Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела майже два десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів склала понад 1,5 мільйона гривень. Основні кошти медичний заклад спрямував на інформаційні системи, ремонт обладнання, медичні послуги та фармацевтичну продукцію.

Детальний огляд витрат лікарні — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Медичне обладнання, матеріали та фармацевтика

Значну частину коштів у жовтні було виділено на закупівлю медичного устаткування, фармацевтичної продукції та витратних матеріалів для поточних потреб закладу:

• устаткування для операційних блоків (лазерний світловод, інтродьюсер клапанний, аргоноплазмовий електрод-ніж, аргонова рукоятка) — 170 500 гривень;
• фармацевтична продукція (Гозерелін, Ібандронова кислота) — 169 200 гривень;
• системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (швидкий тест для виявлення антитіл до бактерії сифілісу; тест-набори для аналізатора) — 21 500 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 19 000 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі та комплекти — 17 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 2 500 гривень;
• засоби для догляду за руками та нігтями (серветки антисептичні на основі ізопропілового спирту) — 2 400 гривень;
• апаратура для механотерапії та фізичної терапії (допоміжне пристосування для одягання компресійного трикотажу) — 2 100 гривень;
• додаткова закупівля медичних матеріалів нехімічних та гематологічних одноразового застосування — 3 270 гривень.

Програмне забезпечення та ІТ-послуги

Однією з найбільших статей витрат у жовтні стала закупівля медичних інформаційних систем та спеціалізованого програмного забезпечення:

• програмний комплекс Медична інформаційна система “Health 24” — 834 600 гривень;
• програмна продукція “Лабораторія” (МІС ЕМСІМЕД) — 16 800 гривень;
• послуги доступу в режимі онлайн до інформаційного ресурсу “Платформа Бухгалтерія” (Експертус Головбух Медицина STANDARD на 12 міс.) — 14 280 гривень.

Послуги, ремонт та технічне обслуговування

Окрема категорія витрат охопила оплату спеціалізованих послуг, ремонтних робіт та лабораторних досліджень:

• ремонт і технічне обслуговування медичного та хірургічного обладнання (процесор ЕPК-3000 та відеоколоноскоп ЕС-3890LK) — 189 600 гривень;
• проведення лабораторних досліджень — 117 950 гривень;
• стоматологічні послуги (виготовлення знімних та незнімних стоматологічних конструкцій) — 99 400 гривень;
• незалежна оцінка ринкової вартості транспортного засобу — 25 000 гривень;
• додаткове проведення лабораторних досліджень — 14 000 гривень;
• послуги зі встановлення та сервісного обслуговування побутових фільтрів — 5 586 гривень;
• профілактичне дослідження на носійство збудників кишкових інфекцій та золотистого стафілокока — 1 530 гривень.

Господарчі товари, ІТ-обладнання та автохімія

Для забезпечення поточної роботи лікарні також були проведені закупівлі комп’ютерної техніки та спеціалізованої продукції:

• комп’ютерне обладнання (накопичувачі USB, батареї до ДБЖ, блоки живлення, накопичувачі SSD) — 24 255 гривень;
• комп’ютерне обладнання (картриджі, маршрутизатор Xiaomi, медіаплеєр Xiaomi, кронштейн, пульт) — 19 553 гривні;
• телеметричне та термінальне обладнання (апаратно-програмний комплекс “Смарт Каса” Pro) — 17 910 гривень;
• спеціалізована хімічна продукція (нейтралізатор вихлопних газів Adblue, зимовий омивач скла, антигель, моторні оливи) — 17 161,97 гривні;
• вироби для ванної кімнати та кухні (змішувач для умивальника) — 6 007,99 гривні.

Загальна сума успішних та активних закупівель Бахмутської багатопрофільної лікарні за жовтень 2026 року склала 1 639 103,96 гривні. Найдорожчою позицією стала закупівля медичної інформаційної системи “Health 24” за 834 600 гривень, а найдешевшою — профілактичні лабораторні дослідження на носійство інфекцій за 1 530 гривень.

Читайте також:

Скільки Бахмутська МВА витратила на закупівлі у жовтні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Бахмутська МВА провела сім державних закупівель. Загалом у жовтні для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг на понад 119 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Бахмутська МВА: витрати у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Бахмутська МВА провела сім закупівель на 119 437 гривень.

106 704 гривень витратили на паливо. Придбали талони на 1 200 літрів бензину А-95. У договорі вказано, що вартість палива склала 88 920 гривень. Решта суми — 17 784 гривень — це ПДВ.

За 4 185 гривень провели технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту. Чотири закупівлі передбачали придбання запчастин і матеріалів для техобслуговування і ремонту. Це:

• 3 612 гривень — оливний, повітряний та вугільний антиалергенний фільтри;
• 2 280 гривень — 4 свічки запалювання;
• 110 гривень — силіконова паста;
• 95 гривень — шайба.

2 451 гривню витратили на 4,3 літра моторної оливи.

Бахмутська міська рада у жовтні державних закупівель не робила.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Медзаклади Бахмута отримають понад 150 тисяч гривень додаткового фінансування
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!