У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 25 штурмів. Також зросла кількість штурмів на Лиманському напрямку, де за добу зупинили 23 атаки. Загалом на Донеччині зафіксували 72 наступальні дії противника.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 15 червня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 25 ворожих штурмів. Окупанти атакували в бік Добропілля, Нового Донбасу, Білицького, Родинського, Новоолександрівки, Котлиного, Удачного, Затишка, Шевченка, Мирного, Гришиного, Сергіївки, Муравки і Новопавлівки.

За даними оперативного командування “Схід”, противник намагається застосовувати тактику просочування поодиноких військовослужбовців та їх накопичення. Українські захисники протидіють цим спробам.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Зарічного, Лимана, Новоселівки, Дробишевого, Діброви, Новомихайлівки, Новоєгорівки, Озерного та Ямполя. Загалом минулої доби тут відбулось 23 боєзіткнення.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 12 атак. Окупанти атакували в районах Іллінівки, Плещіївки, Степанівки, Вільного, в бік Білицького, Новоселівки та Костянтинівки.

Штурмують окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник штурмував 12 разів у бік Рай-Олександрівки, в районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного і Калеників.

На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.

Читайте також:

• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях
• Під Сіверськом ліквідували “героя росії”, який доповідав про взяття міста путіну
• ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Люди продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгий шлях через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такі маршрути неможливо зафіксувати офіційно. Відомо лише, що європейські кордони з боку третіх країн за час повномасштабних дій перетнули близько 300 тисяч українців, серед яких значна частина — це саме мешканці ТОТ.

Що кажуть люди про поверення в Україну з ТОТ

Мешканці продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгі та складні маршрути через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такий шлях неможливо зафіксувати офіційно. Проте, навіть повернувшись в Україну далеко не у кожного вдається адаптуватися до життя.

Редакція поспілкувалася з людьми, які виїхали з непідконтрольних територій. Про їхній досвід перетину кордонів, причини переїзду та труднощі адаптації на новому місці — дивіться детальніше у відео.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!