У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про продовження реалізації експериментального проєкту, який передбачає надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з постановою №966, програма стаціонарного догляду та підтриманого проживання для людей старшого віку і громадян з інвалідністю діятиме до 8 серпня 2028 року.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Програма підтримки для ВПО похилого віку та людей з інвалідністю

За словами Павла Фролова, програма функціонує за базовим принципом “гроші ходять за людиною”. Фінансування не спрямовується на установи безпосередньо, а перераховується отримувачу соціальної послуги для подальшого розрахунку. Людина отримує право самостійно обирати надавача послуг серед доступних варіантів, до яких належать державні заклади, приватні компанії та фізичні особи-підприємці.

Водночас держава встановила граничні ліміти фінансування, які залежать від типу необхідної соціальної допомоги. Для покриття витрат на стаціонарний догляд виділяється сума до 16,2 тисячі гривень на місяць для однієї особи. Виплати на підтримане проживання становлять до 9,9 тисячі гривень на місяць. У випадках, коли фактична вартість послуг в обраному закладі перевищує обсяг державного фінансування, отримувач має право самостійно доплатити різницю.

Мета соціальної програми полягає у забезпеченні безпечних умов проживання та наданні побутової підтримки громадянам. У державному бюджеті на 2026 рік для реалізації цього проєкту передбачено 366,8 мільйона гривень. Вказаний обсяг фінансування розрахований на надання соціальних послуг для понад 2,3 тисячі внутрішньо переміщених осіб.

Алгоритм оформлення допомоги

Для отримання послуги громадянам потрібно звернутися до органу соціального захисту населення або Центру надання адміністративних послуг за місцем свого перебування. Після звернення проводиться обов’язкова оцінка індивідуальних потреб людини. На основі результатів цього оцінювання формується рішення про надання послуги, після чого отримувач переходить до етапу вибору конкретного надавача.

Читайте також:

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Суд ухвалив рішення щодо позбавлення волі терміном на 15 років із конфіскацією майна для 59-річної жительки міста Лиман за те, що вона передавала противнику інформації про розташування українських операторів безпілотних літальних апаратів.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Вирок за державну зраду в Лимані

На початку лютого 2026 року російський військовий із позивним “Шаман” проник на територію житлової забудови Лиману. Диверсант переховувався у приватному будинку. У цей час до оселі свого сина прийшла 59-річна місцева жителька для годування собак і виявила там представника російської армії.

Жінка не повідомила Збройні Сили України про виявлення військового армії рф. Натомість вона вступила з ним у розмову на побутові теми. Під час спілкування місцева жителька добровільно надала інформацію про тимчасову дислокацію українських операторів БпЛА на своїй вулиці. Вона вказала напрямок рукою та назвала приблизну відстань до розташування військових. Російський диверсант одразу передав ці дані по рації своєму керівництву для визначення цілі та подальшого вогневого ураження.

Через кілька днів українські підрозділи зачистили вказаний район Лиману, внаслідок чого російського розвідника ліквідували. Під час огляду його телефона військовослужбовці знайшли запис розмови з місцевою жителькою. Затримання жінки відбулося у травні 2026 року в іншому місті. До цього населеного пункту вона евакуювалася за допомогою українських військовослужбовців.

Досудове розслідування у цій справі здійснювало Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Жінку визнали винною за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України. Суд призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі та ухвалив рішення про конфіскацію її майна.

Читайте також:

Полювання дронами та розстріл цивільних росіянами на Донеччині: скільки фактів зафіксувала прокуратура

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!