У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український ветеранський фонд Мінветеранів у партнерстві з агропромисловою компанією Kernel оголосили про запуск конкурсу фінансування бізнесу “Варто: 4 роки підтримки”, в межах якого ветерани та ветеранки зможуть отримати грант у розмірі до 1,5 мільйона гривень на відкриття власної справи.

Про це повідомили в Мінветеранів.

Грантова допомога для ветеранів

Конкурсна програма передбачає надання грантових коштів у діапазоні від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень на відкриття власної справи. Остаточна сума фінансування визначається індивідуально, залежно від якості бізнес-ідеї та обґрунтованості кошторису проєкту.

До участі в конкурсі допускаються заявники, які відповідають чітким критеріям. Подати заявку можуть:

• ветерани та ветеранки, зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП);
• ветерани, які перебувають на обліку як самозайняті особи;
• юридичні особи (компанії), засновниками яких на 100% є ветерани (за винятком громадських об’єднань та благодійних організацій).

Зазначається, що суб’єкт підприємницької діяльності (ФОП або компанія) має бути зареєстрований не пізніше ніж за один рік до моменту подання аплікаційної форми.

Обмеження за сферами діяльності

Програма “Варто: 4 роки підтримки” відкрита для бізнес-проєктів майже всіх напрямів. Проте існують винятки. У рамках цього конкретного конкурсу не фінансуються проєкти у сферах:

• виробництва харчових продуктів;
• переробки сільськогосподарської продукції;
• зберігання та логістики продуктів;
• організації громадського харчування.

Для підприємців, які працюють у цих нішах, у 2026 році буде оголошено окремий спеціалізований конкурс.

Як подати заявку

Щоб подати заявку, необхідно перейти на офіційну сторінку конкурсу на сайті Українського ветеранського фонду. Прийом заявок вже розпочато. Дедлайн подачі документів — 17 лютого, до 18:00.

Оголошення переможців заплановано на 24 квітня 2026 року. До цього переможці мають пройти три етапи:

• технічний відбір з перевіркою поданих документів на повноту та відповідність формальним вимогам конкурсу;
• експертне оцінювання проєктних заявок незалежними експертами на предмет життєздатності бізнес-моделі та реалістичності плану;
• публічну презентацію проектів перед комісією.

Читайте також:

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні проходить суд над митрополитом Арсенієм, настоятелем Святогірської лаври. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за поширення інформації про переміщення військових ЗСУ.

Детальніше про хід справи — в матеріалі Бахмут IN.UA

Що відомо про справу митрополита Арсенія

Інцидент, який став підставою для кримінального провадження, стався у вересні 2023 року.

За даними слідства, під час літургії митрополит Арсеній у своїй проповіді 2023 року розголосив вірянам інформацію обмеженого доступу. Зокрема, настоятель повідомив точні місця розташування блокпостів, а також пунктів дислокації підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України, Національної поліції та Сил оборони на території Святогірської громади Краматорського району.

Трохи доповнення тоді надала речниця прокуратури Галина Прищепа в коментарі “Суспільного”. За її словами, священник у своїй промові до парафіян митрополит не лише озвучив конкретні адреси блокпостів, але й візуалізував їх розташування, вказуючи напрямки рукою. Ситуація набула розголосу, оскільки відеозапис цієї літургії згодом був опублікований на офіційному сайті релігійної установи та поширений у місцевих Телеграм-каналах, що зробило чутливу інформацію доступною для ворога.

Крім того, досудове розслідування звернуло увагу на риторику вікарія до початку повномасштабного вторгнення. Слідство встановило, що митрополит неодноразово транслював прокремлівські наративи. Зокрема, у своїх численних інтерв’ю він називав збройну агресію рф проти України “громадянським конфліктом”.

У квітні 2024 року митрополиту Арсенію офіційно оголосили підозру. Його дії кваліфіковано за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України.

Йдеться про поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Сам намісник Святогірської лаври категорично не визнав своєї провини.

Продовження справи

Суди у справі митрополита Арсенія тривають з червня 2024 року, з квітня 2024 року священнослужитель перебуває під вартою. Проте, в жовтні 2025 року його випустили під заставу в розмірі 1 514 000 гривень. У той же день його затримали представники СБУ вже за новою статтею 436-2 Кримінального кодексу України — виправдування збройної агресії рф проти України.

На початку грудня 2025 року суд обрав запобіжний захід митрополиту у вигляді тримання під вартою до 3 лютого та обʼєднав два кримінальні провадження щодо нього в одне.

22 січня 2026 року відбувся черговий розгляд справи. За даними ухвали, опублікованої 24 січня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, митрополита Арсенія ще на 60 днів до 22 березня 2026 року без можливості внесення застави. Крім того, суд відмовив у клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу підсудному та відхилив заяви адвоката та трьох народних депутатів про передачу обвинуваченого митрополита Арсенія на особисту поруку.

За інформацією пресслужби Святогірської Лаври, адвокати Митрополита Арсенія планують подавати апеляцію на це рішення.

Читайте також:

На окупованій Донеччині передають персональні дані мобілізованих похоронним агентствам — активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!