Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію

Марія Носуля Носуля Марина 17:40, 19 Березня 2024
Охорона міськради Бахмута
Фото для ілюстрації Бахмут IN.UA Alex Babenko для Reuters

У лютому 2023 року за Бахмут вже точилися активні бої. Тоді росіяни захопили околиці міста та просувалися до його центральної частини. Більшість будинків були пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів, містян активно закликали до евакуації через загострену ситуацію, а в’їхати до Бахмута можна було за спецперепустками. Саме тоді влада замовляє послуги з охорони будівлі адміністрації за адресою: вулиця Миру, 44 вартістю понад 78 тисяч гривень.

Що охороняли у вже пошкодженій від прильотів будівлі та навіщо витратили на це бюджетні кошти? Що на це говорять у міськраді та поліції, а також, як саме здійснювали фізичну охорону в умовах бойових дій? Детальніше про це розповідаємо в матеріалі Бахмут IN.UA. 

Договори та форс-мажори

Про охорону будівлі міської ради Бахмута йдеться  на порталі електронних закупівель Прозорро. В документації до тендера зазначається про укладення договору щодо фізичної охорони будівлі Бахмутської міськради на суму у 138 тисяч гривень з бюджету міста. Замовник — Бахмутська міська рада. Виконувати послуги охорони мало Маріупольське міжрайонне управління поліції охорони в Донецькій області. Договір про охорону сторони уклали 9 лютого 2023 року, а термін виконання послуг зазначався з 01 січня 2023 року по кінець грудня цього ж року.

Договір
Договір № 3575/Бм від 09 лютого 2023 про фізичну охорону будівлі / скриншот

Пізніше суму договору зменшили до 59 470 тисяч гривень згідно з додатковою угодою, що уклали  20 лютого 2023 року через припинення дії договору.

Договір
Додаткова угода від 20 лютого 2023 року / скриншот

Проте в основному договорі, ще від 9 лютого, у пункті про форс-мажорні обставини (такі, що унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору) йдеться, що сторони договору звільняються від відповідальності через обставини непереборної сили, наприклад, надзвичайні ситуації воєнного характеру, що виникли після укладання договору. 

Договір
Договір від 9 лютого 2023 року: форс-мажор / скриншот

Однак договір укладали вже в умовах ситуації воєнного характеру, та наступу росіян на місто, а через 11 днів після того припинили дію договору, через неможливість виконання послуг. 

У скільки обійшлася охорона адмінбудівлі в Бахмуті

Попри припинення дії договору, частину послуг з охорони оплатили. Згідно з платіжним дорученням, сума оплати становить 46 000 гривень за січень.

Договір
Платіжне доручення: оплата послуг охорони за січень 2023 / скриншот

Ще 32 529 тисяч гривень заплатили за лютий.

Договір
Платіжна інструкція: оплата послуг охорони за лютий 2023 / скриншот

У договорі від 9 лютого йшлося про загальну суму у 138 тисяч гривень на річний термін, як і дія договору. Проте, після припинення його дії, за 2 місяці договору: у січні-лютому 2023 року з бюджету міста керівництво виділило — 78 529, 42 тисячі гривень. 

Що передбачає фізична охорона будівлі

Фізична охорона будівель передбачає ряд заходів, наприклад:

  • охорона стаціонарних об’єктів; 
  • забезпечення дотримання громадського порядку; 
  • забезпечення контрольно-пропускного режиму на об’єктах; 
  • охорона разових заходів; 
  • охорона сільськогосподарських угідь; 
  • контроль за несенням служби відомчою охороною та інше. 

Поліція охорони також убезпечує об’єкти від розкрадання, запобігає вчиненню протиправних дій, забезпечує постійний контроль по всьому периметру охоронюваної території. Про це йдеться на офіційному сайті поліції охорони.

Що стосується адмінбудівлі у Бахмуті, тут представники охорони та міськради встигли обстежити об’єкт та встановити, що всі вікна і двері пошкоджені через обстріли, відсутнє: електропостачання, інтернет, а також мобільний та радіозв’язок, як у самій адміністрації, так і у будівлях поруч

Рекомендували представники поліції охорони закрити пошкоджені вікна та двері та за можливості забезпечити пост охорони електроживленням. Про це зазначено в додатку до основного договору від 9 лютого 2023 року.

