Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У столиці реалізують цільову програму “Підтримка киян-Захисників та Захисниць України на 2023–2025 роки”. Вона передбачає матеріальну допомогу, пільги та соціальну підтримку для родин загиблих військовослужбовців, отримати допомогу можуть й ВПО з аналогічним статусом.

Більше про допомогу родинам загиблих військових, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога родинам загиблих військових

У столиці діє програма “Підтримка киян-Захисників та Захисниць України” на яку виділили 993 мільйони гривень, зараз міська влада подала на розгляд Київраді зміни для збільшення обсягу виплат.

Матеріальна допомога:

• Щорічна виплата непрацездатним членам сім’ї — 30 000 гривень.

Щомісячна адресна допомога:

• 11 805 гривень непрацездатним членам родини;
• 12 815 гривень дітям до 6 років;
• 15 980 гривень дітям від 6 до 18 років;
• 15 140 гривень дітям від 18 до 23 років.

Також передбачена одноразова допомога, йдеться про 5000 гривень сім’ям військових, відзначених посмертно нагородою “Честь. Слава. Держава”.

Крім того, родини загиблих військових можуть розраховувати на допомогу в навчання у коледжах та університетах (до 40 000 грн на рік). Також передбачене безоплатне харчування в школах і дитсадках, мистецька освіта, першочергове зарахування дітей. Діти загиблих військовослужбовців мають право безплатно їздити у міському транспорті.

Додатково родина може відправити дитину на відпочинок. Путівки видають на відпочинок для дітей до 18 років із супроводом (у 2025 році їх отримали 863 дитини та 672 дорослих).

Хто може отримати допомогу?

Родини загиблих військовослужбовців із київською реєстрацією та внутрішньо переміщені особи, які перебувають на обліку в Києві понад рік. Подати заяву можна:

• у ЦНАПах (паперову),
• онлайн — через Портал Захисників та Захисниць.

Якщо у вас є питання звертайтеся до Департаменту соціальної та ветеранської політики за номером +380 (44) 366-59-40, або до “Київ Мілітарі Хаб”, 0800-300-633.

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У першому півріччі 2025 року українці стали менше ходити до кафе та ресторанів, проте їхні витрати у закладах харчування зросли.

Про це свідчать результати дослідження компанії Poster.

Витрати українців у 2025 році

За даними аналітиків, українці у 2025 році стали рідше ходити до закладів, а витрачати — значно більше.

Єдиним форматом, який зберіг рівень відвідуваності, залишилися суші-ресторани. Водночас у всіх інших сегментах зафіксовано падіння — від 7% до 16%.

Середній чек у закладах України зріс на 17% і тепер складає 171 гривню. Найбільше подорожчали бари — середній рахунок зріс до 476 гривні (+19%), а також кав’ярні — до 108 гривень (+18%). У кафе середній чек піднявся до 307 гривень (+17%), у ресторанах — до 675 гривень (+17%), у піцеріях — до 324 гривень (+16%), у пекарнях — до 82 гривень (+14%). У суші-закладах рахунок зріс до 670 гривень (+12%).

Загальний виторг закладів громадського харчування в Україні збільшилася на 5% у порівнянні з минулим роком. Водночас це зростання пояснюється здорожчанням страв, а не збільшенням кількості відвідувачів. Лідером за динамікою став Львів, де виторг піднялася на 7%, а серед форматів — суші-заклади, які показали зростання на рівні 9%.

Зазначимо, що аналіз був проведений на основі неперсоналізованій агрегованій статистиці даних продажів Poster, до якої входять близько 8800 закладів громадського харчування всіх типів зі всіх регіонів України

Читайте також:

• Куди піти на вихідних у Харкові: п’ять локацій для комфортного відпочинку
• Монастирський острів, парк Шевченка та музей: що подивитись в Дніпрі на вихідних
• Будиночок на щастя та Молода: добірка українських серіалів, які сподобаються кожному

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!