Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади провели евакуацію цивільних з Лимана. З міста вивезли п’ятьох людей, серед яких були матір з дитиною.

Про це повідомили у 63-й ОМБр.

З Лимана евакуювали п’ятьох цивільних

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади евакуювали п’ятьох цивільних з прифронтового Лимана. Серед евакуйованих була і дитина — 7-річний хлопчик. Він перебував у місті разом з матір’ю.

Окрім цивільних, з Лимана вдалось вивезти двох поранених військових.

Зазначимо, що через бойові дії евакуація з Лимана ускладнена. Наразі фіксують поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові. За офіційними даними на початок травня, в місті Лиман перебували 1 780 людей.

За даними обласної влади, дітей у Лимані не залишилось, їх евакуювали раніше. Ймовірно, евакуйовану військовими дитину раніше завезли в місто повторно й переховували.

Також цього тижня військові евакуювали двох дітей, яких повторно повернули і переховували у прифронтовому Добропіллі. Батьки дітей загинули від удару дрона.

Читайте також:

• 5-річна дівчинка з Бахмута, яка постраждала від російського обстрілу, шукає нових батьків
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення
• У Слов’янську оголосили примусову евакуацію дітей через обстріли: які райони підпадають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, інтенсивність боєзіткнень на Костянтинівському напрямку зросла вдвічі, водночас найвищою залишається активність російської армії на Покровському відтинку фронту.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі.

Загострення на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку фіксується значне збільшення кількості штурмових дій. Російські військові провели 27 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Плещіївка, Торецьке, Новопавлівка, Софіївка, Вільне, Білицьке та Кучерів Яр. Для порівняння, учора, 20 травня, росіяни провели 14 атак.

Найбільша кількість боєзіткнень загалом по лінії фронту залишається на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 35 атак російської армії у районах Родинського, Гришиного, Новоолександрівки, Покровська, Затишка, Никанорівки, Шевченкова, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові 13 разів намагалися вклинитися в українську оборону. Наступальні дії фіксувалися у районах Дробишевого, Діброви, Озерного, Ставки, Лиману та Ямпіля.

На Слов’янському напрямку російська армія штурмувала позиції українських захисників п’ять разів. Боєзіткнення відбулися у районах Закітного та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни провели один штурм в районі Міньківкова.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 910 осіб;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 54 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиницю;
• наземних робототехнічних комплексів — 4 одиниці;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 715 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 202 одиниці;
• спеціальної техніки — 1 одиницю.

Читайте також:

Де росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: перелік населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!