Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ є однією з ключових цілей російської армії на Донеччині. З початку 2026 року ситуація на цьому напрямку неодноразово змінювалася: російські війська намагалися просуватися, захоплювали окремі населені пункти та посилювали тиск на українські позиції.

Бахмут IN.UA зібрав в одній хроніці ключові події та зміни на напрямку Краматорська від січня 2026 року до сьогодні.

Краматорськ, як змінювалася лінія фронту в 2026 році

У серпні 2026 року аналітики DeepState заявили, що російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ. Ці міста є ключовими цілями окупантів. Протягом 2026 року російська армія періодчино посилювала тиск на Краматорськ, захоплюючи при цьому окремі населені пункти Краматорського району.

Як змінювалася лінія фронту поблизу Краматорська — в аналітиці редакції.

Січень 2026 року

Перше просування у 2026 році на Краматорському напрямку було зафіксоване 5 січня. Тоді російська армія просунулась поблизу села Федорівка та у селі Новомаркове. Вже 7 січня село Новомаркове було окуповане.

Основні бої на Краматорському напрямку були в районі Маркового, Федорівки, Васюківки.

Просування окупантів фіксували поблизу Залізнянського, Привілля, Васюківки, Різниківки та у Міньківці.

Протягом січня окупанти захопили село Оріхово-Василівка.

Лютий 2026 року

У лютому окупанти посилили тиск на Краматорському напрямку, зокрема в бік сіл Міньківка і Різниківка. Армія рф залучала додаткові резерви. Росіяни діяли малими піхотними групами та намагалися просочитися вглиб територій.

Окупанти продовжили штурмувати в районі окупованої Оріхово-Василівки. Просування противника фіксували у Васюківці, поблизу Бондарного, Никифорівки, Привілля.

10 лютого російська армія окупувала село Бондарне.

Загалом у лютому Краматорський напрямок був третім за кількістю штурмів на Донеччині. На нього припало 16% від усіх наступальних дій. Поступився Краматорський відтинок лише Покровському і Слов’янському.

Березень 2026 року

Станом на 1 березня 2026 року бачимо, що в районі Васюківки росіяни утворили мішок, просунувшись у бік Никифорівки і Федорівки Другої на півночі і до Привілля на півдні. Штурми продовжилися поблизу Оріхово-Василівки, Міньківки та у самій Васюківці.

30 березня рф окупувала Васюківку та розширила зону контролю в районі Федорівки Другої і Міньківки.

Квітень 2026 року

Квітень відзначився затишшям на Краматорському напрямку, оскільки противник сфокусував свої сили на Покровську і Костянтинівці. Цього місяця аналітики фіксували лише незначні просування в районі Привілля.

Травень 2026 року

У травні окупанти поновили наступ у районі Федорівки Другої та Привілля. Бойові дії та просування противника фіксували поблизу невеличких сіл Голубівка та Діброва, що прилеглі до них.

Під ударом також було Новомаркове і Міньківка, де рф розширила наступ. Аналітики фіксували там просування 13-14 травня. Від Міньківки противник розширив наступ до Тихонівки, підійшовши до її околиць.

Червень 2026 року

У червні на лінії фронту поблизу Краматорська помітні виступи, де пріоритетно атакує російська армія. Це Никифорівка, Федорівка Друга, Привілля, Міньківка і в районі між Оріхово-Василівкою і Марковим. Попри це, просування далі цих виступів у червні не зафіксовано, на фронті було затишшя.

Два незначні просування були відмічені аналітиками 3 і 5 червня в районі Привілля і Маркового. Більше успіхів російська армія не мала.

Липень 2026 року

У липні росіяни почали поступово виводити свої війська на Слов’янсько-Краматорську кампанію. Щоб ослабити українську оборону, противник посилив обстріли. Метою окупантів є знищення інфраструктури, щоб у подальшому облегшити собі наступ.

“Міста (ред. Краматорськ і Слов’янськ) рівняють із землею, постійно застосовуючи КАБи, реактивну артилерію, шахеди та FPV-дрони, які літають вулицями і полюють на людей та автівки, рандомно обираючи цілі. Вночі вибухи просто не затихають, зокрема, від застосування РСЗВ противника, що поступово перетворює міста на руїни. На жаль, к*ц*пи мають вогневий контроль приблизно на 40 км вглиб від ЛБЗ, що становить велику загрозу для будь-якого пересування”, — повідомили аналітики DeepState.

Цього місяця окупанти мали і нові просування, зокрема поблизу Міньківки та Новомаркового.

В аналізі DeepState за липень йшлося, що ситуація в напряму Краматорська залишається однією з найгірших.

Серпень 2026 року

У серпні напруженою була ситуація на лінії фронту від Малинівки до Майського. Цю територію противник намагався використати для просочування в напрямку Краматорська. У DeepState заявляли, що через недостовірні доповіді 11 корпусу, який тримає оборону на цьому відтинку, загроза була високою, але зі зміною керівництва ситуація стабілізувалася.

Просування окупантів фіксували у Марковому, поблизу Тихонівки, Привілля і Міньківки.

Ситуація на Краматорському напрямку у вересні

У вересні аналітики фіксували просування армії рф поблизу Голубівки, Федорівки Другої, Новомаркового і Діброви.

Таким чином, протягом 2026 року ситуація на Краматорському напрямку непропорційно змінювалася. Російські війська на окремих ділянках просувалися та захоплювали населені пункти, водночас у квітні та червні активність на цьому відтинку помітно знижувалася. Влітку окупанти знову посилили тиск, а разом із наземними атаками збільшили інтенсивність ударів по Краматорську.

Читайте також:

• ЗСУ звільнили Шандриголове та Дерилове на Донеччині — DeepState
• У Часів Ярі взяли в полон українців, які воювали на боці рф: один із них брав участь у боях за Бахмут
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розпочалася реєстрація на отримання безкоштовних продуктових наборів у межах проєкту “Grocery Box”. Програма створена для забезпечення базовими продуктами харчування українських родин, які постраждали внаслідок війни та перебувають у складних життєвих обставинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Продуктові набори “Grocery Box”: як отримати

Проєкт орієнтований на підтримку людей, які продовжують жити в небезпечних регіонах, або були змушені їх покинути. Отримати продуктовий бокс можуть:

• сім’ї, які постійно проживають на прифронтових територіях;
• родини ВПО, які виїхали з прифронтових територій у 2025-2026 роках;
• люди, які виїхали з тимчасово окупованих територій і наразі проживають на підконтрольній Україні території.

Перед поданням заявки організатори просять врахувати встановлені правила. Допомога надається одноразово. Подати запит мають право виключно ті родини, які раніше не отримували цей вид допомоги від організаторів проєкту.

Процедура реєстрації

Щоб отримати продуктовий бокс, заявникам необхідно заповнити реєстраційну онлайн-форму за відповідним посиланням. Кількість продуктових наборів обмежена.

Організатори закриють реєстраційну форму одразу після отримання достатньої кількості заявок. Родинам, які відповідають усім зазначеним умовам, рекомендують не відкладати процес подання запиту.

Читайте також:

ВПО з Бахмута можуть отримати будинок у селі вартістю до 500 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!