Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження про проведення громадського обговорення серед бахмутян. На розгляд поставили питання щодо проєкту Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників і захисниць України з числа мешканців Бахмутської громади. Ця програма діятиме протягом 2027-2029 років.

Про це йдеться у розпоряджені № 224рр.

У Бахмутській громаді створять програму підтримки ветеранів та родин загиблих

У Бахмутській громаді проведуть громадське обговорення проєкту Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України з числа мешканців Бахмутської громади на 2027–2029 роки.

Громадське обговорення проєкту програми триватиме місяць. Воно розпочнеться 11 серпня 2026 року і триватиме до 10 вересня 2026 року. Відповідальною за проведення громадського обговорення призначили Оксану Хижняк — начальницю відділу реалізації програм соціальної підтримки населення Управління соцзахисту.

Звіт про результати громадського обговорення мають оприлюднити до 25 вересня 2026 року на офіційному сайті Бахмутської міськради.

Як взяти участь у громадському обговоренні

Участь у громадському обговоренні можуть взяти фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання Бахмутської громади. Пропозиції збиратимуть на електронну пошту Управління соціального захисту населення ([email protected]).

Пропозиції і зауваження учасників обговорення мають містити такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• контактний телефон;
• адреса реєстрації.

Юридичні особи мають подавати пропозиції із зазначенням:

• найменування;
• місцезнаходження;
• прізвища, імені, по батькові та контактного телефону керівника.

Анонімні пропозиції не реєструватимуть і не розглядатимуть.

Читайте також:

• Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки
• Скільки Бахмут витратив на відрядження посадовців у першому півріччі 2026 року
• 37 млн гривень на новий етап будівництва житла для бахмутян у Гощі: бахмутське КП оголосило тендер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

30 липня 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила розпорядження про початок процесу громадського обговорення нової програми забезпечення житлом мешканців громади зі статусом ВПО в інших регіонах України у 2026-2028 роках. Його підписав Олександр Марченко, в.о. начальника Бахмутської міської військової адміністрації.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська МВА починає громадське обговорення житлової програми для ВПО

Процедура розгляду документа триватиме протягом одного місяця — з 1 по 30 серпня 2026 року.

Головна мета ініціативи полягає у залученні громадськості до формування житлової політики. Участь у розгляді проєкту можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання без статусу юридичної особи. Це право надається мешканцям Бахмутської громади, які через бойові дії тимчасово перемістилися до інших регіонів України або перебувають за кордоном.

Пропозиції та зауваження від учасників приймаються виключно в електронному форматі. Усі документи необхідно надсилати на офіційну електронну пошту профільного управління — [email protected]. Прийом звернень здійснюватиметься щонайменше протягом 30 днів із дати публікації офіційного повідомлення.

Для фізичних осіб обов’язковою вимогою є зазначення повного імені, контактного телефону та адреси. Юридичні особи мають надати своє найменування, місцеперебування, а також персональні дані та телефон керівника. Анонімні листи реєстрації та розгляду не підлягають. Організатор процесу не здійснює перевірку правдивості наданої учасниками персональної інформації.

Збір електронних звернень координує відділ міського господарства. Після завершення терміну подання документів відповідальна особа має підготувати узагальнений аналіз та підсумковий звіт. На виконання цього завдання відведено 14 днів, кінцевий термін підготовки документів встановлено до 13 вересня 2026 року.

Після затвердження начальником військової адміністрації фінальний звіт про результати громадського обговорення буде оприлюднено на офіційному вебсайті міської ради.

Читайте також:

Бахмутяни звернулися до Реви із заявою про компенсації за майно: що пропонують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!