Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 липня 2025 року в Україні запроваджено базову соціальну допомогу (БСД) — новий вид державної підтримки для сімей із низькими доходами. З 1 листопада 2025 року подати заяву можуть усі громадяни, чий фінансово-майновий стан відповідає критеріям, визначеним Порядком реалізації експериментального проєкту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 371.

У яких випадках базову соціальну допомогу припинять, пояснив Юридичний порадник для ВПО.

Базова соціальна допомога чи державна соціальна допомога?

БСД є альтернативою окремим видам соціальної допомоги. Родина може самостійно обрати: отримувати державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям або базову соціальну допомогу. Одночасно ці виплати не надаються.

Хто може подати заяву на БСД

З 1 листопада 2025 року звернутися за призначенням БСД можуть усі особи, які відповідають критеріям доходів і майнового стану, встановленим Порядком № 371. Перед подачею заяви представнику сім’ї надається можливість попередньо ознайомитися з орієнтовним розміром БСД та надати згоду на його розмір.

У разі згоди всіх повнолітніх членів родини на розмір БСД раніше призначені соціальні виплати припиняються з місяця призначення допомоги.

Кому базова соціальна допомога не призначається

БСД не надається, якщо у складі сім’ї є працездатна особа віком 18–60 років, яка протягом періоду, за який враховуються доходи:

• не працювала;
• не навчалася;
• не проходила військову службу;
• не здійснювала підприємницьку діяльність;
• не перебувала на обліку в центрі зайнятості.

Це обмеження не застосовується до осіб, які:

• доглядають за дитиною до 3 років або до 6 років за медичним висновком;
• доглядають за дитиною з інвалідністю або особою з інвалідністю;
• доглядають за особою віком 80+;
• сплачували ЄСВ або за яких він сплачувався;
• перебувають у трудових відносинах, але роботодавець має борг з ЄСВ;
• втратили працездатність, але не мають достатнього стажу для пенсії.

Які фінансові операції позбавляють права на БСД

Протягом 12 місяців до звернення або під час отримання допомоги особа не має здійснювати операції на суму понад 100 000 грн, зокрема:

• купівля нерухомості (крім житла в зоні бойових дій або на окупованих територіях);
• купівля транспортних засобів;
• оплата будь-яких робіт чи послуг (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних у межах норм);
• благодійні внески;
• надання фінансової допомоги.

БСД не призначається, якщо родина має депозит, державні облігації або валюту на суму понад 100 000 грн, у власності є друга квартира або будинок (крім житла на територіях бойових дій або окупації), у родини є більше одного транспортного засобу.

Які виплати припиняються при призначенні БСД

У разі призначення базової соціальної допомоги припиняється виплата:

• державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• допомоги на дітей одиноким матерям;
• допомоги на дітей у багатодітних сім’ях;
• тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від аліментів;
• допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Водночас Порядок призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям (постанова КМУ № 250) залишається чинним. Розмір базової соціальної допомоги не є фіксованим та визначається індивідуально для кожної родини з урахуванням доходів і складу сім’ї.

До теми:

Норвезька рада відкрила реєстрацію на грошову допомогу: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році понад 70 країн світу знову перейдуть на літній час. Україна та більшість держав Європи переведуть годинники вже наприкінці березня.

Коли саме відбудеться перехід на літній час 2026 року, о котрій годині потрібно перевести стрілки та які країни відмовилися від сезонної зміни часу — розповідаємо детально у матеріалі.

Коли Україна переходить на літній час у 2026 році

В Україні перехід на літній час відбудеться в ніч із 28 на 29 березня 2026 року.

О 03:00 за київським часом годинники потрібно перевести на одну годину вперед — на 04:00.
Україна переходить із зимового часу (EET, UTC+2) на літній (EEST, UTC+3).

Перехід традиційно відбувається в останню неділю березня відповідно до європейської практики.

Перехід на літній час 2026 у Європі

Більшість країн Європейського Союзу синхронно змінює час 29 березня 2026 року.

Країни з часовою зоною EET (UTC+2 → UTC+3)

О 03:00 стрілки переводять на 04:00:

• Україна;
• Естонія;
• Латвія;
• Литва;
• Фінляндія;
• Греція.

Країни з часовою зоною CET (UTC+1 → UTC+2)

О 02:00 за місцевим часом:

• Німеччина;
• Франція;
• Польща.
• Італія;
• Іспанія.

Також за європейським графіком 29 березня годинники переведе Молдова.

Водночас росія та білорусь не застосовують сезонне переведення часу та живуть за постійним стандартним часом протягом року.

США та Канада: коли переходять на літній час у 2026 році

У Північній Америці перехід відбудеться раніше, ніж у Європі — у неділю, 8 березня 2026 року.

У більшості штатів США годинники переведуть о 02:00 ночі.

Проте існують винятки:

• Гаваї не використовують літній час.
• Більша частина штату Аризона також не переходить на DST.
• Американські території — Пуерто-Рико та Гуам — залишаються на постійному часі.

У Канада більшість провінцій переходять на літній час 8 березня, однак значна частина провінції Саскачеван живе без сезонної зміни часу.

Південна півкуля: повернення до зимового часу

Поки країни Північної півкулі готуються до літнього сезону, держави Південної півкулі навпаки завершують його.

В Австралії (штатах Вікторії, Новому Південному Уельсі, Тасманії) перехід на стандартний час відбудеться 5 квітня 2026 року.

Аналогічні зміни заплановані й у Нова Зеландія.

Які країни відмовилися від переведення годинників

Останніми роками дедалі більше держав відмовляються від сезонної зміни часу.

У Бразилія практика літнього часу застосовується обмежено та періодично переглядається. Більшість країн Азії, Африки та значна частина Південної Америки не використовують DST через:

• відсутність доведеної економічної вигоди,
• складнощі для бізнесу та транспорту,
• негативний вплив на біоритми та здоров’я людей.

Чому переведення годинників досі не скасували

Попри тривалі дискусії в Європейському Союзі щодо скасування сезонної зміни часу, остаточного рішення на загальноєвропейському рівні досі не ухвалено. Країни продовжують діяти за чинними регламентами, що передбачають перехід на літній час в останню неділю березня та повернення на зимовий — в останню неділю жовтня.

Читайте також:

Коли у 2026 році в Україні святкуватимуть Великдень: точна дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!