У місті Добромиль, що на Львівщині, відкрили новий прихисток для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які через війну втратили свої домівки. Шелтер облаштували у приміщенні колишнього ліцею. Він розрахований на розміщення 192 переселенців. Тут будуть жити й ВПО з Покровська.

Редакція Бахмут IN.UA дізналися, які умови заселення та чи є ще місця.

Житло для ВПО, Львівська область

Новий шелтер для внутрішньо переміщених осіб облаштували у колишній будівлі адміністративного корпусу Нижанковицького професійного ліцею. 

Перед цим у будівлі провели капітальний ремонт: замінили дах і вікна, оновили системи опалення та водовідведення. Також придбали необхідне побутове обладнання для комфортного проживання. 

Станом на сьогодні у прихистку вже поселено 52 людини, крім того, ще 100 осіб підтверджено для поселення через програму від UNICEF Ukraine. Переселенці прибудуть і з Покровська. Ще кілька вільних місць у прихистку є.

“Приблизно 40 осіб, що нині проживають у шелтері — люди літнього віку, що здебільшого живуть по двоє в кімнаті, при умові що більшість кімнат розрахована на трьох осіб. Через це виникає проблема, адже важко підселити когось третього з санітарних причин”, — кажуть у шелтері.

Відомо, що цими вихідними привезуть перших 40 осіб з Покровська. У пріоритеті для заселення — жінки з дітьми та люди, які здатні себе обслуговувати, адже у шелтері немає персоналу. 

Згідно з угодою, внутрішньо переміщені особи можуть проживати в шелтері до завершення війни та ще один місяць після. Місця для роботи або дитячого куточку в прихистку не облаштовані, оскільки усі кімнати розраховані на проживання, але поблизу шелтера знаходиться ліцей, школа та дитячий садочок. 

Умови проживання для ВПО

У прихистку є вісім кімнат, кожна з яких розрахована на 4 місця, решта кімнат розраховані на 3 місця. Проте під час заселення виникають певні труднощі, кажуть у шелтері: 

“Нещодавно у кімнату, яка розрахована на 4 місця, заселилася сімʼя — мати й двоє дітей. Одне ліжко залишається вільним, але виникають труднощі з заселенням четвертої особи, адже з очевидних причин це може викликати дискомфорт для співмешканців, особливо для дітей шкільного віку”, — пояснюють у шелтері.

Прихисток для ВПО розташований за адресою: місто Добромиль, вулиця Галицька, 59а. Телефон для довідок та уточнення інформації: +380 (67) 605 3563.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• “Містечко Хансена” відкриває нову реєстрацію на отримання житла
• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися
• Виплати ВПО на дитину: чи впливає місце навчання і працевлаштування батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Слов’янському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 2 березня

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 1 березня, російська армія мала просування на Слов’янському напрямку фронту. Ворог пройшов вперед поблизу села Платонівка Сіверської громади.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 20 атак. Росіяни намагалися просунутись вперед у районах Ямполя, Дронівки, Платонівки, Закітного, Різниківки і в напрямку Рай-Олександрівки.

Втрати рф за 1 березня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 1 березня російська армія втратила:

• близько 960 військових;
• 4 танки;
• 3 бойових броньованих машин;
• 74 артилерійських систем;
• 3 РСЗВ;
• 5 засобів ППО;
• 1810 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 247 одиниць автомобільної техніки;
• 1 одиницю спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині змінили час комендантської години: що потрібно знати мешканцям
• Евакуація з Дружківки із розселенням: які варіанти житла пропонують людям
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фахівці українських платформ “ЛУН” та “Work.ua” провели спільне дослідження, щоб з’ясувати рівень доступності житла в різних регіонах нашої держави. Аналітики підрахували, скільки років доведеться повністю відкладати середню річну заробітну плату, щоб придбати власну однокімнатну квартиру.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація по регіонах: від безпечного заходу до прифронтових міст

Найдорожчим очікувано виявилося житло у західних областях. Щоб стати власником однокімнатної квартири в Ужгороді, Луцьку чи Львові, людині потрібно накопичувати весь свій річний дохід протягом 8 або навіть 8,5 років. У Києві цей показник трохи нижчий і становить 7,7 року.

Значно доступнішою є нерухомість у містах, наближених до лінії фронту. Як зазначають експерти “ЛУН”, постійні безпекові ризики суттєво знизили попит, що стримує ріст цін на квартири. Наприклад, у Дніпрі для купівлі житла потрібно відкладати 4,5 року, у Харкові — 3,5 року, у Миколаєві — 3,4 року, а в Запоріжжі середня квартира обійдеться лише у 2,4 року стабільного заробітку.

Прірва між професіями: кому найважче придбати житло

Терміни накопичення критично залежать від обраної спеціальності та рівня оплати праці. Дослідження демонструє колосальний розрив між різними професіями. Наприклад, менеджеру з продажу для купівлі житла в Харкові знадобиться відкладати свою зарплату 2,6 року, тоді як в Ужгороді чи Львові на це піде близько шести років роботи. Бухгалтеру на сході країни доведеться збирати кошти 3,5 року, а на заході — від 8 до 9 років.

Найскладніша ситуація спостерігається у працівників сфери базового обслуговування. Прибиральникам у Києві потрібно відкладати весь дохід протягом 14 років, а у Львові — понад 15 років. Аналітики констатують, що без сторонньої фінансової допомоги чи додаткових джерел доходу придбати нерухомість людям цих професій майже неможливо.

Ринок оренди: від третини доходу до абсолютної недосяжності

Оренда житла також демонструє значні регіональні контрасти. У Харкові винаймання однокімнатної квартири в середньому “з’їдає” лише 20% від зарплати, і представники більшості професій витрачають на проживання менше половини або третину свого доходу. У Києві цей показник сягає близько 50%.

Натомість у західних містах ситуація є критичною. У Львові оренда забирає 60-80% заробітку, а в Ужгороді витрати на житло впевнено сягають 80%. Для продавців, барист та касирів на заході країни оренда може забирати 96-98% доходу, а для прибиральників вартість оренди у Львові та Ужгороді взагалі перевищує 100% їхнього місячного заробітку.

Керівниця напрямку “ЛУН Статистика” Людмила Кірюхіна пояснює, що Львів та Ужгород поступово переходять у зону економічної недосяжності для багатьох спеціалістів. За її словами, міста, які суспільство сприймає як безпечніші, стають абсолютно недоступними для тих людей, хто забезпечує їхнє щоденне функціонування — працівників базових сервісів, торгівлі та сфери обслуговування.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!