Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від початку жовтня 2026 року з підконтрольної Україні території Донецької області виїхали 4 340 людей. Найбільше мешканців евакуювалися з Краматорська та Слов’янської громади. Наразі в області залишаються близько 71,3 тисячі цивільних, серед яких понад 3 тисячі дітей.

Про це повідомили представники Донецької обласної військової адміністрації під час брифінгу, 14 жовтня, щодо евакуації населення.

Евакуація з Донеччини: скільки людей виїхали у жовтні

За словами начальника відділу департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитра Петліна, від початку жовтня підконтрольну Україні територію області залишили 4 340 людей. Найактивніше мешканці виїжджають із великих міст Донеччини. Зокрема, за майже два тижні жовтня:

• з Краматорська евакуювалися понад 2 100 людей;
• зі Слов’янської громади — близько 700;
• з Олександрівської громади — близько 400;
• з Новодонецької громади — близько 200 людей.

За даними ОВА, на підконтрольній Україні території Донеччини залишаються близько 71 300 цивільних мешканців. Приблизно 60% із них перебувають у громадах, де тривають активні бойові дії. Загалом від початку евакуаційних заходів місця постійного проживання залишили понад 1 мільйон 467 тисяч мешканців Донеччини, серед яких понад 216,5 тисячі дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині

Начальниця служби у справах дітей Донецької ОВА Юлія Рижакова повідомила, що на підконтрольній Україні території області залишаються 3 069 дітей. Із них 2 293 дитини перебувають у трьох громадах, віднесених до територій активних бойових дій:

• Слов’янська громада — 1 618 дітей;
• Краматорська громада — 638 дітей;
• Святогірська громада — 37 дітей.

У дев’яти населених пунктах чотирьох громад, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб разом із батьками або законними представниками, залишаються 387 дітей зі 184 родин. З 9 жовтня в області триває 39-й етап такої евакуації. За жовтень із небезпечних населених пунктів у межах цих заходів евакуювали 221 дитину зі 160 родин. Найбільше — із Краматорської громади, звідки виїхали 159 дітей зі 114 сімей.

Також евакуювали:

• зі Слов’янської громади — 39 дітей із 29 родин;
• з Новодонецької — 19 дітей із 14 родин;
• зі Святогірської — 4 дітей із 3 родин.

За інформацією ОВА, випадків примусової евакуації дітей без супроводу законних представників наразі не було.

Куди евакуюють мешканців Донеччини та яку допомогу надають

За словами представника департаменту соціального захисту населення Дмитра Пожарського, від початку жовтня через транзитні центри в Харківській та Дніпропетровській областях безоплатно розселили 275 людей. Серед них — 36 дітей та 107 маломобільних осіб.

Найбільше евакуйованих прийняли:

• Житомирська область — 70 людей;
• Рівненська — 36;
• Одеська — 32;
• Кіровоградська — 30;
• Хмельницька — 29.

Із 107 маломобільних людей 75 розмістили в медичних закладах у межах урядового проєкту довготривалого медсестринського догляду. Ще 11 людей, які потребують стороннього догляду, прийняли комунальні заклади Житомирщини.

У транзитних центрах евакуйованим допомагають оформити одноразову грошову допомогу, надають гуманітарну та психологічну підтримку. За потреби медики допомагають підготувати документи для подальшого догляду.

Для родин із дітьми підготували місця на Закарпатті

Окремо представники ОВА повідомили про можливість безоплатного розміщення родин із дітьми на Закарпатті. У відремонтованому за підтримки гуманітарної місії “Проліска” гуртожитку неподалік Хуста готові прийняти до 42 людей.

Для організації переїзду родинам потрібно звернутися до своєї військової адміністрації. За інформацією посадовців, евакуацію залізницею, зустріч після прибуття та перевезення до гуртожитку організовують безоплатно. Також для мешканців Донеччини продовжують курсувати евакуаційні поїзди: з Харківської області, щодня, а з Дніпропетровської, через день.

До теми:

На Донеччині вводять 20-годинну комендантську годину — Вадим Філашкін

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи можуть залишитися без виплат на проживання через технічні помилки в державних реєстрах. Система часто фіксує виїзд людини за кордон, але не відображає її повернення в Україну.

Про це повідомив народний депутат, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

За яких умов ВПО скасовують виплати через виїзд за кордон

Згідно з чинними правилами, виплату допомоги на проживання можуть припинити, якщо переселенець перебував за межами України:

• понад 30 днів поспіль;
• понад 60 днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Водночас ці терміни можуть бути збільшені до 60 та 90 днів відповідно. Для цього необхідно надати документальне підтвердження поважних причин перебування за кордоном, серед яких — лікування, реабілітація, службове відрядження або оздоровлення дітей.

Як відновити допомогу в разі помилки

Якщо виплати припинили безпідставно через збій у даних Державної прикордонної служби, для їх відновлення необхідно виконати наступні кроки:

• пвернутися до відділення Пенсійного фонду України (ПФУ) та з’ясувати точну причину скасування допомоги;
• перевірити свої дані про перетин кордону, за необхідності — отримати офіційну довідку-підтвердження від Держприкордонслужби;
• додати до ПФУ або Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) заяву разом із підтвердними документами для перегляду рішення.

Як планують системно вирішувати проблему

Павло Фролов зазначив, що вже звернувся до прем’єр-міністра України з вимогою налагодити роботу баз даних та відновити виплати переселенцям, які втратили їх виключно через технічні збої у реєстрах.

Крім того, посадовець запропонував запровадити обов’язкове SMS-інформування для всіх ВПО, яким припиняють виплату допомоги на проживання. За його словами, такі повідомлення обов’язково мають містити причину скасування та детальну інструкцію щодо порядку оскарження цього рішення.

Читайте також:

Грошова допомога для ВПО з Бахмута: хто і як може отримати виплати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!