Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2025 року Торецька міська військова адміністрація та її структурні підрозділи здійснили низку закупівель через систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 370 тисяч гривень.

Детальніше про витрати Торецької МВА у грудні 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Торецька МВА: що закупили у грудні 2025 року

Однією з найбільших закупівель місяця стала купівля дизельного пального — 950 літрів на суму 58 890,50 гривні.

Окрему увагу приділили питанням безпеки. У грудні Торецька МВА закупила ручну систему протидії БпЛА — сіткомет із комплектуючими на суму 98 000 гривень.

Також серед витрат — це оплата послуг з розміщення інформації на сторінках газети “Вперед” (9 264 гривні) та страхування цивільно-правової відповідальності власників трьох наземних транспортних засобів (9 607 гривні).

Що закуповували управління та установи Торецької МВА

Окремі витрати здійснювали структурні підрозділи МВА. Відомо, що Служба у справах дітей Торецької МВА придбала подарункові набори цукерок у картонних коробках на загальну суму 32 004,45 гривні.

Управління соціального захисту населення закупило:

• маршрутизатор за 6 900 гривень;
• літієвий акумулятор — 82 812 гривень.

Територіальний центр соціального обслуговування також витратив кошти на канцелярські товари — 27 564 гривні, а також товари для господарського забезпечення та прибирання приміщень — 3 597 гривень.

Активність у грудні проявило й Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА, яке здійснило кілька закупівель, зокрема:

• утеплений спеціальний робочий одяг — 13 140 гривень;
• захисне зимове взуття зі світловідбивачами — 4 848,00 та 4 040,01 гривень загалом;
• мастильні матеріали — 1 203,75 та 1 444,50 гривень;
• ручні моторизовані інструменти (мотобур та бензопили) — 9 750,79 та 8 125,66 гривні;
• будівельні знаряддя (ломи, лопати, сокири) — 3 305,70 та 2 754,74 гривні;
• захисні рукавички — 390,31 та 325,26 гривні.

Крім того, в кінці грудня 2025 те ж управління розпочало тендерний аукціон на закупівлю нафти та дистилятів на 600 000 гривень. Проте, станом на 6 січня, поки йде очікування пропозицій.

Загальна сума бюджетних витрат на закупівлі у грудні становить 387 574, 67 гривень.

Читайте також:

Понад 1 млн на закупівлі: що купляв Бахмут у грудні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Покровський районний суд Кривого Рогу виніс вирок у кримінальній справі, в якій фігурував мешканець Бахмута. Чоловіка визнали винним у поширенні інформації про місцезнаходження та переміщення підрозділів Збройних сил України. За цей злочин він отримав 5 років ув’язнення.

Про це йдеться у вироку, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Вирок бахмутянину за передачу даних про ЗСУ

Покровський районний суд Кривого Рогу розглянув справу щодо несанкціонованого поширення інформації про переміщення зброї, боєприпасів та розміщення ЗСУ. Обвинуваченим був уродженець Бахмута. Ім’я чоловіка не вказується, відомо що він був безробітним і раніше не судимий.

Суд встановив три факти передачі даних про пересування ЗСУ, всі вони зроблені в один день — 15 липня 2022 року. Спочатку чоловік написав в одну з Telegram-спільнот про рух військової техніки ЗСУ. Він розповів, що близько 15 бойових машин піхоти їхали біля автовокзалу в напрямку селища Опитне.

Два інші факти бахмутянин поширював в особистих листування. Зокрема, розповів про розташування підрозділів ЗСУ в районі 8-го ставка селища Хромове та про рух військової техніки в районі Нового ринку в напрямку Часів Яру.

Підозрюваний заявив у суді, що він не винний і що справу проти нього, нібито, сфальшували співробітники СБУ. На його думку, співробітники СБУ самі написали повідомлення з його профілю в Telegram поки телефон був у них. Натомість опитані співробітники СБУ дали протилежні свідчення. Вони пояснили, що в липні 2022 року проводили фільтраційні заходи в Бахмуті, під час яких зустріли обвинуваченого на вулиці та попросили показати телефон. Там вони виявили проросійські повідомлення і дані про переміщення української військової техніки зі скриншотами карт і намальованими стрілками напрямку руху. Після цього чоловіка затримали.

У суді версія бахмутянина не підтвердилась. Проти нього свідчили докази: листування в Telegram, експертиза телефону, покази свідків і слідчий експеримент. Тому суд визнав чоловіка винним у злочині. Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Читайте також:

• Владислав Лук’янов вніс заставу у справі про вбивство, де фігурує ексміністр МЗС Леонід Кожара
• Ексдепутата Бахмутської міськради Володимира Іванкова звинувачують у державній зраді
• На Донеччині затримали “крота”, який наводив російські ракети на позиції ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!