У лютому 2023 року за Бахмут вже точилися активні бої. Тоді росіяни захопили околиці міста та просувалися до його центральної частини. Більшість будинків були пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів, містян активно закликали до евакуації через загострену ситуацію, а в’їхати до Бахмута можна було за спецперепустками. Саме тоді влада замовляє послуги з охорони будівлі адміністрації за адресою: вулиця Миру, 44 вартістю понад 78 тисяч гривень.

Що охороняли у вже пошкодженій від прильотів будівлі та навіщо витратили на це бюджетні кошти? Що на це говорять у міськраді та поліції, а також, як саме здійснювали фізичну охорону в умовах бойових дій? Детальніше про це розповідаємо в матеріалі Бахмут IN.UA. 

Договори та форс-мажори

Про охорону будівлі міської ради Бахмута йдеться  на порталі електронних закупівель Прозорро. В документації до тендера зазначається про укладення договору щодо фізичної охорони будівлі Бахмутської міськради на суму у 138 тисяч гривень з бюджету міста. Замовник — Бахмутська міська рада. Виконувати послуги охорони мало Маріупольське міжрайонне управління поліції охорони в Донецькій області. Договір про охорону сторони уклали 9 лютого 2023 року, а термін виконання послуг зазначався з 01 січня 2023 року по кінець грудня цього ж року.

Пізніше суму договору зменшили до 59 470 тисяч гривень згідно з додатковою угодою, що уклали  20 лютого 2023 року через припинення дії договору.

Проте в основному договорі, ще від 9 лютого, у пункті про форс-мажорні обставини (такі, що унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору) йдеться, що сторони договору звільняються від відповідальності через обставини непереборної сили, наприклад, надзвичайні ситуації воєнного характеру, що виникли після укладання договору. 

Однак договір укладали вже в умовах ситуації воєнного характеру, та наступу росіян на місто, а через 11 днів після того припинили дію договору, через неможливість виконання послуг. 

У скільки обійшлася охорона адмінбудівлі в Бахмуті

Попри припинення дії договору, частину послуг з охорони оплатили. Згідно з платіжним дорученням, сума оплати становить 46 000 гривень за січень.

Ще 32 529 тисяч гривень заплатили за лютий.

У договорі від 9 лютого йшлося про загальну суму у 138 тисяч гривень на річний термін, як і дія договору. Проте, після припинення його дії, за 2 місяці договору: у січні-лютому 2023 року з бюджету міста керівництво виділило — 78 529, 42 тисячі гривень. 

Що передбачає фізична охорона будівлі

Фізична охорона будівель передбачає ряд заходів, наприклад:

• охорона стаціонарних об’єктів; 
• забезпечення дотримання громадського порядку; 
• забезпечення контрольно-пропускного режиму на об’єктах; 
• охорона разових заходів; 
• охорона сільськогосподарських угідь; 
• контроль за несенням служби відомчою охороною та інше. 

Поліція охорони також убезпечує об’єкти від розкрадання, запобігає вчиненню протиправних дій, забезпечує постійний контроль по всьому периметру охоронюваної території. Про це йдеться на офіційному сайті поліції охорони.

Що стосується адмінбудівлі у Бахмуті, тут представники охорони та міськради встигли обстежити об’єкт та встановити, що всі вікна і двері пошкоджені через обстріли, відсутнє: електропостачання, інтернет, а також мобільний та радіозв’язок, як у самій адміністрації, так і у будівлях поруч. 

Рекомендували представники поліції охорони закрити пошкоджені вікна та двері та за можливості забезпечити пост охорони електроживленням. Про це зазначено в додатку до основного договору від 9 лютого 2023 року.

А безпосередньо послуги з охорони будівлі передбачали пост з 1 охоронником Бахмутського районного відділення Маріупольського міжрайонного управління поліції охорони.

Доцільність охорони: коментарі поліції та міськради

Що мав охороняти 1 поліціянт у напівзруйнованому Бахмуті та пошкодженій від обстрілів  будівлі без зв’язку та електропостачання? Як був забезпечений? Та у чому була доцільність замовлення охорони в небезпечних умовах бойових дій у Бахмуті. З цими питаннями ми звернулися і до Бахмутської міської ради, і до Маріупольського міжрайонного відділу поліції охорони. 

