У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Данська рада у справах біженців анонсувала нову допомогу для ВПО, які мешкають на Харківщині. Переселенці і переселенки можуть отримати до 1000 доларів на професійну освіту чи підвищення кваліфікації.

Про це повідомляє Данська рада у справах біженців.

Данська рада у справах біженців: допомога ВПО на Харківщині

Данська рада у справах біженців (DRC) оголосила реєстрацію на нову допомогу. Мешканці Харківщини можуть отримати до 1000 доларів на навчання — професійну освіту чи підвищення кваліфікації.

Програма розрахована на мешканців таких громад Харківської області:

• Вільхівська;
• Роганська;
• Безлюдівська;
• Мала Данилівська;
• Височанська;
• Дергачівська;
• Солоницівська;
• Пісочанська;
• Циркунівська;
• Золочівська.

Подаватись можуть люди, які:

• є безробітними або мають неповну зайнятість;
• не мають фінансової можливості самостійно оплатити навчання;
• мають мотивацію пройти навчання та застосувати отримані навички для працевлаштування;
• чітко розуміють, як обране навчання допоможе отримати роботу або збільшити дохід;
• попередньо визначилися з навчальним курсом (професією) та надавачем послуг з навчання.

Пріоритет надаватимуть людям вразливих категорій, зокрема:

• ВПО;
• одиноким батькам/матерям;
• людям з інвалідністю або хронічними захворюваннями, домогосподарствам, де є люди з інвалідністю;
• домогосподарствам з низьким рівнем доходу.

Які курси можуть профінансувати

Програма навчання має відповідати актуальним потребам місцевого ринку праці. Тривалість курсу не повинна перевищувати 6 місяців та має завершитись до листопада 2026 року.

Ви можете обрати курс на власний розсуд.

Як зареєструватися

Подавати заявки можна до 30 квітня. Анкета для заповнення заявки доступна за покликанням. Якщо вашу заявку відберуть для співбесіди, співробітники DRC зв’яжуться протягом 1-3 місяців від дати подання заявки.

Читайте також:

• Грошова допомога на Кіровоградщині: хто може отримати виплати від швейцарської організації
• Житловий ваучер на 2 млн гривень для ВПО: як забронювати кошти та придбати житло
• Безкоштовні квартири для ВПО: стартує відбір у “Чудо містечко Хансена”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині протягом минулої доби зафіксовано десятки бойових зіткнень. Найбільше штурмів було на Покровському, Костянтинівському та Лиманському напрямках.

Про це повідомляє Генштаб.

Бої за Донеччину: де ЗСУ стримують наступ росіян

Протягом минулої доби російські війська значно активізували наступальні дії на Донеччині. Найбільша кількість атак зафіксована на кількох ключових напрямках, де Сили оборони стримують просування ворога.

На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 42 штурмові дії окупантів. Бої точилися в районах населених пунктів Шахове, Новопідгородне, Білицьке, Родинське, Мирноград, Гришине, Котлине, Удачне та Покровськ. Також ворог намагався просунутися у напрямку Ганнівки, Нового Донбасу, Кучерового Яру та Світлого.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано 23 атаки. Окупанти штурмували позиції українських військових поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Берестка, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки.

На Лиманському напрямку противник здійснив вісім атак, намагаючись прорвати оборону поблизу Надії, Твердохлібового, Дробишевого, Ставків та Лимана.

На Слов’янському напрямку українські військові відбили чотири спроби наступу в районах Платонівки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

Водночас на Краматорському напрямку протягом доби наступальних дій з боку російських військ не зафіксовано.

Втрати російських військ за добу

За даними Генштабу, загальні втрати російської армії за минулу добу склали:

• близько 1000 військових;
• 1 танк;
• 9 бойових броньованих машин;
• 68 артилерійських систем;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 222 безпілотники;
• 217 одиниць автомобільної техніки.

До теми:

Люди виходять з Костянтинівки пішки: що відбувається з евакуацією на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!