Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини

Семаковська Тетяна 16:45, 22 Лютого 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

Медин поляки висипали зерно
Медино, вантажна станція й розсипане протестувальниками українське зерно / Укразалізниця

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Олександр Вінюков
Олександр Вінюков / фото pokrovsk.news

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

Кукурудза
Паростки кукурудзи / фото ілюстративне

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

гранти для ВПО
Недостатнє кредитування для фермерів одна із проблем / фото ілюстративне

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

Польські протестувальники
Польські протестувальники / польські джерела

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі / польські джерела

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич
Еліза Дзвонкевич / Facebook

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Не можу більше мовчати. З любові до своєї країни. Не можу удавати, що не бачу цих ганебних дій Польщі на польсько-українському кордоні. Вибачте, мої любі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою мого народу,

Еліза Дзвонкевич // про ситуацію на кордоні

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Дональд Туск
Дональд Туск / фото з відкритих джерел

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА відкриє новий осередок підтримки і збільшила їх фінансування

Валентина Твердохліб 18:00, 12 Жовтня 2026
інвалідністю
Консультація бахмутян в київському осередку підтримки / фото Бахмутська міськрада

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на роботу осередків підтримки бахмутян. Також у документі йдеться про збільшення кількості осередків, їх буде 12.

Про це йдеться в розпорядженні № 293рр.

Збільшення видатків на осередки підтримки бахмутян

8 жовтня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до розпорядження начальника Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 15.01.2026 № 11 рр”. Воно передбачає зміни у паспорті бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік.

У новій редакції вказано, що загальний видатків на роботу осередків підтримки тепер становить 1 463 316 гривень. Це на 26 600 більше минулої суми. В редакції від 29 вересня 2026 року було закладено 1 436 716 гривень.

З документу також відомо, що збільшилася і кількість осередків підтримки. Тепер їх 12 замість 11.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні працюють 11 осередків підтримки бахмутян у таких містах:

  • Київ;
  • Дніпро;
  • Жовті Води;
  • Кривий Ріг;
  • Харків;
  • Полтава;
  • Одеса;
  • Львів;
  • Чернігів;
  • Кропивницький;
  • Камʼянець-Подільський.

Їхні контакти можна знайти за покликанням.

Де відкриється новий осередок, поки невідомо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Валентина Твердохліб 16:00, 12 Жовтня 2026
радіодиктант
Бахмутські учні пишуть радіодиктант / фото Facebook-сторінка Бахмутської школи №18

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня.

Про це повідомляє “Суспільне. Культура”.

Хто напише та читатиме Радіодиктант національної єдності — 2026

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Текст наживо читатимуть вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва. Імена учасників оголосила в ефірі Українського Радіо координаторка проєкту Юлія Шелудько.

Артур Дронь — автор поетичної збірки “Тут були ми”, яка вийшла у 2023 році, та книги прози “Гемінґвей нічого не знає” (2025).

У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався.

У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Хто читатиме текст Радіодиктанту-2026

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

Коли відбудеться Радіодиктант національної єдності — 2026

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у вівторок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Під час диктанту збиратимуть кошти на підтримку проєкту “Дронопад” благодійного фонду “Повернись живим”.

Трансляцію можна буде слухати й дивитися:

  • на Українському Радіо та Радіо Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • на телеканалі, сайті та YouTube-каналі “Суспільне Культура”;
  • у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

інвалідністю
Важливо

Бахмутська МВА відкриє новий осередок підтримки і збільшила їх фінансування

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на роботу осередків підтримки бахмутян. Також у документі […]

радіодиктант

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур […]

На Донеччині ліквідували російського кілера, який пішов на війну з тюрми

На Донеччині ліквідували російського кримінального авторитета і кілера Олександра Шарапова. Він підписав контракт з російською армією, перебуваючи в тюрмі. Окупант зник після виходу на бойове […]

Історії

“Мої рідні — найголовніше, що ми змогли забрати з дому”: бахмутянка про евакуацію, життя в Києві та роботу в судовій психології

Бахмутянка Альона пам’ятає рідне місто різним: із затишними вулицями, людними парками, культурними заходами та місцями, куди хотілося повертатися. Вона зростала тут, навчалася музики, працювала з […]

краматорськ

У Краматорську оновили список адрес для евакуації дітей: перелік

На Донеччині оновили перелік вулиць, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Загалом її оголосили на 130 вулицях. Про це повідомляє Вадим Філашкін. Примусова евакуація дітей […]