У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів ухвалив нові зміни до порядку реалізації національної медичної програми “Скринінг здоров’я 40+”. Оновлення покликані зробити механізм обстеження значно зручнішим для громадян, спростивши деякі правила.

Детальніше про це розповіли в Міністерстві охорони здоров’я України.

Скринінг здоров’я 40+: оновленні правила програми

Найбільша зміна стосується термінів подачі заяв. Раніше громадяни мали право подати запит на участь у програмі виключно після того, як мине 30 календарних днів від їхнього дня народження. Після впровадження оновлень чекати конкретної дати більше не потрібно.

Відтепер кожна людина, якій виповнилося 40 років або більше, має можливість долучитися до програми у будь-який зручний час. Оформити послугу можна дистанційно через застосунок “Дія” або під час особистого візиту до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Зміни торкнулися і термінів використання фінансової допомоги на обстеження. Після зарахування грошей на спеціальний рахунок учасник програми матиме рівно два місяці для оплати послуги скринінгу. Якщо протягом цього часу кошти не будуть використані за призначенням, вони автоматично повернуться до державного бюджету.

Люди, які отримали фінансову підтримку ще до ухвалення цих змін, мають право використати нараховані кошти до кінця червня поточного року.

Суть програми та поточні результати

Національна програма “Скринінг здоров’я 40+” розрахована на українців віком від 40 років. Вона передбачає проходження базових медичних обстежень для раннього виявлення та контролю серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із ментальним здоров’ям.

Як вказують в Міністерстві охорони здоров’я, з початку роботи ініціативи понад 340 тисяч громадян подали заявки на участь. З них понад 34 тисячі осіб уже успішно пройшли безкоштовний медичний скринінг. Загалом учасникам виплачено понад 588 мільйонів гривень. Наразі послуга доступна у близько 2000 медичних закладів по всій країні.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях Донецької області російські загарбники розпочали активну підготовку до політичних кампаній. Попри те, що деякі захоплені міста перебувають у стані повного занепаду або фізично зруйновані війною, окупаційна влада максимально зосереджена на організації виборчого процесу.

Про ці плани офіційно повідомив деніс пушилін, ватажок “днр”.

Вибори на ТОТ: до чого готовляться росіяни

За словами деніса пушиліна, місцева “влада” намагається забезпечити можливість “голосування” для усіх жителів ТОТ. Для цього вони вже почали облаштування стаціонарних пунктів голосування. Крім того, росіяни розпочали підготовку інструментів для тотального обходу населення за допомогою “мобільних груп”.

Варто зазначити, що ватажок “днр” заявив про наміри окупаційної влади провести вибори не тільки у відносно цілих містах, але й у вщент зруйнованих населених пунктах, зокрема, у зруйнованих Кураховому та Авдіївці.

“Неважливо, де він живе — у Донецьку чи в Кураховому, у Макіївці чи в Авдіївці. Кожен виборець зможе зробити свій вибір!“, — стверджує пушилін.

Самі вибори загарбники призначили на 20 вересня 2026 року. Цього разу вони збираються вперше обирати депутатів до російського парламенту, які представлятимуть окуповану частину регіону на федеральному рівні.

Читайте також:

Росіяни показали, як виглядає зруйнована Авдіївка у квітні 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!