На Донеччині фіксують випадки повернення родин з дітьми на небезпечні території. Їх виявляють та просять знову евакуюватися в більш безпечні регіони.

Про випадки повернення родин з дітьми розповіла виконувачка обовʼязків начальниці Служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Повернення дітей на небезпечні території

На Донеччині фіксують випадки повернення батьків з дітьми на небезпечні території після евакуації. Зокрема, неодноразово їх фіксували в місті Мирноград. Наприкінці жовтня до міста повернулися дві родини з дітьми і їх повторно евакуювали.

Подібна ситуація повторилася й на цьому тижні. До Мирнограда ще раз повернулися дві родини, в кожній з якій була дитина. Їх також евакуювали.

“Це діти з батьками, які повертаються. Їх виявляють і знову евакуюють. На цьому тижні було додатково виявлено дві дитини у двох родинах, по одній дитині в кожній”, — повідомила Юлія Рижакова.

Примусову евакуацію оголошують і в населених пунктах, звідки вже евакуювали дітей. Мета цього — дати законні підстави поліції евакуювати родини повторно в разі їх повернення.

“У нас буде засідання координаційного штабу, на якому буде погоджуватися примусова евакуація з 16-ти населених пунктів Великоновосілківської громади. Наразі там дітей немає, вони всі евакуйовані. Але не виключена можливість, що хтось надумає туди повернутись. Тому нам потрібно пройти всі ці щаблі бюрократичної процедури та отримати погодження від координаційного штабу, щоб мати законні підставити для евакуації дітей у примусовий спосіб, навіть якщо вони з сім’ями туди повернуться”, — зауважив начальник відділу планування заходів цивільного захисту Донецької ОВА Сергій Гончаров.

Однак, навіть якщо в населеному пункті оголошена примусова евакуація, вилучити дітей без дозволу батьків ніхто не має права. Поліція і ДСНС можуть лише вмовляти такі родини на виїзд. При цьому вже неодноразово були трагічні випадки з сім’ями, які не бажали виїжджати в більш безпечні мсця.

“Якщо родина відмовляється виїжджати, то вона пише письмову відмову від евакуації. Але органи влади та Національної поліції не припиняють роботу після того, як отримали цю письмову відмову. Кожного дня, ризикуючи життям, екіпажі патрульної поліції та ДСНС їдуть до цих населених пунктів, стукають у двері і наполегливо вмовляють родини евакуюватися. Зазначу, що вже неодноразово були випадки, коли родина відмовляється евакуюватися, потім на подвір’я прилітає боєприпас, хтось гине, не дай Бог, і наступного дня ця родина вже знаходиться в хабі на більш безпечній території. Але люди цього не хочуть розуміти, на жаль”, — каже Сергій Гончаров.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Курахове після підриву дамби: чи буде евакуація і скільки людей лишилося в місті
• Як отримати виплати ВПО в разі повторної евакуації: інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Деякі аптеки в місті Київ працюватимуть навіть в умовах тривалих відключень світла.

Про це розповіли в Київській міській держаній адміністрації.

Які аптеки працюватимуть у Києві під час блекаутів

Цілодобово в Києві працюватимуть чергові аптечні пункти КП “Фармація”. В них можна буде купити як звичайні ліки, так і життєво необхідні медикаменти, зокрема, інсулін.

У департаменті охорони здоров’я радять мати із собою готівку, адже під час відключень світла банківські термінали можуть працювати нестабільно.

Де працюватимуть аптеки

Аптеки з резервним живленням з резервним живленням розташовані в лікарнях як на лівому, так і на правому березі Києва.

Лівий берег:

• Дарницький район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №1”, корпус 1, аптечний пункт № 1 (аптека № 69), Харківське шосе, 121;
• Деснянський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги”, аптечний пункт № 3 (аптека № 119), вулиця Кубанської України, 10.

Правий берег:

• Оболонський район — КНП “Київська міська дитяча клінічна лікарня №1”, аптечний пункт № 3 (аптека № 74), вулиця Богатирська, 30, корпус 1;
• Солом’янський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №6” (Медмістечко), аптечний пункт № 4 (аптека № 99), проспект Любомира Гузара, 3;
• Печерський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №12”, аптечний пункт № 1 (аптека № 125), вулиця Професора Підвисоцького, 4-А;
• Шевченківський район – НДСЛ “Охматдит”, аптека № 52, вулиця В’ячеслава Чорновола, 28/1.

Читайте також:

У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

• лід;
• сніг;
• відсутність протиожеледних засобів;
• необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!