Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Центр укріплення сім’ї благодійної організації “СОС Дитячі Містечка Україна” у Львові у 2026 році перейшов на нову модель роботи, зокрема з ВПО. Вона передбачає не разову гуманітарну допомогу, а тривалий і комплексний супровід родин, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наприклад, тут жінки можуть отримати тимчасовий притулок, а для дітей є безплатні заняття з психологом або логопедом.

Про ключові зміни, напрямки підтримки та умови отримання послуг редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Змисна, менеджерка у соціальній сфері по Львівській області БФ “СОС Дитячі Містечка Україна”.

Допомога ВПО у Львові

У 2026 році Центр укріплення сім’ї Міжнародної благодійної організації “СОС Дитячі Містечка Україна” у Львові розпочав перехід на нову модель роботи. За словами Ірини Змисної, раніше робота Центру була зосереджена переважно на екстреній гуманітарній допомозі — видачі продуктів харчування, засобів гігієни та інших базових речей. Натомість нині основний акцент зроблено на відновленні родин і їхньому сталому розвитку через комплексний соціальний супровід.

Отримати допомогу у Львові можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• сім’ї у складних життєвих обставинах (СЖО), що мешкають у місцях тимчасового проживання (МТП), модульних містечках чи прихистках;
• біологічні сім’ї під ризиком втрати батьківського потенціалу;
• прийомні батьки та батьки-вихователі;
• жінки з новонародженими дітьми, які опинилися у кризовій ситуації.

Діяльність Центру охоплює Львівську міську територіальну громаду, місто Дубляни та інші громади Львівської області. Родини можуть потрапити до програми підтримки як самостійно, так і через перенаправлення від державних установ або громадських організацій.

Основні види підтримки та послуги Центру

Робота з родинами організована за моделлю “кейс-менеджменту”, що передбачає тривалий та індивідуальний супровід. Серед ключових програм:

• соціальна квартира — надання тимчасового притулку та комплексного супроводу жінкам на пізніх термінах вагітності або з немовлятами для підготовки до самостійного проживання;
• літня школа — формат підвищення кваліфікації для прийомних батьків, поєднаний зі змістовним дозвіллям для дітей.
• інтеграційні заходи — етномайстерки, краєзнавчі екскурсії та спільні святкування для налагодження зв’язків між ВПО та місцевими громадами.

Крім того, спеціалісти центру ведуть активну роботу і з дітьми. Зокрема, в Центрі постійно працюють психолог, соціальний педагог та логопед.

За словами Ірини Змисної, всі заняття з дітьми відбуваються за індивідуальним планом, розробленим після роботи фахівця із соціальної підтримки. Далі відбувається розробка графіку, до якого за необхідності залучаються спеціалісти.

Формат занять різниться залежно від потреб та особливостей розвитку кожної конкретної дитини: вони можуть бути як індивідуальними, так і груповими.

Як отримати допомогу

Центр укріплення сім’ї розташований за адресою вулиця Зелена, 115Ж. Записатися на консультацію або отримати допомогу можна кількома способами: через офіційну сторінку “СОС Дитячі Містечка Україна” у Facebook; за допомогою Telegram-каналу організації або за номером телефону +380 (95) 790 1382 або +380 (95) 790 1398, а також через загальну веб-сторінку організації “Дитячі містечка”.

Які пільги мають дружини учасників бойових дій в Україні 2026

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В межах державної політики підтримки переселенців в Україні розпочато всеохопний аудит об’єктів нерухомості, які можна адаптувати під житло.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

В Україні проходить інвентаризація нерухомості для ВПО

За словами Павла Фролова, Фонд державного майна України та місцеві громади передали 11,5 тисяч об’єктів для обстеження, значна частина з яких має бути переобладнане під тимчасове або постійне житло для переселенців. Все це буде зроблене за “рахунок субвенції у держбюджеті у розмірі 1,5 мільярда гривень”

Наступним кроком в реалізації вказаної ініціативи має бути створенням Реєстру житла для ВПО зі зручною інтерактивною картою пошуку придатного для проживання житла.

“Наша мета — перетворити порожні будівлі на домівки для тих, хто через війну втратив житло. Також важливою є передача вільних земельних ділянок під нове будівництво для залучення інвестицій від наших партнерів“, — вказує Павло Фролов.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: стала відома дата початку фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!