У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутському районі тривають бойові дії. Попри це в населених пунктах Званівської і Сіверської громад продовжують лишатися люди. Централізованої евакуації з цих громад немає, втім є випадки, коли людей вдається вивозити.

Про це під час брифінгу у відповідь на запитання редакції розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація з Бахмутського району

Під час брифінгу з питань евакуації, організованого Донецькою ОВА, обговорювалось питання безпечних шляхів виїзду. За словами Дмитра Петліна, повністю безпечних шляхів виїзду на Донеччині не існує.

Найважча ситуація з евакуацією зараз у Покровському і Бахмутському районах. Випадки виїзду там поодинокі і проводяться лише броньованими авто.

“Як повідомляє Покровська районна адміністрація, у них на постійній основі навіть транспорт не залучається з безпекової складової. Тобто поодинокі випадки, якщо десь виходить, то виїжджають на броньовиках. Так само і по Бахмутському району, дуже поодинокі випадки. Якщо зі Званівської громади, з Сіверська… Десь перехоплюють людей теж бронюваним транспортом і виїжджають тими шляхами. Ці випадки кожен раз розглядаються і приймається рішення окремо”, — повідомив Дмитро Петлін.

Читайте також:

• Скільки цивільних залишаються в Покровській громаді та чи можна звідти виїхати
• Росіяни заявили про масове взяття в полон українських військових біля Мирнограда
• На розміщення чекають 120 людей, а на виїзд — 30: які проблеми є з евакуацією людей старшого віку. Розповідає “Схід SOS”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтовому Покровську на Донеччині залишається 1 253 мирних мешканці, які виживають у надскладних умовах. Відомо, що доставити гуманітарну допомогу до міста вже неможливо, а всю допомогу місцеві отримують лише від військових.

Про це в ефірі національного телемарафону розповів Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА.

Скільки цивільних залишається в Покровську та Мирнограді

У прифронтовому місті Покровськ залишається 1 253 людини, тоді як у Мирнограді — 1 350.

“Ворог щодня знищує громадянське населення, ті люди, які перебувають там, до них заїхати неможливо. Допомагають цивільному населенню наші військові“, — розповів голова Донецької ОВА ефірі національного телефарафону.

Крім того, Філашкін заявив, що 191 населений пункт Донеччини, наближений до лінії фронту, знаходиться без газо-, водо- та електропостачання. Водночас Краматорська, Слов’янська, Дружківська, Новодонецька, Олександрівська громади вже підготовлені до опалювального сезону у повному обсязі.

Чи можлива евакуація з Покровська

Наразі з Покровська можлива обмежена евакуація. Випадки вивезення людей поодинокі, а сам процес евакуації підтримується лише військовими. Волонтери в Покровську не працюють.

“Наскільки відомо з Покровська дуже обмежена евакуація. У нас є поодинокі випадки, коли людей вивозять або перехоплюють десь на дорозі. Люди по декілька кілометрів виходять самі і їх підхоплюють. Якщо з Костянтинівки ще їздять волонтери, заїжджають на броньованому транспорті, то до Покровська такі випадки майже відсутні”, — під час брифінга повідомив на запитання редакції начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Дмитро Петлін.

Є також випадки евакуації людей з Покровської громади. Вчора з міста Родинське волонтери вивели двох людей з собакою.

“Вчора у нас з Родинського двоє людей були на транзитному пункті. Їх вивели волонтери фонду “Благодійність”. Двоє волонтерів, щоб вивести двох людей з песиком, йшли 13 кілометрів до Родинського, і ще 13 кілометрів назад з людьми, яких доставили до транзитного пункту. У подальшому ми забезпечували їх транспортування”, — повідомив Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА.

Читайте також:

“Кожне місце в автівці — на вагу золота”: як триває евакуація з Покровська та Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!