Кожна особа, власник чи орендар може захистити свій бізнес, майно, відновити своє порушене право вже сьогодні, не чекаючи змін до законодавства, інших кроків з боку держави. Вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко повернути все на свої місця.

Як максимально ефективно скористатися вже існуючими інструментами, зокрема правильно оформити скаргу щодо державної реєстрації нерухомості та бізнесу, інформує головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

При органах юстиції утворені та діють постійно діючі комісії для забезпечення розгляду скарг щодо державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріуса та суб’єктів державної реєстрації – виконавчих органів місцевих рад, державних адміністрацій, територіальних органів юстиції (у разі реєстрації громадських формувань).

Порядок звернення до комісії регулюється Законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказом Міністерства юстиції «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» від 12.01.2016 № 37/5.

Скарги на рішення про державну реєстрацію прав чи на проведені реєстраційні дії, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів юстиції розглядає комісія Міністерства юстиції. Комісії територіальних органів Міністерства юстиції розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (нотаріуса), а також на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Комісія розглядає скарги за умови звернення скаржника не пізніше 60 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або ж 60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав реєстраційною дією чи бездіяльністю.

Предметом розгляду комісії є виключно процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій, а не оцінка суті угод, на підставі яких відбуваються такі реєстраційні дії. Комісія не встановлює недійсність договорів, дотримання у таких договорах балансу прав та обов’язків сторін тощо. Також комісія не задовольняє скарги, єдиними підставами яких є здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, фальсифікованих судових рішень, документів з підробленими підписами.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується, а саме номер, дата та суб’єкт внесення;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги обов’язково додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником). Також подаються належним чином засвідчені документальні докази порушення прав скаржника (за наявності). Для юридичних осіб порядок засвідчення копій документів встановлений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів      ДСТУ 4163-2003». Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони повинні хоча б бути засвідчені підписом.

Важлива наявність і підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (стосовно нерухомого майна). Наприклад, якщо скарга стосується відновлення права особи на земельну ділянку, набутого до 2013 року, скаржник повинен підтвердити наявність у нього такого зареєстрованого права за допомогою отриманого відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

У разі встановлення порушення строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, комісія відмовляє у задоволенні скарги без розгляду її по суті, про що орган юстиції видає відповідний наказ.

Комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області за весь час роботи розглянуто близько 100 скарг і лише 6 із них задоволено частково (скасовано рішення про відмову та проведено державну реєстрацію прав). Майже в половині випадків комісією відмовлено без розгляду по суті у зв’язку з       не належним оформленням скарги, доданих до неї документів та не дотриманням строків подання скарги. Значна частина скарг подана не до належного органу розгляду скарг, у т.ч. поза межами визначених законом повноважень.

Отже, урахування передбачених законодавством аспектів при оскарженні рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації дозволить уникнути подібних неприємних наслідків та дасть можливість швидко та результативно відновити своє порушене право.

Довідково інформуємо, що для отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, спрямувати листа електронною поштою: [email protected], або ж звернутися за телефоном (06264) 42481.

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!