У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, передбачили нову фінансову підтримку. Грошова допомога надається у межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” за напрямом UCT2. Виплату можна спрямувати на базові потреби та облаштування після переміщення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога 12 300 гривень для переселенців

Реєстрацію на отримання коштів проводить БФ “Карітас Чернігів”. Підтримка призначена для нещодавно евакуйованих та переміщених домогосподарств. Допомога орієнтована на людей і родини, які залишили свої домівки протягом останніх 45 діб через бойові дії, постійні обстріли або офіційні рішення про евакуацію.

Подати заявку можуть домогосподарства, які:

• евакуювалися самостійно або примусово через безпекову ситуацію протягом останніх 45 діб;
• мають довідку ВПО, видану протягом останніх 45 днів, або інші документи, що підтверджують факт переміщення.

Допомога надається відповідно до визначених критеріїв вразливості.

Який розмір виплати

Розмір грошової підтримки становить 12 300 гривень на одну особу. Це одноразова виплата, яка розрахована на покриття базових потреб протягом трьох місяців.

Заявку можуть подати лише ті особи, які не отримували грошової допомоги від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Реєстрація можлива виключно протягом 45 днів із моменту переміщення.

Як подати заявку

Для опрацювання звернення необхідно попередньо заповнити реєстраційну анкету за посиланням. Після заповнення анкети з заявниками зв’яжуться фахівці для уточнення необхідної інформації. За детальною інформацією можна звернутися за телефоном: +38 (50) 614 2045.

Читайте також:

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 осіб, яких оцінювали в 11 номінаціях. Відзнаки отримали учасники, залучені до розвитку громад, волонтерської діяльності, освітніх та культурних проєктів, а також до ліквідації наслідків бойових дій. Серед учасників та лауреатів конкурсу відзначено представників Бахмутської громади.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Анна Павленко

Анна Павленко відзначена у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Вона є ученицею 10 класу загальноосвітньої школи №10 міста Бахмут. Займається легкою атлетикою та бере участь у предметних олімпіадах. Павленко очолює молодіжну раду Бахмутської громади на 2026–2028 роки та Обласну раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини. Вона працює з дітьми та реалізовує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Єлизавета Моренко

Єлизавета Моренко брала участь у номінації “Провідники знань”. 23-річна спортсменка має звання майстра спорту України міжнародного класу з сумо та входить до складу штатної збірної команди. Працює тренером-викладачем Бахмутської ДЮСШ №1. Вона здобула титул чемпіонки світу із сумо у 2023 та 2024 роках, а у 2025 та 2026 роках отримала золоті медалі на чемпіонатах Європи. Також вона організовує тренування для дітей-переселенців із Донецької області.

Олександра Шакалова

Олександра Шакалова представлена у номінації “Провідники знань”. Працює вчителькою фізичної культури Бахмутського навчально-виховного комплексу №11. З 2023 року керує освітньою локацією “З Бахмутом у серці”, яка функціонує у місті Кривий Ріг. Там вона організовує спортивні заняття та освітні заходи для дітей-переселенців.

Сергій Єщенко

Сергій Єщенко отримав відзнаку у номінації “Покликані рятувати”. Він працює в структурі ДСНС понад 14 років та обіймає посаду заступника начальника регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях у Донецькій області. Займався ліквідацією наслідків російських обстрілів, гасінням пожеж та евакуацією цивільного населення у Бахмуті, Покровську та Новогродівці. Нагороджений відзнаками “За оборону України”, “За участь в антитерористичній операції” та відомчими нагрудними знаками.

Олена Бабенко

Олена Бабенко стала учасницею у номінації “Енергія турботи та підтримки”. У межах роботи громадської організації “Ми з Україною” вона скоординувала понад 4000 адресних відправлень гуманітарної допомоги. Забезпечувала підтримку родинам з дітьми, людям з інвалідністю та сім’ям військовослужбовців. Також брала участь в інформаційній кампанії щодо присвоєння Бахмуту статусу міста-героя.

Ірина Денисенко

Ірина Денисенко стала лауреаткою у номінації “Творці змін та можливостей”. Вона входить до складу молодіжної ради та Регіонального молодіжного конгресу Донецької області. Очолює колектив “Бахмутського міського народного Дому”. Денисенко організовує заходи для переселенців, ветеранів та військовослужбовців, а також проводить заняття у Клубі української культури.

Владислав Воробйов

Владислав Воробйов відзначений у номінації “Творці змін та можливостей”. Він викладає клас ударних інструментів у Бахмутському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Створив ансамбль Drum-band “TakTon”. Його студенти здобули 28 призових місць на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.

Вікторія Кунєва

Вікторія Кунєва стала лауреаткою у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Працює викладачкою Болградської школи мистецтв імені Данила Крижанівського в Одеській області та є артисткою симфонічного оркестру. Вона організовує культурні вечори для адаптації внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та бере участь у благодійних концертах для збору коштів на потреби Збройних Сил України.

Читайте також:

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!