Законопроєкт № 8271 посилює кримінальну відповідальність за військові злочини військовослужбовців. В суспільстві таку ініціативу прийняли вкрай спірно, зокрема негативну думку законопроєкт № 8271 отримав серед військовослужбовців. Розбираємося чому в ЗСУ таку ініціативу вважають злочинною.

Положення законопроєкту № 8271

Законопроєкт № 8271 був підписаний Володимиром Зеленським 25 січня. Згідно із положенням ухваленого документу військовослужбовці будуть нести посилене покарання за військові злочини.У пояснювальній записці до закону депутати вважають, що метою проєкту № 8271 згармонізація діючого законодавства між Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, котрі військовослужбовці можуть допустити під час несення служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Своєю чергою громадськість створила петицію, щоб ветувати вже підписаний закон про дезертирів та скасувати посилення відповідальності військових. У відповідь на це очільник країни зазначив, що закон № 8271 спрямований на покращення військової дисципліни та правопорядку, підвищення бойової готовності військових частин та їхньої спроможності виконувати визначені завдання. Підтримав підписання закону й Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.

Чимало військових незадоволені таким нововведенням, адже за невиконання наказів командування, дезертирство чи самовільне залишення поля бою — бійця може очікувати ув’язнення аж до 10 років. На додаток, на жаль серед української армії є командири, які віддають накази, що суперечать здоровому глузду бійців. 

Відповідальність для військових: що змінилося?

Військові на полі бою. Фото: Генштаб

У законопроєкті № 8271 військові відповідатимуть перед законом за такі правопорушення:

1. стаття 402 КК України “Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу”;
2. стаття 403 “Невиконання наказу”;
3. стаття 405 “Погроза або насильство щодо начальника”;
4. стаття 407 “Самовільне залишення військової частини або місця служби”;
5. стаття 408 “Дезертирство”;
6. стаття 429 “Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю”.

Згідно із новим законом, у випадку, якщо військовий не виконав наказ, який спричинив тяжкі наслідки, бійцю може загрожувати від 5 до 8 років  арешту, тоді як раніше термін складав від 3 до 7 років. Також оновили суму штрафу за несвоєчасне з’явлення без поважних причин у частину. 

Відтак, якщо військовий не з’являвся понад 10 днів, але не більше як місяць, він отримає штраф – від 1 тис. до 4 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Збільшилися штрафи й за відмову виконувати накази командира, за порушення правил бойового чергування, за необережне знищення або пошкодження військового майна, а також за порушення правил поводження зі зброєю.

Водночас за самовільне залишення військової частини або місця служби  – бійцю загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. За дезертирство воїн може отримати – від 5 до 12 років тюрми, а за самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю йому загрожує від 5 до 10 років тюрми.

Читайте також: Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Військові. Фото: Генштаб

Крім кримінальної відповідальності законопроєкт № 8271З дозволяє певним посадовим особам, зокрема й командирам чи начальникам ВЧ — оглядати військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Військових зможуть оглядати з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Такі огляди уповноважені ВСП зможуть робити навіть вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та інших місцях.

Також військові за розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних або психотропних речовин чи їх аналогів отримуватимуть штраф від 100 до 500 мінімумів штрафу. В той самий час, якщо й саме командування застукають за розпиванням з підлеглими штраф ще більший: від 500 до 1 тис. мінімумів. За повторне порушення можливо позбавлення свободи від 10 до 15 діб.

Що думають про законопроєкт № 8271 військові та суспільство?

Журналіст Юрій Бутусов. Фото: Фейсбук

Журналіст Юрій Бутусов вважає, що закон № 8271 віддаляє, а не наближує нашу перемогу. 

“Переважна більшість проблем на війні – це проблеми командування. Солдати не воюють самі по собі. Але замість боєприпасів їм шлють на фронт кримінальну статтю. Закон 8271 міг бути тільки фрагментом системних змін в управлінні, організації, комплектуванні, застосуванні, тактиці, забезпеченні, озброєнні, одним з елементів створення воєнної юстиції. Сам по собі він цінності не має. 

Солдати без закону 8271 цілий рік громили російську кадрову армію. І наші великі жертви стались не через солдатів, а, тому що ті, хто  розробили закон, не купували снаряди та міни, не будували оборону. Це не провина солдат. І це не солдати винуваті, що не вистачає підготовлених командних кадрів, що бійців дуже часто направляють на фронт після кількох днів підготовки”, — пише Бутусов.

За словами журналіста законом 8271 влада підштовхнула суспільство більше розповідати про командирів та вищих керівників, які погано розуміють свої службові обов’язки, та чиї дії не відповідають вимогам часу. Закон 8271 має бути спрямований в першу чергу на тих,  хто керує, резюмує Бутусов.

