На Донеччині фіксують випадки повернення родин з дітьми на небезпечні території. Їх виявляють та просять знову евакуюватися в більш безпечні регіони.

Про випадки повернення родин з дітьми розповіла виконувачка обовʼязків начальниці Служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Повернення дітей на небезпечні території

На Донеччині фіксують випадки повернення батьків з дітьми на небезпечні території після евакуації. Зокрема, неодноразово їх фіксували в місті Мирноград. Наприкінці жовтня до міста повернулися дві родини з дітьми і їх повторно евакуювали.

Подібна ситуація повторилася й на цьому тижні. До Мирнограда ще раз повернулися дві родини, в кожній з якій була дитина. Їх також евакуювали.

“Це діти з батьками, які повертаються. Їх виявляють і знову евакуюють. На цьому тижні було додатково виявлено дві дитини у двох родинах, по одній дитині в кожній”, — повідомила Юлія Рижакова.

Примусову евакуацію оголошують і в населених пунктах, звідки вже евакуювали дітей. Мета цього — дати законні підстави поліції евакуювати родини повторно в разі їх повернення.

“У нас буде засідання координаційного штабу, на якому буде погоджуватися примусова евакуація з 16-ти населених пунктів Великоновосілківської громади. Наразі там дітей немає, вони всі евакуйовані. Але не виключена можливість, що хтось надумає туди повернутись. Тому нам потрібно пройти всі ці щаблі бюрократичної процедури та отримати погодження від координаційного штабу, щоб мати законні підставити для евакуації дітей у примусовий спосіб, навіть якщо вони з сім’ями туди повернуться”, — зауважив начальник відділу планування заходів цивільного захисту Донецької ОВА Сергій Гончаров.

Однак, навіть якщо в населеному пункті оголошена примусова евакуація, вилучити дітей без дозволу батьків ніхто не має права. Поліція і ДСНС можуть лише вмовляти такі родини на виїзд. При цьому вже неодноразово були трагічні випадки з сім’ями, які не бажали виїжджати в більш безпечні мсця.

“Якщо родина відмовляється виїжджати, то вона пише письмову відмову від евакуації. Але органи влади та Національної поліції не припиняють роботу після того, як отримали цю письмову відмову. Кожного дня, ризикуючи життям, екіпажі патрульної поліції та ДСНС їдуть до цих населених пунктів, стукають у двері і наполегливо вмовляють родини евакуюватися. Зазначу, що вже неодноразово були випадки, коли родина відмовляється евакуюватися, потім на подвір’я прилітає боєприпас, хтось гине, не дай Бог, і наступного дня ця родина вже знаходиться в хабі на більш безпечній території. Але люди цього не хочуть розуміти, на жаль”, — каже Сергій Гончаров.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Курахове після підриву дамби: чи буде евакуація і скільки людей лишилося в місті
• Як отримати виплати ВПО в разі повторної евакуації: інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій Донеччині бійці ЗСУ знищили об’єкти військової логістики та скупчення живої сили противника. Удари здійснили на чотирьох локаціях окупантів.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

ЗСУ уразили командний пункт і склади росіян на Донеччині

Бійці ЗСУ знищили російські пункти базування і військові об’єкти на окупованій Донеччині. Зокрема, українські бійці знищили командний пункт у районі селища Ольгинка Волноваського району.

Також українські захисники завдали удару по складах окупантів. Уражено склад боєприпасів у районі селища Мангуш та склади матеріально-технічних засобів у районі села Рибинське Волноваського району.

Окрім цього, ЗСУ вдарили по району зосередження живої сили ворога. Пункт дислокації окупантів знищено поблизу селища Дорожнє Покровського району.

Масштаби збитків та втрати ворога уточнюються.

Також Генштаб відзвітував про уражені об’єкти в Криму і Запорізькій області. Українські бійці вдарили по:

• радіолокаційному комплексу “Валдай” у районі Гвардійського в Криму;
• наземній станції управління БпЛА “Форпост” у Євпаторії в Криму;
• складах матеріально-технічних засобів у районі Новоселівки Запорізької області.

Читайте також:

• Обмін полоненими може відбутися на Великдень: Україна чекає рішення рф
• ЗСУ спростували заяви рф про захоплення Никифорівки в Соледарській громаді
• На Донеччині зруйновано греблю на річці Сіверський Донець: чи є загроза підтоплень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!