Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні пропонують дозволити приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними внаслідок російських обстрілів. Нині мешканці такого житла можуть опинитися в ситуації, коли оформити право власності вже неможливо, а без нього, отримати компенсацію за знищену нерухомість. Вирішити проблему має урядовий законопроєкт №16012. Водночас запропоновані зміни не поширюються на житло в тимчасово окупованих громадах, зокрема в Бахмуті.

Що саме передбачає документ, хто зможе скористатися новими правилами та які питання залишаються невирішеними — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

В Україні хочуть дозволити приватизацію аварійного житла, пошкодженого через війну

У Верховній Раді розглядають законопроєкт №16012 “Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Документ зареєстрував Кабінет Міністрів України 2 вересня 2026 року.

Його головна мета, це усунути законодавчу перешкоду, через яку люди не можуть приватизувати житло, що стало аварійним унаслідок російської агресії. Зараз законодавство забороняє приватизацію квартир і будинків, які перебувають в аварійному стані та не можуть забезпечити безпечного проживання людей.

Це створює проблему для тих, хто мешкав у державному житловому фонді, але не встиг оформити житло у приватну власність до його пошкодження або знищення. Наприклад, людина роками проживала у неприватизованій квартирі. Після російського обстрілу будинок зазнав значних пошкоджень, а квартиру визнали аварійною.

За чинними правилами приватизувати її вже неможливо. Водночас для отримання компенсації за програмою “єВідновлення” необхідно мати належним чином оформлене право власності. Таким чином, людина не може оформити нерухомість у власність через її аварійний стан, а відсутність права власності перешкоджає отриманню компенсації. Саме цю ситуацію уряд пропонує врегулювати законопроєктом №16012.

Що передбачає законопроєкт №16012

Законопроєкт пропонує змінити частину другу статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Зараз ця стаття визначає категорії житла, які не підлягають приватизації. Серед них, квартири та будинки в аварійному стані. Уряд пропонує зробити виняток для житла, яке було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією проти України.

Йдеться про пошкодження або знищення, що сталися з 24 лютого 2022 року. Важлива умова, щодо такого об’єкта має бути звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного житла. Отже, якщо закон ухвалять, аварійний стан квартири чи будинку, спричинений російською агресією, більше не буде автоматичною перешкодою для приватизації.

Це дозволить людям, які мають право на приватизацію відповідного житла, розпочати оформлення права власності та надалі звернутися по компенсацію. Однак сам законопроєкт не встановлює автоматичного права на компенсацію. Він лише усуває одну з перешкод на шляху до її отримання, неможливість приватизувати аварійне житло.

Які умови потрібно виконати для приватизації пошкодженого житла

З аналізу тексту законопроєкту випливає, що запропонований виняток стосуватиметься житла за кількох умов:

• квартира або будинок належить до житла, яке може бути приватизоване відповідно до законодавства;
• нерухомість стала аварійною внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених російською агресією;
• пошкодження або знищення відбулося починаючи з 24 лютого 2022 року;
• є звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта;
• житло не розташоване на території громади, яка перебуває під тимчасовою окупацією Росії.

Водночас законопроєкт не скасовує інших обмежень на приватизацію, передбачених законодавством. Наприклад, у запропонованій редакції залишаються обмеження щодо службового житла, квартир-музеїв та інших визначених законом категорій нерухомості. Тому ухвалення документа не означатиме, що будь-яку неприватизовану квартиру можна буде оформити у власність незалежно від її правового статусу.

Чи зможуть мешканці Бахмута та інших окупованих міст приватизувати аварійне житло

Для мешканців тимчасово окупованої Донеччини законопроєкт №16012 має суттєве обмеження.

У тексті документа прямо передбачено, що квартири та будинки, розташовані на території тимчасово окупованих Росією громад, не підлягають приватизації. Йдеться про громади, включені до офіційного переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Це означає, що запропонований механізм не дозволить мешканцям Бахмута, які до окупації проживали у неприватизованому житлі, оформити його у власність, поки громада має статус тимчасово окупованої. Навіть якщо квартира або будинок були знищені внаслідок російських обстрілів, законопроєкт не передбачає винятку із заборони приватизації для житла на окупованих територіях.

Крім того, документ вимагає наявності акта або звіту про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта. Для нерухомості в окупованих містах проведення такого обстеження може бути неможливим через відсутність доступу.

Наразі, законопроєкт №16012 насамперед спрямований на вирішення проблеми неприватизованого аварійного житла на підконтрольних Україні територіях.

Що сказав Віталій Безгін про компенсації за аварійне житло

Про необхідність ухвалення законопроєкту №16012 повідомив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

За словами посадовця, документ має усунути правову перешкоду, через яку власники неприватизованого житла не можуть отримати компенсацію після його пошкодження або знищення. Міністр повідомив, що уряд уже підготував напрацювання для внесення необхідних змін до підзаконних нормативних актів.

