Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” запустив проєкт “Єдність” за фінансування Гуманітарного фонду для України (ГФУ). У межах проєкту ВПО у п’яти областях можуть отримати грошову допомогу. Розмір виплат відрізняється залежно від категорії отримувачів.

Про це повідомляє БФ “Право на захист”.

Грошова допомога ВПО від “Право на захист”

Благодійний фонд “Право на захист” запустив проєкт “Єдність — Об’єднана програма грошової допомоги в Україні” за фінансування Гуманітарного фонду для України (ГФУ). Він реалізується у визначених громадах п’яти областей:

• Чернігівської;
• Сумської;
• Дніпропетровської;
• Херсонської;
• Миколаївської.

Подати заявку на допомогу можуть люди та родини, які відповідають всім зазначеним критеріям:

• є ВПО або місцевими жителями;
• проживають близько до лінії фронту або на відстані до 50 кілометрів до державного кордону з російською федерацією;
• мають щомісячний дохід нижчий за 8 422 гривні на людину.

Остаточне рішення щодо включення до програми ухвалюватимуть за результатами комплексного оцінювання рівня вразливості домогосподарства, а не лише на підставі відповідності базовим критеріям.

Яка сума допомоги надається від БФ “Право на захист”

У межах проєкту “Єдність” передбачені два розміри виплат.

Грошова допомога особам і домогосподарствам, які проживають поблизу лінії фронту або державного кордону з російською федерацією становить 1 800 гривень на людину на місяць. Загалом 10 800 гривень на людину за шестимісячний період.

Грошова допомога особам і домогосподарствам, які були змушені залишити місце проживання через загрозу життю, обстріли або обов’язкову евакуацію, становить 4 100 гривень на людину на місяць. Загалом 12 300 гривень на людину за тримісячний період.

Допомогу виплачують одноразово за весь період підтримки кожному члену родини окремо на банківський рахунок, зазначений під час реєстрації. Кошти для неповнолітніх, людей з інвалідністю або недієздатних осіб отримують їхні законні представники за наявності відповідних документів.

Орієнтовний термін отримання допомоги після реєстрації складає 4-6 тижнів.

Виплати від “Право на захист”: як подати заявку

Для реєстрації потрібно надати такі документи:

• документ, що посвідчує особу;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) усіх членів родини;
• документи, що підтверджують склад домогосподарства і наявність вразливостей;
• дійсний IBAN особистого рахунку в українському банку. Для реєстрації не підходять рахунки до карток програми “єПідтримка”, “єМалятко”, “єВідновлення”, “Дія.Картка”, “Національний кешбек”.

Під час реєстрації всі члени родини, які включені до заявки, мають бути особисто присутніми в пункті реєстрації. У разі неможливості прибуття маломобільної людини може бути організований виїзд мобільної групи в межах населеного пункту, де проводиться реєстрація.

Всі заявки проходитимуть перевірку на можливе дублювання. Фахівці перевірятимуть чи не отримувала людина аналогічну грошову допомогу в межах цієї або інших гуманітарних програм.

Наразі реєстрація на отримання грошової допомоги розпочалась у Чернігівській та Миколаївській областях. В інших областях її відкриватимуть поетапно. Дізнатися місця, дати і графік роботи мобільних реєстраційних груп можна в чат-боті “ЄДНІСТЬ/ГФУ та БФ “Право на захист”: грошова допомога”.

Читайте також:

• У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло
• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків
• ВПО з прифронтових територій можуть отримати продуктові набори від World Central Kitchen: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили 28 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 66 наступальних дій армії рф, що на 7 менше ніж вчора. Активність окупантів зросла на всіх напрямках, окрім Покровського, де навпаки фіксують значне зниження.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 1 вересня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 28 штурмів противника (на 8 більше, ніж вчора). Окупанти атакували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Новоселівки, Степанівки, Софіївки, в бік Новопавлівки й Вільного.

На Покровському напрямку фіксують значний спад атак. Тут противник атакував 25 разів, що на 20 менше, ніж вчора. Окупанти намагалися просунутись у бік Нового Донбасу, Сергіївки, Новопідгороднього, Новопавлівки та в районах Удачного, Муравки, Молодецького і Горіхового.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела 9 атак (на 3 більше, ніж вчора). Окупанти намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Новоосинового, Дробишевого, Чернещини, Ольгівки, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у бік Озерного, Миколаївки та в районі Кривої Луки. Загалом минулої доби тут відбулося три боєзіткнення (на 1 більше, ніж вчора).

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Юрківки.

Втрати рф за 1 вересня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 1 вересня російська армія втратила:

• близько 1 390 військових;
• 4 танки;
• 6 бойових броньованих машин;
• 62 артилерійські системи;
• 2 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 969 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 383 одиниці автомобільної техніки;
• 2 одиниці спеціальної техніки.

Читайте також:

• “Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами
• У Слов’янську розширять обов’язкову евакуацію родин з дітьми через посилення російських атак
• “Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!