Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ атакували військові об’єкти та логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під ударом українських захисників були локації в Селидовому, Кураховому та західних околицях Донецька.

Про це повідомляє 7 корпус ДШВ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ завдають ударів по військових об’єктах російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакували дронами типу Middle strike локації росіян у Селидовому, Кураховому і Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька. Під ударом були військові об’єкти, логістика та елементи управління противника поза лінією бойового зіткнення.

Примітка. Middle strike — це клас ударних БПЛА середньої дальності, що закриває проміжок між ударами FPV-дронами та стратегічними ударами вглиб території противника. Дистанція ударів — 150-300 кілометрів.

147 ОАБр 7 корпусу ДШВ стала першою серед новостворених артбригад ЗСУ, яка застосувала по противнику ударні дрони-камікадзе середньої дальності.

На оприлюдненому відео зафіксовано ураження об’єктів у тилу окупантів. У Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька, уражено склад боєкомплекту в ангарі ферми. У Селидовому знищено командний пункт управління одного з батальйонів 51-ї загальновійськової армії рф, що базувався у приватному секторі. У Кураховому уразили пункт накопичення особового складу противника у приміщенні біля Курахівської ТЕЦ.

Ураження цілей стало результатом аналізу даних, отриманих із різних джерел розвідки (повітряної, кіберрозвідки), та захоплених документів.

Читайте також:

• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях
• Під Сіверськом ліквідували “героя росії”, який доповідав про взяття міста путіну
• ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.

Законопроєкт №11161

Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.

Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:

• автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
• скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
• відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
• видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.

За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.

Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.

Законопроєкт №13136

Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.

Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:

• поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
• врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
• запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
• надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
• заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.

Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.

Законопроєкт №14352

Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.

Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.

Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!