Денис пушилін, ватажок псевдореспубліки, 4 лютого 2025 року видав “указ”, згідно з яким для тимчасово окупованих міст і сіл Донеччини призначили тимчасову “владу” до моменту відновлення міст й роботи органів місцевого самоврядування. Так, у списку опинилися й Бахмут та Соледар, які тепер начебто підпорядковують “владі” окупованого Шахтарська.

Які ще міста та села росіяни підпорядкували окупаційній владі, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Указ пушиліна №92: що відомо

4 лютого 2025 року денис пушилін самопроголошений ватажок псевдореспубліки “днр” видав указ “Про деякі питання забезпечення життєдіяльності населення в населених пунктах, які входять до складу територій муніципальних формувань донецької народної республіки, органи місцевого самоврядування яких відсутні”. Цим указом пушилін фактично розпочав формування “адміністрацій” на ТОТ.

Зазначимо, що міста та населені пункти, які вказані в указі пушиліна є окуповані російськими військами, українські місцеві органи самоврядування продовжують працювати в евакуації та надають допомогу переселенцям та переселенкам.

Вочевидь, окупаційна влада вирішила затвердити на окупованих територіях власний адміністративний устрій. Так, самопроголошені органи влади тепер повинні слідкувати за доброустроєм та потребами людей на тимчасово окупованих територіях. Крім того, тепер на “пустуючих територіях” дозволено діяти “міністерствам днр”. Зокрема йдеться про організацію освіти, роботу з молоддю, соціальну допомогу, будівництво тощо.

Як пишуть окупанти, щоб забезпечувати окуповані території будуть використовувати бюджет “днр” із залучення федеральних коштів рф. Як приклад пояснюють, що будівництво будинків в Бахмуті нібито буде здійснюватися за кошт “міністерства будівництва днр” із залучення федеральних коштів.

Додамо, що окупаційна влада, яка перебуває на українських тимчасово окупованих територіях за роки “управління” не змогла забезпечити базові потреби людей. Так, Шахтарськ, який був захоплений в 2014 році досі не став самоокупним регіоном. У місті брак робочої сили, лікарів, проблеми з водопостачанням.

У жовтні 2024 року виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіянами місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії. Ймовірно, така доля спіткає й “нові регіони”.

Шахтарськ

До “повноважень” Шахтарського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Бахмут;
• Соледар;
• Красна Гора;
• Бахмутське;
• Підгороднє;
• Берестове;
• Спірне;
• Сакко і Ванцетті
• Володимирівка;
• Пилипчатине;
• Стряпівка;
• Трипілля;
• Зайцеве;
• Вершина;
• Весела Долина;
• Григорівка;
• Клинове;
• Відродження;
• Мідна Руда;
• Кодема;
• Дача;
• Миколаївка;
• Миколаївка друга;
• Одрадівка;
• Андріївка;
• Берхівка;
• Кліщіївка;
• Дубово-Василівка;
• Опитне;
• Зеленопілля;
• Іванград;
• Ягідне;
• Парасковіївка;
• Благодатне;
• Неліпівка;
• Покровське;
• Нова кам’янка;
• Краснопілля;
• Миколаївка;
• Яковлівка;
• Виїмка;
• Богданівка;
• Красне;
• Роздолівка;
• Івано-Дар’ївка;
• Калинове;
• Верхньокам’янське.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Артемівського муніципального округу”.

Донецьк

До “повноважень” Донецького муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Володине;
• Времівка;
• Георгіївка;
• Євгенівка;
• Завітне;
• Красна Поляна;
• Макарівка;
• Малий Керменчик;
• Нескучне;
• Новомайорське;
• Новопетриківка;
• Новопіль;
• Новосілка;
• Орлинське;
• Рівнопіль;
• Старомайорське;
• Старомлинівка;
• Сторожове;
• Ялинське;
• Золота Нива;
• Жовтневе;
• Жовте;
• Ключове;
• Новодонецьке;
• Урожайне;
• Ясна Поляна;
• Шахтарське;
• Роздольне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Великоновосілківського муніципального округу”.