Договір
Акт обстеження будівлі / скриншот

А безпосередньо послуги з охорони будівлі передбачали пост з 1 охоронником Бахмутського районного відділення Маріупольського міжрайонного управління поліції охорони.

Доцільність охорони: коментарі поліції та міськради

Що мав охороняти 1 поліціянт у напівзруйнованому Бахмуті та пошкодженій від обстрілів  будівлі без зв’язку та електропостачання? Як був забезпечений? Та у чому була доцільність замовлення охорони в небезпечних умовах бойових дій у Бахмуті. З цими питаннями ми звернулися і до Бахмутської міської ради, і до Маріупольського міжрайонного відділу поліції охорони. 

У відповідь на наш запит до Бахмутської міської ради щодо доцільності замовлення послуг охорони в тодішніх умовах нам відповіли, що у місті на той час перебувало керівництво Бахмутської військової адміністрації, а саме — 4 посадові особи, вони й використовували приміщення під час виконання посадових обов’язків. А послуги замовили для охорони будівлі та матеріальних цінностей, що в ній були.

Відповідь влади
Відповідь Бахмутської ВЦА на запит редакції Бахмут IN.UA / скриншот

Передумовою до укладання договору про охорону, яка обійшлася у 78 тисяч, за словами представників міськради, став лист начальника Бахмутського райвідділку Маріупольського міжрайонного управління. 

Цей лист, ми й попросили надати в обох структур: у Маріупольського міжрайонного управління та Бахмутської міської ради, аби краще зрозуміти необхідність надання та оплати послуг з фізичної охорони, враховуючи тодішню складну обстановку в місті.

У міськраді листа не надали, а запит натомість перенаправили до поліції охорони. Там нам повідомили, що листа не мають, адже архіви підрозділу були знищені під час бойових дій у Бахмуті. 

Проте припустили, що лист міг бути пропозицією Маріупольської поліції охорони укласти договір.

На наш запит поліціянти також надали інформацію щодо того, чи були їхні працівники забезпечені необхідними засобами захисту, враховуючи обстановку в місті: запевнили, що ті були “озброєні та забезпечені”. 

На запит до міської ради з проханням надати інформацію хто з посадових осіб, виконуючи свої посадові обов’язки перебували у період дії договору в приміщенні адміністративної будівлі. У Бахмутській ВЦА надали список посадовців, які перебували у місті Бахмут.

Відповідь влади і поліції
Листи-відповіді Бахмутської ВЦА та Маріупольської поліції охорони / скриншот

Надали й список матеріальних цінностей, які досі перебували у будівлі, що потребувала охорони: це понад 2,5 тисячі одиниць побутової та офісної техніки,  комп’ютерів, моніторів, принтерів, камер, а також канцелярського приладдя, меблів тощо. 

Нагадаємо, в додатку до договору йдеться про те, що в адміністрації будівлі, де знаходилися ці матеріальні цінності на той час вже не було електроживлення, світла, телефонного та радіо зв’язку, а також були пошкоджені вікна та двері внаслідок обстрілів. 

У період, коли керівництво області не виключало сценарій захоплення міста росіянами, а містян закликали до евакуації через небезпеку знаходитися у Бахмуті, міська рада вирішує замовити послуги фізичної охорони будівлі, а виконувати послуги, згідно з договором,  мав один охоронець Маріупольського міжрайонного відділу поліції охорони. 

Доцільність укладання договору охорони, що обійшлася міському бюджету у понад 78 тисяч гривень керівництво Бахмута пояснює тим, що охороняли в адміністрації велику кількість матеріальних цінностей, які попри пошкодження та обстріли центральної частини міста, як стверджують, на той момент досі не вивезли з будівлі. 

