Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ватажок “днр” денис пушилін звітує про плани на 2026 рік. Окупанти, нібито, займатимуться відновленням доріг і будівництвами, однак ні перелік об’єктів, ні міста, де триватимуть роботи, не повідомляються. Не кажуть у “днр” і про строки виконання робіт.

Що запланував пушилін для “відновлення” Донбасу у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Плани окупантів щодо “відбудови” на 2026 рік

Ватажок “днр” денис пушилін поділився планами на 2026 рік. За його словами, окупаційна влада займатиметься “відновленням Донбасу”. У дописі на своєму Telegram-каналі пушилін ділиться запланованими цифрами і заходами, втім у них немає жодної конкретики. Ні деталі заходів, ні міста, де їх реалізовуватимуть, не повідомляються.

“Актуалізували плани відновлення Донбасу на 2026 рік — відновимо близько 900 км доріг, продовжимо боротьбу за воду — заплановано понад 200 великих заходів у сфері тепло- та водопостачання. Упорядкуємо 49 громадських просторів. Інше завдання — створити умови для комфортного, безпечного та ефективного виховання підростаючого покоління”, — заявляє пушилін.

Про плани на 2026 рік ватажок “днр” розповідав і пропагандистам. Але і їм жодної конкретики не надав, лише цифри.

“2026 року продовжимо відродження республіки. Відремонтуємо ще понад 850 кілометрів доріг, побудуємо 29 ФАПів (ред. фельдшерсько-акушерські пункти), відновимо 12 медустанов, введемо в роботу сім відремонтованих спортивних об’єктів”, — заявив пушилін “Комсомольській правді”.

Про деякі дорожні об’єкти пушилін повідомляв раніше. Зокрема, у 2026 році окупанти планують продовжити будівництво об’їзної дороги Маріуполя. Пушилін стверджує, що вона підвищить пропускну спроможність сухопутного коридору до Криму та розвантажить вулично-дорожню мережу міста.

Однак насправді дорога призначена для покращення військової логістики. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко розповідав 24 Каналу, що цим росіяни хочуть зробити так, щоб їхня техніка і машини не стояли в заторах у Маріуполі дорогою з Криму.

Чи планують окупанти будувати житло в “днр”

Як видно з дописів ватажка “днр”, окупаційна влада робить акцент на створенні паркових зон, місць відпочинку і культурних закладів. Зокрема, у 2026 році пушилін планує облаштування понад 50 громадських просторів. Завершити благоустрій паркових зон мають у Докучаєвську, Єнакієвому, Торезі, Ясинуватій і Харцизьку.

Щодо закладів культури, то таких планують реконструювати близько 30. Їхній перелік не додається.

Планів на відновлення чи будівництва житла пушилін не озвучує. Лише звітує про майбутнє будівництво нових житлових кварталів у Донецьку. Однак, це ініціатива не окупаційної влади, а приватних забудовників. Зокрема, в Будьонівському районі Донецька місцева компанія-забудовник “Линия жизни” почне будувати новий житловий комплекс на 730 квартир. При цьому про надання житла людям не йдеться, тут зводять квартири на продаж з можливістю іпотечного кредитування.

“Загалом у “днр” під житлове будівництво розглядаються понад 400 земельних ділянок. Вже укладено понад 70 угод про реалізацію масштабних інвестиційних проєктів, площа житлових приміщень у яких становить понад 707 тисяч квадратних метрів”, — звітує пушилін.

Деталі укладених угод пушилін не повідомляє. Чи будуть зводити соціальне житло і чи надаватимуть нові квартири тим, хто втратив майно, не кажуть.

Читайте також:

• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголосила про нову програму підтримки українських аграріїв, спрямовану на підготовку до весняної посівної кампанії. Ініціатива передбачає фінансову допомогу в розмірі 1 500 доларів США або 65 226 гривень.

Про це повідомили представники ФАО.

Грошова допомога фермерам

У межах ваучерної підтримки ФАО фермери з Дніпропетровської та Чернігівської областей можуть отримати фінансову допомогу в розмірі 1 500 доларів США або 65 226 у гривневому еквіваленті. Програма реалізується спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за фінансової підтримки Royal Norwegian Embassy in Kyiv.

Отримані кошти дозволено спрямувати виключно на закупівлю якісного насіння зернових культур та мінеральних добрив. Такий підхід має забезпечити фермерам можливість провести посівну кампанію у визначені агротехнічні строки та зменшити ризики скорочення врожаю.

Хто може подати заявку

Участь у програмі можуть взяти фермери, які обробляють від 10 до 150 гектарів сільськогосподарських угідь. Обов’язковою умовою є підтверджений вплив війни на господарську діяльність.

Перевага під час відбору надаватиметься фермерським господарствам, які очолюють жінки, що відповідає пріоритетам ФАО щодо підтримки рівного доступу до ресурсів.

ФАО наголошує, що підтримка орієнтована саме на базові виробничі потреби малих аграрних господарств, які зазнали впливу війни.

Як подати заявку на допомогу

Подати заявку на участь у програмі фермери можуть за посиланням. Реєстрація триватиме до 31 січня 2026 року.

Для участі необхідно мати актуальні дані про господарство в системі Державного аграрного реєстру та відповідати встановленим критеріям програми.

Читайте також:

Як змінилась народжуваність на Донеччині у 2025 році: порівняння з довоєнним показником

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!