Органи місцевого самоврядування хочуть зобов’язати повідомляти про всі рішення щодо встановлення премій, доплат, чи інших грошових виплат працівникам. Крім того, всі премії чи доплати повинні обґрунтуватися, тобто в ОМС повинні пояснити, хто і за що отримує доплати. Такий законопроєкт розглядував та рекомендував парламенту винести на голосування Комітет держвлади.

Про це повідомляє Олена Шуляк, очільниця партії “Слуга Народу”.

Премії для ОМС

Комітет держвлади сьогодні розглянув та рекомендував парламенту винести на голосування два законопроєкти, один з яких має відношення до місцевого самоврядування, а саме виплати премій ОМС:

Йдеться про внесення змін до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” щодо забезпечення гідних умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування (№ 11054).

Законопроєктом передбачається дві основних зміни:

• встановлення мінімального розміру посадового окладу посадової особи місцевого самоврядування на рівні не менше мінімальної заробітної плати;
• обов’язкове оприлюднення рішень ОМС про встановлення премій, доплат, інших грошових виплат посадовим особам місцевого самоврядування з їх обґрунтуванням на офіційному веб-сайті відповідної ради не пізніше, ніж за 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення.

Премії в Бахмуті

Нагадаємо, що журналісти “Бахмут IN.UA” помітили значне підвищення зарплат співробітників Бахмутської міської ради, тому вирішили дослідити процедуру, за якою ухвалюють рішення про такі зарплати. Ми дізнавались, чи є якісь плани й звіти по виконаних роботах та чи визначені критерії, за якими можна об’єктивно оцінити ефективність роботи.

На підставі отриманих відповідей визначили, що на сьогодні у Бахмутській міській раді не існує KPI у співробітників. Чинним положенням про преміювання, на яке спираються у відповіді на запит посадовці, вони не керуються. Тобто в поданнях не звертаються до тих критеріїв преміювання, які вказані у положенні.

У таких умовах призначення премій залежить від самооцінки співробітника та бажання керівника. Положення було переглянуто вже під час воєнного стану: премії стали безрозмірними, а чіткі критерії так і не з’явилися.

Загальної стратегії роботи організації, на яку можна було б спиратися в оцінці ефективності міської ради, на сьогодні також не існує. Це означає, що юридично громада не може впливати на розміри зарплат.

Тобто й оцінити, чи заслужили працівники міської ради премії, об’єктивно не можливо. Для цього потрібно спочатку створити стратегію і відповідно до загальних показників вивести KPI кожному керівнику.

Читайте також:

• Бахмутяни скаржаться на роботу БТІ: як розв’язати проблему із довідками
• На який догляд і житло можуть розраховувати одинокі пенсіонери-переселенці?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Більшість громадян України готові погодитися на припинення вогню за нинішньою лінією зіткнення, якщо європейські війська стануть на захист країни у разі повторного наступу Росії. Водночас аналогічна кількість українців категорично відкидає будь-яке перемир’я без надання надійних безпекових гарантій, стабільного фінансування та зброї.

Про це йдеться в результатах опитування громадян та громадянок, яке провели соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у травні 2026 року.

Як бачать завершення війни українці: опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології у травні 2026 року дослідив ставлення громадян до можливих умов припинення бойових дій. Дослідники запропонували респондентам оцінити чотири різні варіанти розвитку подій, а саме:

• припинення вогню без гарантій безпеки, фінансування та зброї категорично відкидають 61% опитаних, тоді як 32% готові схвалити таку пропозицію переважно неохоче;
• символічну присутність військ країн Європи далеко від фронту без участі у боях готові підтримати 42% українців, а 49% виступають категорично проти;
• надання великих обсягів зброї та грошей у якості гарантій безпеки схвалюють 53% респондентів, тоді як 37% відкидають такий сценарій;
• розміщення європейських військ поблизу фронту з готовністю відбивати російський напад має найбільшу підтримку, цей варіант готові схвалити 61% громадян, а 33% виступають проти.

