У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Увечері 13 серпня росія вдарила десятьма авіабомбами по Краматорську. Один з ударів прийшовся по багатоквартирному будинку. На місці влучання досі триває рятувальна операція, оскільки під завалами може бути людина.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на “Суспільне Донбас”.

Обстріл Краматорська 13 серпня, рятувальна операція

Увечері 13 серпня російська армія вдарила по місту Краматорськ. По місту поцілили десять авіабомб типу ФАБ-250. Вони влучили переважно у житловий сектор та об’єкти цивільної інфраструктури. Загалом зафіксовано пошкодження щонайменше 112 об’єктів.

Внаслідок атаки загинула одна людина. Ще 17 — отримали поранення.

Наразі біля багатоповерхівки, куди влучила одна з бомб, продовжується пошуково-рятувальна операція. Під завалами будинку може бути чоловік. Зв’язок з ним відсутній. Рятувальники розбирають завали зруйнованих під’їздів у пошуках людини.

Поки співробітники ДСНС розбирають завали, комунальні служби прибирають навколишню територію. Мешканці пошкодженого будинку намагаються забрати вцілілі речі.

Читайте також:

• Наводив удари на військових: у Краматорську затримали адміністратора місцевого телеграм-каналу
• З окремих територій Краматорської громади мають евакуювати у примусовий спосіб 525 дітей
• Російський дрон атакував фахівців комісії “єВідновлення” у Слов’янську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В європейських магазинах можна знайти сіль, на пачках якої видно впізнавану айдентику “Артемсолі” — синю шестикутну квітку. Та й сама біла упаковка з довгими вертикальними лініями нагадує українську “Артемсіль”. Продають сіль під назвою HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”). Сіль з такою назвою є в роздрібних магазинах та на європейських маркетплейсах, постачають продукцію в різні країни Європи. Насправді ж сіль “Хозяюшка” немає нічого спільного з “Артемсіллю”, а просто копіює її фірмовий дизайн.

Хто і де у Європі продає сіль, яка копіює фірмовий стиль “Артемсолі”? Розбиралася редакція Бахмут IN.UA.

Сіль, яку продають у Європі

12 серпня користувачка Threads під ніком galyaretka_ опублікувала допис з двома фото солі. Її продають в одному з польських магазинів, як зазначила користувачка. Дизайн пачки дуже нагадує фірмовий стиль бренду “Артемсіль”. На білій упаковці з довгими вертикальними лініями видно впізнавану айдентику “Артемсолі” — синю шестикутну квітку. Та сама сіль продається під назвою HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”).

На пачці, яку сфотографувала українка, вказано, що сіль виготовлена в Узбекистані. Дистриб’ютором товару вказана міжнародна група підприємтсв Monolith.

Примітка. Міжнародна група компаній Monolith є провідним гравцем на ринку східноєвропейських продуктів харчування та товарів для дому, які типово використовуються у країнах Східної Європи. Продукція Monolith спочатку призначалася для задоволення потреб росіян у Німеччині та емігрантів зі східноєвропейських країн. Сьогодні компанія є лідером у Європі з виробництва східноєвропейських продуктів харчування. Найвідомішою точкою продажу є німецька мережа супермаркетів Mix Markt.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дізнатися, хто постачає і продає цю сіль.

Де продають сіль, яка копіює дизайн “Артемсолі”

Фірмовий дизайн “Артемсолі” копіює бренд HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”). Ця сіль є у продажу в роздрібних магазинах. Також її можна знайти на європейських маркетплейсах.

У британському магазині “МАК”, який позиціонує себе як магазин автентичних продуктів харчування та товарів першої необхідності зі Східної Європи, сіль “Хозяюшка” можна придбати за 2,49 фунтів стерінгів (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 150 гривень). В описі товару вказано, що сіль виготовлена за європейськими стандартами (з приміткою DE на початку, що означає Німеччину). Походження товару вказане, як Євросоюз, але точна країна не уточнюється.

У німецькому магазині Terra Markt International цю сіль продають за 1,39 євро (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 72 гривні). Походження продукту не вказане.

А в європейському інтернет-магазині Posylka.de сіль “Хозяюшка” продають за 2,19 євро (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 113 гривень). В описі продукту вказано, що дистриб’ютором є група Monolith, а в походженні вказана Україна.

На фото, які представлені у маркетплейсах, можна знайти зображення бокової етикетки солі “Хозяюшка”. І на всіх цих фото можна прочитати, що за походженням сіль із Соледара. Ймовірно, раніше сіль дійсно експортувалася з “Артемсолі”, але після знищення підприємства у Соледарі і зміни країн-постачальників дизайн так і не замінили. Його досі використовують для продажу продукції.

Такий дизайн може вводити покупців в оману. Адже для емігрантів з України чи інших пострадянських країн пачка з характерною геометричною квіткою-кристалом асоціюється виключно із “Артемсіллю”. Щоб юридично мати право продавати такий продукт, виробник розмістив назву своєї торгової марки угорі, але повністю скопіював упізнавану айдентику “Артемсолі”.

Що відомо про бренд “Хозяюшка”

Офіційним власником міжнародної торгової марки HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”) у Європейському Союзі є Петер Шую. Інформацію про це знаходимо на платформі Trademark Elite. Петер Шую також є одним із засновників групи Monolith, про що йдеться на її офіційному сайті.

Бренд “Хозяюшка” орієнтований на дистрибуцію східноєвропейських харчових продуктів через німецькі та інші європейські мережі магазинів. Продукція бренду широка: бакалія, консерви, молочна продукція, риба, м’ясо і напівфабрикати.

Примітно, що офіційний логотип бренду, окрім самої назви HOSYAUSHKA містить ще й зображення жінки-господині. Всі продукти за фільтром бренду HOSYAUSHKA на сайті Posylka.de містять це зображення. Немає його лише на солі.

Та навіть попри відсутність графічного зображення, сіль належить бренду HOSYAUSHKA. Символ ® біля назви на пачці юридично підтверджує, що бренд пройшов повну реєстрацію саме в європейському правовому полі. Та і саме ця сіль є серед наявних продуктів в асортименті бренду.

Раніше редакція розповідала, що на окупованій Луганщині продають сіль в упаковках з етикеткою “Артемсолі”. Її можна зустріти в магазинах Сіверськодонецька та Лисичанська. Про походження цієї солі продавці не знають, і часто кажуть, що це “контрабанда”.

Читайте також:

• Підприємства на окупованій Донеччині шукають вихід на міжнародний ринок: з ким співпрацюють
• Продають копії українських цукерок: як окупанти заробляють на захоплених кондитерських фабриках у Донецьку та Луганську
• Чи можуть окупанти відновити підприємство Артемсіль?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!