У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупаційній риториці все частіше з’являється тема компенсацій. Людям виплачують кошти за зруйноване житло або дають так зване компенсаційне житло. Та вже фіксують випадки, коли в людей відбирають компенсаційне житло. 21 таке рішення ухвалили в Маріуполі. Причина — відсутність у людей російського паспорта.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

У мешканців ТОТ забирають компенсаційне житло

У мешканців Маріуполя відбирають компенсаційне житло, яке їм раніше видали окупанти. Загалом зафіксовано 21 такий випадок. Перевіряються ще понад 100 квартир.

Так званий мер Маріуполя повідомляє причину таких рішень. Окупаційна адміністрація називає одержувачів цих квартир іноземними резидентами. Тобто, у них не було російського паспорта.

“У ході контрольних заходів встановили, що особи, які отримали компенсаційні квартири, не мали російського громадянства і не зареєстрували нерухомість у росреєстрі”, — пояснює окупант.

Але не лише це стало причиною. Перед тим, як відібрати житло, окупанти провели адресний обхід. Під час нього, нібито, виявилося, що багато квартир порожні або здаються в оренду. Через це квартири і забрали. У подальшому їх, нібито, розподілятимуть серед людей, які стоять у черзі на житло.

Фактично окупаційна влада створює додаткові умови, за яких люди можуть втратити компенсаційне житло. Адже вимоги про особисте проживання або заборону здачі житла в оренду не були раніше прописані.

Нагадаємо, що наприкінці червня 2026 року окупаційна влада “днр” заявила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута. Тоді, нібито, 38 людей отримали виплати на загальну суму понад 90 мільйонів рублів. У середньому — на кожного по 2,3 мільйони рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — 1,3 мільйони гривень). Та тепер людям, які отримали компенсації, погрожують судами. За словами радника голови “днр” Вадима Матієнка, всі, хто отримав компенсацію, мають протягом шести місяців припинити право власності на майно та земельну ділянку. Якщо цю вимогу не виконати, людині погрожують судом.

Також, нібито, є випадки, коли після отримання компенсації люди намагаються продати майно чи земельну ділянку. У такому разі людині може загрожувати кримінальна відповідальність, яку ініціюватиме “міністерство майнових та земельних відносин днр”.

Читайте також:

• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру
• Без речей першої необхідності і обіцяних компенсацій: як живуть бахмутяни в окупованому Дебальцевому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Завтра, 13 серпня 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Пряма лінія

13 серпня з 12:00 до 13:00 бахмутяни зможуть зателефонувати до Олександра Марченка, заступника міського голови. Мешканці Бахмутської міської територіальної громади, зателефонувавши за номером +380 (95) 024 5075, можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Зазначимо, що Пряму лінію організовують для бахмутян періодично з різними представниками ОМС. Зверніть увагу, що телефонна лінія у зазначені години може бути перенавантажена.

Читайте також:

• 10,5 мільйонів та зарплата у 120 тисяч: що задекларував начальник Бахмутської МВА Олексій Рева у 2024 році
• “Чорні трансплантологи” в Бахмуті? Російська пропаганда запустила новий фейк
• Виплати від ООН у Києві: куди звертатися, щоб отримати гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!