Наслідком повномасштабного вторгнення росії в Україну стали не лише руйнування і людські втрати, але й розвиток української мови, адже з кожним днем все більше громадян України починають вивчати її та розмовляти тільки солов’їною. ‘

Редакція Бахмут IN.UA підготувала декілька порад для російськомовних українців, які допоможуть почати говорити українською.

Як з російської перейти на українську

Вивчення української та перехід на неї в повсякденному житті може допомогти розвинути самоідентичність та закріпити факт належності до української нації. Однак, цей процес не моментальний. Він може зайняти кілька місяців

Порада 1. Обов’язково говоріть

Як і при вивчені іноземних мов велику роль грає регулярна практика. Поки ви не почнете говорити — не отримаєте “правильної” вимови або не позбавитесь русизмів. Почніть тренувати українську самостійно в сімейному колі з близькими, де будете відчувати себе комфортно й не боятися осуду. Згодом вже можна перейти до спілкування усюди, де є можливість так робити.

Порада 2. Знайдіть особисту причину переходу

Сядьте й просто подумайте: навіщо ви реально хочете розмовляти українською? Це може здатися безглуздим, але це пошук особистої мотивації, яка надалі буде штовхати вас вперед.

Порада 3. Поповнюйте свій лексичний запас

Самостійне вивчення мови можна почати з оточення себе україномовним простором за допомогою пісень, фільмів, блогерів на YouTube тощо. Таким чином ви зможете свідомо вивчати нові слова, а також долучатися до розвитку україномовного продукту.

Порада 4. Читайте українською

Це не обов’язково повинні бути книжки або твори невмирущої класичної літератури. Почніть з чогось легкого: медіа, статтей чи гумористичних розповідей. Вже згодом появиться звичка шукати українську версію літератури.

Порада 5. Підтримуйте тих, хто починає розмовляти українською

Наразі багато людей змінює свою повсякденну мову спілкування й майже кожна людина має особисті страхи, упередження на цей рахунок. Подумайте про те що б вам хотілось почути від оточуючих, коли ви починаєте щось нове. Й просто протягніть руку допомоги, якщо маєте на це сили.

Україномовні клуби

Україномовні клуби — це спеціальні об’єднання, які допомагають зробити перехід на українську або її вивчення з нуля стали більш комфортними. Клуб “Будьмо” — одне з таких. Щонеділі, о 19:00, вони організовують годинку спілкування між українцями, які теж намагаються перейти на державну мову. На таких заходах можна поспілкуватись на будь-яку тему й гарно провести час.

Засновницею проєкту стала активістка й тренерка з міста Запоріжжя, Інна Бойко. Зрозумівши, що її спеціальність вчителя української мови може стати в пригоді у такий нелегкий час, Інна створила простір для небайдужих до української. Долучитися до нього можна за посиланням.

Як встановити українську мову на телефон

Для того, щоб вивчення або перехід на українську був ще більш ефективним, варто подбати про мову власних електроних пристроїв. Для зміни мови на телефоні Android потрібно:

• відкрити “Налаштування”;
• обрати “Система”. Якщо розділ “Система” відсутній, то варто знайти розділ “Особисте”
• виберіть “Мова” та “Введення мови”;
• натисніть значок і виберіть потрібну мову;
• перетягніть потрібну мову вгору списку.

Читайте також:

• Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали
• ТОП-7 платформ для навчання: переваги та недоліки
• Як громадам порозумітися з ВПО: поради психологині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!