У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На підконтрольній території Донецької області залишаються 8 063 дитини. Частина з них проживає у населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація у примусовий спосіб. З 9 червня в області розпочався 34-й етап примусової евакуації дітей із родинами, а до переліку територій додали окремі райони Краматорська та Слов’янська.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Евакуація на Донеччині

За словами Юлії Рижкової, начальниці служби у справах дітей, станом на початок червня на підконтрольній території Донецької області перебувають 8 063 дитини, з яких на території активних бойових дій залишаються троє дітей. Усі вони проживають у Миколаївці.

У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація дітей разом із батьками або законними представниками, залишаються 629 дітей із 474 сімей. Вони проживають у шести населених пунктах трьох територіальних громад.

Де наразі перебувають діти у зоні примусової евакуації

Найбільше дітей залишається у Краматорській та Слов’янській громадах. У Краматорській міській територіальній громаді перебувають 293 дитини із 212 сімей, з яких:

• Мала Таранівка — 83 дитини;
• Привілля — 2 дитини;
• Біленьке — 66 дітей;
• окремі території Краматорська — 142 дитини.

В окремих районах Слов’янська та територіальної громади залишаються 333 дитини із 260 сімей;

У Миколаївці проживають троє дітей із двох сімей. При цьому за відомими адресами проживання встановити їхнє місцезнаходження наразі не вдалося.

За словами Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, за останній тиждень із небезпечних територій евакуювали 33 дитини із 21 сім’ї. Загалом від початку червня евакуацію пройшли 34 дитини із 22 сімей. Загалом же з 1 червня за межі області виїхало 3 800 осіб, з яких 400 — це діти.

Загальна статистика евакуації населення з Донецької області

За даними Дмитра Петліна, станом на вечір 9 червня загальна кількість людей, які залишили місця постійного проживання на Донеччині, перевищила 1 мільйон 386 тисяч осіб. Серед них 209,3 тисячі дітей.

На підконтрольній території області наразі залишаються 140 400 жителів. Із них близько 8 тисяч — діти.

Читайте також:

“Дрон атакував жінку, коли вона майже підійшла до нас”: волонтер про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У вівторок, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можуть ВПО, мешканці звільнених територій та територій бойових дій.

Про це повідомляє NRC.

Норвезька рада у справах біженців відновлює подачу заявок на грошову допомогу

У вівторок, 16 червня, о 12:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які:

• проживають на території бойових дій;
• були змушені покинути дім через війну;
• повернулися до звільнених територій.

Кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюють рівень соціально-економічної вразливості родини. Це допомагає визначити, хто найбільше потребує підтримки.

Подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: критерії отримання та інструкція з онлайн-оформлення
• Безкоштовне житло для переселенців на Київщині: фонд Хансена відкрив прийом заявок
• Як у Краматорську оформити компенсацію на ремонт житла та допомогу при пораненні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!