Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Цього року понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах, отримають одноразову фінансову допомогу в розмірі 19 400 гривень для проходження опалювального сезону. Проєкт реалізується за фінансової підтримки міжнародних гуманітарних організацій.

Про це повідомив Сергій Корецький, прем’єр-міністр України.

Виплата 19 400 гривень на опалювальний сезон у 2026

Для забезпечення цієї ініціативи уряд залучив 7,4 мільярда гривень. Сергій Корецький зазначає, що частина коштів надійшла від UNICEF та Українського Червоного Хреста через Гуманітарний рахунок Мінсоцполітики. Ця сума дозволить надати одноразову підтримку понад 380 тисячам родин виключно у прифронтових громадах перед початком зими.

Категорії громадян для отримання підтримки

Фінансова допомога розрахована на категорії українців, які найбільше її потребують. До переліку отримувачів належать:

• люди з інвалідністю;
• одинокі пенсіонери;
• внутрішньо переміщені особи;
• громадяни, які вже є отримувачами житлових субсидій.

Також право на виплату мають багатодітні та прийомні сім’ї, одинокі матері, родини, які виховують дітей з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу та патронатні родини.

Для отримання грошової допомоги громадянам необхідно подати відповідну заяву до 30 жовтня 2026 року.

Оформити заявку можна через представників місцевої влади, органи Пенсійного фонду України або звернувшись до найближчого Центру надання адміністративних послуг. Після схвалення документів одноразова виплата буде перерахована на банківський рахунок заявника або видана готівкою через відділення “Укрпошти”.

Читайте також:

Як розрахувати майбутню пенсію самостійно: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня 2026 року державна субвенція на шкільне харчування поширилася на учнів початкової, базової та профільної середньої освіти в усіх регіонах України. Відповідні зміни Кабінет Міністрів затвердив постановою №640 від 20 травня 2026 року, яка набула чинності 23 травня.

Детальніше читайте, у матеріалі Бахмут IN.UA

Що зміниться у шкільному харчуванні з 1 вересня

Кабінет Міністрів України постановою №640 від 20 травня 2026 року вніс зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти. Головна зміна почала діяти з 1 вересня 2026 року. Державна субвенція спрямовуватиметься на забезпечення харчуванням учнів, які здобувають початкову, базову та профільну середню освіту в усіх регіонах України.

Таким чином, державне фінансування харчування поширилося не лише на учнів молодших класів. Йдеться також про школярів, які навчаються у 5–9 та 10–12 класах. Для учнів з Донецької області ця зміна також актуальна, оскільки раніше можливість отримання субвенції для учнів базової та профільної середньої освіти залежала від того, чи ухвалила відповідна громада рішення про організацію харчування та чи мала можливість його забезпечити, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Хто може отримати безоплатне харчування

Відповідно до оновленого Порядку, субвенція передбачена для учнів закладів загальної середньої освіти, які здобувають:

• початкову освіту;
• базову середню освіту;
• профільну середню освіту.

Йдеться про учнів комунальних закладів загальної середньої освіти. Окремо Порядок передбачає фінансування харчування для дітей, які навчаються на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як організовуватимуть харчування у школах

Школи зможуть організовувати гаряче харчування двома способами.

Перший — самостійно. У такому випадку харчування забезпечуватимуть працівники, які входять до штату закладу освіти.

Другий — за допомогою надавачів послуг з харчування. Це може бути кейтеринг або аутсорсинг.

Спосіб організації харчування визначатиметься закладом освіти та його засновником з урахуванням можливостей конкретної школи.

Кошти субвенції можна буде спрямовувати на придбання продуктів харчування, якщо школа самостійно організовує харчування учнів. Якщо ж заклад залучає зовнішнього надавача послуг, субвенція покриває вартість продуктів харчування у складі відповідної послуги. Водночас сама організація харчування може залежати від спроможності місцевого бюджету та умов, визначених Порядком.

Що це означає для школярів Донеччини

Для учнів з Донецької області зміни означають розширення державного фінансування шкільного харчування. Якщо раніше для частини учнів базової та профільної школи діяли додаткові умови, то з нового навчального року субвенція передбачена для відповідних категорій учнів по всій Україні.

Водночас конкретний порядок організації харчування у школі, його формат та меню залежатимуть від рішення засновника закладу та можливостей школи. Батькам школярів варто уточнювати у своїй школі або органі місцевого самоврядування, як саме організували харчування з 1 вересня та які умови діятимуть у конкретному закладі освіти.

До теми:

Школи Бахмута готують до змін: МВА запустить обговорення переходу на 12-річну освіту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!