Та й посадові особи, за словами міськради, знаходилися у місті. Чи використовували вони під час роботи пошкоджену будівлю, так і не вказали.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія захопила міста на Донеччині, але не зробила їх своїми: що сталося з Бахмутом та Соледаром

Семаковська Тетяна 15:35, 24 Червня 2026

Більше ніж, три роки тому росіяни окупували Бахмут, назвавши це “звільненням”. Однак, ватажок “днр” денис пушилін ще в 2023 році вказав, що місто відновлять. Але минули роки, і ці обіцянки так і залишилися телевізійною картинкою. Бахмут досі лежить у руїнах. За супутниковими оцінками, у Бахмуті зруйновано 97% багатоповерхових будинків. До повномасштабного вторгнення тут проживало близько 70 тисяч людей. Станом на 2026 рік постійного цивільного населення в місті фактично немає. Бахмут перетворився з одного з найбільших міст на зону військової присутності росіян, їх базу.  Та, історія Бахмута насправді не є винятком. Подібна ситуація склалася і в Соледарі, який росія називала стратегічним через соляні шахти та промисловість. Однак замість масштабної відбудови міста отримали невизначене майбутнє. Це показує важливу річ: росія може окупувати територію, але це не означає, що вона готова зробити її “своєю”. А на додаток про брак довіри до людей на ТОТ були, ключові рішення на тій же окупованій Донеччині ухвалюють люди, які приїхали сюди з росії.

Більше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Окупованою Донеччиною керують росіяни

Однією з ознак того, що Росія не сприймає новоокуповані території як повноцінну частину власної держави, є кадрова політика. Попри риторику про “повернення додому”, ключові посади, як от посади мерів або міністрів, в окупаційних адміністраціях часто отримують не місцеві жителі, а люди, яких направляють з росії або з окупованих з 2014 року територій. Місцевим колаборантам відводять другорядні ролі, а стратегічні рішення контролюються Кремлем. Це характерна модель колоніального управління, де центр не довіряє населенню захопленої території.

Таблиця. Хто керує окупованими містами Донеччини / або дотичний до головних управлінь/міністерств

ПІБПосадаПоходження 
Антон КольцовВ.о мера МаріуполяЧереповець, Вологодська область
Зінченко Костянтинголова окупаційної адміністрації Волноваського району; (зокрема, Волноваха та Вугледар)Зугрес, Донецької області
Олексій Муратовлобією питання компенсації за житло бахмутянам, де факто росія взагалі не призначила окупаційну адміністрацію в БахмутіКурськ, Курська область
Дмитро Шевченкозаймається питанням окупованої Авдіївки, так само як в Бахмуті, тут не створили окупаційну адміністраціюОлександро-Калинове, Донецька область
Наталя Климовичочолює окупаційну адміністрацію СвітлодарськаСвітлодарськ, Донецька область
Євгеній Солнцевголова правління “днр” з 2023 до 2025 рокуВоронеж, російська федерація
Олександр КостомаровПерший заступник керівника адміністрації “днр”, контролює внутрішню політику на окупованих територіяхЧелябінськ, російська федерація
Андрій ЧортковГолова Уряду “днр” з 2025 рокуШатки, російська федерація
Дмитро ШмелевМіністр доходів і зборів “днр”Геленджик, російська федерація

Тобто, росія декларує інтеграцію “нових регіонів”, але фактично створює вертикаль влади, де мешканці окупованих територій не є повноправними учасниками процесу ухвалення рішень. 

Навіть лояльність не гарантує ставлення як до “своїх” 

Ще одним доказом того, що мешканці окупованих територій так і не стали для росії “своїми”, є історія з компенсаціями за зруйноване житло. Протягом кількох років окупаційна влада заявляє про виплати бахмутянам та жителям інших окупованих сіл Бахмутського району. Однак на практиці люди стикаються з бюрократією, відсутністю чітких правил і взаємозаперечними рішеннями різних відомств. Бахмутяни, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, неодноразово скаржилися, що не можуть навіть подати документи на компенсацію, а про самі виплати дізнаються лише з повідомлень російських пропагандистських каналів.

Показово, що у 2025 році мешканці Бахмута та Авдіївки були змушені записати колективне звернення до ватажка так званої “днр” Дениса Пушиліна. Люди вимагали пояснити, як отримати компенсацію за зруйноване житло. У відповідь окупаційна адміністрація пропонувала громадянам їхати до самого Бахмута, щоб підтвердити факт руйнування будинку, хоча місто залишається небезпечним для перебування цивільних.

