Написання мотиваційного листа при подачі своєї кандидатури на роботу або на навчання є дуже важливим процесом. Він демонструє представникам компаній або навчальних закладів вашу мотивацію, описує кваліфікацію та рівень зацікавленості.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультанткою в Robert Walters Japan Даною Окоманюк, яка розповіла нам про основні правила написання мотиваційного листа.

Як написати мотиваційний лист 

Мотиваційний лист — це важливий інструмент для створення позитивного враження про вас у роботодавців або приймальних комісій університетів, який часто використовують по всьому світу. Йому потрібно приділити достатньо уваги та часу, адже лист повинен бути якісним і виразним. Ігнорувати цю частину подачі документів не варто, адже так ви знижуєте свої шанси на проходження на наступні етапи конкурсу на посаду або до університету. 

Чим важливий мотиваційний лист

Мотиваційний лист при вступі до університету або подачі документів на роботу є одним з ключових елементів вашого пакета документів. Його правильне оформлення підвищить вашу конкурентоспроможність серед інших кандидатів та абітурієнтів. 

На відміну від компаній, мотиваційні листи для вступу до університету чи інших навчальних програм завжди читають, пояснює Дана Окоманюк. Таким чином вибіркова комісія визначає, брати вас на навчання чи ні. 

Якими бувають мотиваційні листи

Перед тим, як оформити мотиваційний лист, треба розуміти, чим відрізняються ці документи залежно від місця подачі. 

Дана пояснює, що університет, представники факультету, освітніх програм тощо будуть зацікавлені в тому, щоб зрозуміти, який у вас напрямок дій, для чого вам це навчання та чому воно вас цікавить.

Водночас компанії будуть більше зацікавлені в тому, щоб побачити, який у вас досвід роботи в певних сферах або чи є ви хорошим кандидатом зі своїм кар’єрним баченням обов’язків.

Оформлення та структура мотиваційного листа

Перед тим, як почати мотиваційний лист, варто ознайомитися з основними правилами щодо його структури та оформлення. 

Приклади написання мотиваційного листа зазвичай містять буквально 3-4 абзаци, це вважається золотим правилом. Якщо при пошуку роботи варто зосередитися на структурі та кар’єрі, то мотиваційний лист для університету та інших навчальних можливостей може мати інші правила оформлення. 

Експертка додає, що при пошуку роботи цей лист має бути більш структурованим. Обсяг мотиваційного листа в середньому має бути не більше 1 сторінки, де:

• перший абзац — це висловлювання зацікавленості в певній ролі;
• другий абзац — це місце, де ви говорите про свій релевантний досвід, який вписується в цю роль;
• третій абзац — це розповідь про компанію або навчальний заклад та чим вони вас зацікавили;
• четвертий абзац — це загальний абзац, де ви говорите про те, що ви хочете працювати з цією компанією або навчатися в навчальному закладі. Обов’язково сюди треба додавати речення про те, що ви чекаєте на їх відповідь.

Найпоширеніші помилки у мотиваційних листах

Дана Окоманюк пояснює, що найбільш поширена помилка при створенні мотиваційного листа — це неуважність. 

Якщо мова йде про кар’єрний мотиваційний лист, то частою помилка є те, що люди забувають міняти ім’я компаній, якщо надсилають ці листи в кілька одночасно. Тому варто переконатися в тому, що коли ви відправляєте мотиваційний лист компаніям, ви завжди змінюєте інформацію: те, кому адресований цей лист, назву компанії, назву вакансії тощо. 

Читайте також:

• Стартувала реєстрація на НМТ-2024: як подати документи
• Міносвіти затвердило дати проведення та обов’язкові предмети НМТ-2024
• “Запуск Мрії буде проривом”: в Україні з’явиться інноваційний освітній застосунок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців.

Детальніше про те, як подавати заяву на отримання дозволу на зброю через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія”

На початку 2025 року в “Дія” з’явилася нова функція, яка дозволяє охочим подати заявку, щоб отримати дозвіл на зберігання, носіння або купівлю зброї. Також вона передбачає можливість згенерувати витяг із Єдиного реєстру зброї. При цьому раніше документальний дозвіл на зброю можна було отримати лише в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Для того, щоб в “Дії” з’явився дозвіл на зброю, потрібно:

• відкрити “Дію”, перейти у розділ “Документи”;
• знайти “Додати документи” та обрати “Дозвіл на зброю”.

Для того, щоб отримати витяг про володіння зброєю з Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ), потрібно:

• натиснути на три крапки біля дозволу в “Дії”;
• Або ж перейдіть у розділ “Сервіси” та знайти “Довідки та витяги”.

Хто може отримати дозвіл на зброю

Процедура отримання дозволу на зброю в Україні під час воєнного стану регулюється наказом № 170. При цьому вказана процедура напряму пов’язана з віком потенційного отримувача документа. Наразі в Україні можна отримати дозвіл:

• з 18 років на придбання холодної чи пневматичної зброї, а також придбання та зберігання (носіння) газових пістолетів;
• з 21 років на мисливську гладкоствольну зброю (рушниці чи дробовики);
• з 21 років на травматичну зброю (стосується лише для певної категорій громадян залежно від займаної посади та виконання службових обов’язків);
• з 25 років на мисливську зброю з нарізним дулом (гвинтівка AR-15 чи АК-47/АК-74).

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати дозвіл на зброю, потрібно надати наступний перелік документів онлайн (через сайт МВС) або особисто (в поліції):

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• медична довідка (форма 127/о, яку видають у поліклініці після огляду терапевта, психіатра та нарколога);
• сертифікат із курсів поводження зі зброєю;
• довідка про несудимість (її можна швидко отримати через додаток “Дія”).

Документ створюватиметься протягом 30 днів, під час яких правоохоронці перевірятимуть те, чи має громадянин або громадянка право на дозвіл.

Читайте також:

• У Дії анонсували нову можливість для власників житла на ТОТ
• Міжнародний Реєстр збитків відкритий у Дії: як мешканцям ТОТ занеси дані

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!