У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає придатність військовозобов’язаних і військовослужбовців до проходження служби за станом здоров’я. У разі якщо ВЛК визнає військового непридатним до подальшої служби, він має право ініціювати процедуру звільнення.

Детальніше про те, як саме подати рапорт на звільнення зі служби — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як написати рапорт на звільнення, якщо після ВЛК вас визнали непридатним до служби

Звільнення військовослужбовців за станом здоров’я передбачене Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Згідно зі статтею 26 цього закону, звільнення здійснюється:

• у запас — якщо військовослужбовець не досяг граничного віку перебування в запасі та визнаний ВЛК непридатним до служби з переоглядом через 6–12 місяців;
• у відставку — якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування в запасі або визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як розпочати процедуру звільнення

Для звільнення з військової служби необхідно подати рапорт командиру військової частини. У рапорті вказуються причини звільнення за станом здоров’я з описом наявних захворювань, травм або поранень та часу їх виникнення. До рапорту додаються медичні документи, що підтверджують стан здоров’я.

Разом із рапортом подається прохання про направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби.

Після погодження командиром військовослужбовець отримує направлення на ВЛК, яке підписується відповідними посадовими особами штабу або кадрового органу.

Документи для проходження ВЛК

Під час проходження ВЛК подаються:

• медична книжка;
• військовий квиток;
• фотокартка 3×4 см без головного убору (для амбулаторного огляду);
• службова характеристика;
• медична характеристика (у воєнний час подається за можливості).

У разі огляду з приводу поранень, травм, контузій або каліцтв, отриманих під час служби, додатково подається довідка про обставини їх отримання. Допускається подання завірених копій таких документів.

Оформлення звільнення

Після проходження ВЛК військовослужбовець отримує висновок про непридатність до служби. За потреби ВЛК може ухвалити постанову про тимчасове звільнення від виконання службових обов’язків строком до 30 календарних днів.

Висновок ВЛК надсилається до військової частини, де служба персоналу оформлює документи для звільнення та передає їх посадовій особі, уповноваженій ухвалювати відповідне рішення.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає посаду та виключається зі списків особового складу частини. Протягом п’яти днів після звільнення необхідно прибути до ТЦК та СП за обраним місцем проживання для взяття на військовий облік.

Як оформити рапорт на звільнення

У рапорті зазначаються:

• повне ім’я та посада командира, якому він адресується;
• назва документа — “Рапорт”;
• прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця;
• прохання про звільнення з військової служби за станом здоров’я з посиланням на відповідну норму закону;
• зазначення ТЦК та СП, до якого військовослужбовець має бути направлений для взяття на облік;
• інформація про відсутність претензій до військової частини та командування;
• перелік доданих документів;
• дата та підпис.

Ознайомитися з прикладом документа можна за посиланням.

Рапорт подається через встановлений порядок підпорядкування та є підставою для запуску процедури звільнення після рішення ВЛК.

Читайте також:

Затримка виплат військовим: куди звертатися у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Про це повідомив Павло Фролов — голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Рада ухвалила Закон про основні засади житлової політики: що він передбачає

Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Документ запроваджує сучасний підхід до житлової політики за європейськими стандартами та офіційно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року, який раніше діяв в Україні. Загалом закон передбачає запуск масштабної реформи житлової системи.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: держава має забезпечити відкриті та прозорі дані про житлові фонди, квартирні черги та службове житло.

Окремий блок присвячений розвитку соціального житла. Воно призначатиметься для ВПО і багатодітних сімей. Орендна плата за таке житло буде нижчою за ринкову.

Закон також передбачає формування фондів житла, яке не підлягатиме приватизації або відчуженню у приватну власність. Водночас вводиться механізм оренди з правом викупу: після 10 років оренди громадяни зможуть набути житло у власність, але скористатися цією можливістю можна буде лише один раз.

Окремо врегульовано питання службового житла. Воно надаватиметься громадянам, які працюють в іншому регіоні, і не підлягатиме приватизації.

Також документ закладає правові основи для реновації — комплексної модернізації застарілого житлового фонду. Крім того, передбачено створення Реєстру доступного житла. Його перший модуль — Реєстр житла для ВПО — вже формується за результатами інвентаризації всієї нерухомості.

Читайте також:

• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!