У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил спеціальних операцій (ССО) провели успішну місію в Донецькій області, перерізавши один із маршрутів просочування російської піхоти. Під час операції українські військові ліквідували трьох окупантів та ще одного взяли в полон, здобувши важливі розвідувальні дані.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Деталі операції спецпризначенців

Місію виконали бійці підрозділу “Sword Group” 3-го полку ССО. За інформацією командування, українські військові здійснили наліт на вороже укриття, яке окупанти використовували як точку накопичення сил та відпочинку.

Із захопленої на місці радіостанції спецпризначенці з’ясували, що цим шляхом невдовзі рухатимуться ще кілька груп противника. Оператори ССО прийняли рішення залишитися на позиції та влаштувати засідку. У результаті бою трьох військовослужбовців російської армії було знищено, а одного захоплено живим. Відповідне відео бойової роботи військові вже опублікували на своїх офіційних ресурсах.

Свідчення полоненого та здобуті розвіддані

Під час допиту полонений розповів, що на момент затримання він прослужив в армії рф лише три дні. За його словами, російські командири відправляють у штурми першими представників національних меншин, а під час атак категорично забороняють солдатам наближатися один до одного.

Через наказ тримати дистанцію не менше 10 метрів затриманий не зміг надати допомогу своєму напарнику, і той помер від втрати крові. Також полонений зізнався, що у разі відмови виконувати накази та йти у заданому напрямку керівництво погрожувало окупантам розстрілом — так званим “обнуленням”.

Завдяки цій операції українські оборонці суттєво поповнили розвідувальну базу. У захопленого військового вилучили радіостанцію та телефон, на якому були позначені контрольні точки та інші маршрути висування противника в район. Крім того, оператори ССО змогли дізнатися позивні ворожих командирів.

Читайте також:

На Донеччині ліквідували російського кілера, який пішов на війну з тюрми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Управління освіти Бахмутської міської ради замовило оцінку майна, яке було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії. За ці послуги заплатять понад 139 тисяч гривень.

Про це йдеться на платформі публічних закупівель Prozorro.

Що передбачає закупівля Управління освіти Бахмута

Згідно з тендерною документацією, замовлено комплекс послуг із проведення ринкових досліджень. Підрядник має провести незалежну оцінку збитків, завданих майну управління через російську збройну агресію. Окрім самої оцінки, виконавець забезпечить рецензування звіту в уповноважених органах.

Також фахівці дослідять матеріальні цінності для визначення їхнього технічного стану. Зокрема, вони мають встановити економічну доцільність ремонту пошкодженого майна та визначити вартість вузлів, деталей чи залишків, які ще придатні до використання.

Очікувана та остаточна вартість послуг склала 139 021 гривню (без ПДВ).

Хто виконуватиме оцінку збитків

Закупівлю провели поза електронною системою, уклавши прямий договір. Виконавцем робіт обрали фізичну особу-підприємицю Дикун Лілію Борисівну, яка зареєстрована у місті Умань Черкаської області.

Договір між замовником та підприємницею був підписаний 2 жовтня 2026 року. Згідно з умовами, надати послуги з незалежної оцінки збитків та передати документацію замовнику виконавиця має до 25 грудня 2026 року. Сам договір залишатиметься чинним до кінця поточного року.

Читайте також:

Бахмутська громада завершує реєстрацію на новорічні подарунки у трьох областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!