У відповідь на наш запит до Бахмутської міської ради щодо доцільності замовлення послуг охорони в тодішніх умовах нам відповіли, що у місті на той час перебувало керівництво Бахмутської військової адміністрації, а саме — 4 посадові особи, вони й використовували приміщення під час виконання посадових обов’язків. А послуги замовили для охорони будівлі та матеріальних цінностей, що в ній були.

Передумовою до укладання договору про охорону, яка обійшлася у 78 тисяч, за словами представників міськради, став лист начальника Бахмутського райвідділку Маріупольського міжрайонного управління. 

Цей лист, ми й попросили надати в обох структур: у Маріупольського міжрайонного управління та Бахмутської міської ради, аби краще зрозуміти необхідність надання та оплати послуг з фізичної охорони, враховуючи тодішню складну обстановку в місті.

У міськраді листа не надали, а запит натомість перенаправили до поліції охорони. Там нам повідомили, що листа не мають, адже архіви підрозділу були знищені під час бойових дій у Бахмуті. 

Проте припустили, що лист міг бути пропозицією Маріупольської поліції охорони укласти договір.

На наш запит поліціянти також надали інформацію щодо того, чи були їхні працівники забезпечені необхідними засобами захисту, враховуючи обстановку в місті: запевнили, що ті були “озброєні та забезпечені”. 

На запит до міської ради з проханням надати інформацію хто з посадових осіб, виконуючи свої посадові обов’язки перебували у період дії договору в приміщенні адміністративної будівлі. У Бахмутській ВЦА надали список посадовців, які перебували у місті Бахмут.

Надали й список матеріальних цінностей, які досі перебували у будівлі, що потребувала охорони: це понад 2,5 тисячі одиниць побутової та офісної техніки,  комп’ютерів, моніторів, принтерів, камер, а також канцелярського приладдя, меблів тощо. 

Нагадаємо, в додатку до договору йдеться про те, що в адміністрації будівлі, де знаходилися ці матеріальні цінності на той час вже не було електроживлення, світла, телефонного та радіо зв’язку, а також були пошкоджені вікна та двері внаслідок обстрілів. 

У період, коли керівництво області не виключало сценарій захоплення міста росіянами, а містян закликали до евакуації через небезпеку знаходитися у Бахмуті, міська рада вирішує замовити послуги фізичної охорони будівлі, а виконувати послуги, згідно з договором,  мав один охоронець Маріупольського міжрайонного відділу поліції охорони. 

Доцільність укладання договору охорони, що обійшлася міському бюджету у понад 78 тисяч гривень керівництво Бахмута пояснює тим, що охороняли в адміністрації велику кількість матеріальних цінностей, які попри пошкодження та обстріли центральної частини міста, як стверджують, на той момент досі не вивезли з будівлі. 

Та й посадові особи, за словами міськради, знаходилися у місті. Чи використовували вони під час роботи пошкоджену будівлю, так і не вказали.

Читайте також:

• Закупівлі Бахмута: що придбало місто за січень 2024 року
• Освіта, спорт та фінанси: скільки отримують бахмутські керівники управлінь
• Що купив Соледар у лютому 2024 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупація сходу та півдня України радикально змінила торговельну географію та бізнес-структуру цих регіонів. Доступ до продовольства в окупації став не лише питанням виживання, а й джерелом збагачення для низки місцевих та російських груп. Проте для місцевого бізнесу окупація стала викликом, бо вони стали втрачати можливості для роботи під тиском крупного російського бізнесу, який захоплював не тільки український простір, а і українські виробничі та продовольчі потужності.

Видання Бахмут IN.UA, 0629.com.ua  та РІА Південь дослідили, що саме відбувається на продовольчому ринку в окупації, хто контролює продовольчі поставки, і що взагалі про якість продуктів кажуть місцеві мешканці.

СХІД

Донецьк, Макіївка та Єнакієво

Після початку повномасштабного вторгнення торговельні мережі невизнаної “республіки”, наприклад “Перший республіканський”, розпочали свою експансію на новоокуповані території. А от самі мешканці Донецька, Макіївки та Єнакієво, які “наїлися” неякісних донецьких товарів після 2014 року, очікували на прихід в регіон великих російських торговельних мереж. Люди сподівалися, що зможуть купувати більш дешеву та якісну продукцію.

