Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року частина українських пенсіонерів отримає нову або збільшену вікову доплату до пенсії. Йдеться про людей, яким виповнюється 70, 75 або 80 років та розмір пенсійної виплати яких не досягає 10 340,35 грн. Звертатися до Пенсійного фонду для призначення виплати не потрібно.

Про це повідомив Данило Гетманцев.

Доплати до пенсій у жовтні 2026 року: хто отримає до 570 гривень

Українці, які досягли 70-річного віку, можуть отримувати щомісячну компенсаційну виплату до пенсії. Її розмір залежить від віку людини. У 2026 році передбачені такі виплати:

• пенсіонерам від 70 до 74 років включно — до 300 гривень;
• від 75 до 79 років включно — до 456 гривень;
• від 80 років — до 570 гривень.

Вікову доплату встановлюють за умови, що загальний розмір щомісячної пенсійної виплати людини з урахуванням надбавок, підвищень та інших передбачених законодавством доплат не досягає 10 340,35 гривень. Пенсійний фонд нараховує таку виплату автоматично. Тому пенсіонерам, яким у жовтні виповниться 70, 75 або 80 років, окремо подавати заяву чи звертатися до органів ПФУ не потрібно.

Чи сумуються вікові доплати до пенсії

Вікові виплати не сумуються. Після переходу людини до наступної вікової категорії попередню виплату замінюють новою. Наприклад, якщо пенсіонер після 70 років отримував доплату 300 гривень, то після досягнення 75 років її загальний розмір становитиме до 456 гривень. Фактичне збільшення в такому випадку становитиме 156 гривень.

Після досягнення 80 років доплата зростає з 456 до 570 грн, тобто ще на 114 гривень. Доплату встановлюють із дня, коли людина досягла відповідного віку. Тому в місяці 70-го, 75-го або 80-го дня народження сума може бути меншою за повний місячний розмір.

Виплата не залежить від виду призначеної пенсії, тривалості страхового стажу чи від того, продовжує людина працювати чи ні. Головними умовами для її отримання є відповідний вік та розмір пенсійної виплати. У Пенсійному фонді також зазначають, що після індексації у березні 2026 року середній розмір пенсії в Україні становив 7 137,26 гривень. Тоді пенсії перерахували для 9,5 мільйона людей, а середнє підвищення становило 648,93 гривень.

До теми:

Пенсіонерам нарахують ще 35 відсотків до пенсії: хто має право на виплати без індексації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року новий етап програми “Ветеранський спорт” не стартуватиме. Ветерани та ветеранки не зможуть подати нові заявки через Дію та отримати 1 500 грн у межах жовтневого етапу.

У Мінветеранів пояснили це вичерпанням передбачених на програму коштів.

Чому у жовтні не буде виплат за програмою “Ветеранський спорт”

У жовтні 2026 року Міністерство у справах ветеранів не відкриватиме новий етап подання заявок на участь у програмі “Ветеранський спорт”. Відповідно, виплати у розмірі 1 500 грн у межах цього етапу також не проводитимуть.

Причиною, за інформацією Міністерства, став значно більший попит на програму, ніж передбачали під час планування бюджету. Спочатку на “Ветеранський спорт” у 2026 році передбачили 600 мільйонів гривень. Розрахунок робили на близько 100 тисяч отримувачів щокварталу, приблизно 300 тисяч заявок протягом трьох кварталів.

Фактично за цей період програмою скористалися понад 800 тисяч разів.

Через більший попит протягом року на програму додатково спрямовували кошти. Загалом у 2026 році на виплати за “Ветеранським спортом” спрямували понад 1,2 мільярда гривень, більш ніж удвічі більше від суми, яку передбачали спочатку. У Мінветеранів зазначають, що наразі весь доступний фінансовий ресурс програми вичерпаний. Для проведення ще одного етапу необхідно було б додаткове фінансування з державного бюджету.

“У жовтні новий етап подання заявок у Дії не відкриватиметься, а виплати в розмірі 1 500 грн у межах цього етапу не проводитимуться”, — повідомили у Мінветеранів.

Що буде з програмою “Ветеранський спорт” у 2027 році

Повністю відмовлятися від програми у Міністерстві наразі не планують. Мінветеранів працює над можливістю її продовження у 2027 році. Зокрема, відомство хоче перевести “Ветеранський спорт” з експериментального формату на постійну основу. Остаточний формат програми та обсяг її фінансування залежатимуть від можливостей державного бюджету.

У проєкті Державного бюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачено 20,5 мільярда гривень. Це на 3 мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.

Водночас саме ця сума стосується ветеранської політики загалом, а не окремо програми “Ветеранський спорт”. Точний обсяг коштів на програму у 2027 році у повідомленні Мінветеранів не назвали.

До теми:

Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!