Створення мотиваційного листа / ілюстрація Бахмут.IN.UA
Написання мотиваційного листа при подачі своєї кандидатури на роботу або на навчання є дуже важливим процесом. Він демонструє представникам компаній або навчальних закладів вашу мотивацію, описує кваліфікацію та рівень зацікавленості.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультанткою в Robert Walters Japan Даною Окоманюк, яка розповіла нам про основні правила написання мотиваційного листа.
Як написати мотиваційний лист
Мотиваційний лист — це важливий інструмент для створення позитивного враження про вас у роботодавців або приймальних комісій університетів, який часто використовують по всьому світу. Йому потрібно приділити достатньо уваги та часу, адже лист повинен бути якісним і виразним. Ігнорувати цю частину подачі документів не варто, адже так ви знижуєте свої шанси на проходження на наступні етапи конкурсу на посаду або до університету.
Чим важливий мотиваційний лист
Мотиваційний лист при вступі до університету або подачі документів на роботу є одним з ключових елементів вашого пакета документів. Його правильне оформлення підвищить вашу конкурентоспроможність серед інших кандидатів та абітурієнтів.
Причина цієї важливості дуже класно відображена в самій назві. Адже він відображає вашу мотивацію. Людина, яка буде приймати рішення щодо того, чи взяти вас на якусь навчальну програму чи роботу, зможе зрозуміти хто ви та яка у вас мотивація. Цей лист — це непоганий індикатор того, що вами керує. Я можу сказати, як рекрутерка, що багато компаній їх, на жаль, не читає. Однак, я б радила їх все одно писати. Це показує хоча б те, що ви виділили час і знайшли можливість сісти, написати й пояснити, чому у вас цікавиться певна вакансія чи певна компанія,
Дана Окоманюк // СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультантка в Robert Walters Japan
Дана Окоманюк, СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультантка в Robert Walters Japan/ фото надане героїнею
На відміну від компаній, мотиваційні листи для вступу до університету чи інших навчальних програм завжди читають, пояснює Дана Окоманюк. Таким чином вибіркова комісія визначає, брати вас на навчання чи ні.
Якими бувають мотиваційні листи
Перед тим, як оформити мотиваційний лист, треба розуміти, чим відрізняються ці документи залежно від місця подачі.
Мотиваційний лист для пошуку роботи та мотиваційний лист для навчання, суттєво відрізняються. Один фокусується на навчанні, а другий фокусується на кар’єрі. Мотиваційний лист для навчання, він більш загальний. Читаючи його, люди будуть більше зацікавлені в тому, щоб почитати про ваші глобальні плани, цілі, ваші інтереси, чому вас цікавить ця навчальна можливість, як вона вписується у ваші подальші плани на життя, як вона вписується в те, що ви робили до того,
Дана Окоманюк // СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультантка в Robert Walters Japan
Дана пояснює, що університет, представники факультету, освітніх програм тощо будуть зацікавлені в тому, щоб зрозуміти, який у вас напрямок дій, для чого вам це навчання та чому воно вас цікавить.
Водночас компанії будуть більше зацікавлені в тому, щоб побачити, який у вас досвід роботи в певних сферах або чи є ви хорошим кандидатом зі своїм кар’єрним баченням обов’язків.
На відміну від резюме, мотиваційний лист дає більше простору для творчості / фото ілюстративне
Оформлення та структура мотиваційного листа
Перед тим, як почати мотиваційний лист, варто ознайомитися з основними правилами щодо його структури та оформлення.
Коли ми говоримо про ідеальний мотиваційний лист, то, швидше за все, апелюємо не до його структури та обсягу, а до його змісту. Це важливий момент, який відокремлює мотиваційний лист від резюме. Якщо в резюме важлива структура і важливо мати в ньому конкретні блоки, то мотиваційний лист, хоч і має стандартний шаблон, але він має більше можливостей для креативної реалізації,
Дана Окоманюк // СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультантка в Robert Walters Japan
Приклади написання мотиваційного листа зазвичай містять буквально 3-4 абзаци, це вважається золотим правилом. Якщо при пошуку роботи варто зосередитися на структурі та кар’єрі, то мотиваційний лист для університету та інших навчальних можливостей може мати інші правила оформлення.
Якщо ми говоримо про мотиваційні листи для університетів чи для інших навчальних закладів, тут кандидати, чиї мотиваційні листи вважаються найкращими, це ті кандидати, які вийшли за рамки того, що було прийнятним. Наприклад, писати про своє дитинство, про те, як ви любите певну професію, чи про те, як ви мріяли потрапити в той чи інший навчальний заклад дуже стандартно. Ті мотиваційні листи, які виходять за рамки цього, вважаються найкращими, унікальними та оригінальними. Тому тут не настільки важлива структура,
Дана Окоманюк // СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультантка в Robert Walters Japan
Мотиваційний лист допомагає роботодавцям зрозуміти, що ви за людина та чи підходите ви для роботи в їхній компанії / фото ілюстративне
Експертка додає, що при пошуку роботи цей лист має бути більш структурованим. Обсяг мотиваційного листа в середньому має бути не більше 1 сторінки, де:
перший абзац — це висловлювання зацікавленості в певній ролі;
другий абзац — це місце, де ви говорите про свій релевантний досвід, який вписується в цю роль;
третій абзац — це розповідь про компанію або навчальний заклад та чим вони вас зацікавили;
четвертий абзац — це загальний абзац, де ви говорите про те, що ви хочете працювати з цією компанією або навчатися в навчальному закладі. Обов’язково сюди треба додавати речення про те, що ви чекаєте на їх відповідь.
