Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У “днр” запрацювала так звана постанова №61-1, затверджена окупаційним урядом. Вона передбачає створення міжвідомчої комісії, яка виїжджатиме на огляд зруйнованих і пошкоджених будинків. Вона мала запрацювати і в Бахмуті, куди окупанти не дають доступу цивільним.

Що відомо про цей механізм і чи працює він на практиці, розповідає Бахмут IN.UA.

Окупанти затвердили роботу комісій у Бахмуті: чи так це насправді

У російських пропагандистських каналах публікують нібито нову заяву олексія муратова — керівника партії “единая росссия” в “днр”. Він зазначає, що у “днр” починає працювати постанова № 61-1, ухвалена окупаційним урядом. Вона передбачає створення міжвідомчої комісії, яка зможе виїжджати для огляду пошкодженого житла в населені пункти, де немає доступу муніципальним комісіям. 

“Це означає, що жителі Бахмута, Селидового, Покровська та інших звільнених територій зможуть отримати компенсацію за втрачене майно”, — заявив олексій муратов.

Насправді ця заява не нова. Про це муратов оголошував у середині грудня 2025 року. Але, судячи з коментарів людей, цей механізм так і не запрацював.

Люди скаржаться, що обстеження не проводять навіть у населених пунктах, розташованих углиб окупованої території, наприклад у Авдіївці та Мар’їнці. Через це люди не вірять, що обстеження майна проходитиме в Бахмуті, яке російські військові перетворили на пункт базування і не допускають туди нікого, окрім військових армії рф і пропагандистів.

Читайте також:

Що відомо про куратора відновлення окупованих територій України від рф? Досьє на Марата Хуснулліна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 60 штурмів. Наступають окупанти і на Слов’янському та Костянтинівському напрямках. Ускладнення ситуації фіксують у районі села Ступочки Костянтинівської громади та в селі Закітне Лиманської громади. 

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 15 лютого, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 63 ворожих штурмів. Окупанти атакували поблизу Торецького, Кучерів Яру, Білицького, Затишка, Родинського, Шевченка, Новоолександрівки, Покровська, Удачного, Котлиного, Молодецького, Новопідгороднього, Новопавлівки, Новомиколаївки, Філії, Дачного та Сергіївки.

За даними оперативного командування “Схід”, ЗСУ продовжують контролювати північну частину Покровська і Мирнограда.

Костянтинівський напрямок, ситуація в районі Ступочок

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 28 атак. Окупанти атакували поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Щербинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русин Яру, Миколайпілля, Новопавлівки, Степанівки і Софіївки.

У командуванні “Схід” зазначають, в районі села Ступочки фіксують складну ситуацію. Тут росіяни зосередили додаткові резерви і постійно тиснуть на українські позиції.

“Водночас, всі дії ворога викриваються розвідкою Сил оборони України. Наші підрозділи застосовують  маневрову оборону, завдають по ворогу систематичне вогневе ураження. Окремі малі групи ворожої  піхоти, які спостерігаються у районі цього населеного пункту, оперативно знищуються”, — зазначають у командуванні “Схід”.

Слов’янський напрямок, ситуація в Закітному

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. За інформацією Генштабу ЗСУ, тут ворог атакував вісім разів, намагаючись просунутись у бік Ямполя, Закітного, Кривої Луки, Рай-Олександрівки та Дронівки.

Минулого тижня росіянам вдалось зайти в село Закітне Лиманської громади. У командуванні “Схід” стверджують, що зараз у районі цього населеного пункту тривають пошуково-ударні дії  з метою знищення залишків ворожих  штурмових груп. Ворогу вдалось просочитися по замерзлих ділянках річки Сіверський Донець.

Читайте також:

Росіяни підійшли до південних околиць Часів Яру — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!