У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на східному фронті залишається складною. Аналітики DeepState фіксують зміни лінії бойового зіткнення поблизу декількох населених пунктів Донеччини, а Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про високу інтенсивність бойових дій, зокрема на Покровському відтинку.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як змінився фронт на Донеччині

Аналітики проєкту DeepState оновили мапу бойових дій, зафіксувавши просування окупаційних військ на кількох ділянках. Згідно з останніми даними, ворог має успіхи поблизу таких населених пунктів:

• Удачне (Покровський район);
• Гришине (Покровський район);
• Привільне (Краматорський район).

Покровський напрямок: епіцентр боїв

За даними Генштабу ЗСУ, саме Покровський напрямок залишається найгарячішим в Донецькій області. З початку доби російські окупанти здійснили тут 23 спроби потіснити українських воїнів із займаних позицій. Водночас українські військові же відбили 18 атак.

Бойові зіткнення відбуваються в районах населених пунктів:

• Шахове;
• Новий Донбас;
• Покровськ;
• Світле;
• Котлине;
• Удачне;
• Молодецьке;
• Новопавлівка.

Також ворог намагається штурмувати у бік Іванівки, Ганнівки й Родинського.

Ситуація на інших напрямках

За даними Генерального штабу ЗСУ, активні бойові дії тривають і на інших відтинках фронту:

• Лиманський напрямок — українські військові відбивали 2 атаки росіян в районі Зарічного та у бік Дробишевого;
• Слов’янський напрямок — росіяни 3 рази намагалися просунутися у бік Закітного, Свято-Покровського та в районі Дронівки, дві атаки станом на зараз досі тривають;
• Костянтинівський напрямок — загарбники здійснили 3 наступальні дії поблизу населених пунктів Щербинівка та Плещіївка, одна атака ворога досі продовжується;
• Краматорський напрямок — на цьому відтинку фронту противник наступальних дій не проводив.

Читайте також:

Росіяни збирають військо біля Ступочок та Торецька: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуйований із Бахмута притулок для тварин “Лада”, який нині функціонує у Дніпропетровській області, опинився в зоні підвищеного акустичного впливу під час нічної атаки “шахедів” та ракет. Через це багато утриманців зіштовхнулися зі стресом, а дехто навіть “відкотився” в адаптації до тихого життя не в зоні бойових дій.

Детальніше про те, як притулок пережив нічну атаку, редакції Бахмут IN.UA розповіла Марина Шажко керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”.

Нічна атака на Дніпропетровщині: як її зустріла “Лада”

За словами Марини Шажко, притулок розташований на відкритій місцевості, через що звуки вибухів під час атак на Дніпро та область чутно особливо гучно. Прильотів саме по території не було і фізично тварини не постраждали, але сам акустичний удар став серйозним випробуванням для утриманців.

Загалом, собаки, які жили в умовах війни та були евакуйовані із зон бойових дій, досить активно реагують на гучні звуки, адже спрацьовує інстинкт виживання.

“У тварин-переселенців стрес найчастіше проявляється панікою, тремтінням, різкими спробами сховатися. Деякі стають лякливими до будь-якого різкого звуку, інші можуть реагувати захисною агресією від переляку. Вони можуть метатися по вольєру, не реагуючи на голос. Тому тварини можуть травмуватися об вольєри або битися один з іншим“, — зазначає керівниця притулку.

Як зізнається співрозмовниця, на ранок після атаки спостерігалися полярні реакції собак: частина відмовлялася виходити з будок та їсти, інші ж перебували у стані гіперактивності та метушливості.

Найгіршим наслідком подібних ночей Марина Шажко називає “відкат” в адаптації. Тварини, які почали звикати до тиші, знову повертаються у стан постійного очікування небезпеки.

Серед фізичних проявів стресу фіксують:

• спроби гризти власні лапи чи хвіст;
• біг по колу;
• загострення проблем зі шлунком;
• серцеві розлади.

“У такі моменти їхня нервова система ніби знову повертається у стан небезпеки, і адаптацію доводиться підтримувати заново, крок за кроком“, — пояснює керівниця притулку.

Методи заспокоєння та робота персоналу

Для стабілізації стану тварин застосовують медикаментозну терапію (заспокійливі, серцеві препарати, ліки для шлунка) та поведінкову корекцію — тиха розмова та присутність людини поруч. Вночі з тваринами перебував охоронець, який заспокоював найбільш наляканих. Вдень до роботи долучаються три волонтерки. Попри обмежений людський ресурс, працівники намагаються приділити увагу кожному підопічному.

“Після сильного стресу ми насамперед даємо тваринкам спокій і можливість сховатися в будочках, якщо вони цього потребують. На жаль, у нинішніх умовах забезпечити повну тишу дуже складно, тому відновлення дається їм важче й повільніше. Нікого не змушуємо до контакту — просто тихо говоримо, сідаємо поруч, щоб вони відчували нашу присутність“, — каже керівниця “Лади”.

Нагальні потреби притулку

Заклад потребує допомоги небайдужих для відновлення здоров’я тварин. Наразі у списку найнеобхіднішого:

• вологий корм (паштети) — критично необхідний для старих та хворих собак, а також тих, хто відмовляється від сухого корму через стрес;
• ліки — потрібен широкий спектр препаратів (заспокійливі, для підтримки серця та шлунково-кишкового тракту).

Як допомогти

Отримати повний перелік необхідних медикаментів можна, зв’язавшись із керівництвом притулку телефоном: +380 (95) 199 9539. Відправка допомоги можлива через “Нову пошту” (доставлення сплачує притулок коштом балів гуманітарної програми).

Читайте також:

“145 собак вивезли за один день”: як бахмутський притулок для тварин “Лада” евакуював тварин під обстрілами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!