У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині спостерігається різке зростання кількості охочих евакуюватися з Краматорська та Слов’янська. За словами волонтера та евакуаційника Богдана Зуякова, безпекова ситуація в цих містах суттєво погіршилася через інтенсивні удари ворожих безпілотників та керованих авіабомб.

Про те, як місцеві готуються зимувати в багатоповерхівках під обстрілами та чому волонтерам стало надзвичайно складно працювати — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації: хто і чому виїжджає

Як розповідає Богдан Зуяков, останнім часом евакуація з напрямку Краматорськ-Слов’янськ відбувається дуже активно. Різке загострення безпекової ситуації змушує виїжджати різні категорії населення.

“І родини з дітьми, і дідусі, бабусі — всі зараз хочуть виїхати. Якщо зазвичай ми найчастіше вивозимо старше покоління, то, наприклад, сьогодні була дуже інтенсивна евакуація, де було близько 15 людей віком 35-40 років. Це не дуже типова ситуація”, — зазначає волонтер.

Рушієм до виїзду для багатьох родин стало оголошення примусової евакуації дітей у Краматорську. Одразу після публікації цієї інформації волонтери отримали шквал дзвінків від сімей із дітьми. Також на настрої людей сильно впливають трагедії, такі як нещодавнє влучання у пасажирський автобус. Такі випадки сильно пригнічують місцевих і провокують сплески евакуаційних заявок.

“В цілому ми евакуюємо людей, які не мають надії. Часто таке відбувається, і це дуже погано… Дуже складно вірити в краще, коли кожного дня ми бачимо, що будинки знищуються цілими під’їздами, вигорають, прилітають КАБи, а потім ще й добивають дронами”, — ділиться евакуаційник.

“Росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку”

Безпекова ситуація у Слов’янську та Краматорську стала критичною. Працювати евакуаційним бригадам наразі надзвичайно складно.

“Частина наших бригад — це жителі Краматорська та Слов’янська. Ховати машину і пересуватися містом весь день стало вкрай важко через атаки дронів. На тому тижні ворожий безпілотник знищив нашу машину прямо під час евакуаційної місії. Це вже дуже схоже на ситуацію в Дружківці та Костянтинівці: треба постійно бути напоготові, дивитись у небо та суворо дотримуватися правил безпеки. Буквально росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку“, — наголошує Богдан Зуяков.

Підготовка до зими: буржуйки у квартирах

Попри наближення зими та розуміння того, що в багатоповерхівках, скоріш за все, не буде опалювального сезону, частина мешканців все одно залишається у містах та готуються доволі нестандартними методами.

“Є такі люди, звісно, готуються. Хтось сподівається на краще, хтось якось утеплює вікна, а дехто навіть ставить буржуйки прямо в квартиру. Тобто це такі досить топорні методи виживання, які однозначно порушують всі можливі правила пожежної безпеки, адже буржуйка в квартирі — це не те, що було розраховано для нормального життя”, — пояснює ситуацію волонтер.

Водночас він зазначає, що мешканці приватного сектору готуються до зими більш традиційно: поступово запасаються дровами та паливними брикетами, очікуючи на, можливо, найскладніший етап у житті прифронтового міста. Тим не менш, як вказує волонтер, 90% людей, які зараз звертаються з проханням про евакуацію — це саме мешканці багатоповерхових будинків.

Читайте також:

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали місцевого таксиста, якого підозрюють у співпраці з російською воєнною розвідкою. Чоловік збирав координати українських військових та енергетичних об’єктів, щоб передати їх російській стороні для підготовки ударів.

Про це повідомляє СБУ.

СБУ затримала таксиста, який збирав розвіддані у Краматорську

Служба безпеки України затримала у Краматорську місцевого таксиста. За матеріалами слідства, російська воєнна розвідка залучила його до збору інформації про місця зосередження особового складу та військової техніки Сил оборони.

Крім цього, чоловік мав передавати координати ключових електропідстанцій. Вони були потрібні рф для підготовки ударів для знеструмлення Краматорська та порушення його тепло- і водопостачання.

Житель Краматорська потрапив у поле зору російської спецслужби через антиукраїнські коментарі, які він залишав у Telegram-каналах. Згодом із ним зв’язався представник російської розвідки та запропонував співпрацю.

Чоловік збирав для росіян дані, пересуваючись містом на власному авто під приводом роботи таксистом. Під час поїздок він фіксував розташування об’єктів, які цікавили російську розвідку.

Також таксист намагався отримувати інформацію від пасажирів. Для цього він заводив розмови про ситуацію в місті та видавав себе за людину з проукраїнськими поглядами.

Співробітники СБУ затримали чоловіка за місцем проживання, коли він готував до відправлення нові координати. Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та мобільний телефон із доказами ймовірної співпраці з рф.

Слідчі повідомили таксисту підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права внесення застави. За скоєне чоловікові загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

Як СБУ викриває колаборантів на Донеччині та скільки вироків вже винесли за співпрацю з рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!