У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи з 2026 року зможуть заселятися у державну та арештовану нерухомість, що перебуває в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Уряд планує використовувати такі приміщення для потреб людей.

Про це повідомила Юлія Свириденко, премʼєр-міністр України.

Уряд передає державні та арештовані обʼєкти для розселення ВПО

У першому списку для розселення ВПО нададуть 112 обʼєктів — це житлові будинки спільного проживання, готельні приміщення, офісні будівлі та обʼєкти громадського призначення, розташовані в різних областях України.

Приміщення, що перебувають у власності держави або у користуванні державних органів і держкомпаній, а також арештовані активи під управлінням АРМА, будуть передані органам, які опікуються ВПО. Очікується, що люди зможуть користуватися житлом вже у першому кварталі 2026 року.

Крім того, Міністерство освіти і науки перегляне обʼєкти, які не використовувалися за призначенням у освітньому процесі протягом останнього року, і також передасть їх під потреби ВПО. Раніше було запроваджено механізм передачі таких активів новим управителям за 1 гривню.

Протягом місяця всі міністерства разом з держкомпаніями, ОВА та АРМА мають підготувати додатковий перелік обʼєктів для розселення ВПО. Процес координуватиме Мінекономіки.

До теми:

80 мільйонів гривень пропонують виділити з бюджету Бахмутської МТГ на житло для бахмутян в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повідомлення російських пропагандистських каналів про нібито повний контроль над містом Родинське на Донеччині не відповідають дійсності. Українські сили оборони продовжують утримувати місто, знищуючи ворожі штурмові групи.

Про це повідомили в 1-ому корпусі НГУ “Азов”.

Родинське, хто контролює

Російські ЗМІ та пропагандистські канали поширили інформацію про повний контроль росії над Родинським. За даними українських військових, ці повідомлення не відповідають дійсності.

Для показу у соцмережах нібито захоплення Родинського, російська армія використовує тактику просочення малих піхотних груп у населений пункт для встановлення прапору РФ. Такі групи зазвичай ліквідовуються підрозділами Сил оборони, але іноді встигають показати “прапор” на камеру.

Станом на зараз у Родинському тривають пошуково-ударні та оборонні дії українських військ проти ворожих штурмових груп.

До теми:

Росіяни розстріляли українських полонених у селі Шахове: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!