Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через погіршення безпекової ситуації на Дніпропетровщині, Харківщині та на Запорізькому напрямку запроваджено тимчасові зміни у маршрутах низки поїздів. Для пасажирів організовані автобусні трансфери та пересадки на приміські електропоїзди.

Про це повідомили представники “Укрзалізниці”.

Затримки та зміни маршрутів поїздів

На окремих ділянках маршрутів місцева влада організувала автобусні трансфери для продовження подорожей. Транспорт курсуватиме за напрямками: Кривий Ріг — Дніпро, П’ятихатки — Дніпро та Лозова — Орілька.

Альтернативні маршрути до окремих станцій

Зміни стосуються пасажирів, які прямують до станцій Кам’янське-Пасажирське, Верхівцеве, Вільногірськ та Верхньодніпровськ поїздами №32 Перемишль — Запоріжжя, №86 Львів — Дніпро, №286 Львів — Дніпро, №42 Трускавець — Дніпро та №40 Солотвино — Запоріжжя. Вони мають можливість дістатися потрібних станцій електропоїздами з Дніпра.

Доступні такі рейси:

• №6035 Дніпро — Пост Списання (відправлення о 16:42);
• №6037 Дніпро — П’ятихатки (відправлення о 17:34);
• №6043 Дніпро — П’ятихатки (відправлення о 20:20).

Для посадки на електропоїзд діятимуть раніше придбані квитки без необхідності доплат.

Обмеження маршрутів та затримки у західному напрямку

Для швидшого повернення до розкладу поїзди з найбільшими затримками у західному напрямку тимчасово обмежуються по станціях Тернопіль та Львів із подальшою пересадкою. Це стосується рейсів №41/42 Дніпро — Трускавець, №87/88 Дніпро — Ковель (відправлення з Ковеля затримується орієнтовно на 2 години 30 хвилин) та №83/84 Дніпро — Мукачево (зворотне відправлення затримується на 2 години).

Окрім цього, фіксуються обігові затримки наступних поїздів:

• №285/286 Дніпро — Львів (виїзд зі Львова затримується на 2 години);
• №3/4 Дніпро — Ужгород (зворотний рейс №29 Ужгород — Київ затримується на 1 годину);
• №85/86 Дніпро — Львів (рейс №128 зі Львова вирушить із затримкою на 3 години);
• №119/120 Дніпро — Холм (зворотний рейс №24 Холм — Київ затримується на 7 годин);
• №120/119 Холм — Дніпро (відправлення з Дніпра затримується на 2 години 33 хвилини).

Дія квитків

Пасажири, які мають квитки на поїзди зі зміненими маршрутами та графіками, можуть скористатися ними для посадки на будь-які інші рейси до кінця доби 8 серпня. Детальну інформацію щодо конкретних рейсів користувачі отримають через персоналізовані сповіщення у застосунку “Укрзалізниці”. Пасажирів просять прибувати на вокзали завчасно, слухати оголошення та дотримуватися вимог безпеки.

Читайте також:

Укрзалізниця подовжила маршрути приміських поїздів із Дніпропетровщини до Лозової: як зміниться розклад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З бюджету Бахмутської громади продовжують фінансувати службові відрядження посадовців. На ці потреби за пів року витратили понад 110 тисяч гривень. Розповідаємо, які структурні підрозділи міськради та скільки коштів витратили в першому півріччі 2026 року.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA.

Витрати на відрядження посадовців Бахмута у першому півріччі 2026 року

У першому півріччі 2026 року, за даними веб-порталу Open Budget, з бюджету Бахмутської громади витратили 110 103,84 гривень на службові відрядження.

Бахмутська МВА у другому кварталі 2026 року витратила на службові відрядження 35 831,16 гривень. За ці кошти організували шість відряджень, одне з яких закордонне. Минулого кварталу на ці потреби спрямували 22 730,09 гривень. Загалом за пів року МВА витратила на відрядження 58 561,25 гривень.

А ось так витрачали кошти структурні підрозділи Бахмутської міськради:

• Управління освіти на одне відрядження спрямувало 1 894,78 гривень у другому кварталі, і 3 550 гривень — на одне відрядження у першому кварталі. Загальна сума — 5 444,78 гривень;
• Управління соціального захисту населення на одне відрядження спрямувало 3 867,29 гривень у другому кварталі, у першому кварталі відряджень не було;
• Управління з питань фізичної культури та спорту на сім відряджень спрямувало 36 565 гривень у другому кварталі, і 4 170 гривень — на одне відрядження у першому кварталі. Загальна сума — 40 735 гривень;
• Управління муніципального розвитку на одне відрядження спрямувало 1 495,52 гривень у першому кварталі.

Найбільше коштів — 40 735 гривень — витратило Управління з питань фізичної культури та спорту, яке мало вісім службових відряджень. Найменшу суму витратило Управління муніципального розвитку, яке мало одне відрядження за 1 495,52 гривень.

Всі відрядження, організовані управліннями, були по Україні, закордонних поїздок не було.

Читайте також:

• 37 млн гривень на новий етап будівництва житла для бахмутян у Гощі: бахмутське КП оголосило тендер
• Бахмутська міськрада опрацювала понад 5 тисяч документів за пів року: чим найбільше займалася влада
• Закупівлі Бахмута у липні 2026: на що міськрада та управління витратили понад 700 000 грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!