Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, передбачили нову фінансову підтримку. Грошова допомога надається у межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” за напрямом UCT2. Виплату можна спрямувати на базові потреби та облаштування після переміщення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога 12 300 гривень для переселенців

Реєстрацію на отримання коштів проводить БФ “Карітас Чернігів”. Підтримка призначена для нещодавно евакуйованих та переміщених домогосподарств. Допомога орієнтована на людей і родини, які залишили свої домівки протягом останніх 45 діб через бойові дії, постійні обстріли або офіційні рішення про евакуацію.

Подати заявку можуть домогосподарства, які:

• евакуювалися самостійно або примусово через безпекову ситуацію протягом останніх 45 діб;
• мають довідку ВПО, видану протягом останніх 45 днів, або інші документи, що підтверджують факт переміщення.

Допомога надається відповідно до визначених критеріїв вразливості.

Який розмір виплати

Розмір грошової підтримки становить 12 300 гривень на одну особу. Це одноразова виплата, яка розрахована на покриття базових потреб протягом трьох місяців.

Заявку можуть подати лише ті особи, які не отримували грошової допомоги від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Реєстрація можлива виключно протягом 45 днів із моменту переміщення.

Як подати заявку

Для опрацювання звернення необхідно попередньо заповнити реєстраційну анкету за посиланням. Після заповнення анкети з заявниками зв’яжуться фахівці для уточнення необхідної інформації. За детальною інформацією можна звернутися за телефоном: +38 (50) 614 2045.

Читайте також:

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 осіб, яких оцінювали в 11 номінаціях. Відзнаки отримали учасники, залучені до розвитку громад, волонтерської діяльності, освітніх та культурних проєктів, а також до ліквідації наслідків бойових дій. Серед учасників та лауреатів конкурсу відзначено представників Бахмутської громади.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Анна Павленко

Анна Павленко відзначена у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Вона є ученицею 10 класу загальноосвітньої школи №10 міста Бахмут. Займається легкою атлетикою та бере участь у предметних олімпіадах. Павленко очолює молодіжну раду Бахмутської громади на 2026–2028 роки та Обласну раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини. Вона працює з дітьми та реалізовує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Єлизавета Моренко

Єлизавета Моренко брала участь у номінації “Провідники знань”. 23-річна спортсменка має звання майстра спорту України міжнародного класу з сумо та входить до складу штатної збірної команди. Працює тренером-викладачем Бахмутської ДЮСШ №1. Вона здобула титул чемпіонки світу із сумо у 2023 та 2024 роках, а у 2025 та 2026 роках отримала золоті медалі на чемпіонатах Європи. Також вона організовує тренування для дітей-переселенців із Донецької області.

Олександра Шакалова

Олександра Шакалова представлена у номінації “Провідники знань”. Працює вчителькою фізичної культури Бахмутського навчально-виховного комплексу №11. З 2023 року керує освітньою локацією “З Бахмутом у серці”, яка функціонує у місті Кривий Ріг. Там вона організовує спортивні заняття та освітні заходи для дітей-переселенців.

Сергій Єщенко

Сергій Єщенко отримав відзнаку у номінації “Покликані рятувати”. Він працює в структурі ДСНС понад 14 років та обіймає посаду заступника начальника регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях у Донецькій області. Займався ліквідацією наслідків російських обстрілів, гасінням пожеж та евакуацією цивільного населення у Бахмуті, Покровську та Новогродівці. Нагороджений відзнаками “За оборону України”, “За участь в антитерористичній операції” та відомчими нагрудними знаками.

Олена Бабенко

Олена Бабенко стала учасницею у номінації “Енергія турботи та підтримки”. У межах роботи громадської організації “Ми з Україною” вона скоординувала понад 4000 адресних відправлень гуманітарної допомоги. Забезпечувала підтримку родинам з дітьми, людям з інвалідністю та сім’ям військовослужбовців. Також брала участь в інформаційній кампанії щодо присвоєння Бахмуту статусу міста-героя.

Ірина Денисенко

Ірина Денисенко стала лауреаткою у номінації “Творці змін та можливостей”. Вона входить до складу молодіжної ради та Регіонального молодіжного конгресу Донецької області. Очолює колектив “Бахмутського міського народного Дому”. Денисенко організовує заходи для переселенців, ветеранів та військовослужбовців, а також проводить заняття у Клубі української культури.

Владислав Воробйов

Владислав Воробйов відзначений у номінації “Творці змін та можливостей”. Він викладає клас ударних інструментів у Бахмутському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Створив ансамбль Drum-band “TakTon”. Його студенти здобули 28 призових місць на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.

Вікторія Кунєва

Вікторія Кунєва стала лауреаткою у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Працює викладачкою Болградської школи мистецтв імені Данила Крижанівського в Одеській області та є артисткою симфонічного оркестру. Вона організовує культурні вечори для адаптації внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та бере участь у благодійних концертах для збору коштів на потреби Збройних Сил України.

Читайте також:

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!