У матеріалі Бахмут та Сіверськодонецьк: як працюють комунальні підприємства в евакуації та у скільки обходяться міським бюджетам редакція досліджувала роботу КП окупованого Бахмута в евакуації. Ми надіслали запит до міської ради, де спитали, який стратегічний сенс зараз має робота комунальних підприємств? 

Нагадаємо, що ми аналізували роботу таких Бахмутських КП за півтора року — 2023 та перше півріччя 2024: 

• “Бахмут-вода”; 
• “Бахмутська житлова управляюча компанія; 
• Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС” 
• Бахмутське бюро технічної інвентаризації”, 

А також роботу “Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради”.

Переглянути інформацію про витрати комунальних підприємств та зарплати керівників КП можна за посиланням. Крім того, ми зверталися до директорів цих комунальних підприємств та до керівництва Бахмута прокоментувати конкретні обов’язки робітників, які досі продовжують працювати у бахмутських КП в евакуації. А ще, чому не звітують про роботу, якщо отримують фінансування з бюджету? Чи отримують відсоток зарплати працівники, які перебувають у штаті, але не виконують обов’язків? Чи заброньовані ці працівники від служби в ЗСУ? І загалом, який стратегічний сенс має утримання КП міста в евакуації. Втім, отримати коментарі усно нам не вдалося, за більш як тиждень, нам відповіли вже на запит.

Інновації та партнерство — стратегічний сенс КП

У відповідь на запит нам надали таку відповідь: “Стратегічний сенс роботи комунальних підприємств в умовах воєнного стану має проактивний та адаптивний підходи, які фокусуються на інноваціях, партнерстві, дотриманні законодавства, комунікації та моніторингу”.

Що робили комунальні підприємства у 2023-2024 роках?

Як повідомляють у Бахмутській ВА, комунальні підприємства після окупації міста й евакуації: 

• звітують до всіх Державних служб України, профільних департаментів та Управлінь Бахмутської міської ради;
• надають обґрунтовані відповіді на запити від населення щодо поховання громадян на території Бахмутської МТГ під час воєнного стану;
• ведуть постійний моніторинг доступної інформації масштабів руйнування, та її періодичного оновлення, підприємством ведеться постійний моніторинг та оцінка збитків завданих у ході бойових дій.

Детально про роботу кожного підприємства — читайте нижче.

КП “Бахмут-Вода”

У відповіді на запит нам повідомили, що, КП “Бахмут-вода”  наразі продовжує роботу з абонентського обслуговування, формує відповіді на запити пенсійного фонду у кабінеті підприємства, звернення абонентів через сайт Абонент інфо, пошту тощо. КП бере участь у судових процесах щодо стягнення боргів за водопостачання та водовідведення, на початок повномасштабного вторгнення це 41 позовна заява та 171 заява про видачу судового наказу про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення на користь КП. Крім того, стягують заборгованості, які виникли в абонентів, і які подали до початку воєнного стану. Здають в оренду спецтранспорт, проводять періодичну підготовку документації, а також формують та викладають на Прозорро документацію для здачі техніки в оренду.

Перелічені задачі крім директора, Романа Спічкіна, керівництво КП включає такі посади:

• головний бухгалтер;
• начальник планового відділу;
• начальник служби реалізації;
• заступник начальника служби реалізації;
• начальник відділу кадрів;
• начальник юридичного відділу;
• начальник водопровідних мереж.

Штатну кількість працівників “Бахмут-води” складає 101 працівник, з них 4 виконують посадові обов’язки, з іншими дія трудового договору призупинена.

Робота КП КП “Бахмут-вода” обійшлася бюджету на липень 2024 року у понад 2,5 мільйона гривень на фінансову підтримку для безперебійної роботи та виплати заробітної плати, 90,8 тисячі гривень на оренду приміщень і оплату комунальних послуг. Також 49,8 тисячі гривень на програмне забезпечення. На придбання та реєстрацію спеціалізованої техніки ще 41 тисяча гривень, а також запчастини для автомобільного транспорту — 67,4 тисячі гривень. Паливо для перевезення гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади вартувало ще 94,8 тисячі гривень. Так за півтора року 2024 на функціонування КП бюджет Бахмута витратив понад 2,8 мільйона гривень. 

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Як повідомили у Бахмутській міськраді, КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” продовжує надавати послуги мешканцям громади, які на теперішній час мають статус ВПО. Серед них — видача різних довідок. 