Мережа супермаркетів “Трамвай”з’явилися тут якраз після 2022 року. У Донецьку з’явились  близько 7 точок цієї мережі, а у Макіївці та Єнакієво — по одному магазину, але планують відкривати ще, пише видання Бахмут.in.ua. Тут продають товари відомих світових брендів,  як, наприклад, товарів групи компанії Mondelez International: шоколад Milka, Tobleron чи печиво Oreo. Нагадаємо, що з російського ринку Mondelez International не вийшли, хоча раніше зобов’язалися скоротити свою присутність у Росії. Водночас зобов’язання усе ще не виконали, і попри високі податки Mondelez все ще продається на полицях супермаркетів РФ, пише Bloomberg. Але є у Донецьку й локальні продукти місцевих виробників.

Джерело видання повідомило, що деякі товари місцевого виробництва маркуються наліпками “Зроблено під обстрілами”, якщо завод цієї продукції, наприклад, знаходиться в Донецьку. Неважливо, чи це їжа або ж одяг. У “Трамваї” можна знайти й завезені з інших окупованих регіонів товари, наприклад вина з Криму.

Людина, що розповіла про роботу торговельної мережі, певний час працювала на одному із заводів, який виготовляє локальну продукцію, каже, умови там антисанітарні. За якістю продукції в магазині також слідкують вибірково — наприклад, в супермаркеті “Первый Республиканский супермаркет” люди скаржилися на те, що на полицях лежить хліб з пліснявою.

За інформацією джерел видання, самі товари не відзначаються поганою якістю, особливо ті, що роблять на місці: і хліб, і м’ясо їсти можна, але з термінами придатності часто є проблеми. Їх треба перевіряти уважно, бо прострочку викладають часто. У багатьох супермаркетах не вистачає працівників, зіпсовані продукти нема кому прибирати. Багато скарг є на той же супермаркет “Первый Республиканский”, де люди скаржаться на антисанітарію.

Окремо звертають нашу увагу на те, що до Донецька, наприклад, намагаються зайти саме російські мережі магазинів, тим самим витіснивши місцевий бізнес. Навіть ті люди, які раніше погодилися працювати під російським керівництвом міста, тепер не у найкращому стані, бо їхні магазини ставлять в такі умови, що триматися на плаву й конкурувати з великими супермаркетами важко — попри те, що ціни у місцевих ларьках можуть бути нижчі. 

Останній рік окупаційна влада змушує власників локальних магазинів тримати фіксовані ціни, таким чином бізнес часто працює у збиток. Тих, хто правил не дотримується, штрафують. Наприклад, у днр федеральна антимонопольна служба рф відкрила справу проти кількох місцевих підприємств, що виробляють курячі яйця, через різке зростання цін.

Але способів боротися з локальним бізнесом багато: тут йдеться й про штучне підвищення податків, навмисні скарги тощо, каже співрозмовник. Приклад — це мережа супермаркетів “Обжора”, яка працювала в Донецьку ще до окупації міста, і після 2014 року проте з початку повномасштабної війни більша частина магазинів зачинилася.

Російські мережі поступово витісняють місцевий бізнес, використовуючи адміністративний тиск, податкові важелі та конкуренцію ресурсів. 

Основне, що відзначили нам кілька співрозмовників — це ріст цін. Неважливо, чи це малий магазин, чи мережа — ріст цін на продукти змушує людей скорочувати продуктові корзини.

Маріуполь

Після захоплення міста постачання продуктів і товарів гігієни до Маріуполя повністю перейшло під контроль російських компаній. Місцеві ринки та супермаркети заповнилися товарами російського й білоруського походження, які завозять через логістичні ланцюги з Ростовської області та Краснодарського краю.

Мережа “Марка Вкуса“, що працює у кількох районах Маріуполя, стала однією з найпомітніших у “новому” продуктовому секторі міста. Юридично зареєстрована на окупаційній території — ІП Соколенко І.В., Маріуполь, — ця мережа вже у 2024 році була відзначена Міністерством промисловості та торгівлі РФ серед “найкращих торгових об’єктів нових регіонів”.

Асортимент типово російський: базові продукти, побутова хімія, товари гігієни, що надходять через оптові склади Ростовської області.

Захоплені українські мережі

Частина довоєнних супермаркетів “Грація” після окупації відновила роботу під новими назвами — наприклад, “Щирий кум” або просто “магазин без вивіски”. За даними 0629, власники “Грації” не мають до них стосунку: будівлі фактично рейдерськи перереєстровані на нових російських операторів.  Дизайн, асортимент і розкладка майже повністю копіюють оригінальну мережу, але товари тепер походять із рф і Білорусі. 

