Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 вересня Бахмут відзначатиме 455-річчя. З цієї нагоди молодіжна рада запустила інтерактивну онлайн-гру “Серце Бахмута”. Вона буде цікавою і для дітей, і для дорослих бахмутян. У грі люди можуть дистанційно прогулятися улюбленими місцями Бахмута і перевірити свої знання з історії.

Як створювали гру і чому саме такий формат обрали для збереження пам’яті про місто, розповіла очільниця молодіжної ради Анна Павленко.

Гра до Дня Бахмута: як створювали

Молодіжна рада Бахмута за підтримки Управління молодіжної політики та у справах дітей запустила онлайн-гру “Серце Бахмута”. Її приурочили до Дня міста, яке відзначатимуть 12 вересня.

Гру розробляли силами членів молодіжної ради. Технічне втілення та візуальне оформлення було на Анні Павленко. А інші члени молодіжної ради допомагали в підборі питань, вибору виду завдань та пошуку картинок. Молодь хотіла створити сучасний проєкт, щоб зберегти пам’ять про Бахмут.

“Ідея створення онлайн-гри “Серце Бахмута” виросла із ностальгії та потреби зберегти впізнаваний образ рідного міста в умовах, коли фізичні вулиці та будівлі зазнали руйнувань. Ми хотіли знайти сучасний та інтерактивний спосіб говорити про Бахмут, який би відрізнявся від звичних меморіальних форматів чи сухих історичних лекцій. Гра дозволяє людині не пасивно споживати інформацію, а буквально пройтися знайомити місцями та відчути емоційний зв’язок із містом. Кожен елемент інтерфейсу та кожна фотографія впроваджувалися з особливим трепетом, адже створювалися людьми, для яких Бахмут — це дім”, — зазначила Анна Павленко.

Гра працює в форматі онлайн-вікторини з історичними фактами про місто. Також в ній є можливість малювати деякі елементи та відкриті питання, на які бахмутяни можуть дати розгорнуту відповідь. За словами Анни Павленко, проєкт створювали для різних вікових груп, тому він буде цікавим і для дорослих, і для дітей.

Команда молодіжної ради шукала факти та візуальний контент для гри в перевірених відкритих джерелах. Розуміючи, що рівень знань про місто у всіх різний, для комфорту гравців перед початком проходження додали “шпаргалку”, де зібрані основні історичні факти та правильні відповіді на запитання.

Щоб гра була не лише пізнавальною, а й мала емоційну складову, до неї додали локації, відомі кожному мешканцю і мешканці міста.

“Гравці можуть впізнати у проєкті знакові місця, що асоціюються з мирним та квітучим Бахмутом. Це алея троянд — символ міста, відомий своїми квітковими композиціями. Міська набережна — улюблене місце прогулянок бахмутян та гостей міста. Також ми додали офіційну геральдику — герби та символіку Бахмута і прилеглих селищ, що підкреслює єдність усієї громади”, — зауважила Анна Павленко.

Онлайн-гра “Серце Бахмута” є безоплатною та не потребує додаткових завантажень. Вона доступна на різних гаджетах. Зіграти у гру і перевірити свої знання про Бахмут можна за покликанням.

Читайте також:

• “Панська купальня” біля Бахмута: у Бахмутському краєзнавчому музеї розповіли його історію
• Історію української Донеччини можна вивчати безкоштовно: стартує онлайн-курс
• Програма збереження культури Бахмута на 2027-2029 роки: розпочалося громадське обговорення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується просування російської армії поблизу трьох населених пунктів. Водночас на більшості напрямків спостерігається збільшення кількості штурмових дій противника порівняно з попередньою добою.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Просування російської армії на Донеччині

За інформацією аналітиків DeepState, росіяни просунулися поблизу населених пунктів Гришине, Каленики та Федорівка Друга.

Покровський та Костянтинівський напрямки

За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку противник здійснив 49 атак. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Дорожнє, Білицьке, Новий Донбас, Водянське, Шевченко, Надія, Мирне, Сергіївка, Удачне, Новомиколаївка, Новопідгороднє, Добропілля, Ганнівка, Красноподілля та Новопавлівка. Цей показник зріс на десять атак порівняно з попереднім днем, коли фіксувалося 39 штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла до 17. Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Шахового, Софіївки, Русиного Яру, Іллінівки та Кучерового Яру, що на п’ять атак більше, ніж напередодні.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

На Лиманському напрямку росіяни 11 разів атакували у бік населених пунктів Шийківка, Дружелюбівка, Новоселівка, Лиман та Діброва. Кількість штурмів тут зросла на дві атаки порівняно з минулим днем, коли фіксувалося дев’ять спроб прориву.

На Слов’янському напрямку противник здійснив сім штурмових дій у районі Ямполя, Кривої Луки, Калеників, Миколаївки та Рай-Олександрівки. Це на п’ять атак більше, ніж попередньої доби.

На Краматорському напрямку інтенсивність залишилася на рівні минулого дня: російська армія проводила одну наступальну дію в бік Юрківки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби противник зазнав таких втрат:

• особовий склад — 1480 осіб;
• безпілотні літальні апарати — 1879 одиниць;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 530 одиниць;
• артилерійські системи — 42 одиниці;
• крилаті ракети — 33 одиниці;
• наземні робототехнічні комплекси — 13 одиниць;
• танки — 6 одиниць;
• бойові броньовані машини — 5 одиниць;
• спеціальна техніка — 3 одиниці;
• засоби ППО та РСЗВ — по 1 одиниці.

Читайте також:

Російська армія змінила інтенсивність атак на Донеччині — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!