Днями стало відомо, що росіяни вивезли зі Ступок частину прихожан Свято-Георгіївського храму разом з отцем Олексієм, який єдиний в громаді залишався, щоб допомагати людям.

Редакція поспілкувалася із волонтеркою, яка допомагала храму в Ступках.

Що відомо про вивіз людей?

“Більшу частину людей, яких вивезли сьогодні вже виставили (ред. мова йде про списки, які опублікували окупанти). В тому, числі й отець Олексій потрапив в цей список, й люди, як жили в храмі. Це орієнтовно близько 15 осіб. Всіх хто, жив на Ступках до Іллінівки всіх евакуювали три дні тому на ту сторону, в Первомайськ та Шахтарськ. Зараз ті люди, там знаходяться”, — повідомляє жінка.

З людьми, яких вивезли зараз тримати зв’язок не вдається, волонтерка сподівається, що це вдасться зробити найближчими днями. 

“Люди, які потрапляють туди спочатку їдуть в Первомайськ, потім Шахтарськ, далі табір фільтрації, далі їм роблять документи в обов’язковому порядку, бо без документів їх нікуди не пускатимуть. Люди очікують на документи, щоб могти купити сім-карти й зв’язатися з рідними. Зазвичай це займає 4-5 днів”, — каже волонтерка.

В Ступках залишалося 250 людей

Храм в Ступках. Фото: надані героїнею

За словами жінки в Ступках залишалося близько 250 людей, це разом із Ягідним та Берхівкою. 

“Найбільше вивезли три дні тому, в списках напевно 70-людей доставили”, — каже вона.

Останній раз з отцем Олексієм, жінка мала зв’язок 20 лютого, коли він виїжджав у Слов’янськ, щоб вивезти людей з дітьми. Він вже не міг їх прогодувати й під обстрілами на власній машині, вивозив людей, каже жінка.

Отець Олексій з прихожанами. Фото: надані героїнею

“За весь період війни (ред. мова йде про повномасштабну війну) в храмі жило близько 200 людей. Одні приходили, іншій йшли. Багато допомогали волонтери з Червоного Хреста, в Польщі нам збирали кошти на генератори, допомагав й міський голова. Зі школи взяли мати, щоб люди могли спати, була пічка, людям готували їсти. Отець Олександр намагався у важких моментах створити хороші умови, наскільки це було можливо. В день по території храму могло бути 20 прильотів, але жертв не було”, — розповідає волонтерка.

Вибрав для себе шлях допомагати людям

Отець Олексій. Фото: надані героїнею

За словами волонтерки отець Олексій вибрав для себе шлях допомагати людям, тому він вирішив залишитися. 

“Він казав, що не може по-іншому вчинити, бо тут його прихожани, він 15 років служив в церкві. Він залишився заради людей, хоча мав можливість виїхати неодноразово. Вирішив піти на такий подвиг, потрапляв не один раз під обстріл, але Бог з його добрим серцем й намірами зберіг в живих”, — наголошує волонтерка.

Героїня додає, що священник дуже допомагав людям, він мав місіонерські цінності, спілкувався з молоддю, заснував футбольну команду: Малу й Велику лігу. 

“У нас люди привикли, що священника можна бачити тільки в храмі, але в храмі спілкування з ним обмежене, а Олексій був посеред людей, він всім допомагав, дітям, жінкам”, — резюмує волонтерка.

Фото: надані героїнею

Читайте також: Прорив дамби в Ступках: що відомо?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Звідусіль лунають заяви про можливий мир з росією. Проте своїми діями країна агресорка не показує ту саму готовність до миру. Росія продовжує обстрілювати міста та вбивати українців.

Відеоператор Бахмут IN.UA Роман Потапенко побував у двох прифронтових містах: Краматорську та Добропіллі. Ми дізнавались, що думають про мир з росією донеччани.

Мир з росією? Що думають про це мешканці Краматорська та Добропілля

У Краматорську вітряно, але на вулицях багато людей. Місцеві прогулюються, віпочивають на лавочках, у місто прийшла весна, на перший погляд тут “спокійно”. Хоча вибухи тут доволі часті, місто періодично обстрілюють росіяни.

У мешканців Краматорська ми питали:

• Чи вірять жителі прифронтових міст у закінчення війни?

• Що вони думають про можливу мирну угоду, майбутнє України та чи варто довіряти ворогу?
• Яким країнам чи міжнародним лідерам довіряють як посередникам у перемовинах щодо припинення вогню?

Мешканці з журналістами спілкуються неохоче, але нам вдалося отримати кілька коментарів. Поза камерою люди стверджували: довіряти росії не варто. Ті, хто не боїться говорити на камеру, кажуть, що вірять в силу дипломатії.

Одна з жительок Краматорська розмірковує, що допогти припинити війну в Україні, на її думку може бути дипломатія. Жінка додає, що як посередникам угоди довіряла б лідерам Франції та Італії.

У Добропіллі місцеві теж неохоче коментують на камеру, поза нею, кажуть, що росії довіряти не можна.

Дивіться відео, в якому жителі прифронтових міст Краматорська та Добропілля розповідають про власні думки щодо закінчення війни

Читайте також:

• Як бахмутянка Наталя на Дніпропетровщині започаткувала власний мінібізнес
• “Дрони допомагають тримати оборону”: офіцер розвідки “Алекс” про війну БПЛА та мобілізацію в бригаду “Тайфун”
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після початку повномасштабного вторгнення росії багато українців були змушені покинути свої домівки, рятуючи свої життя. Серед них — пані Наталя, мешканка Бахмута, яка у 2022 році евакуювалась до Дніпропетровської області. Але, попри всі труднощі, жінка не опустила руки, а започаткувала власну справу.

Нове життя у селі: з чого все почалося

Переїхавши до одного з невеличких сіл Дніпропетровщини, Наталя стикнулася з проблемою, знайомою багатьом переселенцям: відсутністю роботи та фінансової стабільності. Але опускати руки жінка не збиралася. Вона мала досвід у вирощуванні курей в Бахмуті, та цього разу вирішила спробувати свої сили у розведенні свиней.

“У Бахмуті мала невеличке господарство, тут вирішила спробувати вирощувати свійських тварин”.

Жінка самотужки придбала одразу 12 свиней і взяла на себе повну відповідальність за їх догляд. Протягом року Наталя вирощувала тварин, годувала домашніми кормами, слідкувала за здоров’ям.

Через рік клопіткої праці господарство пані Наталі почало давати перші результати. Вона вирішила запропонувати людям домашнє м’ясо власного виробництва. Зараз у її домогосподарстві залишилося 11 свиней.

Особливістю бізнесу Наталі є можливість доставки м’яса поштою. М’ясо перед відправкою жінка підморожує, аби зберегти якість продукту. Вона відправляє замовлення поштою, дбаючи про те, щоб кожен клієнт отримав свіже та якісне м’ясо. Уже зараз продукція має попит серед земляків та інших охочих скуштувати натуральний продукт без хімії.

“Люди замовляють, дякують, кажуть, що м’ясо дуже смачне та свіже”, — з радістю розповідає жінка.

Підтримати бахмутянку можна, замовивши її продукцію. Для деталей та оформлення замовлення потрібно зв’язатися з Наталею телефоном +380 (50) 247 1670.

Читайте також:

• “Я отримував одну відмову за іншою”: історія бахмутянина, який не опустив руки та відкрив власну пасіку
• Історія турботи: як перукар із Бахмута підтримує жінок у складні часи
• Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!