КП надає довідки про склад сім’ї або зареєстрованих осіб: у 2023 році видано 224 таких довідок, у 2024 році — 325 довідок, які стосуються 476 осіб. 

На підприємстві збереглася актуалізована база даних мешканців міста, завдяки чому надають такі довідки, в тому числі й жителям будинків, які створили ОСББ та знаходились у самостійному управлінні.

У штаті КП на липень 2024 — 5 працівників, 4 з яких виконують свої обов’язки, серед них зокрема директор підприємства та головний бухгалтер, який формує кошториси, складає звітності тощо.

Робота “Бахмутської житлової управляючої компанії” обходиться бюджету у більш як 6.8 мільйонів гривень. Витрати КП включають: фінансову підтримку для безперебійної роботи та виплати заробітної плати — 6.8 мільйона гривень, придбання та реєстрацію техніки й обладнання — 30,9 тисячі гривень, а також придбання палива для доставляння гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади 14,9 тисячі гривень.

“Бахмутська житлова управляюча компанія”

“БАХМУТ-ВОДА”, “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”

“БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”, КП “ПРОГРЕС” забезпечують перевезення гуманітарної допомоги, надають допомогу транспортом комунальної власності Бахмутської міської територіальної громади для забезпечення підтримки мешканців Бахмутської міської територіальної громади, в умовах воєнного стану.  Витрати з бюджету на  КП “ПРОГРЕС” склали більше ніж 3,1 мільйона гривень, це:

• фінансова підтримка для безперебійної роботи та виплати заробітної плати складають 3,1 мільйона гривень; 
• придбання та реєстрація техніки й обладнання для потреб КП — 2,9 тисячі гривень; 
• придбання палива для доставляння гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади ще 11,2 тисячі гривень.

Штатна чисельність працівників “Прогресу” складає 37,5, з них 2 виконують обов’язки.

Найбільш детальний звіт з кількісними показниками роботи ми отримали по роботі «Бахмутське бюро технічної інвентаризації».  Вони протягом липня — грудня 2023 року: 

• надали 3213 консультацій;
• отримали  3438 запитів від державних реєстраторів, суддів, правоохоронних органів та звернень (скарг) громадян;
•   876 осіб звернулося на особистий прийом;
• обробили звернення та надали 1863 довідки про правову належність нерухомого майна (безплатних за запитами державних реєстраторів, суддів, правоохоронців та платних за зверненнями громадян, адвокатів, нотаріусів); 
• надали 610 письмових роз’яснень, 
• 47 відповідей на звернення громадян через «урядову гарячу лінію» 

За 9 місяців 2024: 

• надали 2544 консультації; 
• отримали 2181 запит від державних реєстраторів;
• 1213 осіб звернулося на особистий прийом за отриманням платних послуг;
• надали 1204 довідки. 

На роботу Бахмутського БТІ з бюджету витратили близько 1,1 мільйона гривень, серед витрат — зарплати, комп’ютерна техніка, канцтовари, програмне забезпечення та інші витрати. На липень 2024 у штаті КП 5 працівників, 4 з яких виконують свої обов’язки, один працівник проходить військову службу за контрактом, робоче місце за ним зберігається. За інформацією Бахмутської ВА, підприємство найбільше працює з населенням в евакуації.

Приймають на роботу та контролюють дисципліну: які обов’язки виконують директори КП

Що входить до переліку посадових обов’язків керівників КП. Серед іншого, керівництво, наприклад: 

• забезпечує дотримання правил охорони праці та техніки безпеки;
• обирає форми й системи оплати праці;
• встановлює працівникам розміри тарифних ставок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах визначених чинним законодавством України та колективним договором;
• вживає заходів заохочення і накладає дисциплінарні стягнення відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.

Працівники, які перебувають у штаті КП, але не виконують обов’язків не отримують коштів — повідомили у Бахмутській ВА. Також у відповіді зазначили, що заброньовані від призову під час мобілізації лише директори КП, решта працівників не заброньовані. 

Комунальні підприємства в Бахмуті, за винятком Бюро технічної інвентаризації, надали загальні звіти, без чітких кількісних показників роботи. Відсутність конкретних результатів роботи в евакуації та відкритої інформації щодо стратегії діяльності КП, призводить до формування неоднозначної суспільної думки про доцільність їхнього існування під час окупації та руйнування міста.

