У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може збільшуватися.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 122 будинки будуть без опалення

У Краматорську до 122 багатоповерхівок неможливо підключити опалення. Йдеться про будинки, в яких є суттєві пошкодження та ті, що розташовані в зонах підвищеної небезпеки.

У частині будинків для відновлення теплопостачання необхідно провести капітальні ремонтні роботи. Однак через активні бойові дії та постійні обстріли їх проведення неможливе. Водночас у деяких районах через обстріли неможливе своєчасне реагування на аварійні ситуації й обслуговування теплових мереж.

Серед будинків зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія без проведення капітальних відновлювальних робіт:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 4, 6А, 8;
• вулиця Богдана Хмельницького № 7;
• вулиця Водобаки № 17;
• вулиця Василя Стуса № 1, 2, 4, 9, 48, 50, 55, 61, 65;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 15, 17;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 38, 40, 42;
• вулиця Гідності № 8;
• вулиця Дружби № 37;
• вулиця Миколи Древетняка № 12;
• вулиця Марії Приймаченко № 1, 3, 9;
• вулиця П’ятого Липня № 5, 8;
• вулиця Проїзна № 112, 114, 116, 147, 149;
• вулиця Паркова № 56, 58, 83, 89, 91, 93;
• вулиця Прилуцька № 16;
• вулиця Рум’янцева № 19, 21, 23;
• вулиця Стрийська № 2;
• вулиця Старогородська № 16;
• вулиця Транспортна № 18, 22, 24;
• проспект Незалежності № 21, 38, 40А, 42, 53;
• вулиця Конрада Гампера № 7;
• вулиця Кришталева № 2, 8, 10;
• вулиця Катерини Білокур № 136, 138;
• вулиця Катеринича № 27, 29, 46;
• вулиця Біленьківська № 127;
• бульвар Краматорський № 10;
• бульвар Машинобудівників № 49, 51;
• вулиця Софіївська № 205, 209;
• вулиця Ярослава Мудрого № 51;
• вулиця Академічна № 78;
• вулиця Миколи Леонтовича № 2;
• вулиця Об’їзна № 14, 16, 18, 34, 36.

Також є окремий перелік будинків, розташованих у зоні підвищеної небезпеки. За цими адресами є ризики для цивільного населення та працівників комунальних служб, а також неможливе обслуговування теплових мереж:

• вулиця Дружби № 70;
• бульвар Краматорський № 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 13, 15, 19, 21, 27, 31, 33, 35, 37, 39;
• вулиця Марії Приймаченко № 5, 7, 11;
• проспект Незалежності № 54, 55, 56, 57, 58, 61, 67;
• вулиця Паркова № 54, 60, 99, 101, 103, 105, 107;
• вулиця Софіївська № 207;
• вулиця Леоніда Бикова № 1, 5, 9, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25.

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова та наслідки ворожих ударів.

Читайте також:

• Російський дрон вбив водія комунального підприємства у Краматорську
• “Росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку”: волонтер Богдан Зуяков про ситуацію на Донеччині
• У Краматорську таксист збирав координати для російських ударів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня.

Про це йдеться у щоденних зведеннях начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

Скільки людей виїхали з Донеччини за тиждень

У Донецькій області протягом 12-18 жовтня евакуювали 1 613 мирних жителів. Серед них 194 дитини. Кількість евакуйованих зростає.

Найбільше людей виїхали у четвер, 15 жовтня — 297. Майже стільки ж — 295 людей — евакуювали в неділю, 18 жовтня.

Щоденні показники евакуації були такими:

• 12 жовтня — 154 людини, з них 29 дітей;
• 13 жовтня — 241 людина, з них 35 дітей;
• 14 жовтня — 179 людей, з них 33 дитини;
• 15 жовтня — 297 людей, з них 28 дітей;
• 16 жовтня — 219 людей, з них 20 дітей;
• 17 жовтня — 228 людей, з них 22 дитини;
• 18 жовтня — 295 людей, з них 27 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

• Понад 4 тисячі людей евакуювалися з Донеччини від початку жовтня: скільки мешканців залишаються в області
• Росіяни оголосили “програму переселення” для мешканців Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Добропілля
• Росіяни атакували пункт незламності у Словʼянську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!