У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжують фіксувати нарощування російських сил в окупованих містах та посилення тиску на Родинське й Костянтинівку, а також взяти під контроль небо над Покровськом. Водночас Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про зростання кількості штурмових дій на Покровському відтинку фронту до 66 атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення та зміни в інтенсивності боїв порівняно з минулою добою — у матеріалі.

Аналітика DeepState: Покровськ, Мирноград та Родинське

За даними DeepState, після окупації Покровська та Мирнограда російська армія продовжує нарощувати там свої сили. У містах облаштовуються екіпажі операторів безпілотників, які взяли під контроль небо над агломераціями. Це значно ускладнює роботу українських військових. Актуальним завданням для російської армії залишається подальше просування в глибину української оборони.

Зберігається активний тиск на Родинське, де частина території переходить у “червону зону”. Українські військові стримують наступальні дії, регулярно залучаючи авіацію, адже Родинське є важливою опорною точкою для подальшого просування в район населених пунктів на південь від Добропілля, яке відіграє значну роль у логістиці.

Ситуація в Костянтинівці

За даними аналітиків, у Костянтинівці теж фіксується погіршення ситуації через застосування “тактики просочування”. Російські військові збільшують контроль над територією навколо міста та накопичують сили в навколишніх селах. Звідти відбуваються спроби зайти в межі міста та закріпитися в різних його точках. Одночасно з цим Костянтинівку перетворюють на руїну, яку в результаті буде неможливо утримувати.

Дані Генштабу: Покровський та Костянтинівський напрямки

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 66 атак у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, а також у бік Кучерового Яру, Вільного, Сергіївки, Білицького, Шевченка, Мирного та Новопавлівки. Порівняно з минулою добою інтенсивність боїв на цій ділянці зросла — напередодні тут зафіксували 53 штурми.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки та Русиного Яру. Кількість боєзіткнень на цій ділянці зменшилася порівняно з показниками минулої доби, коли відбулося 26 атак.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася просунутися у бік Лиману, Дробишевого, Торського, Ямполя та в районах Колодязів, Ставків і Шандриголового. Кількість атак тут залишилася майже на рівні попередньої доби, коли фіксувалося 12 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили вісім спроб здійснити просування у бік населених пунктів Закітне, Каленики та Рай-Олександрівка. Інтенсивність боїв на цій ділянці не змінилася порівняно з учорашнім днем.

На Краматорському напрямку російські військові провели три наступальні дії в районах Федорівки Другої та Міньківки. Це на дві атаки більше, ніж фіксувалося минулої доби.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 160 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 42 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 7 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 560 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 261 одиниця;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Більше 50 атак на Покровському напрямку: Генштаб відзвітував про штурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. Наразі в області залишаються понад вісім тисяч дітей.

Деталі щодо ситуації на Донеччиніх під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, начальниці служби у справах дітей, загалом на території Донецької області перебуває 8 609 дітей. У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, наразі проживають п’ятеро дітей із чотирьох сімей. Ці родини перебувають у двох населених пунктах:

• місто Миколаївка — 4 дітей з трьох сімей;
• село Сергіївка Андріївської громади — 1 дитина з однієї сім’ї.

Ситуація з родиною у селі Сергіївка ускладнилася через її самовільне повернення після попередньої успішної евакуації. Наразі представники адміністрації проводять заходи щодо їхньої повторної евакуації.

У Миколаївці точне місце знаходження трьох сімей з чотирма дітьми тимчасово невідоме — за вказаними адресами вони відсутні. Ймовірно, родини евакуювалися самостійно, адміністрація очікує підтверджувальних відомостей. Також зазначається, що випадки примусової евакуації дітей без супроводу батьків наразі відсутні.

Темпи виїзду протягом травня

Загалом протягом травня 2026 року з небезпечних територій області евакуювали 50 дітей із 35 родин. Розподіл вивезених дітей за громадами має такий вигляд:

• окремі райони міста Слов’янськ — 20 дітей (16 сімей);
• місто Дружківка — 19 дітей (11 сімей);
• село Сергіївка — 6 дітей (4 сім’ї);
• Миколаївська міська територіальна громада — 5 дітей (4 сім’ї).

За словами Юлії Рижакової, тільки за останній тиждень травня вдалося вивезти 12 дітей із 10 сімей.

Загальна статистика евакуації населення

Начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Дмитро Петлін повідомив, що станом на кінець травня загальна кількість евакуйованих із підконтрольних територій області становить понад 1 мільйон 379 тисяч осіб, з яких 208,5 тисяч — діти. В області продовжують залишатися 146 тисяч 700 осіб. У громадах, віднесених до території активних бойових дій, наразі перебуває близько 17 тисяч людей.

Протягом травня найбільша кількість жителів виїхала з таких громад:

• Краматорська громада — близько 6,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 2 800 осіб;
• Миколаївська громада — 820 осіб;
• Дружківська громада — понад 500 осіб;
• Костянтинівська громада — близько 400 осіб;
• Святогірська громада — 220 осіб;
• Лиманська громада — близько 100 осіб;
• Добропільська громада — 20 осіб.

Читайте також:

Для бахмутян анонсували пряму лінію з Юлією Літвіновою: дата та контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!