У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні від 1 січня стартувала національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, у межах якої громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 гривень на медичне обстеження.

Детальніше про те, як отримати кошти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати 2000 гривень на медичне обстеження

У межах програми “Скринінг здоров’я 40+” українці та українки віком понад 40 років можуть пройти медичне обстеження для раннього виявлення ризиків хронічних захворювань. Вартість скринінгу покриває держава.

Користувачі застосунку “Дія”, яким виповнилося 40 років, на 30-й день після дати народження отримують запрошення на проходження скринінгу. Після підтвердження участі кошти у розмірі 2000 гривень зараховують на “Дія.Картку”.

Переказ коштів відбувається упродовж семи днів. Після цього необхідно записатися на обстеження в одному з державних або приватних медичних закладів, які беруть участь у програмі.

Як оформити “Дія.Картка” в Приват 24

Українці можуть відкрити універсальну “Дія.Картку” в мобільному застосунку “Приват24”. Для цього потрібно:

• оновити чи встановити “Приват24”;
• оновити картку “єПідтримка” на “Дія.Картку”;
• обрати у меню “Усі рахунки”;
• натиснути “Додати”;
• активувати “Дія.Картку”.

Читайте також:

Вихід на пенсію у 2026 році: який трудовий стаж потрібен українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З січня 2026 року для учасників бойових дій в Україні діятиме гарантований пакет різних соціальних пільг, серед яких і пенсійні виплати.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати громадяни з УБД у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати УБД у 2026 році

Для учасників бойових дій держава встановлює гарантований мінімальний дохід. У 2026 році загальний розмір пенсії УБД не може бути меншим ніж 210% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця сума наразі становить 2595 гривень.

Право на виплати та пільги мають військовослужбовці, які офіційно отримали статус учасника бойових дій. Для оформлення пенсії за УБД в окремих випадках потрібно подавати додаткові документи.

Для призначення пенсії необхідно подати заяву та надати до Пенсійного фонду України такий пакет документів:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• трудову книжку;
• документи про стаж (військовий квиток, дипломи, договори, довідки);
• посвідчення УБД;
• довідку про безпосередню участь у бойових діях та довідку про заробітну плату.

Заяву разом із документами можна подати до територіального управління ПФУ за місцем проживання або фактичного перебування особисто, поштою або онлайн через портал Пенсійного фонду України.

Окрім пенсії, учасники бойових дій можуть розраховувати на одноразові виплати від держави, зокрема грошову допомогу у разі інвалідності, отриманої внаслідок бойових дій. Також УБД мають право на державні пільги у сфері медицини, транспорту, праці, оплати комунальних послуг і на отримання земельної ділянки.

Читайте також:

Вихід на пенсію у 2026 році: який трудовий стаж потрібен українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!