У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили понад 50 атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення та зміни в кількості штурмів порівняно з минулою добою — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генштабу ЗСУ, найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 53 атаки російської армії у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Горіхове, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне, а також у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Сергіївка та Новопавлівка. Порівняно з минулою добою інтенсивність боїв на цій ділянці зросла, оскільки напередодні тут було зафіксовано 47 штурмів.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 26 атак, що майже вдвічі перевищує показники минулої доби, коли відбулося 14 боєзіткнень. Наступальні дії проходили поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Русин Яр та у бік Миколайпілля, Вільного й Кучерового Яру.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 12 разів намагалася просунутися вглиб української оборони у бік Лиману, Дробишевого, Діброви та в районі Ямполя. Кількість атак на цій ділянці дещо зменшилася порівняно з учорашніми 17 спробами штурму.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили вісім спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у бік населених пунктів Рай-Олександрівка та Крива Лука. Інтенсивність боїв тут зросла порівняно з п’ятьма атаками, які фіксувалися минулої доби.

На Краматорському напрямку активність бойових дій залишається на рівні минулої доби. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі населеного пункту Тихонівка.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 000 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 3 одиниці;
• артилерійських систем — 39 одиниць;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 307 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 271 одиниця;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

ЗСУ відбили 47 атак на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Харкові анонсували збір заявок на отримання кормів для домашніх улюбленців. Отримати допомогу можуть ВПО з Бахмутської громади, які мають тварин. Подати заявку на отримання допомоги можна 27 травня.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Корми для тварин у Харкові

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків” розпочав збір даних ВПО з Бахмутської громади, які мають домашніх тварин. Їм пропонують допомогу кормами.

Подати заявку на отримання кормів можна у середу, 27 травня. Реєстрацію проводитимуть телефоном. Для отримання допомоги потрібно телефонувати за номером: +380 (66) 521 07 17. Дзвінки прийматимуть з 10:00 до 15:00.

Дату та час видачі допомоги повідомлять окремо.

Читайте також:

• Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити
• У Покровській громаді запустили програму допомоги: хто може отримати 500 грн щомісяця
• ВПО у Вінницькій області можуть подати заявку на ремонт житла

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!