У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ є однією з ключових цілей російської армії на Донеччині. З початку 2026 року ситуація на цьому напрямку неодноразово змінювалася: російські війська намагалися просуватися, захоплювали окремі населені пункти та посилювали тиск на українські позиції.

Бахмут IN.UA зібрав в одній хроніці ключові події та зміни на напрямку Краматорська від січня 2026 року до сьогодні.

Краматорськ, як змінювалася лінія фронту в 2026 році

У серпні 2026 року аналітики DeepState заявили, що російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ. Ці міста є ключовими цілями окупантів. Протягом 2026 року російська армія періодчино посилювала тиск на Краматорськ, захоплюючи при цьому окремі населені пункти Краматорського району.

Як змінювалася лінія фронту поблизу Краматорська — в аналітиці редакції.

Січень 2026 року

Перше просування у 2026 році на Краматорському напрямку було зафіксоване 5 січня. Тоді російська армія просунулась поблизу села Федорівка та у селі Новомаркове. Вже 7 січня село Новомаркове було окуповане.

Основні бої на Краматорському напрямку були в районі Маркового, Федорівки, Васюківки.

Просування окупантів фіксували поблизу Залізнянського, Привілля, Васюківки, Різниківки та у Міньківці.

Протягом січня окупанти захопили село Оріхово-Василівка.

Лютий 2026 року

У лютому окупанти посилили тиск на Краматорському напрямку, зокрема в бік сіл Міньківка і Різниківка. Армія рф залучала додаткові резерви. Росіяни діяли малими піхотними групами та намагалися просочитися вглиб територій.

Окупанти продовжили штурмувати в районі окупованої Оріхово-Василівки. Просування противника фіксували у Васюківці, поблизу Бондарного, Никифорівки, Привілля.

10 лютого російська армія окупувала село Бондарне.

Загалом у лютому Краматорський напрямок був третім за кількістю штурмів на Донеччині. На нього припало 16% від усіх наступальних дій. Поступився Краматорський відтинок лише Покровському і Слов’янському.

Березень 2026 року

Станом на 1 березня 2026 року бачимо, що в районі Васюківки росіяни утворили мішок, просунувшись у бік Никифорівки і Федорівки Другої на півночі і до Привілля на півдні. Штурми продовжилися поблизу Оріхово-Василівки, Міньківки та у самій Васюківці.

30 березня рф окупувала Васюківку та розширила зону контролю в районі Федорівки Другої і Міньківки.

Квітень 2026 року

Квітень відзначився затишшям на Краматорському напрямку, оскільки противник сфокусував свої сили на Покровську і Костянтинівці. Цього місяця аналітики фіксували лише незначні просування в районі Привілля.

Травень 2026 року

У травні окупанти поновили наступ у районі Федорівки Другої та Привілля. Бойові дії та просування противника фіксували поблизу невеличких сіл Голубівка та Діброва, що прилеглі до них.

Під ударом також було Новомаркове і Міньківка, де рф розширила наступ. Аналітики фіксували там просування 13-14 травня. Від Міньківки противник розширив наступ до Тихонівки, підійшовши до її околиць.

Червень 2026 року

У червні на лінії фронту поблизу Краматорська помітні виступи, де пріоритетно атакує російська армія. Це Никифорівка, Федорівка Друга, Привілля, Міньківка і в районі між Оріхово-Василівкою і Марковим. Попри це, просування далі цих виступів у червні не зафіксовано, на фронті було затишшя.

Два незначні просування були відмічені аналітиками 3 і 5 червня в районі Привілля і Маркового. Більше успіхів російська армія не мала.

Липень 2026 року

У липні росіяни почали поступово виводити свої війська на Слов’янсько-Краматорську кампанію. Щоб ослабити українську оборону, противник посилив обстріли. Метою окупантів є знищення інфраструктури, щоб у подальшому облегшити собі наступ.

“Міста (ред. Краматорськ і Слов’янськ) рівняють із землею, постійно застосовуючи КАБи, реактивну артилерію, шахеди та FPV-дрони, які літають вулицями і полюють на людей та автівки, рандомно обираючи цілі. Вночі вибухи просто не затихають, зокрема, від застосування РСЗВ противника, що поступово перетворює міста на руїни. На жаль, к*ц*пи мають вогневий контроль приблизно на 40 км вглиб від ЛБЗ, що становить велику загрозу для будь-якого пересування”, — повідомили аналітики DeepState.

Цього місяця окупанти мали і нові просування, зокрема поблизу Міньківки та Новомаркового.

В аналізі DeepState за липень йшлося, що ситуація в напряму Краматорська залишається однією з найгірших.

Серпень 2026 року

У серпні напруженою була ситуація на лінії фронту від Малинівки до Майського. Цю територію противник намагався використати для просочування в напрямку Краматорська. У DeepState заявляли, що через недостовірні доповіді 11 корпусу, який тримає оборону на цьому відтинку, загроза була високою, але зі зміною керівництва ситуація стабілізувалася.

Просування окупантів фіксували у Марковому, поблизу Тихонівки, Привілля і Міньківки.

Ситуація на Краматорському напрямку у вересні

У вересні аналітики фіксували просування армії рф поблизу Голубівки, Федорівки Другої, Новомаркового і Діброви.

Таким чином, протягом 2026 року ситуація на Краматорському напрямку непропорційно змінювалася. Російські війська на окремих ділянках просувалися та захоплювали населені пункти, водночас у квітні та червні активність на цьому відтинку помітно знижувалася. Влітку окупанти знову посилили тиск, а разом із наземними атаками збільшили інтенсивність ударів по Краматорську.

Читайте також:

• ЗСУ звільнили Шандриголове та Дерилове на Донеччині — DeepState
• У Часів Ярі взяли в полон українців, які воювали на боці рф: один із них брав участь у боях за Бахмут
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розпочалася реєстрація на отримання безкоштовних продуктових наборів у межах проєкту “Grocery Box”. Програма створена для забезпечення базовими продуктами харчування українських родин, які постраждали внаслідок війни та перебувають у складних життєвих обставинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Продуктові набори “Grocery Box”: як отримати

Проєкт орієнтований на підтримку людей, які продовжують жити в небезпечних регіонах, або були змушені їх покинути. Отримати продуктовий бокс можуть:

• сім’ї, які постійно проживають на прифронтових територіях;
• родини ВПО, які виїхали з прифронтових територій у 2025-2026 роках;
• люди, які виїхали з тимчасово окупованих територій і наразі проживають на підконтрольній Україні території.

Перед поданням заявки організатори просять врахувати встановлені правила. Допомога надається одноразово. Подати запит мають право виключно ті родини, які раніше не отримували цей вид допомоги від організаторів проєкту.

Процедура реєстрації

Щоб отримати продуктовий бокс, заявникам необхідно заповнити реєстраційну онлайн-форму за відповідним посиланням. Кількість продуктових наборів обмежена.

Організатори закриють реєстраційну форму одразу після отримання достатньої кількості заявок. Родинам, які відповідають усім зазначеним умовам, рекомендують не відкладати процес подання запиту.

Читайте також:

ВПО з Бахмута можуть отримати будинок у селі вартістю до 500 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!