Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” оголосив реєстрацію на отримання допомоги з покращення житлових умов для внутрішньо переміщених осіб у Житомирській області.

Про це повідомили представники благодійного фонду.

Хто може отримати підтримку та як звернутися

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” продовжує реалізацію проєкту “Житло для вразливих домогосподарств”. Допомога спрямована на підтримку вразливих родин ВПО, які вимушено шукали нове житло через війну та постійно проживають на території Житомирської області.

У межах проєкту фонд проводить ремонт житла, щоб створити безпечні та комфортні умови для проживання родин.

Скористатися допомогою можуть ВПО, які переїхали після 24 лютого 2022 року з районів активних бойових дій або прифронтових територій, постійно проживають у Житомирській області та орендують житло понад два роки або мають власне житло.

Під час відбору надаватиметься пріоритет наступним категоріям громадян, а саме:

• особи з важкими захворюваннями;
• особи з інвалідністю;
• самотні особи віком від 60 років;
• одинокі батько чи мати або опікун неповнолітніх дітей;
• багатодітні родини з трьома або більше неповнолітніми дітьми;
• родини з усиновленою дитиною;
• родини, які виховують дітей під опікою;
• вагітні жінки або мати з дітьми до 3 років;
• домогосподарства, які втратили джерела доходу або мають середньомісячний дохід на одну особу менше ніж 6 318 гривень.

Куди звертатися

Для того, щоб отримати додаткові деталі та подати запит на ремонт, потрібно зателефонувати з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00 за одним із номерів телефонів:

• +380 (67) 200 1055;
• +380 (96) 191 0338.

Читайте також:

У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійний фонд України, окрім призначення та виплати пенсій, забезпечує українців і соціальною допомогою на поховання. Отримати її можуть особи, які взяли на себе організацію похорону, залежно від статусу померлого.

Детальніше про те, як отримати допомогу у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні для отримання допомоги

Для звернення за допомогою на поховання зазвичай необхідно підготувати:

• заяву про виплату допомоги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• довідку про смерть або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• свідоцтво про смерть чи інший документ, якщо смерть настала за кордоном;
• довідку ВПО — для осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Перелік документів та орган, до якого потрібно звертатися, залежать від того, ким був померлий — пенсіонером, застрахованою особою, безробітним або особою без статусу.

Куди звертатися за виплатою у 2026 році

Для оформлення допомоги необхідно подати документи до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає прив’язки до місця реєстрації — звернутися можна до зручного відділення ПФУ.

Виплата зараховується на банківський рахунок особи, яка здійснювала поховання, або може бути отримана у відділенні Ощадбанку за паспортом та ІПН.

Якщо померла застрахована особа, допомогу на поховання виплачує роботодавець коштом соціального страхування. Для цього подають заяву та свідоцтво про смерть.

У разі смерті пенсіонера звернення подається до Пенсійного фонду. ВПО та мешканці тимчасово окупованих територій також мають право звертатися до будь-якого ПФУ.

Розмір допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера допомога становить двомісячну пенсію, яку він отримував.

Якщо помер пенсіонер з-поміж військовослужбовців — виплата дорівнює тримісячній пенсії, але не менше п’ятикратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це не менше 16 640 гривень.

Для застрахованої особи або члена її сім’ї, який перебував на утриманні, розмір допомоги становить 4 100 гривень.

У разі смерті безробітного допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму.

Якщо померла особа не працювала, не була пенсіонером і не перебувала на обліку в центрі зайнятості, за допомогою слід звертатися до органів місцевого самоврядування — розмір виплати визначається на місцевому рівні.

Допомога не надається, якщо поховання пенсіонера було здійснене за рахунок держави.

Допомога під час воєнного стану

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, факт смерті необхідно встановити через суд. Для цього подається заява про встановлення факту смерті із зазначенням мети та причин неможливості отримати офіційні документи.

До заяви додають наявні докази — свідчення очевидців, фото, документи або довідки про неможливість відновлення актів цивільного стану. Судовий збір у таких справах не сплачується.

Допомога на поховання також надається у разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, відповідно до законодавства України.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!