У 971 році відбулася Доростольська битва — один із ключових епізодів правління князя Святослава Ігоревича. Після походу на Балкани та завоювання значної частини території Болгарії, Святослав зіткнувся з Візантійською імперією, яка на чолі з імператором Іоанном Цимісхієм виступила проти русів. Ця битва увійшла в історію, адже Святослав переміг візантійців з вдвічі меншим військом.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Доростольська битва

Довготривала Доростольська битва почалася у 971 році між дружиною Святослава та армією Візантійської імперії. Князь-завойовник Святослав налагодив дружні зв’язки з Болгарським царством і вирішив скористатися їх територією, як плацдармом для наступу.

У ході декількох битв, що принесли тактичну поразку війську Святослава, з’явилася необхідність відступити до міста Доростол і зайняти там оборону. Доростол був міцною фортецею на правобережжі Дунаю, що візантійці боялися брати прямим штурмом, але вони не думали відступати і взяли місто у щільну облогу.

20 липня 971 року Святослав звернувся до своєї дружини і сказав про те, що краще померти, ніж втекти з великим соромом. Візантійський імператор Іоанн І Цимісхій стягнув до Доростолу 60 тисяч воїнів, щоб перемогти послаблену 30 тисячну дружину Русі-України. Руське військо билося на смерть, як і закликав великий князь. Візантійці дуже злякалися втрат, які вони почали нести.

За візантійськими джерелами, імперська армія втратила 38 тисяч воїнів загиблими, а кількісні показники втрат княжої дружини невідомі. Візантійці погодились на мир. Імператор Іоанн І, дуже вражений силою і мужністю князя та його воїнів, не просто вільно випустив залишки київських воїнів, а дав їм харчів на дорогу додому.

Вдячний Святослав віддав полонених візантійців і дав обіцянку не нападати на землі східної Римської імперії. Два правителі розійшлися з миром після довгої і кровопролитної війни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також: 

• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Людина, яку боявся Ленін: яким був Симон Петлюра
• Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2016 році у Бахмуті вшановували річницю Дня Гідності та Свободи, щороку цей день припадає на 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Бахмутяни дивилися стрічку про події на Майдані, співали гімн, та згадували події Євромайдану.

День Гідності та Свободи в Бахмуті

У 2016 році в Бахмуті ГО “Бахмут Український” організував акцію та мітинг до річниці Революції Гідності. На площі Свободи перед Міським центром культури та дозвілля зібралась місцева влада, студентство, військові та духовенство.

Архівний репортаж Бахмут IN.UA

Читайте також:

Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!