Костянтин Чаловський – колишній очільник Артемівського ДАІ, учасник  АТО стверджує, що діяв у рамках закону та не перевищував повноважень, перебуваючи на службі,  натомість виписував протоколи на всіх, хто порушував правила дорожнього руху, незалежно від статусу та родинних зв’язків правопорушника. Справу в апеляційному суді будуть розглядати 13 жовтня о 10.00 годині. Чоловік очікує підтримки громадськості.

У 2015 році Костянтин Чаловський затримав водійку, яка порушила правила дорожнього руху, жінка відмовилася надавати документи та виходити із автомобіля, чоловік розбив вікно її машини.

Крім того, колишній поліціянт затримав слідчого міліції, який скоїв ДТП із постраждалими і на момент правопорушення не мав при собі документів та відмовлявся пройти до відділку, Костянтин Чаловський доставив його до відділку, надівши наручники.  Саме за ці справи чоловіку загрожує позбавлення волі терміном 4 роки. Ознайомитись з Апеляційною скаргою Костянтина Чаловського можна у його профілі у Фейсбуці.

У своєму інтерв’ю Громадському медіапорталу «Бахмут IN.UA» Чаловський заявив, що частина доказів проти нього сфабрикована – до справи не долучена медична довідка про огляд слідчого в травматології, відео на стоянці обрізане, а суд не бере до уваги деякі докази на його користь.

У справах, порушених проти нього, Костянтин Чаловський намагається отримати рішення, яке підтверджуватиме, що затримані ним особи чинили спротив працівникові правоохоронних органів.

За час після звільнення і боротьби з порушеннями закону Чаловський близько двадцяти разів звертався до суду, деякі з цих звернень ми висвітлювали:
Как воспользоваться льготным проездом в троллейбусах Бахмута?

Ветеран АТО через суд намерен отменить решение Бахмутского горсовета о введении льготных проездных

Суд отменил положения Регламента Бахмутского горсовета по ограничению посещаемости сессий

Суд обязал полицию проверить решение Бахмуткого горсовета по улице Освободителей Донбасса (Видео)

Апелляционный суд отказался рассматривать дело о признании уволенного начальника артемовской ГАИ потерпевшим (ВИДЕО)

Уволенный начальник артемовской ГАИ считает, что толчком к увольнению ГАИ области стало его письмо к А.Авакову

Начальник артемовского ГАИ, выбивший стекло водителю, заявил, что действовал по закону (ВИДЕО ЗАДЕРЖАНИЯ)

Начальник артемовской ГАИ: бороться с коррупционной системой сложно, но можно (ВИДЕО)

 

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!