У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перед зимовим періодом кількість заявок на евакуацію майже подвоюється, а сам процес відбувається в умовах постійної небезпеки через загрозу ударних дронів. Водночас на Донеччині з’явилася тенденція на вивезення тіл загиблих.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Богдан Зуяков, волонтер, котрий займається вивезенням цивільного населення з Донецької області.

Евакуація з Донеччини

За словами Богдана Зуякова, евакуація з Донеччини продовжується стабільними темпами. Найбільше людей зараз евакуюють із Костянтинівки.

“Зараз це Костянтинівка. 90% евакуації — Костянтинівка“, — каже волонтер.

Він додав, що інколи евакуації здійснюють із Лиманської громади, зокрема Лимана чи Святогірська.

Зазвичай, до волонтерів за допомогою з евакуацією звертаються люди старшого віку. Проте, як вказує Богдан Зуяков, останні два тижні збільшилась кількість заявок на вивезення трупів та поранених.

Зростання кількості евакуацій перед зимою та небезпека

За словами волонтера, зима стабільно створювала умови, коли кількість заявок щодо евакуації суттєво збільшується. Цього року їх кількість зросла майже у два рази.

“Кожен рік ми бачимо, що на зиму люди виїжджають через те, що топити буде неможливо…“, — зазначає волонтер.

Богдан Зуяков також розповів про виклики й проблеми, які стають перешкодою. За його словами, найбільшою проблемою на маршрутах евакуації стали саме російські дрони.

“Ми виключно з дронами боремось. Найважчі — це дрони… Не було б дронів — все було б набагато легше“, — каже волонтер.

Він також додав, що рівень небезпеки залежить від напрямку та активності бойових дій.

“У Костянтинівці, наприклад, вже з Олексієво-Дружківки небезпечно, адже там постійно літають дрони. Якщо ми кажемо про якийсь Святогірськ, то там ще більш-менш проїхати можна“, — зазначає волонтер.

Куди розміщують евакуйованих

Щодо областей, куди найчастіше розселяють людей, він зазначив, що інформації про конкретні регіони не має, але повідомив, що вони знаходять прихисток по всім регіонам України.

Богдан Зуяков додав, що місць загалом вистачає на всіх.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

“У Дружківку заїжджаємо, але щодня уражені нові автівки”: як відбувається евакуація на Донеччині. Розповідає волонтер Євген Ткачов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська Госдума ухвалила у другому і третьому читаннях законопроєкт про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Таке житло будуть визнавати власністю російських регіонів та в подальшому можуть передавати громадянам рф.

Про це повідомляє пропагандистське агентство ТАСС.

Що передбачає російський закон про привласнення покинутого житла на ТОТ

Російські депутати ухвалили у другому та третьому читаннях законопроєкт “Про право публічної власності на житлові безхазяйні приміщення на території днр, лнр, Херсонської та Запорізької областей”. Він передбачає механізм, за яким покинуте житло забиратимуть у власність рф. У подальшому будинки та квартири зможуть передавати у володіння громадянам рф.

Згідно з новим законом, покинуті житлові будинки, квартири та кімнати визнаватись власністю регіонів або їх муніципалітетів. Згодом їх, нібито, планують передавати:

• у власність місцевим жителям, які втратили житло або чиє житло є непридатним для проживання внаслідок бойових дій;
• у володіння чи користування за договором найму громадянам рф;
• представникам російських органів влади, органів місцевого самоврядування, працівникам підвідомчих установ, включно з працівниками освітніх та медичних організацій (їм житло надаватимуть до 1 січня 2028 року);
• у володіння та користування за договором соціального найму місцевим жителям, які перебувають на обліку як такі, що потребують житлових приміщень.

Також цей закон передбачає привласнення росією критично важливих об’єктів інфраструктури, майнових комплексів промислових та інших підприємств у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях.

Читайте також:

• Пушилін повторює наративи: заявив, що ЗСУ “гальмують” відбудову Бахмута і Соледара
• Біженців з курська привезли до Маріуполя. Їх селять у квартири маріупольців
• Пушилін опублікував звернення до населення, але запити бахмутян проігнорував

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!