У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15335 “Про внесення змін до деяких законів України щодо нерухомого майна, придбаного в іпотеку”. За це рішення проголосували 278 народних депутатів. Документ дозволяє внутрішньо переміщеним особам оформлювати в іпотеку житло, яке вони купують із використанням державних житлових ваучерів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада підтримала новий законопроєкт №15335

Проєкт закону розробили для створення ефективного механізму забезпечення житлом переселенців із тимчасово окупованих територій. Документ пропонує фінансувати купівлю або будівництво нерухомості через поєднання державних житлових ваучерів та залучених кредитних коштів.

Для впровадження нового механізму пропонується внести зміни до трьох законів:

• “Про іпотеку”;
• “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”;
• “Про нотаріат”.

Окрему увагу в документі приділено захисту майнових інтересів держави та кредиторів. Для цього, за словами Олени Шуляк, Голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, проєкт закону встановлює чіткі правила використання такого житла як предмета іпотеки. Зокрема, передбачається законодавча заборона на продаж цієї нерухомості або її передачу в повторну іпотеку, яка діятиме протягом пяти років. Також ініціатива гарантує обов’язкову державну реєстрацію всіх відповідних обтяжень на право власності.

Читайте також:

Що з проєктом житла для бахмутян в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців оголосило про відкриття реєстрації на отримання грошової допомоги. Для міста Дніпро наразі діє попередній запис у чергу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може претендувати на виплати

Для отримання коштів родина має належати хоча б до однієї з чотирьох визначених категорій. Перші дві стосуються людей, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи через обстріли, загрозу життю або обов’язкову евакуацію. Різниця між ними полягає у часі переміщення: статус мав бути отриманий або менш ніж 45 днів тому, або в проміжку від 46 днів до шести місяців тому.

Третя та четверта категорії охоплюють родини, які через воєнні дії після 24 лютого 2022 року були змушені залишити своє постійне місце проживання, але вже повернулися додому. Це стосується як повернення в Україну з-за кордону, так і переміщення в межах країни. Обов’язкова умова полягає в тому, що повернення мало відбутися не раніше ніж три місяці тому і не пізніше ніж рік тому.

Соціально-економічний критерій

Належність до однієї з перелічених категорій переміщення є базовою, але не єдиною умовою. Існує обов’язковий фінансовий критерій для всіх претендентів. Допомога надається виключно тим родинам, у яких середньомісячний дохід на одну особу не перевищує 8 300 гривень.

Процедура запису та реєстрації

Попередній запис для жителів Дніпра відбувається через заповнення анкети за посиланням. Організація наголошує, що консультації у форматі “живої черги” більше не здійснюються.

Одна родина повинна заповнити лише одну заявку. При цьому заповнення анкети не дорівнює реєстрації на виплати. Ця заявка створюється виключно для того, щоб отримати запрошення до офісу у Дніпрі на саму реєстрацію. Як тільки набереться необхідна кількість людей, то форма буде закрита.

Читайте також:

Виплати на зиму для ВПО з Торецької громади: як отримати 10 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!