З 1 вересня 2023 року Україна переходить на новий юліанський церковний календар. Таке рішення прийняли ще в травні поточного року. За новим церковним календарем українці будуть святкувати майже всі церковні святи у нові дати. Наприклад, Різдво та День Святого Миколая.

Які нові дати релігійних свят в Україні та яким буде церковний календар 2023 ПЦУ – розповідаємо в матеріалі.

Нові дати церковних свят

1 вересня 2023 року з приходом нового церковного року українці переходять на новоюліанський календар. Це реформа ПЦУ та УГКЦ готувалися довго, тепер українські свята не будуть святкувати одночасно із росією, а за європейським прикладом.

Християни західного обряду вже давно святкують Різдво за новим церковним календарем, а Україна вже цього року слідуватиме цьому прикладу. Рішення про перехід на новоюліанський календар було ухвалено 24 травня 2023 року на архієрейському соборі.

Новоюліанський календар має схожість із григоріанським, який використовують для вшанування релігійних святу у римо-католицьких церквах.

Новий календар ПЦУ

В ПЦУ та УКГЦ повідомляють, що кожна парафія окремо прийматиме для себе рішення, за яким календарем святкувати: старим чи новим.

За новим церковним календарем ПЦУ традиційні релігійні свята відзначаємо за новими датами:

• Святого Василя Великого –1 січня;
• Водохресний Святвечір — 5 січня;
• Богоявлення, або Водохреща – 6 січня;
• Свято Трьох Святителів — 30 січня;
• Стрітення Господнє — 2 лютого;
• Благовіщення Діви Марії — 25 березня;
• Різдво Іоанна Хрестителя – 24 червня;
• Свято Апостолів Петра та Павла — 29 червня;
• Пророка Іллі — 20 липня;
• Преображення Господнє — 6 серпня;
• Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня;
• Різдво Святої Богородиці — 8 вересня;
• Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня;
• Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня;
• Введення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада;
• Андрія Первозванного — 30 листопада;
• День Святого Миколая — 6 грудня;
• День Святої Анни — 9 грудня;
• Святвечір — 24 грудня;
• Різдво Христове — 25 грудня;
• Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня;
• Щедрий Вечір, Маланки — 31 грудня.

Попри те,  що більшість свят відзначатимуть за новим календарем, дата Великодня, та пов’язані із ним дати й надалі вираховується за місячним календарем й змінюватиметься щороку.

Читайте також: Як підготуватися до Яблучного Спасу: поради та прикмети

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бойовий стрес і постійні навантаження неминуче впливають на самопочуття, сон та стосунки військовослужбовців із близькими. Якщо захисник відчуває виснаження, тривогу або інші негативні зміни у своєму стані, йому варто звернутися по психологічну допомогу.

У Міноборони роз’яснили, як саме військовослужбовцям отримати таку підтримку та з чого слід починати

Що таке психологічне відновлення

Психологічне відновлення спрямоване на подолання наслідків бойового та службового стресу. Воно допомагає зняти напругу, відновити сили, покращити самоконтроль та налагодити спілкування. Цей процес може включати індивідуальні чи групові консультації, а також заходи фізичного відновлення. Важливо розуміти, що звернутися за підтримкою можна і без встановленого діагнозу. Тривога чи важкі спогади після боїв не обов’язково свідчать про наявність ПТСР — точний стан має оцінити спеціаліст.

Якщо фахівець виявляє психічний розлад, військовому призначається лікування, яке може включати психотерапію та медикаменти.

До кого звертатися у своєму підрозділі

Перший крок для військовослужбовця — звернутися до офіцера-психолога або фахівця з психологічної підтримки у своїй частині. Потрібно чесно розповісти про свої проблеми: наприклад, труднощі зі сном, постійну напругу, проблеми з концентрацією чи неконтрольовані приступи гніву.

Психолог оцінить ситуацію та визначить подальші дії: це може бути робота в підрозділі, направлення до спеціально облаштованого пункту психологічної допомоги, програма відновлення або звернення до медиків. Якщо ви не знаєте, до кого саме звернутися, запитайте свого безпосереднього командира або зверніться до медичної служби частини.

