Цьогорічний конкурс краси Міс Україна вже обріс скандалами. Представниця з Хмельницької області Оксана Магера, яка бере участь під №10, ймовірно, дружить із росіянкою, яка відкрито підтримує соратника путіна, а відтак й війну, яку веде російська федерація проти України.

Про це повідомив Андрій Лузан, волонтер та один із засновників проєкту “Леви на джипі” – це українськомовний YouTube-канал, у себе в сторі.

Що сталося?

Цьогоріч конкурс краси Міс Україна 2023 ознаменувався скандалами, чимало учасниць, які стали учасницями — вже давно не проживають в Україні. Загалом обрано 24 претендентки, багато з них живуть в Дубаї та не публікують у мережах жодної інформації про війну в Україні. Обурені користувачі пишуть гнівні коментарі під дописами із презентацією дівчат. 

Втім, те що учасниці конкурсу давно проживають поза межами України не єдина проблема. Виявилося, що одна із кандидаток у міс, а саме Оксана Магера, яка представляє Хмельниччину товаришує з росіянкою, фотографується у Кремлі, їсть у ресторанах, власником яких є російський олігарх, та не згадує про війну в Україні. 

Ксенія Магера виставляє фото з мережі ресторанів, власником яких є Аркадій Новіков – це олігарх з росії, що в 2012 та в 2018 роках був довіреним обличчям путіна.

Інцидент з Оксаною Магерою

Оксані Магері 25 років. Вона уродженка Хмельниччини, але вже деякий час мешкає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Андрій Лузан, волонтер та один із засновників проєкту “Леви на джипі” дослідив сторінку учасниці й виявив, що та практично ніяк не висловлюється про війну в Україні, натомість серед її подруг є росіянка. Сама Оксена Магера раніше позувала у Кремлі

Підтримки країни учасницями Міс України

На сторінці Оксани Магери волонтер знайшов дописи у перші дні вторгнення. Однак, слів підтримки чи актуальних на той час зборів про інформацію, пункти прийому біженців тощо – там немає.

Андрій Лузан також додає, що йому в особисті повідомлення надійшли так звані “зливи” на учасниць.

За даними цих джерел – деякі учасниці міс Україна відвідують вечірки російських олігархів, а одна із кандидаток відкрито заявляє, що їй подобається російська співачка Інстасамка.

Також волонтер наголошує, що в учасниці Катерини – батько здавав позиції ЗСУ російським окупантам.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!