Як оформити скаргу у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

Семаковська Тетяна 14:54, 16 Серпня 2019

Кожна особа, власник чи орендар може захистити свій бізнес, майно, відновити своє порушене право вже сьогодні, не чекаючи змін до законодавства, інших кроків з боку держави. Вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко повернути все на свої місця.

Як максимально ефективно скористатися вже існуючими інструментами, зокрема правильно оформити скаргу щодо державної реєстрації нерухомості та бізнесу, інформує головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

При органах юстиції утворені та діють постійно діючі комісії для забезпечення розгляду скарг щодо державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріуса та суб’єктів державної реєстрації – виконавчих органів місцевих рад, державних адміністрацій, територіальних органів юстиції (у разі реєстрації громадських формувань).

Порядок звернення до комісії регулюється Законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказом Міністерства юстиції «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» від 12.01.2016 № 37/5.

Скарги на рішення про державну реєстрацію прав чи на проведені реєстраційні дії, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів юстиції розглядає комісія Міністерства юстиції. Комісії територіальних органів Міністерства юстиції розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (нотаріуса), а також на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Комісія розглядає скарги за умови звернення скаржника не пізніше 60 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або ж 60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав реєстраційною дією чи бездіяльністю.

Предметом розгляду комісії є виключно процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій, а не оцінка суті угод, на підставі яких відбуваються такі реєстраційні дії. Комісія не встановлює недійсність договорів, дотримання у таких договорах балансу прав та обов’язків сторін тощо. Також комісія не задовольняє скарги, єдиними підставами яких є здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, фальсифікованих судових рішень, документів з підробленими підписами.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується, а саме номер, дата та суб’єкт внесення;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги обов’язково додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником). Також подаються належним чином засвідчені документальні докази порушення прав скаржника (за наявності). Для юридичних осіб порядок засвідчення копій документів встановлений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів      ДСТУ 4163-2003». Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони повинні хоча б бути засвідчені підписом.

Важлива наявність і підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (стосовно нерухомого майна). Наприклад, якщо скарга стосується відновлення права особи на земельну ділянку, набутого до 2013 року, скаржник повинен підтвердити наявність у нього такого зареєстрованого права за допомогою отриманого відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

У разі встановлення порушення строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, комісія відмовляє у задоволенні скарги без розгляду її по суті, про що орган юстиції видає відповідний наказ.

Комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області за весь час роботи розглянуто близько 100 скарг і лише 6 із них задоволено частково (скасовано рішення про відмову та проведено державну реєстрацію прав). Майже в половині випадків комісією відмовлено без розгляду по суті у зв’язку з       не належним оформленням скарги, доданих до неї документів та не дотриманням строків подання скарги. Значна частина скарг подана не до належного органу розгляду скарг, у т.ч. поза межами визначених законом повноважень.

Отже, урахування передбачених законодавством аспектів при оскарженні рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації дозволить уникнути подібних неприємних наслідків та дасть можливість швидко та результативно відновити своє порушене право.

Довідково інформуємо, що для отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, спрямувати листа електронною поштою: [email protected], або ж звернутися за телефоном (06264) 42481.

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Семаковська Тетяна 14:00, 29 Вересня 2026
Закордонний паспорт / ілюстративне фото Державна міграційна служба України

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

  • у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
  • у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
  • у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

  • паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
  • індивідуальний податковий номер (ІПН);
  • усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
  • проїзні документи дитини (якщо є);
  • за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

  • 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
  • 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

  • 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
  • 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

  • терміновий виїзд за кордон на лікування;
  • супровід тяжкохворого;
  • смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Семаковська Тетяна 16:00, 28 Вересня 2026
Алгоритм врегулювання конфлікту / фото Міноборони

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

  • використання службового становища;
  • одержання подарунків;
  • сумісництва;
  • спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою. Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки […]

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм […]

Податки для ФОП у 2027 році: скільки доведеться платити підприємцям

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими […]

12:00, 26.09.2026 Скопіч Дмитро

Повернення із СЗЧ після 20 вересня: як працюватимуть нові правила

Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма […]

Послуги в ЦНАП

Бахмутський ЦНАП у Дніпрі: як записатися

24 вересня 2026 представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме жителів громади у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі […]