Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Група військовослужбовців і ветеранів Званівської громади Бахмутського району порушила питання недовіри до начальника місцевої військової адміністрації Олександра Білицького. Серед причин — незадоволення рівнем підтримки військових, відсутність належної комунікації та залучення ветеранів до ухвалення рішень. 

Редакція Бахмут IN.UA отримала від Званівської військової адміністрації документи про допомогу захисникам, заробітну плату керівництва та преміювання. Розбираємося, що підтверджують ці дані та які питання залишаються відкритими.

Чому ветерани Званівської громади порушили питання недовіри до керівництва

У вересні 2026 року в онлайн-режимі провели зустріч діючих військових і ветеранів Званівської громади з Артуром Насібяном, начальником управління ветеранської політики Донецької ВА, і Артуром Щусем, головою Ради Ветеранів при Донецькій військовій адміністрації. На зустрічі військові висловили недовіру голові Званівської сільської військової адміністрації Олександру Білицькому. Ініціатором став Андрій Тимчак, мешканець громади та ветеран.

Як пояснив у коментарі Бахмут IN.UA Андрій Тимчак, який представляє Званівську громаду в обласній Раді Ветеранів, учасники зустрічі не оформлювали окремого письмового звернення про недовіру начальнику військової адміністрації Олександру Білицькому. Свою позицію вони озвучили наразі лише усно, під час спільного обговорення, на яке запросили представників обласних структур, що займаються ветеранською політикою. За словами Тимчака, головними причинами недовіри стали недостатня, на думку ветеранів, підтримка військовослужбовців та відсутність належної комунікації з керівництвом громади.

“Просто зібралися ветерани, запросили на цю зустріч відповідальних осіб в області — це голова ветеранської ради і голова ветеранської політики в області. І ми висловили на основі перерахованих фактів недовіру”, — розповів Андрій Тимчак.

Як каже ветеран, керівник Званівської військової адміністрації не приділяв достатньої уваги військовослужбовцям громади, зокрема не відвідував їх на позиціях і не забезпечував необхідного рівня підтримки. Тимчак також повідомив, що після зустрічі представники Званівської військової адміністрації з ним не зв’язувалися та жодної реакції на висловлення недовіри наразі не надали.

Водночас ветеран наголосив, що питання не вважає закритим. За його словами, його планують порушити на одному з наступних засідань обласної Ради Ветеранів за участю начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна. За словами ветерана, представники ради повідомили учасникам зустрічі, що порушене питання зафіксували протокольно та мають донести до керівництва області. 

Претензії до керівництва Званівської військової адміністрації висловлює й чинний військовослужбовець Андрій Корж, який також є депутатом Званівської сільської ради. У коментарі Бахмут IN.UA Андрій Корж розповів, що його обурює підхід керівництва громади до підтримки військових підрозділів. За словами військовослужбовця, він бачив у соціальних мережах повідомлення про допомогу іншим підрозділам, водночас його власний підрозділ такої підтримки від Званівської громади не отримував.

Корж зазначив, що ще як депутат брав участь у голосуванні щодо формування та матеріальної підтримки батальйону, в якому згодом служили жителі громади. Однак за його словами, належної допомоги від місцевої адміністрації військовослужбовці не відчули. Натомість військовий навів приклад Торецької громади, представники якої, за його словами, привозили необхідні речі до підрозділу під час його перебування на відповідній території.

Окремо Андрій Корж порушив питання комунікації з керівництвом Званівської військової адміністрації. Зустрічей з військовими не проводили і телефоном додзвонитися до керівництва не було можливо, каже військовий.

За словами Коржа, його обурює не сам факт надання допомоги іншим військовим формуванням, а відсутність, на його думку, достатньої уваги до військовослужбовців зі Званівської громади. Військовий вважає, що така ситуація негативно впливає на моральний стан людей, які стали на захист України. Водночас Андрій Корж наголосив, що не всі військовослужбовці громади підтримують особисто Андрія Тимчака, який ініціював обговорення недовіри. За словами Коржа, його власна позиція стосується передусім роботи керівництва військової адміністрації та підтримки захисників, а не особистостей учасників ініціативи.

Редакція звернулася до Званівської військової адміністрації із запитом щодо фінансування допомоги військовим, оплати праці керівництва та механізмів комунікації з громадою.

Чи допомагала Званівська військова адміністрація купувати амуніцію у 2022-2023 роках

Одна з основних претензій військовослужбовців стосувалася допомоги на придбання амуніції та спорядження. У відповіді на інформаційний запит Званівська військова адміністрація підтвердила, що окрема грошова або матеріальна допомога саме на такі потреби не передбачалася. За даними адміністрації, упродовж 2022–2026 років допомогу на придбання амуніції та військового спорядження не виплачували. Натомість, у документах зазначені інші види матеріальної допомоги захисникам і членам їхніх сімей.

