У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці ЗСУ атакували військові об’єкти російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під ударом українських захисників були локації в районі Соледара, Маріуполя, Гранітного.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині 18 червня

Бійці ЗСУ завдають ударів по військових об’єктах російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакували локації росіян у Соледарі, Маріуполі, Гранітному, П’ятипіллі й Бойківському. Під ударом були автомобільний міст, склади та командний пункт.

У районі села Гранітне українські захисники вдарили по автомобільному мосту через річку Калка. Його окупанти використовували для військових перевезень та забезпечення логістики.

У районі Соледара уражено командний пункт окупантів.

Ударів зазнали склади паливно-мастильних матеріалів окупантів у Маріуполі та П’ятипіллі, а також склад матеріально-технічних засобів у районі Бойківського.

Втрати окупантів не уточнюються.

Читайте також:

• Українські артилеристи атакували росіян дронами в тилу на Донеччині: відео
• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях
• Під Сіверськом ліквідували “героя росії”, який доповідав про взяття міста путіну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Івано-Франківській області відкрито реєстрацію на участь у Recovery Camp для дітей та їхніх матерів або опікунів. Проєкт пропонує день відпочинку серед природи Карпат і психологічну підтримку для ВПО та інших категорій. Заходи заплановані на 27 та 28 червня. Участь є безкоштовною.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Безкоштовний Recovery Camp у Карпатах для ВПО

Ініціатива від Recovery Camp створена для підтримки родин, які пережили складні життєві обставини через війну. Головне завдання полягає у створенні безпечного простору для спілкування, відновлення та отримання позитивних емоцій.

Долучитися можуть діти віком від 6 до 16 років разом із мамою або законним опікуном. Організатори приймають заявки від певних категорій громадян:

• прийомні та опікунські сім’ї;
• дитячі будинки сімейного типу;
• родини, які всиновили дітей;
• сім’ї, у яких виховуються діти з інвалідністю;
• внутрішньо переміщені родини;
• сім’ї, які втратили близьких через війну;
• родини, що постраждали внаслідок воєнних дій.

Програма та організаційні деталі

Програма табору поєднує активне дозвілля та психологічну допомогу. Для учасників підготували низку активностей:

• психологічна підтримка для дітей та дорослих;
• подорож Карпатським трамвайчиком;
• командні ігри та розважальні заходи;
• творчі майстер-класи;
• спілкування та нові знайомства;
• відпочинок серед природи Карпат.

Виїзд груп запланований на 08:45, а орієнтовний час повернення — 21:00.

Умови реєстрації

Для участі необхідно заповнити онлайн-форму. Після подання заявки представники проєкту зв’яжуться з кандидатами телефоном. Підтвердженням участі у програмі є виключно дзвінок від менеджера Recovery Camp. Через обмежену кількість місць організатори радять не відкладати заповнення анкети.

Заходи реалізуються в межах ініціативи “Захист та психічне здоров’я дітей різних категорій України”. Проєкт втілюється за участі організації СОС Дитячі Містечка Україна та за фінансової підтримки Норвезької агенції співробітництва у ціллях розвитку.

Читайте також:

В Україні стартувала реєстрація на грошову допомогу від NRC

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!