Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад два мільйони гривень заробили за перше півріччя 2026 року працівники Бахмутських комунальних підприємств. Хто і скільки отримав читайте в матеріалі Бахмут IN.UA. 

ОСКП “ПРОГРЕС”

Роман Гапєєв, директор підприємства, отримував однакову заробітну плату протягом усього півріччя — по 21 514 гривень щомісяця. Загальна сума його доходу за шість місяців склала 129 084 гривні.

КП “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”

Іван Войтенко, директор, у січні отримав 64 115,60 гривні, а з лютого по червень йому нараховували по 31 300 гривень щомісяця. Загальний дохід склав 220 615,60 гривні.

Людмила Ткаченко, головна бухгалтерка, працювала у цьому півріччі три місяці. У січні та лютому їй нарахували по 25 040 гривень, у березні — 36 753,40 гривні. Загальна сума становить 86 833,40 гривні.

Ольга Андрійченко, інспекторка з кадрів, отримувала по 6 260 гривень щомісяця. Її дохід за перше півріччя склав 37 560 гривень.

Олена Семиряд, яка також обіймала посаду головної бухгалтерки, почала отримувати зарплату з березня — 7 967,27 гривні. З квітня по червень її дохід складав 25 040 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 83 087,27 гривні.

КП “Бахмутське БТІ”

Андрій Атаманченко, директор, отримав у січні 65 665,67 гривні, у лютому — 23 692,90 гривні, у березні та квітні — по 43 078 гривень, у травні — 104 341,91 гривні, у червні — 27 502,22 гривні. Загальна сума склала 307 358,70 гривні.

Вікторія Філіна, головна бухгалтерка, із січня по квітень отримувала по 34 462 гривні щомісяця. У травні їй нарахували 83 332,55 гривні, у червні — 20 446,51 гривні. Загальний дохід дорівнює 241 627,06 гривні.

Юлія Устич, інженерка-програмістка, заробляла по 22 154 гривні кожного місяця. Її сукупна заробітна плата становить 132 924 гривні.

Наталя Шпичка, інженерка з інвентаризації нерухомого майна, у січні отримала 10 942,91 гривні, з лютого по травень — по 20 062 гривні, у червні — 52 793,15 гривні. Загалом їй виплатили 143 984,06 гривні.

КП “БАХМУТ-ВОДА”

Роман Спічкін, директор, отримував по 31 900 гривень щомісяця. Загалом за півріччя він заробив 191 400 гривень.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 26 000 гривень, у червні — 27 151,17 гривні. Загальний дохід склав 157 151,17 гривні.

Юрій Коваленко, начальник гаража, отримав у січні, лютому, квітні та червні по 13 955 гривень, у березні — 14 675,65 гривні, у травні — 15 970,58 гривні. Загалом йому нарахували 86 466,23 гривні.

Світлана Селезньова, начальниця відділу кадрів, заробляла по 10 120 гривень щомісяця. Її дохід за вказаний період становить 60 720 гривень.

Вікторія Сташевська, начальниця служби реалізації, у січні отримала 25 125 гривень, а з лютого по червень — по 25 120 гривень щомісяця. Загальна сума склала 150 725 гривень.

Ольга Веденюкова, начальниця планово-економічного відділу, заробила у січні 12 057,50 гривні, а в наступні п’ять місяців — по 12 560 гривень. Загалом їй виплатили 74 857,50 гривні.

Тетяна Левус, бухгалтерка, отримувала виплати з квітня по червень — по 25 600 гривень щомісяця. Сукупний дохід склав 76 800 гривень.

КП “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”

Анатолій Дерюга, директор, отримував заробітну плату три місяці. У січні та лютому йому нарахували по 32 000 гривень, у березні — 65 079,43 гривні. Загальна сума склала 129 079,43 гривні.

Тетяна Левус, головна бухгалтерка, у січні та лютому отримала по 25 600 гривень, у березні — 63 801,15 гривні. Загалом їй нарахували 115 001,15 гривні.

Іван Золотухін, інженер з комп’ютерних систем, у січні заробив 11 200 гривень, у лютому — 12 000 гривень, у березні — 23 786,53 гривні. Його загальний дохід дорівнює 46 986,53 гривні.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Олександр Бондарєв, директор, у січні отримав 32 000 гривень, а з лютого по червень йому виплачували по 39 800 гривень. Загальна сума склала 231 000 гривень.

Інесса Янкул, інженерка технічного відділу першої категорії, заробила у січні 4 592,50 гривні, з лютого по червень — по 9 185 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 50 517,50 гривні.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 19 414,65 гривні, у червні — 19 620,56 гривні. Її дохід за півріччя склав 116 693,81 гривні.

Вікторія Бондарєва, бухгалтерка, стабільно заробляла по 6 964 гривні кожного місяця. Загальна сума становить 41 784 гривні.

Тетяна Чернікова, секретарка-діловод, отримувала по 7 314,03 гривні щомісяця. Її сукупний дохід дорівнює 43 884,18 гривні.

Загальна сума заробітної плати становить 2 956 140,59 гривні.

Читайте також:

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 липня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 29 липня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (93) 940 3116, +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!