Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади атакують логістику російських військ на тимчасово окупованій Донеччині. Під ударом українських захисників були логістичні шляхи противника на відрізках траси “Донецьк — Селидове — Покровськ”.

Про це повідомляє 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада.

Ураження росіян на трасі “Донецьк — Покровськ”

Бійці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади завдають ударів по логістиці російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакують логістичні шляхи на відрізках дороги “Донецьк — Селидове — Покровськ”. Удари здійснюють дронами Hornet.

“Застосування ударних дронів Hornet вивело полювання 25 окремої Січеславської бригади 7 корпусу швидкого реагування ДШВ за ворожою логістикою на принципово новий рівень. Відтепер на логістичних шляхах “Донецьк — Селидове — Покровськ” окупанти більше ні на секунду не відчувають себе в безпеці”, — пишуть захисники.

Росіяни мають втрати у живій силі і техніці. Серед підтверджених втрат:

• 14 гармат;
• 1 самохідна артилерійська установка;
• 1 БМ21 “Град”;
• 3 блокпости;
• 4 одиниці інженерної техніки та вантажівок.

Читайте також:

• У “днр” створюють окремий підрозділ для боротьби з українськими дронами: що відомо
• Українські артилеристи атакували росіян дронами в тилу на Донеччині: відео
• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україну повертаються графіки відключень електроенергії. Основною причиною обмежень стала аномальна спека, активний сезон ремонтів на електростанціях та дефіцит імпорту. Відключення запроваджують у низці областей вже з 30 червня.

Детальніше про те, чому повертаються графіки відключення — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Чому повертаються графіки відключень

Запровадження літніх графіків не пов’язане з новими обстрілами. Сергій Коваленко, генеральний директор компанії YASNO, пояснює ситуацію різким зростанням споживання електроенергії через підвищення температури повітря.

“У Києві кожні додаткові +3 градуси збільшують навантаження приблизно на 100 МВт — за рахунок кондиціонерів у будинках, офісах, магазинах та на підприємствах“, — зазначає він.

Спека стає серйозним випробуванням для обладнання, яке понад чотири роки працює в умовах війни. Окрім використання кліматичної техніки, на стабільність енергосистеми впливають й інші фактори:

• активний сезон ремонтів та відновлення інфраструктури після зимових обстрілів;
• робота вцілілого обладнання на межі своїх можливостей;
• дефіцит імпорту електроенергії з-за кордону.

Зараз промисловість споживає на 2000 мегаватів менше, ніж раніше, проте уникнути відключень для населення не вдається. За прогнозами Укргідрометцентру, у липні температура повітря в окремі дні сягатиме +40 градусів.

“У найближчі дні енергосистема працюватиме в напруженому режимі. Сподіваюся, серйозних обмежень вдасться уникнути, але варто бути готовими до різних сценаріїв. Повербанк, заряджені гаджети та увага до повідомлень енергетиків не будуть зайвими“, — підкреслює Сергій Коваленко.

Де та коли вимикатимуть світло 30 червня

За даними місцевих обленерго, у вівторок, 30 червня, світло вимикатимуть переважно у вечірній час — з 16:00 до 22:00. Оперативна ситуація може динамічно змінюватися, проте наразі відомо про такі обмеження

• у Києві, Київській та Волинській областях опубліковані попередні графіки відключень на вечір;
• на Запоріжжі з 16:00 до 22:00 застосують графіки для однієї черги населення, а для промисловості та бізнесу діятимуть обмеження потужності у повному обсязі на п’ять черг;
• у Миколаївській області з 16:00 до 22:00 вводиться відключення обсягом однієї черги;
• у Черкаській та Хмельницькій областях з 16:00 до 22:00 вимикатимуть світло для однієї черги побутових споживачів, для бізнесу обмеження діятимуть у повному обсязі;
• на Івано-Франківщині також застосовуватимуть графіки погодинних відключень;
• у Рівненській та Хмельницькій областях вже зафіксовані аварійні знеструмлення.

Для мешканців Кропивницького графік на 30 червня розподілений за годинами:

• черги 1.1 та 1.2 відключатимуть з 16:00 до 18:00;
• черги 4.1 та 4.2 залишаться без світла з 18:00 до 20:00;
• черги 2.1 та 2.2 будуть знеструмлені з 20:00 до 22:00.

Перевірити графіки світла у власному населеному пункті можна за допомогою офіційних ресурсів ДТЕК або обленерго.

Читайте також:

Набір на безкоштовне житло для ВПО на Київщині: як заповнити заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!