“Оскар” та робота з Майклом Джексоном: 10 маловідомих фактів про Квітку Цісик

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 4 Квітня 2024
Квітка Цісик / ілюстрація Бахмут IN.UA

Квітка Цісик — відома американська співачка українського походження, яка підкорила багатьох своїм рідкісним голосом та великою кількістю пісень й джинглів для реклам. Сьогодні, 4 квітня, їй могло б виповнитися 65 років.

Редакція Бахмут IN.UA до дня народження відомої української співачки підготувала 10 фактів про її незвичайне життя.

Біографія Квітки Цісик

Квітослава Цісик народилася 1953 року у Нью-Йорку. Її сім’я емігрувала до США після завершення Другої світової війни, адже втікала від переслідувань радянської влади через статус інтелігенції, який не вписувався в концепцію срср.

Дівчина з самого дитинства цікавилась музикою, а особливо тією, яка була популярна серед українців. Крім того, вона займалася академічним вокалом та навчалась грі на скрипці й фортепіано

Родина Цісик / фото з відкритих джерел

Квітка Цісик та її сім’я після смерті батька опинилася в скрутному становищі. Майбутній співачці навіть довелося покинути навчання і виступати в нічних клубах. Згодом їй довелося працювати бек-вокалісткою на студіях звукозапису та брати участь в роботі над саундтреками фільмів.

На початку 1980-х років, Цісик вважалася однією з найдорожчих виконавиць рекламних джинглів і пісень в США. Її послугами користувались великі корпорації, серед яких: 

  • Ford Motors;
  • АBC;
  • NBC;
  • CBS;
  • Chevrolet;
  • Cadillac;
  • Toyota;
  • Burger King;
  • McDonald’s;
  • American Airlines;
  • Delta Air Lines;
  • Coca-Cola;
  • Pepsi-Cola.

Приблизно у той же час, співачка підготувала випустили дві платівки з професійними записами українських пісень: “Квітка” (1980) та “Два кольори” (1989).

Виступ Квітки Цісик / фото з відкритих джерел

Квітка померла у 1998 році, не доживши п’ять днів до свого 45-річчя, від раку молочної залози. На її честь в Україні назвали вулиці у Львові та в Пущі-Водиці, що під Києвом.

Факт 1. Сестри Цісик

Квітка Цісик з сестрою Марією / фото з відкритих джерел

У родині Цісиків музично обдарованою була також і старша сестра Квітослави на ім’я Марія. Вона стала відомою піаністкою в США, а також директоркою консерваторії у Сан-Франциско — це один з найкращих закладів вищої музичної освіти у світі.

Факт 2. Особливості голосу

Квітка Цісик мала при житті рідкісний тембр голосу — колоратурне сопрано, який вважається найвищим з можливих жіночих голосів. Це дозволило співачці мати неабиякий успіх як у виконанні пісень популярних жанрів, як, наприклад, поп або джаз, так і в оперному співі.

Вона також володіла технікою співу, яка поширена у карпатських селах — “білим голосом”.

Факт 3. Королева реклами

Голос Квітки Цісик можна було почути в багатьох рекламних компаніях американських корпорацій. Однак, найбільш впізнаваною вважається співпраця з Ford Motors. Наприклад, музичний джингл “Have you driven a Ford lately”, за підрахунками представників самої автомобільної компанії у 1989 році, прослухали понад 20 мільярдів людей. Іншими словами, кожний тодішній мешканець планети мав почути голос Квітки Цісик понад чотири рази.

Факт 4. Бек-вокал

Квітка Цісик за свою кар’єру працювала з багатьма відомими американськими зірками. Наприклад, вона співала на бек-вокалі на концертах Вітні Г’юстон та Майкла Джексона, а також брала участь в записах альбомів для Майкла Болтона, Лінд Ронстад та Роберта Флека.

Факт 5. “Оскар” та номінація на “Ґреммі”

У 1978 році Квітка Цісик виконала пісню для фільму “You Light Up My Life” (Ти осяюєш моє життя), яка отримала безліч нагород, серед яких “Оскар” та “Золотий глобус”. Вона також була номінована на “Ґреммі” у категорії “Пісня року”.

Зазначимо, що прізвище співачки вирізали із титрів фільму. Це пов’язано з тим, що вона мала конфлікт з режисером фільму Джозефом Бруксом.

