У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільно напруженою. Волонтери продовжують вивозити людей з небезпечних зон, проте доступ до деяких населених пунктів, зокрема до Костянтинівки, для цивільних місій вже заблоковано. Люди змушені самотужки діставатися точок евакуації або звертатися за допомогою до військових.

Про поточний стан справ, маршрути вивозу та допомогу з відновленням документів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Гуманітарна місія “Проліска” продовжує здійснювати евакуацію з прифронтових населених пунктів. Наразі основні виїзди відбуваються з Миколаївки, Дружківки, Олексієво-Дружківки, Осикового та Кіндратівки.

Алгоритм евакуації передбачає доставку людей до транзитного шелтера у Краматорську. Звідти іншими мікроавтобусами евакуйованих перевозять на Лозову або зрідка на Павлоград.

Окремим напрямком роботи є вивезення маломобільних груп населення. Для цього використовується спеціальний медичний транспорт.

“Ми евакуюємо людей немобільних, хворих або після поранення, тобто тих, хто не в змозі їхати на загальних умовах“, — зазначив Євген Ткачов.

Ситуація у Костянтинівці та Сіверському напрямку

Доступ до Костянтинівки для волонтерських організацій наразі неможливий. За словами Євгена Ткачова, гуманітарні місії не мають змоги заїхати в місто вже близько місяця.

Мешканці Костянтинівки, які вирішили виїхати, змушені самостійно діставатися до найближчого доступного пункту — Олексієво-Дружківки.

“Костянтинівці, котрі виходять самі, ми їх підбираємо в Олексієво-Дружківці. Або їх сусіди чи знайомі вивозять на візках, на велосипедах“, — пояснює представник місії.

Схожа ситуація спостерігається і на Сіверському напрямку. У зоні доступності для волонтерів залишилася лише Миколаївка. Усі інші села та сам Сіверськ знаходяться поза межами досяжності гуманітарних місій. Туди зрідка можуть проїхати лише екіпажі поліції “Білий Янгол” або військові.

Статистика та складність процесу

Щодня різними видами транспорту з Донецької області вдається вивезти від 20 до 50 осіб. Проте статистика є умовною, оскільки “Проліска” також здійснює соціальні перевезення на залізничні вокзали зі Слов’янська та Краматорська.

Євген Ткачов наголошує на складності евакуації маломобільних людей. Ресурси, витрачені на порятунок однієї лежачої людини з прифронтового села (наприклад, з Осикового), співмірні з вивезенням кількох десятків людей з більш безпечного Краматорська.

Допомога при втраті документів

Часто люди евакуюються без документів, які були знищені внаслідок обстрілів або пожеж. У таких випадках гуманітарна місія надає юридичний та соціальний супровід.

Людей без документів тимчасово розселяють у християнських шелтерах Краматорська. Далі з ними працює кейс-менеджер місії, допомагаючи відновити папери. Подальша евакуація в глиб країни відбувається вже після оформлення нових документів.

Тенденції: чому люди виїжджають зараз

Останнім часом волонтери фіксують збільшення кількості заявок на евакуацію з відносно тилових міст Донеччини — Краматорська та Слов’янська.

Також зростає потік людей з Дружківки та Миколаївки. Основною причиною виїзду стає руйнування комунальної інфраструктури: у населених пунктах починають зникати газ, світло та опалення, що робить життя там неможливим, особливо в зимовий період.

Читайте також:

На Донеччині зупинили понад 50 ворожих атак за добу: де росіяни штурмують найактивніше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стикатися з безпідставними відмовами у бронюванні коштів за житловими сертифікатами “єВідновлення”. Причиною стають застарілі дані в державних реєстрах, через які система помилково вважає, що у заявника є інше житло.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту ВПО.

Чому виникає помилка

За словами Павла Фролова, ключовою умовою для отримання пріоритетного права на компенсацію за знищене майно є відсутність у заявника іншого житла. Цей факт перевіряється автоматично через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Проблема криється в історії функціонування українських реєстрів. До запуску сучасного ДРРП у 2013 році, в Україні протягом 2002–2012 років діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН). Наразі він є архівною складовою сучасної системи.

Через технічні проблеми із синхронізацією баз даних виникає дублювання записів. Система бачить інформацію в старому архівному реєстрі про нерухомість, яку людина вже давно продала, і сприймає це як наявність житла. Через таке “фантомне” майно ВПО отримують відмову у бронюванні коштів.

Хто перебуває у зоні ризику

Зіткнутися з подібною проблемою можуть не всі заявники. У зоні ризику перебувають переселенці, які підпадають під такі критерії:

• набули право власності на житло в період з 2002 по 2012 роки;
• згодом відчужували (продали, подарували) це майно в період з 2013 по 2018 роки.

Саме в таких випадках інформація про продаж могла не оновитися в архівній частині реєстру.

Як перевірити дані та виправити помилку

Павло Фролов радить заявникам завчасно перевірити відсутність помилок у реєстрах, щоб уникнути проблем із використанням сертифіката.

Зробити це можна кількома способами:

• через портал “Дія” та замовлення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ця послуга є платною);
• офлайн в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до нотаріуса.

Якщо перевірка виявить непогашений запис про власність у архівному реєстрі (РПВН), його необхідно анулювати. Зробити це можна у нотаріуса або в ЦНАПі. Після оновлення даних можливість використання житлового сертифіката буде розблокована.

Читайте також:

В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!