Ще більш показовою стала історія мешканців Бахмута, які поїхали днями до Москви з вимогою надати компенсації. Біля адміністрації президента РФ їх затримали російські силовики. За словами самих бахмутян, до них ставилися принизливо, а один із силовиків порівняв людей із собаками. Цей випадок став символічним: навіть ті люди, які залишилися в окупації, або прийняли її правила, не отримали ані обіцяної підтримки, ані поваги. Для російської системи вони залишаються “мешканцями території”, а не повноцінними громадянами. При цьому сама окупаційна адміністрація вже фактично визнавала, що реальних виплат за зруйноване житло у Бахмуті немає. Під час публічних зустрічей чиновники заявляли, що місто належить до територій без сформованої адміністрації, а тому рішення щодо компенсацій ухвалюються не на місці, а через міжвідомчі структури. Це означає, що навіть через три роки після захоплення міста Росія так і не створила механізму підтримки людей, чиї домівки були знищені війною.

Показово й те, що у червні 2026 року окупанти відзвітували про розгляд лише 156 заяв на компенсації від мешканців усього так званого Артемівського муніципального округу, до якого входять понад 70 населених пунктів.

Відбудова, яка постійно відкладається

За три роки окупації Бахмута російські чиновники та пропагандисти неодноразово оголошували про плани відновлення міста. У різні роки вони заявляли про створення нових робочих місць, відродження промисловості, розробку генерального плану та навіть залучення нових мешканців.

Втім, кожна нова заява лише відкладала реальну відбудову на майбутнє. Показово, що навіть у 2026 році окупаційна влада не має затвердженого генерального плану відбудови Бахмута. Спочатку окупанти заявляли, що місто відновлюватимуть після завершення бойових дій, потім перенесли ці плани на 2025 рік, а згодом — на 2026-й. За три роки після захоплення місто так і не отримало ані програми відновлення, ані реального фінансування. Більше того, окупанти навіть не створили в Бахмуті окремої повноцінної адміністрації. Питання міста розподілені між різними структурами “днр”, що ще раз показує: Кремль не має чіткого бачення його майбутнього.

Бахмут IN.UA неодноразово фіксував ці заяви окупантів. Так, Денис Пушилін заявляв, що нібито саме українські військові заважають відновленню Бахмута та Соледара. Водночас окупаційна влада повідомляла про підготовку генерального плану міста, хоча конкретні терміни реальної відбудови так і не були названі.

Ще однією обіцянкою стало створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті. Окупанти також заявляли про розвиток промисловості, який мав би привабити до міста нових мешканців. Однак жодних підтверджень реалізації цих планів немає. Натомість фото та відео з міста демонструють іншу картину: зруйновані квартали, відсутність цивільної інфраструктури та поодиноку присутність людей.

Руїни Бахмута / фото росзмі
Руїни Соледара / фото росзмі

Соледар, який перестав бути пріоритетом

Схожа доля спіткала й Соледар. Після його захоплення російські медіа наголошували на стратегічному значенні міста. Насамперед через соляні шахти, які до повномасштабного вторгнення були одним із символів міста та важливим підприємством регіону. Проте через три роки окупації Соледар залишається практично зруйнованим. Його майбутнє залишається невизначеним навіть у заявах самих окупантів. Фактично Росія не запропонувала для міста жодної зрозумілої моделі розвитку. Масштабної відбудови немає, а значна частина інфраструктури досі не відновлена.

Приклад Бахмута і Соледара насправді показує ще одну важливу закономірність. Росія не відбудовує всі окуповані території однаково. Найбільші ресурси спрямовуються туди, де Кремль бачить стратегічний або пропагандистський інтерес. Саме тому значні кошти вкладаються у Маріуполь, який має вихід до Азовського моря та є важливим логістичним центром. Натомість міста, повністю зруйновані війною і менш важливі з точки зору економіки чи пропаганди, опиняються на другому плані.

Бахмут є яскравим прикладом такого підходу. Росія витратила величезні ресурси на його захоплення, але після цього фактично залишила місто у стані руїн.

