У місті Добромиль, що на Львівщині, відкрили новий прихисток для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які через війну втратили свої домівки. Шелтер облаштували у приміщенні колишнього ліцею. Він розрахований на розміщення 192 переселенців. Тут будуть жити й ВПО з Покровська.

Редакція Бахмут IN.UA дізналися, які умови заселення та чи є ще місця.

Житло для ВПО, Львівська область

Новий шелтер для внутрішньо переміщених осіб облаштували у колишній будівлі адміністративного корпусу Нижанковицького професійного ліцею. 

Перед цим у будівлі провели капітальний ремонт: замінили дах і вікна, оновили системи опалення та водовідведення. Також придбали необхідне побутове обладнання для комфортного проживання. 

Станом на сьогодні у прихистку вже поселено 52 людини, крім того, ще 100 осіб підтверджено для поселення через програму від UNICEF Ukraine. Переселенці прибудуть і з Покровська. Ще кілька вільних місць у прихистку є.

“Приблизно 40 осіб, що нині проживають у шелтері — люди літнього віку, що здебільшого живуть по двоє в кімнаті, при умові що більшість кімнат розрахована на трьох осіб. Через це виникає проблема, адже важко підселити когось третього з санітарних причин”, — кажуть у шелтері.

Відомо, що цими вихідними привезуть перших 40 осіб з Покровська. У пріоритеті для заселення — жінки з дітьми та люди, які здатні себе обслуговувати, адже у шелтері немає персоналу. 

Згідно з угодою, внутрішньо переміщені особи можуть проживати в шелтері до завершення війни та ще один місяць після. Місця для роботи або дитячого куточку в прихистку не облаштовані, оскільки усі кімнати розраховані на проживання, але поблизу шелтера знаходиться ліцей, школа та дитячий садочок. 

Умови проживання для ВПО

У прихистку є вісім кімнат, кожна з яких розрахована на 4 місця, решта кімнат розраховані на 3 місця. Проте під час заселення виникають певні труднощі, кажуть у шелтері: 

“Нещодавно у кімнату, яка розрахована на 4 місця, заселилася сімʼя — мати й двоє дітей. Одне ліжко залишається вільним, але виникають труднощі з заселенням четвертої особи, адже з очевидних причин це може викликати дискомфорт для співмешканців, особливо для дітей шкільного віку”, — пояснюють у шелтері.

Прихисток для ВПО розташований за адресою: місто Добромиль, вулиця Галицька, 59а. Телефон для довідок та уточнення інформації: +380 (67) 605 3563.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• “Містечко Хансена” відкриває нову реєстрацію на отримання житла
• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися
• Виплати ВПО на дитину: чи впливає місце навчання і працевлаштування батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!