Також допомогу надають на пунктах психологічної підтримки поблизу підрозділів. Там працюють військові психологи, які допомагають впоратися з гострим стресом. А після виконання завдань бійці проходять обов’язкову психологічну декомпресію — поступовий перехід від бойової напруги до спокійніших умов.

Як працюють програми відновлення

Якщо роботи з психологом у частині недостатньо, бійця можуть направити на програму відновлення. Тривалість таких програм залежить від формату:

• відновлення у тиловій смузі — від 7 до 14 діб (для тих, хто тимчасово не може виконувати завдання через наслідки стресу);
• відновлення у віддалених закладах (на безпечній відстані від фронту) — від 14 до 21 доби.

Направлення організовує військова частина. Психолог визначає потребу, медслужба погоджує, а остаточне рішення ухвалює командир. Для виїзду бійцю оформлюють необхідні супровідні документи.

Сама програма включає індивідуальні та групові заняття з психологом, фізичне відновлення (лікувальну фізкультуру, масажі) та дозвілля (спортивні заходи або навіть зустрічі з рідними). Після завершення програми фахівці проводять повторне оцінювання стану бійця.

Цивільні психологи та гарячі лінії

Військовослужбовці також мають право звернутися до цивільних психологів. Безоплатна допомога доступна через систему Мінветеранів (перелік закладів є на сайті міністерства). Послуги надаються амбулаторно, стаціонарно або дистанційно. Головне — перед виїздом узгодити відсутність із командуванням.

Для тих, хто потребує термінової консультації чи поради телефоном, працюють гарячі лінії:

• 0 800 500 410 — контактний центр психологічної допомоги військовослужбовцям ЗСУ (з 09:00 до 18:00 у робочі дні).
• 0 800 33 20 29 — лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду (працює цілодобово).

Усі звернення по психологічну допомогу є абсолютно добровільними, а законодавство гарантує конфіденційність та захист особистих даних кожного бійця.

Читайте також:

Статус зниклого безвісти військового: як набувається та що гарантує родині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримують доходи за кордоном, у більшості випадків зобов’язані задекларувати їх в Україні та сплатити відповідні податкові платежі. У Державній податковій службі України роз’яснили, які саме надходження підлягають декларуванню, за якими ставками вони оподатковуються та як правильно зарахувати податки, вже сплачені в інших країнах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які іноземні доходи потрібно декларувати

Відповідно до Податкового кодексу України, декларуванню та оподаткуванню підлягають усі доходи, отримані податковими резидентами України від діяльності за кордоном, якщо для них не передбачено спеціального звільнення відповідно до законодавства або міжнародних договорів.

До таких надходжень, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, належать:

• дивіденди та проценти;
• роялті;
• доходи від оренди майна;
• кошти від продажу майна за кордоном;
• спадщина та подарунки;
• виграші;
• інші доходи, отримані за межами України.

Ставки податків та військового збору

За загальним правилом, іноземні доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за основною ставкою 18%.

Водночас для окремих видів надходжень діють спеціальні умови. Зокрема, для дивідендів, нарахованих нерезидентами, передбачено знижену ставку ПДФО у розмірі 9%.

Окрім ПДФО, іноземні доходи фізичних осіб є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 5%.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України, а конкретний порядок для іноземних доходів визначено пунктом 170.11 статті 170 Кодексу.

Як уникнути подвійного оподаткування

Якщо громадянин уже сплатив податок з іноземного доходу в країні його отримання, ця сума у певних випадках може бути зарахована під час визначення податкових зобов’язань в Україні. Це дозволяє уникнути подвійного оподаткування в межах, передбачених міжнародними угодами.

Для зарахування сплачених за кордоном податків під час подання річної податкової декларації необхідно:

• зазначити суму податку, сплаченого за кордоном;
• надати офіційне документальне підтвердження сплати податку в іншій державі;
• врахувати положення відповідного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

У ДПС наголошують, що факт отримання доходу за межами України не звільняє податкового резидента від обов’язку подавати декларацію. Проте за дотримання визначених умов податки, сплачені в іншій країні, можна офіційно зарахувати в Україні.

Читайте також:

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!