У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Дружківка неможливо розпочати опалювальний сезон. На це вплинуло наближення лінії фронту і руйнування інфраструктури.

Про це повідомляє Дружківська МВА.

У Дружківці не буде опалювального сезону: що відомо

У Дружківці не відбудеться опалювальний сезон 2026-2027. На це вплинуло кілька причин:

• наближення лінії фронту;
• віднесення Дружківської громади до зони активних бойових дій;
• критичні руйнування об’єктів тепло-, водо- та електропостачання.

Центр обслуговування клієнтів “Дружківкатепломережа” припинив прийом споживачів.

При цьому припинення теплопостачання не звільняє людей від оплати фактично наданих послуг з постачання теплової енергії. Всім, хто має заборгованість і хоче її погасити, потрібно звернутися за телефоном: +380 (50) 347 0994.

Читайте також:

• На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться
• Оплата комуналки для ВПО: як не платити за послуги в покинутому житлі
• На Донеччині змінили порядок подачі сигналів системи повітряної тривоги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та проходження необхідних вступних випробувань.

Про це повідомили в МОН.

Нові дати основної вступної кампанії до аспірантури

Згідно з оновленим графіком, процес вступу на бюджетні та контрактні місця передбачає такі часові межі:

• подання заяв для участі у конкурсному доборі та реєстрація на іспит зі спеціальності триватиме до 18:00 7 вересня;
• вступні іспити зі спеціальності та інші передбачені закладами освіти оцінювання пройдуть у період з 8 до 21 вересня;
• надання рекомендацій до зарахування розпочнеться з 22 вересня;
• оновлення списків рекомендованих на бюджетні місця відбудеться до 26 вересня, це передбачено для випадків, коли окремі вступники не виконають вимог до зарахування;
• зарахування вступників, які отримали рекомендації та виконали всі вимоги, завершиться до 28 вересня.

Умови додаткового набору

Заклади вищої освіти мають право проводити додатковий набір студентів до аспірантури. Це стосується виключно контрактних місць за заочною або вечірньою формами здобуття освіти. Такий набір може розпочатися не раніше 29 вересня, а точні строки кожен заклад освіти визначає самостійно у своїх правилах прийому. Процес зарахування на ці місця має відбутися не пізніше ніж через 15 днів після завершення реєстрації заяв, але кінцевий термін встановлено до 15 жовтня.

Результати загальнодержавних випробувань Основна сесія іспитів “ЄВІ” та “ЄВВ” для вступників в аспірантуру відбулася в липні. Результати цих випробувань за шкалою від 100 до 200 балів будуть доступні до 7 серпня у персональних кабінетах учасників. Додаткова сесія випробувань пройде з 24 до 28 серпня, а оголошення її результатів заплановане до 4 вересня.

Іспит зі спеціальності та додаткові оцінювання

Другим етапом відбору є вступний іспит зі спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної освітньо-наукової програми. Цей іспит є обов’язковим для всіх вступників, включно з особами, які мають право на спеціальні умови вступу. Результат іспиту зі спеціальності становить 60 відсотків конкурсного бала.

Заклади вищої освіти також можуть встановлювати додаткові критерії оцінювання, серед яких співбесіди, інші іспити, а також презентації дослідницьких пропозицій або наукових досягнень. Перелік та порядок проведення таких оцінювань фіксується у правилах прийому конкретного закладу освіти.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!