У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У тимчасово окупованому Маріуполі російська адміністрація заявила про розподіл понад 200 “муніципальних квартир” та запуск “реєстрації ордерного житла”. Йдеться про нерухомість місцевих жителів, які були змушені покинути місто через війну. Квартири маріупольців визнають “муніципальними”.

Про це повідомила Маріупольська міська рада.

Окупанти розподіляють “муніципальні квартири” у Маріуполі

Так званий очільник міста заявив, що серед маріупольців старшого віку вже розподілили понад 200 квартир. Під “муніципальним житлом” окупаційна влада фактично має на увазі квартири українців, які залишили місто через бойові дії та окупацію.

Розподіл відбувається без подання заяв від людей. Це викликає обурення серед місцевих жителів, які вбачають у таких діях ризики корупції та непрозорого розподілу житла. Окупаційна адміністрація також оголосила про “реєстрацію ордерних квартир”. Мешканцям пропонують переоформити договори соціального найму та надати документи для “узаконення” проживання.

Йдеться про неприватизовані квартири, які формально вважаються муніципальними, та місцеві жителі зазначають, що така “реєстрація” може бути частиною схеми перерозподілу житла:

• якщо власник виїхав і не переоформив документи — квартиру можуть визнати “вільною”;
• нерухомість можуть перевести у “муніципальну власність”;
• житло можуть передати іншим особам без згоди законного власника.

Раніше також повідомлялося, що людей можуть заселяти без оформлення права власності, що дозволяє окупаційній владі зберігати контроль над нерухомістю.

До теми:

“За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Французька гуманітарна організація ACTED розпочала нову програму фінансової підтримки для вразливих категорій населення. Цього разу допомога спрямована на мешканців сільських населених пунктів Корюківської громади Чернігівської області.

Про це повідомили представники організації.

Грошова допомога від ACTED у Чернігівській області

Програма розрахована виключно на громадян, які належать до певних категорій вразливості та на момент її реалізації фактично проживають у визначених селах Корюківської громади. До переліку населених пунктів увійшли:

• Андронівки;
• Балясні;
• Бешівка;
• Білоцвільна Слобода;
• Богданівка;
• Бреє;
• Буда;
• Будаще;
• Бурківка;
• Верхолісся;
• Високе;
• Воловики;
• Голубівщина;
• Гуринівка;
• Гутище;
• Довга Гребля;
• Домашлин;
• Журавлева Буда;
• Забараївка;
• Западля;
• Кирилівка;
• Костянтинівка;
• Костюки;
• Кугуки;
• Лебідька;
• Лісове;
• Лубенець;
• Луковець;
• Лупасове;
• Майбутнє;
• Маховики;
• Наумівка;
• Нова Буда;
• Нова Гуринівка;
• Новоселівка;
• Озередь;
• Олександрівка;
• Олійників;
• Охрімецький;
• Парастосівське;
• Переділ;
• Перелюб;
• Петрова Слобода;
• Піски;
• Прібинь;
• Рейментярівка;
• Рибінськ;
• Роменівська Буда;
• Рудня;
• Савинці;
• Самотуги;
• Самсонівка;
• Салтугівка;
• Соснівка;
• Спичувате;
• Столипка;
• Сярдине;
• Тельне;
• Трудовик;
• Турівка;
• Тютюнниця;
• Ходівка;
• Хотіївка;
• Шишка;
• Шишківка.

Для участі у програмі домогосподарство обов’язково має підпадати під одну або кілька з наступних категорій:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• сім’ї, які виховують дітей до 2 років;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• родини, де є люди з інвалідністю 1 або 2 групи;
• сім’ї з особами, які мають тяжкі хронічні захворювання;
• домогосподарства з маломобільними людьми, які потребують постійного стороннього догляду;
• родини, що складаються з людей похилого віку (60+);
• сім’ї, які очолюють жінки або батьки-одинаки;
• домогосподарства, які безпосередньо постраждали від збройного конфлікту (мають частково або повністю зруйноване житло, поранення чи втратили членів родини).

Зазначається, що належність до однієї чи кількох категорій є обов’язковою умовою для реєстрації, проте це не гарантує автоматичного отримання коштів. Старостинські округи вже передали до організації ACTED наявні списки осіб зазначених категорій. Уточнити цю інформацію можна у своєму старостаті або зателефонувавши безпосередньо до благодійників.

Розмір виплат та способи отримання

Розмір фінансової допомоги становить 1 800 гривень на місяць на кожного члена домогосподарства. Виплата здійснюється одноразовим переказом одразу за всі 6 місяців.

Отримати кошти можна кількома способами на вибір:

• через відділення “Ощадбанку”;
• через “ПриватБанк”;
• через відділення “Укрпошти”;
• прямим переказом на картку для виплат будь-якого банку.

Необхідні документи

Під час реєстрації заявникам необхідно надати оригінали документів усіх членів домогосподарства. До цього переліку входять:

• паспорти громадян України;
• ідентифікаційні коди;
• свідоцтва про народження дітей;
• документи, які підтверджують факт проживання на території вказаної громади;
• банківські реквізити у форматі IBAN (якщо ви обрали спосіб зарахування грошей на картку).

Як подати заявку та куди звертатися

Процес прийому заявок триватиме в період з 1 квітня по 17 квітня 2026 року. Звернення приймаються у будні дні (з понеділка по п’ятницю) з 9:00 до 16:00.

Для реєстрації в програмі звертайтеся до кол-центру ACTED за номерами:

• +380 (67) 131 1002;
• +380 (63) 453 5710;
• +380 (95) 285 2984.

Крім того, працює лінія зворотного зв’язку, де приймають відгуки, коментарі та пропозиції щодо роботи організації (з 9:00 до 16:00 у робочі дні):

• 0 800 334 589;
• +380 (63) 219 9349;
• +380 (50) 459 5002;
• +380 (67) 134 6714.

Електронна пошта для звернень: [email protected]

Читайте також:

Винагорода за результат: кому з бахмутян дістались грошові нагороди за Чемпіонати України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!