У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці ЗСУ атакували військові об’єкти російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під ударом українських захисників були локації в районі Покровська, Мирнограда і Перебудови Донецької області.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині 22 червня

Бійці ЗСУ завдають ударів по військових об’єктах російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакували локації росіян у районах Покровська, Мирнограда і Перебудови. Під ударом були пункти дислокації російських військових.

У районах Мирнограда та Перебудови українські захисники вдарили по пунктах управління БПЛА.

У районі Покровська уражено командно-спостережні пункти.

Втрати окупантів не уточнюються.

Читайте також:

• ЗСУ атакували командний пункт окупантів у районі Соледара
• Українські артилеристи атакували росіян дронами в тилу на Донеччині: відео
• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Учасники вступних випробувань до магістратури та аспірантури отримали доступ до запрошень-перепусток. В особистих кабінетах вже наявна інформація про дату, час та місце проведення єдиного вступного іспиту, єдиного фахового вступного випробування та єдиного випробування з методології наукових досліджень.

Детальніше про це розповіли в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Запрошення на ЄВІ та ЄФВВ

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2025 року № 1701 вступні випробування проходитимуть у дві сесії:

• основна: 26 червня — 14 липня; 
• додаткова: 3—21 серпня. 

З 19 червня перепустки розміщені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Вступники мають самостійно зайти до електронного кабінету та сформувати документ. Фахівці радять за можливості роздрукувати його.

Авторизація відбувається за номером екзаменаційного листка та вказаним у ньому PIN-кодом. Якщо учасник ще не отримав цей листок, необхідно звернутися до приймальної комісії закладу освіти, де відбувалася реєстрація.

Перелік обов’язкових документів

Для допуску до пункту тестування учасник повинен надати наступний пакет документів:

• екзаменаційний листок;
• документ, на підставі якого відбувалася реєстрація;
• запрошення-перепустка.

Відсутність цих документів є підставою для недопуску вступника до складання іспиту.

Заходи безпеки та тестування за кордоном

Через безпекову ситуацію загальний графік іспитів та адреси пунктів тестування не публікують у відкритому доступі. Учасників закликають не розголошувати деталі щодо місця і часу проведення випробувань.

Для громадян, які складатимуть іспити за межами України, час у запрошеннях вказаний за місцевим часовим поясом країни перебування.

Перенесення тестів на додаткову сесію

Існують випадки, коли вступник під час реєстрації обрав два предметні тести ЄФВВ, які збігаються в часі під час основної сесії. За таких обставин один з іспитів переноситься на додаткову сесію. Інформація про нову дату та місце проведення з’явиться в електронних кабінетах учасників не пізніше 26 липня.

Читайте також:

Соціальна стипендія для студентів-переселенців: критерії отримання та розмір виплат у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!