Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку до 2030 року з прогнозом до 2036 року. Населених пунктів, окупованих росією після 2022 року, в переліку немає, при тому що окупанти продовжують поширювати заяви про їхню майбутню відбудову. Свої заяви представники окупаційної влади документально не підтверджують.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Які окуповані міста росія планує розвивати до 2030 року

28 травня 2026 року так званий уряд “днр” ухвалив поставнову №46-1 “Про затвердження переліку опорних населених пунктів і прилеглих сільських територій днр”. Вона документально затверджує перелік міст, де окупанти планують реалізувати “довгострокові плани соціально-економічного розвитку та стратегію просторового розвитку”. Ці плани розраховані до 2030 року з прогнозом до 2036 року.

Загалом до переліку, як опорні, увійшли 13 населених пунктів. Лише 3 з них були окуповані після повномасштабного вторгнення. Це Волноваха, Нікольське і Мангуш Маріупольського району, які були захоплені навесні 2022 року. Самого Маріуполя в переліку немає. Також немає жодного населеного пункту, окупованого після 2022 року.

Опорними окупанти визначили:

• Амвросіївку;
• Волноваху;
• Нікольське;
• Мангуш;
• Новоазовськ;
• Старобешеве;
• Тельманове;
• Шахтарськ;
• Дебальцеве;
• Докучаєвськ;
• Іловайськ;
• Сніжне;
• Харцизьк.

У стратегії просторового розвитку рф знаходимо плани на так звані “нові суб’єкти російської федерації”, якими називають окуповані території України. У ній міститься перелік планів, які планують запровадити до 2030 року. Серед них:

• інтеграція в загальний економічний простір рф, включаючи єдину транспортну мережу та забезпечення якості життя населення не нижче “середньоросійського рівня”;
• формування до 2028 року єдиного економічного простору Приазов’я шляхом забезпечення транспортного зв’язку з Краснодарським краєм, Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями;
• відновлення житла, комунальної, транспортної, соціальної, інноваційної інфраструктур;
• відновлення та забезпечення безперебійної роботи електромереж;
• скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів шляхом мережевих освітніх програм та особливих умов кредитування абітурієнтів за зниженими ставками;
• розвиток промисловості, включаючи металургію та машинобудування, шляхом передачі в оренду інвесторам перспективних підприємств вугільної промисловості та виведення з експлуатації неефективних і збиткових підприємств зі складними гірничими геологічними умовами та тих, де є високі ризики виникнення аварій;
• розвиток туристичного потенціалу Приазов’я та курортів на березі Чорного моря;
• розвиток сільського господарства.

На інтерактивній карті розвитку росії зазначені конкретні цілі на будівництво і ремонт доріг. Всі вони мають на меті сполучити окуповані території з різними регіонами росії.

Обіцянки рф про відбудову на ТОТ

Документально окупаційна влада Донеччини підтвердила плани на розвиток лише 13 населених пунктів. Хоча обіцянки про відбудову дають і щодо інших міст.

Наприклад, у лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Їх обіцяють представити у 2026 році.

Разом з цим голова уряду “днр” Андрій Чертков заявляв, що рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Насправді жодних кроків щодо налагодження мирного життя в Бахмуті росіяни не роблять. Навпаки, вони перетворили місто на військову базу, що підтверджують раніше оприлюднені ними відео. Зруйноване житло та цивільні приміщення переобладнали для військових цілей. Жодних передумов до відновлення цивільного життя в Бахмуті сьогодні немає.

Вже наступного місяця, в березні 2026 року, так зване міністерство будівництва, інфраструктури і ЖКГ “днр” заявило про затвердження генерального плану окупованого міста Єнакієве. Окупанти, нібито, запланували розвиток до 2045 року. Серед планів: будівництво житлових районів та знесення териконів.

Також у березні це ж “міністерство” повідомило про затвердження генерального плану міського округу Горлівка, який теж передбачає роботи до 2045 року. Будівництво планують розгорнути не лише в Горлівці, а й у населених пунктах, розташованих поблизу, серед яких Торецьк і Нью-Йорк.

Попри раніші заяви окупантів всі ці міста не внесли до переліку опорних. Тобто документально в них не передбачені так звані “заходи з розвитку”. Фактично окупаційна влада не має єдиної риторики і стратегії щодо відбудови на ТОТ, і всі заяви так і лишаються обіцянками, а не реальними діями. При цьому часто у планах окупантів немає конкретики, а затверджені документально ініціативи мають десятки років дії, що дозволяє розтягувати обіцянки в часі.

Читайте також:

• Окупанти визначили населені пункти Бахмутського району для спрощеного оформлення компенсацій: що відбувається на практиці
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дніпрі викрили мешканця Донеччини, який допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації шляхом оформлення фейкових інвалідностей. Керівника схеми затримали під час передачі коштів.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

У Дніпрі затримали чоловіка, який робив фейкові інвалідності

У квітні 2026 року уродженець села Успенівка, що на Донеччині, вирішив заробляти на фейкових відстрочках від мобілізації. Маючи дружні зв’язки з працівниками медичних закладів, він пообіцяв одному з призовників допомогти з оформленням фейкової інвалідності III групи. За свої послуги чоловік просив 12 000 доларів.

Замовник оплатив 8 000 доларів, як перший платіж. Решту мав віддати після отримання відстрочки від мобілізації.

Згодом після отримання передоплати чоловік повідомив замовнику, що питання, нібито, вже вирішене: документи щодо встановлення інвалідності готові, а інформація про відстрочку має з’явитися в застосунку “Резерв+” після оновлення даних. За це він вимагав передати решту суми — 4 000 доларів.

Під час отримання другої частини коштів керівника схеми викрили та затримали. Сталося це у Дніпрі.

На сьогодні уродженцю Донеччини повідомили підозру в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди. За це йому загрожує вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

• Чоловік з Донеччини корегував російські удари поблизу Дружківки
• Передавала росіянам дані про захисників Маріуполя: суддю з Бердянська засудили на 15 років за держзраду
• Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!