У селищі Московське, Покровського району місцевий підприємець орендував водойму для розведення риб, але потім чоловік не повернув озеро у власність громади.
Прокуратура повернула водойму у власність громади.
Мешканець Покровська намагався привласнити озеро
У червні 2011 року Покровська районна державна адміністрація надала водойму в оренду місцевому підприємцю. Бізнесмен планував використати її для риборозведення. Ставок площею 2,7 га, розміщується на території Гродівської селищної ради поблизу с. Московське Покровського району.
Спочатку бізнесмен виконував умови договору, однак через десять років строк укладеного договору сплив, а озеро чоловік не повернув громаді. Натомість він продовжував використовувати ставок для свого бізнесу.
Прокуратура звернулась до суду й допомогла повернути озеро у селі Московське, громаді.
У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.
Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.
Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення
1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.
Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.
До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.
Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.
Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді
Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.
Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.
Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.
Евакуація з Донецької області: контакти
Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.
Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.
Акція в межах Українського кліматичного тижня / фото надане організаторами
5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.
Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.
Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.
Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.
Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.
Учасники з Сумської області / фото надане учасниками УКТ-2026 Великописарівською станцією юних натуралістів
Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.
У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.
Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA
“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.
Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року.
Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої календарі та планувати активності на наступний рік.
Толока від ГО “Еко Місто”, місто Чернігів / фото надане організаторами
Через повномасштабне вторгнення рф в Україні піддалися бомбардуванню тисячі кілометрів заповідної землі. Термобарична зброя на кшталт російського “Сонцепека” вщент випалювала ґрунти. Деякі природні процеси, які […]
Галина Олійникова – бахмутянка й громадська діячка, яка значну частину життя присвятила захисту екології. Що Галина виготовляє для військових на швацькому підприємстві та яким вона […]
На півдні Донеччини фермери регіону в складних умовах розпочали збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур. Завершити жнива планують за 15-20 днів.