Водночас окупаційна влада продовжує створювати образ майбутнього процвітання, зокрема тими ж заявами про створення робочих місць в Бахмуті. Йшлося нібито про 15 тисяч вакансій на підприємствах. Проте кожна нова обіцянка дедалі більше контрастує з реальністю. Місцеві мешканці, які намагаються повернутися до Бахмута чи Соледара, стикаються з обмеженнями, відсутністю житла та базових умов для життя. Самі окупанти визнають, що повернення населення залишається проблемою.

Через три роки після захоплення Бахмут так і не став “новим російським містом”. Соледар також не перетворився на історію успіху. І саме в цьому полягає головний парадокс російської окупації. Росія може змінити прапори, перейменувати вулиці та створити нові адміністрації. Але вона не може змусити місто жити, бо це не просто територія на карті.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

Семаковська Тетяна 17:25, 18 Червня 2026

У 2015 році, коли Донецьк уже рік як був під окупацією, місцевий мешканець Віктор Пудак вирішує піти на службу до окупантів. Спочатку, скромним заступником начальника відділу у псевдоміністерстві “днр”. Потім — очільником “Юнармії”, яка на окупованих територіях навчає дітей від 8 років складати присягу “Батьківщині днр” і керувати бойовими дронами. Сьогодні під його керівництвом — понад 7 тисяч підлітків.

Редакція зібрала детальне досьє на Віктора Пудака.

Хто такий Віктор Пудак: від університету до окупаційної служби

ДаніЗа даними центру “Миротворець”
Повне ім’яПудак Віктор Вікторович
Дата народження20.10.1978
Місце народженняДонецька область, місто Красноармійськ (Покровськ)
ВКонтактеvk.com/id65722680
Однокласникиok.ru/profile/562430790640
Telegram-каналt.me/VictorPudak

Пудак Віктор Вікторович народився 20 жовтня 1978 року в Донецькій області. Навчався у середній школі №3, потім вступив до Донецького національного університету, який закінчив у 2001 році. До 2014 року він був пересічним мешканецем міста без помітної публічної біографії. Після того як Донецьк перейшов під контроль проросійських угруповань, Пудак почав активно будувати кар’єру в окупаційних структурах, займаючись вихованням молоді.

З 2015 року Пудак обіймав посаду заступника начальника відділу військово-патріотичного виховання та оздоровлення молоді в т.зв. “Міністерстві молоді, спорту і туризму днр”. Звідси починається його системна робота з ідеологічної обробки молоді, яка зростала на тимчасово окупованих територіях. У 2019 році, коли угруповання “днр” вирішило створити власну “юнармію” за прямою аналогією з російською організацією, її очолив саме Пудак. У 2021 році він став начальником Центрального штабу ОО ВПД “Молода Гвардія – Юнармія” днр і отримав медаль організації “За активну військово-патріотичну роботу”. З липня 2023 року він офіційно начальник штабу регіонального відділення “Юнармія” на окупованій частині Донецької області.

Пудак з нагородою / фото з росджерел

Але кар’єра Пудака не обмежується “юнармією”. У лютому 2026 року у своєму Telegram-каналі він повідомив, що отримав медаль “Ветеран бойових дій” від організації “Бойове братство”, нагороду, яка офіційно видається учасникам бойових дій на окупованій території. Тожі ж Пудак відкрив власний Telegram-канал, у першому повідомленні якого відразу позначив його призначення: “Цей канал оголошується єдиним пунктом управління для отримання наказів, бойових розписань і важливих зведень. Тут буде лише перевірена інформація про побудови, навчальні виходи, стрільби та всі значущі операції”. Мова — характерна, Пудак послідовно використовує військову термінологію навіть у побутових повідомленнях: батьки дітей у нього “вірні союзники”, підсумки — “бойові зведення”.

Що відбувається на “навчальних виходах”: стрільба, дрони, присяга

Пудак в школі Маріуполя / фото з росджерел

Сам Пудак детально звітує про те, чим займаються “юнармійці”. Так, у лютому 2026 року у Маріуполі на базі школи №41 відбувся “зліт місцевого відділення”, у цій школі створили перший юнармійський клас. Того ж місяця у донецькій школі №119 відкрили “парти героя” — це меморіальні парти з іменами випускників, що загинули у складі російських збройних формувань у війні проти України. Юнармійці були там у ролі почесної варти.