На тлі цих обставин у громади виникає резонне питання: “Яка роль комунальних підприємств для міста, яке зараз не має можливості використовувати їхній потенціал у стратегічно важливих напрямках?” Відповідь на це питання залишається недостатньо зрозумілою для мешканців.

Якщо ж місцева влада і КП проводять важливу роботу в умовах евакуації або мають довгострокові плани, спрямовані на відновлення міста, ефективна комунікація цих дій з громадою стала б критично важливим елементом. Прозорі звіти та інформація про конкретні кроки й досягнення КП допоможуть не тільки уникнути хибних суджень, але й підтримають довіру громади в цей складний період.

Читайте також:

• Бахмут та Сіверськодонецьк: як працюють комунальні підприємства в евакуації та у скільки обходяться міським бюджетам 
• Зарплати у 2024: скільки отримують керівники КП Бахмута в евакуації
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2014 році російські бойовики захопили Донецьк та оголосили його “столицею” так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Олександр Парецький — тодішній артист Донецької філармонії. Після приходу окупантів він почав політичну кар’єру — одразу ж став міністром культури самопроголошеної республіки, а згодом депутатом “народної ради днр”.

Що відомо про біографію Олександра Парецького, його роботу в “днр” і підозру в колабораційній діяльності? Редакція зібрала детальне досьє.

Олександр Парецький, походження, освіта, робота до 2014 року

Олександр Парецький народився 2 червня 1985 року в Макіївці. У 2006 році з відзнакою закінчив відділення сольного співу Донецького музичного училища. У 2011 році закінчив навчання у Донецькій державній музичній академії імені Сергія Прокоф’єва.

З 2008 року виступав як артист Донецької філармонії.

Як Олександр Парецький перейшов на бік рф

До 2014 року Олександр Парецький був відомий як артист філармонії. На своїх сторінках у соцмережах він публікував лише фото і відео з виступів. Навесні 2014 року Парецький став робити публікації з політичним контекстом. Він відкрито виступав за створення “днр” і висвітлював події з незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Також він хизувався фотографіями на фоні прапора “днр”.

Підтримавши окупантів, Олександр Парецький отримав посаду в “уряді днр”. 8 грудня 2014 року його призначили виконувачем обов’язків міністра культури, а 27 червня 2015 року — повноправним міністром. На цій посаді він відзначився просуванням антиукраїнських поглядів.

Зокрема, у грудні 2014 року він скаржився пропагандистам, що українська влада не виплачує зарплати працівникам культури в Донецьку, через що люди опинилися у скрутному становищі. Чому ж людям не виплачували зарплати влада так званої “днр”, яку вони підтримали, окупаційний посадовець не говорив. Лише зазначав, що працівники культури отримали матеріальну допомогу від “днр” один раз за чотири місяці.

У 2015 році Парецький заявив про готовність культурної співпраці “днр” з Україною. Умовою для цього він висував визнання самопроголошеної республіки. Також посадовець висловлював невдоволення, що українські посадовці і ЗМІ пишуть назву “днр” у лапках.

“Ми для них терористи, хоча наше відомство веде виключно творчу діяльність. Мінкульт “днр” готовий відновити культурний діалог із Києвом, але це буде можливо лише після покращення політичної ситуації. Доки у Києві братимуть у лапки назву “донецька народна республіка”, про налагодження зв’язків говорити не можна”, — заявляв Парецький у квітні 2015 року.

На посаді міністра Олександр Парецький перебував до листопада 2015 року. Про складання повноважень він заявив на своїй сторінці в Facebook. Що стало причиною звільнення, не повідомив.

Олександр Парецький як директор філармонії

Після звільнення з посади міністра культури Олександр Парецький очолив Донецьку філармонію. Він працює на посаді генерального директора закладу й дотепер.

За ініцативи Парецького у 2023 році філармонія заснувала проєкт “Оркестр нескорених”. Він передбачає гастролі артистів містами росії. Це були перші гастролі колективу філармої за 10 років окупації. Окрім росії, артисти з Донецька в інші країни не їздили.

Гастролі донецьких артистів мають пропагандистське забарвлення. Концерти “Оркестру нескорених” у 2023 році були присвячені першій річниці незаконного приєднання окупованої Донеччини до складу рф, а у 2025 році — дню перемоги.

Окрім цього, у 2025 році за підтримки російського президентського фонду культурних ініціатив Донецька філармонія реалізувала гастрольний тур “Ми з Донбасу”. Знову артисти філармонії поїхали з концертами в рф, але тут обмежились одним регіоном — десятьма містами Калінінградської області. У центрі програми також були пропагандистські тези про роль Донбасу в історії росії.

