Від початку повномасштабного вторгнення росії країни Європейського Союзу, а також союзники з Азії та НАТО спільно надали допомогу Україні на загальну суму понад 178 мільярдів доларів. Це більше, ніж США виділили б, враховуючи пакет допомоги, який наразі розглядається в Конгресі.

Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW).

Фінансова допомога, яку отримала Україна

Сполучені Штати відстають від своїх союзників у НАТО та Азії, а також кількох європейських країн, у фінансовій підтримці України. Так, попри твердження про лідерство США, європейські, азійські партнери та союзники Америки по НАТО вже взяли на себе зобов’язання надати понад 178 мільярдів доларів на допомогу Україні. Це перевершує очікуваний внесок США. 

Видання The Washington Post наводить дані, що з початку повномасштабного вторгнення Сполучені Штати надали понад 60 мільярдів доларів, включаючи понад 43 мільярда доларів військової допомоги. Європейський союз та його члени вже виділили 148,5 мільярдів доларів, включаючи нещодавно оголошений пакет підтримки на суму 54 мільярда доларів.

Сполучене Королівство обіцяло 15,1 мільярдів доларів загальної допомоги з лютого 2022 року, з яких 9 мільярдів доларів, призначені на військову допомогу.

Канада вже взяла на себе зобов’язання в розмірі 1,8 мільярда доларів на військову допомогу з лютого 2022 року. Водночас канадська армія тренує близько 40 000 українських військових та представників служби безпеки з 2015 року. Цю програму Канада розширила та продовжила до березня 2026 року.

Норвегія уклала багаторічну угоду з Україною в лютому 2023 року про програму підтримки, яка передбачає 7 мільярдів доларів в період між 2023 і 2027 роками. Норвегія зобов’язалася виділяти Україні приблизно 1,4 мільярда доларів на рік, і вже надала близько мільярда доларів в 2022 році та приблизно 1,9 мільярда доларів в 2023 році.

Японія обіцяла 4,5 мільярда доларів Україні в грудні 2023 року. Також азійська країна пообіцяла додатковий внесок у розмірі 37 мільйонів доларів до фонду НАТО для надання додаткової підтримки українській обороні в січні 2024 року.

Австралія надала приблизно 590 мільйонів доларів загальної військової та гуманітарної допомоги Україні станом на кінець жовтня 2023 року.

Нова Зеландія надала Україні понад 48,7 мільйонів доларів військової та гуманітарної допомоги станом на липень 2023 року.

Військова допомога Україні

Член НАТО Туреччина будує новий центр виробництва дронів і сервісний центр в Україні. Провідний виробник БПЛА Baykar оголосив у вересні 2023 року, що Туреччина відкриє центр виробництва дронів і сервісний центр для Bayraktar TB2.

Своєю чергою, Північна Македонія відправила 10 партій військової допомоги Україні, включаючи військову техніку часів срср. Північна Македонія також тренує групи українських військових, і обіцяла продовжувати підтримувати Україну.

Південна Корея розширює виробництво критичних артилерійських снарядів калібру 155 мм для поповнення запасів в Заході та підтримки продовження постачання боєприпасів в Україну.

Зазначимо, що партнери надають не лише грошову допомогу, а й у формі постачання зброї, військової техніки, гуманітарної допомоги, а також тренування українських військових. Ця міжнародна підтримка є важливим фактором у протистоянні України російській агресії.

Читайте також:

• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи
• Евакуація в Німеччину: де чекають біженців з України
• Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.

Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.

Декларація Артура Насібяна

Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.

З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.

Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 93 828 гривень — пенсія;
• 36 000 гривень — державна допомога ВПО;
• 23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
• 6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
• 3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
• 1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.

Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:

• 1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
• 139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
• 29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.

Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.

Читайте також:

• Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА
• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.

Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.

Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди

За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.

Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.

Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.

“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.

Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію

Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.

Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.

Транзитні пункти та облаштування на новому місц

За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.

Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.

Проблеми з евакуацією

За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.

Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.

“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.

Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.

“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!