Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на липень 2026 року в штаті Сіверської міської військової адміністрації працювали двоє людей. А в Сіверській міській раді — 22 посадових осіб та двоє працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Сіверської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверська МВА: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Сіверська МВА повідомляє, що станом на липень 2026 року в складі МВА працюють двоє людей.

• Олексій Воробйов, начальник Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримав 863 842,27 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 294 488,94 гривень, а найменша у березні — 77 010,93 гривень.
• Ганна Кіхтєва, заступниця начальника Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 516 703,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 155 440,08 гривень. Всі інші місяці рівень зарплати був сталий і складав 72 252,70 гривень.

Сіверська міська рада: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Сіверська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Сіверської міськради станом на липень 2026 році складала 22 посадових осіб і двоє працівників.

Найвищу зарплату за півріччя — 471 824,77 гривень — отримав перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Віталій Гатченко. Найнижчу зарплату — 25 516,95 гривень — отримав прибиральник службових приміщень, який працює на 0,25 ставки, його ім’я не вказується.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Сіверської міськради отримали такі зарплати:

• Андрій Черняєв, міський голова — 75 067,98 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 12 511,33 гривень;
• Тетяна Волошина, секретарка міської ради — 68 812,02 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 11 468,67 гривень;
• Наталія Прусаченко, керуюча справами виконкому — 340 519,26 гривень. Найвища оплата праці була у січні — 91 069,38 гривень, а найменша у лютому — 44 917,65 гривень;
• Віталій Гатченко, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 471 824,77 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 204 496,11 гривень, а найменша у березні — 36 939,24 гривень;
• Віктор Буслов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 383 535,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 66 186,18 гривень, а найменша у травні — 59 165,20 гривень;
• Марина Хорсун, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 74 828,82 гривень. Працює з травня. Оплата праці у травні склала 35 382,29 гривень, у червні — 39 446,53 гривень;
• Інна Стешенко, староста Серебрянського округу — 171 375,69 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 31 496,03 гривень, а найменша у січні — 19 930,36 гривень;
• Людмила Іващенко, начальниця – головна бухгалтерка — 313 932,30 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 90 521,20 гривень, всі інші місяці рівень зарплати коливався від 43 до 45 тисяч гривень;
• Алла Бочерова, заступниця начальника – заступниця головного бухгалтера — 281 994,57 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 107 649,09 гривень, а найменша у січні — 23 273,56 гривень;
• Дмитро Романенко, головний спеціаліст з правового забезпечення — 293 997,35 гривень. Найвища оплата праці була у січні і лютому — по 52 700 гривень, а найменша у березні і травні — по 45 200 гривень;
• Оксана Юрченко, начальниця відділу надання адміністративних послуг — 165 589,69 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 29 156,16 гривень, а найменша у лютому, березні і травні — по 26 858,18 гривень;
• Вікторія Баран, начальниця відділу з питань економічного розвитку — 268 815,14 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 36 060,30 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у червні — 88 377,28 гривень, у квітні — 36 196,76 гривень;
• Рустам Агаєв, спеціаліст І категорії відділу з питань економічного розвитку — 83 368,02 гривень. Працює з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 44 576,20 гривень, а найменша у квітні — 18 281,82 гривень;
• Вадим Фомішин, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, обороннної роботи — 292 262,67 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 92 458,67 гривень, а найменша у червні — 22 737,60 гривень;
• Наталія Маркова, спеціалістка І категорії відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, оборннної роботи — 157 895,02 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 33 265,26 гривень, а найменша у травні — 18 724,98 гривень;
• Олена Оводова, начальниця відділу житлово-комунального господарства — 245 344,50 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 48 859 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 39 297,10 гривень;
• Аліна Шерстюкова, головна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 165 439,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 32 689,78 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 26 550 гривень;
• Таіна Володіна, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 186 200,01 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 26 200 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 49 140,23 гривень, у червні — 32 259,78 гривень;
• Юлія Кібець, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 141 239,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 30 439,78 гривень, а найменша у січні і лютому — по 19 940 гривень;
• Юлія Даниленко, спеціалістка І категорії з діловодства, обліку та реєстрації кореспонденції — 188 312,45 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 57 906,70 гривень, а найменша у січні — 25 545,75 гривень;
• Наталія Токарева, головна спеціалістка з організації діловодства та архівного зберігання документів — 144 779,56 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 639,78 гривень, а найменша у січні, березні і травні — по 19 800 гривень;
• Наталія Вайцеховська, головна спеціалістка відділу з питань ветеранської політики — 278 467,48 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 46 282,50 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 46 915,20 гривень, у червні — 46 422,28 гривень;
• Світлана Різникова, спеціалістка І категорії відділу з питань ветеранської політики — 151 624,78 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 24 490 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у травні — 24 390 гривень, у червні — 29 274,78 гривень;
• водій службового автомобіля (ім’я працівника не зазначається) — 356 935,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 65 422,28 гривень, а найменша у лютому — 30 990,70 гривень;
• прибиральник службових приміщень (0,25 ставки, ім’я працівника не зазначається) — 25 516,95 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 4 281,95 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 4 247 гривень.

Також МВА звітує про зарплати колишніх працівників, які працювали у міськраді. Це:

• Світлана Гатченко, яка працювала заступницею міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Вона працювала до червня. За п’ять місяців роботи отримала 347 716,44 гривень;
• Василь Хлистов, який працював головним спеціалістом з інформаційних технологій, аналізу та цифрової трансформації. Він працював до червня. За п’ять місяців роботи отримав 91 125,98 гривень;
• Анастасія Старостенко, яка працювала головною спеціалісткою з питань сім’ї та молоді. Вона працювала до травня. За чотири місяці роботи отримала 85 887,15 гривень.

За даними Сіверської МВА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цьогоріч Бахмут відзначатиме 455-річницю. З нагоди Дня міста шукають подружні пари бахмутян, які відзначили 25 або 50 років шлюбу.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”.

День Бахмута-2026, підготовка до свята

Цьогоріч у вересні Бахмут відзначить 455-у річницю. Вже розпочалася організаційна робота з підготовки до відзначення свята.

До Дня міста розшукують родини, які відзначають круглу дату весілля. Оголошення про це дав осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”.

До привітань запрошують подружні пари, які відзначають або відзначили 25 та 50 років спільного життя в період з вересня 2025 року по вересень 2026 року. Якщо у вашій родині є такі пари-ювіляри, повідомте про це за телефоном: +380 (95) 010 33 09. Для підтвердження факту потрібно надати підтверджуючі документи.

Зазначимо, що Бахмутська міськрада відновила традицію вітати молодят до Дня міста з 2024 року. Вітання отримують і новостворені родини, і подружжя, які відсвяткували золоту річницю весілля.

Нагадаємо, що раніше Бахмутська громада оголосила збір інформації про бахмутян, які планують одружитися у вересні 2026 року. Його теж проводять для підготовки святкових заходів до Дня міста. Основною вимогою для участі є приналежність до Бахмутської громади. Також майбутнє подружжя має проживати на території України. Деталі — в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “У нас було не просто місто, а культурний куточок на сході”: бахмутянка про життя в Києві та пам’ять про рідне місто
• “Ми одні з перших втратили житло”: ВПО з Бахмута збираються звертатися до влади щодо компенсацій
• Бахмутяни можуть отримати гуманітарну допомогу з доставкою поштою: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!