Рік	Вид допомоги / отримувачі	Розмір допомоги на особу	Отримувачів	Фактично виплачено
2022	Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО та члени сімей загиблих учасників АТО	5 000 грн	2	10 000 грн
2023	Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО та члени сімей загиблих учасників АТО	10 000 грн	2	20 000 грн
2024	Члени сімей загиблих учасників АТО	10 000 грн	2	20 000 грн
2024	Захисники та захисниці — мешканці громади, які беруть участь у заходах оборони України	5 000 грн	40	200 000 грн
2024	Призвані під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом на строк не менше трьох років, зареєстровані у громаді	30 000 грн	1	30 000 грн
2024	Захисники та захисниці, які брали участь у заходах оборони України	5 000 грн	9	45 000 грн
2025	Члени сімей загиблих учасників АТО	10 000 грн	5	50 000 грн
2025	Захисники та захисниці — мешканці громади, які беруть участь у заходах оборони України	8 000 грн	50	400 000 грн
2025	Призвані під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом на строк не менше трьох років, зареєстровані у громаді	30 000 грн	6	180 000 грн
2025	Захисники та захисниці, які брали участь у заходах оборони України	8 000 грн	14	112 000 грн
2026	Члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць, зокрема евакуйовані за межі громади	5 000 грн	0	0 грн
2026	Захисники та захисниці — мешканці громади, які беруть участь у заходах оборони України	10 000 грн	32	320 000 грн
2026	Сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин	25 000 грн	9	225 000 грн
2026	Діти зниклих безвісти та загиблих (померлих) захисників і захисниць — допомога до Дня захисників і захисниць України	5 000 грн	0	0 грн
2026	Члени сімей загиблих учасників АТО	5 000 грн	1	5 000 грн
2026	Військовослужбовці, які отримали тяжкі поранення під час забезпечення оборони України	50 000 грн	1	50 000 грн
2026	Призвані під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом на строк не менше трьох років, зареєстровані у громаді	33 280 або 50 000 грн	7	283 120 грн
2026	Діти загиблих (померлих), полонених або зниклих безвісти військовослужбовців — щомісячна допомога	3 000 грн/міс.	2	48 000 грн
2026	Захисники та захисниці, які брали участь у заходах оборони України	10 000 грн	13	130 000 грн

Примітка для публікації. Дані наведено за інформацією Званівської сільської військової адміністрації. Виплати фінансувалися з місцевого та обласного бюджетів. Кількість отримувачів указана окремо за кожним видом допомоги: одна людина могла отримати виплати за кількома програмами. Дані за 2026 рік не охоплюють повного календарного року.

Тож, згідно з таблицею, наданою військовою адміністрацією, у 2022 році у Званівській громаді діяла матеріальна допомога для осіб з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО.

Розмір допомоги на той час становив 5 тисяч гривень на людину. Фактично, кошти отримали двоє людей — загалом 10 тисяч гривень.

У 2023 році за відповідним напрямом допомогу отримали також двоє людей. Розмір виплати становив 10 тисяч гривень, загальна використана сума — 20 тисяч гривень.

У 2024 році серед напрямів підтримки з’явилася матеріальна допомога Захисникам і Захисницям України, які брали участь у заходах оборони держави. За одним із напрямів розмір виплати становив 5 тисяч гривень. Кошти отримали 40 людей, загальна сума фактичних видатків — 200 тисяч гривень.

Окремо в таблиці за 2024 рік зазначено допомогу військовозобов’язаним, яких мобілізували або прийняли на контрактну службу. За цим напрямом виплату в розмірі 30 тисяч гривень отримала одна людина.

Ще дев’ятеро Захисників отримали матеріальну допомогу по 5 тисяч гривень — загалом 45 тисяч гривень.

У 2025 році на матеріальну допомогу Захисникам, які брали участь у заходах оборони України, за одним із напрямів фактично використали 400 тисяч гривень. Виплати по 8 тисяч гривень отримали 50 людей. За іншим напрямом у 2025 році 14 Захисників отримали допомогу по 8 тисяч гривень, загальна сума — 112 тисяч гривень.

У 2026 році на один із напрямів допомоги Захисникам фактично використали 320 тисяч гривень — кошти по 10 тисяч гривень отримали 32 людини. Також у таблиці за 2026 рік зазначено допомогу 13 Захисникам по 10 тисяч гривень — загалом 130 тисяч гривень.

Ці виплати не охоплюють усіх напрямів підтримки. Окремо адміністрація обліковувала допомогу сім’ям загиблих, зниклих безвісти, пораненим військовослужбовцям та інші виплати.

