Наслідком повномасштабного вторгнення росії в Україну стали не лише руйнування і людські втрати, але й розвиток української мови, адже з кожним днем все більше громадян України починають вивчати її та розмовляти тільки солов’їною. ‘

Редакція Бахмут IN.UA підготувала декілька порад для російськомовних українців, які допоможуть почати говорити українською.

Як з російської перейти на українську

Вивчення української та перехід на неї в повсякденному житті може допомогти розвинути самоідентичність та закріпити факт належності до української нації. Однак, цей процес не моментальний. Він може зайняти кілька місяців

Порада 1. Обов’язково говоріть

Як і при вивчені іноземних мов велику роль грає регулярна практика. Поки ви не почнете говорити — не отримаєте “правильної” вимови або не позбавитесь русизмів. Почніть тренувати українську самостійно в сімейному колі з близькими, де будете відчувати себе комфортно й не боятися осуду. Згодом вже можна перейти до спілкування усюди, де є можливість так робити.

Порада 2. Знайдіть особисту причину переходу

Сядьте й просто подумайте: навіщо ви реально хочете розмовляти українською? Це може здатися безглуздим, але це пошук особистої мотивації, яка надалі буде штовхати вас вперед.

Порада 3. Поповнюйте свій лексичний запас

Самостійне вивчення мови можна почати з оточення себе україномовним простором за допомогою пісень, фільмів, блогерів на YouTube тощо. Таким чином ви зможете свідомо вивчати нові слова, а також долучатися до розвитку україномовного продукту.

Порада 4. Читайте українською

Це не обов’язково повинні бути книжки або твори невмирущої класичної літератури. Почніть з чогось легкого: медіа, статтей чи гумористичних розповідей. Вже згодом появиться звичка шукати українську версію літератури.

Порада 5. Підтримуйте тих, хто починає розмовляти українською

Наразі багато людей змінює свою повсякденну мову спілкування й майже кожна людина має особисті страхи, упередження на цей рахунок. Подумайте про те що б вам хотілось почути від оточуючих, коли ви починаєте щось нове. Й просто протягніть руку допомоги, якщо маєте на це сили.

Україномовні клуби

Україномовні клуби — це спеціальні об’єднання, які допомагають зробити перехід на українську або її вивчення з нуля стали більш комфортними. Клуб “Будьмо” — одне з таких. Щонеділі, о 19:00, вони організовують годинку спілкування між українцями, які теж намагаються перейти на державну мову. На таких заходах можна поспілкуватись на будь-яку тему й гарно провести час.

Засновницею проєкту стала активістка й тренерка з міста Запоріжжя, Інна Бойко. Зрозумівши, що її спеціальність вчителя української мови може стати в пригоді у такий нелегкий час, Інна створила простір для небайдужих до української. Долучитися до нього можна за посиланням.

Як встановити українську мову на телефон

Для того, щоб вивчення або перехід на українську був ще більш ефективним, варто подбати про мову власних електроних пристроїв. Для зміни мови на телефоні Android потрібно:

• відкрити “Налаштування”;
• обрати “Система”. Якщо розділ “Система” відсутній, то варто знайти розділ “Особисте”
• виберіть “Мова” та “Введення мови”;
• натисніть значок і виберіть потрібну мову;
• перетягніть потрібну мову вгору списку.

Читайте також:

• Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали
• ТОП-7 платформ для навчання: переваги та недоліки
• Як громадам порозумітися з ВПО: поради психологині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!