Слов’янська прокуратура знайшла посадовця, який дозволяв забруднювати питну воду у річці Казенний Торець. Ним виявився начальник служби очисних споруд КП «Словміськводоканал». Чоловік не контролював роботу працівників, у результаті у водойму потрапили нафтопродукти. 

Про це повідомляє  Донецька прокуратура

Збитки на понад 1 млн грн для довкілля

З серпня 2019 року по вересень 2020 року начальник служби очисних споруд КП «Словміськводоканал» Слов’янської міської ради не контролював роботу підлеглих, які мали очищувати й знезаражувати стоки, що скидаються у річку Казенний Торець.

Через це у річку Казенний Торець, яка є джерелом питної води в регіоні, тривалий час потрапляли стічні води. Вода була перенасичена забруднюючими речовинами.

Експерти зробили пробу, виявилося, що вміст у воді амонійного азоту, фосфатів та нафтопродуктів перевищив гранично допустимі показники у 1,3, а нітратів – у 2,5 рази. Загалом, посадовець своїми діями завдані довкіллю збитки на понад 1,3 млн грн.

Але притягнути його до відповідальності наразі не можливо, бо відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Наразі прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього посадовця.

Нагадаємо, що на водоймі Казенний Торець розташовані міста:

• Слов’янськ;
• Краматорськ;
• Дружківка;
• на притоці Кривий Торець — Костянтинівка.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російська армія продовжує наступати на сході України. Протягом минулої доби інтенсивність боїв суттєво зросла на Костянтинівському, Покровському та Лиманському відтинках. На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку кількість атак різко зросла. Противник здійснив 34 штурмові дії, що на 18 більше порівняно з попереднім показником у 16 зіткнень. Наступальні дії відбувалися в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та у бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру, Довгої Балки, Новопавлівки й Вільного.

На Покровському напрямку російська армія також посилила тиск. Кількість штурмів зросла з 30 до 36. Українські підрозділи зупинили просування противника в районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік Білицького, Шевченка, Василівки, Новопавлівки, Сергіївки й Новопідгородного.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському відтинку інтенсивність боїв зросла майже втричі — російські військові 24 рази намагалися вклинитися в українську оборону, тоді як напередодні відбулося 9 атак. Противник штурмував позиції в районах Ямполя, Надії, Новоселівки, Дерилового та у бік населених пунктів Борова, Ставки, Чернещина, Дробишеве, Лиман, Озерне, Діброва.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів знизилася. Противник здійснив 24 атаки порівняно з 33 попередньої доби. Бойові дії зосередилися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районі Різниківки й Закітного.

На Краматорському напрямку наступальних дій російської армії не було другий день поспіль.

Втрати російської армії

Станом на 7 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 412 250 осіб. За минулу добу ліквідували 1200 російських військовослужбовців, що дещо менше за попередній показник у 1 420 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках, крилатих ракетах та танках, проте зменшилася кількість ліквідованої автомобільної техніки та артилерії. Українські військові ліквідували наступне озброєння противника:

• 2 129 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 399 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 37 крилатих ракет;
• 15 наземних робототехнічних комплексів;
• 9 танків;
• 5 бойових броньованих машин;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 5 одиниць спеціальної техніки.

Читайте також:

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати.

Які існують види допомоги, який розмір виплат у 2026 році та як правильно оформити документи — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програми пенсійних виплат та право на їх отримання

На сьогодні в Україні діють три основні програми пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника. Громадяни можуть оформити стандартні виплати, пенсії для родин загиблих військовослужбовців, а також виплати для родичів осіб, які зникли безвісти. Важливо, що родини зниклих безвісти отримують право на пенсію через місяць після внесення поліцією інформації про зникнення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пенсія призначається непрацездатним членам родини, які перебували на утриманні годувальника. Обов’язковою умовою є наявність у померлого страхового стажу на день смерті. Винятком є діти — їм виплати призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні. До того ж усиновлені діти мають однакові права з рідними.

Згідно з законодавством, непрацездатними членами сім’ї вважаються:

• чоловік або дружина, батько чи мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
• діти до 18 років, або старші, якщо вони отримали інвалідність до повноліття;
• чоловік або дружина, а за їх відсутності — один з батьків, брат, сестра, дідусь чи бабуся, які доглядають за дитиною померлого до восьми років, незалежно від їхнього віку і працездатності.

Батьки або дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію у разі втрати джерела доходу.

Виплати родинам військовослужбовців та їх розмір у 2026 році

Право на пенсію за померлого військовослужбовця мають батьки та дружина чи чоловік, які досягли пенсійного віку. Для них не обов’язкова наявність страхового стажу або встановлення інвалідності. Також виплати отримують діти військового. Якщо захисник загинув під час виконання службових обов’язків, право на пенсію виникає не раніше, ніж за 5 років до досягнення віку, який дає право на пенсію за віком.

Розмір такої пенсії коливається від 30% до 70% від грошового забезпечення померлого. З 1 березня 2026 року Кабінет Міністрів України в рамках щорічної індексації суттєво підвищив мінімальні гарантовані виплати. Раніше мінімальна пенсія становила 7 800 гривень. Тепер для одного непрацездатного члена сім’ї ця сума складає 12 810 гривень на місяць. Якщо ж допомога призначається двом або більше членам родини (крім батьків, дружини та дітей), мінімальна сума становить 10 020 гривень для кожного.

У цивільних випадках розмір пенсії розраховується на основі стажу та заробітку померлого. На одну непрацездатну особу виділяється 50% від розрахованої пенсії за віком, на двох і більше — 100%, які розподіляються рівними частинами.

Процедура оформлення та необхідні документи

Звернутися за призначенням пенсії можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця прописки чи фактичного проживання. Альтернативний спосіб — подати електронну заяву через вебпортал ПФУ у розділі “Призначення пенсії”.

До заяви необхідно додати наступний пакет документів:

• документи про місце проживання;
• індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про соціальне страхування заявника та померлого;
• свідоцтво про народження або паспорт заявника;
• довідка про склад сім’ї померлого за наявності;
• копії документів, що засвідчують родинні стосунки;
• свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання зниклим безвісти або оголошення померлим, чи витяг з ЄРДР;
• документи про вік померлого, якщо цих даних немає у свідоцтві про смерть;
• довідки з навчальних закладів про денну форму навчання дітей;
• довідка про те, що член родини не працює і доглядає за дитиною померлого до восьми років;
• документ про перебування членів сім’ї на утриманні;
• експертний висновок про зв’язок смерті з наслідками аварії на ЧАЕС, якщо це релевантно;
• документ від військової частини чи комісаріату про дату та причину смерті військовослужбовця;
• документи про стаж.

Читайте також:

Неврахований стаж: чому Пенсійний фонд не зараховує роки роботи та як добитися перерахунку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!