У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Також після вчорашнього затишшя відновилися штурмові дії на Слов’янському напрямку. Водночас на Покровському та Лиманському напрямках спостерігається значний спад інтенсивності атак, а на Краматорському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де активність російської армії різко зросла. Українські військові зупинили тут 24 атаки (ще два боєзіткнення тривають), що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Противник вів наступальні дії в районах Костянтинівки, Іллінівки, Вільного та в напрямку Куртівки, Павлівки, Миколайпілля.

На Покровському напрямку інтенсивність боїв пішла на спад. Українські військові відбили тут 16 атак, що на 11 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися в районах населених пунктів Білицьке, Світле, Красноподілля, Мирне, Молодецьке та в напрямку Нового Донбасу, Добропілля і Сергіївки.

Зниження активності російських військ відбулося і на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 4 спроби противника просунутися, що на 4 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Новоселівка, Ставки та Діброва.

На Слов’янському напрямку фіксується поновлення штурмів. Противник здійснив 1 атаку в напрямку Пискунівки, тоді як попереднього дня на цій ділянці активних дій не фіксувалося.

На Краматорському напрямку протягом минулої доби противник наступальних дій не проводив, тоді як вчора українські військові відбили на цій ділянці 2 атаки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 830 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 702 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 667 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 47 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 3 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську 7 жовтня сталися дві атаки дронів на цивільний транспорт. FPV-дрон влучив у рейсовий автобус, унаслідок чого поранено водія. Ще один дрон атакував автомобіль, у якому їхало подружжя: 64-річний чоловік загинув, його дружина отримала поранення.

Про це повідомив Вадим Лях, очільник громади.

Дрони атакували автобус та автомобіль у Слов’янську

Близько 12:00 7 жовтня FPV-дрон влучив у рейсовий автобус маршруту №13 у Слов’янську. Внаслідок атаки поранення отримав водій. Після атаки рух автобусів за маршрутом №13 тимчасово призупинили.

Ще одна атака сталася близько 10:00 у віддаленому районі Слов’янська. За словами Вадима Ляха, дрон на оптоволокні вдарив по цивільному автомобілю, в якому перебувало подружжя. Унаслідок удару 64-річний чоловік загинув на місці. Його дружина отримала поранення та зазнала шоку.

До теми:

Скільки людей евакуювалися з Донеччини протягом вересня: у ОВА назвали цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!