Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може збільшуватися.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 122 будинки будуть без опалення

У Краматорську до 122 багатоповерхівок неможливо підключити опалення. Йдеться про будинки, в яких є суттєві пошкодження та ті, що розташовані в зонах підвищеної небезпеки.

У частині будинків для відновлення теплопостачання необхідно провести капітальні ремонтні роботи. Однак через активні бойові дії та постійні обстріли їх проведення неможливе. Водночас у деяких районах через обстріли неможливе своєчасне реагування на аварійні ситуації й обслуговування теплових мереж.

Серед будинків зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія без проведення капітальних відновлювальних робіт:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 4, 6А, 8;
• вулиця Богдана Хмельницького № 7;
• вулиця Водобаки № 17;
• вулиця Василя Стуса № 1, 2, 4, 9, 48, 50, 55, 61, 65;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 15, 17;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 38, 40, 42;
• вулиця Гідності № 8;
• вулиця Дружби № 37;
• вулиця Миколи Древетняка № 12;
• вулиця Марії Приймаченко № 1, 3, 9;
• вулиця П’ятого Липня № 5, 8;
• вулиця Проїзна № 112, 114, 116, 147, 149;
• вулиця Паркова № 56, 58, 83, 89, 91, 93;
• вулиця Прилуцька № 16;
• вулиця Рум’янцева № 19, 21, 23;
• вулиця Стрийська № 2;
• вулиця Старогородська № 16;
• вулиця Транспортна № 18, 22, 24;
• проспект Незалежності № 21, 38, 40А, 42, 53;
• вулиця Конрада Гампера № 7;
• вулиця Кришталева № 2, 8, 10;
• вулиця Катерини Білокур № 136, 138;
• вулиця Катеринича № 27, 29, 46;
• вулиця Біленьківська № 127;
• бульвар Краматорський № 10;
• бульвар Машинобудівників № 49, 51;
• вулиця Софіївська № 205, 209;
• вулиця Ярослава Мудрого № 51;
• вулиця Академічна № 78;
• вулиця Миколи Леонтовича № 2;
• вулиця Об’їзна № 14, 16, 18, 34, 36.

Також є окремий перелік будинків, розташованих у зоні підвищеної небезпеки. За цими адресами є ризики для цивільного населення та працівників комунальних служб, а також неможливе обслуговування теплових мереж:

• вулиця Дружби № 70;
• бульвар Краматорський № 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 13, 15, 19, 21, 27, 31, 33, 35, 37, 39;
• вулиця Марії Приймаченко № 5, 7, 11;
• проспект Незалежності № 54, 55, 56, 57, 58, 61, 67;
• вулиця Паркова № 54, 60, 99, 101, 103, 105, 107;
• вулиця Софіївська № 207;
• вулиця Леоніда Бикова № 1, 5, 9, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25.

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова та наслідки ворожих ударів.

Читайте також:

• Російський дрон вбив водія комунального підприємства у Краматорську
• “Росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку”: волонтер Богдан Зуяков про ситуацію на Донеччині
• У Краматорську таксист збирав координати для російських ударів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня.

Про це йдеться у щоденних зведеннях начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

Скільки людей виїхали з Донеччини за тиждень

У Донецькій області протягом 12-18 жовтня евакуювали 1 613 мирних жителів. Серед них 194 дитини. Кількість евакуйованих зростає.

Найбільше людей виїхали у четвер, 15 жовтня — 297. Майже стільки ж — 295 людей — евакуювали в неділю, 18 жовтня.

Щоденні показники евакуації були такими:

• 12 жовтня — 154 людини, з них 29 дітей;
• 13 жовтня — 241 людина, з них 35 дітей;
• 14 жовтня — 179 людей, з них 33 дитини;
• 15 жовтня — 297 людей, з них 28 дітей;
• 16 жовтня — 219 людей, з них 20 дітей;
• 17 жовтня — 228 людей, з них 22 дитини;
• 18 жовтня — 295 людей, з них 27 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

• Понад 4 тисячі людей евакуювалися з Донеччини від початку жовтня: скільки мешканців залишаються в області
• Росіяни оголосили “програму переселення” для мешканців Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Добропілля
• Росіяни атакували пункт незламності у Словʼянську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!