24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво житла на Рівненщині.

Головні тези і відповіді — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Примітка. Редакція підготувала добірку ключових питань з ефіру. Спікером виступив заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко. Питання, які заздалегідь були зібрані редакцією через соціальні мережі, озвучувала головна редакторка видання Ганна Бокова. Далі — пряма мова Олександра Марченка. Питання подані жирним шрифтом, відповіді — звичайним.

Про початок роботи над проєктом в Гощі (Вступ).

***

Початок роботи над цим проєктом відбувається з листопада 2024 року. До цього була, на жаль, невдала спроба в Баришівці. Ми витратили пів року, але не отримали там земельні ділянки.

“Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці

Тому наприкінці минулого року розпочали працювати над проєктом у селищі Гоща. Була домовленість з місцевою владою на надання земельної ділянки під будівництво, презентація візії, візуалізації цього кварталу. Далі тривала робота по проведенню презентації в селищі Гоща, обговорення з депутатами і велика робота була проведена з місцевими мешканцями.

І нещодавно на черговій сесії Гощі було ухвалене рішення про надання права постійного користування земельною ділянкою під будівництво першої черги. На близько 6 гектарів землі отримало право користування наше комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Ми замахнулися на будівництво кварталу на 3 500 осіб. Попередня вартість проєктних робіт, будівництва, введення в експлуатацію — це 111 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що це величезні кошти і що так швидко знайти донора під весь проєкт ми не зможемо. Тому було ухвалено рішення розділити великий проєкт на черги.

Під першу чергу ми отримали земельну ділянку 6 гектарів. Вона передбачає виконання проєктних робіт, побудову 20 багатоквартирних будинків для 700 мешканців (це приблизно 700 квартир) і мати на території 25 укриттів.

На сьогодні триває реєстрація права постійного користування, також ведеться підготовка і отримання містобудівної документації, виготовлення технічного завдання на проєкт, погодження цих технічних умов і технічного завдання з надавачами послуг енергопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, благоустріою, містобудівні умови.

Дуже багато роботи зроблено з листопада 2024 року. Тепер попереду ще дуже багато роботи з підготовки самого проєкту і проєктно-кошторисної документації. Паралельно йдуть процеси, пов’язані з пошуком інвесторів.

Візію проєкта розміщено на платформі Dream, а також на мапі інвестиційних проєктів України від Міністерства економіки. Цей проєкт внесений до Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. Проєкт подав на заявку на розміщення на платформі, яка займається пошуком інвестицій UkraineInvest, і незабаром наш проєкт з’явиться там у відповідному розділі.

Триває підготовка для підписання меморандуму з міжнародним фондом MoveUkraine, ми зараз вже знаходимося на стадії підписання меморандуму. Візію проєкта було представлено на міжнародних конференціях у Варшаві на ReBuildUkraine, і нещодавно на UFC 2025 у Римі. Тобто на сьогоднішній день робота по проєкту ведеться в декількох напрямках. Працюють представники не тільки наших відділів управління, а також долучаються фахівці і представники Гощанської селищної ради, які проводять постійні консультації.

Що передбачає будівництво першої черги?

***

Відповідь: Це 20 багатоквартирних будинків на 700 квартир, 700 сімей. Загальна площа квартир буде визначатися технічними умовами.

При складанні проєктно-кошторисної документації, звісно, будемо користуватися нормами. Це можливі використання під смарт-квартири від 30 квадратних метрів житлової площі і повноцінні квартири від 60 квадратних метрів житлової площі. 25 укриттів на 1200 осіб попередньо.

Загальна вартість проєкту — 111 мільйонів доларів. Загальна вартість проєктування, будівництва, підведення комунікації першої черги — 31 мільйон доларів.

Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?

***

Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча.

Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися. Це, звісно, буде розроблено, коли розпочнемо будівництво, коли будемо знати фінансову модель і розуміти терміни.

Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.

Чи можна буде приватизувати житло? 

***

Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі

Відповідь: У нас земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству, яке в Бахмуті займалося обслуговуванням багатоквартирних будинків. Воно буде замовником робіт по проєкту і будівництву до стадії вводу будівель в експлуатацію. Далі є декілька варіантів розвитку подій. Або комунальне підприємство, яке перереєструється на території Гощі, може бути балансоутримувачем цих будинків і залишатися, якщо у спонсорів або донорів не буде інших вимог до побудови і введення в експлуатацію.

Далі в нас вже є практика. Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться.

Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.

Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки для бахмутянам.

Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.

Чи можуть комерційні організації, які, можливо, працювали в Бахмуті, вкласти на стадії будівництва кошти і потім повернути ці кошти у вигляді квартир

***

Відповідь: Державне приватне підприємство ніхто не відміняв. Ми, до речі, розповсюджуємо матеріали по проєкту і серед бізнесу, і не тільки ті, хто працював у Бахмуті, а ті, хто готові долучитися зараз. Є така форма договору, ну чому б і ні — вкладайте кошти. Комерційна нерухомість, яка там на території кварталу, це можуть бути перші поверхи, якщо вони будуть передбачені проєктом під забудову закладів харчування, обслуговування. Таким чином і бізнес може долучатися.

У нас була презентація для бізнесу, ми збиралися в Гощі. Гоща також включила в перспективу розвитку своєї громади проєкт по відбудові такого кварталу. Ми його презентували, запрошували долучитися до реалізації цього проєкту, розказували про плюси, які зможуть отримувати навіть місцеві бізнесмени, які працюють там.

Це робочі місця, які можна створювати при забудові кварталу, можна використовувати місцеві матеріали, а не везти з Рівного або з інших регіонів України. І така інформація у бізнесменів місцевих є, і ми її далі продовжуємо пропрацьовувати.

Як представляють проєкт для інвесторів, на яких умовах? Ви шукаєте тільки гуманітарні ініціативи, які би передали на благодійних умовах кошти, або існують, можливо, державні програми або програми Європейського Союзу, які б могли дозволити запозичити кошти?

***

Відповідь: Ви зараз нагадали про проєкти, які були реалізовані з Європейським інвестиційним банком до повномасштабного вторгнення в Бахмуті. Це було 8 проєктів. Звісно, ми згадали і про цей банк. Дослівно можу розказати, як відбувалася презентація для ЄІБ в межах конференції за участю президента України (конференція з відновлення у Римі). Ми побачили, що на платформі цього заходу буде присутній відповідальний секретар Європейського інвестиційного банку і потрапили все ж таки в склад делегації.

Ми підготували всю історію праці з ЄІБ, надрукували англійською й українською мовами, підготували брошури з прикладом, як ми плануємо реалізовувати наш проєкт. І майже зі сцени попросили про зустріч в кулуарах представника банка ЄІБ. І там вже кулуарно віддали матеріали, нагадали про себе.

Тобто це можуть бути кошти кредитні, саме в цьому випадку зі софінансуванням двох громад. Не тільки Бахмутська, а й Гоща має згодитись на софінансування проєкту. Тільки тоді кредитна лінія може бути відкрита. Зараз розглядається можливість реалізації даного проєкту.

Наскільки мені відомо, зараз ЄІБ опікується більше соціальними проєктами: це дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я. Тут по проєкту також передбачений соціальний проєкт. Зараз Гоща визначається з видом, який соціальний об’єкт потрібен саме на її території. Якщо погодиться, то чому б і ні.

Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?

***

Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню.

І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.

Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?

***

Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це допоможе в подальшому. Хто має змогу в Гощі стати, хто мешкає там, то там житло не передбачається поки що. Я маю на увазі за рахунок місцевого бюджету в Гощі.

Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги.

Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.

Проєкт “Сталева мрія” існував на стадії бачення. Тобто в нас немає на сьогодні конкретної кошторисної документації на кожен будинок і ми маємо це зробити? Це буде коштом місцевого бюджету чи теж маємо залучити на це кошти?

Відповідь: На першу чергу ми зараз будемо проводити закупівлі послуги на виконання проєктних робіт через “Прозорро”. Подивимося, хто з проєктантів вийде, хто запропонує найкращі умови і найкращу ціну. Фінансування часткового на виконання робіт по технічному завданню буде виконуватися коштом місцевого бюджету Бахмутської громади.

На 180 млн більше: у Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської МТГ внесли зміни. Куди підуть гроші

8 мільйонів гривень ми заклали в програму соцекономрозвитку. Це кошти, які ми зможемо зараз надати комунальному підприємству. Комунальне підприємство виготовляє технічні завдання, розміщує послугу закупівлі через “Прозорро”, звітує і проводить виконання проєктних робіт. 

Чи будуть публічні торги?

***

Відповідь: Це будуть публічні торги через “Прозорро”. Там можна буде подивитися, як використовуються кошти, хто є замовником, а хто виконавцем робіт, які терміни, які роботи прописані.

