• Берхівка;
• Кліщіївка;
• Дубово-Василівка;
• Опитне;
• Зеленопілля;
• Іванград;
• Ягідне;
• Парасковіївка;
• Благодатне;
• Неліпівка;
• Покровське;
• Нова кам’янка;
• Краснопілля;
• Миколаївка;
• Яковлівка;
• Виїмка;
• Богданівка;
• Красне;
• Роздолівка;
• Івано-Дар’ївка;
• Калинове;
• Верхньокам’янське.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Артемівського муніципального округу”.

Донецьк

До “повноважень” Донецького муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Володине;
• Времівка;
• Георгіївка;
• Євгенівка;
• Завітне;
• Красна Поляна;
• Макарівка;
• Малий Керменчик;
• Нескучне;
• Новомайорське;
• Новопетриківка;
• Новопіль;
• Новосілка;
• Орлинське;
• Рівнопіль;
• Старомайорське;
• Старомлинівка;
• Сторожове;
• Ялинське;
• Золота Нива;
• Жовтневе;
• Жовте;
• Ключове;
• Новодонецьке;
• Урожайне;
• Ясна Поляна;
• Шахтарське;
• Роздольне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Великоновосілківського муніципального округу”.

Горлівка

До “повноважень” Горлівського муніципального округу окупанти внесли лише два села, які включили до складу Костянтинівського муніципального округу, це:

• Курдюмівка;
• Першотравневе.

Єнакієве

До “повноважень” Єнакіївського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Українськ;
• Гостре;
• Комишівка;
• Журавка;
• Веселе;
• Вовче;
• Євгенівка;
• Прогрес;
• Свиридонівка;
• Завітне;
• Орлівка;
• Птиче;
• Південне;
• Миколаївка;
• Лозувата;
• Новоолександрівка;
• Мемрик;
• Лисичне;
• Іванівка;
• Сергіївка;
• Калинове;
• Новогродівка;
• Бажане;
• Маринівка;
• Крутий Яр;
• Гродівка;
• Михайлівка;
• Красний Яр;
• Цукурине;
• Селидове;
• Вишневе;
• Новоолексіївка;
• Новодмитрівка;
• Верхокам’янка;
• Петрівка;
• Пустинка;
• Берестки;
• Жовте;
• Зоря;
• Міжлісне;
• Новопустинка;
• Новотроїцьке;
• Новооленівка;
• Новий Труд;
• Дачне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Красноармійського муніципального округу”.

Тельманівка

До “повноважень” Тельманівського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Пречистівка;
• Славне;
• Солодке;
• Степове;
• Тарамчук;
• Березове;
• Карлівка;
• Новомихайлівка;
• Побєда;
• Водяне;
• Галицинівка;
• Долинівка;
• Желанне Перше;
• Георгіївка;
• Костянтинівка;
• Зоряне;
• Максимільянівка;
• Олександропіль;
• Ізмайлівка;
• Катеринівка;
• Гірник;
• Курахівка;
• Антонівка;
• Максимівка;
• Кремінна Балка;
• Вовченка;
• Вознесенка;
• Степанівка;
• Новоукраїнська;
• Іллінка;
• Новоселидівка;
• Дальнє;
• Іллінка;
• Романівка;
• Сухі Яли;
• Веселий Гай;
• Єлизаветівка;
• Аннівка;
• Трудове;
• Старі Терни;
• Зеленівка;
• Успенівка;
• Гігант;
• Курахове.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Курахівського муніципального округу”.

Читайте також:

• Інфополе окупованого Шахтарська: про що писали пропагандисти у жовтні
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. Одним із тих, хто намагався відстояти українську незалежність, був Володимир Рибак — депутат Горлівської міськради. За свою проукраїнську позицію та відкрите протистояння бойовикам “днр” його викрали та закатували. Загибель Володимира Рибака визнана однією із перших втрат серед мирних жителів Донеччини та сьогодні є символом спротиву окупації.

Спогадами про Володимира Рибака та квітневі події 2014 року в Горлівці з редакцією Бахмут IN.UA поділилася Галина Докашенко — горлівчанка, завідувачка кафедри історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов.

Спогади про Володимира Рибака, мітинг 17 квітня 2014 року

Галина Докашенко — педагогиня, історикиня з Горлівки. Вона була свідком подій весни 2014 року, коли Горлівку захопили бойовики так званої “днр”. Пані Галина каже, що особисто не була знайома з Володимиром Рибаком, але знала про його активну проукраїнську діяльність, якою він займався до 2014 року.

“До цих подій я особисто не була з ним знайома, але знала, що він був одним із найактивніших депутатів міської ради, він належав до “Батьківщини”. Завжди у пресі давали інформацію про кожне засідання міськради, і я бачила, що Володимир Рибак дуже активно виступав. У нього завжди, навіть до подій 2014 року, була відверта проукраїнська позиція”, — каже Галина Докашенко.

17 квітня 2014 року в Горлівці відбувся мирний мітинг, організований на підтримку міського голови Євгена Клепа. Тоді місцеві жителі вийшли з плакатами до міськради, виступаючи на підтримку законно обраної української влади. Серед мітингарів була і Галина Докашенко разом з колегами і студентами.

