Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Шість об’єктів нерухомості, автомобіль CHEVROLET, понад 1,5 мільйонів гривень зарплати та понад 1,3 мільйонів гривень компенсації за втрачене майно — такий вигляд має декларація Андрія Рябухи, першого заступника начальника Соледарської МВА.

Редакція аналізувала, що задекларував Андрій Рябуха за 2025 рік.

Декларація Андрія Рябухи за 2025 рік

Андрій Рябуха — перший заступник начальника Соледарської МВА. Згідно з декларацією, він спільно з дружиною Ганною володіють шістьма об’єктами нерухомості. Серед них на Андрія Рябуху оформлені три об’єкти в Торецьку:

• будинок площею 43,5 м² (дата набуття — 24.01.2022). Вартість на дату набуття — 111 025 гривень;
• земельна ділянка площею 439 м² (дата набуття — 20.04.2021). Вартість на дату набуття — 7 368 гривень;
• нежитлове приміщення площею 41,5 м² (дата набуття — 21.04.2020). Вартість на дату набуття — 48 450 гривень.

Дружина Андрія Рябухи володіє двома об’єктами нерухомості, всі вони також у Торецьку:

• квартира площею 44,2 м² (дата набуття — 13.03.2007). Вартість не вказана;
• квартира площею 55,7 м² (дата набуття — 20.01.2009). Вартість не вказана.

Окрім цього, подружжя має у спільній власності квартиру в Ірпені площею 52,9 м². Вона придбана 29 листопада 2025 року, її вартість на той момент складала 2 120 000 гривень.

Також Андрій Рябуха спільно з дружиною і двома синами з 31 грудня 2016 року мають право на користування будинком у селищі Щербинівка Торецької громади.

Окрім цього, посадовцю з 1 березня 2024 року надано в позичку (безоплатне користування) квартиру в Краматорську.

Андрій Рябуха також має легкове авто CHEVROLET MALIBU 2012 року випуску вартістю 280 000 гривень.

Доходи Андрія Рябухи за 2025 рік

Заробітна плата Андрія Рябухи за 2025 рік склала 1 525 513 гривень, що на місяць у середньому 127,1 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 8 291 гривень — інші доходи від ДП “Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв”;
• 1 354 378 гривень компенсації за пошкоджене/знищене майно.

Ганна Рябуха доходів за 2025 рік не отримувала.

Окрім цього, перший заступник начальника Соледарської МВА задекларував грошові активи. Це 35 000 доларів готівкою, якими володіє Андрій Рябуха, та 5 000 доларів, якими володіє Ганна Рябуха.

Читайте також:

• Яке майно і доходи декларує староста Іванівського Олена Данько: аналіз
• Яку зарплату у 2025 році отримували працівники Бахмутської МВА та міськради: аналіз
• Що декларує мер Бахмута Олексій Рева за 2025 рік: як змінилися доходи і перелік майна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу російські війська здійснили понад 60 атак на напрямках у Донецькій області. Найбільша кількість бойових зіткнень зафіксована на Покровському та Костянтинівському напрямках, де українські військові продовжують стримувати спроби противника просунутися вперед.

Про це повідомляє Генштаб.

Бої на Донеччині

За даними Генерального штабу ЗСУ, на Донеччині бойові дії тривали одразу на кількох напрямках.

На Лиманському напрямку російські війська шість разів намагалися прорвати українську оборону поблизу Дробишевого та Чернещини.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили сім спроб окупантів просунутися вперед у районі Закітного та у бік Рай-Олександрівки і Дронівки.

Найбільша інтенсивність боїв спостерігалася на Костянтинівському напрямку. Там російські війська здійснили 22 атаки поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка та Софіївки.

Також важкою залишається ситуація на Покровському напрямку. Українські підрозділи відбили 24 штурмові дії російської армії у районах Білицького, Никифорівки, Родинського, Мирнограда, Котлиного, Удачного, Муравки, Новопідгородного та Новоплатонівки.

Ще три атаки противника зафіксовано на Олександрівському напрямку поблизу Тернового, Злагоди та Добропілля.

Загалом на цих напрямках у Донецькій області за добу відбулося понад 60 бойових зіткнень.

За інформацією Генштабу, протягом минулої доби українська авіація, ракетні війська та артилерія уразили три райони зосередження живої сили противника, сім артилерійських систем, п’ять пунктів управління безпілотниками, командно-спостережний пункт та ще три важливі об’єкти окупантів.

До теми:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!