Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступ на Покровському напрямку. Головною метою ворога є захоплення Покровська і Мирнограда, де тривають бої. Ситуація в цих містах напружена, оскільки росіяни мають змогу заводити свою техніку та контролювати логістику.

Про ситуацію на Покровському напрямку розповіли аналітики DeepState.

DeepState про ситуацію в Покровську

Російська армія поступово поглинає Покровськ. Ворог активно заводить у місто піхоту і техніку, ставить засоби радіолектронної розвідки і розпорошує по місцевості пілотів дронів.

Зараз росіяни фактично контролюють дронами логістику Покровсько-Мирноградської агломерації. Ворожі пілоти повністю захопили район дев’ятиповерхівок, що дозволяє контролювати логістику в радіусі 10 кілометрів.

Наразі бійці ЗСУ намагаються втримати північні околиці Покровська.

Часто фіксують ворога і в селі Гришине, що на північному заході від Покровська. Росіяни закріплюються на околицях у посадках, однак не можуть зробити цього в самому селі. Їм дають відпір українські пілоти.

DeepState про ситуацію в Мирнораді

За даними аналітиків, у Мирнограді більш складна ситуація через активний тиск ворога. Українські пілоти мають обмежені можливості працювати по Мирнограду, оскільки росіяни проводять рейди в тил, атакуючи їхні позиції.

Наразі місто перебуває під постійним вогневим контролем ворога, як і вся логістика. Єдиний шлях відходу пролягає через Родинське, але і він є проблематичним.

“Саме місто перебуває під постійним вогневим контролем ворога, як і вся логістика, що ускладнює будь-яке пересування там, однак наказу від вищого військового керівництва на відхід з Мирнограда немає. Тож остання точка опори для хоч якогось шляху лежить через Родинське. Ворог це чудово знає, розуміє і активно здійснює тиск на цей населений пункт, щоб окупувати його. Однак вогневий контроль місцевості по суті вже закрив можливості на спокійне пересування”, — повідомляють у DeepState.

Читайте також:

• Просування ворога біля Удачного та 23 штурми на Покровському напрямку: ситуація на фронті
• Росіяни збирають військо біля Ступочок та Торецька: що відомо
• Донеччина: волонтер Богдан Зуяков про новий сплеск евакуації з прифронтових громад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійний фонд України відновлює виплату пенсій для пенсіонерів з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які пройшли фізичну ідентифікацію, але не подали заяву про неотримання пенсій від рф. Для збереження нарахувань необхідно виконати ще одну обов’язкову умову.

Про це повідомив Денис Улютін, міністр міністр соціальної політики, сімʼї та єдності України.

Хто отримає поновлені пенсійні виплати

Виплати відновлять пенсіонерам, які:

• проживають на ТОТ або мають статус ВПО;
• пройшли фізичну ідентифікацію;
• не подали заяву про неотримання пенсій від рф.

Водночас для подальшого отримання пенсії необхідно до 1 квітня подати відповідну заяву про неотримання пенсійних виплат від рф.

Це дозволить уникнути припинення виплат.

Що вже зробив Пенсійний фонд

Наразі робота ведеться у двох основних напрямках:

Оперативне поновлення виплат

• з початку січня виплати вже поновили близько 50 тисячам людей;
• ПФУ намагається зв’язатися з іншими пенсіонерами всіма доступними способами;
• окрему увагу приділяють людям з інвалідністю, залучають соціальних працівників.

Пенсіонери, які пройдуть ідентифікацію у лютому, отримають пенсію одразу за два місяці.

Зміни до правил ідентифікації

Разом із громадськими організаціями ПФУ працює над оновленням підзаконних актів, щоб:

• зменшити бюрократію;
• зробити процедуру ідентифікації простішою;
• уникнути подібних проблем у майбутньому.

Що передувало?

З січня 2026 року тисячі українських пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або пенсіонерами з ТОТ, які наразі перебувають за кордоном, лишаться без пенсії. Причина — масове припинення виплат Пенсійним фондом України (ПФУ) через вимогу підтвердити неодержання пенсії від рф.

Корінь проблеми ховається у Постанові Кабміну №299, ухваленій ще у 2025 році. Згідно з документом, до 31 грудня 2025 року ПФУ мав отримати від пенсіонерів підтвердження того, що вони не отримують пенсію від російської федерації.

Багато з пенсіонерів проходили ідентифікацію через “Дію” або особисто в Пенсійному фонді, але не були поінформовані про необхідність окремо підтверджувати факт неотримання пенсії від рф. У результаті в січні людям масово зупинили виплати без попередження та адресного повідомлення.

До теми:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!