Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська влада почала блокувати Telegram у рф та на тимчасово окупованих територіях України. Через це мешканці ТОТ можуть мати проблеми зі зв’язком та доступом до інформації. Такі дії мають ознаки цифрового тиску. Фактично мешканцям ТОТ хочуть обмежити доступ до незалежних каналів інформації та зв’язок з підконтрольною Україні територією. Разом із цим людей змушують встановлювати російський додаток MAX, який має всі ознаки військової системи цифрового нагляду.

Як мешканцям ТОТ убезпечити себе в мережі і мати доступ до зв’язку, редакції Бахмут IN.UA розповів Олександр Глущенко — консультант з цифрових технологій організації eQualitie.

Росія тестує систему блокувань на ТОТ

Росія посилює інтернет-цензуру, обмежуючи доступ людей до інтернету. Обмеження швидкості роботи месенджерів, блокування сайтів і застосунків, а також перебої зі зв’язком фіксують у різних регіонах рф та на тимчасово окупованих територіях України. Сповільнення роботи та блокування месенджерів Telegram і WhatsApp загрожують тим, що мешканці ТОТ можуть втратити зв’язок з підконтрольною Україні територією.

За словами експерта Олександра Глущенка, тимчасово окуповані території фактично стали полігоном, на якому російська влада відпрацьовує механізми блокувань. Вони здійснюються через програмно-апаратні комплекси СОРМ (ред. російською “система оперативно-розыскных мероприятий”) і ТСПУ (ред. російською “технические средства противодействия угрозам), до яких мають доступ фсб і роскомнадзор.

“У росії після того, як 7-8 років тому була невдала спроба боротися з Telegram, вони зробили організаційні висновки і пішли шляхом встановлення на мережах всіх без винятку інтернет-провайдерів програмно-апаратних комплексів СОРМ і ТСПУ, через які пропускається абсолютно весь трафік. І якраз в цих комплексах відбуваються фільтрація, моніторинг, уповільнення і блокування ресурсів. Фактично тимчасово окуповані території для роскомнадзора є полігоном, на якому російська окупаційна влада відпрацьовує механізми блокувань. Ми знаємо, що YouTube в Херсонській області не працює з 2022 року, мобільний інтернет в Луганську почали вимикати ще декілька років тому, коли про це на росії взагалі ніхто не говорив. Viber також у Донецькій, Луганській областях почали вимикати раніше ніж у росії. Тому важливо пам’ятати, що інтернет на тимчасово окупованих територіях російський. І разом з російським інтернетом всі абоненти отримують фільтрацію, моніторинг і блокування”, — зазначив Олександр Глущенко.

Зараз мешканці тимчасово окупованих територій стикнулися з уповільненням роботи Telegram. Нагадаємо, що раніше в росджерелах лунали заяви про повне блокування Telegram з 1 квітня. Уповільнення роботи месенджера означає, що роскомнадзор вже почав з ним боротьбу.

“Перед новим роком вони уповільнювали WhatsApp, ну і тепер залишився Telegram, який вони активно уповільнюють і тестують на ньому блокування. Тому що з Telegram є певні проблеми. У нього є вбудований проксі-сервер, і в Telegram є можливість чинити певний спротив, мімікрувати, і зараз якраз відбувається боротьба з цим. Тому на тимчасово окупованих територіях можуть спостерігатися проблеми з цим месенджером. Різні абоненти можуть бачити, як у Telegram можуть приходити повідомлення, але при цьому не завантажуються картинки і відео- чи звукові повідомлення. Або буває, що довгий час зовсім не працює, а в якийсь момент щось прориває і починає працювати. Це бородьба розкомнадзора з сервісами”, — каже Олександр Глущенко.

Як бути на зв’язку в окупації: практичні поради і перелік сервісів

Щоб мати доступ до інформації та зв’язку, експерт Олександр Глущенко радить мати на телефоні кілька VPN. Це мають бути платні сервіси та обов’язково не російські.

“Цих VPN-ів повинно бути декілька, причому можуть бути нюанси, наприклад, коли один працює так собі, другий працює більш-менш нормально, і ця картинка може протягом тижня або місяця змінюватися. І ці сервіси не повинні бути безкоштовними. Також VPN не має бути російським. Російські VPN ніколи, ні за які гроші, навіть безкоштовно встановлювати не треба. Взагалі, на тимчасово окупованих територіях не потрібно користуватися будь-якими ресурсами, які стосуються росії”, — радить Олександр Глущенко.

Експерт називає конкретні VPN, які працюють на момент публікації. Це:

• VPN Generator;
• Amnezia VPN.

Також мешканці ТОТ можуть скористатися гайдом проєкту “На связи”, де публікують списки VPN, які працюють на території росії.