Юрій Гудименко. Фото: Фейсбук

Молодший сержант ЗСУ Юрій Гудименко також заявив, що закон створює багато загроз з декількох причин.

«Закон порушує конституційну норму про рівність усіх громадян перед обличчям правосуддя. Закон забирає у військового право на пом’якшувальні обставини, забирає у військового право на індивідуальність покарання, закон фактично забирає у військового право на захист», – написав він у Facebook.

Військовий Сергій Гнезділов також негативно відреагував на закон про посилення відповідальності для військових.

Військовий Сергій Гнезділов. Фото: Фейсбук

“Я – військовий. І я, як і тисячі українських солдатів, категорично проти нового закону #8271, який робить безмежним повноваження Військової служби правопорядку…Я ніколи, за роки моєї бездоганної (і жодного разу не заохоченої, напевно, не заслужив) служби не відмовився виконувати наказ, жодного разу не залишив самовільно місця своєї служби та не дезертирував. 

Але саме в цьому законі бачу більше совєцьку авторитарну різку, ніж адекватний та справедливий, законодавчо врегульований механізм покарання. Чому в воюючій державі саме солдат залишився в усьому винуватим? Чому в воюючій державі навіть колаборант, не кажучи про корупціонера, може розраховувати на послаблення вироку, але тільки не солдат?”, — пише військовий.

Харківська правозахисна група опублікувала коментар адвоката Віталія Погосяна, який фактично описує дезертирство бійця у класичному розумінні, втім обставини такого рішення зумовлені не бійцем, а командиром: 

“Бувають дуже різні обставини, коли військові залишають частину. У мене є підзахисний, над якими по суті знущався командир батальйону. Одному з хлопців при ньому він почав стріляти по ногах. Коли той вирішив якимось чином припинити ці дії і дістав гранату, комбат припинив стріляти і сказав: “До ранку я вас все одно вб’ю”. І вони залишили військову частину, бо боялися за своє життя.

Це — самовільне залишення частини? У класичному вигляді — так. Але якщо вони вимушені були це зробити, командир батальйону перевищив свої службові повноваження, у його діях є склад злочину, — потрібно розбиратися, на це потрібен час”

Читайте також: «Будемо жити як сучасний Ізраїль», — бахмутянин з позивним «Завуч» про будні війни та думки на фронті

Які переваги бачать у законі № 8271?

Військовий на полі бою. Фото: Генштаб

Серед всіх негативних думок, є й ті, які вважають, що закон № 8271 може мати не тільки шкоду, але й користь для військових.

Військовий Олександр Карпюк в коментарі “Лівий беріг” заявив, що посилення відповідальності потрібне, однак закон варто збалансувати:

 «Я розумію, чому цей законопроєкт подали. І причини важливі. Тому що солдат не зрозуміє командира бригади, якому військкомат передав групу мобіків, частина яких – нормальні, але є немало біосміття, яке бухає, відмовляється виконувати накази і сидить у ППД, займаючи штатку, поки командир заряджає юристів пройти десять кіл пекла, щоб зробити щось з непоодинокими випадками, і вони з часом накопичуються.

Тоді як боєздатна частина бригади воює в некомплекті і за себе, і за них… Їх треба виганяти з армії з відповідними репресіями…Але. Систему характеризує рівність…Тому хотілось би, щоб цей потрібний закон переробили, щоб це не був «каральний інструмент» солдата, а частина загальної військової системи…».

Ветеран війни Михайло Дворянчук написав, що на власні очі бачив десятки прикладів прихильників закону та противників: 

«Наприклад, найстрашніше для мене – самовільне залишення поля бою. Був випадок, коли зрання я приїхав на пусті позиції під Мостищем, і ми втрьох бродили, кликали тих, хто там мав бути. Ми навіть не здогадувалися, що на сусідній вулиці вже була рота російської десантури.

Ще був випадок, коли я спостерігав СЗП (самовільне залишення позицій) після того, як комусь привидівся наступ 10 російських танків. Тоді довелося шукати і виловлювати всю братію, яка розбіглася по тилових селах за 10-15 км від нуля і передавати їх комбригу, який особисто заводив їх назад на позиції. Добре, що ворог – дол.. би. Що було втікачам за це? Нічого…».

Фото: Генштаб

Читайте також: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Через постійні загрози та евакуації з прифронтових регіонів дедалі більше українців обирають Київ як відносно безпечне місце для тимчасового або постійного проживання. На цьому тлі попит на житло в столиці зростає, що впливає як на вартість оренди, так і на ціни купівлі квартир. Для багатьох переселенців знайти доступне житло в Києві стає справжнім викликом, особливо в центральних районах і поблизу станцій метро.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила це питання й розповідає про актуальні ціни на житло в різних районах Києва.