Скільки заробляв начальник Званівської військової адміністрації у 2022 році

Ще одне питання, яке порушували учасники зустрічі, — заробітна плата та премії начальника військової адміністрації. Згідно з наданими розрахунковими відомостями, у 2022 році Олександру Білицькому нарахували загалом 580 503,73 гривні.

Ця сума охоплює період із липня до грудня 2022 року.

Зокрема, за даними розрахункової таблиці:

• посадовий оклад за відповідний період становив 68 701,25 гривні;
• премії — 296 078,65 гривні;
• матеріальна допомога — 16 457,49 гривні;
• додаткова виплата за вислугу досягнення — 149 415 гривень;
• інші складові оплати праці включали ранг, вислугу та відповідні надбавки.

Таким чином, премії становили суттєву частину загальних нарахувань керівнику військової адміністрації у 2022 році.

Які премії встановлювали Олександру Білицькому

Редакція також отримала копії розпоряджень про преміювання начальника Званівської військової адміністрації. Зокрема, у липні та серпні 2022 року йому встановлювали премії в розмірі 400% посадового окладу.

У січні 2023 року премія становила 500% посадового окладу.

У січні та лютому 2025 року керівнику встановлювали премії в розмірі 130% посадового окладу. Важливо, що ці відсотки визначають розмір премії відносно посадового окладу, а не від усієї заробітної плати.

У розпорядженнях за 2025 рік зазначено, що преміювання погоджував начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. У відповіді редакції також повідомили, що, починаючи з травня 2025 року, розпорядження про преміювання начальника Званівської військової адміністрації видає Бахмутська районна військова адміністрація. Це важливо для розуміння того, хто саме ухвалює рішення про преміювання керівника громади.

Чи залучали мешканців Званівської громади до обговорення бюджету

Ще одна претензія ветеранів стосувалася відсутності можливості впливати на рішення керівництва громади. У відповідь на запит Званівська військова адміністрація повідомила, що протягом 2022–2026 років окремі громадські обговорення, консультації або зустрічі щодо формування та обговорення бюджету громади не проводилися.

Відповідно, протоколи та звіти за результатами таких заходів не створювалися. Водночас адміністрація зазначила, що протягом цього періоду пропозиції жителів щодо формування або обговорення бюджету не надходили.

Що військова адміністрація відповідає на претензії щодо комунікації

Примітка редакції. Редакція Бахмут IN.UA звернулася до начальника Званівської сільської військової адміністрації Олександра Білицького з проханням надати коментар щодо претензій, висловлених ветеранами та військовослужбовцями громади. Через прес-службу посадовець запропонував провести особисту зустріч у селищі Черкаське Краматорського району. Однак з огляду на безпекову ситуацію та ризики для журналістів редакція не може погодитися на такий формат спілкування. У зв’язку з цим редакція повторно звернулася до представників військової адміністрації з проханням організувати короткий телефонний коментар Олександра Білицького. Редакція залишається відкритою до отримання коментаря Олександра Білицького та готова доповнити матеріал його позицією після надходження відповіді.

У відповідь на запит Званівська військова адміністрація не погоджується з твердженням про відсутність комунікації з військовими. За її інформацією, начальник адміністрації підтримує зв’язок із військовослужбовцями через особисті зустрічі, телефонні розмови та месенджери. Також у відповіді йдеться про виїзди до військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей та спілкування з командуванням військових частин. Адміністрація повідомила, що для інформування населення використовує офіційний сайт, Facebook, Viber та Telegram.

Андрій Тимчак ставить під сумнів ефективність такої комунікації. За його словами, він спілкувався з військовослужбовцями Званівської громади, які також висловлювали невдоволення відсутністю регулярного контакту з керівництвом адміністрації. Водночас ветеран розповів, що бачив інформацію про відвідування начальником військової адміністрації жителів громади, серед яких був і військовослужбовець. На думку Тимчака, активніша публічна комунікація з’явилася вже після того, як ветерани порушили питання недовіри.

Зауважимо, що станом на дату надання редакції відповіді спільнота громади у Viber налічувала 674 учасники (редакція пішла за шляхом користувача — ми шукали посилання на групу на сайті Званівської ОТГ, і на Фейсбуці єдина згадка, яку ми знайшли, це пост за 2019 рік, де є лінка на групу: https://invite.viber.com/?g2=AQBtNjEY2ukOsEqthhxWZ6g%2FjZjgJf64Lh5HXEe7yeDhce83d76BEAw7Ba%2FmtO4z&fbclid=IwY2xjawVH8vxleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mAXNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR6Mityljck7vX27swN4kM0s2hW21zyFhoUwm7vDsJ6fyRV09ND9Q8scvYv6iQ_aem_e7Ai5XB-r63WuIPGAKfXtw&lang=uk

А інформаційний Telegram-канал — 291 підписник (у швидкому доступі ми не знайшли посилання на групу). Для звернень жителів передбачені електронна пошта, телефон гарячої лінії, форма зворотного зв’язку на сайті та можливість подати пропозиції через Google-форму. Крім того, у громади є сторінка у Фейсбуці, але станом на 23 жовтня коментарі там закриті.

