Наша редакція побувала на заході для бахмутян в Кременчуці на льодовій арені “Айсберг”. Там, переселенки з Часів Яру Юлія й Олена розповіли, як пройшла евакуація для них, та заради чого треба виїжджати усім.

Юлія та Олена мешканки Часів Яру, які були вимушені покинути свої домівки ще влітку, щоб зберегти своє життя та життя своїх дітей. Зараз родини героїнь живуть в Кременчуцькому районі, селі Піщане й жодної хвилини не шкодують, що виїхали. 

Олена виїхала перша

Олена згадує, що вони вирішили виїжджати, коли її дитина припинила спати ночами, бо боялась не прокинутись. Житло родина знайшла через сайт “Прихисток”. Люди в селі Піщане з радістю прийняли в себе вдома переселенців безплатно:

«Вже коли ми були тут, і нас на вулиці звільнився будинок, я запропонувала Юлії їхати сюди, бо там залишатись вже не можна було».

Історія Юлії

Ще у червні Юлія зрозуміла, що залишатись у місті більше не можна й евакуаційним автобусом виїхала в Дніпро. Там їм надали прихисток і безкоштовно нагодували, а вже звідти родина поїхала в село Піщане:

«Коли нас обстріляи касетними бомбами, ми одразу зрозуміли, що залишатись небезпечно. Дружина мого кума загинула на місці, а ми просиділи ніч у підвалі й наступного дня одразу виїхали. Будинок в Піщаному нам надали люди безкоштовно, ми оплачуємо тільки комунальні послуги».

Жінки розповіли, що гуманітарну допомогу отримують кожного місяця, цього їм вистачає. Також, запевнили, що люди дуже добрі, завжди питають чи необхідно чимось допомогти. Доньки вже знайшли собі гурток і ходять в циркову школу, тому життя йде, хоч і не в рідному місті.

Чи планують повертатись?

Юлія знає, що житло в Часів Ярі в них вже зруйноване, було дуже багато прильотів, тому питання щодо повернення додому дуже складне:

«Повернутись хочеться дуже, але наразі там більше немає житла, там все заміновано й майбутнього для дітей, нажаль, також немає».

Чому люди досі залишаються в Бахмутській громаді?

Попри всі вмовляння та вимагання від влади й волонтерів, в Бахмуті досі залишається близько чотирьох тисяч людей, серед яких як мінімум 38 дітей. Юлія впевнена, що поки в родині не станеться горе, або не прилетить вже “під ноги” ці люди не почують ніяких вмовлянь:

«Наші люди непробивні, бережуть будинки й речі, хоча як можна опікуватись цим? Життя – це найголовніше, особливо життя ваших дітей. Люди, які досі залишаються там з дітьми, це безвідповідальні батьки. Наші діти досі бояться сирен і плачуть, а що буде з тими, хто сидить там я боюсь уявити», – впевнена Юлія.

Нагадаємо, що в Бахмуті проводять евакуацію від Пунктів Незламності. Від залізничного вокзалу виїзд відбувається дуже рідко й проблематично.

Щоб виїхати до безпечного регіону та врятувати свою родину від постійних обстрілів, необхідно залишити заявку за телефоном:

• 098 890 3318 або 066 285 6290
•  для евакуації тяжко хворих і осіб з інвалідністю необхідно телефонувати за номерами 099 710 4872, 099 311 5336, 099 311 5314, 096 108 6048, 096 108 5224;
• також залишити заявку на евакуацію можуть за телефоном 095 498 7615.

Фото: "Бахмут. IN. UA", Олександр Дяченко

Читайте також: Працював у пункті Незламності та малював із дітьми: як писанкар Дмитро Денисенко жив в Бахмуті

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм - підписуйтесь!