У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмуті російська армія, ймовірно, встановила нові антидронові сітки. У мережі з’явився відеозапис, на якому росіяни фіксують своє пересування автомобілем вулицями населеного пункту та демонструють встановлені над дорогою конструкції.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті

На опублікованих кадрах зафіксовано, як росіяни їдуть на транспортному засобі територією Бахмута. Під час руху камера знімає навколишню обстановку. На відео потрапили масштабні наслідки бойових дій та артилерійських обстрілів. Уздовж усього маршруту проїзду автомобіля розташовані зруйновані будівлі та розбита інфраструктура.

Головним об’єктом відеозапису є стан проїжджої частини та простір над нею. Росіяни демонструють, що дороги перекриті захисними бар’єрами. Над автомобільними шляхами натягнуті спеціальні антидронові сітки.

Нагадаємо, що у травні 2026 року українські дрони долетіли до Бахмута. Вони показали актуальний стан тимчасово непідконтрольного Бахмута. Це перше за кілька місяців відео українських військових з міста, яке вдалося зробити за допомогою оптоволокнового дрона “Пташка”.

Читайте також:

Російська армія збільшила кількість атак на Покровському та Костянтинівському напрямках — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується зростання кількості штурмових дій противника. Найбільше збільшення інтенсивності боїв спостерігається на Покровському та Костянтинівському напрямках, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Про це йдеться в новому зведенні Генштабу ЗСУ.

Ситуація на Донеччині

На Покровському напрямку противник здійснив сорок атак. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Добропілля, Ганнівка, Чернігівка, Світле, Василівка, Сергіївка, а також у районах Молодецького, Новопідгороднього, Котлиного, Удачного та Новопавлівки. Цей показник зріс на дев’ять атак порівняно з попереднім днем. Напередодні російська армія провела на цій ділянці тридцять одну атаку, концентруючи зусилля біля Білицького, Василівки, Сергіївки, Світлого, Нового Донбасу, Мирного, Філії, Новопавлівки, Удачного, Новоолександрівки та Молодецького.

На Костянтинівському напрямку кількість атак російської армії зросла до тридцяти п’яти. Противник вів штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Олексієво-Дружківка, Іллінівка, Новоселівка, Русин Яр, Новопавлівка, Софіївка, Кучерів Яр та Довга Балка. Минулої доби тут фіксувалося двадцять вісім атак у районах Костянтинівки, Іллінівки, Новоселівки, Русиного Яру, Нового Шахового та в бік Миколайпілля.

Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни одинадцять разів атакували у бік населених пунктів Лиман та в районах Нового Миру, Новоселівки, Шийківки, Чернещини. Цей показник також перевищує дані попереднього дня, коли противник здійснив сім атак у районі Лимана та у бік Греківки й Новоселівки.

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила сім штурмових дій у районі населеного пункту Крива Лука та в бік Рай-Олександрівки. Напередодні тут відбулося шість штурмів біля Озерного, Закітного, Кривої Луки та Миколаївки.

На Краматорському напрямку активність противника знизилася. Росіяни проводили одну наступальну дію в бік Малинівки, тоді як днем раніше зафіксовано три атаки в районі Федорівки Другої та Никифорівки.

Втрати росіян

Добові втрати російської армії наразі наступні:

• особовий склад — 1630 осіб;
• безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня — 1657 одиниць;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 493 одиниці;
• артилерійські системи — 55 одиниць;
• наземні робототехнічні комплекси — 16 одиниць;
• крилаті ракети — 8 одиниць;
• танки — 3 одиниці;
• засоби ППО — 3 одиниці;
• реактивні системи залпового вогню — 2 одиниці;
• спеціальна техніка — 2 одиниці.

Читайте також:

Російські війська просунулися в Часів Ярі: що показує мапа бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!