На Донеччині фіксують випадки повернення родин з дітьми на небезпечні території. Їх виявляють та просять знову евакуюватися в більш безпечні регіони.

Про випадки повернення родин з дітьми розповіла виконувачка обовʼязків начальниці Служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Повернення дітей на небезпечні території

На Донеччині фіксують випадки повернення батьків з дітьми на небезпечні території після евакуації. Зокрема, неодноразово їх фіксували в місті Мирноград. Наприкінці жовтня до міста повернулися дві родини з дітьми і їх повторно евакуювали.

Подібна ситуація повторилася й на цьому тижні. До Мирнограда ще раз повернулися дві родини, в кожній з якій була дитина. Їх також евакуювали.

“Це діти з батьками, які повертаються. Їх виявляють і знову евакуюють. На цьому тижні було додатково виявлено дві дитини у двох родинах, по одній дитині в кожній”, — повідомила Юлія Рижакова.

Примусову евакуацію оголошують і в населених пунктах, звідки вже евакуювали дітей. Мета цього — дати законні підстави поліції евакуювати родини повторно в разі їх повернення.

“У нас буде засідання координаційного штабу, на якому буде погоджуватися примусова евакуація з 16-ти населених пунктів Великоновосілківської громади. Наразі там дітей немає, вони всі евакуйовані. Але не виключена можливість, що хтось надумає туди повернутись. Тому нам потрібно пройти всі ці щаблі бюрократичної процедури та отримати погодження від координаційного штабу, щоб мати законні підставити для евакуації дітей у примусовий спосіб, навіть якщо вони з сім’ями туди повернуться”, — зауважив начальник відділу планування заходів цивільного захисту Донецької ОВА Сергій Гончаров.

Однак, навіть якщо в населеному пункті оголошена примусова евакуація, вилучити дітей без дозволу батьків ніхто не має права. Поліція і ДСНС можуть лише вмовляти такі родини на виїзд. При цьому вже неодноразово були трагічні випадки з сім’ями, які не бажали виїжджати в більш безпечні мсця.

“Якщо родина відмовляється виїжджати, то вона пише письмову відмову від евакуації. Але органи влади та Національної поліції не припиняють роботу після того, як отримали цю письмову відмову. Кожного дня, ризикуючи життям, екіпажі патрульної поліції та ДСНС їдуть до цих населених пунктів, стукають у двері і наполегливо вмовляють родини евакуюватися. Зазначу, що вже неодноразово були випадки, коли родина відмовляється евакуюватися, потім на подвір’я прилітає боєприпас, хтось гине, не дай Бог, і наступного дня ця родина вже знаходиться в хабі на більш безпечній території. Але люди цього не хочуть розуміти, на жаль”, — каже Сергій Гончаров.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Курахове після підриву дамби: чи буде евакуація і скільки людей лишилося в місті
• Як отримати виплати ВПО в разі повторної евакуації: інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!