У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України підтримала в цілому закон №15579, який розблоковує процес передачі державного та комунального майна для потреб внутрішньо переміщених осіб. За відповідне рішення проголосували 233 народні депутати.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Умови передачі приміщень

Ухвалений документ усуває правову колізію щодо використання об’єктів державної та комунальної власності. Закон запроваджує новий механізм, за яким приміщення передаватимуться для розміщення переселенців на пільгових умовах.

Процедура оренди передбачає такі правила:

• відсутність вимоги щодо проведення аукціонів;
• встановлення символічної орендної плати у розмірі 1 гривня;
• передача виключно цілісних об’єктів, а саме будинків та гуртожитків.

Затверджений механізм базується на розподілі ресурсів. Місцеві громади надають об’єкти нерухомості для потреб ВПО, після чого міжнародні партнери вкладають фінансові кошти в їхній ремонт та облаштування. Такий підхід дозволяє розблокувати та запустити вже підготовлені проєкти, швидко перетворюючи їх на готове житло із залученням зовнішніх ресурсів.

Спільну роботу над документом координували представники міжфракційного об’єднання “Захист прав ВПО”. Завдяки ухваленим змінам планується вже до початку зими привести виділене житло до належного стану. Запуск механізму на місцях дасть можливість поселити у відремонтовані будинки та гуртожитки тисячі родин внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

ВПО зможуть використати житловий ваучер як перший внесок за програмою “єОселя”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 17 вересня, до України повернули 252 тіла. За словами російської сторони, вони належать українським військовослужбовцям. Після повернення тіл будуть проведені експертизи та ідентифікація останків.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Повернення тіл загиблих 17 вересня

Сьогодні, 17 вересня, відбулися репатріаційні заходи. В Україну повернули 252 тіла, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям.

Найближчим часом слідчі правоохоронних органів спільно з експертами МВС проведуть необхідні експертизи та ідентифікацію повернених тіл.

Особовий склад ЗСУ займатиметься перевезенням полеглих до державних спеціалізованих установ та організує передачу загиблих правоохоронцям.

Читайте також:

• У Часів Ярі взяли в полон українців, які воювали на боці рф: один із них брав участь у боях за Бахмут
• У МВС показали, в якому стані повертають тіла загиблих військових
• Росія передала Україні не лише тіла українських військових, а й останки своїх солдатів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!