Горлівка

До “повноважень” Горлівського муніципального округу окупанти внесли лише два села, які включили до складу Костянтинівського муніципального округу, це:

• Курдюмівка;
• Першотравневе.

Єнакієве

До “повноважень” Єнакіївського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Українськ;
• Гостре;
• Комишівка;
• Журавка;
• Веселе;
• Вовче;
• Євгенівка;
• Прогрес;
• Свиридонівка;
• Завітне;
• Орлівка;
• Птиче;
• Південне;
• Миколаївка;
• Лозувата;
• Новоолександрівка;
• Мемрик;
• Лисичне;
• Іванівка;
• Сергіївка;
• Калинове;
• Новогродівка;
• Бажане;
• Маринівка;
• Крутий Яр;
• Гродівка;
• Михайлівка;
• Красний Яр;
• Цукурине;
• Селидове;
• Вишневе;
• Новоолексіївка;
• Новодмитрівка;
• Верхокам’янка;
• Петрівка;
• Пустинка;
• Берестки;
• Жовте;
• Зоря;
• Міжлісне;
• Новопустинка;
• Новотроїцьке;
• Новооленівка;
• Новий Труд;
• Дачне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Красноармійського муніципального округу”.

Тельманівка

До “повноважень” Тельманівського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Пречистівка;
• Славне;
• Солодке;
• Степове;
• Тарамчук;
• Березове;
• Карлівка;
• Новомихайлівка;
• Побєда;
• Водяне;
• Галицинівка;
• Долинівка;
• Желанне Перше;
• Георгіївка;
• Костянтинівка;
• Зоряне;
• Максимільянівка;
• Олександропіль;
• Ізмайлівка;
• Катеринівка;
• Гірник;
• Курахівка;
• Антонівка;
• Максимівка;
• Кремінна Балка;
• Вовченка;
• Вознесенка;
• Степанівка;
• Новоукраїнська;
• Іллінка;
• Новоселидівка;
• Дальнє;
• Іллінка;
• Романівка;
• Сухі Яли;
• Веселий Гай;
• Єлизаветівка;
• Аннівка;
• Трудове;
• Старі Терни;
• Зеленівка;
• Успенівка;
• Гігант;
• Курахове.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Курахівського муніципального округу”.

Читайте також:

• Інфополе окупованого Шахтарська: про що писали пропагандисти у жовтні
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дружківці видаватимуть буржуйки для опалення приміщень. Їх можуть безоплатно отримати мешканці громади.

Про це повідомляє Дружківська МВА.

Дружківка, видача буржуйок

Мешканці Дружківської громади Донеччини можуть отримати буржуйки для опалення приміщень. Їх безоплатно видаватимуть волонтери.

Щоб отримати буржуйку, потрібно пройти попередню реєстрацію. Заявки приймають за посиланням.

Дату і місця видачі буржуйок не повідомляють. Їх оголосять людям, які заповнили заявки.

Нагадаємо, що зараз активно триває евакуація з Дружківської громади. Як і куди вивозять людей волонтери, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Одноразова грошова допомога у Кривому Розі: хто може отримати та куди звертатися
• ГО “ВПО України” анонсувало нову допомогу для ВПО з Донеччини: деталі
• ВПО та постраждалі від обстрілів у Краматорську можуть отримати екстрену допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аліна Горб — правозахисниця і громадська діячка з Бахмута. Ще зі шкільних років вона мала внутрішній запит на допомогу людям, тому вирішила пов’язати своє життя з юриспруденцією. Окрім роботи юристкою, Аліна Горб поєднувала і громадську діяльність, зокрема реалізувала мистецький проєкт у Бахмуті. З початком повномасштабної війни бахмутянка сфокусувалась на правозахисній діяльності, зокрема у справах щодо фіксації воєнних злочинів.

Своєю історією Аліна Горб поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.

