Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

8 грудня близько 09:00 росіяни вдарили по Костянтинівці FPV-дроном. Тоді під удар потрапила родина з чотирьох людей — батьки та двоє неповнолітніх дітей. Усі вони отримали поранення. Зараз родина вже у безпеці.

На брифінгу Донецької ОВА повідомили детальні обставини атаки російського FPV-дрона по родині з двома дітьми у Костянтинівці, а також розповіли про стан постраждалих та шлях їх евакуації після поранення.

Удар по Костянтинівці 8 грудня

8 грудня 2025 року росіяни вдарили по Костянтинівці, під удар потрапила місцева родина. Поранення отримали 42-річний чоловік, його 32-річна дружина та їхні діти — 7-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. У всіх діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення та контузію.

Під час брифінгу 10 грудня у Донецькій ОВА повідомили, що ця сім’я була евакуйована до Покровська, коли там було спокійно, і рахувалася у відповідних списках. Після загострення ситуації на цьому напрямку родина повернулася до Костянтинівки.

Згодом родина вирішила самостійно евакуюватися звідси у напрямку Дружківки, проте у районі Олексієво-Дружківки вони потрапили під атаку дрона.

Внаслідок атаки, у 12-річної дитини виявили опіки, а в 7-річної — пробиту грудну клітину. Родина вимушено зняла приміщення, щоб перечекати ніч. Вранці батько зупинив військових, які доставили постраждалих у Дружківку. Після надання першої допомоги їх направили до Краматорська.

Батько з сином залишилися в лікарні Краматорська, а дівчинку з мамою перевезли до Дніпра через більш тяжкі поранення. Стан дівчинки стабілізовано.

Представники Донецької ОВА уточнили, що перебувають на постійному зв’язку з родиною та контролюють ситуацію.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною

Читайте також:

Скільки дітей на Донеччині перебувають у зоні примусової евакуації: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжується евакуація з дітьми. Станом на 10 грудня, в області залишається 12 642 дитини, з яких 383 перебувають в зоні примусової евакуації сімей, зокрема, в Дружківці.

Про це під час брифінгу 3 грудня 2025 року повідомила Юлія Рижакова, виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей при Донецькій ОВА.

Евакуація на Донеччині

За даними Юлії Рижакової, у населених пунктах з двох територіальних громад Донецької області, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, залишається близько 383 дітей з 329 сімей. З них:

• у місті Дружківка — 379 дітей з 327 сімей;
• у селищі Комишуваха — 4 дитини з 2 сімей.

За останній тиждень з вказаних населених пунктів евакуювали 38 дітей з 31 сімей.

Скільки залишається людей у зонах бойових дій

За даними Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, загальна кількість евакуйованих з початку війни становить понад 1 318 600 осіб, з яких 201 900 — діти, а понад 47 300 — люди з інвалідністю. За минулий тиждень виїхало 650 жителів Донеччини.

Наразі в Донецькій області залишається 195 600 осіб цивільного населення, з яких у населених пунктах, віднесених до зон бойових дій, залишається 13 800 донеччан. Серед них близько 3 990 осіб знаходиться у Костянтинівці, а 1 250 — у Покровську. Дмитро Петлін додав, що вказані цифри — це останні дані, коли в адміністрації ще була можливість підрахувати кількість цивільних в населених пунктах.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

“Збільшилась кількість заявок на вивезення тіл”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!