Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Білоцерківщина та безпосередньо місто Біла Церква об’єднують у собі природні, історичні та культурні об’єкти. Регіон має розвинений туристичний напрямок, що базується на збереженій архітектурі часів Київської Русі та ХІХ століття, а також на ландшафтних парках і природних рекреаційних зонах.

Детальніше про те, куди можна сходити Білоцерківщині — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Парк “Олександрія”

Ландшафтний парк “Олександрія” займає площу понад 200 гектарів і є найбільшим в Україні. На території збереглися багатовікові дуби та липи, а також розташовані архітектурні споруди у вигляді колон, арок і невеликих палаців. Інфраструктура включає озера з можливістю прокату човнів і водоспади, територію населяють білки. Парк розташований за 15 хвилин ходьби від центру міста, також доступне автобусне сполучення. Локація відкрита для відвідувачів щодня з 8:00 до 20:00, вхід безкоштовний.

Урочище “Голендерня”

Урочище “Голендерня” є заплавною дібровою, яка офіційно входить до складу дендропарку “Олександрія”. Від основної частини парку ця територія відокремлена річкою Рось. На ділянці виявлено 70 видів дерев, серед яких хвойні, листяні, кущові рослини та одна ліана. З території відкривається вид на Палієву гору. Також тут розташоване озеро Змієве, де на колодах фіксується присутність черепах.

Замкова гора

Локація пов’язана з періодом Київської Русі — на цьому місці князь Ярослав Мудрий збудував замок. Наразі оборонної споруди не залишилося, проте з височини відкривається панорама річки Рось та міста. Замкова гора розташована на вулиці Дружби, 4, за 5 хвилин ходьби від центру. Доступ на територію відкритий цілодобово на безоплатній основі.

Білоцерківський театр імені Панаса Саксаганського

Театр імені Панаса Саксаганського є культурним осередком міста. У репертуарі закладу присутні комедії, драми, концерти та дитячі казки. У приміщенні також працює театральний буфет. Заклад розташований у провулку Клубному, 1, до нього курсує міський транспорт. Установа працює щодня, ціна квитків залежить від конкретної постановки.

Городище Білої Церкви

Об’єкт демонструє планування міст періоду Київської Русі. З локації проглядається річка Рось та навколишні території. Городище розташоване поблизу села Піщана, куди можна дістатися автомобілем або рейсовим автобусом з Білої Церкви.

Комплекс водяних млинів у Городищі-Пустоварівському

Село Городище-Пустоварівське розташоване за 12 кілометрів на північ від Володарки. Індустріальний комплекс другої половини ХІХ століття розташований на обох берегах річки Рось — у Городищі-Пустоварівському та селі Щербаки. На правому березі знаходиться кам’яний триповерховий млин, на лівому — цегляний чотириповерховий. Об’єкт охоплює три комори, греблю зі шлюзами, підпірну стіну та підвісний міст. Один із млинів переобладнаний під житлове приміщення, інший працює на електроенергії та містить старовинні механізми, частина з яких функціонує, а інші мають статус експонатів.

Богуславське гранітне оголення

Гранітне оголення, відоме як гранітна “яма”, являє собою острів із валунів між двома рукавами річки Рось. Вік каменів становить близько двох мільярдів років. Скелі з червоного та сірого граніту сягають 10-12 метрів у висоту та формують каньйон довжиною 1,5 кілометра. На території наявні річкові пороги та глибока ванна з водою, поряд із якою розташовані ще дві менші. Біля однієї з них збудований підвісний пішохідний “Міст Закоханих”.

Парк “Острів Сакури” у Володарці

Парк на штучному острові річки Рось у селищі Володарка розпочав роботу у 2019 році. На території площею 1,6 гектара облаштовані тематичні зони, дитячий майданчик, альтанки та лавки. У парку ростуть живі сакури, восени цвітуть хризантеми, а також встановлені штучні дерева. Тематичний маршрут включає буддійську пагоду, грот із фонтанами, ворота торії, Сад каменів, античну колонаду та скульптури слонів Наумана, Левіафана, африканських тварин і корабля Колумба.

Читайте також:

Водні курорти України: 8 локацій для відпочинку та оздоровлення, на які варто звернути увагу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!