Спогади про Бахмут

Аліна Горб народилась і виросла в Бахмуті. Тут вона навчалась у загальноосвітній школі №18, відвідувала танцювальний гурток та різні додаткові заняття — загалом мала активне шкільне життя. У 2016 році Аліна Горб завершила навчання у школі з відзнакою та вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на омріяну спеціальність.

Дівчина навчалась на юридичному факультеті і під час навчання на магістратурі влаштувалась в одну з київських юридичних компаній. Попри те, що вона влаштувала життя у столиці, Аліна Горб цінувала час, проведений у рідному Бахмуті.

“У 2020 році почався карантин, тому я багато часу провела вдома в Бахмуті з батьками. Можна сказати, що карантин став для мене можливістю побути вдома, набутися вдома. Хоча, звісно, тоді це так не відчувалося. Тоді здавалося, ніби життя на паузі, що хочеться працювати і стільки всього навколо, а ти просто сидиш вдома. Але зараз я дуже вдячна тому часу, що в мене була така можливість побути вдома з батьками. Бо хто знав, що далі все так складеться”, — каже Аліна Горб.

Востаннє дівчина була у рідному місті на новорічні свята на початку 2022 року. Вона згадує, що мала передчуття наближення війни, тому взяла відпустку додому, щоб побути вдома з близькими.

“Останній раз я була в Бахмуті у 2022 році, в січні. Я приїжджала на новорічні свята. Мене, до речі, тоді не хотіли відпускати у відпуску, але я випросила, ніби відчувала. 2022 рік я зустріла в Бахмуті, це було сімейне свято. Ми були з батьками вдома, хоч тоді в мене і багато друзів, і варіантів святкувати було, але я чомусь захотіла бути вдома. Насправді вже тоді я відчувала наближення повномасштабної війни. Чесно, я не думала, що вона буде настільки масштабною, по всій Україні, але я розуміла, що бойові дії активізуються. Це напруження я відчувала десь з листопада 2021 року”, — розповідає бахмутянка.

Про правозахисну діяльність

Повномасштабне вторгнення Аліна Горб зустріла в Києві. Перші дні війни минули в невизначеності, бо ніхто не міг спрогнозувати подальшу ситуацію. Та за деякий час компанія, в якій працювала дівчина, вирішила продовжити роботу. Юристи почали давати безоплатні консультації людям.

“Ми створили Google-форму, в якій люди могли писати свої будь-які запити, і ми безоплатно консультували. Це була ініціатива тодішнього директора компанії, ми це підтримали. У такому незрозумілому режимі ми працювали до травня, а потім вийшли на роботу і все потроху стабілізувалося”, — розповідає дівчина.

У 2022 році бахмутянка почала працювати в Міністерстві юстиції. Там вона занурилась у роботу, пов’язану з Європейським судом з прав людини. Цей досвід став їй корисним для подальшої правозахисної діяльності, якою вона займається зараз.

“У Міністерстві юстиції в мене було більше практики в розумінні роботи з Європейським судом з прав людини. Я була у відділі, який займається комунікацією з цим органом. Там я пропрацювала півтора роки, це було цікаво, я отримала гарний досвід. Але я зрозуміла, що державна служба мені просто не підходить, адже мені хочеться більш активно працювати, хочеться більше бути корисною саме громадянам. Тому це була моя ініціатива — звільнитися і перейти назад в юрбізнес, але я розуміла, що хочу займатися саме правозахисною діяльністю. На це впливало два фактори. По-перше, я розуміла, що юридичний ринок змінився і що ти не можеш просто бути компанією або юристом, який закриває очі на реалії. І по-друге, в мене завжди була внутрішня потреба бути корисною суспільству”, — каже Аліна Горб.

