Росіяни на своїх пропагандистських джерелах опублікували історію пенсіонерки Валентини Ковалькової з Бахмута, яка, за твердженням росіян, виїхала до росії. Тут жінка не має житла і доступу до необхідних медикаментів, тому вимушена просити допомоги в росіян.

Історію жінки публікують росджерела.

Виїхала з Бахмута до росії

Валентині Ковальковій 75 років. За даними росджерел, до війни вона мешкала в Бахмуті разом із родиною. Їхати до росії жінка, нібито, вирішила після того, як залишилася самотньою: син помер, а невістка з дітьми евакуювалися. До росії Валентина Ковалькова поїхала з сестрою і племінницею.

Як розповідає сама жінка росіянам, виїхала до росії вона у 2022 році. Пенсіонерка поїхала до своєї знайомої в московську область. Тут вона мешкала деякий час, а потім влаштувалася на роботу консьєржкою.

Життя в росії не є таким легким, як обіцяють окупанти на захоплених територіях. Зараз бахмутянка бідкається і просить допомоги у звичайних росіян. Бо влада рф нічим їй не допомагає.

Валентина Ковалькова каже, що оселі в неї немає, вона вимушена жити в маленькій кімнаті консьєржа без зручностей. Попри те, що вона отримала російське громадянство і оформила за власний кошт “тимчасову реєстрацію”, ніяких пільг вона не має. Навіть медикаменти не може отримати.

“Я діабетик, у мене артроз колінних суглобів. Я потребую дороговартісного суглобового уколу. Так мені запропонував мій травматолог. Сказав до операції його зробити, а далі видно буде. Якщо стане легше, то може операцію й не треба буде робити. Звернулася до соціальної служби, щоб мені надали допомогу в придбанні цього дороговартісного препарату. Але прийшла відмова. Посилаються на те, що екстрена допомога надається лише тим, у кого є постійна реєстрація”, — каже бахмутянка.

Попри численні заяви російської влади про підтримку, бахмутянка, яка залишилася без житла, не отримала жодної допомоги. Пенсіонерка стала в чергу на обіцяне житло, проте будь-якої інформації чи результатів досі немає. Відчай змусив її звернутися до російського благодійного фонду, однак це лише підтвердило, що заяви про турботу російської влади залишаються пустими словами.

Читайте також:

• У селищі Зайцеве залишилася одна місцева жителька
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• На ТОТ українців, які мають паспорти “днр”, змушують отримати нові російські документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Заявники, які подають документи на державну компенсацію за знищене або пошкоджене житло, дедалі можуть отримати повідомлення про зупинення розгляду заяви. Втім, зупинення — це не відмова. У більшості випадків це тимчасова пауза, після якої розгляд можна поновити.

Як саме це працює, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Чому комісія може зупинити розгляд заяви на компенсацію

Закон передбачає право комісій тимчасово призупиняти розгляд заяв як щодо пошкодженого, так і щодо знищеного майна. Основна причина, це неможливість рухатися далі без усунення юридичних або технічних перешкод.

Основні причини зупинення:

• Подано не всі документи, передбачені законом;
• підтверджені дані про вручення підозри заявнику або спадкоємцю за злочини проти основ національної безпеки України;
• неможливо провести обстеження об’єкта з міркувань безпеки, зокрема через: замінування території, активні бойові дії, заборону доступу з боку військових адміністрацій.

Без обстеження комісія не може підтвердити факт знищення житла.

Як повідомляють про зупинення розгляду

Комісія зобов’язана не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення повідомити заявника або через застосунок “Дія” (зокрема пуш-сповіщенням), або паперовим листом, якщо обрано цей спосіб зв’язку.

У повідомленні обов’язково має бути зазначена конкретна причина зупинення.

Як поновити розгляд заяви

Щоб відновити розгляд, заявнику потрібно усунути підстави зупинення. Комісія не має права вимагати документи, які не стосуються причин зупинення.

Що може зробити заявник:

• надати відсутні документи або їх копії;
• подати письмові пояснення, якщо документ неможливо отримати з об’єктивних причин;
• письмово повідомити комісію про усунення підстав зупинення.

Після цього комісія має протягом 5 робочих днів ухвалити рішення про поновлення розгляду. Далі заява розглядається з того етапу, на якому процес було зупинено.

До теми:

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло та низку нових ініціатив.

Про це повідомила редакція Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: скільки виділять на ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Соціальні видатки

ВПО, як і решта українців, також можуть долучатися до різних програм соціального захисту населення. На цей напрямок в державному бюджеті виділили 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році. Зокрема, вказані кошти підуть на:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!