Росіяни на своїх пропагандистських джерелах опублікували історію пенсіонерки Валентини Ковалькової з Бахмута, яка, за твердженням росіян, виїхала до росії. Тут жінка не має житла і доступу до необхідних медикаментів, тому вимушена просити допомоги в росіян.

Історію жінки публікують росджерела.

Виїхала з Бахмута до росії

Валентині Ковальковій 75 років. За даними росджерел, до війни вона мешкала в Бахмуті разом із родиною. Їхати до росії жінка, нібито, вирішила після того, як залишилася самотньою: син помер, а невістка з дітьми евакуювалися. До росії Валентина Ковалькова поїхала з сестрою і племінницею.

Як розповідає сама жінка росіянам, виїхала до росії вона у 2022 році. Пенсіонерка поїхала до своєї знайомої в московську область. Тут вона мешкала деякий час, а потім влаштувалася на роботу консьєржкою.

Життя в росії не є таким легким, як обіцяють окупанти на захоплених територіях. Зараз бахмутянка бідкається і просить допомоги у звичайних росіян. Бо влада рф нічим їй не допомагає.

Валентина Ковалькова каже, що оселі в неї немає, вона вимушена жити в маленькій кімнаті консьєржа без зручностей. Попри те, що вона отримала російське громадянство і оформила за власний кошт “тимчасову реєстрацію”, ніяких пільг вона не має. Навіть медикаменти не може отримати.

“Я діабетик, у мене артроз колінних суглобів. Я потребую дороговартісного суглобового уколу. Так мені запропонував мій травматолог. Сказав до операції його зробити, а далі видно буде. Якщо стане легше, то може операцію й не треба буде робити. Звернулася до соціальної служби, щоб мені надали допомогу в придбанні цього дороговартісного препарату. Але прийшла відмова. Посилаються на те, що екстрена допомога надається лише тим, у кого є постійна реєстрація”, — каже бахмутянка.

Попри численні заяви російської влади про підтримку, бахмутянка, яка залишилася без житла, не отримала жодної допомоги. Пенсіонерка стала в чергу на обіцяне житло, проте будь-якої інформації чи результатів досі немає. Відчай змусив її звернутися до російського благодійного фонду, однак це лише підтвердило, що заяви про турботу російської влади залишаються пустими словами.

Читайте також:

• У селищі Зайцеве залишилася одна місцева жителька
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• На ТОТ українців, які мають паспорти “днр”, змушують отримати нові російські документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!