Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі відбулась робоча зустріч щодо реалізації житлового проєкту “Бахмут-Гоща”. Представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту. Вже сформовано робочу групу, яка координуватиме реалізацію проєкту. На початок будівельних робіт передбачили 158 мільйонів гривень.

Звідки братимуть фінансування і хто увійшов до складу робочої групи, в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА.

Проєкт “Бахмут-Гоща”: що відомо про фінансування

У Гощі на Рівненщині відбулась робоча нарада щодо реалізації проєкту будівництва житлового кварталу “Бахмут-Гоща”. Участь у ній взяли представники Бахмутської громади — заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко та директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” Олександр Бондарєв.

На сьогодні з бюджету Бахмутської громади спрямовано понад 62 мільйони гривень на розробку проєктно-кошторисної документації. Ще 158 мільйонів гривень передбачено на початок будівельних робіт.

“Це закладено в програмі (ред. Програма економічного і соціального розвитку). Якщо знайдемо інші джерела, то, звісно, будемо використовувати інші джерела. Поки що такої можливості немає. У Програму економічного розвитку закладені кошти на виконання робіт. Але це тільки у програмі, а вже далі будемо вирішувати звідки брати ці кошти”, — зазначив Олександр Марченко.

Перелік першочергових робіт буде визначено після того, як їх розробить проєктувальник.

“Тільки відбувся тендер на визначення переможців на виконання проєктних робіт. Зараз переходимо до проєктування, очікуємо від проєктувальників надходження всього пакету документів. Далі будемо вирішувати, згідно з проєктом, коли розпочинати за календарним планом”, — зауважив Олександр Марченко.

Завершити проєктування першої черги будывництва планують до кінця вересня 2026 року.

За словами Олександра Марченка, вже сформовано робочу групу, яка координуватиме подальші етапи реалізації проєкту. До її складу увійшли фахівці Гощанської селищної ради, Бахмутської МВА та Бахмутської міської ради.

Що передбачає проєкт “Бахмут-Гоща”

За інформацією Бахмутської міськради, проєкт передбачає зведення житлового кварталу з три- та чотириповерховою забудовою. Він розрахований орієнтовно на 1 200 мешканців. Окрім зведення будинків заплановано облаштування дитячих і спортивних майданчиків, зон відпочинку, паркувальних місць та укриттів. У межах проєкту також запланована інтеграція елементів бахмутської ідентичності.

Згідно з плановими показниками по кварталу, в житлових будинках передбачені 174 смарт-квартири та 395 стандартних квартир, з яких:

• однокімнатні — 236 квартир;
• двокімнатні — 107 квартир;
• трикімнатні — 52 квартири.

Загальна площа нежитлових приміщень складатиме 2 600 м². Частина площ перших поверхів запланована під комерційну оренду. Споруда для керуючої компанії складатиме 500 м².

Читайте також:

• Бахмут витратить понад 1,3 млн грн на відпочинок дітей: як подати заявку на оздоровлення
• Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція
• У Гостомелі планують звести житло для бахмутян: ключові факти і актуальні дані на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександра Кульгіна — представниця покоління, яке сформували в умовах російської окупації Донбасу. На момент захоплення Донецька їй було 13 років. Сьогодні вона очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру, створену росією для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю на тимчасово окупованих територіях. Її історія — це приклад того, як підлітків, що залишилися в окупації, поступово інтегрують в російську систему.

Окупація, 2014

Олександра народилася та виросла у Донецьку. У 2014 році, коли росія вперше вторглася на Донеччину, дівчині було 13 років. За даними російських джерел, вона не хотіла виїжджати з Донбасу, рік жила в Москві. У столицю росії вона поїхала до бабусі. Новини дізнавалася з російського телебачення. Мама Кульгіної — медикиня, і, як зазначає сама Олександра в інтерв’ю, мати не розглядала варіант виїзду з Донецька. Згодом Олександра повернулася в Донецьк, який на той час вже контролювали росіяни. Саме цей момент у її біографії подається як точка “ідейного становлення”.

