Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає за координацію діяльності у сферах соціального захисту, охорони здоров’я та освіти на тимчасово окупованих територіях, активно насаджуючи російську пропаганду.

Редакція зібрала детальне досьє на діяльність Лариси Толстикіної.

Лариса Толстикіна: біографія та освіта

Лариса Толстикіна народилася 3 жовтня 1967 року в місті Макіївка Донецької області.

Після закінчення школи вступила до Донецького політехнічного інституту, де здобула диплом за спеціальністю “Електропостачання промислових підприємств і міст”. Пізніше отримала другу вищу освіту в Макіївському економіко-гуманітарному інституті за спеціальністю “Правознавство”, ставши дипломованою юристкою.

Лариса Толстикіна перебуває у шлюбі. Її чоловік Юрій є членом правління міської організації “Союзу ветеранів Афганістану днр”. Подружжя має сина.

Кар’єра

Трудову діяльність Лариса Толстикіна розпочала економісткою планово-економічного відділу дослідного заводу “Граніт”. За чотири роки вона перейшла до Макіївського ПТУ, де працювала майстром виробничого навчання. Згодом протягом двох років обіймала посади економіста та спеціаліста 1 категорії у Червоногвардійському районному центрі зайнятості міста Макіївки.

З 2001 року Лариса Толстикіна перейшла на роботу до органів місцевого самоврядування Макіївки. Спочатку працювала у відділі з питань внутрішньої політики та взаємодії з громадсько-політичними організаціями, а пізніше очолила новостворений інформаційно-аналітичний відділ.

У 2006 році була обрана на посаду секретаря Макіївської міської ради, а на виборах 2010 року її переобрали на цей самий пост.

Діяльність під час окупації 2014-2018 років

Навесні 2014 року, обіймаючи посаду секретаря Макіївської міської ради, Лариса Толстикіна відкрито підтримала створення так званої “ДНР” та стала однією з організаторок незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Після захоплення частини Донеччини вона обійняла посаду першого заступника голови окупаційної адміністрації Макіївки, а пізніше виконувала обов’язки “голови адміністрації”. На незаконних виборах 2015 року її обрали секретарем Макіївського міського відділення сепаратистського руху “Донецька Республіка”. За свою діяльність на користь окупантів Толстикіна отримала низку нагород від ватажків так званої “днр”, серед яких медаль “Рік Республіці” та “Почесна грамота”.

Керівні посади в уряді “днр” та міжнародні санкції

Після псевдовиборів 2018 року Ларису Толстикіну призначили “міністеркою праці та соціальної політики” в окупаційному уряді. Згодом її кар’єра пішла вгору, вона обіймала такі посади:

• з 8 червня до 7 листопада 2022 року — виконувачка обов’язків міністерки праці та соціальної політики “днр”;
• з 7 листопада до 11 грудня 2022 року — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду “днр”;
• з 11 грудня 2022 року до 29 квітня 2023 року — заступниця голови уряду “днр”;
• з 30 квітня 2023 року і дотепер — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду днр.

Впровадження російської пропаганди на ТОТ

На своїй посаді Лариса Толстикіна активно координує процеси інтеграції окупованих територій до системи російської федерації та просуває кремлівські наративи, особливо у сфері освіти.

У річницю визнання росією так званих “лднр” Толстикіна публічно підтримала дії володимира путіна, заявивши: “Рішення Президента стало визначальним для подальшого життя Донбасу і для кожного з нас… ми цей день будемо пам’ятати завжди, як доленосний для всієї нашої великої Батьківщини“.

Вона активно опікується пропагандистськими заходами в освітніх закладах окупованої Донеччини. За її звітами, протягом 2025 року у школах “днр” провели понад п’ять тисяч так званих “уроків мужності” та близько трьох тисяч інших пропагандистських акцій: “Вікна Перемоги”, “Свічка Пам’яті” та “Безсмертний полк”. Толстикіна виступає за залучення російських військових до навчального процесу та агітує дітей вступати до мілітаризованих “патріотичних таборів”.

