У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську з 11 вересня 2026 року призупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак по житлових кварталах, перебої з електропостачанням та ризики для мешканців і аварійних бригад.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

Чому у Краматорську зупинять ліфти

Рішення пов’язане з безпековою ситуацією в місті. За повідомленням, Краматорськ дедалі частіше зазнає атак ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб. Під удари потрапляють, зокрема, житлові квартали та багатоповерхові будинки.

У таких умовах користування ліфтом створює додаткові ризики. У разі пошкодження будинку, електромереж або іншої інфраструктури ліфт може раптово зупинитися, а пасажири — опинитися заблокованими всередині.

Проблема полягає не лише у можливості застрягнути в ліфті. Через загрозу повторних ударів аварійні бригади, комунальні працівники та рятувальники можуть не мати можливості швидко прибути на місце та провести евакуацію людей. Таким чином, під час спроби визволити пасажирів небезпеці можуть піддаватися також працівники аварійних служб.

Окремим фактором є нестабільне електропостачання. Через перебої з електроенергією ліфти можуть зупинятися без попередження. У звичайних умовах після такої ситуації пасажирів можуть оперативно визволити аварійні служби. Однак під час обстрілів прибуття бригади може бути небезпечним або відкладатися через загрозу повторного удару.

Як рішення вплине на мешканців верхніх поверхів

Призупинення роботи ліфтів створить додаткові труднощі для мешканців багатоповерхівок. Особливо це стосується літніх людей, людей з інвалідністю та інших маломобільних мешканців, для яких пересування сходами може бути складним. У повідомленні зазначають, що рішення є вимушеним і непопулярним, однак його ухвалили з огляду на необхідність зменшити ризики для цивільних та працівників аварійних служб.

Мешканців Краматорська просять поставитися до призупинення роботи ліфтів із розумінням та враховувати безпекову ситуацію в місті. Нагадаємо, що з Донеччини триває евакуація.

До теми:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 1 вересня, в бахмутських школах стартував новий навчальний рік. Цьогоріч дистанційно працюватимуть шість бахмутських шкіл. До чотирьох із них вступили першачки, їх налічується 61. Один навчальний заклад також провів набір учнів до 10 класу, їх налічується понад 140.

Про набір учнів у бахмутських школах та плани на новий навчальний рік редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради.

Скільки дітей навчатимуться в бахмутських школах у 2026-2027 навчальному році

У 2026-2027 навчальному році в бахмутських закладах загальної середньої освіти навчатимуться близько 1 750 учнів і учениць. 61 з них — першокласники. Загалом вдалося набрати чотири перші класи у школах №5 і №24, НВК №11 та Бахмутському ліцеї імені Дмитра Чернявського.

Також був проведений набір до старшої школи. 144 дітей стали учнями 10-х класів. На сьогодні їх набір проводить лише один заклад освіти — Бахмутський ліцей імені Дмитра Чернявського.

“Попит є, у нас в десяті класи дуже гарний набір, і ми радіємо цьому. Десяті класи набрав лише один заклад освіти. Це Бахмутський ліцей імені Дмитра Чернявського. Школа №18 перепрофільована в ліцей і працює відповідно до нових вимог. Там можуть отримувати освіту учні 10-11 класів”, — розповіла Анна Артюхіна.

Як навчатимуться учні бахмутських шкіл

Навчання в бахмутських закладах освіти триватиме дистанційно. Також у школярів є можливість відвідувати офлайн-заходи в освітніх локаціях на базі осередків підтримки “З Бахмутом у серці”. Заходи там проводять і для учнів шкіл, і для вихованців дитячих садків.

“На сьогодні у нас є вісім освітніх локацій. Ми плануємо, що вони працюватимуть протягом цього навчального року так, як і минулого. Там надаватимуть освітні послуги, готуватимуть до НМТ, проводитимуть виховні заходи. Тобто, який попит виникає у батьків і вчителів, на те будемо спрямовувати, за можливості, роботу освітніх локацій. На заняття з підготовки до НМТ до нас навіть приходили діти з інших громад. Крім того, ми дуже активно співпрацюємо в межах національного проєкту “Пліч-о-пліч” з Кременчугом, Гостомелем, Гощею. Проводимо заходи і в очному, і в дистанційному форматах. Зараз також намагаємося налагодити співпрацю з Полтавою, тому сподіваюся, що будемо розширювати можливості”, — зауважила Анна Артюхіна.

Також у дітей є можливість відвідувати очні заняття в межах позашкільної освіти. У новому навчальному році продовжить роботу Бахмутський центр туризму, краєзнавства та екскурсій. Він працює дистанційно, але часто проводить офлайн-заходи на освітній локації у Дніпрі. Цьогоріч гуртки центру відвідуватимуть близько 80 вихованців.

У бахмутських школах також буде продовжена практика класів з українознавчим компонентом, впроваджена у 2025-2026 навчальному році. Ця ініціатива передбачена для дітей, які перебувають за кордоном. У класи з українознавчим компонентом зараховані діти, які навчаються одночасно і за кордоном, і онлайн в українській школі. Мета таких класів — тримати зв’язок з дітьми.

У минулому році такі класи працювали в Бахмутському НВК №11 та Бахмутському ліцеї імені Дмитра Чернявського. Цьогоріч вони продовжать роботу, і ще один такий клас відкрили у школі №10.

Читайте також:

• Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни
• “Пакунок школяра” у 2026 році: як отримати 5 тисяч гривень на першокласника
• Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!