У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості та умови припинення допомоги. Розповідаємо, хто може розраховувати на виплати 2–3 тисячі гривень і що робити у разі їх скасування.

Які умови призначення виплат ВПО діють з 1 січня 2026 року

З початку 2026 року виплати для ВПО у розмірі 2–3 тисяч гривень призначаються за оновленими правилами. Один із ключових критеріїв — середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, який не має перевищувати 10 380 гривень. Для порівняння, раніше цей показник становив 9 444 гривень.

Зверніть увагу, що під час розрахунку враховується дохід за останні 3 місяці, який людина отримує “на руки”, тобто без урахування ПДФО та військового збору.

Для працездатних осіб віком від 18 років обов’язковою умовою залишається сприяння власній зайнятості. Це означає, що особа повинна:

• бути працевлаштованою;
• або зареєструвати ФОП;
• або отримати статус безробітного;
• або скористатися ваучером на навчання.

Хто має винятки

Вимога щодо працевлаштування не застосовується, якщо особа:

• є студентом денної форми навчання;
• здійснює догляд за дитиною до 6 років;
• доглядає за дитиною або особою з тяжкими захворюваннями;
• виховує малолітню дитину, яка навчається онлайн.

Якщо протягом трьох місяців після призначення допомоги працездатна особа не виконає жодної з умов щодо зайнятості, виплати ВПО припиняються.

У разі, якщо допомогу скасували без зрозумілих причин, ВПО має право звернутися до органу соціального захисту з вимогою надати обґрунтоване письмове пояснення. Саме таке рішення, за наявності підстав, можна оскаржити у судовому порядку.

До теми:

ЮНІСЕФ запускає в Києві програму підтримки дітей з інвалідністю: виплата 6500 грн. ВПО також можуть податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гуманітарний хаб “Єднання”, що функціонує у Кропивницькому, оголосив про початок збору заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога надається у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції (МОМ).

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, хто саме може розраховувати на підтримку та як подати заявку.

Про програму підтримки

Гуманітарний хаб “Єднання” продовжує розширювати співпрацю з міжнародними донорами для забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб. Цього разу відкрито реєстрацію на допомогу від Міжнародної організації з міграції. Ініціатива спрямована на підтримку родин, які через військові дії були змушені залишити свої домівки у Покровській громаді та знайшли тимчасовий прихисток у Кіровоградській області.

Цільовою аудиторією нової програми є конкретна категорія переселенців. Для участі у реєстрації заявники повинні відповідати двом обов’язковим критеріям:

• мати офіційно підтверджений статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), переміщеної саме з Покровської громади Донецької області;
• фактично проживати та бути зареєстрованим як ВПО у місті Кропивницький.

Відповідність цим умовам є ключовою для включення до списків отримувачів допомоги.

Реєстрація

Щоб претендувати на гуманітарну підтримку від МОМ, необхідно надати актуальні дані про свою родину. Для цього організатори створили електронну форму, яку потрібно заповнити онлайн за посиланням.

Читайте також:

Допомога ВПО в Тернополі: стартувала реєстрація на продуктові набори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!