Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові продовжують успішно ліквідовувати аеророзвідку противника. На Донецькому напрямку підрозділи Сил оборони виявили та завдали нищівного удару по позиції операторів російського розвідувального дрона Zala.

Про це повідомили представники 15 ОМБр “Чорний ліс”.

Знищення росіян на Донеччині

Успішну операцію реалізували воїни бригади “Чорний ліс”. Вони зуміли відстежити маршрут переміщення російського екіпажу одразу після завершення розвідувального польоту. Як зазначають військові, росіяни були впевнені, що непомітно та безпечно покинули стартовий майданчик, проте згодом їх відстежили.

Зібрані координати військовослужбовці оперативно передали суміжним підрозділам, після чого по вказаній локації завдали точного вогневого удару, який повністю знищив укриття та позицію російських окупантів.

Читайте також:

Росіяни просунулися у бік Костянтинівки та Родинського: нові дані DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які залишилися без роботи, мають право зареєструватися в центрі зайнятості та отримувати фінансову підтримку від держави. Розмір цих виплат розраховується суворо індивідуально. Кінцева сума залежить від загального страхового стажу, офіційного доходу перед звільненням та безпосередньої причини розірвання трудового договору.

Детальніше про те, як саме розрахувати виплати у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює формула розрахунку допомоги з безробіття

Для самостійного обчислення розміру майбутньої допомоги необхідно знати свій середній дохід за останні шість місяців роботи до моменту реєстрації. Також для розрахунку знадобиться точна кількість календарних днів у цьому розрахунковому періоді.

Процес обчислення складається з двох кроків:

• визначення середньоденної заробітної плати (загальну суму доходу за останні шість місяців необхідно поділити на загальну кількість календарних днів у цьому періоді);
• визначення щоденної допомоги (триману середньоденну зарплату потрібно помножити на визначений відсоток, який залежить від стажу та поділити на 100).

Відсоткові ставки та вплив страхового стажу

Для громадян, які мають щонайменше сім місяців страхового стажу протягом останнього року, розмір допомоги формується у відсотках від їхньої середньої зарплати. Відсоткова ставка зростає пропорційно до кількості років загального стажу:

• до 3 років — 50%;
• від 3 до 6 років — 55%;
• від 6 до 12 років — 60%;
• від 12 до 18 років — 65%;
• від 18 до 24 років — 70%;
• від 24 до 30 років — 75%;
• понад 30 років — 80%.

Окремий бонус передбачено для працівників зі стажем понад 15 років. Якщо така людина жодного разу не отримувала допомогу з безробіття протягом останніх 15 років, її базова відсоткова ставка автоматично збільшується ще на 10%.

Також варто враховувати поступове зменшення суми виплат з часом. У першу половину встановленого строку безробітний отримує 100% від розрахованої суми, а в другу половину терміну — лише 50%.

Максимальні ліміти під час воєнного стану

Законодавство обмежує максимальну суму допомоги півтора розмірами мінімальної зарплати. Проте на час дії воєнного стану працює інше правило: максимальна виплата обмежується рівнем мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Таким чином, у 2026 році найбільша можлива щомісячна сума допомоги становить 8 647 гривень (до цього ліміт складав 8 000 гривень).

Хто отримує мінімальні виплати у 2026 році

З 1 січня 2026 року оновилися розміри базових виплат. Стандартна мінімальна допомога зросла до 3 900 гривень (замість 3 600 гривень). На неї претендують:

• особи, які мають менше ніж сім місяців страхового стажу за останній рік;
• співробітники, які працювали неповний робочий день чи тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню зарплату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу;
• працівники, яких звільнили на підставі спеціальних законів (“Про державну службу”, “Про Національну поліцію”, “Про прокуратуру”, “Про місцеве самоврядування”).

Знижений мінімум у розмірі 1 650 гривень (раніше 1 500 гривень) отримуватимуть дві категорії громадян:

• молодь без страхового стажу, яка реєструється для пошуку свого першого робочого місця;
• працівники, яких звільнили за порушення трудової дисципліни, прогули або через втрату довіри.

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!