Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський анонсував новий етап обміну полоненими між Україною і Росією. Він може відбутися вже найближчим часом.

Про це він сказав під час спілкування з журналістами.

Коли відбудеться новий обмін полоненими

За словами Володимира Зеленського, переговори з американською групою щодо обмінів полоненими наразі тривають у телефонному та онлайн-форматах. Він наголосив на важливості процесу обміну для України, зазначивши, що цей напрямок продовжується і останнім часом вдалося повернути значну кількість людей.

Глава держави додав, що наразі очікується ще один обмін, і висловив сподівання на його успішне завершення.

Зеленський також прокоментував можливість візиту до Києва представників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.

“Так, ми їх очікуємо. Я думаю, що вони приїдуть. Ну, на сьогодні питання для нас війна в Україні — номер один. Для американців війна в Ірані — номер один. Але Україна також є серед пріоритетних тем. Ми про це проговорювали з переговорною групою. Очікуємо на зустріч“, — сказав він.

Водночас, як передають журналісти “Інтерфакс-України”, Кирило Буданов, керівник Офісу Президента, на полях Київського безпекового форуму наголосив, що робота над обміном військовополоненими наразі триває та вже має певну конкретику.

“Обмінний процес? Якраз от зараз черговий список отримали. Це просто юридичні перепони невеличкі з боку РФ. Не переймайтеся, все буде добре”, — підкреслив він.

Нагадаємо, що напередодні Великодня до України повернулися з російського полону 182 людей — 175 військових і 7 цивільних. Більшість із тих, кого обміняли, були в полоні з 2022 року.

Читайте також:

Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники Слов’янського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області оформили паспорт громадянина України для виїзду за кордон жінці поважного віку. Сторічна місцева жителька готується до європейської мандрівки.

Про це повідомила Державна міграційна служба України.

В Слов’янську оформили паспорт 100-річній жінці

До міграційної служби у місті Слов’янськ звернулася громадянка України Олександра Іванівна. Жінка народилася у 1925 році. Метою її візиту до відділу стала необхідність оформлення закордонного паспорта. Згідно з процедурою, вже найближчими днями заявниця має офіційно отримати свій готовий паспортний документ на руки.

Отримання документа необхідне Олександрі Іванівні для реалізації запланованого візиту до Європи. Жінка спланувала цю подорож задля відпочинку, а також для того, щоб відвідати свою онуку. Зі свого боку представники міграційної служби висловили жінці побажання міцного здоров’я, приємної подорожі, гарних вражень та довгих щасливих років життя.

Як і де можна отримати паспортні послуги

Представники Головного управління ДМС у Донецькій області нагадують громадянам про чинні правила надання адміністративних послуг. Оформити необхідні паспортні документи українці мають змогу у будь-якому діючому підрозділі міграційної служби. Звертатися можна безпосередньо за місцем фактичного перебування, оскільки надання послуги здійснюється незалежно від місця офіційної реєстрації проживання заявника.

Читайте також:

На Донеччині запровадили нові правила вакцинації дітей: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!