Слов’янська прокуратура знайшла посадовця, який дозволяв забруднювати питну воду у річці Казенний Торець. Ним виявився начальник служби очисних споруд КП «Словміськводоканал». Чоловік не контролював роботу працівників, у результаті у водойму потрапили нафтопродукти.
З серпня 2019 року по вересень 2020 року начальник служби очисних споруд КП «Словміськводоканал» Слов’янської міської ради не контролював роботу підлеглих, які мали очищувати й знезаражувати стоки, що скидаються у річку Казенний Торець.
Через це у річку Казенний Торець, яка є джерелом питної води в регіоні, тривалий час потрапляли стічні води. Вода була перенасичена забруднюючими речовинами.
Річка після потрапляння в неї нафтопродуктів. Фото: ДОП
Експерти зробили пробу, виявилося, що вміст у воді амонійного азоту, фосфатів та нафтопродуктів перевищив гранично допустимі показники у 1,3, а нітратів – у 2,5 рази. Загалом, посадовець своїми діями завдані довкіллю збитки на понад 1,3 млн грн.
Але притягнути його до відповідальності наразі не можливо, бо відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Наразі прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього посадовця.
Нагадаємо, що на водоймі Казенний Торець розташовані міста:
Так колись виглядала річка Торець. Фото: архів
Слов’янськ;
Краматорськ;
Дружківка;
на притоці Кривий Торець — Костянтинівка.
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
На Донеччині триває евакуація з прифронтових територій. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, темпи виїзду залишаються нестабільними, а на кількість бажаючих виїхати найсильніше впливає наявність базових комунальних послуг.
Про те, як працюють волонтери під атаками ворожих безпілотників та як місцеві жителі готуються зимувати у багатоповерхівках під обстрілами — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.
Темпи евакуації на Донеччині та що на них впливає
Як розповідає Євген Ткачев, представник гуманітарної місії “Проліска”, евакуація у Донецькій області відбувається хвилями: кількість бажаючих виїхати то стрімко зростає, то так само швидко падає. На цю динаміку впливає низка чинників, але погодні умови, навіть сильні морози, відіграють другорядну роль. Головною причиною для масового виїзду залишається втрата життєво необхідних комунікацій.
“А поки буде газ, поки буде електрика, поки буде вода, то евакуація буде йти, як я кажу, внатяжечку. Тобто звичайними темпами, і похолодання майже ніяк не вплине. А от якщо зникне комуналка, то буде сплеск бажаючих на виїзд. В якомусь районі зникла електрика, вода, і впродовж тижня її не відновлюють — тоді масовий виїзд звідти. Як тільки відремонтували — знов падіння бажаючих виїхати“, — пояснює Євген Ткачев.
Крім того, сплески активності фіксуються після новин про розширення зон примусової евакуації дітей, а також коли військові адміністрації пропонують централізований виїзд до вже підготовлених місць тимчасового проживання (гуртожитків чи санаторіїв).
Безпекова ситуація
Адресна евакуація у зруйнованих містах, таких як Дружківка, наразі майже неможлива. Через зруйновані дороги, газові труби, повалені дерева та вирви від снарядів волонтерам доводиться просити людей самостійно виходити до певних евакуаційних пунктів, зокрема, тих, які знаходяться в інших населених пунктах.
Ситуація значно ускладнилася тим, що російські війська почали інтенсивно обстрілювати різні міста, такі як Краматорськ, серед білого дня. Якщо раніше більшість ударів припадала на нічний час, то зараз, за словами Ткачева, непрогнозовані обстріли відбуваються, коли люди йдуть у магазин, аптеку чи на роботу.
Велику небезпеку становлять ворожі FPV-дрони, які залітають безпосередньо у житлові двори.
“Просто залітають і у двори, і під деревами літають, і шукають собі ціль. Тобто навіть зараз, поки є листя, дерева зовсім не захищають. Позавчора над нашим екіпажем, дякувати Богу, дрон вибухнув у дереві. Поки людей вантажили, він за кілька метрів зверху заплутався в гілках і здетонував“, — розповідає представник “Проліски”.
Незважаючи на складну ситуацію та постійну небезпеку, частина місцевих жителів продовжує готуватися до зими у своїх домівках. Люди утеплюють квартири, забивають вибиті вікна та масово заготовляють дрова.
“Ми бачимо, що люди утеплюються. Евакуюєш з під’їздів, а десь між шостим і сьомим поверхом вже починають складати спиляні дрова, щоб до зими просохли. Тобто люди навіть в багатоповерхівках будуть ставити буржуйки чи якісь пічечки і опалювати себе. Про приватний сектор вже мова не йде, там люди готові“, — констатує Євген Ткачев.
За словами волонтера, встановлення буржуйок у багатоповерхівках стало своєрідним “патерном виживання”, який раніше вже спостерігався у Костянтинівці, Часовому Яру та інших прифронтових містах. Попри це, гуманітарна місія “Проліска” заявляє про готовність збільшити темпи евакуації у разі різкого зростання кількості заявок із настанням холодів.
На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Що відбувається на фронті Донеччини
За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність армії рф різко зросла. Українські військові зупинили тут 30 атак, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Молодецьке та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки і Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася. Тут зафіксовано 22 атаки, що на 3 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Російська армія вела штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Вільного та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Золотий Колодязь.
Зростання активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські захисники відбили тут 11 спроб противника вклинитися в оборону, що на 4 атаки більше, ніж минулої доби. Ворог атакував в районах населених пунктів Рідкодуб, Новоселівка, Дробишеве, Лиман та Діброва.
На Слов’янському напрямку фіксується спад кількості штурмів. Противник здійснив 2 штурмові дії поблизу Ямполя та Кривої Луки, що на 1 атаку менше порівняно з попереднім днем.
На Краматорському напрямку інтенсивність атак залишилася на рівні попередньої доби — противник один раз атакував позиції українських військових в районі населеного пункту Юрківка.
Добові втрати російської армії
Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 440 осіб (загиблі та поранені). Росіяни також втратили 1 474 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 296 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.
Окрім цього, знищено:
13 бойових броньованих машин;
6 наземних робототехнічних комплексів;
4 реактивні системи залпового вогню;
3 танки;
2 засоби протиповітряної оборони;
2 одиниці спеціальної техніки.
Нагадаємо, що під час третього етапу наступальної операції “Вівальді” Сили оборони звільнили Нове, Рідкодуб, Катеринівку, Карпівку та Новомихайлівку на Донеччині. За даними Третього армійського корпусу, загалом під контроль України повернули 51 квадратний кілометр території, а від початку наступу — 176 квадратних кілометрів. Російська армія втратила близько 2000 військових, ще понад 250 окупантів потрапили у полон. Одним із ключових здобутків стало село Нове, захоплення якого дозволило українським військовим взяти під контроль стратегічні висоти, оскільки російське командування помилково очікувало головного удару на іншому напрямку.
Через повномасштабне вторгнення рф в Україні піддалися бомбардуванню тисячі кілометрів заповідної землі. Термобарична зброя на кшталт російського “Сонцепека” вщент випалювала ґрунти. Деякі природні процеси, які […]
Галина Олійникова – бахмутянка й громадська діячка, яка значну частину життя присвятила захисту екології. Що Галина виготовляє для військових на швацькому підприємстві та яким вона […]
Багато громадян після повномасштабного вторгнення росії в Україну вимушені були залишити свої домівки. Чимало з них евакуювалися до селищ або передмість великих населених пунктів. Дехто […]