Чому активна талановита молодь виїжджає з Бахмута?

Семаковська Тетяна 13:44, 31 Жовтня 2017

Ми зібрали кілька думок активних молодих людей, які живучи в Бахмуті, створювали спільноти, показували хороші результати в навчанні та професійній діяльності. Неможливість реалізувати себе, корупція, відсутність конкуренції і сервісу в різних сферах життя міста – ось причини, які їх спонукали виїхати. Детальніше в матеріалі.

16996224 802308609923340 7967597866318608832 n 12764Анна Симонян, помічник-консультант народного депутата України, піарник Міжфракційного об’єднання у Верховній Раді “ЄвроОптимісти”, два роки живе в Києві

Не було перспектив професійного зростання. Зокрема, постійно стикалася із цькуванням, еджеізмом з боку керівництва органу, в якому мені довелося працювати.

Що має змінитися? В Бахмуті мають перестати сприймати корупцію, як щось звичне, має з’явитися вільне громадянське суспільство та нарешті змінитися керівництво міста та району.

Зміни в Бахмуті можливі. Пам’ятаєте, як 21-річна вимушено переміщена особа стала стимулом для змін в місті. Достатньо згадати, як люди почали змінюватися, коли в їхньому житті з’явилася Літературна Середа: вони отримали свободу і вона почала виражатися не тільки на сцені. 

Можливо, я колись вирішу повернутися та продовжити, те з чого почалася моя історія під назвою “Бахмут”. Можливо мені доведеться тягнути із собою величезну валізу із досвідом та новим бачення того, як має розвиватися громадський сектор. Все це можливо, за однією умовою, якщо я відчую, що в цьому місті я зможу відчути себе вільною.

 

10633189 343319929155287 8490345720714607438 o d8496Петро Зубар, три роки студент Київського вишу, вивчає «Видавничу справу, редагування і медіадизайн»

Поїхав навчатися, бо в місті немає вишів потрібного профілю. Більше того – немає можливості влаштуватися за цим профілем.

Що має змінитися: з’явитися місця для навчання, а головне – подальшої роботи. Ну або хоча б роботи. Бо вже ж ніби навчений.

 

 

 

12106752 704525796358685 477233104543745132 n 8fd1fОлександр Шестаков, студент першого курсу Польського вузу, вивчає іноземні мови

Почему я уехал из Бахмута? Коррупция, нет рабочих мест, нет перспективы, война, мало возможности на самореализацию, доллар по 27, низкий уровень образования, жизнь не соответствует заработку, транспортные развязки оставляют желать лучшего, численность нашего населения в регионе очень уменьшилась.

Что должно измениться, чтобы я вернулся? Изменение приоритетов нашей власти, когда будут делать для народа, а не “в карман”. Когда люди начнут думать не за себя, а пытаться помогать другим. Улучшение экономики. Уменьшение цен за квартплату. Улучшение экономического состояния в стране, что бы каждый за свой труд получал соответствующие деньги.

 

 

 

20597538 1900398353615198 3896149762653913187 n 58f35Дар’я Козлова, журналіст-копірайтер в компанії Smile-Expo, рік живе в Києві

В моём случае переезд из Бахмута можно описать, как расставание с бывшим: «Понимаешь, дело не в тебе – дело во мне». И всем известно, что на самом деле дело в обоих: просто это маленький город, а я со времён учёбы в универе полюбила большие города.

Я училась в Донецке, безумно его любила и планировала там остаться, но – увы. Мне и сейчас очень больно говорить на эту тему.

Ещё раз подчеркну – дело не в бывшем Артёмовске. Я уехала бы из любого подобного места – будь то, скажем, Дружковка, Рубежное или Изюм. Поэтому условия, которые меня не устроили, – это стандартные признаки небольших городов: толком некуда сходить, тяжело найти работу и все друг друга знают.

Монополия развлекательной сферы порождает отсутствие сервиса: тебе нахамят без страха потерять тебя как клиента – всё равно вернёшься, ведь выбора нет. Кстати, узнать КАК должно быть, тоже невозможно, потому что не с чем сравнить.

Здесь многое воспринимается как должное.

Если находишь работу не кассиром в супермаркете, то велика вероятность, что будешь вкалывать на ней до конца жизни с боязнью потерять: мол, мне ещё повезло, что взяли – на моё место пять человек претендовало! Да и всё равно лучше ничего не найду. И спасибо дяде Васе, кстати (да, трудоустройство в основном по связям).

Все друг друга знают – даже говорить нечего. До сих пор помню, как в детстве с родителями выходила на рынок, и на общение со случайно повстречавшимися знакомыми тратилось больше времени, чем на выбор новой сумки для мамы, рубашки для папы или босоножек для меня.

Я молчу о скандальчиках, интрижках, позорищах.

И время здесь течёт по-другому, что тоже не новость.

Говорите, машину времени не изобрели? Готова утверждать обратное: изобрели. И это поезд «Киев – Константиновка» (а потом автобусом или попутками до Бахмута). Серьёзно: сколько лет должно пройти, чтобы на рынок зашли Uber или Uklon? Да у нас покрытие 3G появилось всего полгода назад.

Разумеется, в маленьких городах есть своя прелесть, особенно в Бахмуте-Артёмовске. Это очень красивый и благоустроенный город по сравнению со многими. Центральный парк, Аллея роз, Набережная.

А ещё чистый и сладкий воздух. Да-да, именно сладкий. Поверьте: я знаю, о чём говорю.

А ещё – город тихий и спокойный. И при желании в любую точку можно дойти пешком.

Артёмовску  безусловно повезло, что в него вынужденно переехал Иняз: по жилам города потекла молодая студенческая кровь. Я даже не стану пояснять этот тезис.

Из плюсов также назову появление свободных образовательных платформ-пространств вроде Freedom HUB или «Майстерня». Эти проекты – просто находка для людей всех возрастов, которым интересен этот мир за пределами прямой «дом-работа».

Что должно измениться, чтобы я вернулась? Даже думать об этом не хочу, потому что вернусь только если случится что-то плохое со мной, а не что-то хорошее – с городом.

Думаю, всё равно заметно, что я люблю Бахмут и всегда буду его любить. Здесь прошло моё детство, здесь живут мои родные и близкие, здесь меня любят и ждут. Просто это та любовь, которая эффективна на расстоянии.

Но я всегда с трепетом в сердце покупаю билеты домой и считаю дни до момента, когда снова наполню лёгкие свежим воздухом. Какой же он здесь чистый и сладкий, если бы вы знали…

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Червня 2025
Книгарня “Еней” у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Стенд з різною україномовною літературою для дітей / фото Бахмут IN.UA

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Семаковська Тетяна 10:58, 26 Грудня 2022

Screenshot 248 2ce70Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

258850190 993441414568005 1502640504527379887 n 5c199

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги […]

Screenshot 248 2ce70

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

321985378 677659760569035 1904589059869008290 n 4c887

Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення […]

photo 2022 12 23 16 34 05 1047b

Поліцейські «Білі янголи» вивезли з Бахмута родину з дітьми

Сьогодні, 23 грудня, поліцейські врятували з-під обстрілів багатодітну родину з Бахмута. Троє дітей з батьками вивезли у безпечне місце. Про це повідомляє поліція Донеччини.

Screenshot 243 f5773

У Бахмут волонтери привезли цукерки та подарунки для дітей

Волонтери на чолі з Інною Гайдай вирішили зробити свято для бахмутян та дітлахів. До громади привезли шоколадні цукерки, закуплені на кошти небайдужих.