У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються понад 200 дітей, 41 з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у чотирьох громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на лютий 2026 року

Станом на 25 лютого в Донецькій області залишаються проживати 11 635 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у чотирьох громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в місті Дружківка. Загалом у восьми населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 201 дитина.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Дружківська міська громада, місто Дружківка — 41 дитина (40 сімей);
• Андріївська сільська громада, село Сергіївка — 33 дитини (23 сім’ї);
• Миколаївська міська громада — 107 дітей (79 сімей);
• Святогірська міська громада — 20 дітей (13 сімей).

За минулий тиждень з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 87 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини
• “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів
• Кожний випадок розглядаємо окремо: яку допомогу з евакуацією і розселенням пропонує “Проліска” мешканцям Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України прийняла закон, який регулює соціальні, трудові та пенсійні права військовослужбовців і членів їхніх сімей під час проходження різних видів військової служби. Зокрема, ухвалений закон формує систему соціальних гарантій для військовослужбовців базової служби — до, під час і після її проходження.

Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.

Закон про соціальний захист військових: основні зміни

Сьогодні, 25 лютого, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13646 про соціальний захист військових і членів їхніх родин. Він регуляє питання соціальних гарантій, грошових виплат, пенсійних прав.

Закон передбачає такі основні зміни:

• працівники, які призвані або направлені на військову службу, зберігають своє місце роботи та посаду на час служби;
• передбачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки;
• час служби зараховується до стажу роботи, страховий стаж та вислуга років для пенсій і пільг;
• члени сімей військовослужбовців мають переважне право на працевлаштування, грошову допомогу при переїзді, оплату лікарняних і одноразову допомогу в разі загибелі чи поранення військовослужбовця;
• додаткові гарантії для військовослужбовців, звільнених з полону або інтернованих: збереження виплат, матеріальна допомога під час лікування, компенсації за тривалий стаціонарний догляд.

Окрім того, встановлено максимальні розміри одноразових виплат — до 15 мільйонів гривень — та порядок їх нарахування для військових і служб цивільного захисту.

“Ми пропонуємо чітке правило: загальний обсяг допомоги — ₴15 млн. Тобто якщо військовий отримав статус безвісти зниклого, його родина отримує виплати близько ₴120 тис. на місяць, а в разі підтвердження загибелі, рідні отримають виплату в такому розмірі, щоб загальна сума допомоги становила ₴15 млн. Це створює рівність, прозорість і зрозумілі гарантії для кожної родини — незалежно від дати чи обставин підтвердження статусу”, — пояснив міністр оборони України Михайло Федоров.

Також Михайло Федоров роз’яснив, як закон працюватиме на практиці для військових, які перебувають на службі і які повернулися з фронту.

Діючі військові мають гарантоване грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення. Передбачені відпустки за сімейними обставинами, лікування й реабілітація за рішенням ВЛК. Держава також забезпечує проживання, безоплатний проїзд і поштовий зв’язок.

Після повернення зі служби у військових зберігається право повернутися на роботу на посаду не нижчу за попередню. Передбачена допомога в розмірі середньої зарплати після постановки на військовий облік. Військові отримують можливість професійної адаптації, повноцінний страховий і трудовий стаж, а також право на щорічну відпустку вже в перший рік роботи.

Читайте також:

• Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна
• На Донеччині запровадили щомісячні виплати дітям загиблих, зниклих і полонених захисників: чи можуть їх отримати бахмутяни
• Чи мають право на матеріальну допомогу бахмутяни, призвані до лав ЗСУ до 2024 року. Роз’яснення від МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!