У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мінцифри запустило послугу офіційного розірвання шлюбу в “Дії”. Тепер українці всього за кілька кліків можуть подати заяву про розірвання шлюбу, вибрати дату розлучення і вирішити, чи змінювати прізвище. Весь процес проходить онлайн, відвідувати ДРАЦС не потрібно.

Як розлучитися в “Дії”, розповіли в Міністерстві цифрової трансформації України.

Як працює розлучення в “Дії”

У застосунку “Дія” запустили нову послугу. Відтепер українці можуть подати заяву на розлучення та пройти весь процес розірвання шлюбу дистанційно. Послуга доступна для подружжя, яке спільно і добровільно вирішило припинити шлюб.

Для подружжя, в якого є спільні неповнолітні діти, така послуга недоступна. Для них розірвання шлюбу, як і раніше, відбувається через суд.

Як розлучитися в застосунку “Дія”: інструкція

Розірвати шлюб онлайн можна за таким алгоритмом:

• відкрийте застосунок “Дія” на своєму смартфоні;
• відкрийте розділ “Сервіси”, оберіть “Сім’я”, далі — “Розірвати шлюб”;
• ознайомтеся з інформацією та натисніть “Почати”;
• перевірте дані і підтвердіть, що не маєте неповнолітніх дітей;
• оберіть дату і час відеоконференції з реєстратором;
• визначте, яке прізвище хочете мати після розірвання шлюбу (для жінок);
• вкажіть дані для доставки свідоцтва про розірвання шлюбу.

Далі потрібно надіслати заяву своєму партнеру або партнерці. Він або вона має підтвердити її у своєму застосунку. Потім “Дія” автоматично перевіряє інформацію в ДРАЦС. Без згоди двох сторін подати заяву про розірвання шлюбу не вдасться.

Через місяць шлюб буде розірвано. Якщо за цей час ви зміните рішення, заяву можна відкликати, але не пізніше ніж за 4 години до відеоконференції.

Читайте також:

• У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків
• Як дізнатися, чи зарахували фізичну ідентифікацію в ПФУ: інструкція
• Електронна трудова книжка: куди звертатися, щоб її оцифрувати у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині планують оновити перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її планують оголосити у трьох населених пунктах Святогірської громади.

Про це під час брифінгу повідомила Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Примусова евакуація дітей у Донецькій області

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині планують розширити перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Планується, що її введуть у трьох населених пунктах Святогірської громади.

“Зараз буде розглядатися питання щодо проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб зі всієї території Святогірської громади. З населених пунктів, де ще залишилися діти”, — повідомила Юлія Рижакова.

На сьогодні обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб не оголошена у трьох населених пунктах громади. З решти, в тому числі й з міста Святогірськ, дітей евакуювали раніше.

Наразі у Святогірській громаді залишаються 61 дитина з 35 родин. Вони перебувають у селах: 

• Хрестище — 45 дітей;
• Микільське — 15 дітей;
• Адамівка — 1 дитина.

Рішення щодо оголошення примусової евакуації має ухвалити регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Після цього Донецька ОВА оприлюднить затверджений список населених пунктів разом з кількістю дітей, які мають бути евакуйовані.

Читайте також:

• Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій
• “Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами
• “Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!