Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Укрзалізниця запускає нові та додаткові маршрути на літо через підвищений попит пасажирів. Вони з’являться в напрямках Львова, Закарпаття, Харкова, Дніпра, Одеси.

Про нові і додаткові літні рейси пише Бахмут IN.UA.

Нові поїзди з Дніпра і Києва до Одеси

Із 28 червня курсуватиме новий щоденний швидкісний поїзд “Інтерсіті” №753/754 “Дніпро-Одеса”. Це перший за весь час регулярний швидкісний поїзд “Інтерсіті”, який поєднає Дніпро та Одесу.

Стартуватиме поїзд із Дніпра о 13:40 і прибуватиме до Одеси в 21:20. Передбачені зупинки в Кам’янському, Кропивницькому, Вознесенську.

У зворотному напрямку поїзд вирушає о 07:20 і прибуває до Дніпра о 15:00.

Також із 27 червня розпочне роботу новий щоденний швидкісний поїзд “Інтерсіті” №765/766 “Київ-Одеса”.

Стартуватиме поїзд із Києва о 23:12 і прибуватиме до Одеси в 06:33. Передбачені зупинки в Козятині, Вінниці, Подільську.

У зворотному напрямку поїзд вирушає о 22:00 і прибуває до Києва о 05:22.

Крім цього, Укрзалізниця збільшить періодичність курсування швидкісного поїзда №763/764 “Київ-Одеса” до шести разів на тиждень замість трьох.

Продаж квитків відкрито.

Укрзалізниця додала поїзди до Карпат

Укрзалізниця призначила додаткові рейси до Карпат та Закарпаття.

До Рахова поїдуть поїзди 213/214 і 251/252 “Київ-Рахів”. Виїзд із Києва буде 17, 19, 21 червня, а із Рахова — 18, 20, 22 червня.

До Солотвиного вирушить поїзд 203/204 “Київ-Солотвино”. Відправка з Києва 19, 21 червня, із Солотвиного — 20, 22 червня.

Квитки на поїзди вже є на сайті та в застосунку Укрзалізниці.

“Дніпро-Харків”, запустили новий поїзд

Укрзалізниця запускає новий регіональний поїзд №854/853 “Дніпро-Харків”. Він курсуватиме з 19 червня.

Поїзд відправлятиметься з Дніпра о 08:17 та прибуватиме до Харкова о 12:29. Зворотно вирушатиме з Харкова того ж дня о 15:30, а прибуватиме до Дніпра о 19:41.

На маршруті передбачені зупинки в Синельниковому, Павлограді, Лозовій, Златополі, Мерефі.

Квитки на поїзди вже у продажу.

Додатковий поїзд із Києва до Львова

Укрзалізниця призначила додатковий поїзд 743/744 “Київ-Львів” на 23 та 24 червня. Пасажирам пропонують швидкісний поїзд Інтерсіті+, який долає маршрут за 6 годин. На сьогодні це найшвидший варіант сполучення між цими містами.

Читайте також:

• Як купити квиток на потяг у піковий період: поради Укрзалізниці
• Нові рейси та зміни в розкладі: що підготувала Укрзалізниця для пасажирів влітку
• Укрзалізниця запустила онлайн-продаж квитків на приміські поїзди та City Express: що потрібно знати пасажирам

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState зафіксував просування російської армії в центральній частині Родинського. Також, за даними Генштабу, штурми росіян тривають на інших ділянках фронту, кількість атак у порівннянні з вчорашньою добою, на Покровському напрямку менше на 6 атак.

Детальніше про ситуацію на ключових напрямках — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському відтинку українські військові зупинили 34 штурмові дії. Цей показник є дещо меншим порівняно з попередньою добою, коли фіксувалося 40 атак. Наступальні дії російської армії відбувалися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Родинське та Софіївка. Також атаки відбито у напрямку Білицького, Дорожнього, Нового Донбасу, Шевченка, Сергіївки, Муравки, Вільного та Новопавлівки. Водночас аналітичний проєкт DeepState в останньому оновленні мапи вказав, що росіяни просунулися в центрі Родинського.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 15 до 19. Зіткнення точилися поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Русиного Яру, Степанівки, а також у напрямку Новопавлівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 22 рази намагалася прорвати лінію оборони. Інтенсивність боїв тут зросла порівняно з 20 зіткненнями напередодні. Бойові дії відбувалися біля Дерилового, Зарічного, Новомихайлівки та Новоселівки, а також у напрямку Дробишевого, Озерного, Шийківки, Лимана й Діброви.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася з 13 до 11. Атаки фіксували у бік Рай-Олександрівки, Кривої Луки та в районі Закітного.

На Краматорському напрямку російські війська наступальних дій не проводили. Напередодні на цій ділянці фіксували одну спробу штурму поблизу Часового Яру.

Втрати російської армії

За минулу добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1370 осіб, що на 110 більше порівняно з попереднім днем. Українські військові також знищили значну кількість техніки та озброєння:

• 1 996 безпілотників оперативно-тактичного рівня порівняно з 2052 напередодні; .
• 431 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн проти 486 одиниць минулої доби;
• 71 артилерійську систему, що на 20 одиниць більше, ніж попереднього дня;
• 7 наземних робототехнічних комплексів порівняно з 10 напередодні;
• 5 танків проти 7 одиниць минулої доби;
• 4 бойові броньовані машини, напередодні було знищено 7;
• 4 засоби протиповітряної оборони, тоді як минулої доби таких втрат не фіксували;
• 3 реактивні системи залпового вогню порівняно з 2 напередодні;
• 3 одиниці спеціальної техніки, кількість залишилася незмінною порівняно з попереднім днем.

Читайте також:

Росіяни поступово просочуються вглиб Костянтинівки — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!