Торгівля як інструмент інтеграції

За даними аналітичного звіту SOC ACE / RUSI “Looting Mariupol“, понад 1200 приватних російських компаній уже інтегровані в економіку окупованого Маріуполя, включно з торговими та логістичними структурами. Понад 180 російських компаній фігурують у базі SOC ACE як потенційно причетні до захоплення українських активів у Маріуполі.

Паралельно місто поступово обростає новими розвагами для “нових мешканців” — шашличними, кальянними, кав’ярнями з “патриот-лате” і навіть нічними клубами, розташованими буквально поруч із руїнами. У місті також відкриваються перукарні, салони, СТО, що орієнтовані на військових, чиновників і будівельників та членів їхніх родин.

На місці зруйнованих українських супермаркетів з’явилися аналоги відомих російських мереж — “Пятёрочка”, “Магнит”, “Мега”. Водночас найбільші компанії публічно уникають відкривати магазини в окупованих містах. Так, у 2024 році X5 Group, власник “Пятёрочки”, офіційно заявила, що не планує відкривати франшизи у “днр”.

Натомість у регіоні вже діють франшизи та пов’язані інвестори, які просувають ті ж формати під іншими назвами. За даними російських медіа, один із партнерів — мережа OnePrice — готує запуск нової торгової марки, яка копіює стиль і стандарти “Пятёрочки”, але формально має “місцеву” реєстрацію.

Міжнародний слід

Розслідування Business & Human Rights Resource Centre на основі даних Monitor/ARD, яке було оприлюднено у 2024 році, показало, що, зокрема, німецькі компанії Knauf та WKB Systems постачали матеріали для проєктів у російсько-окупованому Маріуполі, фактично стаючи елементом економіки окупації.

Зокрема, Knauf і WKB Systems GmbH постачали матеріали, які потрапляли на будівництво у Маріуполі через посередників. Після оприлюднення фактів Knauf оголосив про вихід із російського ринку, але питання контролю за постачанням матеріалів залишається відкритим.

ПІВДЕНЬ

Окупація Мелітополя та Мелітопольського району почалася 25 лютого 2022 року, коли російські війська захопили місто без серйозного спротиву. Уже до березня логістичні ланцюги з підконтрольною Україні територією були розірвані: блокпости, мінні поля та активні бойові дії на лінії фронту зробили імпорт із Запоріжжя чи Херсона неможливим.

У результаті місцевий ринок продуктів переорієнтувався на “сірі” схеми: 60–70% постачання йде через Крим (анексований у 2014 році), Ростовську область РФ або навіть Туреччину — для фруктів і овочів.

 “Гуманітарні конвої” з москви виявилися не порятунком, а інструментом: за даними джерел, до 40% “допомоги” (борошно, тушонка) розкрадалося чиновниками окупаційної адміністрації для перепродажу на чорному ринку.

Торговельна мережа “Мєра”: монополія під виглядом “доступності“

Поява в Мелітополі торговельної мережі “Мєра” стала одним із найпомітніших економічних кроків російської окупаційної влади. Під вивіскою “нового дискаунтера” фактично створили систему централізованого контролю за роздрібною торгівлею, покликану не стільки задовольняти потреби населення, скільки забезпечувати фінансові потоки та керованість регіону.

Мережа “Мєра” почала роботу на окупованих територіях Запорізької області у 2022 році, позиціонуючи себе як соціальний магазин із доступними цінами. Насправді, як повідомляли журналісти РИА “Південь”, магазини відкривалися у приміщеннях українських супермаркетів – АТБ, Економ Плюс, Сільпо. Обладнання, залишки товарів і навіть торгове програмне забезпечення були конфісковані, а частину персоналу замінили людьми, привезеними з Криму та Ростовської області.

Керування “Мєрою” здійснюється через зареєстровану в рф структуру, пов’язану з бізнесменами з Бєлгорода та Сімферополя. Власники й джерела фінансування офіційно не розкриваються. Розслідування вказують на зв’язок компанії з окупаційною адміністрацією та силовими структурами, що дає їй пільги при ввезенні й реалізації російських товарів.

Асортимент магазинів “Мєра” — це суміш дешевого російського імпорту й продукції із захоплених підприємств Мелітополя. За словами місцевих мешканців і працівників торгівлі, значна частина товарів — низької якості, часто із простроченим терміном придатності. 

