Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти на Донеччині оголосили набір молоді до програми “Юний десантник”. До участі запрошують підлітків від 13 до 17 років. Найздібніших із них чекають збори, на яких вони опановуватимуть навички військових-десантників.

Про це пише Бахмут IN.UA.

Програма “Юний десантник” на окупованій Донеччині

У травні 2026 року рух “Юнармія”, який діє на окупованій Донеччині, оголосив відбір на програму “Юний десантник”. Вона передбачає збори, на яких молодь відточуватиме навички бійців повітряно-десантних війських рф.

До участі запрошують хлопців і дівчат віком від 13 до 17 років. На збори потраплять лише ті, хто успішно пройде три етапи відбору. Перший етап вже стартував. Він передбачає написання есе на тему “Створення повітряно-десантних військ”. Що передбачатимуть інші етапи відбору поки не повідомляється.

Потрапити на збори також можуть вихованці гуртка з парашутної підготовки. Ця програма стартувала у березні 2026 року і спрямована на навчання молоді віком 14-18 років. Під час занять хлопці і дівчата вивчають теоретичні і практичні навички для стрибків із парашутом.

За підсумками курсу його учасники матимуть можливість приєднатися до зборів “Юний десантник”.

Зазначимо, що востаннє діти з окупованої Донеччини брали участь у зборах у 2023 році. Тоді вони відбувалися у російському Пскові. Участь у зборах брали 50 дітей з окупованих Донецька, Шахтарська, Маріуполя і Кальміуського. Тоді дітей навчали основам, які здобувають бійці повітряно-десантних військ — укладка парашута, вивчення боєприпасів, тактична медицина.

А у 2022 році до зборів активно долучали дітей з новоокупованих населених пунктів Маріупольського району. Тоді збори проходили в Мелекиному.

У 2024-2025 роках діти з Донеччини не брали участь у зборах “Юний десантник”.

Читайте також:

• Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака
• Як посадовець “днр” Михайло Фролов просуває російські наративи серед дітей і підлітків: досьє
• Діти на окупованій Донеччині створять е-каталог воєнних захоронень: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState зафіксував просування російської армії поблизу Різниківки, що на Слов’янському напрямку неподалік Рай-Олександрівки.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському відтинку українські військові зупинили 36 штурмових дій. Цей показник є дещо більшим порівняно з попередньою добою, коли фіксувалося 34 атаки. Наступальні дії російської армії відбувалися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Родинське, Новомиколаївка та Філія. Також атаки відбито у бік Василівки, Білицького, Дорожнього, Шевченка, Сергіївки та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 19 до 23. Зіткнення точилися поблизу Плещіївки, Костянтинівки, Іллінівки, Торецького та Софіївки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 16 разів намагалася прорвати лінію оборони. Інтенсивність боїв тут зменшилася порівняно з 22 зіткненнями напередодні. Бойові дії відбувалися у районах населених пунктів Новомихайлівка, Новоселівка, Дерилове, Зарічне, Ямпіль, а також у бік Шийківки, Ставків, Дробишевого та Лимана.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів залишилася незмінною порівняно з минулою добою і склала 11 атак. Українські військові фіксували зіткнення у районі Закітного й Калеників, а також у бік Рай-Олександрівки та Кривої Луки. Водночас аналітики DeepState в останньому оновлені вказують, що саме на ділянці фронту поблизу Різниківки у бік Рай-Олександрівки відбулося просування противника.

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки. Напередодні російські війська наступальних дій на цій ділянці не проводили.

Втрати російської армії

За минулу добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1370 осіб, цей показник залишився ідентичним до попереднього дня. Українські військові також знищили наступну кількість техніки та озброєння:

• 1 968 безпілотників оперативно-тактичного рівня порівняно з 1 996 напередодні;
• 441 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, що на 10 більше показників минулої доби;
• 58 артилерійських систем порівняно з 71 напередодні;
• 4 крилаті ракети, тоді як минулої доби таких втрат не фіксували;
• 4 бойові броньовані машини, кількість залишилася незмінною;
• 4 реактивні системи залпового вогню порівняно з 3 напередодні;
• 4 наземні робототехнічні комплекси проти 7 одиниць минулої доби;
• 3 одиниці спеціальної техніки, показник ідентичний до попереднього дня;
• 2 танки порівняно з 5 напередодні;
• 1 засіб протиповітряної оборони, тоді як минулої доби було знищено 4 одиниці.

Читайте також:

Росіяни просунулися в центрі Родинського — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!