З 30 квітня 2024 року Ощадбанк вводить процедуру відеоідентифікації для внутрішньо переміщених осіб, чиї рахунки були арештовані, але вони не можуть особисто відвідати відділення банку.

Про це повідомляє Ощадбанк.

Ощадбанк, ВПО

Про проблему арештів рахунків ВПО раніше повідомляло Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Були випадки, коли арешт накладали на кошти, які були отримані як соціальна допомога від держави та міжнародних організацій. Тепер ВПО виплати зможуть отримати й ті переселенці, які вже мають таку проблему. Для цього потрібно пройти процедуру відеоідентифікації.

Щоб пройти відеоідентифікацію, ВПО потрібно зайти на офіційний сайт Ощадбанку, та обрати зручний час для відеодзвінка до контакт-центру банку. Після успішної ідентифікації особи власника рахунку, Ощадбанк зможе зняти обмеження та арешти з рахунків внутрішньо переміщених осіб.

Зверніть увагу, що для відеодзвінка вам не потрібно вводити будь-які персональні дані та реквізити платіжної картки.

Читайте також:

• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати
• Виплати від ЮНІСЕФ: які категорії можуть отримати 50 тис грн
• Гроші та гумдопомога: що можуть отримати українці вдома

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мережею шириться хвиля “зради” з приводу того, що український Мінюст подав до Ради Європи нову заяву з приводу переліку прав і свобод людей в Україні. Чи дійсно є підстави для переживань? Розбирається “Бахмут.IN.UA”

В українців відбиратимуть машини?

Українські ЗМІ, посилаючись на документ представництва України при Раді Європи, повідомили, що наша країна тимчасово відступила від Конвенції з прав людини через воєнний стан. Заявка була подана ще 4 квітня, у мережі вона з’явилася 28 квітня.

Згідно зі статтею 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період воєнного стану можуть бути впроваджені тимчасові обмеження на конституційні права людей. В межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини можуть здійснюватись такі правові заходи:

• примусове відчуження об’єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом, та видавати про це відповідні документи;
• запровадити комендантську годину (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень);
• встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
• встановлювати пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також пересування транспортних засобів;
• проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, у встановленому порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
• забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
• встановлювати в установленому порядку заборону або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
• заборонити громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місця перебування);
• встановити військово-житловий обов’язок для фізичних та юридичних осіб.

Що кажуть офіційні посадовці

Почнемо з повідомлення Міністерства юстиції, яке пояснює, що інформація у ЗМІ була подана із викривленням. Так, дійсно, цей документ був поданий у зв’язку із запровадженням воєнного стану ще у 2022 році Генеральному секретарю Ради Європи після повномасштабного вторгнення росії, що є частиною міжнародних зобовʼязань України. Повідомлення ж, через яке у мережі здійнялася хвиля “зради”, містить у собі ряд уточнень, якими навпаки — зменшено перелік статей, за якими відбувався відступ. 

“Україна у квітні НЕ призупинила захист, а якраз навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав”, — наголосив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Окрім цього, на сайті Мінюсту є уточнення: “Згідно з роз’ясненням до ст. 15 Конвенції відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Держава не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції. Насправді на практиці, заявляючи про відступ від зобов’язань, Договірна Держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, «можуть» передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією”.

На своїй сторінці у Facebook Денис Малюська пояснив, що це не ноу-хау, адже так вчиняють всі країни, що знаходяться у стані війни, “окрім росії, де із правами людини завжди погано”:

“Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році — це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року)”.

Викривлену інформацію прокоментував й уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець:

“Це викликало резонанс як серед ЗМІ, так і в суспільстві. Але інформація була подана викривлено! Йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше! Про це зазначається на офіційному сайті Ради Європи. Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а наразі вони не застосовуються”, — зазначив омбудсмен Дмитро Лубінець.

Уповноважений також наголошує на тому, що відступ України від цих зобов’язань залишатиметься чинним до повного припинення збройної агресії російської федерації:

“Наразі ж при кожному продовженні воєнного стану — Україна знову надсилає таку заяву до Ради Європи. Тобто це робиться систематично Міністерством юстиції України й такий крок – вимушений через воєнний стан”, — пояснив уповноважений ВР Дмитро Лубинець.

Пресслужба МЗС України додає, що абсолютно всі зроблені українською стороною повідомлення щодо відступу від зобов’язань містяться у відкритому доступі. Знайти їх можна сайтах Ради Європи та ООН.

“Інформування здійснюється на регулярній основі після продовження строку дії воєнного стану в Україні. У квітні 2024 Україна вчергове уточнила перелік існуючих обмежень і зменшила його. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року”, — зазначають в Міністерстві закордонних справ.