Факт 6. Визнання української музики

Квітка Цісик за власний кошт записала два україномовні альбоми: “Квітка” у 1980 році, а також “Два кольори” у 1989-му. Їй допомагали сестра Марія та мама

Обидві збірки у 1990 році були номіновані на премію “Ґреммі” в категорії “сучасний фольк”.

Факт 7. Контрабанда пісень

На жаль, альбоми виконавиці офіційно не продавалися в Україні у 90-х роках. До країни вони потрапляли здебільшого контрабандою. Люди, які отримували платівки, перезаписували пісні Квітки Цісик і передавали їх один одному.

Факт 8. Квітка Цісик та Україна

Квітка Цісик побувала в Україні лише один раз — у 1983 році, коли вони з мамою приїхали у Львів. Як казала згодом племінниця співачки Марта Цісик, ця поїздка не афішувалася і була майже таємною для всіх, окрім найближчих родичів.

Співачка після того, як дізналася про здобуття Україною Незалежності, планувала приїхати з концертом. Однак, цей задум так і не здійснився через рак.

Факт 9. Вподобання Квітки Цісик

Квітка Цісик на коні / фото з відкритих джерел

Квітка обожнювала усі квіти, але найбільш сильно любила прості польові маки та ромашки. На одному зі своїх дисків, вона навіть сфотографована з букетом червоних маків. Ще одним великим захопленням співачки були коні, з якими вона любила проводити час.

Факт. 10 Сімейне життя

Квітка Цісик, Едвард Раковіч та їх син Едвард-Володимир / фото з відкритих джерел

Співачка за своє життя була двічі заміжня. Перший її чоловік Джек Кортнер — відомий джазовий музикант та один з найвідоміших композиторів музичного театру. Її другим чоловіком став Едвард Раковіч — відомий звукорежисер, засновник та президент Clinton Recording Studios у Нью-Йорку, де записувались Френк Сінатра, Боб Ділан, Тоні Беннетт та інші. У другому шлюбі в 1990 році у Квітки народився син Едвард-Володимир Раковіч, який став академічним піаністом.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Семаковська Тетяна 10:00, 17 Травня 2026
Будівля в період війни / фото Свій Дім

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Смерть Володимира Рибака означала незворотність”: спогади горлівчанки

Валентина Твердохліб 14:39, 17 Квітня 2026
володимир рибак

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. Одним із тих, хто намагався відстояти українську незалежність, був Володимир Рибак — депутат Горлівської міськради. За свою проукраїнську позицію та відкрите протистояння бойовикам “днр” його викрали та закатували. Загибель Володимира Рибака визнана однією із перших втрат серед мирних жителів Донеччини та сьогодні є символом спротиву окупації.

Спогадами про Володимира Рибака та квітневі події 2014 року в Горлівці з редакцією Бахмут IN.UA поділилася Галина Докашенко — горлівчанка, завідувачка кафедри історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов.

Спогади про Володимира Рибака, мітинг 17 квітня 2014 року

Галина Докашенко — педагогиня, історикиня з Горлівки. Вона була свідком подій весни 2014 року, коли Горлівку захопили бойовики так званої “днр”. Пані Галина каже, що особисто не була знайома з Володимиром Рибаком, але знала про його активну проукраїнську діяльність, якою він займався до 2014 року.

Галина Докашенко / фото ГІІМ

“До цих подій я особисто не була з ним знайома, але знала, що він був одним із найактивніших депутатів міської ради, він належав до “Батьківщини”. Завжди у пресі давали інформацію про кожне засідання міськради, і я бачила, що Володимир Рибак дуже активно виступав. У нього завжди, навіть до подій 2014 року, була відверта проукраїнська позиція”, — каже Галина Докашенко.

17 квітня 2014 року в Горлівці відбувся мирний мітинг, організований на підтримку міського голови Євгена Клепа. Тоді місцеві жителі вийшли з плакатами до міськради, виступаючи на підтримку законно обраної української влади. Серед мітингарів була і Галина Докашенко разом з колегами і студентами.

Володимир Рибак / фото Небесна Сотня

“Мітинг 17 квітня я достатньо добре запам’ятала. Можливо тому, що саме на цьому мітингу почалась словесна перепалка щодо мера. Місцеві жителі виступали за законно обраного, легітимного мера Євгена Клепа. А бойовики, звісно, хотіли свою кандидатуру. Пам’ятаю, ми йшли на цей мітинг і зробили плакат “Клеп усьому голова”, за аналогією відомого вислова “хліб усьому голова”. Я не можу сказати, що були якісь збройні протистояння. По завершенні мітингу там, де стояли останні ряди мітингувальників, кажуть, що якась штовханина трохи була. Але я про це не можу впевнено сказати, бо її не бачила, оскільки стояла всередині. Загалом тоді доволі багато людей було”, — каже Галина Докашенко.

