Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Світлодарська громада провела лише одну закупівлю. Це найменша кількість від початку року.

Що придбали для громади — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Управління ЖКГ Світлодарської МВА: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Управління житлово-комунального господарства Світлодарської міської військової адміністрації провело одну успішну закупівлю на загальну суму 3 760 гривень.

• 3 760 гривень витратили на послуги з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення. У цю вартість увійшли послуги з реєстрації замовника як користувача в системі програмного продукту «АІС «Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів», а також подальша технічна підтримка цього продукту.

Загалом витрати Світлодарської громади через систему публічних закупівель за жовтень 2026 року склали 3 760 гривень, обмежившись виключно оплатою доступу та підтримки фінансового програмного забезпечення.

Читайте також:

Що купували Управління Бахмутської міськради у жовтні: аналізуємо закупівлі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада Маріуполя знесла сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Ці будинки мали значні пошкодження, тому окупанти вирішили побудувати на їх місці нові. Людям, які мали квартири у зруйнованих будинках, обіцяли дати компенсаційне житло у новозведених багатоповерхівках. Але обіцянки не мають нічого спільного з реальністю. На місці знесених будинків будують житловий комплекс з квартирами на продаж, а людям, які втратили житло, нічого не пропонують.

Хто стоїть за будівництвом і що обіцяють маріупольцям, розповідає Бахмут IN.UA.

Росіяни знесли будинки на проспекті Металургів у Маріуполі

У 2023 році в окупованому Маріуполі росіяни знесли щонайменше сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Людям, які мали житло у знесених будинках, обіцяли дати компенсаційне житло.

На місці знесених будинків розгорнули будівництво. Та будують тут не компенсаційне житло, а комерційну нерухомість на продаж. Займається цим забудовник, який зареєстрований у “днр”.

“Ленінградський квартал”: що будують у Маріуполі

На проспекті Металургів у Маріуполі будують житловий комплекс “Ленінградський квартал”. Планується, що ЖК складатиметься з 15 будинків висотою від 12 до 15 поверхів. Там будуть одно-, дво- і трикімнатні квартири, в експлуатацію їх здаватимуть з повним внутрішнім оздобленням.

На сайті ЖК “Ленінградський квартал” вказано, що середня ціна квадратного метра складає 146 000 рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 82 000 гривень). При цьому ціни за самі квартири не вказані, дізнатися їхню вартість можна лише замовивши консультацію.

Ціни на житло в ЖК “Ленінградський квартал” можна знайти на сайтах продажу нерухомості. Квартири продають ще до їхньої здачі. Зокрема, зараз є оголошення про продаж житла, який буде введено в експлуатацію в 2027-2028 роках. Найдешевша пропозиція, яка доступна до продажу — однокімнатна квартира площею 36 м². Її вартість становить 7,1 мільйона рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 3,9 мільйона гривень). Найдорожчі пропозиції — трикімнатні квартири площею 87 м², які мають здати у вересні 2027 року. Їхня вартість становить 10,6 мільйона рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 5,8 мільйона гривень).

При цьому забудовник активно пропонує купівлю квартир в іпотеку. Для Маріуполя діє іпотечна програма під 2%, яка запроваджена для так званих “нових регіонів”, тобто окупованих територій України. Таким чином, пропонуючи вигідніші умови іпотеки, ніж в рф, окупанти стимулюють росіян купувати житло на ТОТ.

Хто будує будинки в окупованому Маріуполі

Забудовником ЖК “Ленінградський квартал” є ТОВ “Спеціалізований забудовник “Строительное управление-2007” (СЗ СУ-2007). В єдиній інформаційній системі житлового будівництва рф вказано, що ця компанія офіційно зареєстрована в Маріуполі за адресою: проспект Металургів, 87А. Свою діяльність вона провадить у так званій “днр”. В описі вказано, що забудовник здав дев’ять будинків. Ще шість перебувають на стадії будівництва, а один будинок будується з затримкою. Всі завершені об’єкти і будинки на стадії будівництва — це ЖК “Ленінградський квартал”.

Примітно, що СЗ СУ-2007 не є окремою компанією з “днр”. Це дочірнє підприємство російського ТОВ “Строительное управление-2007” (СУ-2007), яке зареєстроване у Краснодарі. Генеральним директором двох компаній вказаний Сергій Переходов.

ТОВ “СУ-2007” почало діяльність у березні 2008 року. Натомість “СЗ СУ-2007” створена у червні 2023 року для провадження діяльності на окупованій Донеччині.

Сьогодні “СЗ СУ-2007” визнано лідером за обсягом введення житла у 2025 році в “днр”.

Реакція маріупольців на будівництво “Ленінградського кварталу”

Людям, які мали житло у знесених будинках на проспекті Металургів, обіцяли надати компенсаційне житло. Спочатку окупаційна влада обіцяла розгорнути будівництво компенсаційного житла на місці знесених багатоповерхівок. Коли стало відомо про будівництво житла на продаж, маріупольцям обіцяли виділити в цих будинках 10% компенсаційних квартир. Але всі ці слова так і лишилися обіцянками.

Ошукані люди записали вже не одне звернення до путіна. Вони просять його повпливати на ситуацію та вирішити житлове питання. Відповіді на ці звернення люди так і не отримали.

Замість компенсації за втрачені домівки маріупольці отримали обіцянки, які окупанти так і не виконали. А на місці знесених багатоповерхівок виріс комерційний проєкт росіян.

Читайте також:

• У Харцизьку замість танцювальної зали відкриють філіал російського університету: навіщо і для кого
• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!