Що відбувається у мережі

Цю тему підхопили десятки, якщо не сотні, незрозумілих TikTok та YouTube блогерів, які почали хайпувати на цій темі, збираючи тисячі переглядів та коментарів. При чому подавали цю інформацію однобоко та викривлено, подаючи як факт те, що у “українців тепер примусово відбиратимуть авто” або “українці тепер не можуть бути у безпеці навіть у своїх домівках”. При цьому “забуваючи” уточнити всі деталі самого інфоприводу.

Як розібратися у вороху інформації

В першу чергу, аби не попасти на гачок дезінформації, варто відмовитися від скролингу відео авторства псевдоблогерів, які не мають компетенції для коментування подібного роду інформацію. 

Підпишіться на офіційні акаунти Міністерств та Міністрів, адже тільки вони мають коментувати інформацію, яка має високе суспільне значення. Завдяки цьому ви отримуватимете інформацію від першоджерел, а не перекручену та ту, що може грати на руку ворогові або бути вигідною для розповсюджувачів дезінформації.

На прикладі сьогоднішньої статті пропонуємо такі акаунти: пресслужба МЗС, омбудсман Дмитро Лубінець, Міністр юстиції Денис Малюська. Також перевіряйте відомчі сайти, наприклад ось сайт Міністерства юстиції. 

Також завжди читайте першоджерело, відкривайте закони та положення і звіряйте із тим, що вам узагальнюють автори медіаконтенту. Адже словами можна вдало маніпулювати, перебільшуючи чи замовчуючи інформацію. 

Звісно, тоді постає питання: невже мені все потрібно перевіряти та не довіряти жодному медіа? Відповідь: ні, адже існують медіа, які рекомендовані як надійні джерела інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа також є у списку регіональних якісних медіа. Втім критичне мислення не можна вимикати ніколи, адже всі можуть помилятися. Якщо редакція “Бахмут.IN.UA” припустилася помилки або неточності, ми завжди про це попереджаємо наших читачів та відкрито це пояснюємо.

Читайте також:

• ФЕЙК: понад 100 тисяч випадків СЗЧ в Збройних силах України
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• Маніпуляція: президентство Зеленського закінчується навесні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В ефірі Новини.LIVE адвокат Ростислав Кравець повідомив про кількість випадків самовільного залишення частини в Збройних силах України. За його словами, нібито понад 100 тисяч осіб відправилися у СЗЧ. Однак, це брехня. 

Чому заява Ростислава Кравця про дезертирство в ЗСУ є неправдивою — пояснюємо у матеріалі Бахмут.IN.UA

Хто такий адвокат Ростислав Кравець?

Інформація, яку озвучив Кравець в прямому ефірі, є безпідставною. За його словами, саме ЗМІ поширюють дані про кількість осіб, які самовільно залишили військову частину. Утім конкретних назв медіа він не озвучив. 

Це не вперше, коли адвокат Ростислав Кравець маніпулює фактами. У 2020 році його було занесено в базу центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України «Миротворець». За інформацією на сайті, Кравець здійснював такі незаконні дії:

• Маніпулював суспільно значущою інформацією;
• втручався у діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• брав участь в інформаційних спецопераціях рф;
• допомагав країні-агресорці в діях, спрямовані на дискредитацію державних інститутів України;
• брав участь в інформаційних операціях рф, що були спрямовані на знищення доказів злочинів країни-агресорки проти України.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) відреагував на поширення фейку. Експерти підкреслюють, що тільки офіційні особи, які мають доступ до відповідної інформації, можуть фахово коментувати питання, пов’язані з діяльністю Збройних Сил України.
Відтак, поширювати такі заяви можуть виключно:

• пресслужба;
• представники оперативного командування;
• спеціально уповноважені особи Міноборони й Генштабу;
• безпосередньо Міністерство оборони та Генеральний штаб

Сам Кравець часто виступає експертом з питань права в українських медіа, тому його заява набула широкого розголосу. Втім, не тільки в Україні, але й на території рф. Російські медіа використовують слова адвоката для поширення теми масового дезертирства в ЗСУ, яку вони активно роздувають ще з осені минулого року.

Скільки випадків дезертирства в Україні?

Ми не стверджуємо, що випадків дезертирства не існує. Утім, навіть близько не у тій кількості, яку назвав Ростислав Кравець. За оприлюдненою Верховним Судом статистикою, у 2023 році засуджено 1577 особи за самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). 

Відтак, ЦПД закликає українські медіа відноситись більш відповідально до вибору експертів. Будь-які заяви щодо діяльності Збройних сил України можуть впливати на сприйняття військової ситуації як всередині країни, так і за її межами. 

Непідтверджена інформація про масове самовільне залишення військової частини може спровокувати паніку серед населення та сумніви щодо здатності Збройних сил захищати країну. Наполегливо рекомендуємо не розповсюджувати такі заяви як у мережі, так і усно. Поширюйте лише перевірену інформацію.

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Фейк: українські військові знищують енергосистему своєї країни
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!