21 квітня російські пропагандистські ресурси почали ширити повідомлення, що їхні війська повністю захопили населений пункт Богданівку. Водночас візуальних підтверджень цим заявам наразі немає. А у зведенні Генштабу повідомляють, що за минулу добу тут відбили атаки росіян.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Росія бреше про повне захоплення Богданівки

Росіяни за останні дні й справді тиснуть у бік Богданівки, однак підтверджень, що окупанти повністю захопили населений пункт немає. Генштаб повідомляє, що за останню добу ЗСУ відбили атаку росіян у Богданівці, тож частина села ще перебуває частково під контролем ЗСУ.

Міноборони росії заявило 21 квітня, що елементи Південного угруповання російських військ захопили Богданівку, але ISW не бачив візуальних доказів, які б підтверджували цю заяву. Пропагандисти пишуть, що українські сили нещодавно відійшли зі своїх позицій у південно-західній частині Богданівки.

Водночас російське джерело, пов’язане з ПДВ (ред. повітряно-десантними військами), стверджувало, що українські сили все ще контролюють домінуючі тактичні висоти на північ і північний захід від Богданівки, і що ситуація на фронті в цьому районі є складною.

Які тактичні успіхи здобудуть росіяни при взятті Богданівки

Офіцер Національної гвардії України заявив 21 квітня, що російським силам вдалося закріпитися в районі Богданівки, куди вони перекинули значну кількість матеріальних засобів і створили добре підготовлені оборонні позиції. Втім він не уточнив, чи контролюють російські сили Богданівку, і оцінив, що російські сили можуть спробувати використати Богданівку для оточення Часів Яру з півночі і захопити Іванівське (на південний схід від Часів Яру), щоб загрожувати Часів Яру з півдня.

Джерела в ЗСУ повідомляють, що російські війська не увійшли до самого Часів Яру, а Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” підполковник Назар Волошин повідомив, що російські війська активно використовують бойову техніку, авіацію та піхоту для наступу на бахмутському напрямку.

Офіцер Національної гвардії України зазначив, що українські сили ще можуть захистити сам Часів Яр, на відміну від його східних околиць, які “давно не заселені і непридатні для оборони”, оскільки були “практично зруйновані рік тому” і не мають потужних укріплень.

Також відомо, що російські сили не повністю контролюють Іванівське і намагаються просунутися через низину на північ від Іванівського. ЗСУ можуть спостерігати повільне просування російських військ через низину на північ від Іванівського в напрямку Часів Яру, але вони не в змозі використати вразливі місця російських військ, оскільки рф постійно завдає авіаударів по наших позиціях та штурмує цей напрямок. Російське командування серйозно налаштоване на захоплення Часів Яру, вони формують резерви та підвозять нових мобілізованих.

Читайте також:

• Ворог має просування у бік Часів Яру — мапа
• Рева повідомив про кількість полеглих героїв з Бахмута (Оновлено)
• Єдиний магазин, відсутність зв’язку та російські FPV: яка ситуація в Часів Ярі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!