Main menu

original 52945Хоча в суспільстві існує великий запит на зміни, позачергові вибори до Верховної ради, призначені новообраним президентом, відбудуться за старою виборчою системою. Як це може завадити перезавантаженню Ради, якої альтернативи вимагали реформатори і хто планує балотуватись на 46-му окрузі, дивіться в матеріалі.

Після призначення позачергових виборів до Верховної Ради минуло більше трьох тижнів, ЦВК виділила майже два мільярди на організацію і проведення виборів, закінчилась реєстрація організацій, що будуть спостерігати за законністю процесу, почався процес реєстрації кандидатів, та політичних сил.

«Особливістю позачергових виборів є те, що нові політичні партії не можуть подавати своїх кандидатів до складу членів окружних комісій. Це право є лише у тих партій, які сформували фракції у нинішньому парламенті, та партій, які брали участь у минулих виборах до Верховної Ради 2014 року (стаття 107 закону). Таким чином, нові партії не матимуть рівноправних можливостей з партіями, які брали участь у минулих виборах, щодо прийняття рішень окружними комісіями. Єдине, що їм залишається на цьому рівні - контроль за законністю з боку власних спостерігачів», - каже аналітик Андрій Грудкін.

Хто може потрапити в парламент від 46-го округу?

На сьогодні по 46-му виборчому округу ЦВК зареєструвала двох кандидатів по мажоритарному округу – це Сергій Бугайов та Олександр Шинкаренко. Заяви приймають до 20-го червня, до 25 червня будуть оголошені офіційні результати реєстрації.

1 70d78

Сергій Бугайов для Бахмута поки що невідома людина, зв’язатись з ним нам не вдалося. А от колишній голова міської організації «Партії Регіонів», Олександр Шинкаренко повідомив, що вирішив балотуватись, тому, що не може більше мовчати і бездіяти, поки в країні іде війна. Каже, що до приймальні громадського руху «Вместе» часто звертаються вдови, люди, хворі онкологією, які не можуть собі дозволити зробити операцію, щоб жити далі.

«У всьому є своя межа, тому я буду говорити про ці проблеми, де тільки можу і пропонувати свої варіанти вирішення. На з’їзді "Партії Регіонів" в травні я вийшов з її лав, тепер міську організацію очолює Володимир Велічко. Якщо б я представляв інтереси партії, то мав би підпорядковуватись у своїй діяльності, тому я йду самовисуванцем, і мені не доведеться зраджувати свої принципи», - повідомив Шинкаренко.

Шинкаренко також заявив, що на сьогодні вважати виборчий процес розпочатим зарано. Бо ще немає рішення Конституційного суду, про законність розпуску Ради. Воно буде оголошено Конституційним Судом до 29 червня, але реєстрація закінчується раніше. Кандидат не виключає можливості, що колишній очільник Адміністрації Президента Віктора Януковича Андрій Клюєв чи діючий нардеп по 46-му округу Сергій Клюєв також будуть балотуватись. Як вони будуть балотуватись від партії чи самовисуванцями, він теж не повідомив. Повернення братів Клюєвих на Україну також чекають на заводі «Вістек», працівники заводу розказують, що засновники мають повернутись саме 20-го червня.

Шинкаренко повідомив, що представник «Опоблоку», директор заводу «Вістек» Ордаш Дадашев не буде балотуватись до парламенту, оскільки зараз має великі проблеми на підприємстві.

64511938 2463529460635637 2264662162699976704 n a51ee

У розпал виборчого процесу в газеті "Вперед" з’явилось вітання від Андрія Клюєва.

59750872 2769431236432098 8625480664759664640 o 28d70

Сергій Клюєв вітав городян зі святом перемоги.

Ми спробували поговорити з можливим претендентами в нардепи по округу, які також активно рекламують свою діяльність.

Наприклад, засновник Благодійного фонду «ДАР» Дмитро Рева, вітає городян зі святами з біг-бордів та дарує грошові премії на міських святах. Інформацію про його участь у виборах у Благодійному фонді не підтверджують, але і не спростовують.

