Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів врегулював порядок роботи залізничного транспорту на час дії воєнного стану. Відтепер алгоритм дій на вокзалах, станціях та під час руху поїздів залежатиме від встановленого рівня повітряної загрози — жовтого або червоного.

Про це повідомили в “Укрзалізниці”.

Робота залізниці під час жовтого рівня загрози

За умов жовтого рівня небезпеки поїзди продовжують курсувати у звичному режимі. Дозволяється їхнє приймання та відправлення, а також проведення інших технологічних процесів. Посадка і висадка пасажирів на вокзалах, станціях та платформах не припиняється. Перебування на території вокзалів залишається на власний розсуд пасажирів, проте їх зобов’язані інформувати про рівень загрози та точне розташування найближчих укриттів.

Робота залізниці під час червоного рівня загрози

Встановлення червоного рівня загрози передбачає негайне припинення посадки та висадки пасажирів. Усіх пасажирів, працівників залізниці та інших відвідувачів переміщують до найближчих укриттів. При цьому рух поїздів, які вже перебувають у дорозі, не зупиняється автоматично. Рішення щодо продовження руху кожного окремого поїзда ухвалюється індивідуально, з огляду на оперативну ситуацію.

Моніторинг ситуації та заходи безпеки

Безпекову ситуацію цілодобово контролюють спеціальні моніторингові групи “Укрзалізниці”. У разі виявлення повітряних цілей, які становлять небезпеку, вони оперативно передають інформацію залізничникам для переміщення людей у безпечні місця.

Для уникнення скупчень компанія розосереджуватиме рухомий склад та пасажиропотоки. За необхідності рух конкретних рейсів може бути обмежений або тимчасово припинений.

Для інформування пасажирів використовуватимуть такі канали:

• гучномовці та інформаційні табло на станціях;
• офіційний сайт компанії;
• мобільний застосунок “Укрзалізниці”.

Крім того, компанія оприлюднить маршрути до укриттів та чіткі рекомендації щодо дій під час різних рівнів небезпеки. Також окремо передбачено захист для залізничників: працівників, які безпосередньо працюють із поїздами, забезпечать додатковими засобами індивідуального захисту, а саме захисними жилетами та шоломами.

Зазначимо, що затверджені правила діятимуть протягом усього періоду воєнного стану в Україні.

Читайте також:

“Укрзалізниця” тимчасово змінює маршрути поїздів: перелік затримок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало роз’яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги “Зимова підтримка”. Сума виплати становить 19 400 гривень на одне домогосподарство. Наявність у членів сім’ї декількох підстав для отримання допомоги не збільшує її розмір.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога “Зимова підтримка”

Допомога передбачена для домогосподарств, у яких фактично проживає хоча б одна особа з визначених вразливих категорій:

• особи з інвалідністю та одинокі непрацездатні особи пенсійного віку;
• отримувачі житлових субсидій;
• внутрішньо переміщені особи, які отримують допомогу на проживання;
• багатодітні сім’ї та одинокі матері;
• сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
• отримувачі допомоги при народженні дитини;
• прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та патронатні вихователі.

Якщо людина має відповідний статус, але на дату звернення не отримує соціальних виплат, право на допомогу підтверджується документами. Працевлаштування не позбавляє особу з інвалідністю права на виплату. Одинокі пенсіонери, які не отримують надбавку на догляд, підтверджують свій статус актом обстеження матеріально-побутових умов.

Правила подання заяви та документи

формлення “Зимової підтримки” вимагає виключно особистої присутності заявника. Відправити документи поштою або через вебпортал Пенсійного фонду неможливо. Заяви приймають територіальні органи Пенсійного фонду, Центри надання адміністративних послуг та сільські, селищні або міські ради.

До заяви необхідно додати:

• документи, що посвідчують особу всіх членів домогосподарства;
• реєстраційні номери облікових карток платників податків;
• документ про місце реєстрації або фактичного проживання;
• довідки ВПО для переселенців;
• посвідчення про право на соціальні виплати.

Для осіб, чия інвалідність встановлена до 1 січня 2025 року, вимагається довідка МСЕК. Відомості про інвалідність, встановлену після цієї дати, перевіряються через електронні реєстри автоматично. У разі проживання без реєстрації складається акт обстеження факту проживання.

Територіальні умови

Право на допомогу визначається за фактичним місцем проживання на дату подання заяви. Громада має бути включена до відповідного переліку постанови № 1084. Реєстрація на тимчасово окупованих територіях не є перешкодою для отримання коштів за місцем фактичного проживання. Їхати до області реєстрації для оформлення заяви не потрібно. Якщо заявник евакуюється після подання документів, право на допомогу за опалювальний сезон 2026/2027 року зберігається.

Жителі Олександрівської та Черкаської громад Донецької області отримують виплати за кошти міжнародних та національних організацій. Вони подають заяви безпосередньо до військових адміністрацій.

Використання коштів та виплати

Заявник самостійно обирає спосіб отримання грошей: готівкою через відділення чи адресну доставку компанії “Укрпошта”, або безготівковим переказом на банківський рахунок. Кошти дозволено витрачати на оплату електроенергії, газу, комунальних послуг, придбання дров або теплого одягу. Надавати чеки чи квитанції до Пенсійного фонду після використання грошей не потрібно.

Отримання 19 400 гривень не враховується до середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Ця виплата не призводить до втрати права на житлову субсидію чи інші види соціальної допомоги.

Для перевірки статусу громади та отримання додаткових консультацій щодо “Зимової

Читайте також:

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!