У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська громада розпочала збір оновлених даних про місцевих мешканців, які евакуювались в інші регіони. Інформація про актуальне місце проживання мешканців необхідна для подальшого планування і надання гуманітарної допомоги. Для збору даних МВА відкрила окремі реєстраційні форми для кожного регіону.

В яких містах оголошено збір даних і як заповнити форму, розповідає редакція Бахмут IN.UA.

Збір даних ВПО з Бахмутської громади: як подати дані на отримання гуманітарної допомоги

Бахмутська МВА ініціювала оновлення даних про ВПО, які евакуювалися з громади. Ця інформація необхідна для оновлення інформації про фактичну кількість переселенців і переселенок у різних регіонах України. У подальшому цю інформацію використовуватимуть для формування запитів Бахмутської громади щодо гуманітарної допомоги та налагодження співпраці з благодійними фондами й організаціями.

Наразі збір даних триває в областях, де розташовані осередки підтримки. Для кожного регіону створена окрема форма:

• Полтавська область (збір даних триває до 10 лютого);
• місто Кривий Ріг і Криворізький район (збір даних триває до 10 лютого);
• місто Київ і Київська область (збір даних триває до 10 лютого);
• місто Жовті Води (збір даних триває до 10 лютого);
• Одеська область (збір даних триває до 10 лютого);
• Сумська область (збір даних триває до 10 лютого);
• Харківська область (збір даних триває до 20 лютого);
• Житомирська область (збір даних триває до 10 лютого);
• Закарпатська область (збір даних триває до 10 лютого);
• Львівська область (збір даних триває до 10 лютого).

Одна форма передбачена для однієї родини. Її має заповнити повнолітній представник сім’ї один раз. У формі треба зазначити актуальну інформацію про всіх членів родини, які проживають з вами.

Читайте також:

• Чи буде Бахмутська МВА відкривати нові центри підтримки у 2026 році
• Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги
• Продуктова допомога для ВПО у Дніпрі: БФ “Рішучі серця” відкриває нову реєстрацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Краматорському і Покровському напрямках.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 9 лютого

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 8 лютого, російська армія мала просування на Краматорському напрямку фронту. Ворог пройшов вперед поблизу Привілля, у Васюківці та Никифорівці.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Краматорському напрямку українські захисники зупинили одну атаку в районі Оріхово-Василівки.

Окрім цього, росіяни просунулись на Покровському напрямку, а саме в місті Покровськ. Ворог захопив нові території на півночі міста.

Загалом минулої доби на Покровському напрямку ЗСУ зупинили 72 штурмів у районах Родинського, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Муравки, Мирнограда, Філії та в бік Торецького, Кучерів Яру, Білицького, Шевченка, Новоолександрівки, Сергіївки, Новопідгороднього, Новопавлівки, Іванівки, Гришиного і Нового Донбаса.

Читайте також:

• Кожний випадок розглядаємо окремо: яку допомогу з евакуацією і розселенням пропонує “Проліска” мешканцям Донеччини
• Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення
• Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!