8 березня, коли у всьому світі, відзначали Міжнародний день за права жінок, на окупованій Донеччині святкували “празник весни, красоти и вдохновения”. Окупанти вітають жінок “за их винимание и заботу” але про їх права на окупованих землях не переймаються.

Редакція показує, як на ТОТ святкували 8 березня.

Пушилін подякував жінкам за “трудолюбие, заботу, понимание и любовь”

Ватажок псевдореспубліки “днр” денис пушилін привітав представниць “жіночого активу днр”. Сам пушилін пише, що вручив жінкам у якості подяки “благодарствинние письма” від путіна. Також пушилін анонсував конкурс “Міс та місіс бізнес Донбас”. Назвав жінок “милими женщинами” та подякував за “трудолюбие, заботу, понимания та любовь”.

Окупаційна влада сприймає жінок як декоративний додаток до режиму – їхню роль зводять до терпіння, підтримки та “краси”. Замість визнання прав і суб’єктності жінок їм нав’язують традиційні ролі, використовуючи для пропаганди.

В Шахтарську жінкам бажали “человеческого счастья”

В окупованому Шахтарську провели святковий концерт до 8 березня. Жінок зібрали в адміністрації, де місцеві посадовці зачитали стандартні промови про їхню “заботу й работу”. Найкращим “представницям професій” вручили подяки, а захід оформили в “духе весенного настроения”.

Це показовий приклад того, як окупаційна влада використовує жінок у пропагандистських цілях: їх не сприймають як повноцінних учасниць суспільного життя, а лише як “працьовитих і красивих” виконавиць традиційних ролей. Натомість, замість реального покращення їхніх прав і можливостей, їм роздають грамоти, долучують до такої активності й дітей.

В Горлівці святкували “празник весни, красоти и вдохновения”

В тимчасово окупованій Горлівці фельдшерок привітали “с праздником весни, красоти и вдохновения”. Замість обіцяного підвищення зарплат і покращення рівня життя на ТОТ, жінкам вручили “сладкие подарки и слова благодарности”, обмежившись формальними жестами замість реальної підтримки.

Таке ставлення демонструє зневагу до праці жінок – їх не сприймають як професіоналок, які заслуговують на гідні умови праці. Це типова практика окупаційної влади: створювати ілюзію турботи, не вирішуючи реальних проблем.

У Світлодарську вітали “с теплим, светлим, женским праздником”

В окупованому Світлодарську на святкуванні 8 березня, яке назвали “теплим, светлим, женским праздником”, дітей одягнули в маски російських артистів – миколи баскова, михайла галустяна, філіпа кіркорова та інших відкритих прихильників війни проти України.

Це виглядає абсурдно й показує справжню мету окупантів – не просто “провести свято”, а з дитинства насаджувати дітям російську культуру, пов’язану з тими, хто підтримує агресію.

Святкування 8 березня на тимчасово окупованих територіях не має нічого спільного з реальним змістом цього дня. Замість того, щоб говорити про права жінок, рівність і соціальну справедливість, окупаційна влада зводить його до формальних церемоній, порожніх компліментів і роздачі солодощів.

Російська політика демонструє повне нерозуміння ґендерної рівності: жінок сприймають не як активних учасниць суспільства, а як декоративні “символи турботи й краси”, які повинні підтримувати систему, працювати, виховувати дітей і мовчки терпіти. Використовуючи дітей у пропаганді, прославляючи артистів, що підтримують війну, і замінюючи реальні права подяками та грамотами, окупанти показують своє справжнє ставлення до жінок – як до інструменту зміцнення режиму, а не рівноправних громадянок.

Читайте також:

• Під покровом релігії: як жінок залучають до пропаганди на ТОТ
• Мультитул та турнікет: список речей, які справді можуть підтримати жінок
• Як жінки боряться зі стереотипами, які “загострюються” 8 березня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гостомельська громада, яка сама знає, що таке окупація й втрата дому, виявила готовність приймати та допомагати ВПО ще в 2022. Вона стала однією з тих, де знайшли свій дім вимушені переселенці, тут їх понад 2 тисячі, зокрема серед них є 22 бахмутян, більшість із них мешкають у самому Гостомелі. Саме в цій громаді планують створення житла для бахмутян. Якою громаду бачать зсередини самі внутрішньо переміщені особи?

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з трьома бахмутянами, які знайшли прихисток на Гостомельщині. Їхній досвід інтеграції у нову громаду — в нашому матеріалі.

“Цінуємо за надану допомогу”

Бахмутянка Світлана Орлова оселилась у Гостомелі в серпні 2022 року. Деякий час вона з родиною орендувала будинок у Бучі, але знову повернулись у Гостомель. Жінка розповідає, що це селище обрали невипадково. Тут ще до повномасштабного вторгнення мешкала її старша донька з чоловіком і дітьми.