Крім того, посадовиця особисто бере участь у культурно-пропагандистських заходах. Наприклад, вона підтримувала проведення фестивалю “RT.Док: Час наших героїв” у Донецьку, де демонстрували відверто антиукраїнські документальні фільми, які прославляли росію та дискредитували Україну і країни Заходу.

Відповідальність за діяльність на ТОТ

Через активну участь у встановленні окупаційного режиму та порушення територіальної цілісності України щодо Лариси Толстикіної запроваджені персональні санкції з боку низки країн, зокрема:

• Канади (з 15 березня 2019);
• Швейцарії (з 20 грудня 2023);
• Великої Британії (з 27 травня 2022);
• Австралії (з 4 травня 2022);
• Нової Зеландії (з 23 серпня 2022);
• Японії (з 3 березня 2022);
• країн Європейського Союзу (з 13 березня 2023).

Читайте також:

Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської МВА ухвалив рішення про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер ця комунальна установа називатиметься “Центром надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”. Разом з перейменуванням затвердили нове положення про діяльність центру.

Чим займатиметься Центр надання соціальних послуг Бахмутської міськради, йдеться в його положенні.

Бахмутський міський центр соціальних служб змінив назву

Сьогодні, 22 травня, начальник Бахмутської МВА ухвалив розпорядження про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер він носитиме назву комунальної установи “Центр надання соціальних послуг
Бахмутської міської ради”, скорочено — КУ “ЦНСП Бахмутської міської ради”.

У новому положенні про роботу установи йдеться, що її структурні підрозділи проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть соціальні послуги людям і сім’ям, які належать до вразливих груп та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Центр утримуватимуть за кошти бюджету Бахмутської громади, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Головним розпорядником коштів центру буде Управління соціального захисту населення.

Що робитиме КУ “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”

Основними напрямками діяльності центру вказані:

• соціально-профілактична робота щодо запобігання потраплянню у складні життєві обставини людей і сімей;
• надання соціальних послуг людям і сім’ям у складних життєвих обставинах;
• надання соціальних послуг ветеранам, людям, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих/померлих ветеранів війни, загиблих/померлих захисників і захисниць України, зниклих безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби та інших демобілізованих осіб;
• сприяння організаційному вирішенню питань надання правової, соціальної, психологічної допомоги, публічних, соціальних, медичних, реабілітаційних, освітніх та інших послуг;
• надання допомоги в оформленні документів щодо забезпечення житлом, земельними ділянками, з питань зайнятості, зокрема отримання грантової підтримки на розвиток підприємницьких ініціатив.

Для реалізації своїх повноважень Центр створює:

• службу (відділення) соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молодю;
• службу (відділення) соціальної допомоги вдома;
• службу (відділення) організації надання адресної натуральної та грошової допомоги;
• мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Також Центр може створювати інші структурні підрозділи і служби для проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Які послуги може надавати Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради

Серед послуг, які може надавати Центр, вказані:

• догляд вдома;
• натуральна допомога;
• соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• консультування;
• соціальна профілактика;
• соціальна інтеграція та реінтеграція;
• соціальна адаптація;
• соціальний супровід сімей, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• кризове та екстрене втручання;
• представництво інтересів;
• соціальна адаптація ветеранів війни та членів їхніх сімей.

Окрім цього, Центр надання соціальних послуг забезпечуватиме соціальний супровід прийомних сімей і дитячих
будинків сімейного типу та соціальний патронаж людей, які відбули покарання в місцях позбавлення волі.

Надаватимуть ці послуги за рішенням Управління соцзахисту.

Читайте також:

• Хто залишився у депутатах Бахмутської міської ради: актуальний список
• У Бахмуті затвердили новий склад координаційної ради у справах дітей
• Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!