У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 вересня відзначають День троянд. З цієї нагоди згадуємо Бахмут, який до окупації потопав у зелені та квітах. Зібрали фотографії троянд, які цвіли у різних куточках міста.

Бахмут, троянди

До теми:

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Уряд подав на розгляд парламенту проєкт державного бюджету на 2027 рік. У документі закладено суттєве збільшення фінансування заходів підтримки внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума передбачених коштів складає 83,2 мільярда гривень. Це на 11,6 мільярда гривень більше, ніж було виділено у 2026 році. Відповідно, номінальне зростання видатків на допомогу ВПО становить 16,2%.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Скільки передбачено коштів на підтримку ВПО в проєкті держбюджету-2027

У 2027 році уряд визначив ключовими пріоритетами підтримки переселенців збільшення фінансування житлових програм, надання соціальних послуг та інтеграцію у нові громади.

Вперше від початку повномасштабної війни видатки на базову допомогу на проживання ВПО не зменшуються. На цю статтю передбачено 39,6 мільярда гривень. Порівняно з 2026 роком сума зросла майже на 0,9 мільярда гривень, що становить збільшення на 2,3%.

Значно розширюється фінансування супутніх програм підтримки. На соціальні послуги для ВПО виділено 4 мільярди гривень, що демонструє зростання на 100%. На програми зайнятості спрямують 3,5 мільярда гривень із приростом у 52,2%.

Левова частка бюджету орієнтована на забезпечення переселенців житлом та виплату компенсацій за втрачену нерухомість. На підтримку тимчасового проживання ВПО передбачено 12 мільярдів гривень, що на 79,1% перевищує показники минулого року. Ще 1,5 мільярда гривень піде на будівництво та реконструкцію житла для тимчасового проживання.

Розподіл інших ключових видатків на житлові програми виглядає так:

• 11,5 мільярда гривень піде на компенсації за знищене майно (зростання на 6,5%);
• 8 мільярдів гривень закладено на житлові ваучери для ВПО з тимчасово окупованих територій та сертифікати “єВідновлення”, точний розподіл яких уряд визначить окремим рішенням;
• 5,5 мільярда гривень виділено на компенсації за знищене житло за програмою “HOME” (зростання на 5,8%);
• 3,7 мільярда гривень спрямують на покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою “єОселя” (зростання на 37%);
• 3,4 мільярда гривень призначено для виплат за програмою “єВідновлення” на ремонт пошкодженого житла (зростання на 6,3%).

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!