У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які через окупацію або активні бойові дії втратили зв’язок зі своїм роботодавцем, відтепер мають можливість офіційно припинити трудові відносини дистанційно. Відповідна послуга стала доступною в мобільному застосунку “Дія”, що дозволяє уникнути тривалих спроб зв’язатися з керівництвом та особистих поїздок до центру зайнятості.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може скористатися послугою та для чого це потрібно

Новий сервіс доступний для повнолітніх громадян України, які досі залишаються офіційно працевлаштованими на підприємствах, в установах чи організаціях, що опинилися на тимчасово окупованих територіях або в зонах ведення активних бойових дій.

Офіційне розірвання договору є необхідним кроком для тих, хто планує рухатися далі. Після припинення трудових відносин громадяни зможуть легально влаштуватися на нове місце роботи, отримати офіційний статус та допомогу по безробіттю, а також за потреби пройти професійну перекваліфікацію.

Як подати заяву на звільнення: алгоритм дій

Процедура звільнення максимально автоматизована. Щоб скористатися сервісом, необхідно відкрити застосунок “Дія” та перейти до послуги “Обрій.Робота — Звільнення з роботи на ТОТ”. Далі система запропонує користувачу перевірити актуальні дані про своє працевлаштування та заповнити електронну заяву. На завершальному етапі сформований документ потрібно засвідчити за допомогою “Дія.Підпису”.

Над розробкою сервісу “Обрій” працювали Міністерство економіки та довкілля України спільно з Міністерством цифрової трансформації, а адміністратором платформи виступає Державна служба зайнятості. Проєкт вдалося реалізувати за підтримки міжнародних партнерів, зокрема урядів європейських країн, Канади, компанії Google та проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT). Виконавчим партнером ініціативи став Офіс ефективного регулювання BRDO.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мобільний застосунок “Дія” дозволяє українцям швидко та зручно відстежувати наявність неоплачених штрафів або інших заборгованостей. Для того, щоб отримати актуальну інформацію, користувачам достатньо авторизуватися в системі, зайти до розділу “Послуги” та обрати необхідну категорію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Перевірка штрафів за порушення ПДР

Водії можуть самостійно контролювати наявність стягнень за порушення правил дорожнього руху. Після переходу в меню “Послуги” необхідно обрати пункт “Штрафи за порушення ПДР”. Якщо за користувачем числяться неоплачені штрафи, вони одразу відобразяться на екрані разом із детальною інформацією, до якої також додаються матеріали фото- та відеофіксації.

Важливою умовою для коректного відображення таких штрафів є обов’язкова наявність у застосунку підтягнутих цифрових документів — посвідчення водія або свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Судові стягнення та адміністративні порушення

Окрім автомобільних штрафів, у “Дії” можна відстежувати інформацію щодо судових справ та адміністративних порушень.

Для перевірки цієї інформації в розділі “Послуги” потрібно перейти до блоку “Судові послуги”, а потім натиснути на “Судові штрафи” або ж здійснити перевірку через пункт “Судові справи”.

Окрім того, користувачі не пропустять такі нарахування, адже сповіщення про судові штрафи також автоматично приходять у стрічку “Повідомлення”.

Пошук виконавчих проваджень

Застосунок додатково допомагає контролювати наявність боргів. Інформація про них знаходиться у розділі “Послуги” під пунктом “Виконавчі провадження”. Система влаштована так, що автоматично підтягує всі наявні дані за податковим номером (РНОКПП) людини, якщо вона офіційно є боржником у виконавчій службі.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!