У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23–27 листопада молодіжний екопростір “Зелений Вал” від Greenpeace Україна долучиться до міжнародної ініціативи MAKE SMTHNG Week. У програмі — лекції, розмова про мистецтво й капіталізм, творчі посиденьки, гра-рефлексія та своп одягу. Усі зустрічі починатимуться о 18:00. Участь безоплатна для всіх бажаючих долучитися.

Про це повідомляє Greenpeace Україна.

Напередодні Чорної п’ятниці, коли реклама закликає купувати більше, “Зелений Вал” пропонує приділити час речам, які вже є, та спробувати альтернативи новим покупкам: ремонт, переробка, обмін і творчість.

Події відбудуться в межах MAKE SMTHNG Week — міжнародної ініціативи, яку Greenpeace започаткував у 2017 році разом із Fashion Revolution та Shareable. Вона виникла як відповідь на надмірне споживання й ажіотаж довкола сезону розпродажів. Ініціатива об’єднує людей на практичних заняттях і зустрічах, де вони вчаться ремонтувати, повторно використовувати речі, обмінюватися ними та створювати щось власноруч.

У центрі MAKE SMTHNG Week — переосмислення культури споживання, у якій речі швидко втрачають цінність і стають відходами. Ремонт та повторне використання допомагають подовжити їхнє життя, зменшити потребу в нових покупках і дбайливіше використовувати ресурси.

Через програму в Києві спільнота “Зеленого Валу” прагне допомогти учасникам та учасницям краще зрозуміти власні споживчі звички та вплив реклами й суспільних очікувань на них. Водночас дати простір для практики: обмінятися одягом, повернутися до незавершеної творчої роботи, поділитися матеріалами та навичками. Спільний формат дозволяє спробувати ці підходи з підтримкою інших людей.

Програма:

• 23 листопада — лекція “Мистецтво не споживати зайвог”. Про причини надмірного споживання, звичку купувати зайве та вплив повсякденних рішень на довкілля. Учасники обговорять практичні підходи, які допомагають купувати менше й обирати якісніші речі.
• 24 листопада — зустріч “Багате мистецтво, бідне мистецтво”. Арткритик Олексій Мінько та художниця Ірина Лоскот на прикладах із мистецької практики розглянуть, чи можна створювати мистецтво без великих витрат і чи дозволяє це залишатися поза капіталістичною системою;
• 25 листопада — “Швидка мода — вбивця довкілля і гаманців?” та своп одягу. Зустріч про вплив швидкої моди на довкілля й особисті витрати, а також доступні альтернативи постійним покупкам. Практичною частиною стане обмін одягом. Для свопу можна принести до п’яти речей одягу в гарному стані — чистих і готових до носіння, без взуття. За бажанням учасники зможуть залишити їх у просторі для обміну до 27 листопада включно. Після завершення MAKE SMTHNG Week речі, які не знайдуть нових власників, передадуть до благодійного магазину”
• 26 листопада — “Посиденьки-поробеньки”. Спільний вечір рукоділля, перешивання та творчості. Можна принести власну роботу, обмінятися матеріалами, запитати поради щодо ремонту чи перероблення речей або поділитися своїм досвідом;
• 27 листопада — “Ворожіння проти капіталізму”. Гра-рефлексія, натхненна правилами ворожіння на Таро. Замість карт використовуватимуть цитати з книжок, що критично осмислюють капіталізм. Вони стануть відправною точкою для розмови про особисті труднощі, суспільні очікування та тиск системи. Ділитися особистим можна за бажанням.

Як долучитися

Коли: 23–27 листопада 2026 року, початок усіх подій о 18:00.
Де: молодіжний екопростір “Зелений Вал”, Київ, 5 хв. від м. Контрактова площа; точна адреса буде надіслана учасникам/цям після реєстрації.
Участь: безоплатна, за попередньою реєстрацією.

Про організаторів

“Зелений Вал” — це місце зустрічі як тих, хто вже цікавиться екологічними питаннями та реалізує власні ініціативи, так і тих, хто лише відкриває для себе цю сферу, шукає однодумців і можливості для розвитку. Тут не потрібно бути експертом з екології чи мати досвід екоактивізму — достатньо цікавості, відкритості до нових ідей та бажання долучатися до позитивних змін. “Зелений Вал” відкритий для всіх, хто поділяє цінності турботи про довкілля та хоче разом з іншими творити зелене майбутнє України.

Instagram “Зеленого Валу”.
Telegram “Зеленого Валу”.

Контактна особа: Анастасія Кім, менеджерка молодіжної спільноти в команді Greenpeace Україна
[email protected]

Читайте також:

Банк розвитку Ради Європи профінансує 1 000 ваучерів для ВПО з ТОТ до кінця 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.

ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.

Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.

“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.

За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.

“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.

Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.

Читайте також:

• Від житла для переселенців до цифрових архівів: які проєкти громади Донеччини подали до DREAM та скільки вони коштують
• Що відбувається з житловими проєктами для бахмутян у Гощі, Кропивницькому та Гостомелі у 2026 році
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!