Ну і ніхто ж не відміняв запити стосовно цього проєкту. Будемо намагатися це робити як можна відкритіше, як можна частіше. Тому я пропоную, як тільки ми розпочнемо перші підготовчі роботи по земельній ділянці, відвідати селище Гоща усім разом.

Це живе селище, знаходиться понад трасою Київ-Чоп, від траси до земельної ділянки, яку нам запропонували, 5 хвилин. Ця земельна ділянка — це центральна частина Гощі, там є заклади освіти, охорони здоров’я. Районна лікарня, до речі, від цієї ділянки за 200-300 метрів знаходиться. Магазини, дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я, заклади культури — це все в доступності в тому селищі, в якому планується побудувати квартал.

Чи були звернення від бахмутського бізнесу щодо релокації в Гощу

***

Відповідь: Поки таких пропозицій не було від самих бахмутян, але я був здивований, коли на мене вийшли з “Енергоатому”. Запропонували зустрітися, і ми зустрілися з директором по персоналу, який був зацікавлений саме цим проєктом і саме в селищі Гоща, тому що там за 20 кілометрів знаходиться потужне підприємство цієї галузі. Вони зацікавились реалізацією проєкту і запропонували нам підтримувати зв’язок. Вони зацікавлені в тому, щоб люди, які там будуть проживати, працювали на їхньому підприємстві, і таких пропозицій вже від місцевих було досить багато. Зараз, як і по всій країні, бізнес потерпає від браку кадрів.

Тому такі пропозиції надходять. Поки що не від нашого бізнесу, який готовий там релокуватися, а від бізнесу, який є на місці. Я думаю, що з роботою тим, хто захоче її знайти саме в Гощі, ніяких питань не виникне.

Про квартири, які вони будуть?

***

Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.

Скільки поверхів матимуть ці будинки? 

***

Відповідь: Чотири-п’ять поверхів. Всі будинки будуть безбар’єрні. Територія, яка там буде плануватися по містобудам, з благоустрійом, звісно, буде плануватися з доступністю. Ми коли розглядали можливість там забудови двохповерхових і чотирьохповерхових будинків, потім ми відмовились від двохповерхових, щоб не витрачати кошти на планування і будівництво невеличких будинків, то ми навіть в двохповерхових будинках закладали в технічне завдання ліфт.

Тут чотирьохповерхові і п’ятиповерхові будівлі, які там можуть мати різну вітажність, всі однозначно будуть з інклюзією, з доступністю із ліфтами. Це буде технічна умова, яку ми будемо вкладати в технічне завдання. Саме інклюзія і доступність. 

Тут будуть якісь гаражі, парковки? Що передбачається для транспорту?

***

Відповідь: Територія, на якій ми отримали земельну ділянку, вона дозволяє розробити або по містобудам там можлива парковка, наземна парковка, я не знаю, захоче використовувати кошти місцевого влади на розробку підземної парковки або паркінгу.

Будемо розмовляти. Але я думаю, що зараз кошти потрібно шукати, використовувати. По-перше, це на будівництво самих будинків і укриттів. А далі, де вже поставити автівку, гараж, це буде парковка. Територія дозволяє розмістити там дуже такий привабливий район і привабливий сам земельна ділянка. Це друга земельна ділянка, яку нам запропонували.

По-перше, в нас був варіант використання іншої земельної ділянки. Але ми там були обмежені в гектарах, тому що зона не дозволяла. Дали вже там, де є забудова. Ми з місцевими мешканцями сказали, що там ця земельна ділянка можлива під надання військової, які повертаються. Ми погодились, сказали нам, без різниці, де буде знаходитися. Тут ще отримали ще більшу.

Зараз вирішили питання по першій черзі, де зможуть розташуватися 20 будинків, 25 укриттів, невеличка паркова зона. А далі вже концепція буде передбачати забудову і розбудову всієї земельної ділянки. Я думаю, що не захочуть вони будувати так, як у нас було, гараж, що кожен побудував, як хоче і де хоче.

Тобто, генеральним планом, якщо буде визначена земельна ділянка під паркинг або парковку, тоді вона може бути і має існувати саме там. Додаємо з генерального плану і розуміємо, що ми маємо використовувати всі норми, які діють законодавстві, тому що право постійного користування несе за собою також ще і відповідальність.

Чи плануються такі проєкти в інших громадах?

