Від початку повномасштабного вторгнення росії країни Європейського Союзу, а також союзники з Азії та НАТО спільно надали допомогу Україні на загальну суму понад 178 мільярдів доларів. Це більше, ніж США виділили б, враховуючи пакет допомоги, який наразі розглядається в Конгресі.

Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW).

Фінансова допомога, яку отримала Україна

Сполучені Штати відстають від своїх союзників у НАТО та Азії, а також кількох європейських країн, у фінансовій підтримці України. Так, попри твердження про лідерство США, європейські, азійські партнери та союзники Америки по НАТО вже взяли на себе зобов’язання надати понад 178 мільярдів доларів на допомогу Україні. Це перевершує очікуваний внесок США. 

Видання The Washington Post наводить дані, що з початку повномасштабного вторгнення Сполучені Штати надали понад 60 мільярдів доларів, включаючи понад 43 мільярда доларів військової допомоги. Європейський союз та його члени вже виділили 148,5 мільярдів доларів, включаючи нещодавно оголошений пакет підтримки на суму 54 мільярда доларів.

Сполучене Королівство обіцяло 15,1 мільярдів доларів загальної допомоги з лютого 2022 року, з яких 9 мільярдів доларів, призначені на військову допомогу.

Канада вже взяла на себе зобов’язання в розмірі 1,8 мільярда доларів на військову допомогу з лютого 2022 року. Водночас канадська армія тренує близько 40 000 українських військових та представників служби безпеки з 2015 року. Цю програму Канада розширила та продовжила до березня 2026 року.

Норвегія уклала багаторічну угоду з Україною в лютому 2023 року про програму підтримки, яка передбачає 7 мільярдів доларів в період між 2023 і 2027 роками. Норвегія зобов’язалася виділяти Україні приблизно 1,4 мільярда доларів на рік, і вже надала близько мільярда доларів в 2022 році та приблизно 1,9 мільярда доларів в 2023 році.

Японія обіцяла 4,5 мільярда доларів Україні в грудні 2023 року. Також азійська країна пообіцяла додатковий внесок у розмірі 37 мільйонів доларів до фонду НАТО для надання додаткової підтримки українській обороні в січні 2024 року.

Австралія надала приблизно 590 мільйонів доларів загальної військової та гуманітарної допомоги Україні станом на кінець жовтня 2023 року.

Нова Зеландія надала Україні понад 48,7 мільйонів доларів військової та гуманітарної допомоги станом на липень 2023 року.

Військова допомога Україні

Член НАТО Туреччина будує новий центр виробництва дронів і сервісний центр в Україні. Провідний виробник БПЛА Baykar оголосив у вересні 2023 року, що Туреччина відкриє центр виробництва дронів і сервісний центр для Bayraktar TB2.

Своєю чергою, Північна Македонія відправила 10 партій військової допомоги Україні, включаючи військову техніку часів срср. Північна Македонія також тренує групи українських військових, і обіцяла продовжувати підтримувати Україну.

Південна Корея розширює виробництво критичних артилерійських снарядів калібру 155 мм для поповнення запасів в Заході та підтримки продовження постачання боєприпасів в Україну.

Зазначимо, що партнери надають не лише грошову допомогу, а й у формі постачання зброї, військової техніки, гуманітарної допомоги, а також тренування українських військових. Ця міжнародна підтримка є важливим фактором у протистоянні України російській агресії.

Читайте також:

• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи
• Евакуація в Німеччину: де чекають біженців з України
• Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!