Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс “Історія української Донеччини. Початок”, присвячений історії регіону як невіддільної частини історії України. Перші лекції відкриють для слухачів 29 серпня. Курс складається з 10 тематичних лекцій, які охоплюють історію Донеччини від раннього заселення та козацької доби до сучасного українського спротиву.

Курс запустила команда Bazilik Education. .

Безкоштовний курс з історії Донеччини: коли стартує

В Україні запустять безкоштовний онлайн-курс “Історія української Донеччини. Початок”, присвячений історії регіону в контексті історії України. Перші лекції будуть доступні з 29 серпня. Курс створила команда проєкту Bazilik Education. Його мета, це показати історію Донеччини на основі перевірених фактів, повернути регіон до загальноукраїнського історичного наративу та розібрати поширені міфи про минуле Донбасу.

Зареєструватися на курс “Історія української Донеччини. Початок” можна безоплатно в онлайн-форматі.

Навчання проходитиме онлайн, а участь для слухачів є безкоштовною. Програма складається з 10 тематичних лекцій, кожна з яких триває орієнтовно 20 хвилин. Організатори зазначають, що курс створили для людей, які хочуть краще знати історію українського Сходу, зокрема для тих, хто має особистий зв’язок із Донеччиною або був змушений залишити регіон через російську агресію.

Що вивчатимуть на курсі “Історія української Донеччини”

Лекції охоплюють різні періоди історії регіону — від раннього заселення території та козацької доби до подій ХХ століття й сучасності.

Зокрема, у програмі:

• раннє заселення території Донеччини;
• козацька доба;
• Українська революція 1917–1921 років;
• українське літературне відродження;
• Голодомор;
• історія Донеччини під час Другої світової війни;
• діяльність українського підпілля та ОУН у регіоні;
• історія бойківських переселенців;
• постать Василя Стуса;
• сучасний український спротив.

Окрема вступна лекція буде присвячена історичним міфам, які стосуються Донеччини. Автори курсу зазначають, що історія Донеччини протягом десятиліть зазнавала викривлень. Зокрема, йдеться про імперські, радянські та сучасні російські наративи, які представляли регіон як територію з окремою від України історією та ідентичністю.

У курсі планують розібрати, зокрема, міфи про “Дике поле”, нібито винятково російський характер заселення регіону та походження промислового Донбасу. Автори хочуть показати Донеччину як частину українського історичного, культурного та політичного простору, спираючись на історичні факти.

Для кого створили безкоштовний курс про історію Донеччини

Курс розрахований на широку аудиторію. Зокрема, його автори звертаються до мешканців Донеччини, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, та людей, які хочуть краще зрозуміти історію регіону.

Також курс може бути цікавим для тих, хто народився або виріс на Донеччині, але через переїзд не мав можливості глибше познайомитися з історією рідного краю. Організатори також запрошують до навчання українців, які переїхали на Донеччину після 2014 року або пов’язали своє життя з регіоном через службу, волонтерство чи іншу діяльність.

Хто створив курс “Історія української Донеччини”

Проєкт створили Станіслава Орловська та Станіслав Федорчук, які є уродженцями Донецька.

Станіслава Орловська, це психотерапевтка, культурна менеджерка та продюсерка проєкту. Станіслав Федорчук — політолог, ветеран, голова правління ГО “Українська народна рада Донеччини та Луганщини” та дослідник історії регіону.

Автори зазначають, що створення курсу має на меті не лише поширення знань про минуле Донеччини, а й збереження історичної пам’яті та зв’язку людей із регіоном.

До теми:

Донецькій області сьогодні — 94 роки: як формувався регіон протягом різних епох

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після переїзду пенсіонерам варто своєчасно повідомити Пенсійний фонд України про нове місце проживання та перевести пенсійні виплати за фактичною адресою. Подати заяву можна особисто в сервісному центрі ПФУ або онлайн через Портал електронних послуг Пенсійного фонду. Розповідаємо, як це зробити та які документи знадобляться.

Детально про це, в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевести пенсію за новим місцем проживання

Як повідомляє Юридичний порадник для ВПО, переїзд на нове місце проживання може вимагати від пенсіонера врегулювання питань, пов’язаних із виплатою пенсії. Щоб отримувати пенсію за фактичним місцем проживання, можна подати відповідну заяву до Пенсійного фонду України.

Перевести виплату пенсії за новим місцем проживання можна онлайн через Портал електронних послуг ПФУ або особисто звернувшись до сервісного центру Пенсійного фонду.

Чому варто перевести пенсію за новим місцем проживання

Органи Пенсійного фонду не отримують інформацію про фактичне місце проживання пенсіонера автоматично. Тому після переїзду рекомендується подати заяву про отримання пенсії за фактичною адресою. Особливо це важливо для людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій та фактично проживають в іншому регіоні України.

Якщо за даними ПФУ людина продовжує значитися за адресою на тимчасово окупованій території, для неї виникає обов’язок проходити фізичну ідентифікацію один раз на рік. У разі непроходження фізичної ідентифікації до 31 грудня відповідного року виплата пенсії може бути припинена.

Як подати заяву на переведення пенсії

Заяву про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання можна подати двома способами:

• у паперовій формі — звернувшись до органу Пенсійного фонду;
• в електронній формі — через Портал електронних послуг ПФУ.

Для особистого звернення пенсіонеру потрібно мати необхідні документи, зокрема паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та пенсійне посвідчення.

Щоб перевести пенсію онлайн, необхідно:

• авторизуватися на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, для входу знадобиться електронний підпис — Дія.Підпис або КЕП/ЕЦП;
• відкрити розділ “Заяви на перерахунок пенсії”, після авторизації відповідний розділ можна знайти в меню зліва;
• обрати необхідну послугу;
• у заяві потрібно вибрати варіант “Взяття на облік (у новому районі)”;
• додати копії документів.

До електронної заяви потрібно прикріпити копії особистих документів, зокрема:

• паспорта;
• картки платника податків (РНОКПП);
• пенсійного посвідчення.

Після цього треба перевірити та підписати заяву. Перед відправленням потрібно перевірити внесені дані. Після цього заяву необхідно підписати за допомогою Дія.Підпису або КЕП/ЕЦП.

До теми:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!