Зараз фокус роботи пані Аліни — це справи щодо фіксації воєнних злочинів і робота з Європейським судом з прав людини. Є у правозахисниці і приклади успішних кейсів. Один із них стосується ракетного обстрілу селища Сергіївка на Одещині. Завдяки роботі юристів справа щодо цього воєнного злочину визнана прийнятною (ред. справа є прийнятною для Європейського суду з прав людини, якщо вона стосується порушення прав за Європейською конвенцією).

“У мене було 47 заяв від родичів загиблих і постраждалих. Ми подали в Європейський суд близько 20 кілограмів паперу, бо це все докази і їх треба в паперовому вигляді до суду відправляти. Ми подали заяву, скаргу на порушення права на життя, це друга стаття Європейської конвенції з прав людини. І ця заява визнана прийнятною. Чому це дуже важливо? Тому що ці справи проти росії поки що є складними, бо немає прецеденту. Міжнародні юристи, з якими ми спілкуємося, дуже часто з нами обговорюють проблему того, що ситуація в Україні поки що є безпрецедентною. Навіть ті збройні конфлікти, які відбувалися, наприклад, в Ічкерії, їх не можна порівняти, це непорівнювані конфлікти. Тому важливо, що Європейський суд прийняв до розгляду. Це означає, що ми буквально з юридичної точки зору зробили все правильно для подачі, він буде розглядати цю справу по суті. І якщо рішення буде прийняте про те, що росія дійсно порушила права цих людей, це буде зафіксований воєнний злочин і це рішення стане беззаперечним доказом для, наприклад, Міжнародного кримінального суду. Це створить юридичний прецедент, який можна буде використовувати в інших міжнародних інституціях”, — зазначає правозахисниця.

Примітка. Ракетний удар по Сергіївці Білгород-Дністровського району стався в ніч на 1 липня 2022 року. Тоді росіяни вдарили по селищу двома ракетами Х-22. Одна ракета влучила у дев’ятиповерхових житловий будинок, повністю зруйнувавши один під’їзд, а інша — в базу відпочинку. Внаслідок удару загинули 22 людей, з яких одна дитина. Також відомо про 40 постраждалих, серед яких шестеро дітей та вагітна жінка.

Про громадську діяльність

Окрім правозахисної діяльності, Аліна Горб займається громадською активністю. З 2021 року вона є членкинею організації Tolerance in you. Спочатку дівчина хотіла долучитися до громадських проєктів як учасниця, а потім стала їх співорганізаторкою.

Перший проєкт Аліна Горб допомогла реалізувати в рідному Бахмуті. У 2021 році за її сприяння відбувся проєкт Bakhmut street art camp, у межах якого 12 активістів-митців з різних куточків України знайомилися з культурою і молодіжним життям Бахмута через активності. Результом проєкту стала виставка сучасного мистецтва.

“Спочатку я подавалася як учасниця і Таня (ред. Тетяна Крюковська — тодішня голова організації) побачила в моїй заявці на участь, що я з Бахмута. Ми з нею зідзвонилися і вона запропонувала, як я можу допомогти, наприклад, в організаційних моментах. Оскільки я досить відповідальна людина, то ми дуже плідно спрацювалися. І якось з першого проєкту так сталося, що я перейшла з розділу учасників в розділ співорганізаторів, тому що разом ми проробили багато організаційних моментів”, — згадує пані Аліна.

У 2022 році аналогічний проєкт планувати провести в Маріуполі. Були навіть попередні домовленості, але їхній реалізації завадила війна.

Під час повномасштабної війни фокус роботи організації змістився на молодіжні обміни.

“Ми почали робити молодіжні обміни на території Польщі. Наші країни-партнери — це, зазвичай, Польща і Німеччина, і молодіжні обміни зараз ми робимо на території цих країн. Вони передбачають знайомство з місцевими культурами. Наприклад, у нас був проєкт у Перемишлі в 2024 році, де збирались німці, поляки та українці. У нас був фокус на стійкість українців. Загалом у наших проєктах ми найбільше фокусуємось на тому, щоб розповідати іноземцям як виживають українці і як вони борються”, — розповіла Аліна Горб.

