У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала інструкцію щодо замовлення пенсійного посвідчення

Як отримати пенсійне посвідчення

Документ виготовляється на основі запиту до Пенсійного фонду України (ПФУ) після того, як людині вже призначили пенсію. Якщо ж отримувач виплат є неповнолітнім або визнаний недієздатним, усіма формальностями займаються його батьки чи законні опікуни.

Сьогодні держава пропонує два зручні способи оформлення посвідчення: класичний візит до установи або ж дистанційна подача заявки через інтернет.

Оформлення під час особистого візиту до ПФУ

Для того, щоб отримати посвідчення офлайн, необхідно завітати до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду та написати відповідну заяву. З собою потрібно мати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України або документ, що підтверджує повноваження законного представника;
• ідентифікаційний код або паспорт із відміткою про відмову від коду через релігійні переконання;
• кольорове фото розміром 3х2,5 сантиметра, зроблене не пізніше ніж за останні шість місяців, на якому обличчя займає 70-80 відсотків площі;
• зразок підпису для замовлення електронного варіанту посвідчення.

Виготовлення документа триває до 30 календарних днів.

Як замовити документ онлайн

Замовити посвідчення можна через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього необхідно виконати наступні дії:

• авторизуватися на порталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• знайти розділ “Щодо пенсійного забезпечення” та обрати пункт “Заява на виготовлення пенсійного посвідчення”;
• обрати формат документа;
• заповнити онлайн-форму та завантажити підготовлені скан-копії документів;
• натиснути “Сформувати заяву”, перевірити введені дані, підписати анкету електронним підписом та надіслати заявку.

Контролювати етапи виготовлення посвідчення можна на сайті через розділ “Мої звернення”, де відображається статус обробки запиту.

Читайте також:

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей старшого віку на ринок праці та забезпечення їм гідних умов.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Богдан Матвійчу, директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Працевлаштування переселенців віком 50+

Проєкт “Досвід має значення” стартував у травні 2026 року. На порталі Державного центру зайнятості створено платформу для швидкого зв’язку між кандидатами та компаніями. Алгоритм взаємодії побудований на таких кроках:

• роботодавці розміщують вакансії та зазначають, які навички хочуть посилити у працівнику;
• люди з досвідом вказують бажане місце роботи, очікувану заробітну плату та готовність до швидкого перенавчання.

В Європі середнім віком вважається 60-65 років, проте через умови війни в Україні фокус змістився. Програма орієнтована саме на людей віком 50+, пропонуючи швидкі інструменти для їхнього повернення на ринок праці.

Результати першого місяця

Швидкий механізм зв’язку продемонстрував результативність одразу після запуску. З травня до проєкту долучилися 1700 осіб. З них 340 кандидатів вже працевлаштовані.

Загальна статистика працевлаштування та підтримки внутрішньо переміщених осіб має такі показники:

• 290 тисяч переселенців працевлаштовані;
• 19 тисяч осіб пройшли професійне навчання;
• 3,3 тисячі переселенців отримали гранти на власну справу.

Ці цифри розглядаються на тлі загальної кількості переміщених осіб, яка становить 4,6 мільйона. Для пошуку роботи переселенцям також допомагають платформи Work.ua та Robota.ua.

Адаптація та супровід

Проактивна політика зайнятості потребує розбудови системи супроводу людини на кожному етапі інтеграції. Працевлаштування стає ефективним після того, як людина отримує базові умови, зокрема хоча б тимчасове житло.

Зміни до постанови №3032 раніше визначали період першої адаптації тривалістю у три місяці. Наразі обговорюється необхідність збільшення цього терміну для успішного працевлаштування. Процес інтеграції включає кілька напрямків:

• соціальна адаптація;
• психологічна адаптація;
• професійне перенавчання.

Читайте також:

Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!