3.1 52cbd

Діючий народний депутат Костянтин Матейченко, що обирався за партійними списками, але продовжує опікуватись інтересами Бахмутського району та Красного Лиману, веде прийом громадян в Бахмуті, підтвердив, що іде на вибори.

«Я вирішив балотуватись по мажоритарному округу. В 2014-му році я обирався від партії «Народний Фронт», вона не бере участь наступних виборах. Так склалось, що перші два роки своєї каденції я більше працював за партійними дорученнями по Київському округу, а потім у відсутності Сергія Клюєва працював на своєму рідному 46-му окрузі як мажоритарник. Я знаю цю роботу. І хочу працювати саме на інтереси людей, а не в інтересах партії», - каже народний депутат. 

Партія «Сила Людей» вже наголосила, що іде на вибори, збирає кошти на заставу, та чи будуть кандидати по мажоритарному округу.

«По 46-му округу швидше за все нікого не буде. На сьогодні бажаючих лідерів, які б мали реальні шанси немає. Просувати несуміжну кандидатуру і обманювати виборців ми не будемо. В мене особисто інші плани», - повідомив голова Донецької обласної організації «Сила Людей» Руслан Макарович.

У Фейсбуці з’явилась інформація про те, що голова Званівської ОТГ Олександр Білицький теж буде балотуватись по 46-му округу. На жаль зв’язатись з кандидатом, щоб отримати інформацію про те чи він іде за підтримки своєї партії БПП, чи само висуванцем, ми не змогли.

2 22a91

В регіональному осередку «Європейської солідарності», колишньому «БПП», членом якої є Білицький, нам повідомили наступне:

«У нас проходить праймеріз, висунуто кілька людей, яка кандидатура переможе, поки не відомо. Пройде Білицький або хтось інший - є питання. Білецький може піти і самовисуванцем. Ми будемо працювати в підтримку партії і в підтримку кандидата по мажоритарному округу. Залишилося день два і відкриється повна картина», - повідомив керівник регіонального осередку «Європейської солідарності» Едуард Акіменко.

Голова штабу Зекоманди на виборах Президента Ніка Голубцова повідомила нам, що діяльність бахмутського штабу, в якому працювали волонтери-студенти, фактично була захоплена командою Євгена Пластуна, який і планує балотуватись від партії «Слуга Народу».

«Під час президентської кампанії ми зареєстрували через Краматорськ офіційне представництво. Перед нами ставили завдання передвиборчої агітації, набору спостерігачів, залученню волонтерів, чим ми і займались. Фінансування фактично ніякого не було, окрім оплати офісу і надання друкованої продукції, ми самі вкладали свої ресурси. Приносили свою техніку. Я не знаю, чому це вийшло, але така ситуація не тільки в Бахмуті, волонтери, які починали працювати були відсторонені від процесу. Ще за час другого туру з’явився другий штаб, під керівництвом Пластуна, який почав діяти паралельно. Тепер я дізнаюсь, що Євген Пластун буде балотуватись від партії «Слуга народу», чому саме ця людина, я не знаю, хто це вирішив. До того ж офіційного підтвердження цієї інформації досі не можу знайти», - повідомила Голубцова.  

Напередодні голова Бахмутської районної ради Євген Пластун обіцяв надати коментар з приводу своєї участі у виборах до парламенту телефоном, але сьогодні не бере слухавку.  

Як українці будуть голосувати на позачергових виборах до парламенту 21 липня?

Оскільки до початку виборчого процесу зміни до Виборчого кодексу Верховна Рада не внесла, українці обиратимуть народних депутатів за підставі Закону України “Про вибори народних депутатів України”, прийнятому в 2011 році. Склад українського парламенту згідно з законом становить 450 народних депутатів. Половина з них (225) обирається за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. Пропорційна система означає, що кількість депутатів, які проходять за списками, залежить від відсотка, який партія набере на виборах. Чим вищий відсоток, тим більше прохідних місць. Якщо партія перетинає прохідний бар’єр у 5% і потрапляє до парламенту, то один відсоток приблизно буде дорівнювати 3 місцям у Верховній Раді. Інша половина (225) обирається за мажоритарною системою, коли в кожному окрузі перемагає лише один депутат. Він може бути самовисуванцем, або йти на вибори від однієї з партій. Оскільки така виборча система поєднує пропорційну і мажоритарну складову, її називають змішаною.

