У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. 23 вересня російські авіабомби вдарили по селищу Олександрівка. Влучання зафіксували у межах житлової забудови.

Про це повідомляє голова Донецької ОДА Вадим Філашкін.

Удар по Олександрівці 23 вересня

23 вересня війська рф атакували селище Олександрівка на Донеччині. Чотири авіабомби “КАБ-250” вдарили по житловій забудові.

Внаслідок обстрілу загинули п’ятеро людей. Травми отримали шестеро людей, серед яких дитина.

За попередньою інформацією, під завалами можуть перебувати ще семеро людей. Серед них і дві дитини 2024 та 2025 років народження.

Руйнувань зазнали 12 багатоквартирних і 42 приватних будинків, магазин, заклад освіти, адмінбудівля і вісім автомобілів.

Читайте також:

• Росіяни зруйнували храм у Краматорську: що відомо про атаку
• Росіяни атакували бомбами стару частину Краматорська: загинув чоловік
• Просування росіян у бік Краматорська: як змінювалася ситуація на фронті протягом 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Покровському напрямку інтенсивність атак залишилася на рівні попереднього дня.

Детальніше про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксували на Костянтинівському напрямку, де активність армії рф продовжує зростати. Тут зафіксовано 30 атак, що на 5 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни вели наступальні дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Іванопілля, Новоселівки, Миколайпілля, Степанівки, Новопавлівки, Райського, Торецького, Вільного та Степів.

На Покровському напрямку інтенсивність боїв залишається стабільно високою. Противник здійснив тут 23 атаки — цей показник не змінився порівняно з минулим днем. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Світле, Новий Донбас, Білицьке, Новогришине, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке, Муравка та Новопавлівка.

Найбільш різке зростання активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 15 спроб противника вклинитися в оборону, що на 12 атак більше, ніж минулої доби. Ворог атакував у бік населених пунктів Новоселівка, Дробишеве, Лиман, Масляківка, Діброва та Шийківка.

На Слов’янському напрямку також фіксується збільшення кількості штурмів. Противник здійснив 6 штурмових дій у районі Ямполя, Стародубівки та Миколаївки, що на 4 атаки більше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку росіяни атакували позиції українських військових у бік Юрківки. Минулої доби на цій ділянці фіксувалася одна штурмова дія в районі Федорівки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат (вбитими і пораненими) на и540 осіб. Росіяни втратили 792 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 229 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 24 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 15 бойових броньованих машин;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 літак (підтверджено за попередній період).

Читайте також:

Росіяни окупували Маркове і просунулися в бік Краматорська — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!