Олександр Парецький як депутат “днр”

У 2023 році Олександр Парецький знову пішов у політику. У вересні його обрали депутатом “народної ради днр” від партії “единая россия”. Сьогодні Парецький є секретарем комітету з інформаційної політики та інформаційних технологій “народної ради”.

Також у 2023 році Олександр Парецький брав участь у конкурсі управлінців “Лідери росії” на платформі “росія — країна можливостей”, яку курує володимир путін. Він ділився своїм досвідом управління філармонією. На цьому конкурсі Парецький дійшов до фіналу.

У своїх соцмережах Олександр Парецький пропагандує залучення людей до путінської політичної партії “единая россия”.

Підозра у колабораційній діяльності

У 2024 році Олександр Парецький заочно отримав підозру в колабораційній діяльності. За даними Донецької обласної прокуратури, Парецький, як депутат “днр” спирається на федеральне законодавство держави-агресора та підписує документи. Також він активно взаємодіє з пропагандистськими медіа, наголошуючи на нормалізації життя в окупованій Донеччині.

На сьогодні Олександр Парецький перебуває у розшуку. Йому загрожує 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

• Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова
• Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей
• Досьє на колаборанта: хто такий Євген Смирнов та як він імітує роботу ЖКГ в “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23 квітня редакція Бахмут IN.UA запустила опитування серед мешканців Бахмутської громади, щоб зрозуміти, як бахмутяни оцінюють роботу місцевої влади в евакуації та чи розуміють, які повноваження сьогодні має Бахмутська МВА. У опитуванні взяли участь 392 людини. І його результати показали головну проблему: очікування мешканців від влади часто не збігаються з тим, що військова адміністрація юридично та фактично може робити після втрати міста.

Опитування було анонімним і стосувалося роботи влади Бахмута в умовах повномасштабної війни та вимушеної евакуації громади. Зокрема, мешканців просили оцінити рівень поінформованості про діяльність органів самоврядування, доступність комунікації, а також висловити власне бачення щодо ролі та повноважень місцевої влади в екзилі. Отримані результати дозволяють побачити, як змінилося сприйняття місцевої влади після втрати контролю над містом, які запити сьогодні мають бахмутяни та наскільки вони відчувають зв’язок із громадою в евакуації. Далі — про те, що саме показали результати опитування, і в чому головна проблема.

Опитування бахмутян

Опитувальник містив 5 питань, на 1 питання, “Чи розумієте ви, чим наразі займаються органи місцевого самоврядування Бахмута в евакуації”:

• 52% респондентів відповіли “так”;
• 29% респондентів відповіли “ні”;
• 17% респондентів відповіли “частково”.

На 2 запитання “Чи знаєте ви, які повноваження мають органи місцевого самоврядування Бахмута під час війни (в екзилі)?”:

• 45% респондентів відповіли “так”;
• 32 респондентів відповіли “ні”;
• 21 респондентів відповіли “частково”.

На 3 запитання “Як ви оцінюєте комунікацію органів місцевого самоврядування Бахмута з громадою?”:

• 44% респондентів відповіли “повністю задоволений/а”;
• 31% респондентів відповіли “не задовлений/а”;
• 14% репсондентів відповіли “частково задоволений/а”;
• 9% респондентів відповіли “важко відповісти”.

Щодо відкритого питання “Які повноваження, на вашу думку, варто посилити для органів місцевого самоврядування Бахмута в екзилі?”, то тут більшість респондентів вимагають від посадовців активнішого захисту їхніх прав на державному рівні, прозорого звітування про витрати бюджету та розширення гуманітарної допомоги в різних регіонах України.

Водночас частина опитаних пропонує надати органам самоврядування більше цифрових та фінансових повноважень для ефективної роботи в умовах переміщення. Окремі критичні відгуки закликають до радикальних кадрових змін через низьку довіру до керівництва міста. Загалом відповіді підкреслюють пріоритетність житлового питання та соціального захисту для збереження цілісності громади. Варто зазначити, що частина коментарів про роботу та комунікацію ОМС в екзилі є схвальною.

Які основні претензії бахмутян до місцевої влади в евакуації?