 

Чому діючий закон про вибори народних депутатів називають “законом Януковича”, а система вважається зручною для монопольних та кланових груп?

Сама по собі мажоритарна система не є злом, адже вона забезпечує рівне представництво всіх регіонів в парламенті, забезпечує зв’язок депутата з виборцем, які часто є земляками, а виборець частіше хоче обирати локального лідера з власною програмою, а не партію.

"В українських реаліях мажоритарна система себе скомпроментувала. В першу чергу, через так зване “засівання округів”, коли кандидат здійснює підкуп виборців безпосередньо напередодні виборів, роздаючи продуктові набори та інші подарунки. Також мажоритарники фактично продають свій голос за закон про державний бюджет та інші урядові ініціативи, натомість отримують за лояльність гроші для власного округу через субвенцію на соціально-економічний розвиток. Непоодинокими є випадки “співпраці” мажоритарників з місцевою владою, яка забезпечує необхідний адмінресурс під конкретного кандидата в обмін на лояльність і спільні корупційні оборудки», - аналітик Андрій Грудкін так оцінює недоліки мажоритарної системи.

Деякі політики і громадські діячі вважають призначення позачергових виборів без зміни виборчої системи помилкою.

«Через бажання утримати кон'юнктуру політичного тренду Зеленський оголосив про проведення позачергових виборів. Я вважаю, що це було вкрай не правильно, бо ми знову йдемо на вибори за старою виборчою системою. Я проти мажоритарки - це корупція і підкуп виборців. Я вважаю, що повинні бути відкриті списки без мажоритарки, також необхідно знизити прохідний бар'єр, щоб молоді партії могли заходити в раду», - каже депутат Часовоярської міської ради, голова обласної організації партії «Сила Людей» Руслан Макарович.

Економіко-правовий експерт Петро Тутов впевнений, що виборчу систему треба змінювати не лише тому, що «мажоритарка» найбільш сприятлива для підкупу виборців і зачасту спирається на потужний адміністративний ресурс для підтримки «своїх» кандидатів», але і тому що вона не дозволяє контролювати роботу обраних нардепів.

«Виборча система повинна дати можливість впливати не тільки на формування парламенту і політику, а й забезпечувати високий рівень ефективності влади. В даний час виборча система України не відповідає вимогам суспільства, тому що позбавляє його можливості не тільки впливати на персональний склад Верховної Ради, ефективно контролювати роботу депутатів по виконанню своїх передвиборних програм і обіцянок, а й сприяє консервації ситуації, коли народний депутат після обрання фактично стає непідзвітним своїм виборцям!» - наголошує політолог Петро Тутов.

Що ж таке відкриті списки, і яку систему для України схвалила Венеціанська комісія?

“Закриті списки” не означають, що неможливо ознайомитися зі списком депутатів від партії.

За законом, виборчий список кандидатів у депутати партії разом із рішенням про їх реєстрацію в цей же строк оприлюднюється в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Але людина вимушена голосувати за весь список, навіть якщо вона в цілому підтримує партію, але частина кандидатів їй не до вподоби.  Місцями в списках нерідко торгують. Так до парламенту потрапляють особи з сумнівною репутацією. Нерідко їх «ховають» у кінці «прохідної» частини списку, справедливо розраховуючи, що виборці не будуть з’ясовувати, хто ці люди.

За “відкритими списками” система залишається пропорційною, тобто чим більше партія отримає голосів, тим більше буде мати представників в парламенті. А відкритість полягає в тому, що виборець сам формує список, голосуючи за того кандидата від партії, якому більше симпатизує.

