На Донеччині фіксують випадки повернення родин з дітьми на небезпечні території. Їх виявляють та просять знову евакуюватися в більш безпечні регіони.

Про випадки повернення родин з дітьми розповіла виконувачка обовʼязків начальниці Служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Повернення дітей на небезпечні території

На Донеччині фіксують випадки повернення батьків з дітьми на небезпечні території після евакуації. Зокрема, неодноразово їх фіксували в місті Мирноград. Наприкінці жовтня до міста повернулися дві родини з дітьми і їх повторно евакуювали.

Подібна ситуація повторилася й на цьому тижні. До Мирнограда ще раз повернулися дві родини, в кожній з якій була дитина. Їх також евакуювали.

“Це діти з батьками, які повертаються. Їх виявляють і знову евакуюють. На цьому тижні було додатково виявлено дві дитини у двох родинах, по одній дитині в кожній”, — повідомила Юлія Рижакова.

Примусову евакуацію оголошують і в населених пунктах, звідки вже евакуювали дітей. Мета цього — дати законні підстави поліції евакуювати родини повторно в разі їх повернення.

“У нас буде засідання координаційного штабу, на якому буде погоджуватися примусова евакуація з 16-ти населених пунктів Великоновосілківської громади. Наразі там дітей немає, вони всі евакуйовані. Але не виключена можливість, що хтось надумає туди повернутись. Тому нам потрібно пройти всі ці щаблі бюрократичної процедури та отримати погодження від координаційного штабу, щоб мати законні підставити для евакуації дітей у примусовий спосіб, навіть якщо вони з сім’ями туди повернуться”, — зауважив начальник відділу планування заходів цивільного захисту Донецької ОВА Сергій Гончаров.

Однак, навіть якщо в населеному пункті оголошена примусова евакуація, вилучити дітей без дозволу батьків ніхто не має права. Поліція і ДСНС можуть лише вмовляти такі родини на виїзд. При цьому вже неодноразово були трагічні випадки з сім’ями, які не бажали виїжджати в більш безпечні мсця.

“Якщо родина відмовляється виїжджати, то вона пише письмову відмову від евакуації. Але органи влади та Національної поліції не припиняють роботу після того, як отримали цю письмову відмову. Кожного дня, ризикуючи життям, екіпажі патрульної поліції та ДСНС їдуть до цих населених пунктів, стукають у двері і наполегливо вмовляють родини евакуюватися. Зазначу, що вже неодноразово були випадки, коли родина відмовляється евакуюватися, потім на подвір’я прилітає боєприпас, хтось гине, не дай Бог, і наступного дня ця родина вже знаходиться в хабі на більш безпечній території. Але люди цього не хочуть розуміти, на жаль”, — каже Сергій Гончаров.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Курахове після підриву дамби: чи буде евакуація і скільки людей лишилося в місті
• Як отримати виплати ВПО в разі повторної евакуації: інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графік відпусток є обов’язковим для всіх роботодавців в Україні — незалежно від кількості працівників. Він допомагає поєднати виробничі потреби з правом працівників на відпочинок. У Міністерстві юстиції роз’яснили, які вимоги до складання графіка відпусток передбачає законодавство.

Графік відпусток — обов’язок роботодавця

Закон України “Про відпустки” поширюється на всіх працівників, які працюють за трудовим договором — як на підприємствах та в установах, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, кожен роботодавець зобов’язаний складати графік відпусток.

Чіткої дати або типової форми для такого документа закон не встановлює. Водночас найпоширенішою практикою є затвердження графіка до початку календарного року. Це дозволяє врахувати специфіку роботи, сезонні навантаження та побажання працівників.

Як затверджується графік відпусток

Черговість надання відпусток визначається графіком, який:

• затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або іншим представницьким органом трудового колективу;
• доводиться до відома працівників.

Такі вимоги передбачені статтею 79 Кодексу законів про працю України та частиною десятою статті 10 Закону “Про відпустки”.

Що має бути зазначено у графіку

Зазвичай у графіку відпусток вказують:

• вид відпустки;
• дату початку та закінчення;
• тривалість у календарних днях.

Під час складання графіка роботодавець має передбачити:

• щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів;
• додаткову відпустку для працівників, які мають дітей до 15 років або дитину з інвалідністю — 10 календарних днів;
• додаткові відпустки за вислугу років (для окремих категорій);
• інші соціальні та додаткові відпустки, передбачені законом або колективним договором.

Чи можна ділити відпустку і хто має пільги

За бажанням працівника щорічну відпустку можна ділити на частини, але одна з них має тривати щонайменше 14 календарних днів.

Окремі категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час. Серед них — неповнолітні, люди з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері та батьки, а також подружжя військовослужбовців.

Графік відпусток може змінюватися або доповнюватися, зокрема у разі прийняття нових працівників. Закон також передбачає перенесення відпустки у випадках тимчасової непрацездатності, наприклад вагітності та пологів або збігу з навчальною відпусткою.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати.

Детальніше про строки та порядок виплати лікарняних коштом ПФУ у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як нараховують лікарняні у 2026 році

У 2026 році виплату лікарняних, а також інших страхових виплат, здійснює Пенсійний фонд України. Це передбачено реформою, закріпленою в законі України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставою для отримання лікарняних є електронний листок непрацездатності (е-лікарняний), яким працівник підтверджує факт тимчасової непрацездатності.

Е-лікарняний формується на основі електронного медичного висновку, який створює лікар. Після цього документ автоматично потрапляє до Електронного реєстру листків непрацездатності, а роботодавець отримує повідомлення про його відкриття в кабінеті страхувальника на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оплата днів хвороби без оформленого лікарняного не передбачена.

Водночас для нарахування виплат важливо, щоб листок непрацездатності набув статусу “Готовий до сплати”. Перевірити зміну статусу можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.

Для звичайних лікарняних цей статус присвоюється через 7 днів після дати відкриття. Упродовж цього часу лікар має право внести корективи до медичного висновку.

Слід враховувати, що під час воєнного стану через технічні збої в роботі електронних сервісів деякі лікарняні можуть не отримати статус “Готовий до сплати”. У таких випадках бухгалтер підприємства може самостійно здійснити нарахування та виплату лікарняних.

Строки виплат лікарняних за кошти ПФУ

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець. Починаючи з шостого дня, виплати здійснюються коштом Пенсійного фонду України.

Якщо лікарняний триває понад п’ять днів, роботодавець зобов’язаний подати до ПФУ заяву-розрахунок. Це можна зробити через Портал електронних послуг Пенсійного фонду або в паперовій формі з електронною копією до головного управління ПФУ в області чи місті Києві за місцем обліку страхувальника.

У заяві зазначається сума лікарняних, яку має компенсувати Пенсійний фонд. Якщо ж працівник хворів лише п’ять днів, подавати документи до ПФУ не потрібно.

Як і раніше, Пенсійний фонд має перерахувати кошти протягом 10 календарних днів з моменту надходження необхідних документів. У цей період відповідна комісія ухвалює рішення щодо призначення виплат.

У разі позитивного рішення кошти надходять роботодавцю, а працівник отримує лікарняні разом із найближчою заробітною платою — як за перші п’ять днів хвороби, так і за дні, оплачені коштом ПФУ.

Читайте також:

“Це питання виживання”: як в Україні ставляться до ініціативи про 20% ПДВ для ФОПів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!