Найпоширеніші помилки у мотиваційних листах
Дана Окоманюк пояснює, що найбільш поширена помилка при створенні мотиваційного листа — це неуважність.
Це коли ви не перечитали текст кілька раз або коли ви допустили орфографічні помилки, пунктуаційні помилки, помилки при оформленні цього листа. Наприклад, можливо у вас відрізняється колір шрифту, можливо у вас текст різного розміру. Тобто ви не додивилися, ви не перевірили, ви не витратили час на те, щоб переконатися в тому, що у вас все добре. Це, на жаль, дуже сильно впадає в око людині, яка читає ваш лист і говорить про те, що ви вирішили просто зекономити час. Тому, моя найголовніша порада — це перечитувати та передивлятися мотиваційний лист декілька разів перед тим, як його надіслати та переконатися в тому, що у вас ніде немає помилок,
Дана Окоманюк // СЕО освітньо-карʼєрної платформи goodjob та консультантка в Robert Walters Japan
Якісний мотиваційний лист збільшить ваші шанси отримати запрошення на співбесіду / фото ілюстративне
Якщо мова йде про кар’єрний мотиваційний лист, то частою помилка є те, що люди забувають міняти ім’я компаній, якщо надсилають ці листи в кілька одночасно. Тому варто переконатися в тому, що коли ви відправляєте мотиваційний лист компаніям, ви завжди змінюєте інформацію: те, кому адресований цей лист, назву компанії, назву вакансії тощо.
Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA
Підйомна допомога при переїзді
За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.
Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.
Підстави для нарахування грошової компенсації
Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.
Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.
У яких випадках гроші не виплачують
Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.
Розмір виплат для військового та родини
Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.
Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.
Критерії для членів сім’ї
Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.
Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.
Процедура оформлення та терміни
Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.
На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.
За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.
Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.
Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.
Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових
Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.
У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:
Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.
Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів
Перший рік повномасштабної війни став переломним.
Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.
Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.
Культура
2021
2022
Зміна
Пшениця
381,7
183,1
−52%
Ячмінь
116,6
29,6
−75%
Кукурудза
56,0
17,2
−69%
Соняшник
358,4
116,3
−68%
Картопля
35,3
15,4
−56%
Овочі
16,1
6,9
−57%
Плодові культури
7,5
3,5
−53%
Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.
Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго
У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.
У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.
Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.
Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури
Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:
Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.
Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще
На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.
Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.
Кукурудза також втратила більшу частину площ
Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.
У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.
Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася
До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.
Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.
За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.
Найбільше скоротилися саме зернові культури
Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.
Культура
2021
2025
Скорочення
Зернові
597,1
106,0
-82%
Пшениця
381,7
49,9
-87%
Ячмінь
116,6
32,6
-72%
Кукурудза
56,0
18,2
-68%
Соняшник
358,4
81,4
-77%
Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.
Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур
Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.
У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.
Схожа ситуація і з іншими культурами.
Культура
Валовий збір 2024, тис. ц
Валовий збір 2025, тис. ц
Зміна
Зернові та зернобобові
3532,1
2068,6
-41,4%
Пшениця
2392,0
991,9
-58,5%
Ячмінь
680,3
825,9
+21,4%
Кукурудза
380,0
205,3
-46,0%
Соняшник
1711,7
967,9
-43,5%
Картопля
1162,8
937,3
-19,4%
Овочі відкритого ґрунту
958,7
830,9
-13,3%
Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.
Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше
На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.
Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.
Культура
Урожайність 2024 (ц/га)
Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця
24,9
27,3
Ячмінь
18,5
26,8
Кукурудза
19,6
12,8
Соняшник
16,6
14,3
Картопля
109,9
106,2
Овочі
161,1
160,8
Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.
Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади
Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.
Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.
Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри
За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.
Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.
Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.
Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни
Показник
2021
2025
Зміна
Зернові та зернобобові
597,1 тис. га
106,0 тис. га
–82,2%
Пшениця
381,7 тис. га
49,9 тис. га
–86,9%
Соняшник
358,4 тис. га
81,4 тис. га
–77,3%
Картопля
35,3 тис. га
8,8 тис. га
–75,1%
Овочі відкритого ґрунту
16,1 тис. га
5,1 тис. га
–68,3%
Плодові та ягідні культури
7,5 тис. га
1,9 тис. га
–74,7%
Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.
Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.
*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.
Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.
Валерія родом з Донеччини, дівчина навчається в двох університетах, один в Україні, інший в Словаччині. Героїня каже, що серед її іноземних друзів взагалі відсутній такий […]
Щеплення для дорослих є важливим процесом не тільки індивідуальному здоров’ю людини, але й має значний вплив на громадське здоров’я. Вакцини допомагають запобігти інфекційним хворобам, таким […]
Весною настає пора, коли одинадцятикласники готуються НМТ, після якого підуть в самостійне життя та вступлять до університету. Там їм доведеться розраховувати на власні сили, заробляючи […]