У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За дев’ять місяців 2025 року в Донецькій області народились понад 420 дітей. Це майже у 16 разів менше, ніж довоєнні показники.

Про це у відповідь на запит редакції Бахмут IN.UA повідомили в Департаменті охорони здоров’я Донецької ОДА.

Скільки дітей народились у Донецькій області у 2025 році

За даними Департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА, за 9 місяців 2025 року в області народились 429 дітей. Загальну статистику за рік підіб’ють у лютому 2026 року, оскільки звіти про народжуваність подаються щоквартально. Статистика народжуваності за статтю немовлят не ведеться.

Якщо порівнювати дані за 2025 рік з довоєнними, то видно сильний спад народжуваності в Донецькій області. За даними департаменту, у 2021 році в регіоні народились 6 797 дітей. Це майже у 16 разів більше, ніж у 2025 році.

Читайте також:

• Скільки дітей навчають в освітніх закладах Бахмута: точне число
• Скільки дітей на Донеччині залишаються у зоні активних бойових дій: статистика
• “Білі янголи” вивезли матір і двох дітей з Дружківки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) отримують грошове забезпечення, яке складається з основних виплат і додаткових винагород. До них належать посадові оклади, доплати за участь у бойових діях, виплати за поранення, лікування чи реабілітацію. Проте, інколи можлива затримка або нарахування не в повному обсязі. В такому випадку потрібно звертатися до командування або фінансових установ.

Детальніше про те, чому можуть виникати затримки у випалах військових та куди саме звертатися — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли мають надходити виплати військовим

Основне грошове забезпечення військовим виплачується за попередній місяць служби до 20 числа наступного місяця. Найчастіше кошти надходять у період з 7 по 15 число. Якщо гроші перераховані військовій частині після 20 числа, виплата здійснюється протягом трьох днів з моменту їх надходження.

Додаткові грошові винагороди — зокрема за участь у бойових діях або за час лікування після поранення — зазвичай виплачуються після 20 числа наступного місяця, після того як кошти надійдуть до військової частини. Перевищення цих строків вважається затримкою.

Основні причини затримок

Затримки або неповні виплати можуть виникати через:

• відсутність або несвоєчасне надходження коштів з бюджету;
• помилки або неналежне оформлення запитів на виплати з боку військових частин;
• переведення військовослужбовця між частинами, тривалі відрядження або зміни статусу служби, що спричиняють збої в бухгалтерському обліку;
• несвоєчасне подання або втрату документів, які підтверджують право на додаткову винагороду, зокрема бойові виплати 70 або 100 тисяч гривень.

Також можливі затримки через помилки в нарахуванні, оскільки грошове забезпечення має багато складових.

Що робити у разі затримки виплат

У разі відсутності або затримки виплат військовослужбовцю рекомендовано:

• з’ясувати причину затримки — чи вона має загальний характер на державному рівні, чи виникла на рівні конкретної військової частини;
• уточнити у фінансовій службі або командування, з якої причини виникла затримка та коли очікується виплата;
• у разі затримки на рівні військової частини подати скаргу, зазначивши військове звання, ПІБ, номер частини та період затримки.

Скарги можна подати через:

• гарячу лінію Міністерства оборони України — 1512;
• електронну пошту МОУ: [email protected];
• фінансовий департамент МОУ — +380 (44) 271 3626;
• урядову лінію через офіційну форму звернення.

Якщо затримується премія або бойові виплати

У випадку затримки премії необхідно з’ясувати, чи має вона масовий характер у підрозділі, чи стосується лише окремого військовослужбовця. Якщо виплату не отримує одна особа, це може бути пов’язано з дисциплінарними стягненнями або іншими підставами для позбавлення винагороди.

Рішення про позбавлення грошових виплат може бути оскаржене до вищого командування або в судовому порядку.

Бойові виплати найчастіше затримуються через неналежне або несвоєчасне оформлення підтвердних документів, зокрема щодо участі в бойових діях чи факту поранення.

Читайте також:

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!