У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовий Руслан Петренко із Часів Яру має великий досвід служби. У 2014-2016 році воював у зоні АТО, а з 2022 року боронив рідний край у складі Бахмутської ТрО. Зараз продовжує військову службу на Полтавщині. Руслан Петренко звернувся до редакції Бахмут IN.UA з проханням допомогти у зборі на підтримку бійців. Загалом планується зібрати 15 тисяч гривень на придбання набоїв для боротьби з FPV-дронами.

Про це пише Бахмут IN.UA.

Військовий з Часів Яру збирає гроші для побратимів

Руслан Петренко — військовий з Часів Яру. У 2014 році, коли почалася війна на сході України, він почав допомагати війську — був одним із перших волонтерів громадської організації “Бахмут Український”. Через деякий час сам долучився до захисту країни, воював у зоні АТО протягом 2014-2016 років.

У 2022 році Руслан Петренко вступив до лав Бахмутської ТрО попри те, що був обмежено придатним до служби. Чоловік добровільно став на захист Батьківщини. У грудні 2022 року ми публікували велике інтерв’ю з військовим, в якому він розповідав про зворотну сторону армії та труднощі, з якими стикаються військові.

У 2023 році Руслан Петренко звільнився зі служби. Через бойові дії та окупацію був змушений переїхати на Полтавщину. Тут чоловік вирішив продовжити службу.

Сьогодні Руслан Петренко служить в інженерному полку на посаді для бійців з обмеженою придатністю. Основний час служби проходить у Полтавській області, але є виїзди в зону бойових дій.

Зараз військовий і його побратими мають потребу в набоях до мисливської зброї. Її використовують для боротьби з FPV-дронами.

“В умовах сучасної війни ми застосовуємо мисливську зброю для боротьби з FPV-дронами. Є підрозділи, які виконують свої задання на 2-3 лінії, і в їхньому використанні бажано, щоб була мисливська зброя, карабіни і тому подібне”, — розповідає Руслан Петренко.

Набої для зброї не так легко знайти, оскільки заводи, які раніше їх виготовляли не працюють.

“Зброя у нас є, але немає набоїв. Набої спеціфічні, тому що заводи, де їх виготовляли, були в Херсонській і Луганській областях. У цьому і проблема, їх дуже важко знайти. Нам допомагає громадська організація мого побратима, з яким ми знайомі ще з часів АТО. Тому ми б хотіли організувати невеличкий збір у районі 15 тисяч. Бо ми самі, окрім цих потреб, маємо витрати на автомобілі, ремонти і так далі”, — зауважив військовий.

Хто допомагає військовим з набоями

Із забезпеченням набоїв для мисливської зброї, якою збивають ворожі FPV-дрони, військовим допомагає ГО “Спортивний стрілецький клуб “4.5.0”. Її заснував у Тернополі офіцер і ветеран російсько-української війни Валерій Репіленко. Разом з Русланом Петренком вони познайомилися ще з часів АТО. Колись пан Руслан допомагав підрозділу Валерія Репіленка, а тепер тернопільський ветеран допомагає йому.

“Руслана Петренка я знаю особисто з 2014 року, коли ми стояли з 24-ю бригадою в селищі Кримське. Я був командиром мінометної батареї, а він, як волонтер з Бахмута, допомагав нашому підрозділу. Таким чином ми з Русланом здружилися і ця наша дружба тягнеться по нинішній день”, — розповів Валерій Репіленко.

Громадська організація Валерія Репіленка активно допомагає військовим, які несуть службу в кіл-зоні. Основна мета — це захист бійців від FPV-дронів.

“Наша громадська організація постійно займається допомогою Збройним силам України. Особливо в забезпеченні мисливською зброєю для збиття дронів. Ми вже закупили та офіційно передали у військо більше 70 одиниць зброї та десятки тисяч набоїв до мисливської зброї в 12-му калібрі”, — каже Валерій Репіленко.

Допомогу переважно надають штурмовим підрозділам, які виконують бойові завдання на лінії зіткнення. Оскільки в умовах навали дронів штурмовики вимушені діставатися до бойових позицій пішки. Щоб дістатися неушкодженим, бійцям необхідні помпова рушниця і набої до неї, які зараз є найдієвішим захистом від ворожих дронів.

Як допомогти військовим

Редакція Бахмут IN.UA відкрила банку для допомоги військовим. Мета збору — 15 тисяч гривень. Зібрані кошти планують витратити на набої до мисливської зброї.

Долучитися до збору можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:

• “Поки не поверну свій Сіверськ, війська не покину”: історія військової Лілії Ярошевської
• “На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини
• “Допомагаю війську, бо без нього не буде нічого”: історія волонтерки Жанни з Бахмута, яка закриває збори для ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23 вересня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 23 вересня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!