У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році народження дитини дає право на державну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Військовослужбовці, крім того, можуть отримати матеріальну допомогу від військової частини та скористатися відпусткою за сімейними обставинами.

Про це розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на Спілку ветеранів.

Яку допомогу може отримати військовий при народженні дитини

Якщо дитина народилася після 31 грудня 2025 року, один із батьків або опікун, з яким вона постійно проживає, може отримати 50 000 гривень одноразової допомоги від держави. Ця виплата не залежить від того, чи є один із батьків військовослужбовцем.

Для військовослужбовців ЗСУ народження дитини є підставою для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. У 2026 році її розмір становить місячне грошове забезпечення військовослужбовця. При цьому враховуються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, крім винагород.

Таким чином, військовослужбовець має право на дві окремі виплати:

• 50 000 гривень — державна допомога при народженні дитини;
• місячне грошове забезпечення — матеріальна допомога від військової частини.

Як отримати матеріальну допомогу

Для отримання виплати військовослужбовцю потрібно подати рапорт та документи, які підтверджують народження дитини.

Рапорт можна подати в тому числі й через застосунок “Армія+”.

Відпустка після народження дитини для військового

Військовослужбовець може отримати до 10 календарних днів відпустки за сімейними обставинами зі збереженням грошового забезпечення. Час на проїзд до місця проведення відпустки та назад до її тривалості не зараховується в межах встановлених законодавством обмежень.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат
• Спрощене повернення після СЗЧ: як військовим обрати частину та подати рапорт у 2026 році
• Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Укрзалізниця запроваджує нову систему тарифів на приміські поїзди. Вартість квитка тепер залежатиме від відстані поїздки.

Скільки тепер коштуватиме проїзд та де вже діють нові тарифи, розповіли в АТ “Укрзалізниця”.

Нові тарифи на приміські поїзди

Вартість проїзду залежатиме від однієї з шести тарифних зон:

• до 50 кілометрів — 30 гривень;
• від 51 до 90 кілометрів — 55 гривень;
• від 91 до 130 кілометрів — 75 гривень;
• від 131 до 170 кілометрів — 95 гривень;
• від 171 до 250 кілометрів — 115 гривень;
• понад 250 кілометрів — 150 гривень.

У межах однієї зони діятиме фіксована вартість квитка.

Де вже діють нові тарифи

З 15 вересня нова система працює у Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

З 22 вересня нові тарифи почнуть діяти в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Черкаській областях.

Надалі систему планують запровадити в інших регіонах України.

Чому Укрзалізниця змінює тарифи

В Укрзалізниці пояснюють, що приміські перевезення залишаються збитковими. На витрати компанії впливають, зокрема, подорожчання електроенергії, пального та інших ресурсів.

Також компанія зазначає, що не всі витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів компенсуються вчасно.

В Укрзалізниці очікують, що нова тарифна система дозволить скоротити збитки від приміських перевезень та спрямувати кошти на ремонт і модернізацію поїздів.

Читайте також:

Укрзалізниця запустила онлайн-продаж квитків на приміські поїзди та City Express: що потрібно знати пасажирам

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!