У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах працює релокована Бахмутська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Протягом 2025 року тут отримали допомогу понад 130 тисяч людей. З них 4,7 тисячі — люди з Бахмутської громади.

Скільки пацієнтів прийняли бахмутські лікарі та які послуги надавали найчастіше, у відповідь на запит редакції розповіли в КНП “БЛІЛ м. Бахмут”.

Скільки людей прийняла бахмутська лікарня у Броварах у 2025 році

Станом на 1 грудня 2025 року в лікувально-діагностичному центрі лікарні амбулаторну медичну допомогу отримали 132 551 людей. З них 23 691 пацієнтів — це діти.

Обслуговують у лікарні місцевих жителів та ВПО. Із загальної кількості прийнятих пацієнтів 11 257 — це переселенці і переселенки. З них 4 735 людей з Бахмутської громади. 

В умовах стаціонару допомогу отримали 2 171 людина, з них ВПО — 266 людей. Хірургічні втручання проведені 2 194 пацієнтам. 

Які послуги надавали людям найчастіше

Проведено 723 курси хіміотерапії з внутрішньовенним введенням протипухлинних засобів. Стаціонарно — 452 людям, в умовах амбулаторного лікування — 271 людині. 

Також у лікарні проводили такі види досліджень:

• УЗД — 8 408; 
• ЕКГ — 3 124; 
• рентгенологічні дослідження — 7 637; 
• комп’ютерна томографія — 1 106; 
• флюрографія органів грудної клітки — 1 015; 
• ендоскопічні дослідження — 1 401;
• езофагогастродуоденоскопія — 903; 
• колоноскопія — 400; 
• гістероскопія — 270;
• цистоскопія – 98; 
• мамографія — 971; 
• лабораторні дослідження — 196 158; 
• стоматологічні дослідження — 2 932. 

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в лідерах за фінансуванням від НСЗУ — дані 2025 року
• Як в Броварах працює релокована з Бахмута лікарня: відеосюжет
• Українці зможуть отримати 2 тисячі гривень на скринінг здоров’я: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські волонтери алла і павло сидорови показали нові кадри з Бахмута. Росіяни кажуть, що житло місцевих жителів зруйноване вщент, тому люди вимушені мешкати у пунктах тимчасового розміщення (ПВР). Та в коментарях до допису люди пишуть, що насправді в Бахмуті живуть цивільні, і це не одинокі люди, а цілі родини.

Про це стало відомо з допису волонтерів алли і павла сидорових.

Росіяни стверджують, що в Бахмуті живуть цивільні

Російські волонтери алла і павло сидорови показали нові кадри з Бахмута, зроблені у листопаді 2025 року. Вони пишуть, що місто пусте і крім військових там нікого немає. Пересування містом, нібито, обмежене через обстріли і мінування.

Також є факти подальшого руйнування житла. Росіяни показали фото однієї з квартир після влучання снаряда. Навесні 2023 року житло було цілим, хоч і без вікон, там збереглись меблі. У листопаді 2025 року від квартири не залишилось нічого, під’їзд обвалився.

Росіяни кажуть, що через руйнування житла бахмутяни вимушені жити в пунктах тимчасового розміщення. Однак у коментарях люди пишуть, що насправді в Бахмуті продовжують жити люди. У місті, нібито, мешкають кілька сімей. Підтвердження цій інформації немає.

Зазначимо, що росіяни не вперше заявляють про цивільних, які, нібито, мешкають в Бахмуті. Влітку 2025 року пропагандисти публікували кадри з чоловіком, якого називали “останнім мешканцем Бахмута”. Сам чоловік називав себе Гаврющенком Володимиром Олександровичем і говорив, що під час повномасштабної війни жодного разу не виїжджав з міста. Гуманітарну допомогу йому, начебто, надають російські військові.

Читайте також:

• Пушилін опублікував звернення до населення, але запити бахмутян проігнорував
• У Бахмуті чеченці облаштували військовий госпіталь — фото
• Пушилін повторює наративи: заявив, що ЗСУ “гальмують” відбудову Бахмута і Соледара

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!