“Напрацювання для необхідних змін до підзаконних актів уже є. Тож після ухвалення закону зможемо оперативно запустити механізм, який дозволить людям оформити право власності та отримати компенсацію”, — зазначив Віталій Безгін.

Таким чином, уряд планує після ухвалення закону привести відповідні процедури у відповідність до нових правил. Сам законопроєкт передбачає, що закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування. Кабінет Міністрів матиме три місяці, щоб привести власні нормативно-правові акти у відповідність до нового закону та забезпечити відповідні зміни в документах інших органів влади. Однак до ухвалення закону запропонований механізм не діє.

Компенсація за житло на територіях, непридатних для життя: що пропонує законопроєкт №11444

Окремо Віталій Безгін порушив питання компенсацій за нерухомість у населених пунктах, де через фактичний стан інфраструктури неможливо забезпечити нормальну життєдіяльність. Це питання актуальне для громад Донеччини, які зазнали масштабних руйнувань унаслідок бойових дій.

За словами міністра, стандартний механізм оцінювання пошкодженого або знищеного житла не завжди дозволяє справедливо визначити право людини на компенсацію в таких умовах. Для вирішення цієї проблеми уряд підтримує положення іншого документа — законопроєкту №11444.

Він передбачає зміни до механізмів компенсації за пошкоджене та знищене житло, зокрема для нерухомості на територіях, непридатних для проживання. Серед запропонованих рішень, можливість не проводити обстеження об’єктів нерухомості, розташованих на територіях, непридатних для життєдіяльності, за визначених законом умов.

Скільки грошей планують виділити на компенсації за житло у 2027 році

Під час виступу у Верховній Раді Віталій Безгін також повідомив про фінансування державної програми “єВідновлення”. За його словами, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено 11,5 мільярда гривень на компенсації за знищене майно. Це більше, ніж було передбачено на відповідні потреби у 2026 році, зазначив міністр.

Однак ідеться саме про заплановане фінансування. Остаточний обсяг коштів залежатиме від ухваленого державного бюджету на 2027 рік. Крім того, наявність фінансування не означає автоматичного отримання компенсації всіма заявниками. Для цього необхідно відповідати вимогам відповідної програми та пройти встановлені процедури.

Коли законопроєкт №16012 набере чинності

Станом на 19 жовтня 2026 року законопроєкт №16012 перебуває на розгляді Верховної Ради України. Документ зареєстрований 2 вересня 2026 року та опрацьовується парламентським комітетом із питань економічного розвитку. Якщо Верховна Рада ухвалить закон, а його підпише Президент України, нові правила почнуть діяти з дня, наступного за днем офіційного опублікування.

Водночас уряд матиме три місяці для приведення нормативно-правових актів у відповідність до ухваленого закону. Для людей, чиє неприватизоване житло стало аварійним через російські обстріли на підконтрольних Україні територіях, ухвалення документа може усунути одну з головних юридичних перешкод для отримання компенсації.

До теми:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які мешкають у Дніпрі, можуть оформити картку та подати заяву на виплати від благодійного фонду Global Empowerment Mission (GEM). Звернутися можна 19 та 22 жовтня.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”.

Бахмутянам доступні виплати по 2 000 гривень від GEM

В осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро” можна оформити виплати від благодійного фонду Global Empowerment Mission (GEM). Прийом людей запланований 19 та 22 жовтня з 10:00 до 14:00 за адресою: місто Дніпро, вулиця Макарова, 1-Б.

У ці дні бахмутяни можуть подати заяву на виплати та відкрити картку “ПУМБ” для їх отримання.

Для оформлення виплат потрібно мати із собою оригінали та копії документів:

• паспорт і сторінка з пропискою;
• ідентифікаційний код;
• довідка ВПО;
• документи, які підтверджують вразливість;
• документи з реквізитами рахунку (IBAN) у банку “ПУМБ” (картку можна відкрити прямо в осередку).

Також з собою потрібно мати бланк заяви.

Хто може отримати допомогу

Грошова допомога від GEM передбачена для людей, які належать до вразливих категорій:

• люди старшого віку, пенсіонери віком від 60 років;
• люди з інвалідністю;
• діти з інвалідністю (отримувачем допомоги буде один із батьків або законний представник);
• багатодітні родини (отримувачами допомоги будуть батьки);
• одинокі батьки/матері;
• опікуни;
• сім’ї загиблих (отримувачем допомоги буде вдова або вдівець);
• сім’ї зниклих безвісти (отримувачем допомоги буде дружина або чоловік);
• сім’ї людей, які перебувають у полоні (отримувачем допомоги буде дружина або чоловік);
• люди, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
• сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• сім’ї з важкохворими людьми.

Читайте також:

• Бахмутяни у Дніпрі та Жовтих Водах можуть отримати 2 тис грн: умови
• Бахмутяни можуть отримати до 2 тисяч гривень за придбані електроприлади: як подати заяву
• Допомогу ВПО хочуть підвищити на 1000 грн із 2027 року: комітет підтримав пропозицію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!