Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У межах програми “Зимова підтримка” передбачена виплата в розмірі 6 500 гривень для вразливих категорій населення. Ці кошти мають допомогти родинам пройти опалювальний сезон. Однак багато українців запитують, чи не вплине ця виплата на оформленні і отримання субсидії.

Пенсійний фонд України дав офіційне роз’яснення.

Як розраховується субсидія

Під час розрахунку житлової субсидії використовується середньомісячний сукупний дохід родини. Саме цей показник визначає, чи має сім’я право на допомогу та яким буде її розмір.

До сукупного доходу входять різні надходження, що відображають реальний фінансовий стан родини:

• заробітна плата;
• пенсія;
• стипендія (за винятком соціальної для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);
• соціальні виплати;
• допомога по безробіттю та інші страхові виплати;
• грошові перекази, отримані з-за кордону;
• дивіденди від цінних паперів;
• кошти від оренди землі та продажу майна.

Саме ця загальна сума формує матеріальний портрет сім’ї, який і враховується при нарахуванні субсидії, щоб підтримка була адресною й надходила тим, хто найбільше її потребує.

Чи впливає зимова підтримка на нарахування субсидії

Кабінет міністрів ухвалив постанову №1433, яка визначає, що одноразова допомога в межах програми “Зимова підтримка” не включається до доходу сім’ї під час призначення субсидії.

Це означає, що виплата не впливає на право родини отримувати субсидію та не буде врахована під час розрахунків на оплату комунальних послуг.

Читайте також:

• Яку допомогу можуть отримати військові з Бахмута: детальне пояснення
• Нова грантова допомога від Естонської ради: як українцям отримати до 210 000 гривень на власну справу
• Куди звертатися бахмутянам за консультацією щодо житлового ваучера

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандисти випустили “документальний” фільм про військових, які перебувають у Бахмуті. Знімали стрічку в самому місті — у зруйнованих квартирах бахмутян та стратегічних приміщеннях, які облаштували окупанти.

Про це повідомляє російська компанія RT.Док, яка знімає і поширює документальні фільми, в тому числі й про війну в Україні.

Окупанти в Бахмуті знялись у фільмі

Росіяни випустили фільм “Дорога життя”, в якому фігурує Бахмут. Жанр стрічки — документальне кіно. Втім назвати його таким не можна, оскільки інформація подається лише зі слів росіян. Частина фільму знята безпосередньо в Бахмуті, більшість кадрів зроблена у зруйнованому житлі бахмутян та приміщеннях, які переобладнали для військових цілей.

Стрічка має пропагандистський характер. У центрі фільму — окупанти, які воюють у мотопідрозділі “нічні вовки” інтернаціональної бригади “пятнашка”. Вони базуються в Бахмуті та, нібито, працюють у прифронтовій зоні біля міста — доставляють провізію та зброю на передову.

Головну роль у фільмі відіграє командир підрозділу на позивний “Голівуд”. Його зобразили в образі героя. Чоловік, нібито, воює в Україні з 2014 року, де отримав тяжке поранення і ампутацію. Після протезування він, нібито, повернувся на фронт і зараз перебуває в Бахмуті.

У кадрі можна побачити багато місцевих локацій. Більшість сцен з інтерв’ю військових записані у знищених квартирах бахмутян. Тут також провели показове нагородження окупантів.

Окрім цього, у квартирах окупанти облаштували вогневі точки.

Також окупанти використали тему православної віри. Вони, нібито, знайшли стару ікону в “безладі” і принесли її в одну зі зруйнованих каплиць. Тут росіяни облаштували імпровізований вівтар.

Головна мета стрічки — пропаганда війни. Російських військових показують в образах героїв, які роблять важливу справу. Своїми вчинками і словами вони просувають тези про те, що бути військовим російської армії престижно і почесно. Втім згадки про те, що саме росія розв’язала війну, в фільмі немає. Антигероями є саме бійці ЗСУ, яких звинувачують у дронових атаках і знищенні окупантів.

Нагадаємо, що раніше на російському телебаченні вийшов фільм “Бахмутський рубіж. Ціна звільнення”. Він був знятий в окупованому Бахмуті влітку 2025 року. У цій стрічці показано, як Бахмут перетворили на військову базу. Самі окупанти називають місто “лабораторією”, бо тут вони, нібито, розробляють нові техніки і методики, які потім “тестують” на полі бою.

Читайте також:

• Бахмут 2025: Google Maps показує стан міста після війни
• Росіяни скопіювали фірмовий стиль “Артемсолі” для продажу своїх алкогольних напоїв
• Росіяни оприлюднили нові кадри з центру окупованого Бахмута: що видно на фото та відео

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!