Росіяни на своїх пропагандистських джерелах опублікували історію пенсіонерки Валентини Ковалькової з Бахмута, яка, за твердженням росіян, виїхала до росії. Тут жінка не має житла і доступу до необхідних медикаментів, тому вимушена просити допомоги в росіян.

Історію жінки публікують росджерела.

Виїхала з Бахмута до росії

Валентині Ковальковій 75 років. За даними росджерел, до війни вона мешкала в Бахмуті разом із родиною. Їхати до росії жінка, нібито, вирішила після того, як залишилася самотньою: син помер, а невістка з дітьми евакуювалися. До росії Валентина Ковалькова поїхала з сестрою і племінницею.

Як розповідає сама жінка росіянам, виїхала до росії вона у 2022 році. Пенсіонерка поїхала до своєї знайомої в московську область. Тут вона мешкала деякий час, а потім влаштувалася на роботу консьєржкою.

Життя в росії не є таким легким, як обіцяють окупанти на захоплених територіях. Зараз бахмутянка бідкається і просить допомоги у звичайних росіян. Бо влада рф нічим їй не допомагає.

Валентина Ковалькова каже, що оселі в неї немає, вона вимушена жити в маленькій кімнаті консьєржа без зручностей. Попри те, що вона отримала російське громадянство і оформила за власний кошт “тимчасову реєстрацію”, ніяких пільг вона не має. Навіть медикаменти не може отримати.

“Я діабетик, у мене артроз колінних суглобів. Я потребую дороговартісного суглобового уколу. Так мені запропонував мій травматолог. Сказав до операції його зробити, а далі видно буде. Якщо стане легше, то може операцію й не треба буде робити. Звернулася до соціальної служби, щоб мені надали допомогу в придбанні цього дороговартісного препарату. Але прийшла відмова. Посилаються на те, що екстрена допомога надається лише тим, у кого є постійна реєстрація”, — каже бахмутянка.

Попри численні заяви російської влади про підтримку, бахмутянка, яка залишилася без житла, не отримала жодної допомоги. Пенсіонерка стала в чергу на обіцяне житло, проте будь-якої інформації чи результатів досі немає. Відчай змусив її звернутися до російського благодійного фонду, однак це лише підтвердило, що заяви про турботу російської влади залишаються пустими словами.

Читайте також:

• У селищі Зайцеве залишилася одна місцева жителька
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• На ТОТ українців, які мають паспорти “днр”, змушують отримати нові російські документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимовий Бахмут до початку повномасштабної війни мав усталений ритм життя, характерний для прифронтового, але мирного міста. У холодний період року міський простір змінювався разом із погодою: вулиці вкривалися снігом, працювали комунальні служби, функціонували громадські заклади та транспорт. Саме таким пам’ятають місто бахмутяни.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з 7 світлинами довоєнного міста в зимову пору, які опублікували в групі “Бахмут. Минуле й Сьогодення”.

Зимовий Бахмут: добірка фото

У зимові місяці в Бахмуті тривала звична повсякденна діяльність. Мешканці пересувалися містом у справах, працювали та насолоджувалися тихим життям. Водночас міський ландшафт узимку трансформувався, покриваючись снігом.

Добірка фотографій зроблена до війни, фіксуючи міські локації, вулиці та громадські простори такими, якими вони були у мирний час в зимовий сезон.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!