21 квітня російські пропагандистські ресурси почали ширити повідомлення, що їхні війська повністю захопили населений пункт Богданівку. Водночас візуальних підтверджень цим заявам наразі немає. А у зведенні Генштабу повідомляють, що за минулу добу тут відбили атаки росіян.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Росія бреше про повне захоплення Богданівки

Росіяни за останні дні й справді тиснуть у бік Богданівки, однак підтверджень, що окупанти повністю захопили населений пункт немає. Генштаб повідомляє, що за останню добу ЗСУ відбили атаку росіян у Богданівці, тож частина села ще перебуває частково під контролем ЗСУ.

Міноборони росії заявило 21 квітня, що елементи Південного угруповання російських військ захопили Богданівку, але ISW не бачив візуальних доказів, які б підтверджували цю заяву. Пропагандисти пишуть, що українські сили нещодавно відійшли зі своїх позицій у південно-західній частині Богданівки.

Водночас російське джерело, пов’язане з ПДВ (ред. повітряно-десантними військами), стверджувало, що українські сили все ще контролюють домінуючі тактичні висоти на північ і північний захід від Богданівки, і що ситуація на фронті в цьому районі є складною.

Які тактичні успіхи здобудуть росіяни при взятті Богданівки

Офіцер Національної гвардії України заявив 21 квітня, що російським силам вдалося закріпитися в районі Богданівки, куди вони перекинули значну кількість матеріальних засобів і створили добре підготовлені оборонні позиції. Втім він не уточнив, чи контролюють російські сили Богданівку, і оцінив, що російські сили можуть спробувати використати Богданівку для оточення Часів Яру з півночі і захопити Іванівське (на південний схід від Часів Яру), щоб загрожувати Часів Яру з півдня.

Джерела в ЗСУ повідомляють, що російські війська не увійшли до самого Часів Яру, а Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” підполковник Назар Волошин повідомив, що російські війська активно використовують бойову техніку, авіацію та піхоту для наступу на бахмутському напрямку.

Офіцер Національної гвардії України зазначив, що українські сили ще можуть захистити сам Часів Яр, на відміну від його східних околиць, які “давно не заселені і непридатні для оборони”, оскільки були “практично зруйновані рік тому” і не мають потужних укріплень.

Також відомо, що російські сили не повністю контролюють Іванівське і намагаються просунутися через низину на північ від Іванівського. ЗСУ можуть спостерігати повільне просування російських військ через низину на північ від Іванівського в напрямку Часів Яру, але вони не в змозі використати вразливі місця російських військ, оскільки рф постійно завдає авіаударів по наших позиціях та штурмує цей напрямок. Російське командування серйозно налаштоване на захоплення Часів Яру, вони формують резерви та підвозять нових мобілізованих.

Читайте також:

• Ворог має просування у бік Часів Яру — мапа
• Рева повідомив про кількість полеглих героїв з Бахмута (Оновлено)
• Єдиний магазин, відсутність зв’язку та російські FPV: яка ситуація в Часів Ярі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!