Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У межах урядового проєкту “Будиночок у селі” територіальні громади викуповують вільне житло у сільській місцевості для безоплатного проживання внутрішньо переміщених осіб. Бахмутяни теж можуть брати участь в цій програмі. Для реалізації процедури купівлі Бахмутська міська військова адміністрація створила спеціальну тимчасову комісію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

У Бахмутській громаді створили комісію

Військова адміністрація формує комісію для обов’язкового обстеження житла перед купівлею. Фахівці виїжджають на місце та оглядають будинок. Вони оцінюють технічний стан будівлі, перевіряють придатність для безпечного проживання та відповідність об’єкта мінімальним житловим вимогам.

Довідка. Програма “Будиночок у селі” — це урядовий експериментальний проєкт, спрямований на забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) безоплатним тимчасовим житлом у сільській місцевості. У межах цієї ініціативи територіальні громади за кошти бюджету та донорів викуповують вільні або покинуті будинки, обстежують їх на придатність до проживання та передають родинам переселенців. Головна мета проєкту полягає не лише в підтримці ВПО, але й у відновленні соціально-економічного життя в українських селах.

Основними завданнями комісії визначено:

• проведення обстеження запропонованих для придбання будинків;
• визначення технічного стану житла, його відповідності санітарним, протипожежним і будівельним вимогам;
• перевірка наявності та справності комунікацій (систем опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання);
• складання акта обстеження житла з відповідним додатком за результатами огляду;
• підготовка висновку про придатність або непридатність будинку для безпечного тимчасового проживання;
• взаємодія з органами державної влади, підприємствами, громадськими та благодійними організаціями.

Склад

Розпорядженням від 25 вересня 2026 року № 279 рр також затверджено персональний склад тимчасової комісії з обстеження житлових будинків у сільській місцевості.

Керівний склад комісії виглядає наступним чином:

• Сергій Родін — заступник міського голови, голова комісії;
• Надія Трофимова — заступник начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва, заступник голови комісії;
• Наталя Орел — начальник відділу капітального будівництва, секретар комісії.

До переліку членів комісії також включені:

• Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олена Данько — член громадської організації “Ідея Іванівської молоді”;
• Марина Іванушкіна — голова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Бахмутській міській військовій адміністрації;
• Наталя Отюніна — начальник Управління муніципального розвитку.

Читайте також:

ВПО з Бахмута можуть отримати будинок у селі вартістю до 500 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Покровському та Лиманському напрямках спостерігаєтьсz спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де активність армії рф продовжує зростати. Тут зафіксовано 28 атак, що на 6 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Противник вів наступальні дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Торського, Розкішного, Степанівки, Торецького, Вільного та Кучерового Яру.

На Покровському напрямку інтенсивність боїв різко пішла на спад. Українські військові зупинили тут 17 атак, що на 13 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Світле, Красноподілля, Новогришине, Кучерів Яр, Сергіївка та Молодецьке.

Зниження активності російських військ відбулося і на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 9 спроб противника вклинитися в оборону, що на 2 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакував у бік населених пунктів Шийківка, Новоселівка, Зарічне, Дробишеве, Діброва та Новий Мир.

На Слов’янському напрямку фіксується збільшення кількості штурмів. Противник здійснив 6 штурмових дій у районі Озерного, Пискунівки, Миколаївки та Ямполя, що на 4 атаки більше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку минулої доби російська армія штурмових дій не проводила, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалася одна атака.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 470 осіб (загиблі та поранені). Росіяни також втратили 1 393 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 332 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 3 крилаті ракети;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск на Покровському та Лиманському напрямках — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!