Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні мають право оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг за місцем свого фактичного проживання, незалежно від офіційної реєстрації (прописки). При цьому наявність укладеного договору оренди житла не є обов’язковою умовою для переселенців.

Детальніше про механізм оформлення та строки — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати субсидію

Згідно з чинними базовими розрахунками, родина має право претендувати на призначення житлової субсидії у тому разі, якщо її загальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують 15% від сукупного доходу всіх членів сім’ї.

Необхідні документи та способи подання

Для оформлення субсидії заявнику необхідно підготувати такий пакет документів:

• заяву встановленого зразка;
• декларацію про доходи всіх членів родини;
• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• дійсну довідку про наявність статусу ВПО.

Подати підготовлені документи переселенці можуть кількома зручними способами:

• офлайн або поштою — до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ);
• дистанційно — через вебпортал електронних послуг ПФУ або офіційний мобільний застосунок ПФУ;
• онлайн — через державний портал “Дія”;
• особисто — через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або уповноважену особу відповідної територіальної громади.

Строки опалювального сезону та особливості розрахунку

Опалювальний період для розрахунку субсидії офіційно триває з 16 жовтня до 15 квітня. Витрати на опалення за жовтень враховуються саме з 16 числа, навіть якщо фактичне подання тепла в будинки розпочалося пізніше. Субсидію за поточний жовтень українці отримають уже в листопаді.

Важливо: якщо родина подасть усі необхідні документи до 30 листопада поточного року, субсидія буде призначена заднім числом — від початку опалювального сезону (тобто з жовтня). Якщо ж заяву буде подано після 1 грудня, допомога призначатиметься лише з місяця фактичного звернення.

Родинам переселенців, яким житлова субсидія вже була успішно призначена ще з травня (на літній період), повторно звертатися з пакетом документів не потрібно — на новий опалювальний сезон її розрахують і подовжать автоматично. Єдиний виняток із цього правила становлять ті домогосподарства, які отримують цільову субсидію на придбання твердого або рідкого пічного побутового палива.

Читайте також:

На житлові ваучери для ветеранів ВПО у 2027 році планують залучити 10,1 млрд грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Званівська сільська рада провела п’ять державних закупівель. Загалом за цей місяць для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 169 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільрада: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Званівська сільська рада здійснила закупівлі на загальну суму 169 147 гривень. Основні витрати спрямували на обслуговування автопарку спецтехніки та придбання солодких подарунків:

• 68 500 гривень витратили на послуги страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
• 56 672 гривні загалом коштували подарункові набори цукерок “Годинник” вагою 700 грамів (закупівлю провели двома окремими тендерами на суми 29 601 гривня та 27 071 гривня);
• 26 175 гривень спрямували на послуги з технічного обслуговування спеціальної техніки (колісного екскаватора-навантажувача BOBCAT B780) на виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
• 17 800 гривень склали витрати на мастильні засоби для проведення ремонту спеціальної техніки.

Загалом закупівлі Званівської громади за жовтень 2026 року склали 169 147 гривень. Зазначимо, що сума витрат суттєво зросла порівняно з попереднім місяцем. До прикладу, у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік — трохи більше ніж 12 тисяч гривень. Найбільшу суму у жовтні виділили на страхування транспорту, а найдешевшою стала закупівля мастильних матеріалів.

Читайте також:

На що Бахмутська лікарня витратила понад 1 млн грн у жовтні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!