Благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір даних для надання грошової допомоги переселенцям та переселенкам на оренду житла.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Допомога переселенцям на оренду житла: хто отримає

Допомогу на оренду житла надаватимуть переселенцям, які живуть або планують переїхати у Вінницьку або Дніпропетровську області, включно з обласними центрами. Виплати на оренду надаватимуть упродовж шести місяців.

Кошти на оренду житла надаватимуть родинам переселенців, які ще не отримували цільову грошову допомогу на оренду житла від міжнародних організацій. Претенденти на виплати мають належати до однієї з категорій:

• родини, які живуть у місцях тимчасового проживання (МТП);
• родини, які проживають у МТП під загрозою виселення;
• родини, які проживають в орендованому житлі, перебувають під загрозою виселення та не мають іншої альтернативи, окрім як переселитись в МТП;
• новоприбулі ВПО (до року в момент реєстрації у проєкті), які не бажають проживати в МТП.

Претенденти на участь у програмі також мають відповідати хоча б одному з критеріїв вразливості:

• родина з одним із батьків (пріоритет надаватиметься жінці, що самостійно очолює домогосподарство), з однією дитиною або кількома дітьми віком до 18 років (до 23 років за умови навчання на очній чи дуальній формі), або з людьми похилого віку (55 років і старше);
• родина, що складається з однієї/кількох самотніх людей похилого віку (55 років і старше) або людей похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
• родина з людьми з особливими потребами (інвалідність, ВІЛ, туберкульоз, важкий медичний стан, ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, тяжкі травми, потреба в трансплантації органу, потреба в паліативній допомозі);
• прийомні родини, які виховують дітей без супроводу та дітей, розлучених із батьками (документально підтверджено);
• родини з трьома або більше дітьми;
• родини з вагітними жінками або жінками з дітьми віком до трьох років.

Учасники проєкту також мають бути спроможні оплачувати оренду житла наприкінці періоду підтримки. Окрім цього, родина повинна мати змогу знайти собі житло та сплатити перші два місяці оренди.

Допомога на оренду житла: як подати заявку

Заповнити анкету претендента на участь у проєкті можна за посиланням. У разі позитивного рішення вас запросять на співбесіду, під час якої потрібно буде підтвердити надані відповіді та показати підтверджуючі документи.

Родини, які стануть учасниками програми, отримуватимуть кошти на розрахунковий рахунок трьома платежами.

За довідками звертайтесь на гарячу лінію: 0 800 750 104; або на електронну пошту: [email protected].

Читайте також:

• Кожен п’ятий бездомний в Україні — переселенець: дослідження
• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення
• Житло для ВПО: як отримати пільговий кредит на квартиру з першим внеском від 6%

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!