Командир механізованого батальйону 24 бригади з позивним “Джокер” розповів про надзвичайно складну ситуацію в Часів Ярі. Російські війська тримають під вогневим контролем ключові маршрути, а українські захисники змушені діяти в екстремальних умовах під час евакуації поранених.

Про це свідчать дані 24 ОМБр імені Короля Данила та повідомляє Інститут з вивчення війни (ISW).

Критична ситуація в Часів Ярі

Ситуація в Часів Ярі залишається напруженою. Російські окупанти посилили свій контроль над ключовими маршрутами, зокрема в районі каналу Сіверський Донець-Донбас, де зараз відбуваються найзапекліші бої.

Командир механізованого батальйону 24 бригади з позивним “Джокер” поділився деталями про складну ситуацію на фронті. За його словами, російські війська застосовують масовану вогневу міць та дрони для контролю території.

Зміна тактики: від “м’ясних атак” до малих груп

За словами українського військового, який діє на цьому напрямку, російські війська змінили свою тактику. Замість масованих піхотних штурмів, вони тепер проводять атаки невеликими групами по 4-8 осіб.

Читайте також:

• 7 атак на Часів Яр: ситуація на фронті
• “Ситуація у Часів Ярі критично важка” — 24 ОМБр
• Росіяни хизуються ударами “Солнцепьоків” по Часів Яру: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У проросійських телеграм-каналах поширюється допис, у якому стверджують, що в Україні нібито “узаконили викрадення дітей”, а поліція “викрадає дітей у батьків” із прифронтових міст — зокрема Краматорська, Дружківки та Слов’янська. Росіяни звинувачують державу у торгівлі неповнолітніми та використовують конспірологічні твердження без жодних доказів.

Чому, ці заяви не відповідають дійсності і що відбувається насправді, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

“Викрадення дітей”

На пропагандистських ресурсах поширюють допис з маніпулятивним текстом, в якому стверджують, що в Україні нібито “узаконили відбір дітей”, а поліція “забирає їх у батьків” у прифронтових містах — зокрема у Краматорську, Дружківці та Слов’янську. Ці повідомлення з’являються саме в ті періоди, коли триває евакуація цивільних з небезпечних громад Донеччини, території яких обстрілює противник. Жодних офіційних документів про кіднепінг (ред. з англ. kidnapping) — викрадення дітей — росіяни не надають, й саме поняття кіднепінг трактують на свій лад.

Що таке кіднепінг насправді? Це викрадення дитини з метою шантажу, отримання викупу. Вперше термін “Кіднепінґ” використано 1673 року для опису “викрадання дітей у рабство в американських колоніях”.

В Україні немає закону, який дозволяє забирати дітей у батьків без підстав. Росіяни використовують підміну понять, коли говорять про нібито “викрадення дітей”. Насправді йдеться про механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій винятково з метою збереження їхнього життя. Така евакуація застосовується тоді, коли:

• за наявності постійної загрози життю;
• за рішенням військових адміністрацій;
• батьки відмовляються вивозити дитину з небезпечної зони, тим самим наражаючи її на небезпеку.

Це не “викрадення”, а вимушений захід безпеки, який передбачає тимчасове переміщення дитини разом з опікунами або у супроводі соціальних служб, аби уберегти її життя.

Що відбувається насправді?

З території Донеччини триває евакуація цивільних через майже щоденні російські обстріли. З початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово вбивали дітей внаслідок ракетних ударів та артобстрілів по мирних містах. Павло Угровецький, керівник Донецької обласної прокуратури, у грудні 2025 року повідомив, що з 24 лютого 2022 року окупанти вбили 4 472 мирних жителів Донеччини, зокрема 279 дітей. Ще 8571 людина отримала поранення.

Якщо говорити за Бахмут, то за даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти. Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Донеччина залишається однією з найбільш обстрілюваних областей. Російська армія регулярно завдає ударів по цивільній інфраструктурі, у тому числі по житлових кварталах.

Тим часом російська федерація запускає паралельну інформаційну кампанію, щоб:

• переконати батьків не вивозити дітей;
• залишити цивільних у зоні вогню;
• створити картинку “гуманітарної катастрофи” для власної пропаганди.

У яких умовах живуть діти, яких росіяни вивезли на окуповані чи підконтрольні їм тимчасово території, невідомо.

До теми:

Відновлено рух на пошкодженій залізничній ділянці в Лозовій: чи можна звідти дістатися до Краматорська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

17 лютого росіяни “святкують” день “звільнення Авдіївки”. Авдіївка до повномасштабного вторнення була великим промисловим містом. Тут працювали металургійні підприємства, також було розвинене виробництво будівельних матеріалів. До війни в Авдіївці проживали понад 30 тисяч людей. Та все змінила повномасштабна війна. На сьогодні місто окуповане росіянами, які знищили майже всю інфраструктуру.

Як зараз живе Авдіївка та що окупаційна влада каже про її відбудову, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Авдіївка до війни

Авдіївка була одним із промислових центрів Донеччини. Головним промисловим підприємством міста був Авдіївський коксохімічний завод, який вважався найбільшим в Європі виробником коксу, сірчаної кислоти та мінеральних добрив. Також у місті діяли й менші підприємства — електромеханічний комбінат, кар’єр з видобутку кварцового піску, завод залізобетонних конструкцій, кондитерський та ковбасний виробничі цехи тощо.

До повномасштабної війни в Авдіївці проживали 31 392 людини (дані на 1 січня 2022 року). Вони мешкали у восьми житлових масивах.

Для комфортного проживання людей у місті розвивалася соціальна сфера. Працювали три медзаклади, сім шкіл, професійно-технічне училище.