***

Відповідь: Плануються такі проєкти в інших громадах. Пошук земельних ділянок, які можуть бути надані, для нашої громади триває. Зараз ведуться перемовини в Гостомелі по земельній ділянці під будівництво. Там трошки інша історія, там приватна власність. Якщо будуть, повинно ми її передати.

Звісно, такий проєкт будемо реалізовувати і там. Шукаємо, як розв’язувати питання по передачі земельної ділянки. Це перше. Друге, по реконструкції гуртожитків або будівель також займаємось. Я вже озвучував, це місто Кропивницький.

Зараз з’явилася у нас громада, яка, можливо, з нами буде в проєкті, це Софіївка поруч з Дніпром. Триває пошук земельних ділянок і я прошу не зловживати там, хто пише в коментарях або звертається до нас, що займаємось піаром, що ніхто не прийде в кабінет в офіс, не надасть вільну ділянку під забудову іншій громаді. Немає тут черги для того, щоб ми вибирали ще, а в якої громаді будувати або не будувати.

І такий досвід відмов ми маємо вже. Це була Одеська область, не буду називати громаду. Це була Київська область, де ми зверталися і вже працювали над проєктом і над візуалізацією проєкта.

І не так просто знайти землю, оформити її належним чином і затягнути донорів, знайти фінансування і реалізувати проєкт. Роботи дуже багато зроблено, але ще дуже багато є наперед. Ми бачимо об’єми, ми бачимо проблеми, з якими ми. Я думаю, ми все вирішимо не так швидко, як хотілося, на жаль. Але робота триває. І по іншим громадам також.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

• Відновлювальна енергетика та лабораторія 3D-моделювання: що цікавого в центрі від Бахмутського ЦПТО у Гощі
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Кропивницькому можуть з’явитися соціальні житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб з Бахмутської громади — відповідний проєкт планується реалізувати у співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО).

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Бахмутській МВА.

Житло для бахмутян у Кропивницькому

Бахмутська міська військова адміністрація у 2026 році планує реалізувати проєкт за яким забезпечить житлом внутрішньо переміщених осіб з Бахмутської громади у місті Кропивницький.

Зазначається, що у 2026 році запланована тристороння співпраця між Кропивницькою міською радою, НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) та Бахмутською МВА в межах грантової угоди. Проєкт реалізується у рамках програми “Стійкі рішення у громадських будівлях та водному секторі для громад України”, яка є частиною Програми Зеленого відновлення України.

Житло планують створити реконструювавши вже наявну будівлю. Йдеться про соціальний проєкт “Реконструкція житлової будівлі для тимчасового проживання ВПО” за адресою: вулиця Металургів, 15, село Нове, місто Кропивницький.

Окрім цього, Бахмутська МВА повідомила, що веде консультації й з іншими органами місцевого самоврядування та переговори з міжнародними фінансовими організаціями й донорами щодо створення житла для бахмутян і в інших громадах за межами Донецької області. Шукають оптимальні рішення для будівництва або реконструкції житлового фонду з урахуванням потреб переселенців з Бахмута.

Нагадаємо, що у селищі Софіївка Дніпропетровської області також планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт передбачає облаштування 28 однокімнатних квартир. Отримати житло тут зможуть переселенці із Бахмутської громади, які перебувають на обліку як ВПО, а також окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

30 вересня 2025 року на сайті Прозорро опублікували тендер на 1 мільйон 198 тисяч 217 гривень та 40 копійок. За ці гроші розроблять проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії під житловий будинок. Кошти на розробку проєкту реконструкції амбулаторії надали порівну дві громади: Бахмутська та Софіївська.

До теми:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13 січня Верховна Рада у другому читанні ухвалила у цілому закон“Про основні засади житлової політики” (реєстр. №12377) — документ, який закладає нову рамку для житлової реформи після десятиліть фактичної відсутності державної політики у цій сфері. Зараз закон переданий на підпис Президента. Закон не обіцяє швидких рішень і не створює житло “тут і зараз”, але вперше формує систему, на яку зможуть спиратися наступні кроки держави, громад і міжнародних партнерів. Закладено тут й основи про соціальне житло. 

Про те, що саме змінює цей закон, чи не погіршить він становище внутрішньо переміщених осіб і вразливих категорій, а також чому ключові відповіді ще попереду, ми поговорили з Аліною Москаленко, директором Інституту житла.

Що змінює закон “Про основні засади житлової політики” №12377?

