Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває евакуація. Однією з організацій, яка щоденно займається вивозом людей, є гуманітарна місія “Проліска”. Наразі фокус волонтерів місії — евакуація маломобільних людей з прифронтових населених пунктів. Збільшилась і евакуація людей з медзакладів.

Як зараз відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов — волонтер гуманітарної місії “Проліска”.

Евакуація на Донеччині

Волонтер Євген Ткачов працює у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зараз він вивозить людей з населених пунктів, наближених до лінії фронту. Найбільше — з Олексієво-Дружківки та Дружківки. Звідти евакуюють малобільних і немобільних людей, поранених мешканців. Щодня волонтер робить кілька заїздів, в день вдається евакуювати до десятка мешканців.

Заїзд до Олексієво-Дружківки ще можливий, але через російські обстріли він небезпечний.

За словами Євгена Ткачова, кількість бажаючих виїхати збільшилась. Особливо з міста Дружківка.

“З Олексієво-Дружківки дуже багато заявок, бо там небезпечно, не так просто туди заїхати. І з похолоданням збільшились заявки з Дружківки. Також багато вивозимо людей, яких раніше доставляли до Дружківки з Костянтинівки, Олексієво-Дружківки. Це ті, хто був поранений або контужений, а тепер їх підлікували і “Проліска” везе далі”, — зазначив волонтер.

Наближення свят, за словами Євгена Ткачова, не впливає на динаміку виїзду людей. Перш за все поштовхом до евакуації стають загострення безпекової ситуації, перебої і припинення комунальних послуг.

“На свята люди у прифронтових громадах не зважають. На рішення про виїзд часто впливають тільки обстріли, але найбільше — зникнення комуналки: газу, електрики, води. Це навіть більше впливає, ніж безпекова ситуація”, — зауважив Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію волонтерами “Проліски” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• “Це питання випадку: чи хоче оператор дрону тебе вбити, чи ні“: волонтер про евакуацію цивільних з Костянтинівки
• Як пенсіонерам-ВПО отримати безкоштовне житло у Ворзелі
• Російські війська атакували FPV-дроном рятувальників у Дружківці: є поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Зеленський уперше опублікував всі пункти мирного плану, який Україна обговорює з представниками США та росії.

Детальніше про це — в матеріалі Бахмут IN.UA.

20 пунктів мирного плану: Зеленський розкрив деталі

Учора, 23 грудня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із журналістами, на якій він розкрив усі пункти мирного плану, який зараз обговорюється із представниками США та росії.

Як зазначає політична журналістка Юлія Забеліна, цей документ знаходиться у драфтовій формі. Тобто, усі пункти — це не повністю затверджена версія, а лише її рамка, котра ще обговорюватиметься та доповнюватиметься.

“Версія у ключових пунктах ще точно буде змінюватись, адже на цей документ тепер мають відредагувати росіяни“, — написала Юлія Забеліна.

20 пунктів мирного плану: повний список

Пункт 1

Суверенітет України буде повторно підтверджено. У документі фіксується, що Україна є суверенною державою, і всі сторони, які підписують угоду, засвідчують це своїми підписами.

Пункт 2

Документ визначається як повна та безумовна угода про ненапад між Росією та Україною. Для забезпечення тривалого миру планується створення механізму моніторингу лінії зіткнення із застосуванням космічного безпілотного спостереження, системи раннього попередження про порушення та інструментів врегулювання конфліктів.

Пункт 3

Україна отримає надійні та посилені гарантії безпеки.

Пункт 4

Чисельність Збройних сил України у мирний час залишатиметься на рівні 800 тисяч військовослужбовців.

Пункт 5

США, НАТО та європейські країни, які підпишуть угоду, нададуть Україні гарантії безпеки, аналогічні за змістом статті 5 альянсу.

Пункт 6

Росія зафіксує політику ненападу щодо України та Європи у всіх необхідних нормативних актах і документах про ратифікацію, включно з ухваленням переважною більшістю голосів у Державній Думі.