Безпечний сервіс VPN можна отримати, звернувшись і до eQualitie. Заповнивши анкету за посиланням, ви отримаєте згенерований під вас персональний ключ для VPN Generator. Його треба вставити в додаток, активувати і користуватися ним. На місяць дають 100 гігабайт трафіку.

Для доступу до заблокованих сайтів можна скористатися Ceno Browser. Це безоплатний браузер, розроблений для обходу інтернет-цензури та блокувань. У ньому можна переглядати збережені копії вебсторінок, що дозволяє переглядати контент, навіть якщо доступ до нього заблокований.

“Це браузер, який побудований за технологією торента. У браузера є два кеш-сервери, вони по факту внутрішні, але між ними є різниця: є користувацький кеш-сервер, а є внутрішній браузер. У користувацькому інтерфейсі те, чим ми, як користувачі, користувалися всередині Ceno Browser, стає доступним іншим користувачам. Наприклад, якщо ми користувалися якимось певним ресурсом, і ці сторінки закешовані всередині мобільних пристроїв, комп’ютера, то користувачі також отримають доступ до цих файлів. Це певна можливість мати доступ до ресурсів, які можуть бути заблоковані.

Також всередині браузера є внутрішній кеш, коли в росію запаковують копії 15 українських новинних стрічок, і вони щодня декілька разів на день регулярно оновлюються. І люди всередині Ceno Browser, якщо введуть адресу “Новини Донбасу” або “Українська правда”, то вони побачать не заглушку, що такого сайту не існує, а отримають доступ до копії. Тому за допомогою Ceno Browser у людей буде можливість читати новини світу. Технічно дуже складно забанити цей ресурс, тому що торрент-трафік дуже мізерний і його складно помітити”, — розповів Олександр Глущенко.

Щоб мати зв’язок із родичами, які перебувають на ТОТ, експерт радить взяти за правило спілкуватися електронною поштою. На сьогодні це єдиний безпечний метод обійти блокування в разі відсутності зв’язку через месенджери.

“Якщо люди з України хочуть мати зв’язок з тими, хто залишився на окупованій території, і месенджери перестають працювати, то один із надійних способів зв’язку — це електронна пошта. Її дуже складно забанити, зафільтрувати, тому що сама росія використовує ці протоколи, і вони ще довго не зможуть розмежувати трафік електронної пошти, який “корисний”, а який “не корисний”. Тому треба взяти за правило, що якщо хтось не виходить на зв’язок три дні, то можна написати електронний лист.

І це обов’язково мають бути не російські сервери, а іноземні, наприклад, Gmail. Також можу порадити шифрування PJP. Це безкоштовне шифрування для пошти. Навіть якщо вашу електронну скриньку зламають, вони будуть бачити список листів, а їх зміст можна буде прочитати лише з ключем. Обмін ключами відбувається між тим, хто отримує листа, і тим, хто надсилає”, — радить Олександр Глущенко.

Читайте також:

Бахмутян, які живуть на ТОТ, закликають долучатися до російського додатку MAX: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську Донецької області готують примусову евакуацію дітей із районів, що перебувають під постійною загрозою обстрілів. Відповідний наказ уже підписано та передано на погодження.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької ОДА.

Примусова евакуація дітей у Слов’янську: що відомо

За його словами, рішення ухвалене через безпекову ситуацію та постійну загрозу ворожих обстрілів. Наказ передано на погодження до Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів, створеного Кабінетом Міністрів України.

Йдеться про найбільш уразливі райони міста, зокрема такі вулиці:

• В’ячеслава Чорновола;
• Миронівська;
• Карпатська;
• Шахтарська;
• Орденоносців;
• Лисичанська;
• Попова;
• Навська;
• Ростовська;
• Таганрогська;
• Пирогова;
• Степна;
• Селезнівська;
• Широка;
• Великодня;
• Селянська;
• Лівобережна;
• Вербова;
• Макіївська;
• А. Солов’яненка;
• Г. Тимофєєва;
• Курортна;
• Січова;
• Молдавська;
• Енергетиків;
• Подольська;
• Азовська;
• Б. Грінченка;
• Подільська.

Також евакуація стосується:

• в’їздів: В’ячеслава Чорновола, Криничний
• провулків: Миронівський, Карпатський, Шахтарський, Бурштиновий, Г. Тимофєєва, Райгородський, Лівобережний, Широкий, А. Солов’яненка, Селянський.

Після погодження на рівні урядового штабу розпочнеться організована евакуація родин із дітьми до більш безпечних регіонів України.

До теми:

У Слов’янську скоїли напад на поліцію: вбито правоохоронця, злочинець втік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!