У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада Донеччини заговорила про розвиток залізничного сполучення. Донецьк хочуть зв’язати поїздами з росією та окупованими територіями інших регіонів України.

Про це заявив ватажок “днр” денис пушилін.

Рф запускає рух потягів на окупованих територіях

Окупаційна влада на Донеччині поділилась планами щодо запуску поїздів. Залізницею хочуть сполучити окуповані міста регіону з росією.

Зокрема, ватажок “днр” пушилін заявив про запуск приміських поїздів з окупованого Іловайська в російський Ростов-на-Дону. У планах окупантів є продовження маршруту до Донецька, однак точних строків не уточнюють.

Окрім цього, окупанти хочуть налагодити залізничне сполучення з іншими окупованими територіями України. Зокрема, планується швидкісне приміське сполучення з Луганською, Запорізькою та Херсонською областями. Однак, ні строки запуску поїздів, ні міста, куди вони будуть курсувати, окупанти не повідомляють.

Також окупаційна адміністрація, нібито, обговорює запуск електричок між Донецьком та Маріуполем.

Читайте також:

• Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо
• Як переживають зиму на окупованій Донеччині
• Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дніпрі продовжують підтримувати внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток у місті. Благодійний фонд “Рішучі серця” анонсував відновлення щотижневої реєстрації на отримання продуктових наборів для вразливих категорій населення.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про умови отримання допомоги, категорії отримувачів та механізм подачі заявки.

Гуманітарна допомога в Дніпрі для ВПО

Благодійний фонд “Рішучі серця” здійснює видачу гуманітарної допомоги виключно для внутрішньо переміщених осіб, які зареєстровані та проживають у місті Дніпро. Важливою умовою є одноразовість отримання: заявку можуть подавати лише ті громадяни, які раніше жодного разу не отримували допомогу від цієї організації.

Реєстрація доступна для конкретних пільгових категорій переселенців. До переліку отримувачів входять:

• люди з інвалідністю I, II та III групи;
• пенсіонери віком від 60 років;
• багатодітні родини;
• родини з дітьми віком до 1 року та вагітні жінки;
• матері-одиначки (за наявності офіційного підтвердження статусу).

Запис

Запис на отримання продуктових наборів відбувається в онлайн-форматі. Форма реєстрації відкривається щотижня — у п’ятницю о 13:00.

Подати заявку можна через спеціальний телеграм-бот фонду за посиланням.

Видача продуктових наборів після успішної реєстрації здійснюється у місті Дніпро за адресою: проспект Лесі Українки, 36-А.

Які документи потрібні

Для отримання допомоги у пункті видачі бенефіціарам необхідно пред’явити оригінали документів, що підтверджують особу та пільговий статус:

• паспорт громадянина України;
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• свідоцтва про народження дітей (для родин з дітьми);
• документи, що підтверджують пільгову категорію (посвідчення про інвалідність, посвідчення багатодітної родини, медичні довідки про вагітність тощо).

Читайте також:

Допомога ВПО в Тернополі: стартувала реєстрація на продуктові набори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!