У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.

Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка форми № 086/о: що це

Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

У довідці обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
• адреса проживання та контактні дані батьків;
• назва навчального закладу та клас;
• дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
• висновок щодо стану здоров’я;
• група для занять фізичною культурою;
• медичні рекомендації;
• наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).

Довідка форми № 063/о: що це

Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.

У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:

• переведення дитини до іншого навчального закладу;
• проведення нових планових або надолужувальних щеплень.

Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.

Скасовані документи

Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Місто Ірпінь у Київській області має інфраструктуру для різних видів дозвілля. На території населеного пункту функціонують природні зони, музеї, мистецькі та спортивні заклади. На основі зібраної інформації сформовано перелік із 7 локацій міста для відвідування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Центральний парк імені Володимира Правика

Центральний парк імені Володимира Правика розташований на вулиці Соборній, 183. Територія відкрита цілодобово, вхід безкоштовний. У парку прокладені алеї з деревами, встановлені ігрові майданчики для дітей, а також вуличні тренажери та зони для занять спортом. На цій локації періодично організовують різноманітні події.

Набережна річки Ірпінь

Локація розташована вздовж русла річки Ірпінь, доступна цілодобово та безкоштовно. Уздовж води прокладена спеціальна велосипедна доріжка. Територія пристосована для піших прогулянок та їзди на велосипедах, які можна принести із собою або взяти в оренду на місці.

Будинок-музей Михайла Коцюбинського

Музей розташований на вулиці Михайла Коцюбинського, 4. Заклад працює з вівторка по неділю з 10:00 до 17:00. Вартість вхідного квитка становить 30 гривень для дорослих та 15 гривень для дітей. У приміщенні розміщені рукописи, перші видання творів, фотографії та особисті речі письменника. В окремій кімнаті відтворено робочий кабінет автора з його письмовим столом.

Ірпінський історико-краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей знаходиться на вулиці Шевченка, 4. Графік роботи: з вівторка по суботу, 10:00–17:00. Вхід для дорослих коштує 25 гривень, для дітей — 15 гривень. Простір поділений на тематичні зали. У залі археології виставлені кам’яні знаряддя праці та прикраси трипільської культури. Зал природи містить зразки місцевої флори та фауни. Для відвідувачів передбачені інтерактивні активності: примірка історичних костюмів та імітація археологічних розкопок.

Ірпінська дитяча школа мистецтв

Заклад розташований на вулиці Шевченка, 4а. Графік роботи та вартість входу залежать від розкладу конкретних заходів. У школі проходять тематичні виставки робіт учнів та викладачів у напрямах живопису, скульптури та фотографії. Також організовуються майстер-класи з різних видів мистецтва для дітей та дорослих.

Ірпінський міський парк “Перемога”

Парк знаходиться на вулиці Соборній. Вхід на територію безкоштовний, локація відкрита цілодобово. Для дітей облаштовані ігрові майданчики з безпечним покриттям. Спортивна інфраструктура включає зони з вуличними тренажерами, а також майданчики для гри у футбол, баскетбол і волейбол. У парку проводять концерти та дитячі заходи.

Спортивний комплекс “Ірпінь”

Комплекс розташований на вулиці Соборній, 183. Працює щодня з 8:00 до 22:00. Вартість відвідування залежить від обраних послуг. У будівлі функціонує басейн, де проходять уроки плавання. Також доступний тренажерний зал із силовим та кардіообладнанням. Відвідувачі можуть долучитися до групових фітнес-занять, серед яких доступні йога, пілатес та кардіотренування.

Читайте також:

Туристичні Бровари: ТОП цікавих локацій, які варто відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!