Пудак у 119 школі / фото з росджерел

Окупаційні медіа подають такі заходи як “історичну пам’ять”, фактично ж ідеться про вбудовування війни у повсякденне життя дітей як норму і зразок для наслідування.

Також у лютому Пудак відкрито похвалився, що “юнармійці в днр” почали проходити курси з управління дронами в умовах бойових дій. Було підписано угоду з т.зв. “республіканським центром безпілотних систем”, де підлітки навчаються воювати за допомогою БПЛА. У квітні 2026 року Пудак оголосив набір на “сборы в Авангард”, це табори тактичної і спортивної підготовки для юнаків і дівчат 14–17 років на чотири зміни протягом літа, так дітей готують до військових дій. А у травні в Шахтарську і Маріуполі провели зональні етапи “Зарниці 2.0”, всеросійської військово-патріотичної гри, де дії — це “бойові завдання”, а не дитячі ігри. Пудак тут виступав суддею.

Пудак під час “Зарніци” на ТОТ / фото з росджерел

Пудак будує не лише військову, а й медійну складову “юнармії”. Так, він звітував, що виграв президентський грант на розвиток напрямку “Юнкор”, нібито дитячої журналістики. Наставниками юних “журналістів” стали пропагандистський телеканали “Россия 1” та “Республіканський медіахолдинг”, які поширюють дезінформацію про війну в Україні. Вже у березні Пудак також підписав угоди про співпрацю з Асоціацією ветеранів сво в днр з штабом “юнармії” Красноярського краю, тож мережа ширшає горизонтально і вертикально одночасно.

У червні Пудак оголосив про участь у VI Конференції Донецького регіонального відділення “єдиної росії” — вже як член регіональної політради партії путіна.

Віктор Пудак став одним із ключових функціонерів російської системи мілітаризації дітей та молоді на тимчасово окупованій частині Донецької області. Після роботи в окупаційному “міністерстві молоді, спорту і туризму днр” він очолив регіональний штаб “юнармії”. Під керівництвом Пудака “юнармія” в окупованій Донеччині перетворилася на розгалужену структуру, яка охоплює тисячі дітей та підлітків. Організація не лише проводить нібито “військово-патріотичні заходи”, а й залучає молодь до навчання з керування безпілотниками, участі у військово-пошукових експедиціях та інших активностях, пов’язаних із підготовкою до служби в російських силових структурах.

Активна публічна діяльність Пудака свідчить про його участь в інтеграції окупованої частини Донеччини в російський політичний та ідеологічний простір через систему виховання молоді. Саме через такі структури росія формує лояльність до своїх інституцій серед дітей та підлітків на окупованих територіях.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Росія захопила міста на Донеччині, але не зробила їх своїми: що сталося з Бахмутом та Соледаром

Більше ніж, три роки тому росіяни окупували Бахмут, назвавши це “звільненням”. Однак, ватажок “днр” денис пушилін ще в 2023 році вказав, що місто відновлять. Але […]

Досьє

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

У 2015 році, коли Донецьк уже рік як був під окупацією, місцевий мешканець Віктор Пудак вирішує піти на службу до окупантів. Спочатку, скромним заступником начальника […]

Важливо

Вибори після воєнного стану: як мільйони ВПО зможуть проголосувати і чи готова до цього держава?

Понад 4 мільйони. Саме стільки переселеців налічував в Україні Мінсоц станом на 2 лютого 2026 року. Ці мільйони українців, переміщені, але не позбавлені виборчих прав. […]

амедео авондет
Важливо

Італієць, який підтримує путіна: хто такий Амедео Авондет і навіщо він відвідує Донецьк

До так званої “днр” завітав з черговим візитом італієць Амедео Авондет. Він жив та працював журналістом в Італії і був частим гостем в рф та […]

Важливо

Скільки отримували очільники КП Бахмута у 2025 році

Керівники бахмутських комунальних підприємств подали декларації про майновий стан та доходи за звітний період 2025 року. Кампанія декларування, яка традиційно триває у 2026 році, відкрила […]