Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Психологічний простір “ПроЖИТИ” оголосив набір на психологічний терапевтичний табір для дружин і партнерок загиблих військовослужбовців з Дніпропетровщини. Участь у таборі безоплатна. Програма передбачає психологічну підтримку, практики для зниження емоційної напруги та різноманітні активності.

Про це повідомляє психологічний простір “ПроЖИТИ”.

Безоплатний табір для психологічного відновлення жінок загиблих військових

Простір “ПроЖИТИ” оголосив набір у психологічний терапевтичний табір “ПроЖИТИ: місце сили”. Він передбачений для дружин і партнерок військових, які загинули під час оборони України у 2014-2025 роках.

До участі запрошують жінок з Дніпропетровської області. Програма табору передбачає 8-денне відновлення в Карпатах. Серед запланованих заходів:

• індивідуальна та групова психологічна підтримка;
• практики для зниження емоційної напруги та стабілізації емоційного стану;
• активності, прогулянки та екскурсії.

Табір створений для м’якого повернення до себе в безпечному й підтримуючому колі. Упродовж всього часу тут працюватимуть кваліфіковані психологи, які супроводжуватимуть кожну учасницю.

Як долучитися до табору

Психологічний терапевтичний табір триватиме з 14 по 22 лютого. Участь безоплатна.

Для участі в таборі важливо, щоб з моменту втрати минуло щонайменше 4 місяці.

Анкета для реєстрації доступна за посиланням. Кількість місць обмежена. Учасниць відбиратимуть за мотивацією участі.

Читайте також:

• Санаторій “Смарагдове місто” відкрив набір дітей на оздоровлення: які умови для школярів з Бахмута
• Для мешканок Харківщини стартує навчання з відкриття власного бізнесу
• Скільки родин загиблих воїнів зареєстровані в Бахмутській громаді: цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сумська обласна організація Товариства Червоного Хреста України оголосила про відкриття реєстрації на отримання гуманітарної допомоги для сімей ВПО з дітьми віком до 4 років включно, які належать до вразливих категорій населення. Вона спрямована на покриття базових потреб.

Про це повідомили представники Червоного Хреста.

Хто може зареєструватися

Ініціатива спрямована на підтримку родин, які через війну опинилися у складних життєвих обставинах та потребують додаткової підтримки. Особливий акцент зроблено на сім’ях, де виховуються найменші діти, адже саме вони найбільше потребують стабільних умов, безпеки та належного догляду.

Подати заявку на отримання допомоги можуть:

• родини з дітьми віком до 4 років включно, які мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з 2022 року;
• родини, у складі яких є особи з інвалідністю.

Як подати заявку

Для участі у програмі необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням. Вона триватиме до 28 лютого 2026 року.

Зазначається, що реєстрація на допомогу здійснюється окремо на кожну дитину, навіть якщо в родині кілька дітей віком до 4 років. Під час заповнення форми необхідно уважно вносити коректні дані щодо кожної дитини, щоб допомога була надана відповідно до реальних потреб сім’ї.

Читайте також:

Одноразова грошова допомога у Кривому Розі: хто може отримати та куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!