Житло в Києві у 2025 році: скільки коштує купівля та оренда

У зв’язку з частішими евакуаціями з прифронтових областей дедалі більше українців змушені шукати нове житло, і Київ часто стає першим вибором. Столиця приваблює відносною безпекою, розвиненою інфраструктурою та можливістю знайти роботу, але ціни на оренду й купівлю нерухомості тут стрімко зростають. Попит перевищує пропозицію, особливо на недороге житло, що створює додатковий тиск на ринок.

Що таке “первинне” та “вторинне” житло

У сфері нерухомості терміни “первинка” та “вторинка” позначають тип житла залежно від його стану та історії власності.

“Первинка” (первинний ринок) — це новозбудоване житло, яке ще не було у приватній власності. Його продає забудовник або держава безпосередньо першому покупцю. Часто квартири на первинному ринку ще будуються або нещодавно здані в експлуатацію.

“Вторинка” (вторинний ринок) — це житло, яке вже має одного або кількох попередніх власників. Його продають фізичні особи через агентства або напряму, і такі квартири зазвичай уже придатні для проживання.

Скільки коштує “первинне” житло в Києві у 2025 році

У 2025 році вартість первинного житла в Києві продовжує зростати через підвищений попит, особливо з боку внутрішньо переміщених осіб. За даними платформи ЛУН, середня ціна квадратного метра в новобудовах становить близько 53 500 гривень. Цей показник залежить від типу житла:

• преміум — 132 900 гривні/м²;
• бізнес — 72 600 гривні/м²;
• комфорт — 45 000 гривні/м;
• економ — 40 000 грн/м².

Ціни також залежать від району:

• Печерський — 101 700 гривні/м²;
• Шевченківський — 72 200 гривні/м²;
• Подільський — 62 400 гривні/м²;
• Голосіївський — 55 300 гривні/м²;
• Оболонський — 51 900 гривні/м²;
• Солом’янський — 51 900 гривні/м²;
• Святошинський — 48 100 гривні/м²;
• Дніпровський — 45 600 гривні/м²;
• Дарницький — 45 000 гривні/м²;
• Деснянський — 39 600 гривні/м².

Варто зазначити, що близькість до метро або основних транспортних вузлів також суттєво впливає на ціну.

Скільки коштує “вторинне” житло в Києві у 2025 році: однокімнатні квартири

Вторинне житло в Києві має більший попит через більшу пропозицію та нижчі ціни. На формування вартості впливають район, стан будинку, поверховість, наявність ремонту, технічний стан комунікацій і близькість до інфраструктури.

Середня ціна однокімнатної квартири — 64 000 доларів або 2 656 700 гривні Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 124 000 доларів США (5 138 000 гривні);
• Шевченківський — 79 900 доларів США (3 310 800 гривні);
• Голосіївський — 67 500 доларів США (2 797 000 гривні);
• Подільський — 62 000 доларів США (2 569 100 гривні);
• Дарницький — 61 500 доларів США (2 548 300 гривні);
• Дніпровський — 59 000 доларів США (2 444 000 гривні);
• Солом’янський — 55 500 доларів США (2 299 700 гривні);
• Оболонський — 54 500 доларів США (2 258 000 гривні);
• Петропавлівська Борщагівка — 52 500 доларів США (2 175 400 гривні);
• Святошинський — 50 000 доларів США (2 071 000 гривні);
• Софіївська Борщагівка — 48 000 доларів США (1 988 900 гривні);
• Вишгород — 44 800 доларів США (1 856 000 гривні);
• Деснянський — 41 800 доларів США (1 732 000 гривні);
• Вишневе — 41 500 доларів США (1 719 000 гривні);
• Ірпінь — 36 000 доларів США (1 491 000 гривні);
• Буча — 34 000 доларів США (1 408 800 гривні);
• Гостомель — 26 000 доларів США (1 077 366 гривні).