Логістика централізована: постачання здійснюється автоколонами з Криму та Ростовської області. Це дозволяє “Мєрі” не лише контролювати роздрібний обіг, але й виштовхувати конкурентів — дрібних фермерів і приватні крамниці, що не мають доступу до таких каналів постачання.

Попри заявлену місію “доступності”, ціни в “Мєрі” перевищують довоєнний рівень українських мереж на 40–80%. Особливо це помітно на товарах першої необхідності — крупах, олії, борошні, цукрі, милі, пральних порошках.

Мережа активно використовує пропагандистську риторику — акції та рекламу оформлюють як “турботу про людей нових регіонів”. Та на практиці покупці стикаються з дефіцитом, безладом у ціноутворенні та слабким асортиментом. Жителі Мелітополя кажуть: “дешевих” товарів мало, більшість акцій — фіктивні, а єдина перевага “Мєри” — те, що вона взагалі працює в умовах ізоляції.

Конкуренція та контроль

Окупаційна влада розглядає “Мєру” як інструмент економічного управління. Магазини відкривають у кожному великому населеному пункті, замінюючи українські бренди та створюючи ілюзію “нової нормальності”.

За публікаціями РІА “Південь”, “Мєра” отримує пріоритет у постачанні пального та продовольства, а також адміністративний захист від перевірок. Приватні торговці, які намагаються працювати самостійно, стикаються з обмеженнями, тиском і навіть погрозами чи закриттям точок продажу.
Таким чином, мережа виконує функцію економічного фільтра, концентруючи у руках окупаційної адміністрації не лише торгівлю, а й доступ до базових товарів.

Реакція населення та символізм бренду

Серед мешканців Мелітополя “Мєра” швидко отримала іронічні прізвиська — “мерзость” або “мертва їжа“. Причина — часті випадки отруєнь, прострочки та агресивна поведінка персоналу.
У відгуках зазначають: “чисто, але порожньо“, “той самий товар — за різними цінами“, “все дорожче, ніж у москві”.

Нові російські бренди в Мелітополі: між інтеграцією та фальсифікацією

З 2022 року російські компанії активно займають звільнені приміщення, зазвичай у відібраних торгових центрах і магазинах. Серед них, дискаунтери на кшталт “Мєра”, мережеві точки громадського харчування “Матрьошка” та “Шашлички”, а також бренди одягу й побутової хімії. Більшість проєктів контролюється вихідцями з Криму, так званої “днр” або з самої росії — за підтримки окупаційних структур.

За оцінками журналістських розслідувань РІА Південь, російські мережі вже контролюють 50–60 % місцевого ринку продуктів і товарів гігієни. Імпорт із росії монополізований, конкуренція практично відсутня. Попри обіцянки “доступних цін», вартість товарів перевищує довоєнні показники у 1,5–2 рази. На тлі інфляції та падіння доходів це посилює соціальну напругу.

Продукти: фальсифікати та санітарні ризики

Найпомітнішим стало вторгнення російських харчових брендів. Наприклад, на полицях Мелітополя з’явилися ковбасні вироби під маркою “Папа может“. Уже влітку 2025 року лабораторні перевірки виявили у цій продукції лістерію — небезпечну бактерію, що викликає важкі отруєння.

Схожі випадки фіксували і з кондитерськими виробами. Мешканці Мелітополя неодноразово скаржилися на бісквіти та тістечка російського виробництва, у яких знаходили плісняву та сторонні домішки. Попри активну рекламу через місцеві ЗМІ, довіра до цих товарів залишається низькою.

Паралельно на ринку поширилися фальсифікати — продукти з підробленими етикетками, що імітують відомі бренди (українські й російські). У 2024 році розслідування зафіксували випадки продажу підробленої олії та шоколаду, у яких оригінальні інгредієнти замінювалися дешевими жирами або простроченою сировиною.

Думка мешканців і соціальні наслідки

За відгуками у соцмережах і повідомленнями незалежних медіа, ставлення жителів Мелітополя до нових брендів різко негативне. Основні скарги — високі ціни, низька якість і відсутність альтернативи.

Мелітопольці кажуть, що продукти стали не смачними, навіть ті, що вироблені на захоплених мелітопольських підприємствах. Дехто взагалі російського не купує, а шукає продукти з Білорусі, яких теж багато на полицях магазинів на ТОТ Запорізької області. 

