Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні від 1 січня стартувала національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, у межах якої громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 гривень на медичне обстеження.

Детальніше про те, як отримати кошти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати 2000 гривень на медичне обстеження

У межах програми “Скринінг здоров’я 40+” українці та українки віком понад 40 років можуть пройти медичне обстеження для раннього виявлення ризиків хронічних захворювань. Вартість скринінгу покриває держава.

Користувачі застосунку “Дія”, яким виповнилося 40 років, на 30-й день після дати народження отримують запрошення на проходження скринінгу. Після підтвердження участі кошти у розмірі 2000 гривень зараховують на “Дія.Картку”.

Переказ коштів відбувається упродовж семи днів. Після цього необхідно записатися на обстеження в одному з державних або приватних медичних закладів, які беруть участь у програмі.

Як оформити “Дія.Картка” в Приват 24

Українці можуть відкрити універсальну “Дія.Картку” в мобільному застосунку “Приват24”. Для цього потрібно:

• оновити чи встановити “Приват24”;
• оновити картку “єПідтримка” на “Дія.Картку”;
• обрати у меню “Усі рахунки”;
• натиснути “Додати”;
• активувати “Дія.Картку”.

Читайте також:

Вихід на пенсію у 2026 році: який трудовий стаж потрібен українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З січня 2026 року для учасників бойових дій в Україні діятиме гарантований пакет різних соціальних пільг, серед яких і пенсійні виплати.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати громадяни з УБД у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати УБД у 2026 році

Для учасників бойових дій держава встановлює гарантований мінімальний дохід. У 2026 році загальний розмір пенсії УБД не може бути меншим ніж 210% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця сума наразі становить 2595 гривень.

Право на виплати та пільги мають військовослужбовці, які офіційно отримали статус учасника бойових дій. Для оформлення пенсії за УБД в окремих випадках потрібно подавати додаткові документи.

Для призначення пенсії необхідно подати заяву та надати до Пенсійного фонду України такий пакет документів:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• трудову книжку;
• документи про стаж (військовий квиток, дипломи, договори, довідки);
• посвідчення УБД;
• довідку про безпосередню участь у бойових діях та довідку про заробітну плату.

Заяву разом із документами можна подати до територіального управління ПФУ за місцем проживання або фактичного перебування особисто, поштою або онлайн через портал Пенсійного фонду України.

Окрім пенсії, учасники бойових дій можуть розраховувати на одноразові виплати від держави, зокрема грошову допомогу у разі інвалідності, отриманої внаслідок бойових дій. Також УБД мають право на державні пільги у сфері медицини, транспорту, праці, оплати комунальних послуг і на отримання земельної ділянки.

Читайте також:

Вихід на пенсію у 2026 році: який трудовий стаж потрібен українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!