Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До кінця 2026 року планується фінансування 1 000 житлових ваучерів для ВПО з ТОТ. Кошти на ці потреби має надати Банк розвитку Ради Європи. У наступному році профінансувати планують близько 5 000 ваучерів.

Про це повідомив Павло Фролов — народний депутат, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Житлові ваучери для ВПО: коли буде фінансування

До кінця 2026 року Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очікує транш у розмірі 2 мільярди гривень від Банку розвитку Ради Європи. Це дасть можливість профінансувати близько 1 000 ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій.

ВПО можуть самостійно відстежувати своє місце в черзі на фінансування. Для цього потрібно зателефонувати до Урядового контактного центру за номером 1545 та назвати оператору номер ваучера із застосунку “Дія”.

За даними Павла Фролова, на сьогодні понад 49 тисяч ВПО подали заявки на отримання ваучерів. Понад 41 тисячу заяв вже погодили комісії, і люди очікують на кошти. 3 301 родина ВПО придбала житло.

На 2027 рік у бюджетному запиті передбачено 10,1 мільярда гривень. З них 8 мільярдів гривень — з внутрішніх ресурсів, і ще 2,1 мільярда гривень — кредит від Банку розвитку Ради Європи. Цих коштів має вистачити на близько 5 000 ваучерів.

Читайте також:

• Житло для бахмутян у Гощі: на підготовку до будівництва виділили перші 10 мільйонів гривень
• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні
• Житлова допомога для ВПО з ТОТ: як формується черговість виплат компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям здобувати вищу освіту у цивільних закладах без відриву від служби. Проте сам факт зарахування до університету не звільняє від виконання військових обов’язків і не дає автоматичного права залишати частину на час складання іспитів.

Детальніше про умови поєднання служби та навчання, а також про правила оформлення відпусток на сесію розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на роз’яснення Міністерства оборони.

Хто з військових може навчатися у цивільному виші

Право на освіту гарантує Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Навчатися без відриву від служби (виключно на заочній або дистанційній формі, оскільки денна передбачає постійну присутність в аудиторіях) можуть такі категорії військових:

• військовослужбовці віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом або за призовом під час мобілізації та ще не мають вищої освіти;
• офіцери-контрактники — після того, як вони відслужили строк, що дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попереднього ступеня вищої освіти;
• рядова, сержантська та старшинська ланка на контракті, які продовжили службу за новим контрактом — насамперед у військових вишах, а в цивільних лише тоді, коли у військових навчальних закладах немає потрібної спеціальності.

Ключова умова для початку навчання — офіційний дозвіл командира (від командира з’єднання і вище). Для цього військовий має подати рапорт, на підставі якого видається відповідний наказ по частині. При цьому навчання не повинно заважати виконанню службових обов’язків.

Водночас навчатися у цивільних вишах за цими правилами не можуть курсанти військових навчальних закладів, військові на базовій військовій службі та офіцери, призвані за призовом. Якщо людину призвали під час навчання, після звільнення зі служби її поновлюють у виші.

Чи можна залишити частину на час сесії

Під час воєнного стану надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням для більшості військовослужбовців призупинено. Зокрема, контрактники та офіцери, старші за 25 років, не мають права на таку відпустку — питання поїздки на сесію вони можуть вирішувати лише через щорічну основну відпустку або за індивідуальним дозволом командування.

Виняток діє лише для військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які не мають вищої освіти. Відповідно до Закону України “Про відпустки”, під час воєнного стану їм можуть надавати навчальні відпустки такої тривалості:

• 15 календарних днів (без збереження грошового забезпечення та без урахування часу на дорогу) — для вступників, допущених до вступних іспитів;
• до 30 днів — для настановних занять і сесій на I та II курсах;
• до 40 днів — на III та наступних курсах;
• до 30 днів — для складання державної атестації;
• до 4 місяців — для підготовки та захисту дипломного проєкту чи роботи.

Як оформити відпустку та чи може командир відмовити

Щоб скористатися правом на навчальну відпустку, військовому віком 18–25 років необхідно заздалегідь подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням дат початку, тривалості та підстави відпустки. До рапорту обов’язково додаються:

• довідка-виклик із вишу, де вказано курс, форму навчання, назву факультету та точні дати проведення сесії чи захисту диплома;
• підтвердження успішного навчання, оскільки наявність академічної заборгованості є підставою для відмови.

У Міноборони наголошують, що навіть за наявності всіх документів командир може не відпустити військовослужбовця на сесію. Питання вирішується індивідуально з урахуванням службової необхідності, бойової обстановки в підрозділі та можливості тимчасово замінити бійця. Самовільно залишати частину для складання іспитів без належно оформленого наказу про відпустку суворо заборонено.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!