Пропорційну систему за відкритими регіональними списками пропонує запровадити проект Виборчого кодексу України, прийнятий у першому читанні Верховною Радою ще восени 2017 року. Прийняття цього кодексу і означає виборчу реформу. Президент Зеленський закликав парламентарів ухвалити кодекс ще у цьому скликанні. Прийняти Виборчий кодекс України з 2010 року заохочує Венеційська комісія та Парламентська асамблея Ради Європи. Європейські інституції вважають цю систему найбільш оптимальною для України. Отже, основними критеріями запропонованої системи є: відкритість, пропорційність, регіональність.

Як відбувається голосування за «відкритими списками»?

За новою системою, Україну поділять на 27 виборчих округів. У кожному з них кожна партія зареєструє на вибори список мінімум з п'яти кандидатів. Партії самі визначатимуть порядок кандидатів у списку, хто буде в конкретному регіоні першим, другим, третім. Але чим більше голосів набере кандидат, тим вище він буде у списку, і тим більше в нього шансів пройти в парламент. У бюлетені буде дві графи: в одній потрібно вписати номер партії, в іншій — номер конкретного кандидата. Кожен кандидат, якого висуватиме партія, буде представлений і в загальнонаціональному, і лише в одному регіональному списку. При цьому голосування за кандидата не обов’язкове, якщо виборець проголосує лише за партію, бюлетень зарахують. Єдина різниця, що ці голоси підуть в “залік” загальнонаціонального списку.  

Кількість голосів виборців за партії, які подолали 4% бар’єр, ділитимуть на кількість місць у парламенті. Це дасть розуміння, скільки голосів потрібно набрати одному кандидату, щоб потрапити до Верховної Ради, тобто якою буде квота. Цю ж цифру візьмуть за основу для розрахунку кількості місць по кожному округу. Чим більше голосів партія набрала в окрузі, тим більше її представників в парламенті. При цьому партії необхідно буде подолати 4% бар’єр.

«Відкриті списки дозволяють підвищити не тільки якісний склад парламенту, але і створять умови для розвитку партій і самої політичної системи в цілому. Звичайно, ця система має і свої недоліки, тому що не завжди може забезпечити чітку репрезентативність по округах. До речі, це чітко проявилося на місцевих виборах 2015 року і це можна відстежити за складом Бахмутської райради», - відзначив Петро Тутов.

Крім конкуренції в межах партії до переваг системи з відкритими списками аналітик Андрій Грудкін відносить інституційний розвиток партій в регіонах:

«Такий формат буде сприяти відсіюванню виборчих проектів — однодневок, адже кожна партія змушена буде мати в кожному окрузі мінімум п’ять впізнаваних людей».

Чи не стане на перешкоді умова мати п’ять кандидатів на окрузі для молодих партій, ми спитали у заступника голови обласної організації партії «Сила Людей» Руслана Макаровича.

«Молоді партії повинні пройти процес становлення. Якщо це реальна партії з ідеологічними видами і планами, а не політичний проект, то така партія збирається грати в довгу і вона поступово зростає. Ми за ці п'ять років пройшли місцеві вибори, вибори в ОТГ – в нас є депутати, міські голови. Це говорить про те, що будь-яка молода партія з наскоку не увійде в раду, і це правильно, крім феномена «Слуги народу». Повинен відбутися інституційний розвиток, формування структури від низу до верху. Коли партія створюється знизу вгору, зміцнюючи кадровий та політичний потенціал, вона має можливість перейти на більш високий рівень», - вважає Макарович.

Хоча переваги виборчої системи з відкритими списками оцінили і українські політики і громадські діячі, схвалили міжнародні організації, в Україні поки що немає політичної волі на перехід до більш демократичної процедури. Виборцям треба виважено обирати і політичну партію і кандидата по мажоритарному округу, а враховуючи конкуренцію, вони будуть зачаровувати електорат різними способами.

В наступному матеріалі в рамках виборчого процесу ми розкажемо про фінансування політичних партій і спробуємо розібратись що таке «чорна каса» партії.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.