Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Французька гуманітарна організація ACTED розпочала нову програму фінансової підтримки для вразливих категорій населення. Цього разу допомога спрямована на мешканців сільських населених пунктів Корюківської громади Чернігівської області.

Про це повідомили представники організації.

Грошова допомога від ACTED у Чернігівській області

Програма розрахована виключно на громадян, які належать до певних категорій вразливості та на момент її реалізації фактично проживають у визначених селах Корюківської громади. До переліку населених пунктів увійшли:

• Андронівки;
• Балясні;
• Бешівка;
• Білоцвільна Слобода;
• Богданівка;
• Бреє;
• Буда;
• Будаще;
• Бурківка;
• Верхолісся;
• Високе;
• Воловики;
• Голубівщина;
• Гуринівка;
• Гутище;
• Довга Гребля;
• Домашлин;
• Журавлева Буда;
• Забараївка;
• Западля;
• Кирилівка;
• Костянтинівка;
• Костюки;
• Кугуки;
• Лебідька;
• Лісове;
• Лубенець;
• Луковець;
• Лупасове;
• Майбутнє;
• Маховики;
• Наумівка;
• Нова Буда;
• Нова Гуринівка;
• Новоселівка;
• Озередь;
• Олександрівка;
• Олійників;
• Охрімецький;
• Парастосівське;
• Переділ;
• Перелюб;
• Петрова Слобода;
• Піски;
• Прібинь;
• Рейментярівка;
• Рибінськ;
• Роменівська Буда;
• Рудня;
• Савинці;
• Самотуги;
• Самсонівка;
• Салтугівка;
• Соснівка;
• Спичувате;
• Столипка;
• Сярдине;
• Тельне;
• Трудовик;
• Турівка;
• Тютюнниця;
• Ходівка;
• Хотіївка;
• Шишка;
• Шишківка.

Для участі у програмі домогосподарство обов’язково має підпадати під одну або кілька з наступних категорій:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• сім’ї, які виховують дітей до 2 років;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• родини, де є люди з інвалідністю 1 або 2 групи;
• сім’ї з особами, які мають тяжкі хронічні захворювання;
• домогосподарства з маломобільними людьми, які потребують постійного стороннього догляду;
• родини, що складаються з людей похилого віку (60+);
• сім’ї, які очолюють жінки або батьки-одинаки;
• домогосподарства, які безпосередньо постраждали від збройного конфлікту (мають частково або повністю зруйноване житло, поранення чи втратили членів родини).

Зазначається, що належність до однієї чи кількох категорій є обов’язковою умовою для реєстрації, проте це не гарантує автоматичного отримання коштів. Старостинські округи вже передали до організації ACTED наявні списки осіб зазначених категорій. Уточнити цю інформацію можна у своєму старостаті або зателефонувавши безпосередньо до благодійників.

Розмір виплат та способи отримання

Розмір фінансової допомоги становить 1 800 гривень на місяць на кожного члена домогосподарства. Виплата здійснюється одноразовим переказом одразу за всі 6 місяців.

Отримати кошти можна кількома способами на вибір:

• через відділення “Ощадбанку”;
• через “ПриватБанк”;
• через відділення “Укрпошти”;
• прямим переказом на картку для виплат будь-якого банку.

Необхідні документи

Під час реєстрації заявникам необхідно надати оригінали документів усіх членів домогосподарства. До цього переліку входять:

• паспорти громадян України;
• ідентифікаційні коди;
• свідоцтва про народження дітей;
• документи, які підтверджують факт проживання на території вказаної громади;
• банківські реквізити у форматі IBAN (якщо ви обрали спосіб зарахування грошей на картку).

Як подати заявку та куди звертатися

Процес прийому заявок триватиме в період з 1 квітня по 17 квітня 2026 року. Звернення приймаються у будні дні (з понеділка по п’ятницю) з 9:00 до 16:00.

Для реєстрації в програмі звертайтеся до кол-центру ACTED за номерами:

• +380 (67) 131 1002;
• +380 (63) 453 5710;
• +380 (95) 285 2984.

Крім того, працює лінія зворотного зв’язку, де приймають відгуки, коментарі та пропозиції щодо роботи організації (з 9:00 до 16:00 у робочі дні):

• 0 800 334 589;
• +380 (63) 219 9349;
• +380 (50) 459 5002;
• +380 (67) 134 6714.

Електронна пошта для звернень: [email protected]

Читайте також:

Винагорода за результат: кому з бахмутян дістались грошові нагороди за Чемпіонати України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна працює над запуском прямого пасажирського залізничного сполучення з Болгарією. Перший тестовий поїзд можуть запустити вже влітку 2026 року — маршрут проходитиме через Румунію.

Про це повідомив Олексій Кулеба, віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, після зустрічі з міністром транспорту та зв’язку Республіки Болгарія Корманом Ісмаїловим.

Прямий поїзд Україна–Болгарія: коли запустять і що відомо про новий маршрут

Україна та Болгарія домовляються про запуск прямого пасажирського залізничного сполучення. Йдеться про новий міжнародний маршрут, який проходитиме через територію Румунії. Перший потяг можуть запустити вже літом 2026 року. Питання обговорили під час зустрічі у Києві з міністром транспорту та зв’язку Болгарії Корманом Ісмаїловим. Сторони працюють над тристороннім форматом співпраці, який дозволить запустити тестовий рейс уже влітку.

Ключовою метою є створення конкурентного маршруту для пасажирів. Зокрема, планується забезпечити доступні тарифи за рахунок механізму PSO (публічних сервісних зобов’язань).

Новий поїзд може стати важливою альтернативою авіа- та автобусним перевезенням, а також розширити можливості для подорожей українців до країн ЄС. Окрім запуску залізничного маршруту, сторони обговорили розвиток транспортних коридорів, зокрема, дунайського кластера та автомобільної інфраструктури.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!