Пункт 7

Україна стане членом Європейського Союзу у чітко визначений термін, а також отримає тимчасовий привілейований доступ до європейського ринку.

Пункт 8

Україна отримає пакет глобального розвитку, який буде закріплено в окремій угоді щодо інвестицій та майбутнього економічного зростання і який охоплюватиме широкий спектр економічних напрямів.

Пункт 9

Планується створення кількох фондів для відновлення української економіки, реконструкції зруйнованих територій і розв’язання гуманітарних питань. Головною метою у цьому пункті є залучення 800 мільярдів доларів через акціонерний капітал, гранти, боргові інструменти та внески приватного сектору.

Пункт 10

Після підписання угоди Україна прискорить процес укладення договору про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами Америки.

Пункт 11

Україна підтверджує свій без’ядерний статус відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Пункт 12

Запорізька атомна електростанція експлуатуватиметься спільно Україною, США та російською федерацією. Водночас деталі функціонування об’єкта залишаються предметом обговорення. За словами Зеленського, Україна “після всього” не прагне безпосередньо вести бізнес із російською стороною, тому цей пункт ще потребує узгодження.

Пункт 13

Обидві держави зобов’язуються впроваджувати освітні програми у школах і суспільстві загалом, спрямовані на розвиток взаєморозуміння та толерантності між культурами, подолання расизму й упереджень. Україна також запровадить норми ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мов національних меншин.

Пункт 14

Питання територій залишається неузгодженим і має кілька можливих варіантів вирішення.

Варіант 1. Принцип “залишаємося там, де перебуваємо”. У Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях лінія розташування військ на момент підписання угоди де-факто визнається лінією зіткнення та перебуватиме під контролем міжнародних сил.

Варіант 2. Створення потенційної вільної економічної зони Донбасу з її демілітаризацією. Україна виступає проти одностороннього відведення своїх військ, однак у разі реалізації цього сценарію наполягає на дзеркальному відведенні також і російських сил. Реалізація цього варіанту потребує проведення загальнонаціонального референдуму в Україні для ратифікації угоди.

Остаточне рішення з цього питання може бути ухвалене на рівні глав держав.

Пункт 15

Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей і російська федерація, і Україна зобов’язуються не змінювати їх силовим шляхом.

Пункт 16

Росія не чинитиме перешкод Україні у використанні річки Дніпро та Чорного моря для комерційної діяльності. Планується укладення окремої морської угоди та угоди про доступ, які гарантуватимуть свободу судноплавства й перевезень. У межах цих домовленостей Кінбурнська коса буде демілітаризована.

Пункт 17

Для врегулювання невирішених питань буде створено гуманітарний комітет. Він передбачає обмін усіх військовополонених, які залишаються, зокрема засуджених російською системою з 2014 року, а також повернення всіх цивільних затриманих і заручників, включно з дітьми та політичними в’язнями.

Пункт 18

Україна повинна провести вибори у максимально короткі строки після підписання угоди.

Пункт 19

Угода матиме юридично обов’язковий характер. Контроль за її виконанням і надання гарантій покладається на Раду миру під головуванням президента США Дональда Трампа.

Пункт 20

Після погодження угоди всіма сторонами негайно набуде чинності повне припинення вогню.

Інші заяви Зеленського

За словами президента, сьогодні, 24 грудня 2025 року, вже буде відома реакція росіян на цей проєкт документа після того, як з ними поговорить американська сторона.

“Тоді ми будемо розуміти наші наступні кроки та можливі часові рамки для тих чи інших рішень. Ми готові до зустрічі зі Сполученими Штатами на рівні лідерів для вирішення сенситивних питань. Такі речі як територіальні питання треба проговорювати на рівні лідерів“, — наголосив Володимир Зеленський.

Читайте також:

Bild: Зеленський не підтримав ідею виведення ЗСУ з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!