Регіональний розподіл голосів

Тенденція щодо відмови від перемир’я без гарантій безпеки зберігається на всій території України. Більшість мешканців сходу та півдня виступають проти такого кроку, показники становлять 57% та 56% відповідно.

Варіант із розміщенням європейського контингенту поблизу передової знаходить підтримку в більшості в усіх регіонах. Сценарій із посиленим постачанням зброї та грошей також підтримує більшість жителів по всій країні, за винятком заходу, де соціологи зафіксували паритет думок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює такі результати відкритістю українців до діалогу та гірким історичним досвідом.

“Наше опитування черговий раз засвідчує, що українці відкриті до конструктивного діалогу для завершення війни і навіть готові на важкі територіальні поступки. Єдина сторона, яка зриває досягнення миру і яка несе повну відповідальність за продовження руйнувань і смерті — Росія. Українці не є простаками, які готові за “солодкі обіцянки” погодитися на будь-що“, — зазначає експерт.

Антон Грушецький нагадує про наслідки Будапештського меморандуму та Мінських домовленостей, які продемонстрували недієвість перемир’я без реальних гарантій. За його словами, громадяни України демонструють прагматизм. Найбільш надійним вони вважають присутність іноземних військ, але через малу реалістичність цього сценарію готові погодитися на посилене забезпечення власної армії.

“Українці готові самі боротися і вмирати за свою країну — тільки тоді забезпечте фінансування і зброю. Українці категорично відкидають капітуляцію та мир на будь-яких умовах. Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію“, — підсумовує Антон Грушецький.

Методологія дослідження

Всеукраїнське опитування громадської думки тривало з 7 травня по 3 червня 2026 року. Дослідники провели телефонні інтерв’ю серед 2007 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній уряду території України.

Для перевірки сценаріїв припинення вогню соціологи застосували експериментальний підхід. Респондентів випадково поділили на чотири групи приблизно по 500 осіб. Кожній підгрупі озвучували лише один конкретний варіант розвитку подій. Статистична похибка для такої вибірки становить 5,8%.

Читайте також:

У Києві проведуть фестиваль, присвячений культурі Бахмута: як відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом минулої доби інтенсивність бойових дій на території Донецької області зросла. Російські війська здійснили 95 атак на позиції українських захисників, що на 12 штурмів більше порівняно з попереднім днем, коли було зафіксовано 83 атаки. Основний удар противника зосереджений на Покровському напрямку.

Про ситуацію на ключових ділянках фронту за даними Генерального штабу — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генерального штабу ЗСУ, російська армія намагалася прорвати оборону на п’яти основних напрямках. Найбільше зростання кількості атак зафіксовано на Покровському відтинку — 50 штурмових дій проти 30 атак напередодні. Бої відбулися у районах Родинського, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, Нового Донбасу, Білицького, Кучерового Яру, Шевченка, Сергіївки, Мирного, Новопавлівки, Новопідгородного та Дорожнього.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність дещо знизилася, окупанти, порівнянно з показниками 8 червня — противник здійснив 12 атак порівняно з 17 напередодні, зіткнення відбулися поблизу Іванопілля, Плещіївки, Іллінівки, Костянтинівки та Русиного Яру.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку зафіксовано 18 спроб вклинитися в оборону, що на одну атаку більше ніж вчора, бої точилися біля Новоселівки, Рідкодуба, Дробишевого, Ольгівки, Діброви, Лимана та Озерного.

На Слов’янському напрямку противник штурмував 14 разів, перевищивши вчорашній показник у 12 атак. Бої йшли у районах Різниківки, Закітного, Липівки, Рай-Олександрівки та Кривої Луки.

На Краматорському напрямку захисники зупинили одну ворожу атаку в районі Маркового, тоді як вчора тут зафіксували два штурми.

Втрати російських військ

За минулу добу російська армія втратила 1370 осіб особового складу, що також перевищує показник попереднього дня у 1330 ліквідованих військових. Крім того, противник втратив:

• 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 382 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 75 артилерійських систем;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 танки;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Російські війська штурмували позиції ЗСУ на шести напрямках Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!