Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини

Семаковська Тетяна 16:45, 22 Лютого 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

Медин поляки висипали зерно
Медино, вантажна станція й розсипане протестувальниками українське зерно / Укразалізниця

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Олександр Вінюков
Олександр Вінюков / фото pokrovsk.news

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

Кукурудза
Паростки кукурудзи / фото ілюстративне

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

гранти для ВПО
Недостатнє кредитування для фермерів одна із проблем / фото ілюстративне

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

Польські протестувальники
Польські протестувальники / польські джерела

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі / польські джерела

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич
Еліза Дзвонкевич / Facebook

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Не можу більше мовчати. З любові до своєї країни. Не можу удавати, що не бачу цих ганебних дій Польщі на польсько-українському кордоні. Вибачте, мої любі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою мого народу,

Еліза Дзвонкевич // про ситуацію на кордоні

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Дональд Туск
Дональд Туск / фото з відкритих джерел

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Харкові бахмутянам безоплатно видаватимуть корм для домашніх тварин

Валентина Твердохліб 18:00, 26 Травня 2026
корм
Корм для тварин / фото UAnimals

У Харкові анонсували збір заявок на отримання кормів для домашніх улюбленців. Отримати допомогу можуть ВПО з Бахмутської громади, які мають тварин. Подати заявку на отримання допомоги можна 27 травня.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Корми для тварин у Харкові

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків” розпочав збір даних ВПО з Бахмутської громади, які мають домашніх тварин. Їм пропонують допомогу кормами.

Подати заявку на отримання кормів можна у середу, 27 травня. Реєстрацію проводитимуть телефоном. Для отримання допомоги потрібно телефонувати за номером: +380 (66) 521 07 17. Дзвінки прийматимуть з 10:00 до 15:00.

Дату та час видачі допомоги повідомлять окремо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Індексація виплат для ВПО: уряд закликають переглянути розмір грошової допомоги

Семаковська Тетяна 17:00, 26 Травня 2026
Гроші для ВПО / фото НБУ

В Україні ініціюють підвищення розміру фінансової підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Відповідне звернення з вимогою проіндексувати допомогу на проживання направили до прем’єр-міністра України.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Індексація виплат ВПО

За словами Павла Фролова, сума виплат для переселенців залишається незмінною з 2022 року. Дорослі отримують 2000 гривень, а діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень. За цей період витрати на проживання фактично подвоїлися, а коефіцієнт інфляції сягнув позначки 1,7, а тому чинні суми не дозволяють покрити базові потреби людей, які втратили власні домівки через війну та окупацію.

За дві тисячі яка може бути мова про якусь оренду житла?“, — зазначає ініціатор звернення Павло Фролов.

Крім того, за словами голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, наразі в Україні фіксується тенденція до зменшення державної підтримки переселенців. Офіційно в Україні зареєстровано майже п’ять мільйонів внутрішньо переміщених осіб, проте фінансову допомогу отримують близько 900 тисяч родин — менш ніж кожен п’ятий переселенець. Крім того, самі видатки державного бюджету за цією статтею теж щороку зменшуються:

  • у 2023 році на виплати виділили 74 мільярди гривень;
  • у 2024 році сума склала 57 мільярдів гривень;
  • у 2025 році показник знизився до 49 мільярдів гривень;
  • на 2026 рік у бюджеті передбачено 39 мільярдів гривень.

Уряд обґрунтовує скорочення видатків економією невикористаних коштів. Згодом ці гроші спрямовують на інші урядові проєкти, зокрема на програму “єОселя” та різноманітні кешбеки. Ініціатори звернення вимагають припинити практику зменшення фінансування, проіндексувати виплати та спрямовувати всі закладені гроші виключно на потреби переселенців. За їхніми підрахунками, якби обсяг фінансування зберігся на рівні 2023 року, допомогу змогли б отримувати 1,8 мільйона людей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

корм

У Харкові бахмутянам безоплатно видаватимуть корм для домашніх тварин

У Харкові анонсували збір заявок на отримання кормів для домашніх улюбленців. Отримати допомогу можуть ВПО з Бахмутської громади, які мають тварин. Подати заявку на отримання […]

Індексація виплат для ВПО: уряд закликають переглянути розмір грошової допомоги

В Україні ініціюють підвищення розміру фінансової підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Відповідне звернення з вимогою проіндексувати допомогу на проживання направили до прем’єр-міністра України. Про це […]

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи […]

15:00, 26.05.2026 Скопіч Дмитро
500 гривень на столі

У Покровській громаді запустили програму допомоги: хто може отримати 500 грн щомісяця

У Покровській громаді працює місцева програма підтримки мешканців “Назустріч покровчанам”. У межах програми окремі категорії жителів громади зможуть отримувати щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 500 […]

ремонт

ВПО у Вінницькій області можуть подати заявку на ремонт житла

Благодійний фонд “Право на захист” розпочав збір заявок на програму покращення житлових умов для ВПО. Участь у програмі можуть взяти ВПО, які мешкають на Вінниччині. […]