Основні претензії можна розділити на кілька ключових категорій:

1. Питання житла та компенсацій (найбільш критична проблема)

Частина опитаних хоче бачити реальні кроки у вирішенні житлової проблеми. Основні скарги стосуються:

• відсутності житлових сертифікатів: Люди вимагають компенсацій за зруйноване майно, навіть якщо місто перебуває в окупації;
• частина респондентів незадоволена розмовами про відбудову в майбутньому (наприклад, проект у Гощі), тоді як люди потребують житла “тут і зараз”;
• також є брак розуміння, чому влада не добивається на державному рівні змін до законодавства (зокрема, підписання законопроєкту 11161), які б дозволили отримувати компенсації за майно на ТОТ.

2. Несправедливість у розподілі допомоги та ресурсів

Мешканці відчувають нерівність у підтримці:

• географічна вибірковість: допомога (гуманітарна, фінансова) здебільшого, на думку опитаних, зосереджена у великих хабах (Київ, Дніпро), тоді як бахмутяни в інших містах або селах почуваються покинутими.
• є скарги на те, що допомога надається лише окремим пільговим категоріям, а інші мешканці громади, які також втратили все, залишаються поза увагою. Також критикують встановлений “поріг” пенсії для отримання грошової допомоги.

3. Проблеми комунікації та ставлення до людей

• частина респондентів скаржаться на неможливість додзвонитися на гарячі лінії та іноді “агресивні” відповіді при онлайн-зверненнях;
• мешканці хочуть відчувати, що про них пам’ятають не лише під час свят, а знають про їхні щоденні потреби та проблеми.

Які реальні повноваження мають МВА в екзилі?

Михайло Загородній, аналітик в Рух ЧЕСНО, пояснює, що зараз назвати конкретні повноваження МВА, оцінити її ефективність тощо в екзилі неможливо. Причина у відсутності профільного закону, зараз вся діяльність МВА регулюється лише законом “Про правовий режим воєнного стану”.

“В нас є одна велика, величезна прогалина: у нас немає законодавства про військових адміністраціях. Тобто, в нас, фактично, вся діяльність військових адміністрацій регулюється законом про правовий режим воєнного стану”, — каже Михайло Загородній.

За його словами, нардепи вже намагалися підготувати окремий законопроєкт, який би врегулював діяльність військових адміністрацій, однак досі це питання залишається невирішеним. Водночас саме законодавча невизначеність зараз створює найбільші труднощі як для самих адміністрацій, так і для мешканців окупованих громад.

“Повноваження міських військових адміністрацій виписані достатньо нечітко, і це дає дуже багато підстав для інтерпретацій…Насправді, якщо не помиляюся, в лютому цього року Мінрозвитку вже говорила про це питання, що треба переформатувати роботу саме цих адміністрацій військових, які там займаються питанням окупованих територій. Але що з цього вийде, поки що невідомо. Наразі діяльність дуже нечітка. І визначити її — це треба буквально розбиратися з кожною окремою адміністрацією, чим вона займається. Якщо ви подивитесь інтерв’ю з керівниками таких адміністрацій, вони можуть абсолютно різні вектори називати “діяльністю”, — каже аналітик.

Примітка. Мінрозвитку готує зміни щодо роботи військових адміністрацій і комунальних підприємств громад, які перебувають в окупації або в зоні бойових дій. Держава визнає, що багато комунальних закладів із ТОТ фактично не можуть повноцінно працювати, оскільки їхнє майно, обладнання та будівлі залишилися на окупованих територіях. Основна ідея — оптимізувати структуру таких підприємств і військових адміністрацій, щоб зменшити витрати бюджету, але при цьому зберегти кадри та управлінську основу громад до моменту деокупації.

Олексій Кулеба, очільник міністерства, заявив, що головне завдання зараз — “зберегти колективи та кадровий потенціал”, водночас адаптувавши систему до реалій війни й обмежених фінансових ресурсів. Також Мінрозвитку хоче переглянути структуру самих військових адміністрацій на ТОТ: скоротити або оптимізувати підрозділи, які не можуть ефективно працювати в окупації, і натомість посилити напрямки: реінтеграції, гуманітарного реагування, цивільного захисту, підтримки прифронтових територій, підготовки до післявоєнного відновлення.

Фактично йдеться про спробу перевести військові адміністрації та комунальні структури ТОТ у більш “кризовий” формат роботи — із фокусом не на повноцінному управлінні територією, а на збереженні людей, документації, інституцій та готовності до повернення після деокупації.

