Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) зможуть розраховувати на додаткову одноразову грошову допомогу від держави. В уряді внесли зміни до Порядку надання виплат на проживання для переселенців, котрі дозволять їм отримати додаткові дві тисячі гривень.

Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко.

Додаткова грошова допомога ВПО

Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову додаткову виплату в для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які безперервно працювали протягом шести місяців.

Зазначається, що це стосується лише тих переселенців, які продовжили працювати протягом цього ж шестимісячного періоду як фізичні особи або ФОП чи зареєструвалися як ФОП і отримували доходи.

Додаткова виплата дорівнює сумі місячної допомоги (2 тисячі гривень) та встановлена з метою стимулювання переселенців працездатного віку до працевлаштування або самозайнятості.

Читайте також:

• Грантова підтримка для ВПО: перелік актуальної допомоги
• Мінімальна зарплата виросте, соцзахист отримає більше фінансування: головне про проєкт держбюджету на 2026 рік
• Грошова допомога для ВПО старшого віку з Донеччини у Дніпрі: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні зареєстрували петицію із закликом до Президента запровадити щорічне відзначення Дня дружини воїна. Ініціатива належить громадській організації “Дружина Воїна”. Так хочуть вшанувати жінок, які в тилу підтримують військовослужбовців.

Детальніше про ініціативу — в матеріалі Бахмут IN.UA

День дружини воїна: для чого потрібне свято

В Україні створили петицію із закликом до Президента запровадити 14 жовтня, як День дружини воїна, який вшановуватимуть щороку.. Вона ініційована громадською організацією “Дружина Воїна” та її головою Ольгою Бобрикович.

Авторки петиції наголошують, що дружини та партнерки військовослужбовців — це жінки, які щодня тримають свій тиловий фронт. Вони підтримують оборонців, займаються волонтерством для армії, виховують дітей, допомагають у реабілітації воїнів та ветеранів, а також стають опорою для тих, чиї чоловіки перебувають у полоні, зникли безвісти чи загинули.

“Ця невидима, але надзвичайно важлива праця є невіднятним складником нашої перемоги. Офіційне встановлення цього дня стане потужним сигналом, що держава бачить і цінує їхню жертовність та стійкість. Це зменшить відчуття самотності, яке часто відчувають дружини військових. День дружини воїна може стати також платформою для розвитку соціальних програм та освітніх ініціатив, спрямованих на допомогу сім’ям захисників“, — вказує Ольга Бобрикович в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Вона додає, що це свято стосується не лише тих партнерок, чи чоловіки зараз на передовій, а й дружин полеглих військових та полонених.

У петиції також наголошують, що нове свято:

• підкреслить значення жіночої підтримки в тилу як елементу обороноздатності;
• засвідчить роль родини як основи національної стійкості;
• сприятиме зростанню поваги до жінок, чиї сім’ї безпосередньо залучені до війни;
• стане додатковим ресурсом психологічної підтримки для тисяч українських родин;
• створить підґрунтя для програм державної та місцевої допомоги.

“Запровадження цього дня допоможе плекати в нашому суспільстві повагу до сімейних цінностей, вірності та незламності. Це зміцнить єдність нашого народу і стане ще одним моральним підґрунтям для нашої армії, адже для кожного воїна важливо знати, що його родина захищена та шанована. В наш час важливо, щоб сім’ї військових знаходились в центрі уваги суспільства“, — розповідає Ольга Бобрикович.

Чому саме 14 жовтня

Як вказується у петиції, дата свята обрана не випадково, адже саме 14 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць, свято Покрови та День українського козацтва. Цей день символізує водночас захист, вірність, родину та національну стійкість. На думку ініціаторів, вшанування дружин воїнів саме 14 жовтня стане логічним продовженням традиції: воїни боронять країну на фронті, а їхні дружини зберігають тил, сім’ю та силу громади.

Як підтримати петицію

Для того, щоб петиція була розглянута Президентом, вона має набрати 25 тисяч голосів. Документ продовжує збирати підписи на сайті Офісу Президента. Наразі за впровадження свята виступили 3 314 осіб з 25 тисяч необхідних.

Зазначимо, що підписати петицію можна буде протягом наступних 65 днів.

Читайте також:

• Компенсація за оренду житла військовим у 2025 році: розмір і умови
• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій
• Українські військові, які перебувають на лікуванні за кордоном, зможуть дистанційно проходити ВЛК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!