Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

У Києві, біля автостанції в районі залізничного вокзалу, відкрили пункт допомоги. Тут люди можуть зігрітися та зарядити свої гаджети. Пункт розташований в автобусі.

Про це повідомляє видання Віледж.

У Києві відкрили пункт допомоги біля вокзалу

Біля автостанції “Київ” на вулиці Симона Петлюри, 32 відкрили пункт допомоги. Його облаштував міжнародний оператор FlixBus в одному зі своїх автобусів.

У пункті допомоги люди можуть зачекати свій рейс, зарядити гаджети, випити чай чи каву. Щодня локацію відвідують 200-350 людей.

Пункт допомоги працюватиме до 18 січня. Людей тут приймають щодня з 09:00 до 18:00. За потреби роботу пункту можуть продовжити.

Раніше редакція розповідала, що в Києві працює Будинок соціального піклування — заклад, де люди, які опинилися у складній життєвій ситуації, можуть тимчасово отримати безпечний нічліг і базову підтримку. Які послуги там надають і чи приймають ВПО, читайте в нашій публікації.

Читайте також:

• Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів
• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• ВПО можуть отримати нову гуманітарну допомогу від Червоного Хреста: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна адміністрація на тимчасово захопленій частині Донеччини розпочинає підготовку до нового етапу “призову” чоловіків до армії рф. Відповідний указ 14 січня підписав так званий “глава днр” денис пушилін. Документ охоплює мешканців 1996–2008 років народження і фактично зобов’язує чоловіків віком від 18 до 30 років проходити службу в лавах окупаційних військ.

Детальніше про те, про що йдеться в указі — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

На ТОТ Донеччини оголосили призов в російську армію

14 січня ватажок “днр” пушилін підписав указ, що передбачає призов чоловіків віком від 18 до 30 років на проходження служби в лавах окупаційних військ. Новий указ ватажка “днр” — це чергова спроба легалізувати окупацію та інтегрувати населення в російську систему мобілізації.

Відтак, прийнятий “документ” передбачає створення центральної призовної комісії, а також десятків міських і районних комісій на місцях для “призову” чоловіків віком від 18 до 30 років проходити службу у складі російських збройних сил. Усі вони мають працювати за принципом жорсткої вертикалі підпорядкування.

Окремі пункти указу легалізують використання силових структур для примусу громадян до служби. Зокрема, “мвс днр” зобов’язують за потреби забезпечувати доставлення осіб, які не з’явилися за повісткою. У документі прямо зазначено: “доставлення осіб, які не з’явилися по повістці”.

Також передбачено розшук чоловіків, які уникають призову. В “документі” вказується, що під час призову буде організуватися “розшук громадян, які не виконали військовий обов’язок не исполняющих воинскую обязанность… при наявності кримінальної справи”. Фактично, подібна ініціатива може стати легалізацією облав, переслідувань і тиску на населення окупованої Донеччини.

Значна частина документа присвячена організації медичних комісій. “Указ” зобов’язує створити по два склади лікарів із залученням фахівців різного профілю та забезпечити медогляд усіх, хто підлягає призову. Медичні заклади мають виділяти персонал і проводити огляди відповідно до російських нормативів.

Контроль, супровід та звітність

Частина указу ватажка “днр” роз’яснює принципи роботи “органів”, зокрема, взаємодію з росгвардією та поліцією. Їм доручають забезпечити охорону пунктів збору призовників і супровід під час відправлення на службу. Самі місця збору будуть охоронятися цілодобово.

Крім того, так звані “воєнкомати” зобов’язані регулярно звітувати про результати призову. Чітко визначені строки подання звітів: до 1 серпня — за період із січня до середини липня, та до 1 грудня — за період із липня до середини листопада.

Читайте також:

Перестрілка між окупантами та “ахматом” в Маріуполі: що відомо про збройний конфлікт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!