У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на Національну нагороду “Партнери впливу”. Це відзнака для місцевих українських громадських та благодійних організацій, які працюють у сфері гуманітарного захисту.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили представники БФ “Право на захист”.

Нагорода “Партнери впливу” для українських ГО

Сьогодні, 24 серпня, благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на здобуття Національної нагороди “Партнери впливу” для місцевих організацій громадянського суспільства. Він триватиме до 13 вересня.

Нагороду можуть отримати місцеві українські ОГС, які працюють у сфері гуманітарного захисту. Діяльність організації має бути зосереджена в межах однієї-трьох областей, однієї громади або обмеженої кількості громад.

Заявниками можуть бути:

• громадські об’єднання — громадські організації та спілки, які мають статус неприбуткової організації та відповідають коду неприбутковості 0032;
• благодійні організації — благодійні фонди, благодійні установи та благодійні організації, які мають статус неприбуткової організації та відповідають коду неприбутковості 0036;

Організація має бути зареєстрована в Україні не менше ніж за два роки до дати оголошення прийому заявок на нагороду.

Не можуть подавати заявки:

• волонтерські спільноти та групи, які не мають статусу юридичної особи;
• органи місцевого самоврядування;
• комунальні та інші неприбуткові заклади й установи;
• міжнародні організації та їхні представництва в Україні.

Всього передбачені три номінації для нагородження та одна спеціальна відзнака від консорціуму PULSE.

Подати заявку на нагороду можна за покликанням.

Читайте також:

• З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі
• Новий закон про ВПО: чому правозахисники вимагають змінити правила обліку
• У Бахмутській громаді створять окрему програму підтримки ветеранів та родин загиблих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти атакували FPV-дроном чоловіка, який їхав на велосипеді в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Дрон був у засідці й, зафіксувавши чоловіка, прицільно атакував його. Відео з дрона опублікували самі ж окупанти.

Про це повідомляє Центр вивчення окупації.

Російський дрон атакував чоловіка у Василівській Пустоші

Російський дрон атакував велосипедиста в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Відео оприлюднили самі окупанти на каналі 3-ї загальновійськової армії зс рф.

На кадрах видно, що російський дрон був у засідці. Потім він зафіксував чоловіка, який їхав на велосипеді. Дрон піднявся у повітря і прицільно атакував людину. Видно, що велосипедист намагався здати назад та втікти, але йому не вдалося.

Видно, що чоловік був одягнений у цивільний одяг. При ньому не було зброї чи будь-яких речей з військовою символікою або пікселем.

Самі росіяни назвали цю атаку “знищенням живої сили противника”. Про долю чоловіка невідомо.

Читайте також:

• “Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині
• Донецька прокуратура повідомила про підозру росіянину, який стратив українського полоненого
• РФ намагається охопити Костянтинівку з двох флангів: у 93 ОМБр розповіли про тактику росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!