Прийняття закону “Про основні засади житлової політики” №12377 стало точкою відліку для масштабної житлової реформи, якої в Україні не було з радянських часів. Як пояснює Аліна Москаленко, директор Інститут житла, документ готувався роками, а сама команда була залучена до його розробки ще з моменту появи ідеї — створити новий нормативний акт, який скасує застарілий Житловий кодекс 1983 року. За її словами, закон зазнав суттєвих змін у процесі роботи, однак зберіг ключову мету — закласти основу для нової житлової політики, що відповідає міжнародним практикам.

Важливо додати, що цей закон не означає миттєвих змін для людей, які сьогодні не мають змоги ані купити, ані орендувати житло за ринковими цінами. Про це прямо говорить директор Інститут житла, наголошуючи: ухвалення документа — це лише старт великої реформи, а не швидке вирішення житлової кризи. Водночас саме цей закон відкриває шлях до системних змін, яких в Україні не було десятиліттями, та є сигналом для міжнародних партнерів щодо готовності держави діяти за європейською моделлю.

“Від того, що у нас прийнятий закон, у нас завтра не з’явиться одномоментно величезна кількість житла, яке буде безоплатно  чи за пільговою орендою надано людям. Ні. Це початок великої реформи”, — пояснює Москаленко. 

За її словами, очікувати негайного покращення житлових умов для всіх — нереалістично, але в короткостроковій та середньостроковій перспективах соціальне житло в Україні почне з’являтися. 

“Вже в найближчі роки починається будівництво першого соціального житла. Європейський інвестиційний банк, ЄБРР та інші донори вже заявили про намір фінансувати такі  проєкти”, — каже вона.

Важливою частиною реформи є роль місцевих громад, які фактично стають виконавцями нової житлової політики. Однак, як показують дослідження Інституту житла, громади до цього поки що готові лише частково. За словами Аліни Москаленко, у половині громад житловими питаннями займаються одна-дві людини, які одночасно відповідають за архітектуру, землю, ЖКГ, інвестиції та інфраструктуру. Такий кадровий дефіцит унеможливлює реалізацію складних житлових проєктів.

“Це жахлива ситуація. В одному відділі може працювати одна-дві  особи, і  начальник відділу може бути і головним архітектором, і відповідальним за всі житлові процеси”, — зазначає вона. 

Саме тому організація запустила програму підвищення кваліфікації для представників органів місцевого самоврядування, працюючи з громадами безпосередньо на місцях. Навчання охоплює весь життєвий цикл об’єктів  — від планування територій до управління соціальним житлом. Окремим бар’єром для громад, за словами Москаленко, є страх відповідальності та кримінального переслідування. Будівництво житла пов’язане з великими коштами, а в умовах воєнного часу це часто означає відкриття кримінальних проваджень навіть без наявності складу злочину як “превентивна міра”. 

“Є такий вислів — ініціативи караються. І це дуже сильно стримує громади”, — пояснює вона.

Чи не погіршить 12377 становище ВПО у плані соціального житла?

У центрі дискусії навколо нового закону — питання доступності житла для найбільш вразливих груп, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Москаленко наголошує: закон не погіршує їхнє становище, бо фактично погіршувати вже нічого. Так, для ВПО передбачалося надання соціального житла, але тут важливо розуміти: за словами експертки, сьогодні в Україні до 1000 квартир є соціальними, а переселенців налічується понад 4 мільйони.

“У нас сьогодні житла для вразливих категорій просто немає. Єдине, що пропонується, — це місця тимчасового проживання, які часто взагалі не є житлом”, — каже вона, маючи на увазі тимчасові місця проживання у переобладнаних адмінбудівлях чи модульні містечка.

Сам закон не визначає конкретних критеріїв розподілу соціального житла — ці механізми будуть закладені в наступному профільному законі та підзаконних актах. За попередніми напрацюваннями, йтиметься про бальну систему, де першочергове право матимуть вразливі категорії, включно з ВПО, але також враховуватимуться молоді сім’ї, багатодітні родини та інші групи. 

Окремо в межах нової моделі передбачено механізм субсидій для тих людей, які не зможуть оплатити навіть соціальну оренду. Це принципово важливий елемент системи, адже йдеться про людей у найвразливішому становищі — без стабільного доходу, роботи або заощаджень. У таких випадках держава не залишає людину сам на сам із проблемою, а закладає механізм компенсації вартості оренди через систему субсидій, щоб запобігти втраті житла та соціальній ізоляції. Таким чином, навіть ті, хто не має фінансової можливості оплачувати житло, зможуть скористатися програмою і не повинні панікувати через ризик залишитися без даху над головою.