Водночас, наявність каналів зв’язку сама собою не свідчить про те, наскільки ефективно адміністрація реагує на звернення військових і ветеранів. Редакція продовжуватиме стежити за ситуацією з висловленням недовіри голові Олександру Білицькому.

Читайте також:

Всього 12 тисяч гривень на закупівлі: що придбала Званівка у вересні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 жовтня 2026 року набрав чинності новий Закон № 4924-IX “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Документ передбачає низку серйозних змін у сфері обліку та підтримки переселенців, проте для повноцінного запуску більшості механізмів Кабінет Міністрів ще має ухвалити відповідні підзаконні акти.

Які правила вже діють, а на які ще потрібно чекати, роз’яснила провідна юристка з питань ВПО та координаторка юридичного чат-бота БФ “Право на захист” Євгенія Холодна.

Головні нововведення закону: що зміниться

Новий закон задає правові рамки для подальшої цифровізації та впорядкування процесів, пов’язаних із переселенцями. Серед ключових змін передбачено:

• створення Єдиної інформаційної бази даних про ВПО та запуск електронного кабінету користувача;
• запровадження витягу з Єдиної інформаційної бази замість паперової довідки ВПО;
• спрощення актуалізації даних при повторному переміщенні (не потрібно буде документально доводити факт первинного переміщення);
• передача повноважень щодо взяття на облік ВПО від органів соцзахисту до районних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад.

Чи потрібно переоформлювати довідку та виплати

Одразу після набрання чинності законом переселенцям не потрібно вчиняти жодних додаткових дій. Раніше видані довідки ВПО залишаються повністю чинними, їх не треба примусово замінювати. За бажанням людина згодом зможе замінити стару довідку на витяг із реєстру, проте порядок його отримання ще має розробити уряд.

Те ж саме стосується фінансової допомоги на проживання. Новий закон самостійно не скасовує і не змінює призначені виплати, а також не зобов’язує переселенців повторно подавати заяви. Порядок нарахування коштів і надалі регулюється постановою Кабміну № 332, до якої наразі не вносили змін.

За яких умов можуть зняти з обліку ВПО

Як вказує юристка, закон чітко розмежовує зняття з обліку за власною ініціативою людини (наприклад, при поверненні додому або остаточному виїзді за кордон) та за рішенням уповноваженого органу.

Без заяви ВПО статус можуть скасувати, якщо людина:

• не повідомила про повернення до покинутого місця проживання;
• виїхала за кордон на постійне проживання;
• перебуває за межами України понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сукупно протягом року (винятки з поважних причин — лікування, відрядження тощо — має додатково затвердити Кабмін);
• подала завідомо недостовірні відомості при реєстрації;
• засуджена за визначені законом злочини.

Якщо людина повертається з-за кордону в Україну, закон передбачає можливість повторно подати заяву на отримання статусу ВПО.

Статус дітей, народжених після переміщення

Ще одна важлива зміна стосується новонароджених. Представниця БФ “Право на захист” зазначає, що за новими правилами, дитина, народжена після переміщення одного або обох батьків, не вважається внутрішньо переміщеною особою і не береться на відповідний облік.

Водночас закон гарантує, що факт народження такої дитини обов’язково враховуватиметься під час надання соціальної підтримки родині. Конкретні види цієї допомоги будуть визначені окремими урядовими рішеннями.

Житлові гарантії та електронні послуги

Закон закріплює механізми підтримки переселенців у питаннях житла. Зокрема, планується створення інформаційної системи з інтерактивною мапою, де будуть зібрані дані про доступне державне, комунальне та приватне житло. Через цю ж систему ВПО зможуть подавати заяви на поселення.

Крім того, для певних категорій ВПО, які не мають іншого житла, передбачено право на безоплатне тимчасове проживання без обмежень у строках (на період воєнного стану та пів року після його скасування).

Також закон гарантує створення електронного кабінету ВПО для онлайн-послуг. Однак терміни його запуску, функціонал, а також механізми роботи житлових програм запрацюють лише після ухвалення відповідних підзаконних актів Кабінетом Міністрів. До того часу діють звичні процедури звернень через ЦНАП, соцзахист або “Дію”.

Читайте також:

Програма “Муніципальна няня” у 2026 році: як ВПО та батькам оформити компенсацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!