У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження про створення комісії з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. До її складу увійшли п’ятеро працівників і працівниць Бахмутської міськради та психологиня Бахмутської БЛІЛ.

Чим займатиметься комісія та хто увійшов до її складу, йдеться в розпорядженні № 124рр.

Склад бахмутської комісії з розгляду звереннь щодо дискримінації, насильства та сексуальних домагань

Бахмутська міська військова адміністрація створила комісію з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. Вона збиратиме і розглядатиме звернення щодо цих фактів, передаватиме їх до поліції та пропонуватиме постраждалим безоплатну медичну, соціальну, психологічну допомогу.

Головою комісії призначено Сергія Родіна — заступника начальника Бахмутської МВА. До складу комісії також увійшли:

• Вікторія Завада — головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу Бахмутської міськради;
• Олена Кец — начальниця відділу кадрового забезпечення Бахмутської міськради;
• Катерина Літовченко — начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради;
• Юлія Макогон — психологиня КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут”;
• Тетяна Постоєва — спеціалістка першої категорії відділу молодіжної політики Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради.

Чим займатиметься комісія

У положенні про комісію йдеться, що її основними завданнями є:

• розгляд звернень;
• підтвердження або спростування фактів дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань;
• облік та узагальнення інформації щодо випадків дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань;
• подання пропозицій щодо заходів для запобігання дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.

Комунікація з людьми, які вважають себе постржадалими від дискримінації, насильства за ознакою статі або сексуальних домагань, та свідками може відбуватися очно або дистанційно. Окрім розгляду звернень, члени комісії інформуватимуть заявників про безоплатні медичну, соціальну, психологічну, правничу допомогу, консультації в центрах життєстійкості. За бажанням постраждалих можуть направити до загальних та спеціалізованих служб підтримки.

У разі виявлення ознак адміністративного або кримінального порушення комісія надсилатиме звернення до поліції або інших органів досудового розслідування.

Як подати звернення про дискримінацію, насильство за ознаками статі та сексульні домагання

Бахмутяни можуть подавати звернення в усній, паперовій та електронній формах. Надсилати їх можна на електронну скриньку довіри: [email protected].

Звернення в паперовій або електронній формі повинне містити:

• опис випадку/випадків, що, на думку заявника, може вважатися дискримінацією, насильством за ознакою статі та сексуальним домаганням;
• відомості про дату, час та місце, де стався випадок;
• відомості про людину, яка подала звернення (прізвище, ім’я, посада, адреса, контактні дані);
• відомості про людину, щодо дій якої подано звернення (прізвище, ім’я, посада, контактні дані (за наявності);
• інформацію про свідків події (прізвище, ім’я, посада, контактні дані (за наявності);
• інформацію про те, чи вживалися заходи з відновлення порушених внаслідок події прав;
• інформацію, з якої можна припустити наявність дискримінації, насильства за ознакою статі, сексуальних домагань (повідомлення, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (за наявності);
• спосіб інформування про результати розгляду звернення;
• підпис і дата звернення.

Анонімні звернення не розглядатимуть.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді затвердили нову програму національної ідентичності: деталі
• Виплати та лікування: як підтримують ліквідаторів ЧАЕС із Бахмута
• Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У школах на окупованій Донеччині розширюють заходи з мілітаризації дітей. З 1 вересня 2026 року в чотирьох містах так званої “днр” з’являться козацькі класи. Вчитися в них діти будуть починаючи з 5 класу. Мета таких шкільних утворень — залучення дітей до культури російського козацтва, яке підпорядковується владі рф.

Про це повідомляють росджерела.

Окупанти планують відкрити козацькі класи у школах Донеччини

У школах окупованої Донеччини з’являться так звані “козацькі класи”. Їх відкриють у чотирьох містах: Донецьку, Макіївці, Маріуполі та Докучаєвську. Про це повідомляє пропагандистське агенстство ДАН з посиланням на отамана “Союзу козаків новоросії” Олександра Єфременка.

Працюватимуть козацькі класи на базі шкіл. У них навчатимуться учні, починаючи з 5-го класу. Їхня мета — долучити дітей до культури російського козацтва.

Примітка. Російське козацтво — це військове об’єднання, яке історично сформувалося на стику Московського царства та Російської імперії. Історично не має нічого спільного з українським козацтвом, адже українські козаки боролись за створення власної держави, тоді як російські козаки були ресурсом для розширення і зміцнення Російської імперії. В сучасному контексті російське козацтво існує як воєнізована структура на службі держави і керується Радою при президенті рф у справах козацтва. Сучасне російське козацтво базується на поєднанні мілітаризму, православної доктрини та підтримки політики Кремля. Козацькі формування активно залучають до війни в Україні.

Основний акцент у навчальній програмі буде на вивчення історії козацтва та знайомство з козацькою історією рідного краю. Фактично дітям нав’язуватимуть наративи про спільну історію та культуру Донеччини і росії.

Окрім занять у школі, учнів планують залучати до участі у так званих “патріотичних” заходах. Які саме заходи це будуть, не повідомляється.

Долучатися до козацьких класів дітей мотивуватимуть привілегіями при вступі. Зокрема, випускники, які вчилися в козацьких класах, нібито, матимуть преференції при вступі до кадетських і козацьких корпусів та вищих навчальних закаладів, які входять до Асоціації козацьких вузів росії (ред. на сьогодні в цьому об’єднанні налічуються 29 російських ВНЗ).

Зазначимо, що окупаційна влада впроваджує агресивну політику інтеграції дітей і підлітків у російську систему. Зросійщувати дітей починають ще у школах. Одним із прикладів як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей є історія Олександри Кульгіної. На момент захоплення Донецька їй було 13 років, а сьогодні вона очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

• Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань
• Школярів в окупованому Донецьку долучають до юнармійських загонів: що відомо
• Вибори на руїнах: росіяни планують збирати голоси у знищених містах Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!