Російські пропагандисти виклали нові кадри зі зруйнованого Бахмута, на них окупанти фотографуються на фоні руїн міста.
Відео було опубліковане на пропагандистських ресурсах.
Нові фото Бахмута
Бахмут з весни 2023 року фактично окупований росіянами, у місті немає вцілілих будівель, аби захопити Бахмут загарбники знищили всю інфраструктуру.
Окупант на фоні зруйнованого Бахмута / скриншот
Пропагнадисти посміхаються на фоні зруйнованого міста / скриншот
Позаду окупантів видно руїни Бахмута, цей район всипаний уламками будівель, бетонні плити, які можна побачити на фото, колись були мостом.
Коли сюди приїжджаєш з мирних міст москви та санкт-петербурга, то опиняєшся в іншій реальності. От якщо ви читали фантастичні романи, то вважайте, що тут (ред. в Бахмуті), ви опиняєтесь у фантастичному романі,
скаржиться у відео окупант // перебуваючи в Бахмуті
Бахмут, те що залишилося від міста / скриншот
Так виглядало місто наприкінці 2023 року / скриншот
Бахмут, зруйнований район / скриншот
Одна з головних вулиць міста / скриншот
В’їзд до міста Бахмут / скриншот
Дорога в Бахмуті / скриншот
Росіянин сидить на уламках Бахмута / скриншот
Російський пропагандист сидить на уламках міста, скаржиться, що від вигляду руїни йому стає емоційно важко.
У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.
Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.
Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення
1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.
Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.
До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.
Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.
Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді
Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.
Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.
Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.
Евакуація з Донецької області: контакти
Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.
Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.
Акція в межах Українського кліматичного тижня / фото надане організаторами
5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.
Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.
Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.
Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.
Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.
Учасники з Сумської області / фото надане учасниками УКТ-2026 Великописарівською станцією юних натуралістів
Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.
У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.
Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA
“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.
Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року.
Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої календарі та планувати активності на наступний рік.
Толока від ГО “Еко Місто”, місто Чернігів / фото надане організаторами
Бахмутянка Аліса — дружина військовополоненого нацгвардійця Дениса Чумака, який вже майже два роки знаходиться на території росії. Чоловік служив кінологом та був на Азовсталі, звідки […]
Дискусії щодо Битви за Бахмут і околиць міста та того, який був би для України оптимальний курс дій, не припиняться і триватимуть постійно. Дійти консенсусу […]
У проросійських Telegram-каналах поширюється відео про “гру в міста” російського військового з українським полоненим. Окупант запевняє, що міста Дніпро не існує, як і Бахмута, адже […]