У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У мережі поширюється неправдива інформація щодо зимової грошової допомоги від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для українців. Наразі організація не надає таких виплат.

Про це повідомили на офіційній сторінці УВКБ ООН.

Зимова допомога від УВКБ ООН

Наразі в інформаційному просторі фіксуєть поширення фейкових повідомлень щодо надання зимової грошової допомоги від УВКБ ООН для громадян України. Таких виплат в організації не надають.

Натомість шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення аби отримати персональні дані для фінансового шахрайства.

В УВКБ ООН повідомили, що достовірна інформація щодо програм грошової допомоги публікується виключно на офіційних ресурсах організації.

До теми:

Допомога у працевлаштуванні від Червоного Хреста в Україні: повний перелік, хто має право

“Карітас Хмельницький” оголошує про початок проєкту “AGRIS 3”, в межах якої надаватиметься грантова допомога на агробізнес. Ініціатива реалізується у напрямку “Проєкти з відновлення життєдіяльності. Livelihood”.

Детальніше про це розповіли представники “Карітас”.

Грантова допомога на агробізнес

Програма розрахована на жителів Хмельницької області. Метою ініціативи є відновлення життєдіяльності вразливих внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців, які постраждали внаслідок війни.

До ініціативи можуть долучитися лише ті, хто належать до визначених категорій, а саме:

Внутрішньо переміщені особи (ВПО):

• одинокі батьки або опікуни однієї чи більше дітей віком до 18 років;
• домогосподарства з вагітною жінкою або матір’ю з дитиною до 3 років;
• домогосподарства, де член сім’ї має інвалідність або важку/хронічну хворобу;
• люди похилого віку 60+ (пенсіонери);
• люди віком 50+ (безробітні, які не є пенсіонерами);
• домогосподарства з трьома або більше дітьми.

Місцеві жителі:

• особи, які постраждали внаслідок або під час військових дій (втрата здоров’я, пошкодження чи втрата житла тощо);
• особи, які належать до малозабезпечених сімей або є малозабезпеченими особами;
• учасники бойових дій.

Загалом гранти надаються на ведення підприємницької діяльності саме у сфері сільського господарства. Максимальна сума фінансової підтримки становить до 185 тисяч гривень.

Як подати заявку та терміни реєстрації

Щоб стати учасником конкурсу на отримання бізнес-гранту, необхідно заповнити анкету за спеціальним посиланням.

Прийом анкет триває до 8 лютого 2026 року включно (або до завершення набору вільних місць).

Для отримання додаткової інформації щодо умов програми можна звертатися за контактним номером телефону: +380 (97) 957 4460.

Читайте також:

Спільне бачення нового дому: як бахмутяни бачать своє майбутнє житло. Результати опитування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!