Пані Світлана каже, що життям у Гостомелі вона задоволена. Тут вона і її рідні отримують різні види допомоги. Першочергово підтримку надають саме від місцевої адміністрації. Жінка каже, що відчула це одразу ж після приїзду, бо тут її проконсультували щодо оформлення виплат та надавали гуманітарну допомогу.

Окрім статусу ВПО, сім’я також має статус родини загиблого військовослужбовця. Чоловік пані Світлани загинув у 2023 році на Харківщині.

“Ми завжди отримували різну допомогу, нам тут справді дуже добре допомагають. Наприклад, і продуктові набори отримували, і памперси для онука. Дитина коли впала, ногу зламала, милицями допомогли, на лікування виплати оформляла. Щомісячно молодша донька отримує грошові виплати від Гостомельської громади, як дитина загиблого військовослужбовця, мій чоловік похований тут. Також вона ходить у місцеву школу і отримує безоплатне харчування, як дитина-ВПО. Завжди нашій родині пропонують і безоплатну психологічну допомогу. Тобто, коли потрібна допомога, звертаєшся до них і всім, чим можуть, допомагають. Часто і звертатись не потрібно, телефонують із соцзахисту і запрошують на видачі”, — зазначила Світлана Орлова.

Окрім гуманітарної допомоги, жінка також виокремлює заходи для дозвілля дітей. Каже, що для них завжди організовують цікаві поїздки або дають можливість оздоровитися.

“Пропонують і поїздки в табір, оздоровлюючий відпочинок для дитини. Або їздимо кудись на цікаві заходи. Ось, наприклад, у “Добропарк” їздили, на виставу в Київ возили дітей”, — каже жінка.

За словами переселенки, є в Гостомелі і можливості для працевлаштування.

“Я поки не займалась працевлаштуванням. Але моя мама знайшла тут роботу, вона працює в місцевому палаці культури. Я точно не знаю, яка в неї посада, вона доглядає за тренажерною залою. Точно про вакансії в Гостомелі я сказати не можу, але в місті часто можна побачити оголошення щодо пошуку продавців, водіїв. Тому, думаю, можливості є”, — розповіла Світлана Орлова.

За словами бахмутянки, вона дуже задоволена Гостомелем і наданою їй підтримкою. Каже, що завдяки цьому її родині вдалось швидше адаптуватися до нової громади. Саме селище вона цінує за спокій і зручну транспортну інфраструктуру.

“Я б не сказала, що це погане місце. Тут доволі спокійне життя, немає метушні, як у великих містах. Також звідси дуже зручно дістатися в Київ чи інші міста. Наприклад, з району, де ми зараз живемо, ближче їздити до Бучі, туди маршрутка йде через кожні пів години. Є маршрутки на Ірпінь, але вже рідше, і через весь Гостомель на Київ, теж доволі часто ходить, тому є чим добиратися”, — зауважила Світлана Орлова.

Бахмутянка також чула про проєкт будівництва житла, який планують реалізувати Бахмутська МВА і Гостомельська СВА. Жінка брала участь у заході з обговорення проєкту. На її думку, якщо ініціативу вдасться втілити, це допоможе людям з житлом.  

На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково

Юрій Калінін переїздив з Бахмута до Гостомеля в лютому 2023 року. Сюди спочатку евакуювалася його онука з чоловіком, потім донька, а згодом і він з дружиною. Чоловік каже, що проблемою було знайти житло.

“Громада прийняла нас дуже гарно. Єдине, з чим була проблема — знайти житло для оренди. А так сама громада дуже нам допомагає і ставлення добре. І гуманітарну допомогу надають, і, якщо треба, поради дають. Тобто, якщо є якийсь запит, то в міру можливостей. Те, що вони можуть робити, то роблять. Інколи ще отримували допомогу від Бахмутської громади, коли-не-коли дружина їздила в київський хаб за гуманітаркою”, — розповів чоловік.

По переїзду в Гостомель чоловік почав пошук роботи. Тут її швидко і знайшов, за кілька місяців вже працевлаштувався. Зараз займається вантажоперевезеннями в Європу.

“Вдома я нечасто буваю, в основному в рейсах до Польщі, Литви. Бітум перевожу. Роботу я знайшов тут, у Гостомелі. Як з працевлаштуванням тут зараз я точно не знаю, але тоді, у 2023 році з цим проблем не було. Наприклад, у моїй спеціальності якщо всі документи є, всі дозволи є, то можна було спокійно влаштовуватись. На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково. Тут головне аби виконував свою роботу в повному обсязі”, — каже чоловік.

Юрій Калінін каже, що Гостомель йому подобається, як компактне селище з гарною інфраструктурою. Також чоловік відзначає гарне ставлення до родин ВПО від місцевих жителів. Каже, що за весь час не стикався з упередженим ставленням до себе.

