Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні 20 травня розпочалася основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року. Цьогорічне тестування проходитиме за вже знайомим форматом, проте з дотриманням посилених заходів безпеки та можливістю скласти іспит у багатьох країнах світу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Старт основної сесії НМТ 2026

За інформацією міністра освіти і науки Оксена Лісового, на складання НМТ у 2026 році зареєструвалися понад 355 тисяч осіб. Це на 43 тисячі більше порівняно з минулим роком. Значну частину становлять випускники минулих років — понад 100 тисяч осіб.

Основна сесія стартує 20 травня і триватиме майже щодня до кінця червня. Додаткову сесію заплановано провести у липні.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко повідомила, що кардинальних змін у структурі тесту не відбулося. Учасники складатимуть чотири предмети:

• українську мову;
• математику;
• історію України;
• один предмет на власний вибір.

Тестування складатиметься з двох блоків, між якими передбачена 20-хвилинна перерва. Єдина зміна стосується фізики: після аналізу минулорічних результатів останню частину тесту з цього предмета дещо спростили.

Тестування за кордоном

Для українців за кордоном тимчасові екзаменаційні центри облаштовані у 54 містах на території 32 країн. Найбільше учасників очікується у Польщі, Німеччині та Чехії. Іспити також пройдуть у США, Канаді, країнах Європи та на Кавказі.

В УЦОЯО наголошують, що правила проведення тестування та принципи оцінювання залишаються абсолютно однаковими незалежно від країни, де учасник складає іспит.

Що можна брати з собою на іспит

У день тестування вступник зобов’язаний мати при собі:

• документ, що посвідчує особу (паспорт або ID-картку, можна використовувати застосунок “Дія”);
• завантажений та роздрукований сертифікат учасника НМТ;
• запрошення на тестування (дозволяється в електронному форматі).

Додатково дозволено взяти з собою воду, легкий перекус та ручку для записів на чернетці.

Заборони на тестуванні

До екзаменаційного центру суворо заборонено приносити:

• мобільні телефони;
• навушники;
• флеш-накопичувачі;
• шпаргалки;
• будь-які інші технічні пристрої.

У пунктах проведення іспитів чергуватиме поліція охорони. У разі виявлення у вступника гаджета або заборонених матеріалів, його тестування буде негайно припинено.

Дії у разі повітряної тривоги

У зв’язку з війною на тестуванні діють посилені заходи безпеки. У разі оголошення повітряної тривоги всі учасники зобов’язані:

• зупинити роботу та перейти в укриття;
• чітко виконувати інструкції персоналу центру;
• перебувати в укритті до сигналу відбою тривоги.

Як дізнатися результати та інформацію про іспит

Запрошення з датою, часом і місцем проведення тестування розміщені в персональних кабінетах учасників з 10 травня.

В УЦОЯО підкреслюють, що інформація про НМТ не надсилається через SMS або електронні листи. Усі актуальні дані доступні лише в офіційних особистих кабінетах. Адреси екзаменаційних центрів заборонено поширювати з міркувань безпеки. Учасників просять не довіряти сумнівним Telegram-каналам, які обіцяють “швидкий доступ” до інформації.

НМТ проходить у комп’ютерному форматі. Одразу після завершення роботи учасники побачать свої тестові бали на екрані. Згодом ці бали будуть переведені у 200-бальну шкалу, а офіційні результати з’являться в особистих кабінетах протягом кількох днів.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 травня з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Про пряму лінію з очільником Бахмута повідомляє міськрада.

Пряма лінія для бахмутян

“Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації Олексієм Ревою відбудеться у четвер, 21 травня 2026 року, з 12:00 до 13:00. 

Щоб отримати відповіді на свої нагальні питання від бахмутської влади, мешканцям громади необхідно зателефонувати за номером: +38 (095) 024 5075.

Нагадаємо, що прямі лінії з владою Бахмута вже не вперше влаштовують для бахмутської громади. Саме так люди мають можливість напряму поспілкуватися з представниками міськради. Раніше такі лінії вже проводили із заступниками міського голови Олександром Марченком та Сергієм Родіним.

Читайте також:

• “Люди приходять реєструватися в Дії”: як ВПО вчать користуватися комп’ютером
• Нові пункти гумдопомоги для бахмутян: у яких містах планують відкрити
• ВПО та кияни: хто може отримати 10 800 грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!