Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. Протягом минулої доби, 2 березня, обстріли фіксували в місті Дружківка. Внаслідок атак є загиблі серед мирного населення.

Про обстріли Дружківки розповідає Бахмут IN.UA.

Обстріли Дружківки 2 березня

За інформацією Донецької обласної прокуратури, 2 березня війська рф атакували місто Дружківка. Внаслідок обстрілів є руйнування інфраструктури: пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, автомобілі, відділення банку, аптека і магазини. Також є постраждалі і загиблі серед мирного населення.

Спершу окупанти влучили FPV-дроном по автомобілю, в якому перебували жінка та четверо чоловіків. Постраждалі отримали мінно-вибухові травми, осколкові поранення, різані рани, черепно-мозкову травму та перелом.

Через деякий час росіяни скинули на місто чотири бомби “ФАБ-250”. Удар прийшовся на житловий мікрорайон.

Внаслідок атаки поранення отримали шестеро цивільних віком від 44 до 69 років, один чоловік загинув. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, переломи, контузії, струс головного мозку та осколкове поранення.

Потім окупанти завдали ще одного удару по місту, внаслідок якого загинули чоловік і жінка. Ще троє людей отримали травми.

Серед загиблих є співробітник поліції. У відділі комунікації поліції Донецької області повідомляють, що внаслідок авіаудару загинув 38-річний капітан поліції Олексій Кривенко, який працював старшим дільничним офіцером у Дружківці. Він потрапив під обстріл під час виконання службових обов’язків.

У поліції розповідають, що загиблий фіксував наслідки обстрілів і брав участь в евакуації цивільних. У нього залишились батьки, брат, дружина та двоє синів.

Нагадаємо, що Дружківська громада офіційно визнана зоною активних бойових дій. Тут триває евакуація населення. Людям пропонують безоплатний виїзд з варіантами розселення. Контакти і варіанти тимчасового житла шукайте в нашій публікації.

Читайте також:

• Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині
• Росіяни мають просування біля села Сіверської громади — DeepState
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійна організація “Карітас-Спес Україна” надаватиме грошову допомогу мешканцям населених пунктів, розташованих на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту, та в областях, що межують з росією. Розмір допомоги складає 10 800 гривень. Отримати її можуть родини, які постраждали від обстрілів.

Про це повідомляє благодійна організація “Карітас-Спес Україна”.

Грошова допомога від Карітас-Спес постраждалим від обстрілів

“Карітас-Спес Україна” розпочала реєстрацію на грошову допомогу в розмірі 10 800 гривень. Її можуть отримати мешканці населених пунктів на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту та областей, що межують з росією. 

Допомогу надаватимуть у двох випадках і за певних умов. 

1.При важких пораненнях внаслідок бойових дій. Допомога надається лише постраждалій людині, а не на родину.

Умови отримання допомоги:

• ви повинні звернутись по допомогу лікаря (відкрити лікарняний) або отримати консультаційний висновок спеціаліста стосовно отриманих травм протягом одного дня з моменту поранення; 
• від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 30 днів.

Для реєстрації потрібно надати підтверджуючі документи: 

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на стаціонарному лікуванні не менше 5 днів;
• завірена лікарем виписка з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз. 

2. Якщо внаслідок бойових дій загинув один з членів сім’ї. Від моменту смерті до моменту реєстрації повинно пройти не більше 30 днів. Допомога надається лише одному члену родини.

Підтверджуючі документи, необхідні для реєстрації: 

• свідоцтво про смерть;
• довідка про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Як зареєструватися на допомогу від Карітас-Спес

Локальні команди “Карітас-Спес”, які реєструють на отримання допомоги, працюють у дев’яти містах:

• Суми;
• Конотоп;
• Словʼянськ;
• Павлоград;
• Камʼянське;
• Нікополь;
• Запоріжжя;
• Білозерка;
• Херсон.

Окрім документів, які підтверджують поранення чи смерть внаслідок бойових дій, фахівцям також потрібно надати: 

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• реквізити банку (рахунок у форматі IBAN). 

Надати можна як оригінали документів, так і в застосунку “Дія”.

Читайте також:

• У Запоріжжі родини ВПО з дітьми можуть отримати набори продуктів і засобів гігієни: умови
• ВПО у Волинській області можуть отримати до 65 тисяч гривень на господарство
• Грошова допомога 2 000 грн для ВПО з Бахмута: відкрито прийом заяв у Кривому Розі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!