Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Взимку падіння льоду та бурульок з дахів будинків може призвести до серйозних пошкоджень припаркованих автомобілів. Утримання будівель у належному стані та своєчасне прибирання льодових нависань є обов’язком ЖЕКу, ОСББ або іншого балансоутримувача.

Про те, як діяти у разі пошкодження авто, роз’яснює Міністерство юстиції України спільно з Координаційним центром з надання правничої допомоги.

Що робити, якщо лід або бурулька пошкодили автомобіль

У разі інциденту важливо діяти послідовно та зафіксувати всі обставини події.

Викличте поліцію.

Необхідно викликати поліцію для фіксації факту події. Правоохоронці складуть відповідні документи із зазначенням адреси, місця та обставин пошкодження.

Зробіть фото- та відеофіксацію

Зробіть детальні фото й відео пошкоджень автомобіля, а також місця події з прив’язкою до конкретної будівлі, з якої впав лід.

Визначте свідків

Якщо є очевидці, запишіть їхні прізвища, імена та контактні дані — це може стати важливим доказом.

Перевірте камери спостереження

Перевірте, чи є поблизу камери відеоспостереження або відеореєстратори, та за можливості отримайте копії записів.

Оцінка майнової шкоди

Зверніться до експерта для оцінки збитків. Усі чеки, квитанції та висновки необхідно зберегти.

Хто відповідає за падіння бурульки

Для відшкодування шкоди потрібно визначити балансоутримувача будівлі — ЖЕК, ОСББ або власника. За потреби можна звернутися із запитом до міської ради.

Спочатку рекомендується подати заяву балансоутримувачу для добровільного відшкодування збитків. Якщо це не дало результату, власник авто має право звернутися до суду з позовом про компенсацію матеріальної шкоди.

Коли відповідальність несе власник авто

Власник автомобіля може бути визнаний винним, якщо транспортний засіб був припаркований у забороненому місці або під попереджувальними знаками про небезпеку падіння льоду чи бурульок.

Де отримати безоплатну правничу допомогу

За детальною консультацією можна звернутися до системи безоплатної правничої допомоги:

• телефон: 0 800 213 103 (пн–пт, 8:00–18:00),
• месенджери: Telegram, Viber, Facebook,
• онлайн через сайт або особисто у найближчому бюро правничої допомоги.

До теми:

Що робити, якщо ви опинилися під завалом: пояснюють у ДСНС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 січня 2026 року в Києві, у Медіацентрі Україна, презентували проєкт “Спільне бачення
нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу ВПО з Бахмута”. Захід
об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого
самоврядування та експертного середовища.

Під час події учасники говорили про захист прав внутрішньо переміщених осіб,
презентували результати дослідження щодо можливих рішень житлових потреб
переселенців з Бахмута.

Окрему увагу присутніх сфокусували під час дискусійної панелі “Питання проблеми житла
для ВПО” на довгостроковому вирішенні житлових потреб бахмутян. Участь у ній взяли
заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко,
заступник начальника Гостомельської сільської військової адміністрації Олександр Івченко,
голова Ради ВПО Київської області та радник голови Київської облдержадміністрації
Олександр Явтушенко, голова Асоціації молодих ВПО України та ініціатор законопроєкту
№1116 Аркадій Петросян. Спікери панелі говорили про виклики державної житлової
політики перед переселенцями та законодавчі ініціативи в Україні.

Емоційним компонентом заходу стала презентація проєкту “Bakhmut Before”. В експозиції
представили фотоспогади бахмутян їхнього мирного рідного міста. Експозиція стала
нагадуванням про значення збереження пам’яті, ідентичності та зв’язку громади зі своїм
домом навіть в умовах вимушеного переміщення.

Проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу
ВПО з Бахмута” реалізовували команди ГО “Бахмутська фортеця” (аплікант проєкту), ГО
“Антикризовий медіа-центр”, та урбаністичної коаліції “Ro3kvit” в партнерстві з
Бахмутською міською військовою адміністрацією.

Примітка. Захід проводився у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом
«Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції
(Sida). Зміст заходу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду
«Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!