Він наголошує, що це стосується військових адміністрацій, які займаються окупованими територіями. Наразі в законодавстві фактично немає конкретного механізму, який би визначав, як саме повинна працювати така адміністрація після втрати контролю над територією.

За словами аналітика, якщо дивитися на позицію держави, то основним завданням таких адміністрацій сьогодні є збереження інституційної присутності громади та робота з реєстрами. Йдеться про облік населення, евакуйованих мешканців, внутрішньо переміщених осіб, втрат майна та інших даних, необхідних для майбутнього відновлення територій.

“Держава виходить із того, що ці території будуть повернуті. Тому хтось має вести реєстри, працювати з інформацією про людей, майно, втрати”, — пояснює він.

Водночас експерт визнає: оцінити ефективність роботи військових адміністрацій сьогодні надзвичайно складно, адже чітких критеріїв фактично не існує. Через це діяльність різних громад дуже відрізняється — як у комунікації з мешканцями, так і в питаннях підтримки переселенців.

Чи має МВА повноваження щодо забезпечення людей житлом?

Експерт пояснює, що проблема тут полягає не лише у фінансуванні, а й у складних бюрократичних процедурах та обмежених повноваженнях самих адміністрацій.

“Навіть якщо адміністрація хоче реалізувати житловий проєкт, вона стикається з питаннями землі, погоджень, взаємодії з іншими громадами. І далеко не все залежить саме від неї”, — зазначає співрозмовник.

Він додає, що сьогодні багато рішень ухвалюються ситуативно, а ефективність роботи конкретної адміністрації значною мірою залежить від її керівництва та внутрішньої організації роботи. Саме тому, на думку експерта, питання діяльності військових адміністрацій необхідно якомога швидше переводити у чітке правове поле.

“Потрібно чітко прописати, чим ці адміністрації мають займатися, які в них повноваження і на що вони можуть витрачати кошти”, — підсумовує він.

В чому головна проблема?

Результати опитування частково показують кризу очікувань між мешканцями Бахмутської громади та органами місцевого самоврядування в евакуації. Попри те, що значна частина респондентів загалом розуміє діяльність МВА та позитивно оцінює комунікацію, відповіді бахмутян демонструють: люди все менше сприймають адміністрацію як символічний орган “збереження громади” і все більше очікують від неї конкретних практичних рішень — насамперед щодо житла, компенсацій, гуманітарної підтримки та представництва інтересів переселенців на державному рівні.

Фактично опитування показало конфлікт між юридичною реальністю та суспільним запитом. З одного боку, мешканці очікують, що місцева влада в екзилі повинна виконувати функції повноцінного органу управління громадою навіть після втрати території. З іншого — самі військові адміністрації працюють в умовах законодавчої невизначеності, обмежених бюджетів та відсутності чітко прописаних повноважень. Через це значна частина претензій до МВА стосується сфер, на які адміністрації або мають лише частковий вплив, або не мають його взагалі.

Особливо показовим є житлове питання. Для багатьох бахмутян саме воно стало головним критерієм оцінки ефективності влади. Люди, які втратили житло через війну та окупацію, очікують не стратегій майбутньої відбудови, а рішень для виживання сьогодні. Саме тому у відповідях часто звучать критика довгострокових проєктів та вимога до влади активніше лобіювати зміни до законодавства щодо компенсацій за майно на ТОТ. Це свідчить про поступову трансформацію запиту переселенців: від гуманітарної підтримки, до системних соціальних гарантій.

При цьому сама держава фактично лише починає формувати підхід до того, якою має бути роль військових адміністрацій окупованих громад у довгостроковій перспективі. Заяви Мінрозвитку про оптимізацію структур, збереження кадрового потенціалу та переформатування роботи МВА свідчать, що центральна влада вже визнає, що модель “тимчасового управління до швидкої деокупації” більше не відповідає реальності затяжної війни. Натомість громади в екзилі поступово перетворюються на окрему форму управління — без території, але з населенням, бюджетами, документацією та потребою зберігати інституційну тяглість.

У цьому контексті Бахмутська громада стає прикладом ширшої проблеми для всієї країни: як мають функціонувати органи місцевого самоврядування після втрати міста, які повноваження вони повинні мати та де проходить межа між символічним представництвом громади і реальною відповідальністю перед людьми. Без чіткої відповіді на це питання держава ризикує отримати дедалі більший розрив між очікуваннями переселенців і можливостями місцевої влади в екзилі.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща”: яку суму передбачили на початок будівельних робіт і звідки братимуть фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!