Бійці Сил оборони виконують бойове завдання / фото Генштаб
Минулої доби, 20 жовтня, Сили оборони України продовжили наступальні дії на Бахмутському напрямку. ЗСУ просунулись біля залізничної колії південніше Бахмута. Війська рф тримають оборону на схід від Кліщіївки.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що ЗСУ підійшли до залізничної колії на схід від Кліщіївки. Аналітик додав, що підрозділи російської 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (ПДВ рф) тримають оборону на захід від Зайцевого (5 км на схід від Кліщіївки). Західні експерти оцінюють, що 83-я бригада ПДВ, ймовірно, діє щонайменше на двох напрямках, зокрема і в західній частині Запорізької області.
Російське Міноборони заявило, що українські війська продовжували атакувати лінію Кліщіївка-Андріївка-Курдюмівка (7-13 км на південь від Бахмута).
Де наступали росіяни?
Напередодні російські війська продовжували наступ поблизу Бахмута. Відомий російський блогер заявив, що армія рф контратакувала під Кліщіївкою. Геолокаційні кадри, опубліковані 20 жовтня, показують, що окупанти трохи просунулися на північ від Кліщіївки.
Американські експерти додали, що ЗСУ відбили російські штурми поблизу Богданівки (5 км на північний захід від Бахмута), Хромового (2 км на захід) та Кліщіївки.
Мапа бойових дій під Бахмутом / інфографіка Інституту вивчення війни
В Україні тривають бойові дії, а лінія фронту рухається вглиб регіонів. Через російський наступ розширюється список територій, які є небезпечними для проживання, тому їхніх мешканців просять евакуюватися в безпечніші місця. Одними з тих, хто займається вивезенням і безоплатним розселенням людей є благодійний фонд “Схід SOS”. Зараз благодійники стикнулись з проблемою — в країні бракує місць для розселення людей старшого віку та людей з інвалідністю. Наразі черга на евакуацію та розселення сягнула понад сотню осіб.
Які проблеми спостерігаються в евакуації людей старшого віку та як їх можна подолати, редакції Бахмут IN.UA розповіла Катерина Скрипова — заступниця виконавчої директорки благодійного фонду “Схід SOS”.
Евакуація людей з інвалідністю та старшого віку: які є проблеми
Благодійний фонд “Схід SOS” щодня вивозить людей з прифронтових територій. Фахівці фонду проводять повний цикл евакуації, що включає:
виїзд з прифронтових територій;
розміщення в транзитному шелтері;
допомогу з оформленням чи відновленням документів;
розселення.
Щодня евакуаційні екіпажі фонду евакуюють представників маломобільних груп населення. Та зараз в евакуації спостерігаються проблеми, що спричинені критичним браком місць для розміщення людей старшого віку та людей з інвалідністю.
Перша проблема полягає в тому, що люди відмовляються виїжджати через те, що волонтери не можуть одразу дати чітку відповідь про майбутнє місце розселення.
“Ми людям не можемо сказати, куди вони поїдуть. Коли людина не знає, куди вона поїде, вона не хоче виїжджати. Бути вдома для них, тим паче для людей старшого віку, більш стабільно і більш зрозуміло. Люди добре їдуть, коли ми їм можемо показати, куди вони будуть потім розселені і яку вони отримають підтримку на місці розселення”, — каже Катерина Скрипова.
Якщо ж людина погоджується на евакуацію, спочатку вона потрапляє у транзитний центр, що розташований у Дніпрі. Там вона перебуває допоки їй не оформлять чи відновлять втрачені документи. Паралельно в цей час людині підшукують житло для постійного проживання.
Евакуація людини з інвалідністю / фото “Схід SOS”
Другою проблемою є те, що благодійники не мають сформованої бази житла для розселення. Через це виникають черги на евакуацію.
“З тих місць для постійного розселення особливо мало місць зі стаціонарним доглядом. І через це ми не можемо проводити евакуацію з прифронту в транзитний центр. І виходить, що в нас формується черга на евакуацію. Тобто люди залишаються у прифронті через те, що ми не можемо з транзитного центру розселити далі на стаціонарний догляд у більш безпечні регіони країни. Основна проблема в тому, що тих місць, які вже остаточні, їх дуже мало. У нас немає бази вільних місць для людей стаціонарного догляду. Це виглядає так, що ми їх в транзитний центр привезли і постійно шукаємо, де знайти місце куди можна розселити людину”, — розповідає Катерина Скрипова.
Скільки часу проведе людина у транзитному центрі до розселення на постійне місце спрогнозувати важко. Це залежить від кількох факторів, які індивідуальні для кожного.
“Це залежить від того, що треба зробити людині, щоб можна було її розселити. Бо розселення передбачає певний пакет документів, якщо йдеться про заклад стаціонарного догляду. Ми маємо зібрати цей пакет документів і направити людину далі на розселення. Це перше питання. Друге питання — знайти ці місця. Тобто, ми направляємо ряд листів по регіонах із запитом де є таке місце, куди б можна було відправити людину. Як тільки ми отримуємо відповідь, що є вільне місце в якомусь геріатричному центрі або терцентрі, ми починаємо готувати документи на розселення”, — зазначає фахівчиня.
