У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цього року понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах, отримають одноразову фінансову допомогу в розмірі 19 400 гривень для проходження опалювального сезону. Проєкт реалізується за фінансової підтримки міжнародних гуманітарних організацій.

Про це повідомив Сергій Корецький, прем’єр-міністр України.

Виплата 19 400 гривень на опалювальний сезон у 2026

Для забезпечення цієї ініціативи уряд залучив 7,4 мільярда гривень. Сергій Корецький зазначає, що частина коштів надійшла від UNICEF та Українського Червоного Хреста через Гуманітарний рахунок Мінсоцполітики. Ця сума дозволить надати одноразову підтримку понад 380 тисячам родин виключно у прифронтових громадах перед початком зими.

Категорії громадян для отримання підтримки

Фінансова допомога розрахована на категорії українців, які найбільше її потребують. До переліку отримувачів належать:

• люди з інвалідністю;
• одинокі пенсіонери;
• внутрішньо переміщені особи;
• громадяни, які вже є отримувачами житлових субсидій.

Також право на виплату мають багатодітні та прийомні сім’ї, одинокі матері, родини, які виховують дітей з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу та патронатні родини.

Для отримання грошової допомоги громадянам необхідно подати відповідну заяву до 30 жовтня 2026 року.

Оформити заявку можна через представників місцевої влади, органи Пенсійного фонду України або звернувшись до найближчого Центру надання адміністративних послуг. Після схвалення документів одноразова виплата буде перерахована на банківський рахунок заявника або видана готівкою через відділення “Укрпошти”.

Читайте також:

Як розрахувати майбутню пенсію самостійно: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня 2026 року державна субвенція на шкільне харчування поширилася на учнів початкової, базової та профільної середньої освіти в усіх регіонах України. Відповідні зміни Кабінет Міністрів затвердив постановою №640 від 20 травня 2026 року, яка набула чинності 23 травня.

Детальніше читайте, у матеріалі Бахмут IN.UA

Що зміниться у шкільному харчуванні з 1 вересня

Кабінет Міністрів України постановою №640 від 20 травня 2026 року вніс зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти. Головна зміна почала діяти з 1 вересня 2026 року. Державна субвенція спрямовуватиметься на забезпечення харчуванням учнів, які здобувають початкову, базову та профільну середню освіту в усіх регіонах України.

Таким чином, державне фінансування харчування поширилося не лише на учнів молодших класів. Йдеться також про школярів, які навчаються у 5–9 та 10–12 класах. Для учнів з Донецької області ця зміна також актуальна, оскільки раніше можливість отримання субвенції для учнів базової та профільної середньої освіти залежала від того, чи ухвалила відповідна громада рішення про організацію харчування та чи мала можливість його забезпечити, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Хто може отримати безоплатне харчування

Відповідно до оновленого Порядку, субвенція передбачена для учнів закладів загальної середньої освіти, які здобувають:

• початкову освіту;
• базову середню освіту;
• профільну середню освіту.

Йдеться про учнів комунальних закладів загальної середньої освіти. Окремо Порядок передбачає фінансування харчування для дітей, які навчаються на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як організовуватимуть харчування у школах

Школи зможуть організовувати гаряче харчування двома способами.

Перший — самостійно. У такому випадку харчування забезпечуватимуть працівники, які входять до штату закладу освіти.

Другий — за допомогою надавачів послуг з харчування. Це може бути кейтеринг або аутсорсинг.

Спосіб організації харчування визначатиметься закладом освіти та його засновником з урахуванням можливостей конкретної школи.

Кошти субвенції можна буде спрямовувати на придбання продуктів харчування, якщо школа самостійно організовує харчування учнів. Якщо ж заклад залучає зовнішнього надавача послуг, субвенція покриває вартість продуктів харчування у складі відповідної послуги. Водночас сама організація харчування може залежати від спроможності місцевого бюджету та умов, визначених Порядком.

Що це означає для школярів Донеччини

Для учнів з Донецької області зміни означають розширення державного фінансування шкільного харчування. Якщо раніше для частини учнів базової та профільної школи діяли додаткові умови, то з нового навчального року субвенція передбачена для відповідних категорій учнів по всій Україні.

Водночас конкретний порядок організації харчування у школі, його формат та меню залежатимуть від рішення засновника закладу та можливостей школи. Батькам школярів варто уточнювати у своїй школі або органі місцевого самоврядування, як саме організували харчування з 1 вересня та які умови діятимуть у конкретному закладі освіти.

До теми:

Школи Бахмута готують до змін: МВА запустить обговорення переходу на 12-річну освіту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!