Кожна особа, власник чи орендар може захистити свій бізнес, майно, відновити своє порушене право вже сьогодні, не чекаючи змін до законодавства, інших кроків з боку держави. Вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко повернути все на свої місця.

Як максимально ефективно скористатися вже існуючими інструментами, зокрема правильно оформити скаргу щодо державної реєстрації нерухомості та бізнесу, інформує головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

При органах юстиції утворені та діють постійно діючі комісії для забезпечення розгляду скарг щодо державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріуса та суб’єктів державної реєстрації – виконавчих органів місцевих рад, державних адміністрацій, територіальних органів юстиції (у разі реєстрації громадських формувань).

Порядок звернення до комісії регулюється Законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказом Міністерства юстиції «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» від 12.01.2016 № 37/5.

Скарги на рішення про державну реєстрацію прав чи на проведені реєстраційні дії, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів юстиції розглядає комісія Міністерства юстиції. Комісії територіальних органів Міністерства юстиції розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (нотаріуса), а також на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Комісія розглядає скарги за умови звернення скаржника не пізніше 60 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або ж 60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав реєстраційною дією чи бездіяльністю.

Предметом розгляду комісії є виключно процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій, а не оцінка суті угод, на підставі яких відбуваються такі реєстраційні дії. Комісія не встановлює недійсність договорів, дотримання у таких договорах балансу прав та обов’язків сторін тощо. Також комісія не задовольняє скарги, єдиними підставами яких є здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, фальсифікованих судових рішень, документів з підробленими підписами.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується, а саме номер, дата та суб’єкт внесення;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги обов’язково додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником). Також подаються належним чином засвідчені документальні докази порушення прав скаржника (за наявності). Для юридичних осіб порядок засвідчення копій документів встановлений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів      ДСТУ 4163-2003». Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони повинні хоча б бути засвідчені підписом.

Важлива наявність і підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (стосовно нерухомого майна). Наприклад, якщо скарга стосується відновлення права особи на земельну ділянку, набутого до 2013 року, скаржник повинен підтвердити наявність у нього такого зареєстрованого права за допомогою отриманого відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

У разі встановлення порушення строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, комісія відмовляє у задоволенні скарги без розгляду її по суті, про що орган юстиції видає відповідний наказ.

Комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області за весь час роботи розглянуто близько 100 скарг і лише 6 із них задоволено частково (скасовано рішення про відмову та проведено державну реєстрацію прав). Майже в половині випадків комісією відмовлено без розгляду по суті у зв’язку з       не належним оформленням скарги, доданих до неї документів та не дотриманням строків подання скарги. Значна частина скарг подана не до належного органу розгляду скарг, у т.ч. поза межами визначених законом повноважень.

Отже, урахування передбачених законодавством аспектів при оскарженні рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації дозволить уникнути подібних неприємних наслідків та дасть можливість швидко та результативно відновити своє порушене право.

Довідково інформуємо, що для отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, спрямувати листа електронною поштою: [email protected], або ж звернутися за телефоном (06264) 42481.

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці, можливість отримати окремі види допомоги родичам загиблих, які зареєстровані в інших громадах Донеччини, а також зміни в умовах компенсації проїзду дітей на оздоровлення. Розповідаємо, що саме змінилося та кого це стосується.

Примітка. Зміни затверджені в розпорядженні начальника Бахмутської міської військової адміністрації №289рр від 6 жовтня 2026 року. Документ виклали в новій редакції Положення про надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян Бахмутської громади. Попереднє розпорядження №216рр від 30 липня 2026 року втратило чинність. Редакція проаналізувала, що ще змінилося у Розпорядженні.

Матеріальна допомога родинам загиблих Захисників: що змінилося

Одна з основних змін — у Положенні з’явився новий вид допомоги для членів сімей загиблих. Йдеться про членів сімей загиблих або померлих ветеранів війни, а також загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Допомогу виплачуватимуть один раз на рік незалежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Її розмір становить 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї. Отримати гроші може кожен член сім’ї окремо. Також виплату може отримати один уповноважений представник сім’ї, якщо інші повнолітні члени нададуть на це письмову згоду.

Якщо такої згоди немає, допомогу виплачуватимуть тим членам сім’ї загиблого, які самостійно звернулися за нею. Якщо отримувачем є малолітня чи неповнолітня дитина, недієздатна людина або особа з обмеженою дієздатністю, кошти перерахують на рахунок її законного представника.

Допомогу зможуть отримати і члени сімей з інших громад Донеччини

Ще одна важлива зміна стосується членів сімей загиблих Захисників і Захисниць, які самі не є мешканцями Бахмутської громади. У новій редакції Положення передбачили, що право на окремі види матеріальної допомоги мають також мешканці інших територіальних громад Донецької області, якщо вони є членами сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці з числа мешканців Бахмутської громади. Це стосується допомог, передбачених пунктами 4.3.7–4.3.10 Положення.

У такому разі потрібно додатково підтвердити, що загиблий або померлий Захисник чи Захисниця станом на 24 лютого 2022 року були зареєстровані на території Бахмутської громади. Також заявнику потрібно надати інформацію про те, що він не отримував відповідну допомогу з місцевого бюджету громади за місцем своєї фактичної реєстрації.

Хто вважається мешканцем Бахмутської громади для отримання допомоги

Зміни торкнулися і самого визначення мешканця Бахмутської громади. У новій редакції Положення мешканцем громади визначена особа, яка станом на 24 лютого 2022 року мала зареєстроване місце проживання на території Бахмутської міської територіальної громади. Водночас Положення залишає можливість отримання окремих видів допомоги для людей, які станом на 24 лютого 2022 року не мали зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді, але фактично там проживали.

Для цього людина повинна, зокрема, підтвердити, що станом на 24 лютого 2022 року мала у громаді майно. Також необхідно підтвердити фактичне проживання. Серед можливих документів у новій редакції названі довідка з місця роботи, дитячого садка, школи або іншого закладу освіти про навчання людини чи її дітей, копія трудової книжки тощо.

Оплата проїзду дітей на оздоровлення: змінили умови

Зміни є і в допомозі батькам або особам, які їх замінюють, на оплату проїзду дітей до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Така допомога становить 2 500 гривень на одну дитину один раз на рік.

У новій редакції зазначено, що вона передбачена для дітей, яких направляли на оздоровлення та відпочинок за кошти державного, обласного або місцевого бюджету протягом шести місяців до дати звернення. Раніше цей період становив 12 місяців.

Також з’явилася окрема підстава для відмови у виплаті. Допомогу можуть не надати, якщо заклад оздоровлення вже організував і оплатив групове перевезення дітей залізничним або автомобільним транспортом за визначеним маршрутом і дитина могла скористатися ним без додаткових витрат.

Які ще зміни внесли до порядку матеріальної допомоги

У новій редакції змінили й окремі вимоги до документів. Наприклад, для законного представника дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, довідку про взяття на облік ВПО тепер вказано з уточненням “за наявності”. Сама допомога для таких дітей, як і раніше, становить 5 тисяч гривень на дитину один раз на рік.

Для допомоги на поховання, навпаки, до переліку документів включена копія довідки про взяття заявника на облік як ВПО. Розмір цієї допомоги становить 10 тисяч гривень, а звернутися за нею необхідно протягом шести місяців з дати смерті. Нова редакція Положення діє відповідно до розпорядження Бахмутської МВА №289рр від 6 жовтня 2026 року.

До теми:

Бахмутяни можуть отримати гуманітарну допомогу з доставкою поштою: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!