“Мітинг 17 квітня я достатньо добре запам’ятала. Можливо тому, що саме на цьому мітингу почалась словесна перепалка щодо мера. Місцеві жителі виступали за законно обраного, легітимного мера Євгена Клепа. А бойовики, звісно, хотіли свою кандидатуру. Пам’ятаю, ми йшли на цей мітинг і зробили плакат “Клеп усьому голова”, за аналогією відомого вислова “хліб усьому голова”. Я не можу сказати, що були якісь збройні протистояння. По завершенні мітингу там, де стояли останні ряди мітингувальників, кажуть, що якась штовханина трохи була. Але я про це не можу впевнено сказати, бо її не бачила, оскільки стояла всередині. Загалом тоді доволі багато людей було”, — каже Галина Докашенко.

Саме під час мітингу 17 квітня Володимир Рибак відкрито виступив проти бойовиків, які захопили владу в Горлівці. Того дня він спробував зняти прапор так званої “днр” і повернути український прапор на будівлю міськради. Після цих подій депутат зник.

Новину про зникнення Володимира Рибака пані Галина дізналась від свого чоловіка, який теж був депутатом Горлівської міськради.

“Наступного дня мій чоловік сказав, що після мітингу Володимир Рибак зник і його ніде немає. Тоді ми вже дізналися, що він вийшов на дах міськради, зняв прапор “днр” і знову вивісив прапор України. Потім вже я дізналася, що додому він так і не прийшов, його просто затягнули в машину по дорозі. Родина Володимира Рибака та його друзі тоді дуже хвилювалися за його долю”, — розповідає історикиня.

19 квітня місцеві рибалки знайшли два тіла в річці Казенний Торець біля селища Райгородок. 22 квітня дружина Володимира Рибака впізнала його тіло. Депутата закатували і ще живим скинули в річку.

Ким Володимир Рибак став для горлівчан

Галина Докашенко, як історикиня, каже, що загибель Володимира Рибака дала розуміння того, що окупанти не будуть миритися з проукраїнським населенням.

“Для мене, як для людини та історикині, Володимир Рибак є першою мирною жертвою того протистояння. Я і до сьогодні вважаю, що він є першою жертвою, яка постраждала за свою позицію. Я точно розуміла, що так жорстоко з ним вчинили просто за його проукраїнські погляди. Після загибелі Володимира Рибака до мене прийшло дуже чітке розуміння, що ніякого мирного процесу тут не буде, хоча сам мітинг був мирним. Багато хто в моєму оточенні, з ким ми тоді тісно спілкувалися, дуже переживали ці події”, — згадує педагогиня.

Фактично загибель Володимира Рибака можна оцінювати як факт залякування мирного населення, яке виступало проти окупації. Однак саме після вбивства депутата до людей прийшло чітке усвідомлення того, що врегулювати ситуацію мирним шляхом не вийде.

“Мені здається, що саме від його трагічної смерті пішов незворотний відлік, коли неможливо вже було говорити про якесь мирне примирення або “замирення”, як дехто говорив що треба замиритися. Смерть Володимира Рибака означала незворотність протистояння, яке вже на той час визначилося на Донеччині, і в Горлівці зокрема. Ми всі зрозуміли серйозність подій, що це не просто локальні невеличкі суперечки, а події політичного протистояння”, — зауважила Галина Докошенко.

Історикиня згадує, що у 2015 році Володимиру Рибаку посмертно присвоїли звання Героя України. На її думку, це дуже важливо для пам’яті про ті події. Роботою щодо збереження пам’яті про важливих постатей, які стали символом спротиву окупації, зараз займаються освітяни Горлівського інституту іноземних мов.

“Ми готуємо друге видання навчального посібника “Історія рідного краю. Донеччина: люди — духовність — природа”. У розділ “Люди” ми хочемо дати кілька історичних портретів до тих, що там вже є. Це будуть історичні нариси про Дмитра Чернявського, Володимира Рибака і Степана Чубенка. Також думаю, що ми додамо й четвертий історичний нарис про Олексія Дульнева”, — поділилася Галина Докашенко.

Читайте також:

• “До останнього не вірив, що буде повномасштабна війна”: ветеран з Бахмута про бої за місто, спогади та дім та ставлення до військових
• Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали
• Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили спеціальних операцій ЗСУ у ніч проти 17 квітня завдали удару по логістичній базі російського центру безпілотних технологій “Рубікон” в окупованому Мангуші на Донеччині. На місці зафіксували вибухи та масштабні пожежі.

Про це повідомляє ССО.

ССО уразили базу “Рубікону” під Маріуполем

За даними військових, удари по об’єктах противника здійснили дрони підрозділів Middle-strike. У результаті атаки на локації виникли пожежі та пролунала серія вибухів. Йдеться про логістичну базу засекреченого російського центру безпілотних технологій “Рубікон”, розташовану в тимчасово окупованому Мангуші поблизу Маріуполя.

Що відомо про підрозділ “Рубікон“

Центр “Рубікон” активно використовується російськими військами для ведення бойових дій проти України.

Зокрема, підрозділ застосовує:

• FPV-дрони (у тому числі на оптоволокні);
• ударні БпЛА “Молнія” та “Ланцет”;
• розвідувальні дрони ZALA, “Орлан”, SuperCam;
• морські безпілотники.

Це не перший удар по об’єктах “Рубікону” — раніше українські військові вже атакували бази та координаційні центри цього підрозділу на окупованих територіях. Такі операції є частиною системної роботи Сил оборони зі знищення логістики та інфраструктури російських військ.

До теми:

Російські війська намагаються наростити сили на півдні Покровська: командування “Схід”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!