За спостереженнями журналістів, у 2025 році середні ціни на продукти зросли на 50–100 % порівняно з довоєнним рівнем, а асортимент суттєво скоротився. Більше за покликанням.

Беззахисні: що відомо про сексуальне насильство на окупованих територіях 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська рада продовжує працювати в евакуації. У листопаді 2025 року громада придбала товарів та послуг на суму понад 2,2 мільйонів гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Бахмутська МВА: витрати у листопаді 2025 року

Протягом листопада 2025 року Бахмутська МВА провела три закупівлі на загальну суму 15 872,20 гривень. 

Основну частину коштів — 12 445 гривень — МВА витратила на запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів.

3 427,20 гривень пішли на технічне обслуговування і ремонт автотранспорту.

Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міськради провело чотири закупівлі на 17 589,70 гривень.

13 300 гривень пішли на спортивні товари:

• 2 футбольні м’ячі;
• 3 баскетбольні м’ячі;
• 5 волейбольних м’ячів;
• набір для бадмінтону;
• 2 клюшки для флорболу;
• 4 ракетки для настільного тенісу;
• 4 набори шарів;
• дартс.

3 999,70 гривень витратили на канцелярські товари, серед яких скріпки, ручки, зошити, файли, папки, блокноти, олівці.

290 гривень витрачено на насос.

Фінансове управління Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Фінансове управління Бахмутської міськради провело три закупівлі на 7 365 гривень.

3 775 гривень витратили на чотири картриджі до принтерів.

2 750 гривень пішли на 10 пачок офісного паперу.

За 840 гривень Фінансове управління придбало 70 швидкозшивачів, папок на зав’язках.

Управління освіти Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління освіти Бахмутської міськради провело три закупівлі на 31 993,20 гривень.

Найзатратнішим стало придбання автомобільних запчастин та комплектуючих для ремонту авто. На чотири акумулятори витратили 16 795,20 гривень.

За 9 162 гривень придбали маршрутизатор MikroTik RouterBOARD (ред. обладнання для створення мереж для професійного користування).

6 036 гривень витратили на блок живлення.

Управління охорони здоров’я Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління охорони здоров’я Бахмутської міськради провело одну закупівлю на 2 522,58 гривень. Кошти пішли на канцелярські товари.

Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради провело одну закупівлю на 1 770 000 гривень. Кошти пішли на дитячі новорічні подарунки.

Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради провело одну закупівлю на 64 801 гривень. Кошти витратили на ремонт і технічне обслуговування автомобілів.

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради провело три закупівлі на 202 498 гривень.

Дві закупівлі по 99 999 гривень кожна стосувались розроблення техніко-економічного розрахунку вибору технології будівництва житла для ВПО в селищі Гоща Рівненської області.

2 500 гривень витратили на 61 штуку офісного устаткування та канцелярського приладдя.

Управління культури Бахмутської міськради: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Управління культури Бахмутської міськради провело шість закупівель на 109 659 гривень.

На продукцію для відзначення та проведення державних заходів витратили 39 999 гривень.

30 000 гривень Управління культури витратило на послуги, пов’язані з друком.

Для закупівлі канцелярських товарів провели дві закупівлі — на 20 000 гривень і 11 100 гривень.

На матеріали для проведення майстер-класів витратили 6 000 гривень.

2 560 гривень витратили на послуги, пов’язані з програмним забезпеченням.

Бахмутський міський центр соціальних служб: закупівлі

Протягом листопада 2025 року Бахмутський міський центр соціальних служб провів дві закупівлі на 9 299 гривень.

Більшу частку коштів — 5 999 гривень — витратили на 7 електричних ковдр.

3 300 гривень пішли на примірник та пакет оновлень комп’ютерної програми M.E.Doc з правом використання на рік.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”: закупівлі

Протягом листопада 2025 року комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” провело одну закупівлю на 4 845 гривень. Кошти пішли на 85 літрів дизельного палива.

Загалом закупівлі Бахмутської громади за листопад 2025 року склали 2 236 444,68 гривень.

Читайте також:

• Скільки грошей виділила Бахмутська МВА на допомогу мешканцям громади
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками
• 140 млн грн на тепло і воду зникли: екскерівника департаменту ДонОДА та спільників підозрюють у корупції

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!