У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА опублікували проєкт бюджету Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Загальний обсяг бюджету становить 394,4 мільйони гривень. Доходи і видатки збалансовані на однаковому рівні.

Про це йдеться у проєкті бюджету, опублікованому на сайті Бахмутської міськради.

Проєкт бюджету Бахмутської громади на 2026 рік

Згідно з розпорядженням начальника Бахмутської МВА, загальний обсяг бюджету громади на 2026 рік становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 394,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 265,7 тисяч гривень.

Водночас у загальному фонді передбачено профіцит 80 мільйонів гривень, а у спеціальному — дефіцит на таку ж суму, що пов’язано з особливостями воєнного бюджетування.

У бюджеті закладено резервний фонд у 2 мільйони гривень, а також оборотний залишок коштів у 500 тисяч гривень.

Видатки з бюджету Бахмутської громади у 2026 році

Загальний обсяг видатків з бюджету становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 314,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 80,2 мільйонів гривень.

Проєкт бюджету визначає захищені статті видатків:

• оплата праці працівників бюджетних установ;
• нарахування на заробітну плату;
• придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
• забезпечення продуктами харчування;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• соціальне забезпечення;
• обслуговування місцевого боргу;
• поточні трансферти місцевим бюджетам;
• оплата енергосервісу.

Фінансування видатків у 2026 році здійснюватиметься лише в межах фактичних надходжень і в режимі економії. Розпорядники коштів не зможуть брати зобов’язання понад затверджені бюджетні призначення.

Борги за зобов’язаннями 2025 року, за якими не проведені розрахунки, вважатимуться кредиторською заборгованістю та підлягатимуть оплаті у 2026 році за наявності коштів.

Фінансове управління Бахмутської міськради отримало право розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах та брати безвідсоткові казначейські позики для покриття тимчасових касових розривів.

У разі ухвалення документ набере чинності з 1 січня 2026 року і діятиме до 31 грудня 2026 року. Контролюватиме його виконання буде начальник Бахмутської міської військової адміністрації.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді завершили прийом заяв на матеріальну допомогу на 2025 рік: що далі
• Як військовим з Бахмута отримати виплату після звільнення з полону
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 15 грудня, у Берліні завершилися переговори делегацій України та США. Україна готова розглядати варіант тимчасового припинення активних бойових дій, однак не погодиться на односторонній вихід українських військ із Донецької області.

Про це повідомляє німецьке видання Bild за підсумками переговорів президента Володимира Зеленського з представниками США в Берліні.

Берлін, переговори

15 грудня у Німеччині завершилися перемовини делегацій України та США. До Берліна прибули спецпосланці Трампа Світ Віткофф та Джаред Кушнер. Під час зустрічі сторони обговорювали так званий американський “мирний план”, який у європейських політичних колах раніше називали таким, що значною мірою відображає інтереси Кремля. За даними Bild, українська сторона дала зрозуміти: є межі компромісів, які Київ не готовий переходити.

Ключовою є ситуація з окупованими територіями. Один із пунктів запропонованого плану передбачає фактичне визнання Криму, а також Луганської і Донецької областей під контролем росії. Водночас у Херсонській та Запорізькій областях пропонується “заморозити” лінію фронту.

За інформацією Bild, Україна допускає можливість тимчасового збереження поточної лінії зіткнення, але категорично не приймає вимогу повного виведення Сил оборони з Донбасу. У Києві вважають такий сценарій неприйнятним з військового та політичного погляду.

Пропозиція США щодо Донеччини

Американська сторона, за даними видання, запропонувала компромісний варіант: відведення українських військ із приблизно 5 600 квадратних кілометрів Донецької області. Цю територію планували перетворити на “демілітаризовану економічну зону” без присутності російських військ.

Москва підтримала ідею, однак висунула додаткову вимогу, щоб замість регулярної армії в зоні перебувала росгвардія. В Україні таку ініціативу відкинули.

Контрпропозиція Києва

Президент Володимир Зеленський, за інформацією видання, запропонував альтернативний підхід. Він поставив питання симетричного відведення військ з обох сторін, а не лише з українського боку.

“Якщо українські війська відступають, наприклад, на п’ять-десять кілометрів, то чому російські війська не повинні відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”, — наголосив Зеленський.

Зустрічі між українською та американською делегаціями в Берліні наразі завершилися.

До теми:

Скільки часу росії потрібно, щоб окупувати всю Донеччину: аналіз Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!