У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні Костянтинівка регулярно згадується у зведеннях Генерального штабу ЗСУ через постійні штурми противника та обстріли з боку російської армії. Проте до початку повномасштабного вторгнення місто жило звичним мирним життям, розбудовувало інфраструктуру та плекало власну історію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Якою була Костянтинівка до війни

Мирний та живий — таким було місто Костянтинівка до війни Тоді воно було спокійним східноукраїнським населеним пунктом, де місцеві будували власне життя та жили у своєму темпі.

Редакція зібрала 10 архівних світлин, які нагадують про довоєнний вигляд населеного пункту на Донеччині. На цих знімках зафіксовані знайомі кожному місцевому мешканцю вулиці, архітектурні пам’ятки та спокійна атмосфера міста до того, як сюди прийшли росіяни.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процедура вступу до школи у 2026 році передбачає подачу заяв як в онлайн, так і в офлайн форматах. Батьки можуть скористатися цифровими сервісами для реєстрації дітей, а для внутрішньо переміщених осіб діють спрощені умови подачі документів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарахування до 1 класу у 2026 році: які документи потрібні

Згідно з оновленими правилами, процес подачі документів у 2026 році є гнучким. Батьки мають змогу подати паперові копії особисто у закладі освіти або заповнити електронну заяву дистанційно через систему АІКОМ, портал school.isuo.org чи застосунок “Дія”. Для зарахування до 1 класу необхідно підготувати:

• заяву про зарахування, яку подає один з батьків або законний представник;
• свідоцтво про народження дитини;
• медичну довідку № 086-1/о, яка вимагається виключно у випадку вибору очної або змішаної форми навчання;
• документ для підтвердження місця проживання, якщо родина претендує на першочергове зарахування за територією обслуговування навчального закладу.

При поданні електронної заяви через портал “Дія” або систему онлайн-реєстрації достатньо вказати реквізити свідоцтва про народження дитини, такі як серію, номер та дату видачі. Після цього система автоматично верифікує документ через державні реєстри. Присутність дитини під час подачі документів не є умовою для її зарахування до закладу освіти. Відповідальний працівник закладу перевіряє внесені відомості у системі АІКОМ, а при поданні заяви особисто або поштою — самостійно вносить реквізити документів до системи для перевірки.

Документальне підтвердження місця проживання

Для отримання права на першочергове зарахування до школи за територією обслуговування батькам необхідно надати документ, що підтверджує місце проживання дитини або одного з законних представників. До цього переліку належать:

• паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина, посвідка на постійне чи тимчасове проживання, посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту, а також довідка про звернення за захистом в Україні;
• довідка про реєстрацію місця проживання;
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• документ, що засвідчує право власності на відповідне житло, зокрема свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або договір купівлі-продажу;
• рішення суду про надання права на вселення до житлового приміщення, визнання права користування або права власності, яке набрало законної сили;
• документ, що засвідчує право користування житлом, наприклад, договір найму чи оренди;
• довідка про проходження служби у військовій частині;
• акт обстеження умов проживання;
• інший офіційний документ із інформацією про місце проживання.

Особливості подачі документів для дітей-переселенців

Для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура зарахування. Наявність довідки про взяття на облік як ВПО надає дитині право на першочергове зарахування до школи за місцем фактичного перебування. Реквізити довідки вносяться до системи АІКОМ, яка здійснює автоматичну перевірку документа через Єдину інформаційну базу даних про ВПО. Додаткові паперові підтвердження від батьків не вимагаються.

Діти зі статусом ВПО або особи, які мають посвідчення біженця, зараховуються до навчального закладу навіть за відсутності свідоцтва про народження чи медичної довідки № 086-1/о. У разі відсутності свідоцтва про народження керівництво школи зобов’язане прийняти дитину та невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцезнаходженням навчального закладу для допомоги в оформленні відповідного документа. У випадку відсутності паперового табеля чи виписки оцінок школа має право встановити рівень знань дитини самостійно або визнати результати на основі довідки з тимчасового закладу освіти. Письмова згода батьків на обробку персональних даних для системи АІКОМ не потрібна.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!