У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З полону палестинського угруповання ХАМАС звільнили 35-річного українця Максима Харкіна, який народився в Донецьку, але перед потраплянням у полон до бойовиків уже тривалий час жив в Ізраїлі.

Про це повідомили представники Міністерства закордонних справ Ізраїлю.

З полону ХАМАС звільнили українця

Фото звільненого Максима Харкіна з’явилося в російськомовному Telegram-каналі Міністерства закордонних справ Ізраїлю. У підписі до знімка зазначалося, що чоловік уже прямує додому. Згодом відомство також опублікувало кадри його зустрічі з матір’ю.

“Після двох болісних років невизначеності, тривоги та надії Максим повернувся до нас. Ми вдячні народу Ізраїлю за підтримку, солдатам Армії оборони Ізраїлю та силам безпеки, які день і ніч боролися за повернення Максима та інших наших близьких. Наш Максим сильний — він пережив важкі випробування в нелюдських умовах і довів, наскільки міцні його дух і тіло. Тепер на нього чекає шлях одужання, любові та реабілітації“, — процитувало заяву родини видання Ynet.

За інформацією Israel Hayom, Максим Харкін переїхав до Ізраїлю разом із матір’ю. У нього є молодший брат Петро, цивільна дружина Анна та п’ятирічна донька Моніка, які мешкають у росії.

ХАМАС узяв його в заручники під час нападу на музичний фестиваль “Nova” 7 жовтня 2023 року. Тоді Максим був там із другом та його дружиною — обох згодом знайшли мертвими.

Пізніше бойовики опублікували відео, на якому Харкін разом з іншим заручником, Баром Куперштейном, говорили, що “повільно помирають на глибині 30 метрів під землею”.

Мати та донька Харкіна мають російське громадянство. Після підтвердження факту полону родина оформила російський паспорт і для Максима — у сподіванні, що це допоможе його звільнити, повідомляло Maariv.

Війна в Газі

Війна у Секторі Газа розпочалася у 2023 році, після масованого нападу бойовиків ХАМАС із подальшим захопленням заручників.

Наприкінці вересня 2025 року Білий дім представив план із 20 пунктів, який передбачає припинення бойових дій у Секторі Гази та звільнення заручників протягом 72 годин після погодження угоди між Ізраїлем і ХАМАС.

Документ пропонував поетапне виведення ізраїльських військ і створення в Газі демілітаризованої зони. Членам ХАМАС, які відмовляться від зброї та визнають мирне співіснування з Ізраїлем, обіцяють амністію, а тим, хто захоче залишити анклав, — безпечний виїзд до інших країн.

Читайте також:

• Хто напише Радіодиктант національної єдності 2025 — авторка, читиця, дата проведення
• В окупованому Вугледарі провели богослужіння серед руїн
• У росії видали книгу вагнерівця про Бахмут: про що вона

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Софіївка Дніпропетровської області планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт передбачає облаштування 28 однокімнатних квартир. Отримати житло тут зможуть переселенці із Бахмутської громади, які перебувають на обліку як ВПО, а також окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

Які умови отримання, яким буде житло та що відомо про нього, редакції повідомили у Бахмутській міській військовій адміністрації.

Житло у Софіївці: хто зможе отримати

У селищі Софіївка Криворізького району планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема мешканців Бахмутської громади, які нині проживають на території Софіївської селищної громади та перебувають у Єдиній базі даних ВПО. Нагадаємо, що у Софіївці проживають 70 родин з Бахмутської громади. У липні з цією громадою підписали Меморандум про співпрацю. Також житло там отримають окремі категорії мешканців Софіївської громади.

Нагадаємо, що 30 вересня на сайті Прозорро опублікували тендер на 1 мільйон 198 тисяч 217 гривень та 40 копійок. За ці гроші розроблять проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії під житловий будинок. Кошти на розробку проєкту реконструкції амбулаторії надали порівну дві громади: Бахмутська та Софіївська.

Скільки людей зможуть жити в реконструйованій амбулаторії?

Реконструйований будинок за адресою вулиця Спортивна, 1, корпус 6 передбачатиме 28 однокімнатних квартир, розрахованих на 33–49 людей.

Які умови будуть у квартирах?

Квартири матимуть окремі входи, кухні та санвузли, а в нежитловій частині будівлі облаштують кімнату для дітей та приміщення для прання. Загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів.

Яка інфраструктура передбачена?

Поруч із будинком планується облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, майданчика для збору сміття, тимчасової автостоянки, зони для зберігання велосипедів, а також озеленення прибудинкової території.

Після заселення мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №495 від 29 квітня 2022 року, якою визначено порядок надання житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Коли будуть завершені роботи по реконструкції?

Наразі проєкт перебуває на стадії розробки проєктно-кошторисної документації, тому терміни завершення робіт ще не визначені. Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної ради, який погоджує обсяг робіт для подальшого укладання договору з проєктною організацією.

До теми:

Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!