У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні мають право оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг за місцем свого фактичного проживання, незалежно від офіційної реєстрації (прописки). При цьому наявність укладеного договору оренди житла не є обов’язковою умовою для переселенців.

Детальніше про механізм оформлення та строки — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати субсидію

Згідно з чинними базовими розрахунками, родина має право претендувати на призначення житлової субсидії у тому разі, якщо її загальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують 15% від сукупного доходу всіх членів сім’ї.

Необхідні документи та способи подання

Для оформлення субсидії заявнику необхідно підготувати такий пакет документів:

• заяву встановленого зразка;
• декларацію про доходи всіх членів родини;
• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• дійсну довідку про наявність статусу ВПО.

Подати підготовлені документи переселенці можуть кількома зручними способами:

• офлайн або поштою — до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ);
• дистанційно — через вебпортал електронних послуг ПФУ або офіційний мобільний застосунок ПФУ;
• онлайн — через державний портал “Дія”;
• особисто — через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або уповноважену особу відповідної територіальної громади.

Строки опалювального сезону та особливості розрахунку

Опалювальний період для розрахунку субсидії офіційно триває з 16 жовтня до 15 квітня. Витрати на опалення за жовтень враховуються саме з 16 числа, навіть якщо фактичне подання тепла в будинки розпочалося пізніше. Субсидію за поточний жовтень українці отримають уже в листопаді.

Важливо: якщо родина подасть усі необхідні документи до 30 листопада поточного року, субсидія буде призначена заднім числом — від початку опалювального сезону (тобто з жовтня). Якщо ж заяву буде подано після 1 грудня, допомога призначатиметься лише з місяця фактичного звернення.

Родинам переселенців, яким житлова субсидія вже була успішно призначена ще з травня (на літній період), повторно звертатися з пакетом документів не потрібно — на новий опалювальний сезон її розрахують і подовжать автоматично. Єдиний виняток із цього правила становлять ті домогосподарства, які отримують цільову субсидію на придбання твердого або рідкого пічного побутового палива.

Читайте також:

На житлові ваучери для ветеранів ВПО у 2027 році планують залучити 10,1 млрд грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Званівська сільська рада провела п’ять державних закупівель. Загалом за цей місяць для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 169 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільрада: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Званівська сільська рада здійснила закупівлі на загальну суму 169 147 гривень. Основні витрати спрямували на обслуговування автопарку спецтехніки та придбання солодких подарунків:

• 68 500 гривень витратили на послуги страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
• 56 672 гривні загалом коштували подарункові набори цукерок “Годинник” вагою 700 грамів (закупівлю провели двома окремими тендерами на суми 29 601 гривня та 27 071 гривня);
• 26 175 гривень спрямували на послуги з технічного обслуговування спеціальної техніки (колісного екскаватора-навантажувача BOBCAT B780) на виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
• 17 800 гривень склали витрати на мастильні засоби для проведення ремонту спеціальної техніки.

Загалом закупівлі Званівської громади за жовтень 2026 року склали 169 147 гривень. Зазначимо, що сума витрат суттєво зросла порівняно з попереднім місяцем. До прикладу, у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік — трохи більше ніж 12 тисяч гривень. Найбільшу суму у жовтні виділили на страхування транспорту, а найдешевшою стала закупівля мастильних матеріалів.

Читайте також:

На що Бахмутська лікарня витратила понад 1 млн грн у жовтні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!