“Я сам виріс у селі, тому тут мені зручно. Гарне селище, приємні люди, недалеко від Києва. Хоч ми в Київ їздимо рідко, але все одно добре, що є можливість швидко туди дістатися. Наприклад, у лікарню чи по якісь документи. А взагалі поряд є Буча, тому в разі чого можна і туди поїхати. Ставлення людей тут дуже гарне. Немає такого, щоб хтось говорив: “Чого ви сюди приїхали, їдьте до себе додому” і подібні речі. Якщо ти ставишся до людей добре, то і вони до тебе, населення тут справді дуже приємне. Єдине, чого не вистачає — свого власного житла. Бо орендувати виходить накладно по грошах”, — зауважив бахмутянин Юрій Калінін.

Основні плюси — гарна транспортна розв’язка і багато лісу

Бахмутянка Ганна Шимоняк разом з дитиною та чоловіком мешкають у Гостомелі два роки. Сюди вирішили переїхати, щоб бути ближче до старшої доньки та онуків. Обрали саме Гостомельську громаду, бо тут вдалося знайти житло в оренду.

“У місті Вишневе мешкають моя старша донька та маленькі онуки. Ми хотіли жити ближче до них, тому переїхали на Київщину. Шукали житло в оренду, але те, що нам підійшло, було тільки тут, у Гостомелі. Так ми так тут і осіли”, — розповіла жінка.

Пані Ганна — домогосподарка. Її чоловік зміг знайти роботу в Гостомелі. Молодша донька завершила тут навчання. Жінка каже, що за весь час життя в Гостомелі допомогу отримувала лише від Бахмутської МВА.

“Єдиний раз отримували гуманітарну допомогу від Бахмутської МВА. А так лише своїми силами виживаємо. Річ у тому, що я не слідкую за новинами, об’явами, може є якісь групи, в яких я не перебуваю. Я не хочу сказати, що про нас забули, що вони такі погані, може це я просто щось не знаю. Як тільки ми переїхали сюди, то оформили виплати ВПО, більше нікуди не звертались”, — каже бахмутянка.

Жінка каже, що за два роки життя вони з родиною не помічали недоліків у самому селищі. Гостомель вони цінують за зручність і гарну природу. Також жінка відзначила гарне ставлення людей до переселенців.

“Нашим пріоритетом було бути ближче до доньки, і це нам вдалось. Про саме селище можу сказати, що воно досить зручне. Тут хороша транспортна розв’язка, близько до Києва, багато лісу. Ось це основні переваги, як на мене. Про місцевих жителів я нічого поганого не можу сказати. Конфліктів не було, скаржитись немає на що. Люди тут приємні”, — зауважила Ганна Шимоняк.

Досвід бахмутян у Гостомельській громаді показує, що інтеграція ВПО можлива не лише формально, а й по-людськи. Для переселенців важливими стали не окремі рішення чи одноразова допомога, а відчуття підтримки, доступ до базових сервісів, можливість працювати, навчати дітей і жити без постійного страху упередженого ставлення.У більшості історій ключовими факторами адаптації стали відкритість громади, робота соціальних служб і зрозуміла комунікація з приймаючою громадою. 

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті
• 80 мільйонів гривень пропонують виділити з бюджету Бахмутської МТГ на житло для бахмутян в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 січня відкривається запис на подачу заяви на грошову допомогу від ООН у Києві. Черга формується на відвідування пункту збору даних, де потрібно особисто подавати заяву на допомогу.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Програма грошової допомоги УВКБ ООН в Києві: як стати в чергу

Сьогодні, 12 січня, благодійний фонд “Право на захист” відкриває запис у пункт збору даних для отримання грошової допомоги від ООН у Києві. Прийом здійснюється виключно за попереднім записом.

Стати в чергу на прийом можна, заповнивши форму за покликанням. Вона відкриється о 12:00. Після заповнення форми треба дочекатися дзвінка від працівників БФ “Право на захист”. Вони перевірять вас на відповідність умовам програми та призначать дату, час і адресу прийому.

Хто може податися на допомогу від ООН

Подати заявку можуть вразливі ВПО, які перемістилися впродовж останніх шести місяців в межах України та не були включені в програму грошової допомоги УВКБ ООН раніше, а також не отримували грошову допомогу від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Заявки приймають і від тих, хто повернувся до свого постійного місця проживання, в тому числі з-за кордону.

За допомогою можуть звернутися родини, чий дохід менший за 6 318 гривень на людину, та які мають категорію вразливості:

• родина, яка має лише одного з батьків з однією або кількома дітьми або з людьми старшого віку (55 років і старше);
• родина, яку очолює одна самотня або кілька самотніх людей старшого віку (55 років і старше);
• людина старшого віку з однією чи кількома дітьми;
• родина з однією або кількома людьми з особливими потребами (ті, хто мають інвалідність чи хронічні захворювання).

Читайте також:

• 2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”
• ВПО можуть отримати нову гуманітарну допомогу від Червоного Хреста: як подати заявку
• Гуманітарна допомога онкопацієнтам: як отримати нову підтримку від ГО “Афіна. Жінки проти раку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!