Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження №242рр від 18 серпня 2026 року, згідно з яким окремим категоріям громадян громади буде надано одноразову матеріальну допомогу на загальну суму 3 922 940,00 гривень.

Хто отримає виплати, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто саме отримає матеріальну допомогу

Рішення про виділення коштів було ухвалено на основі протоколу комісії з розгляду звернень громадян від 12 серпня 2026 року №13. Відповідно до затверджених списків, фінансову підтримку розподілено за такими основними напрямками:

• Сім’ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах: на цю категорію виділено 532 000,00 гривні (розмір виплати на одну особу у списку становить 7 000,00 грн).
• Сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні родини: для них передбачено фінансування у загальному розмірі 75 000,00 гривні (по 15 000,00 грн на сім’ю).
• Окремі категорії громадян у складних життєвих обставинах (особи з інвалідністю, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші): загальна сума виплат для цієї групи є найбільшою і становить 2 170 000,00 гривні (базовий розмір виплати — 7 000,00 грн на людину).
• Люди старшого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах: виділено 338 500,00 гривні.
• Особи, які отримали поранення через вибухонебезпечні предмети, онкохворі, тяжкохворі та чорнобильці: на підтримку цієї категорії спрямують 157 000,00 гривні.
• Мобілізовані під час дії воєнного стану особи: для них затверджено фінансування на загальну суму 513 440,00 гривні.
• Особи, які здійснили поховання: виділено 30 000,00 гривні (по 10 000,00 грн на особу).

Окрім цього, допомогу отримають важкопоранені військовослужбовці, а також батьки (або особи, що їх замінюють) для оплати проїзду дітей пільгових категорій до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Гроші виділяють у межах асигнувань, які передбачені кошторисом Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради на 2026 рік. Фінансове управління Бахмутської міської ради має перерахувати необхідну суму (3 922 940,00 грн) на рахунок Управління соціального захисту населення, яке безпосередньо здійснюватиме виплати громадянам.

До теми:

Матеріальна допомога для бахмутян: до якого часу можна звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

У Краматорську рятувальники деблокували тіло другої загиблої внаслідок авіаудару

З-під завалів торгівельного центру рятувальники витягли тіло жінки 1957 року народження. Вона стала другою жертвою російського авіаудару по місту, який відбувся напередодні 20 серпня 2026 року.

Нагадаємо, що напередодні російська армія завдала серію ударів по містах Донецької області. Тоді голова Донецької ОДА Вадим Філашкін опублікував інформацію, що внаслідок атак поранення отримали щонайменше 10 людей.

Російські атаки відбувалися за таким сценарієм:

• обстріл Слов’янська — близько 08:20 російський безпілотник влучив у магазин, розташований у житловому мікрорайоні, що спричинило пожежу та поранення трьох цивільних осіб;
• атака на Краматорськ — починаючи з 10:50 російські війська здійснили дев’ять ударів по місту, використовуючи, за попередніми даними, авіабомби ФАБ-250 з універсальними модулями планування та корекції.

У Краматорську зафіксували влучання у підприємство, інфраструктурний об’єкт та магазин (торговельний центр). Після російських атак повідомлялося про сімох поранених. Відповідальні служби продовжують працювати на місцях ударів.

Евакуація з Донецької області

Російські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі, житлових мікрорайонах та магазинах Донеччини посеред дня. Для виїзду до більш безпечних регіонів жителі області можуть звертатися за контактними номерами телефонів:

• загальна евакуація населення — звернутися можна за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121;
• евакуація маломобільних громадян — вивезення тяжкохворих людей та людей з інвалідністю здійснюється за номером 0 800 332 614.

Читайте також:

Росіяни атакували Слов’янськ і Краматорськ: щонайменше 10 людей поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!