Скільки коштує “вторинне” житло в Києві у 2025 році: двокімнатні квартири

Середня ціна двокімнатної квартири — 100 000 доларів. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 190 000 доларів США (7 873 000 гривні);
• Шевченківський — 125 000 доларів США (5 179 600 гривні);
• Голосіївський — 112 000 доларів США (4 640 900 гривні);
• Подільський — 90 000 доларів США (3 729 347 гривні);
• Дарницький — 90 000 доларів США (3 729 347 гривні);
• Солом’янський — 89 500 доларів США (3 708 000 гривні);
• Оболонський — 78 900 доларів США (3 269 300 гривні);
• Дніпровський — 75 000 доларів США (3 107 700 гривні);
• Петропавлівська Борщагівка — 71 600 доларів США (2 966 900 гривні);
• Софіївська Борщагівка — 70 000 доларів США (2 900 600 гривні);
• Святошинський — 66 000 доларів США (2 734 800 гривні);
• Вишгород — 60 800 доларів США (2 519 300 гривні);
• Вишневе — 59 500 доларів США (2 465 500 гривні);
• Деснянський — 55 100 доларів США (2 283 100 гривні);
• Ірпінь — 55 000 доларів США (2 279 000 гривні);
• Буча — 50 500 доларів США (2 092 500 гривні);
• Гостомель — 45 000 доларів США (1 864 600 гривні);

Скільки коштує оренда житла в Києві у 2025 році

Оренда житла у Києві залишається популярною з кількох ключових причин. По-перше, багато людей переїжджають до столиці тимчасово — на навчання, роботу або через вимушену евакуацію, і купівля житла для них є недосяжною або недоцільною. По-друге, оренда дає гнучкість — можна швидко змінити район або житлові умови без довготривалих зобов’язань. Крім того, високі ціни на первинне та вторинне житло змушують багатьох обирати саме оренду як фінансово доступніший варіант. Для переселенців та молоді оренда часто — єдиний реальний спосіб жити в Києві.

Середня ціна оренди однокімнатної квартири — 17 500 грн. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 33 500 гривні;
• Шевченківський — 24 000 гривні;
• Голосіївський — 20 000 гривні;
• Подільський — 18 000 гривні;
• Солом’янський — 16 000 гривні;
• Дарницький — 15 000 гривні;
• Оболонський — 15 000 гривні;
• Святошинський — 15 000 гривні;
• Дніпровський — 14 000 гривні;
• Петропавлівська Борщагівка — 14 000 гривні;
• Софіївська Борщагівка — 14 000 гривні;
• Вишневе — 12 000 гривні;
• Ірпінь — 12 000 гривні;
• Буча — 11 000 гривні;
• Гостомель — 11 000 гривні;
• Деснянський — 9 000 гривні.

Середня ціна оренди двокімнатної квартири — 27 700 гривні. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 46 000 гривні;
• Шевченківський — 31 000 гривні;
• Голосіївський — 30 000 гривні;
• Подільський — 22 000 гривні;
• Солом’янський — 22 000 гривні;
• Петропавлівська Борщагівка — 21 000 гривні;
• Софіївська Борщагівка — 21 000 гривні;
• Вишневе — 21 000 гривні;
• Оболонський — 20 000 гривні;
• Дарницький — 19 000 гривні;
• Ірпінь — 17 000 гривні;
• Буча — 17 000 гривні;
• Гостомель — 17 000 гривні;
• Святошинський — 16 000 гривні;
• Дніпровський — 16 000 гривні;
• Деснянський — 11 000 гривні.

У 2025 році купівля та оренда житла в Києві залишаються актуальними, але фінансово непростими рішеннями для багатьох українців. Тому варто орієнтуватися на пропозиції в різних районах міста, у тому числі й у передмісті.

Читайте також:

• Міжнародна допомога ВПО — відкрито збір заявок до 11 травня. Яка громада отримає
• Закон, який чекають тисячі ВПО: зустріч з ініціатором 11161 вже завтра
• До 10 тисяч гривень: як ВПО в Києві можуть отримати грошову допомогу вже зараз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 травня представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме жителів громади у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі охочі можуть записатись на консультацію.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”.

Бахмутський ЦНАП: послуги в Дніпрі

Мешканці громади мають можливість отримати наступні послуги:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій.

Додатково фахівець ЦНАПу надаватиме допомогу щодо довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Як потрапити на прийом

Прийом громадян відбудеться 15 травня в Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро”. Осередок розташований за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Бахмутян чекатимуть з 09:00 до 15:00.

Консультації за зазначеними послугами можливо отримати дистанційно з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 16:00 за номерами:

• +38 (099) 667 9206;
• +38 (098) 850 0561;
• +38 (068) 851 5089 (представник відділу реєстрації місця проживання).

Запис на отримання адміністративних послуг та довідок БТІ єдиний. Також можна звернутися на електронні скриньки:

• [email protected];  
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська міська рада створила сторінку в Telegram: посилання
• ВПО можуть оформити довідку та допомогу для всієї родини в Дії: інструкція
• єОселя: хто в Україні може взяти пільгову іпотеку на власне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!