Російська пропаганда прямо формулює це так: цінності так званої “русской весны” стали для неї “фундаментом і путівником у житті”. Фактично йдеться про ранню соціалізацію в умовах окупаційного інформаційного поля, де альтернативна позиція відсутня або маргіналізована. І на підлітка, легко впливати.

Кар’єра в окупаційних структурах

На 1 курсі, навчаючись в університеті вже на території, яку контролювали війська рф, Олександра взяла участь у “школі вожатих”, де з дітьми вже починають поступово вести ідеологічну роботу.

Згодом Кульгіна починає будувати кар’єру в підконтрольних росії молодіжних організаціях. Зокрема, вона очолила так звані “студентські будівничі загони днр”. Вони, зокрема, брали участь у відбудові Маріуполя, зруйнованого росіянами. Донеччанка додає, що вона особисто спілкувалася з підрядниками, які відбудовували Маріуполь.

Олександра також брала активну участь у проєктах, які подаються як “відновлення”, зокрема роботи на Саур-Могилі.

Примітка. Меморіал “Савур-Могила” був одним із головних символів пам’яті про Другу світову війну в Донецькій області. Він розташовувався на кургані, де у 1943 році йшли бої між радянськими та німецькими військами. Меморіальний комплекс був створений в 1960-х роках. У 2014 році Меморіал знищили російські війська, відбудовувати його почали у 2022 році повністю змінивши значення. Так на його місці місці з’явилися три нові пілони, які за композицією відтворюють радянський задум, однак тепер присвячені представникам угруповання “днр”. На них розміщені портрети загиблих бойовиків, які командували підконтрольними росії збройними формуваннями.

Загалом, студентка була активно залучена до молодіжної політики окупаційної адміністрації.

Кульгіна систематично брала участь у зустрічах, де був присутній ватажок “днр”. Також вона агітувала молодь у вересні 2022 року, аби ті виказували прихильність до приєднання до росії на референдумі.

Примітка. 20 вересня 2022 року ватажки “днр”, “лнр” та окупаційна влада Херсонської та Запорізької областей оголосили референдуми про приєднання до рф 23—27 вересня.

У грудні, 2023 року, коли офіційно розпочав роботу виборчий штаб кандидата на посаду президента рф володимира путіна, до його діяльності долучають молодь, зокрема учасників студентських загонів з різних регіонів країни. Серед них також була Олександра Кульгіна, яка взяла участь у відкритті штабу та навчанні, що відбулися в Москві.

Зараз Кульгіна очолює “Донецьке регіональне відділення “Движения первых”.

Примітка. Російський рух дітей та молоді “Движение первых” – всеросійський загально-державний молодіжних рух, створений 18 грудня 2022 року за ініціативою путіна, фактично цей рух спрямований на здобуття спершу лояльності до росії, а потім вірності.

Цю посаду вона отримала у лютому 2026 року. До цього, власне, Кульгіна багато працювала з молоддю. Вона зазначала, що найяскравішим прикладом роботи з молодим поколінням на ТОТ є “Зарніца”.Організація просуває:

• ідеї “патріотизму” у російському трактуванні;
• культ служіння державі;
• лояльність до влади та її рішень.

На тимчасово окупованих територіях цей проєкт виконує ще одну функцію — інтеграцію українських дітей у російський ідеологічний простір.

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

Історія Кульгіної — не унікальна. Вона показує, як за роки окупації формується нове покоління, яке:

• виросло без доступу до українського освітнього та інформаційного простору;
• інтегроване в російські політичні та молодіжні структури;
• відтворює ті самі наративи, які закладалися з підліткового віку.

Це не лише про одну людину — це про системну роботу держави-агресора з молоддю на захоплених територіях. Олександра Кульгіна, стала уособленням того середовища, в якому зростала. Її кар’єра демонструє, як окупаційна влада не просто контролює території, а й інвестує у формування нової лояльної молоді. І саме ці люди згодом стають провідниками російської політики — вже не як зовнішня сила, а як “свої”.

До теми:

Окупанти заявили про створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті для залучення нових мешканців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!