У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація з прифронтових населених пунктів Донецької області триває, однак упродовж останніх днів її перебіг ускладнився через погодні умови. Морози та снігопади суттєво вплинули на можливість оперативного вивезення людей.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Євген Ткачов, волонтер гуманітарної місії “Проліска”.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, основними категоріями людей, яких нині вивозять з небезпечних територій, залишаються люди старшого віку, люди похилого віку, маломобільні громадяни та ті, хто потребує постійного догляду.

Окрему увагу приділяють сім’ям із дітьми. У громадах, де оголошена примусова евакуація, зокрема у Дружківці та Миколаївці, до роботи долучилися психологи гуманітарної місії “Проліска”. Вони здійснюють подворові та подомові обходи, спілкуються з родинами та пропонують конкретні варіанти для переїзду.

Людям заздалегідь показують фото й відео умов проживання у більш безпечних регіонах України, щоб вони могли свідомо обрати місце для евакуації та підготуватися до неї без поспіху. За можливості мешканцям радять виїжджати не лише з особистими речами, а й із побутовою технікою.

“Зараз декілька днів евакуація ускладнена, тому що морози і снігопади“, — зазначає Євген Ткачов процесу евакуації.

Водночас загальна кількість охочих виїхати зменшилася. У прифронтових громадах частково відновлено електро-, газо- та водопостачання, працюють окремі підприємства. Через це мешканці не завжди погоджуються на негайну евакуацію.

Темпи евакуації та динаміка

Процес евакуації має нерівномірний характер. Частина людей виїжджає протягом кількох діб, інші відкладають рішення на тижні або місяці, а дехто взагалі не залишає домівки або після виїзду повертається назад.

“До початку боїв за міста буде залишатися десь приблизно десята частина населення“, — зазначає волонтер.

За орієнтовними підрахунками, за тиждень з Донецької області евакуюють близько 200 осіб. Після святкового періоду кількість заявок поступово повернулася до звичних показників. Загальна динаміка евакуації подібна до тієї, що спостерігалася раніше в інших прифронтових містах, зокрема у Покровську та Костянтинівці.

Водночас темпи евакуації зменшуються пропорційно до скорочення кількості населення. Порівнювати їх із періодом, коли в регіоні проживали сотні тисяч людей, некоректно.

Ситуація у Костянтинівці

Як зазначає волонтер Євген Ткачов, останнім часом зросла кількість звернень із Костянтинівки. Зв’язуються як родичі мешканців, які перебувають в інших регіонах України чи за кордоном, так і самі люди. Для цього вони шукають точки зі зв’язком або виходять на контакт через військових.

Водночас офіційна евакуація з Костянтинівки наразі фактично неможлива. У разі потреби виїзду мешканці можуть звертатися лише до військових або намагатися залишати місто самостійно. Поранених і маломобільних людей іноді вивозять у ручному режимі, зокрема на візках або за допомогою підручних засобів.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині тривала щодня: волонтер про роботу на фронті у святковий період

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Завтра, 15 січня, 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Пряма лінія

15 січня з 13:00 до 14:00 бахмутяни зможуть зателефонувати до Олександра Марченка, заступника міського голови. Мешканці Бахмутської міської територіальної громади, зателефонувавши за номером +380 (95) 024 5075, можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Зазначимо, що Пряму лінію організовують для бахмутян періодично з різними представниками ОМС. Зверніть увагу, що телефонна лінія у зазначені години може бути перенавантажена.

Читайте також:

• 10,5 мільйонів та зарплата у 120 тисяч: що задекларував начальник Бахмутської МВА Олексій Рева у 2024 році
• “Чорні трансплантологи” в Бахмуті? Російська пропаганда запустила новий фейк
• Виплати від ООН у Києві: куди звертатися, щоб отримати гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!