У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни не припиняють атакувати на Донеччині, основні штурми зафіксували на Костянтинівському напрямку. Відомо, що їм вдалося просунутися поблизу Берестка.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Донеччині

За даними аналітиків DeepState, за минулу добу противнику вдалося просунутися поблизу населеного пункту Бересток, що знаходиться безпосередньо біля Костянтинівки. Водночас, як вказують в Генштабі ЗСУ, інтенсивність боїв на цій ділянці залишається надзвичайно високою. Російська армія здійснила 22 атаки поблизу самої Костянтинівки, а також населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Русин Яр, Олександро-Шультине та Степанівка.

Відбиття атак на Покровському напрямку

Найбільший тиск з боку агресора зберігається на Покровському напрямку. Українські військові успішно зупинили 41 штурмову дію противника. Спроби прориву були спрямовані у бік населених пунктів Новопавлівка, Білицьке, Дорожнє, Вільне, Сергіївка та Кучерів Яр. Також росіяни атакували позиції українських військових в районах Родинського, Новоолександрівки, Никанорівки, Рівного, Молодецького, Покровська, Гришиного, Котлиного, Удачного, Муравки та Новопідгородного.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник сім разів намагався вклинитися в лінію оборони українських військ. Атакувальні дії росіян фіксувалися у бік населених пунктів Дробишеве, Ставки та Лиман.

Аналогічна кількість бойових зіткнень відбулася на Слов’янському напрямку. Агресор сім разів проводив штурмові дії, намагаючись просунутися в бік Рай-Олександрівки, а також у районах населених пунктів Ямпіль, Закітне та Різниківка.

Краматорський напрямок

На цій ділянці фронту спостерігалася найменша активність противника порівняно з іншими відтинками. За звітний період російські війська здійснили лише одну спробу атакувати позиції Сил оборони у бік населеного пункту Никифорівка.

Втрати росіян

За минулу добу росіяни втратили:

• особового складу —1 470 осіб;
• танків — 7 одиниці;
• бойових броньованих машин — 7 одиниці;
• артилерійських систем — 119 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниці;
• засоби ППО — 2 одиниці;
• гелікоптерів — 2 одиниці;
• БПЛА оперативно–тактичного рівня — 1 327 одиниці;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 375 одиниці;
• спеціальна техніка — 2 одиниці.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська та Мирнограда: дані DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині суд виніс вирок 32-річному чоловіку за допомогу російській армії у підготовці наступу на Костянтинівку. За державну зраду фігуранту призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Від переїзду з Луганська до вербування російським ГРУ

У 2018 році чоловік переїхав з окупованого Луганська до Костянтинівки. Він був прихильником загарбницької політики Росії та активно спілкувався у проросійських групах в месенджері Telegram. Під час повномасштабного вторгнення він познайомився в інтернеті зі співробітником головного розвідувального управління генерального штабу збройних сил РФ. Зловмисник добровільно погодився працювати на російські спецслужби та збирати дані у Костянтинівській громаді.

У серпні та вересні 2024 року завербований агент активно шукав місця розташування українських військових. Він вів спостереження за переміщенням техніки, зокрема танків та бойових машин піхоти. Зібрану інформацію він підтверджував скриншотами карт місцевості та передавав куратору разом із точними координатами.

Основними цілями шпигуна були мости та гідротехнічні споруди. У своїх звітах агент детально описував вразливі ділянки логістичних шляхів Сил оборони України. Більше того, чоловік ініціативно пропонував росіянам провести додаткову аеророзвідку над конкретними локаціями.

Мотиви злочину та арешт

Засуджений не приховував своїх намірів та щиро сподівався на окупацію регіону російськими військами. У листуванні він бажав своєму куратору берегти себе та підкреслював, що вони “роблять спільну справу”.

У жовтні 2024 року правоохоронці викрили та заарештували інформатора. Досудове розслідування справи проводили слідчі Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Прокурори Донецької обласної прокуратури повністю довели провину фігуранта за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!