У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Печерський суд у Києві намагається затвердити угоду про визнання винуватості нардепа з Бахмутського округу Федора Христенка, обраного від забороненої партії ОПЗЖ. У Центрі протидії корупції (ЦПК) заявляють, що ця угода може бути елементом атаки на антикорупційні органи.

Про це йдеться на офіційному сайті ЦПК.

У Печерському суді намагаються затвердити угоду про винуватість нардепа Христенка

3 грудня Печерський районний суд Києва розглянув угоду про визнання винуватості народного депутата Федора Христенка, який був обраний від вже забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя”.

За даними організації, засідання відбувається без публічного доступу, а результати поки що не оприлюднені. Представники ЦПК зазначили, що були у суді, коли Христенко прибув під конвоєм.

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін припускає, що зміст угоди може містити вигадані свідчення проти детективів НАБУ та прокурорів САП. Він вважає, що цей крок є продовженням тиску на антикорупційну інфраструктуру.

Раніше Служба безпеки України доставила Христенка з Дубаю до України без застосування офіційної процедури екстрадиції. За даними ЦПК, спецоперацію курував заступник голови СБУ Олександр Поклад.

У ЦПК вважають, що СБУ намагалася змусити Христенка надати неправдиві свідчення на працівників НАБУ. Організація вважає, що саме це стало підставою для появи угоди про визнання винуватості.

Примітка. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора викрили Федора Христенка у державній зраді. Він був членом нині забороненої політичної партії “ОПЗЖ”. Згідно з матеріалами справи, парламентар був топовим агентом фсб рф. Він відповідав за посилення російського впливу на НАБУ.

Читайте також:

Федір Христенко: нардепу з Бахмутського округу оголосили підозру в держзраді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжується обов’язкова евакуація з дітьми. На території Донецької області залишається перебувати 12 690 дітей, з яких жодна не знаходиться на території активних бойових дій. Водночас 410 неповнолітніх є у населених пунктах, де оголошена евакуація у примусовий спосіб.

Про це під час брифінгу 3 грудня 2025 року повідомила Юлія Рижакова, виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей.

Евакуація дітей у Донецькій області

На території Донецької області триває евакуація дітей та членів їхніх родин із небезпечних регіонів. На території області залишається перебувати 12 690 дітей.

За даними Юлії Рижакової, у двох населених пунктах, де оголошена евакуація у примусовий спосіб, залишаються 410 дітей із 352 сімей:

• у місті Дружківка — 405 дітей із 349 сімей;
• у селищі Комишуваха Краматорського району — 5 дітей із 3 сімей.

Виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей додає, що за останній тиждень було евакуйовано 55 дітей із 39 сімей.

Скільки залишається людей у зонах бойових дій

Під час брифінгу начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін розповів про кількість людей, які знаходяться в зонах бойових дій. За його словами, кількість таких громадян та громадянок станом на 3 грудня становить 14 200 осіб.

На запитання редакції Бахмут IN.UA він уточнив, що в місті Покровськ знаходяться 1 250 осіб. Ще троє евакуювалися за минулий тиждень.

У Костянтинівці залишається 4 300 осіб. За минулий тиждень було евакуйовано близько 200 осіб.

Куди розселяють переселенців

За даними начальника відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Дмитра Пожарського, розселення евакуйованих здійснюється до:

• Одеської,
• Львівської,
• Полтавської,
• Кіровоградської,
• Вінницької,
• Івано-Франківської,
• Київської областей.

Крім того, він додає, що найближчим часом буде проведена евакуація маломобільних осіб, які наразі знаходяться у транзитному пункті евакуації в Дніпрі: спершу до Львова, а далі — за кордон, де їх розмістять у спеціалізованих закладах партнерських організацій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

Росіяни захопили селище на Донеччині і наближаються до Покровська: останні дані карти DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!