У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні готують новий проєкт житлового кредитування REACH, який має розширити доступ українців до іпотеки. Особливу увагу в документах приділяють внутрішньо переміщеним особам та іншим вразливим категоріям населення. Серед потенційних отримувачів такої підтримки можуть бути й ВПО з Бахмута. Водночас програма ще не запрацювала, а остаточні ставки, перший внесок та критерії для позичальників поки не затверджені.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала документи проєкту REACH та розповідає, що вже відомо про майбутню програму, яку роль у ній відводять ВПО та чого поки немає в затверджених умовах.

Що таке REACH та навіщо Україні нова програма житлового кредитування

REACH — це проєкт “Стійке, справедливе та доступне кредитування житла”, який Україна готує у співпраці зі Світовим банком. Його офіційний номер, P517177. Мета проєкту — розширити доступ до доступного житлового фінансування для українських домогосподарств, які зараз недостатньо охоплені такими можливостями, а також створити умови для розвитку сталого ринку житлового фінансування.

Фактично йдеться не лише про запуск ще однієї пільгової іпотечної програми. REACH має стати частиною ширшої реформи житлового кредитування в Україні.

Світовий банк у концептуальному документі проєкту звертає увагу на те, що український іпотечний ринок залишається дуже малим, його обсяг становить менш як 1% ВВП. Після початку повномасштабної війни головним рушієм іпотечного кредитування стала державна програма єОселя. Водночас майбутню систему хочуть зробити менш залежною виключно від державних грошей та активніше залучати до кредитування комерційні банки.

Саме тому REACH передбачає одразу кілька напрямів:

• реформування системи житлового фінансування;
• нову програму підтримки іпотечних кредитів із залученням коштів комерційних банків;
• технічну допомогу державним установам, які реалізовуватимуть зміни.

Чому REACH може бути важливим для ВПО

Внутрішньо переміщені особи окремо згадуються серед груп, яким планують приділяти особливу увагу під час реалізації майбутньої програми. Укрфінжитло зазначає, що нова програма підтримки іпотечного кредитування має бути орієнтована на українські родини та домогосподарства, які потребують доступніших умов придбання житла, з особливою увагою до вразливих груп населення та ВПО.

Проблема житла для ВПО залишається значною. У проєктних документах REACH зазначається, що частка власників житла серед ВПО суттєво нижча, ніж серед населення України загалом. Водночас сама згадка ВПО серед пріоритетних груп ще не означає автоматичного права на пільгову іпотеку. Майбутньому позичальнику потрібно буде відповідати критеріям програми, які мають остаточно визначити перед її запуском. Поки цих критеріїв немає.

Близько 30 тисяч домогосподарств: скільки людей можуть охопити програмою

У Плані залучення зацікавлених сторін REACH вказана орієнтовна кількість прямих бенефіціарів майбутньої програми підтримки іпотечного кредитування — близько 30 тисяч домогосподарств.

Цю цифру важливо правильно трактувати. Йдеться не про 30 тисяч ВПО і не про гарантовану видачу 30 тисяч кредитів виключно переселенцям. Це загальна орієнтовна кількість домогосподарств, які можуть стати прямими бенефіціарами програми. Але ВПО є однією з категорій, на які планують звернути особливу увагу.

Одна з ключових відмінностей REACH, це спроба активніше залучити до житлового кредитування приватні банки. Ідея полягає в тому, щоб комерційні банки використовували власні кошти для видачі іпотечних кредитів, тоді як державна та міжнародна підтримка допомагала б зробити ці кредити доступнішими для визначених категорій населення.

Це має відрізнятися від моделі, за якої доступність іпотеки значною мірою залежить від обсягу державного фінансування. Світовий банк пояснює необхідність змін, зокрема, тим, що українські банки після попередніх криз обережно ставляться до іпотечного та будівельного кредитування. Водночас банки мають ліквідність, яку потенційно можна залучити до фінансування житла.

У вересні 2026 року Мінекономіки та Укрфінжитло вже проводили публічні консультації щодо REACH. Під час них мали обговорювати, зокрема, концепцію нової програми підтримки іпотечного кредитування та збирати пропозиції від потенційних учасників, представників ринку, громадськості й медіа.

Чи відомо, під який відсоток ВПО зможуть отримати кредит

Наразі, з документи, який опублікований Міністерством економіки та довкілля України — ні.

Станом на початок жовтня 2026 року у відкритих офіційних документах проєкту немає остаточно затверджених умов, за якими можна було б сказати:

• якою буде процентна ставка для ВПО;
• яким буде мінімальний перший внесок;
• який максимальний дохід дозволятиме отримати підтримку;
• якою буде максимальна сума кредиту;
• які вимоги висуватимуть до віку та площі житла;
• які документи потрібно буде подавати;
• яким буде термін кредитування.

Тому порівнювати REACH із єОселею за конкретними ставками поки зарано. Наприклад, за чинною єОселею ВПО можуть отримувати кредити за визначеними програмою умовами. Однак автоматично переносити ці ж параметри на REACH не можна, остаточна конструкція нової програми ще формується.

Чи враховуватимуть доходи родини

Загальний напрям майбутньої реформи передбачає більшу адресність державної допомоги. Тобто підтримка має передусім спрямовуватися на домогосподарства, яким складно отримати іпотеку на звичайних ринкових умовах.

У документах Укрфінжитла раніше вже розглядалася можливість запровадження критеріїв доходу для державної іпотечної підтримки. Ідея полягає в тому, щоб більш заможні домогосподарства, які здатні самостійно отримати ринковий кредит, не користувалися субсидією на тих самих умовах, що й люди, яким така допомога справді необхідна. Однак конкретний максимальний дохід саме для учасників REACH наразі не варто називати, остаточних правил програми ще немає.

Скільки грошей планують спрямувати на REACH та коли він запрацює

У документі Світового банку проєкт має кілька фінансових компонентів. Зокрема, попередня структура передбачає близько 300 мільйонів доларів на напрям реформування системи житлового фінансування, 195 мільйонів доларів — на програму підтримки іпотечного кредитування та ще 5 мільйонів доларів — на технічну допомогу й інституційний розвиток.

Водночас сам проєкт REACH перебуває на стадії підготовки. Тому до остаточного затвердження проєкту його бюджет і структура ще можуть змінитися. 30 листопада 2026 року зазначене як орієнтовна дата розгляду та схвалення проєкту.

Водночас сама ця дата не означає, що вже 30 листопада українці зможуть подавати заявки на іпотеку. Зараз можна говорити лише про те, Україна та Світовий банк готують нову модель житлового кредитування.

До теми:

Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!