Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини

Семаковська Тетяна 16:45, 22 Лютого 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

Медин поляки висипали зерно
Медино, вантажна станція й розсипане протестувальниками українське зерно / Укразалізниця

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Олександр Вінюков
Олександр Вінюков / фото pokrovsk.news

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

Кукурудза
Паростки кукурудзи / фото ілюстративне

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

гранти для ВПО
Недостатнє кредитування для фермерів одна із проблем / фото ілюстративне

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

Польські протестувальники
Польські протестувальники / польські джерела

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі / польські джерела

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич
Еліза Дзвонкевич / Facebook

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Не можу більше мовчати. З любові до своєї країни. Не можу удавати, що не бачу цих ганебних дій Польщі на польсько-українському кордоні. Вибачте, мої любі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою мого народу,

Еліза Дзвонкевич // про ситуацію на кордоні

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Дональд Туск
Дональд Туск / фото з відкритих джерел

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закупівлі Сіверської громади за серпень: що придбали на понад 1,5 мільйона гривень

Валентина Твердохліб 10:30, 8 Вересня 2026
розстріл, закупівлі
Стела на в’їзді в Сіверськ / фото Вікіпедія

У серпні 2026 року Сіверська міськрада провела чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 1,5 мільйона гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Сіверська міськрада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Сіверська міськрада провела чотири закупівлі на 1 581 985 гривень.

Поточний ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів і супутнього обладнання вартували 1 499 585 гривень. У договорі вказано, що всього надано 219 послуг для 9 автомобілів і одного причепа.

54 000 гривень витратили на 70 брендованих футболок.

У 20 000 гривень обійшлись 40 прапорів.

За 8 400 гривень придбали 20 нагородних статуеток.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія змінила інтенсивність атак на Донеччині — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 09:55, 8 Вересня 2026
Військові ЗСУ / фото Генштаб ЗСУ

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності штурмових дій. Зменшення кількості атак спостерігається на Покровському та Слов’янському напрямках, тоді як на Лиманській ділянці російська армія посилила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Про це йдеться у новому зведенні Генштабу ЗСУ.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано 39 атак російської армії. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Водянське, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новогришине, Добропілля, Матяшеве, Мирне, Котлине, Новомиколаївка, Біляківка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та Новопідгородне. Цей показник знизився на чотири атаки порівняно з попереднім днем, коли фіксувалося 43 штурмові дії.

На Костянтинівському напрямку кількість атак залишилася незмінною. Зафіксовано 12 штурмових дій поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, а також у напрямках Олексієво-Дружківки та Русиного Яру.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни дев’ять разів атакували в районах Новоєгорівки, Новоселівки, Ставків, Торського, Зарічного та Лимана. Кількість штурмів тут зросла на дві атаки порівняно з минулим днем, коли фіксувалося сім спроб прориву.

На Слов’янському напрямку противник здійснив дві наступальні дії в районі населеного пункту Крива Лука, що на три атаки менше, ніж напередодні.

На Краматорському напрямку інтенсивність залишилася на рівні попередньої доби: росіяни проводили одну атаку в бік Юрківки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1410 осіб. Росіяни втратили 1592 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня та 452 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн. Також знищено 30 артилерійських систем, п’ять наземних робототехнічних комплексів, три засоби протиповітряної оборони, одну реактивну систему залпового вогню та одну бойову броньовану машину. Показники втрат танків, літаків, гелікоптерів, крилатих ракет, кораблів та спеціальної техніки залишилися без змін.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

розстріл

Закупівлі Сіверської громади за серпень: що придбали на понад 1,5 мільйона гривень

У серпні 2026 року Сіверська міськрада провела чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 1,5 мільйона […]

Російська армія змінила інтенсивність атак на Донеччині — Генштаб ЗСУ

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності штурмових дій. Зменшення кількості атак спостерігається на Покровському та Слов’янському напрямках, тоді як на Лиманській ділянці російська армія посилила наступальні […]

Нова система повітряних тривог в Україні: що означають жовтий та червоний рівні та як вони працюватимуть на практиці

В Україні змінюють формат оповіщення про повітряну небезпеку. Тепер сигнал тривоги не лише попереджатиме про загрозу, а й вказуватиме її рівень — жовтий або червоний. […]

закупівлі

У серпні Соледарська міськрада провела всього чотири закупівлі: куди витратили кошти

У серпні 2026 року Соледарська міськрада та її структурні підрозділи провели чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Соледарської громади придбали товарів та послуг […]

взуття

В Одесі ВПО з Донеччини можуть безоплатно отримати взуття для дітей

Благодійний фонд “На крок ближче” анонсував допомогу для ВПО з Донецької області, які перемістилися на Одещину. Родини переселенців можуть безоплатно отримати взуття для дітей і […]