Одним із головних культурних осередків Авдіївки був Палац культури АКХЗ. У різних його секціях та гуртках займалися близько 3 тисяч людей.

Також в Авдіївці були різні зони для активного відпочинку: стадіон “Хімік”, Голубі озера, сосновий бір і дубовий ліс на околиці міста.

Авдіївка в окупації

З 17 лютого 2024 року Авдіївка окупована військами рф. Місто було практично зруйноване в ході бойових дій. За словами начальника Авдіївської міської військової адміністрації Віталія Барабаша, руйнування в місті наближені до 100%.

“Місто залишилось в руїнах. Жодної вцілілої будівлі не було. Руйнування по самому місту наближені до 100%. Всі будівлі — як адмінбудівлі, так і житловий фонд, — інфраструктура, всі комунікації були зруйновані”, — розповів очільник міста в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Віталій Барабаш зазначив, що на момент відступу ЗСУ в Авдіївці залишалися близько 700 людей. Станом на липень 2024 року місцеве населення зменшилось до 400-450 осіб.

Саме місцеві жителі брали участь у ліквідації наслідків руйнувань. За 5 тисяч рублів вони розбирали завали, проїзні дороги та намагалися відновлювати комунальну інфраструктуру.

Також відомі факти, коли окупанти посилали авдіївців на війну під прапором росії. За даними Віталія Барабаша, близько 100 чоловіків з Авдіївки взяли в лави російської армії. Хоч це й були не навчені військові, вони були потрібні окупантам через знання навколишньої території.

“Протягом перших двох тижнів більше 100 чоловіків з міста просто зникли. Це люди соціально незабезпечені, пияки. Згодом під Очеретиним їх вже брали в полон. Вони були майже без зброї, не навчені, просто їх брали як гарматне м’ясо. Їх брали, оскільки вони місцеві і знають територію”, — розповів Віталій Барабаш.

Відбудова Авдіївки: що кажуть окупанти

Майже одразу після захоплення Авдіївки до міста почали приїжджати чиновники з росії і “днр”. Вони проводили зустрічі з місцевими мешканцями, під час яких давали багато обіцянок про відновлення міста.

Наприклад, одним із перших в місто приїхав віцепрем’єр рф марат хуснуллін. Він зазначив, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання.

Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Він розташований на бульварі Шевченка, 6. Квартири, нібито, заселять у грудні. Про це навіть зняли цілий пропагандистський сюжет. Пушилін особисто приїхав в Авдіївку і поспілкувався з людьми, які, нібито, отримають тут житло. Ремонт у квартирах, як видно на відео, мінімальний.

Також у листопаді пушилін зазначав у своєму відеозверненні, що в Авдіївці, нібито, відновлюють сім будинків. Заселити їх планують “у найближчому майбутньому”, коли саме — не уточнив. Також він зазначив, що “днр” займається відбудовою приватних житлових будинків. Але роботі в цьому напрямку, нібито, заважають ЗСУ. Пушилін звинуватив українських військових у тому, що вони провели “багатогодинний обстріл”, щоб “зробити окупантам неприємно”.

Також пушилін зазначив, що до “відновлюваних” робіт залучають місцевих жителів. Люди, чиї будинки були зруйновані, прибирають вулиці і прибудинкові території.

Наразі люди, які залишилися в Авдіївці, вимушені радіти звичним речам. Оскільки вся інфраструктура зруйнована, в місті не працюють магазини. Лише у червні окупантам вдалося налагодити роботу “автолавки” в місті. Люди вимушені купувати продукти за розкладом і лише з того асортименту, що їм привозять.

Якщо з відновленням житла і інфраструктури в Авдіївці складно, то пропаганда і зросійщенця авдіївців проходять активними темпами. Місцевим жителям майже одразу почали видавати сім-картки мобільної мережі “фенікс”, що працює в “днр”, російські паспорти, російську прописку та банківські картки. Також людям, нібито, “дали можливість голосувати на виборах президента росії”.

Зараз в Авдіївці облаштували ще й пункт розміщення людей, що були вивезені з нещодавно окупованих населених пунктів. Сюди звозять людей з Селидового, Українська, Гродівки та інших населених пунктів Покровського району. Про умови в цих пунктах нічого не відомо, окупанти не надають інформації.

Гуманітарну допомогу людям часто надають не влада “днр”, а волонтери з росії та білорусі. Російські регіони, нібито, ще й вкладаються у “відбудову” Авдіївки. Але й додаткові кошти, які нібито виділяє росія, не можуть пришвидшити відбудову.

Мародерство в Авдіївці

Натомість самі окупанти займаються грабунком того, що вціліло. Як повідомляв Центр громадського спротиву, в Авдіївці були зафіксовані випадки, коли росіяни вивозили металобрухт із залишків знищеного ними коксохімічного заводу. Його везли до порту в Маріуполі. Дохід від реалізації металу отримали фірми-підрядники дениса пушиліна.

При цьому сам пушилін зазначав, що коксохімічний завод постраждав “не критично”.

Також окупанти грабували частково вцілілі квартири в Авдіївці. Журналіст Денис Казанський опублікував відео, на якому окупант розповідає жінці Ларисі, що в квартирах людей є “телевізори і чого тільки немає”. За його словами, “сюди треба вантажну електричку, щоб все це забрати”.

Жодної відповідальності за це окупанти не отримали. Окупаційна влада мовчить про випадки мародерства і ніяк їх не коментує. Вони роблять вигляд, що цієї проблеми просто не існує.

Читайте також:

• “Немає житла, обіцяних пільг і необхідних ліків”: бахмутянка розповіла про складнощі життя в росії
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар
• Фотофейк: в Авдіївці біля пам’ятника воїнам-землякам встановили знак “До росії — 0 км”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!