Заборона приватизації житла: за й проти

Принциповою нормою нового підходу є заборона приватизації державного й комунального  житла. Москаленко підкреслює, що це відповідає міжнародній практиці й має запобігти корупції. 

“Немає жодної країни у світі, де держава будує житло і безоплатно передає його у приватну власність”, — зазначає вона. 

Водночас, мова не йде про вилучення квартир у людей, які вже десятиліттями проживають у відомчому державному житлі: для них передбачено перехідний період для завершення приватизації після завершення воєнного стану.

Соціальне житло/доступне житло

На початку розмови Аліна Москаленко наголошує на ключовій зміні, яку запроваджує закон: чіткому розмежуванні понять “соціальне житло” та “доступне житло”. Соціальне житло — це орендне житло з регульованою платою, а доступне житло — це фінансово-кредитні механізми за участі держави. В основі соціальної оренди лежить принцип, за яким витрати на житло не мають перевищувати 30% доходу домогосподарства.

За словами експертки, раніше ці терміни часто змішували, що створювало плутанину і в законодавстві, і в практиці. Тепер соціальне житло — це виключно соціальне орендне житло, тоді як доступне житло охоплює пільгові фінансово-кредитні механізми за участі держави.

В основі соціальної оренди лежить міжнародний принцип доступності житла, за яким домогосподарство не повинно витрачати на житло понад 30% свого доходу. Саме тому соціальна оренда має бути дешевшою за ринкову, орієнтовно вдвічі. 

“Якщо я заробляю 15 тисяч гривень і 10 тисяч з них витрачаю на житло — це вже недоступне житло. Бо я витрачаю на житло левову частку свого доходу”, — пояснює вона. 

За словами Москаленко, нинішня ситуація з соціальним житлом в Україні фактично є критичною. Хоча відповідний закон “Про житловий фонд соціального призначення” формально існує, реального соціального житла практично немає.

“Кількість соціального житла по всій Україні — близько тисячі одиниць. Це фактично означає повну відсутність соціального житла”, — говорить вона. Для порівняння, у європейських країнах частка соціального житла зазвичай становить 5–10% усього житлового фонду, а в окремих державах сягає 30%.

Причину такої ситуації Москаленко вбачає у популістичності чинного законодавства. Воно передбачало безкоштовне житло для найбідніших і найвразливіших категорій населення без жодної економічної моделі утримання такого фонду. 

“Житло — це актив. Хтось за нього має платити. А коли житло безкоштовне і надається людям з доходом до п’яти тисяч гривень, жодна громада не буде зацікавлена створювати такий фонд”, — пояснює вона. Щобільше, концентрація виключно найвразливіших категорій  у такому житлі, за її словами, створює ризик соціальної ізоляції та геттоїзації.

Що передбачає нова модель житла?

Нова модель соціального житла, закладена в законі, передбачає платну, але доступну оренду для ширшого кола людей. Йдеться не лише про найбільш вразливі категорії, а й про молодь, працюючих людей, сім’ї, які не можуть дозволити собі ринкову оренду. Орієнтовно вартість соціальної оренди має бути вдвічі нижчою за ринкову. Для тих, хто не зможе оплатити навіть таку оренду, передбачено механізм субсидій.

Для реалізації нової моделі передбачено створення операторів соціального житла — спеціальних компаній, які будуватимуть і управлятимуть таким житлом. Вони можуть бути державними, комунальними або приватними. Бізнес, за словами Москаленко, зацікавлюватимуть через пільги, зокрема безплатну землю та можливі податкові стимули. Водночас ці проєкти матимуть довшу окупність і будуть цікаві насамперед великим гравцям ринку.

“Це не про малий бізнес. Це про компанії, які готові працювати з довгостроковими інвестиціями”, — зазначає вона, додаючи, що важливу роль відіграватимуть і муніципальні компанії, які нині проходять процес корпоратизації.

Підсумовуючи, Аліна Москаленко наголошує: новий закон не дає швидких рішень, але вперше створює цілісну рамку для житлової політики в Україні. 

“Це початок великої реформи. Вона потребує часу, але альтернативи цьому шляху просто немає”, — резюмує вона.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Мета проєкту “Імпульс” — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

До теми:

Реформа житлової політики: як новий закон торкнеться ВПО. Пояснюють юристи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!