У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні оновили порядок видачі документів, що підтверджують статус членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби. Відтепер для отримання посвідчення за наявності відповідного рішення суду не потрібно проходити військово-лікарську комісію.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових

Уряд затвердив зміни до постанови, яка регулює процедуру видачі посвідчень сім’ям військових. Ключове нововведення стосується юридичного підтвердження факту смерті та спрощує процес збору документів для родичів.

Згідно з оновленими правилами, якщо суд оголосив військовослужбовця померлим або встановив юридичний факт його загибелі, родичам більше не потрібно отримувати додаткову постанову військово-лікарської комісії. Ця норма діє і в тих випадках, коли людина до рішення суду офіційно мала статус зниклої безвісти.

Отримане посвідчення є основним документом, який підтверджує відповідний статус члена сім’ї. Саме на його підставі родичам надаються пільги, гарантії та компенсаційні виплати, які передбачені законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Для оформлення документа родичам необхідно зібрати встановлений перелік паперів та звернутися до уповноважених органів.

Видачею посвідчень родинам своїх військовослужбовців займається безпосередньо Національна гвардія України. З моменту переходу цих повноважень до відомства, фахівці вже оформили та видали понад 5 500 відповідних документів. Робота з прийому звернень та видачі посвідчень триває.

Читайте також:

Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Департаменту активних дій ГУР МО України атакують логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під вогневим контролем української розвідки перебуває сухопутний коридор “Крим–Донецьк”, яким окупанти перекидають техніку та паливо.

Про це повідомляє ГУР.

Ураження росіян на шляху “Крим-Донецьк”

Підрозділи безпілотних систем Головного управління розвідки завдають ударів по логістиці російських окупаційних військ на шляху “Крим-Донецьк”. За даними розвідки, оператори дронів контролюють ділянки траси між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм. Саме цим маршрутом росіяни забезпечують так званий сухопутний коридор між Кримом і Донеччиною.

На оприлюдненому відео ГУР зафіксовано ураження російської техніки в тилу окупантів. Дрони вдарили по паливозаправниках, вантажівках та тралах. Кількість ураженої техніки не уточнюється.

Про втрати і збитки окупантів у ГУР не повідомляють.

Читайте також:

• Росіяни почали використовувати коней для військових цілей: що відомо
• Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”
• Що змушує російських військових наступати під Лиманом? Розповів представник Інгулецької бригади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!