У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів склала понад 2,2 мільйона гривень. Основні кошти медичний заклад спрямував на фармацевтичну продукцію, витратні медичні матеріали та спеціалізований ремонт обладнання.

Детальний огляд витрат лікарні — редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута у червні 2026

Для забезпечення медичного процесу лікарня здійснила закупівлі ліків та спеціальних препаратів. До цього переліку увійшли:

• фармацевтична продукція (лікарські засоби) — 498 200 гривень;
• наркотичні та психотропні препарати — 330 000 гривень;
• вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини (9-валентна) — 228 800 гривень;
• лабораторні реактиви — 70 000 гривень;
• онкологічні препарати — 60 000 гривень;
• розчин для ін’єкцій промедол — 30 400 гривень;
• лікарські засоби для лікування хвороб нервової системи та захворювань органів чуття — 15 000 гривень;
• препарат віракса (500 мг) — 10 396,12 гривні.

Медичні матеріали та інструменти

Значну частину тендерів медичного закладу склало придбання витратних матеріалів, інструментів та засобів реєстрації медичної інформації:

• перев’язувальні матеріали — 196 500 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 152 800 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 92 700 гривень;
• швидкі тести для визначення інфекційних захворювань та тести-набори для аналізаторів — 65 000 гривень;
• стоматологічні та вузькоспеціалізовані інструменти та прилади — 58 500 гривень;
• гель для ЕЕГ, електроди для холтера, стрічка для ЕКГ — 13 600 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 12 800 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 8 200 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 6 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 6 500 гривень;
• серветка спиртова, просочена ізопропіловим спиртом — 6 000 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі та комплекти — 6 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 4 300 гривень;
• серветки антисептичні на основі ізопропілового спирту — 3 000 гривень;
• стрічка для ЕКГ — 2 500 гривень.

Послуги, ремонт та господарські закупівлі

Лікарня також замовляла послуги з обслуговування техніки, проведення ремонтних робіт та закуповувала матеріали для функціонування закладу:

• поточний ремонт цифрової мамографічної системи — 297 000 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок — 39 600 гривень;
• тканинні ролети — 18 100,08 гривні;
• електричні лампи розжарення та світлодіодні панелі — 9 680,60 гривні;
• будівельні товари, фасадні та кабінетні таблички зі шрифтом Брайля — 8 840 гривень;
• проведення вимірювання опору ізоляції електричних мереж — 7 000 гривень;
• паперові чи картонні реєстраційні журнали — 5 760 гривень;
• страховий платіж згідно з договором — 4 352 гривні;
• конструкційні матеріали різні, ЛДСП та кромка — 3 571,82 гривні;
• прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів — 1 392 гривні;
• столярні та теслярні роботи, розкрій та порізка матеріалів — 933,04 гривні;
• автоматичний вимикач для захисту електричних кіл — 363 гривні.

Загальна сума успішних та активних закупівель медичного закладу за червень 2026 року склала 2 274 388,66 гривні. Найдорожчою позицією стала закупівля загальних лікарських засобів за 498 200 гривень, а найдешевшою — придбання автоматичного вимикача за 363 гривні. Водночас низка торгів, зокрема на закупівлю обладнання для анестезії та додаткових партій перев’язувальних матеріалів, не відбулася.

Читйте також

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Абоненти мобільного оператора lifecell мають можливість отримати консультацію служби підтримки кількома способами. Зв’язатися зі спеціалістами можна через безкоштовні короткі номери, дзвінки з інших мереж, а також за допомогою месенджерів та онлайн-чатів.

Детальніше про те, як саме зв’язатися з оператором lifecell — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як зв’язатися з оператором lifecell

lifecell — одна з найпопулярніших компаній, яка надає послуги мобільного зв’язку в Україні. Її послугами користуються понад 10 мільйонів українців та українок.

Бренд має декілька робочих номерів, завдяки яким громадяни та громадянки можуть зв’язатися з оператором для розв’язання проблемних питань чи отримання додаткової інформації про умови власного тарифу.

Найшвидший спосіб зв’язку для абонентів мережі — короткий номер 5433. Дзвінки на цю лінію є безоплатними з мобільних номерів оператора. Після з’єднання з автовідповідачем абоненту необхідно прослухати голосове меню та обрати відповідний пункт для перемикання розмови на живого оператора.

Зв’язок з номерів інших операторів та міських телефонів

Для дзвінків з номерів Vodafone, Київстар або зі стаціонарних телефонів працює єдина гаряча лінія 0 800 20 5433. Дзвінки на цей номер не тарифікуються по всій території України. Цей спосіб підходить для випадків, коли основна SIM-картка втрачена, телефон зламався або виникли технічні збої на лінії.

Під час дзвінка з міського телефону апарат необхідно перевести в тональний режим. Для цього потрібно виконати наступні дії:

• знайти на трубці перемикач з позначенням “P/T” або “T” і перевести його в положення “T”;
• натиснути зірочку * після набору номера, якщо спеціального перемикача немає.

Після з’єднання необхідно діяти за стандартною процедурою — прослухати автовідповідач та обрати пункт для зв’язку з фахівцем.

Як зателефонувати оператору у роумінгу

Абоненти, які перебувають за кордоном, можуть зателефонувати до контакт-центру за номером +380 (63) 543 3111. З’єднання також відбувається через автовідповідач, де треба обрати пункт для зв’язку з експертом. Вартість такого дзвінка розраховується за розцінками оператора країни перебування.

Для уникнення додаткових роумінгових витрат компанія пропонує користуватися онлайн-чатом, який працює по всьому світу.

Текстова підтримка: онлайн-чат та соціальні мережі

Отримати текстову допомогу можна на офіційному сайті lifecell у розділі “Підтримка”. У вікні віртуального помічника треба ввести запит “консультація експерта” та пройти обов’язкову авторизацію за номером телефону.

Також існує варіант чату без авторизації за посиланням. Алгоритм дій тут наступний:

• вказати у спеціальній формі ім’я, номер телефону та електронну пошту;
• написати своє запитання у відповідне поле;
• натиснути кнопку “Почати розмову”;
• дочекатися з’єднання з оператором, яке відбувається протягом 5 хвилин.

Підтримка lifecell через Телеграм-бот

Зв’язатися з живим фахівцем можна через офіційний Телеграм-бот компанії. Для цього потрібно зайти у розділ “Підтримка” на сайті оператора та натиснути на іконку Telegram у нижньому правому куті, після чого відбудеться перенаправлення у додаток. Процедура з’єднання виглядає так:

• відкрити меню у боті та обрати пункт “Підтримка”;
• натиснути “Так” у вікні із запитанням “Вам потрібна консультація експерта?”;
• пройти авторизацію, ввівши свій номер телефону та код з SMS, або використати Супер пароль.

Читайте також:

Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!