Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала інструкцію щодо замовлення пенсійного посвідчення

Як отримати пенсійне посвідчення

Документ виготовляється на основі запиту до Пенсійного фонду України (ПФУ) після того, як людині вже призначили пенсію. Якщо ж отримувач виплат є неповнолітнім або визнаний недієздатним, усіма формальностями займаються його батьки чи законні опікуни.

Сьогодні держава пропонує два зручні способи оформлення посвідчення: класичний візит до установи або ж дистанційна подача заявки через інтернет.

Оформлення під час особистого візиту до ПФУ

Для того, щоб отримати посвідчення офлайн, необхідно завітати до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду та написати відповідну заяву. З собою потрібно мати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України або документ, що підтверджує повноваження законного представника;
• ідентифікаційний код або паспорт із відміткою про відмову від коду через релігійні переконання;
• кольорове фото розміром 3х2,5 сантиметра, зроблене не пізніше ніж за останні шість місяців, на якому обличчя займає 70-80 відсотків площі;
• зразок підпису для замовлення електронного варіанту посвідчення.

Виготовлення документа триває до 30 календарних днів.

Як замовити документ онлайн

Замовити посвідчення можна через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього необхідно виконати наступні дії:

• авторизуватися на порталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• знайти розділ “Щодо пенсійного забезпечення” та обрати пункт “Заява на виготовлення пенсійного посвідчення”;
• обрати формат документа;
• заповнити онлайн-форму та завантажити підготовлені скан-копії документів;
• натиснути “Сформувати заяву”, перевірити введені дані, підписати анкету електронним підписом та надіслати заявку.

Контролювати етапи виготовлення посвідчення можна на сайті через розділ “Мої звернення”, де відображається статус обробки запиту.

Читайте також:

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей старшого віку на ринок праці та забезпечення їм гідних умов.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Богдан Матвійчу, директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Працевлаштування переселенців віком 50+

Проєкт “Досвід має значення” стартував у травні 2026 року. На порталі Державного центру зайнятості створено платформу для швидкого зв’язку між кандидатами та компаніями. Алгоритм взаємодії побудований на таких кроках:

• роботодавці розміщують вакансії та зазначають, які навички хочуть посилити у працівнику;
• люди з досвідом вказують бажане місце роботи, очікувану заробітну плату та готовність до швидкого перенавчання.

В Європі середнім віком вважається 60-65 років, проте через умови війни в Україні фокус змістився. Програма орієнтована саме на людей віком 50+, пропонуючи швидкі інструменти для їхнього повернення на ринок праці.

Результати першого місяця

Швидкий механізм зв’язку продемонстрував результативність одразу після запуску. З травня до проєкту долучилися 1700 осіб. З них 340 кандидатів вже працевлаштовані.

Загальна статистика працевлаштування та підтримки внутрішньо переміщених осіб має такі показники:

• 290 тисяч переселенців працевлаштовані;
• 19 тисяч осіб пройшли професійне навчання;
• 3,3 тисячі переселенців отримали гранти на власну справу.

Ці цифри розглядаються на тлі загальної кількості переміщених осіб, яка становить 4,6 мільйона. Для пошуку роботи переселенцям також допомагають платформи Work.ua та Robota.ua.

Адаптація та супровід

Проактивна політика зайнятості потребує розбудови системи супроводу людини на кожному етапі інтеграції. Працевлаштування стає ефективним після того, як людина отримує базові умови, зокрема хоча б тимчасове житло.

Зміни до постанови №3032 раніше визначали період першої адаптації тривалістю у три місяці. Наразі обговорюється необхідність збільшення цього терміну для успішного працевлаштування. Процес інтеграції включає кілька напрямків:

• соціальна адаптація;
• психологічна адаптація;
• професійне перенавчання.

Читайте також:

Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!