Саме під час мітингу 17 квітня Володимир Рибак відкрито виступив проти бойовиків, які захопили владу в Горлівці. Того дня він спробував зняти прапор так званої “днр” і повернути український прапор на будівлю міськради. Після цих подій депутат зник.

Новину про зникнення Володимира Рибака пані Галина дізналась від свого чоловіка, який теж був депутатом Горлівської міськради.

“Наступного дня мій чоловік сказав, що після мітингу Володимир Рибак зник і його ніде немає. Тоді ми вже дізналися, що він вийшов на дах міськради, зняв прапор “днр” і знову вивісив прапор України. Потім вже я дізналася, що додому він так і не прийшов, його просто затягнули в машину по дорозі. Родина Володимира Рибака та його друзі тоді дуже хвилювалися за його долю”, — розповідає історикиня.

19 квітня місцеві рибалки знайшли два тіла в річці Казенний Торець біля селища Райгородок. 22 квітня дружина Володимира Рибака впізнала його тіло. Депутата закатували і ще живим скинули в річку.

Ким Володимир Рибак став для горлівчан

Галина Докашенко, як історикиня, каже, що загибель Володимира Рибака дала розуміння того, що окупанти не будуть миритися з проукраїнським населенням.

“Для мене, як для людини та історикині, Володимир Рибак є першою мирною жертвою того протистояння. Я і до сьогодні вважаю, що він є першою жертвою, яка постраждала за свою позицію. Я точно розуміла, що так жорстоко з ним вчинили просто за його проукраїнські погляди. Після загибелі Володимира Рибака до мене прийшло дуже чітке розуміння, що ніякого мирного процесу тут не буде, хоча сам мітинг був мирним. Багато хто в моєму оточенні, з ким ми тоді тісно спілкувалися, дуже переживали ці події”, — згадує педагогиня.

Фактично загибель Володимира Рибака можна оцінювати як факт залякування мирного населення, яке виступало проти окупації. Однак саме після вбивства депутата до людей прийшло чітке усвідомлення того, що врегулювати ситуацію мирним шляхом не вийде.

“Мені здається, що саме від його трагічної смерті пішов незворотний відлік, коли неможливо вже було говорити про якесь мирне примирення або “замирення”, як дехто говорив що треба замиритися. Смерть Володимира Рибака означала незворотність протистояння, яке вже на той час визначилося на Донеччині, і в Горлівці зокрема. Ми всі зрозуміли серйозність подій, що це не просто локальні невеличкі суперечки, а події політичного протистояння”, — зауважила Галина Докошенко.

Історикиня згадує, що у 2015 році Володимиру Рибаку посмертно присвоїли звання Героя України. На її думку, це дуже важливо для пам’яті про ті події. Роботою щодо збереження пам’яті про важливих постатей, які стали символом спротиву окупації, зараз займаються освітяни Горлівського інституту іноземних мов.

“Ми готуємо друге видання навчального посібника “Історія рідного краю. Донеччина: люди — духовність — природа”. У розділ “Люди” ми хочемо дати кілька історичних портретів до тих, що там вже є. Це будуть історичні нариси про Дмитра Чернявського, Володимира Рибака і Степана Чубенка. Також думаю, що ми додамо й четвертий історичний нарис про Олексія Дульнева”, — поділилася Галина Докашенко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та […]

Важливо

“Смерть Володимира Рибака означала незворотність”: спогади горлівчанки

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. […]

Історія футболу у знищеному росіянами Іванівському: від м’ячів із чобіт до перемог на обласних турнірах

Іванівське — це невелике село під Бахмутом на Донеччині, де до повномасштабного вторгнення росії мешкало близько двох тисяч людей. Тут були свої садок, школа, ферма […]

Історії

Як виглядали жінки Бахмута понад 100 років тому: унікальні фото

Жінки Бахмута — у портретах, родинних фото та студійних знімках. Як вони виглядали? Ми зібрали архівні світлини з фондів Бахмутського краєзнавчого музею, які зберігають живу […]

Важливо

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Весна 2014 року: в Бахмут починають з’їжджатися не місцеві — їх помітно одразу: вони виділяються з натовпу. У місті відбувається перший проросійський мітинг — на […]