У вересні 2025 році Аліна Горб очолила організацію Tolerance in you. Як лідерка вона хоче реалізовувати більше проєктів, направлених на допомогу ВПО.

“У нас зміниться вектор роботи, можливо зміниться формат, бо мені хочеться більше фокусуватися на допомозі українцям в Україні. Можливо хотілося б і проєкт в Україні зробити. Мені хочеться допомагати ВПО не тільки з Донецької області, але, можливо, і з інших областей, але якщо фокусуватися, то, звичайно, хотілося б говорити більше про схід України”, — ділиться планами очільниця організації.

“Важливо зберігати самоідентичність, бо це про збереження себе”

Окрім допомоги іншим, Аліна Горб просуває тему самоідентичності. Для неї важливо позиціонувати себе саме як представницю Донеччини. Ще до повномасштабної війни дівчина хотіла показати людям, що мешканці Донеччини не проросійсько налаштовані, а мають стійку проукраїнську позицію, є розумними і гарними людьми. Це вона доводила оточуючим своїм прикладом.

“Ще до початку повномасштабного вторгнення я багато розповідала про Бахмут своїм друзям в університеті, своїм колегам. Тобто, моя ідентичність як людини зі східного регіону з’явилась у мене навіть до початку повномасштабної війни. Я хотіла, щоб люди більше знали про схід України хорошого, позитивного. Що ми теж освічені люди, і оці всі стереотипи проросійські абсолютно нав’язані, і нам треба з цим якось боротися. Але я не хотіла це робити агресивно чи робити якимись пропагандистськими методами. Я хотіла, щоб це було через інструмент м’якої сили, щоб люди, знайомлячись зі мною, знали про мою дуже сильну самоідентифікацію як людини з Донецької області, як людини з Бахмута, і щоб я своїм прикладом показувала, що бути людиною з Донецької області класно. Для мене це було важливо”, — розповідає Аліна Горб.

За словами бахмутянки, збереження самоідентичності дозволяє гуртуватися людям та знаходити спільноту однодумців.

“Зберігати самоідентичність — це зберігати себе, в першу чергу. Бо коли стаються такі буремні часи, часи нестабільності, ти не знаєш, що буде буквально через годину, дуже важливо якось себе ідентифікувати і не втратити в цьому світі. Я розумію, що комусь може бути важко це зберігати. Наприклад, дехто навпаки хоче це забути, особливо якщо вони пережили окупацію або травматичні події. І це окей. Але при цьому більшість людей, з мого досвіду, намагаються горнутися один до одного, шукають схожі риси. Тому ти одразу можеш знайти схожих на себе людей, ком’юніті, яке тебе розуміє. І це дуже важливо. Чим більше таких людей, тим сильнішим ти себе відчуваєш”, — зауважує бахмутянка.

Аліна Горб каже, що плекає надію повернутися в Бахмут і доєднатися до його відбудови. Але головна проблема, на її думку, — знищення самого поняття дому.

“Звичайно, я б дуже хотіла приїхати в Бахмут, і я вірю, що його деокупують. Але якщо дивитися раціонально, розумієш, що мого дому вже не існує фізично. Моєї квартири, мого будинку, моєї школи. І тут важливо, що не тільки стін немає, зруйновані всі спогади і асоціації. Навіть якщо його відбудують колись, це вже не буде моє місто, яким я його знала, яким любила. Моє місто, на жаль, зруйноване. І з цим дуже складно змиритися. Але я б дуже хотіла, щоб Бахмут колись відновили, і якщо буде щось, чим я зможу допомогти, я буду це робити”, — підсумовує Аліна Горб.

Читайте також:

• “Ми не планували їхати назавжди”: як змінилося життя поетеси з Бахмута Валерії Глущенко
• “Поезія про тих, хто тримав Бахмут”: поетеса Олена Голубцова створила збірку з історіями війни
• Коледж, який не замовк: викладачка з Бахмута Юлія Гаврашенко про музику, ефект доміно та новий дім

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!