Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!