Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Журнал Forbes оприлюднив оновлений список найбагатших людей планети на 2026 рік. У цьогорічному рейтингу, який побив рекорд за загальною кількістю мільярдерів (3428 осіб), опинилися семеро українців.

Детальніше про це в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто з українців у списку Forbes

Першість серед українських багатіїв продовжує утримувати власник компаній ДТЕК та “Метінвест” Рінат Ахметов. Утім, його капітал дещо скоротився порівняно з минулим роком — з 7,9 млрд до 7,8 млрд доларів. У глобальному переліку він перемістився з 390-ї на 472-гу сходинку.

Фінансових втрат зазнав і Віктор Пінчук: його статки зменшилися на 400 мільйонів доларів і нині становлять 2,8 млрд доларів (падіння з 1141-го на 1504-те місце).

Єдиним українцем, який продемонстрував стрімке зростання, став співзасновник фінтех-стартапу Revolut Влад Яценко. Його капітал збільшився майже вдвічі — з 1,2 млрд до 2,2 млрд доларів, що дозволило йому піднятися з 2623-ї на 1913-ту позицію.

Інші українські учасники рейтингу:

• Петро Порошенко: 1,5 млрд доларів (капітал зменшився з 1,8 млрд), 2600-те місце;
• Андрій Веревський (Kernel): 1,2 млрд доларів (було 1,4 млрд), 3017-те місце;
• Вадим Новинський та Костянтин Жеваго: їхні статки оцінюють орієнтовно у 1,2 млрд доларів для кожного, вони ділять 3017-те місце.

Світові лідери та зіркові новачки

Абсолютним лідером рейтингу є Ілон Маск, чиї статки досягли приголомшливих 839 мільярдів доларів. Наступні позиції посідають співзасновники Google Ларрі Пейдж (257 млрд доларів) та Сергій Брін (237 млрд доларів).

Президент США Дональд Трамп також наростив капітал до 6,5 мільярда доларів, опинившись на 645-му місці глобального списку. До переліку найбагатших традиційно увійшли засновник Amazon Джефф Безос (224 млрд доларів), очільник Meta Марк Цукерберг (222 млрд доларів) та співзасновник Oracle Ларрі Еллісон (190 млрд доларів).

Рейтинг 2026 року також поповнився новими іменами зі світу шоу-бізнесу та спорту. Статус мільярдерів офіційно здобули репер Dr. Dre (1 млрд доларів), співачка Бейонсе (1 млрд доларів) та видатний тенісист Роджер Федерер (1,1 млрд доларів).

Водночас звання найбагатшої артистки світу виборола Тейлор Свіфт — її капітал сягнув 2 мільярдів доларів. Для порівняння, ще у 2025 році статки співачки оцінювалися у 202 мільйони доларів.

Читайте також:

Яке майно і доходи декларує староста Іванівського Олена Данько: аналіз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається стабільно напруженою. Російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону, зосереджуючи найбільші зусилля одразу на кількох ключових відтинках.

Про це йдеться в публікації Генштабу ЗСУ.

Ситуація на фронті

На Лиманському напрямку інтенсивність бойових дій зберігається на стабільному рівні. Протягом минулої доби тут було зафіксовано п’ять ворожих атак. Російські підрозділи здійснювали цілеспрямовані спроби вклинитися в оборонні рубежі Збройних сил України. Основні штурмові дії агресора були зосереджені в районах населених пунктів Дробишеве, Ставки та безпосередньо поблизу міста Лиман.

Активні боєзіткнення тривають на Слов’янському відтинку фронту. Протягом вчорашньої доби українські військові успішно зупинили 12 спроб окупантів просунутися вперед. Ворог намагався штурмувати позиції Сил оборони поблизу населених пунктів Закітне, Платонівка, Різниківка та Ямпіль. Усі намагання противника змінити лінію фронту на свою користь зазнали невдачі.

На Краматорському напрямку поточна ситуація є відносно спокійною порівняно з сусідніми ділянками. За офіційними даними командування, протягом минулої доби штурмових дій з боку противника на цьому рубежі не зафіксовано. Проте українські захисники продовжують пильно контролювати лінію зіткнення.

Костянтинівський напрямок: епіцентр ворожих штурмів

Найбільшу наступальну активність російські війська продемонстрували на Костянтинівському напрямку. Ця ділянка стала однією з найгарячіших точок фронту — тут ворог здійснив 29 атак. Окупанти масовано тиснуть поблизу самої Костянтинівки, а також спрямовують удари в районах населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Миколайпілля, Софіївка, Новопавлівка та Русиний Яр. Українські оборонці мужньо тримають позиції та стримують цей потужний натиск.

Покровський напрямок: 25 зупинених спроб прориву

Не менш складною та динамічною залишається ситуація на Покровському напрямку. Українські захисники продовжують відбивати інтенсивні хвилі наступів, зупинивши 25 штурмових дій агресора. Географія ворожих атак на цій ділянці є надзвичайно широкою: боєзіткнення відбувалися в районах населених пунктів Торецьке, Затишок, Нове Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новопідгородне, Муравка та Гришине.

Читайте також:

Російські штурми на Донеччині зросли: головні бої біля Покровська і Костянтинівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!