Денис пушилін, ватажок псевдореспубліки, 4 лютого 2025 року видав “указ”, згідно з яким для тимчасово окупованих міст і сіл Донеччини призначили тимчасову “владу” до моменту відновлення міст й роботи органів місцевого самоврядування. Так, у списку опинилися й Бахмут та Соледар, які тепер начебто підпорядковують “владі” окупованого Шахтарська.

Які ще міста та села росіяни підпорядкували окупаційній владі, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Указ пушиліна №92: що відомо

4 лютого 2025 року денис пушилін самопроголошений ватажок псевдореспубліки “днр” видав указ “Про деякі питання забезпечення життєдіяльності населення в населених пунктах, які входять до складу територій муніципальних формувань донецької народної республіки, органи місцевого самоврядування яких відсутні”. Цим указом пушилін фактично розпочав формування “адміністрацій” на ТОТ.

Зазначимо, що міста та населені пункти, які вказані в указі пушиліна є окуповані російськими військами, українські місцеві органи самоврядування продовжують працювати в евакуації та надають допомогу переселенцям та переселенкам.

Вочевидь, окупаційна влада вирішила затвердити на окупованих територіях власний адміністративний устрій. Так, самопроголошені органи влади тепер повинні слідкувати за доброустроєм та потребами людей на тимчасово окупованих територіях. Крім того, тепер на “пустуючих територіях” дозволено діяти “міністерствам днр”. Зокрема йдеться про організацію освіти, роботу з молоддю, соціальну допомогу, будівництво тощо.

Як пишуть окупанти, щоб забезпечувати окуповані території будуть використовувати бюджет “днр” із залучення федеральних коштів рф. Як приклад пояснюють, що будівництво будинків в Бахмуті нібито буде здійснюватися за кошт “міністерства будівництва днр” із залучення федеральних коштів.

Додамо, що окупаційна влада, яка перебуває на українських тимчасово окупованих територіях за роки “управління” не змогла забезпечити базові потреби людей. Так, Шахтарськ, який був захоплений в 2014 році досі не став самоокупним регіоном. У місті брак робочої сили, лікарів, проблеми з водопостачанням.

У жовтні 2024 року виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіянами місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії. Ймовірно, така доля спіткає й “нові регіони”.

Шахтарськ

До “повноважень” Шахтарського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Бахмут;
• Соледар;
• Красна Гора;
• Бахмутське;
• Підгороднє;
• Берестове;
• Спірне;
• Сакко і Ванцетті
• Володимирівка;
• Пилипчатине;
• Стряпівка;
• Трипілля;
• Зайцеве;
• Вершина;
• Весела Долина;
• Григорівка;
• Клинове;
• Відродження;
• Мідна Руда;
• Кодема;
• Дача;
• Миколаївка;
• Миколаївка друга;
• Одрадівка;
• Андріївка;
• Берхівка;
• Кліщіївка;
• Дубово-Василівка;
• Опитне;
• Зеленопілля;
• Іванград;
• Ягідне;
• Парасковіївка;
• Благодатне;
• Неліпівка;
• Покровське;
• Нова кам’янка;
• Краснопілля;
• Миколаївка;
• Яковлівка;
• Виїмка;
• Богданівка;
• Красне;
• Роздолівка;
• Івано-Дар’ївка;
• Калинове;
• Верхньокам’янське.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Артемівського муніципального округу”.

Донецьк

До “повноважень” Донецького муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Володине;
• Времівка;
• Георгіївка;
• Євгенівка;
• Завітне;
• Красна Поляна;
• Макарівка;
• Малий Керменчик;
• Нескучне;
• Новомайорське;
• Новопетриківка;
• Новопіль;
• Новосілка;
• Орлинське;
• Рівнопіль;
• Старомайорське;
• Старомлинівка;
• Сторожове;
• Ялинське;
• Золота Нива;
• Жовтневе;
• Жовте;
• Ключове;
• Новодонецьке;
• Урожайне;
• Ясна Поляна;
• Шахтарське;
• Роздольне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Великоновосілківського муніципального округу”.

Горлівка

До “повноважень” Горлівського муніципального округу окупанти внесли лише два села, які включили до складу Костянтинівського муніципального округу, це:

• Курдюмівка;
• Першотравневе.

Єнакієве

До “повноважень” Єнакіївського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Українськ;
• Гостре;
• Комишівка;
• Журавка;
• Веселе;
• Вовче;
• Євгенівка;
• Прогрес;
• Свиридонівка;
• Завітне;
• Орлівка;
• Птиче;
• Південне;
• Миколаївка;
• Лозувата;
• Новоолександрівка;
• Мемрик;
• Лисичне;
• Іванівка;
• Сергіївка;
• Калинове;
• Новогродівка;
• Бажане;
• Маринівка;
• Крутий Яр;
• Гродівка;
• Михайлівка;
• Красний Яр;
• Цукурине;
• Селидове;
• Вишневе;
• Новоолексіївка;
• Новодмитрівка;
• Верхокам’янка;
• Петрівка;
• Пустинка;
• Берестки;
• Жовте;
• Зоря;
• Міжлісне;
• Новопустинка;
• Новотроїцьке;
• Новооленівка;
• Новий Труд;
• Дачне.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Красноармійського муніципального округу”.

Тельманівка

До “повноважень” Тельманівського муніципального округу окупанти внесли такі міста та села:

• Пречистівка;
• Славне;
• Солодке;
• Степове;
• Тарамчук;
• Березове;
• Карлівка;
• Новомихайлівка;
• Побєда;
• Водяне;
• Галицинівка;
• Долинівка;
• Желанне Перше;
• Георгіївка;
• Костянтинівка;
• Зоряне;
• Максимільянівка;
• Олександропіль;
• Ізмайлівка;
• Катеринівка;
• Гірник;
• Курахівка;
• Антонівка;
• Максимівка;
• Кремінна Балка;
• Вовченка;
• Вознесенка;
• Степанівка;
• Новоукраїнська;
• Іллінка;
• Новоселидівка;
• Дальнє;
• Іллінка;
• Романівка;
• Сухі Яли;
• Веселий Гай;
• Єлизаветівка;
• Аннівка;
• Трудове;
• Старі Терни;
• Зеленівка;
• Успенівка;
• Гігант;
• Курахове.

Всі вище перелічені села та міста включили до так званого “Курахівського муніципального округу”.

Читайте також:

• Інфополе окупованого Шахтарська: про що писали пропагандисти у жовтні
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!