За статистикою благодійного фонду “Схід SOS”, протягом двох останніх тижнів вдалось розселити 42 людини. Одночасно з цим є черга на евакуацію та розселення. За даними станом на вчора, 4 листопада, 30 людей чекають на евакуацію з прифронтових територій до транзитних шелтерів. Ще 120 людей вже евакуйовані, але чекають на подальше розселення.
Як вирішити проблему з розселенням? Пропозиції “Схід SOS”
Благодійний фонд “Схід SOS” розробив перелік пропозицій, які можна запровадити для вирішення проблеми. Це:
створення нових місця тимчасового проживання з урахуванням вимог безбар’єрності;
забезпечення присутності соціальних працівників у місцях тимчасового проживання;
створення транзитних пунктів з організацією стаціонарного догляду й підтримки;
розбудова системи підтриманого проживання та стаціонарного догляду.
“Ми є в робочих групах при міністерствах, ми постійно адвокатуємо питання, наприклад, про зниження критеріїв до закладів стаціонарного догляду по постанові 888 (ред. постанова з організації надання стаціонарного догляду ВПО старшого віку та людям з інвалідністю). Щоб можна було розширити список цих закладів. Так би заклади отримали фінансування і тоді могли більш продуктивно і ефективно забирати евакуйованих людей. Це наголошує не тільки наша організація, а й багато інших організацій, хто займається розстеленням і евакуацією. Але поки позитивного рішення в цьому немає і критерії поки не підлягають розгляду, це дуже повільна робота”, — зазначає Катерина Скрипова.
Частково вирішити питання може програма медсестринського догляду, яка запрацювала нещодавно. Однак вона не вирішить питання тривалого розміщення людей.
“Зараз стає трохи легше, бо ввели в дію постанову про медсестринський догляд. Там є розселення в лікарні і не тільки. Але питання в тому, наскільки довго там люди можуть перебувати. Для нас дуже важливо, щоб це був саме стаціонарний догляд, щоб людей потім не рухали, адже, скоріше за все, це буде їхнє місце, де вони будуть жити до кінця життя”, — зазначили в благодійному фонді “Схід SOS”.
Нагадаємо, що про евакуацію та розселення маломобільних людей звітує і Донецька ОВА. За словами обласної влади, протягом вересня безоплатний прихисток отримали понад 500 людей з Донеччини, серед яких 145 маломобільних осіб та людей з інвалідністю.
Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Вона створена для українців, які втратили свій дім через повномасштабне вторгнення. Подати її вже можна через портал “Дія”, заповнивши спеціалізовану форму.
Детальніше про те, як працює компенсаційний механізм та про подання заявки — на Бахмут IN.UA.
Як подати заяву про втрату житла до Реєстру збитків
У Реєстрі збитків, завданих агресією росії проти України, відкрилася нова категорія заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Скористатися нею можуть українці та українки, які втратили своє житло або місце проживання 24 лютого 2022 року або після цієї дати.
Заявки можуть подавати українці, чиє житло зруйноване, окуповане або стало непридатним для проживання внаслідок протиправних дій окупантів.
У спеціальному поясненні вказується, що заяви можуть стосуватися не лише втрати житла, а й втрати особистих речей, витрат на нове помешкання чи переїзд. Якщо ж ідеться про пошкодження або знищення нерухомості, така заява подається за категорією А3.1, а щодо рідкісних або особливо цінних речей — за категорією А3.7.
Подати заяву можуть лише громадяни України. Заяви від громадян рф не приймаються, окрім випадків, коли заявник доведе наявність іншого громадянства.
Як подати заявку
Подати заяву можна через портал “Дія” — за покликанням. Реєстр приймає електронні заяви та супровідні докази — документи, фото, відео чи інші підтвердження втрати житла.
Сама форма включає:
ідентифікаційні дані заявника (ПІБ, дата народження, громадянство, документи);
інформацію про житло — тип, адреса, площа, кількість кімнат, власність;
опис події, що призвела до втрати житла;
докази — фото, документи, офіційні довідки або інші підтвердження;
нова адреса проживання, якщо він відрізняється від поточної адреси;
орієнтовна сума вимоги заяви у межах репарацій.
Рішення про внесення заяви до Реєстру приймає Рада Реєстру збитків. Це рішення не означає автоматичного призначення компенсації — виплати здійснюватимуться майбутнім компенсаційним механізмом, який буде створено окремо. Після подачі рішення Реєстру буде повідомлено через “Дію”.
В Україні тривають бойові дії, а лінія фронту рухається вглиб регіонів. Через російський наступ розширюється список територій, які є небезпечними для проживання, тому їхніх мешканців […]
Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Вона створена для українців, які втратили свій дім через […]
На Донеччині планують запустити опалювальний сезон одразу в шести громадах області, рівень готовності яких становить 100%. Йдеться про Дружківську, Краматорську, Миколаївську, Слов’янську, Новодонецьку та Олександрівську […]
Російські військові на своєму пропагандистському каналі опублікували нові кадри з Бахмута. На знімках зафіксовані руйнування на вулицях в районі магазину “Ассоль”. Кадри зроблені 4 листопада 2025 року. […]
Часовоярська міська рада продовжує працювати в евакуації. У жовтні 2025 року громада придбала товарів та послуг на суму понад 440 тисяч гривень. Що саме купували […]
