У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 74 наступальні дії противника, що на 9 більше ніж вчора. Кількість атак збільшилася на всіх напрямках, окрім Слов’янського і Лиманського.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 25 серпня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 36 штурмів противника. Окупанти атакували в районах Білицького, Сергіївки, Молодецького, в напрямках Світлого, Нового Донбасу, Ганнівки, Шевченка, Мирного, Василівки, Удачного, Біляківки, Муравки, Новопавлівки, Грузького та Чернігівки.

На Костянтинівському напрямку противник атакував 24 рази, намагаючись просунутися в районах Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Русин Яру та Іванопілля.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела сім атак. Окупанти штурмували в районі Лимана, в бік Шийківки та Новоселівки.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районах Діброви та Кривої Луки, а також у напрямку Рай-Олександрівки. Загалом минулої доби тут відбулося чотири боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник провів три наступальні дії в бік Юрківки.

Втрати рф за 25 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 25 серпня російська армія втратила:

• близько 1 450 військових;
• 7 танків;
• 10 бойових броньованих машин;
• 74 артилерійські системи;
• 4 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 723 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 533 одиниці автомобільної техніки;
• 10 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

• Росіяни обстріляли Краматорськ: чи є постраждалі
• На Донеччині росіяни поцілили дроном у цивільного чоловіка
• “Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні 2026 року Бахмутська МВА затвердила надання нового виду матеріальної допомоги ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць. Вони можуть отримати до 200 тисяч гривень на покриття першого внеску за іпотекою. Рішення про надання грошової допомоги ухвалює комісія, створена Бахмутською МВА. До її складу входять понад десятеро осіб.

Хто увійшов до складу комісії, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 247рр.

Допомога ветеранам на іпотеку, склад бахмутської комісії

Бахмутська міська військова адміністрація створила комісію з надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Вона розглядатиме заяви від людей та ухвалюватиме рішення про виділення матеріальної допомоги на покриття першого внеску за іпотекою ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць.

Головою комісії призначено Сергія Родіна — заступника міського голови. Заступником голови комісії стала начальниця Управління соціального захисту населення Інна Сподіна, а секретаркою — Оксана Ритова, заступниця начальника відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління соціального захисту населення.

Серед членів організаційного комітету:

• Олександр Бабенко — голова правління громадської організації “Ми з Україною”;
• Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Захаренко — начальниця відділу правового та кадрового забезпечення Управління соціального захисту населення;
• Наталія Семенець — заступниця начальника відділу соціальної і ветеранської політики Управління соціального захисту населення;
• Костянтин Семиряд — головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міськради;
• Юлія Стрижченко — начальниця відділу обліку та звітності Фінансового управління;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку;
• Надія Трофимова — заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Читайте також:

• Як оформити допомогу, якщо дитина отримала поранення внаслідок війни
• ВПО у п’яти областях можуть отримати відшкодування оренди житла: умови програми
• Зимова допомога для прифронтових громад: родини з дітьми отримають 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!