На тлі великих втрат особового складу зс рф російські пропагандисти намагаються зачепитися за будь-який недолік в українській владі, аби приховати свої проблеми. Наприклад, вириваючи з контексту слова окремих політиків/експертів, або військових щодо мобілізації українців.

Журналіст редакції Данило Вінниченко спростовує російські наративи.

Загальна мобілізація в Україні суперечить Конституції

Слід одразу зазначити, що попри неоголошення Україною війни рф, в країні триває воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію.

Пропагандисти на цьому маніпулюють, мовляв, це порушення Конституції України. 

Однак слова Фітьо підтверджує Стаття 17 Конституції України. А самого оголошення війни для цього не потрібно, згідно зі статтею 4 Закону України «Про оборону України». 

Підсумовуючи розбір цього наративу можна зробити висновки, що інформація з боку російських ЗМІ щодо «порушення Закону та Конституції України» є недостовірною.

Відсутність людського ресурсу та великі втрати

Нещодавно дав інтерв’ю Сергій Рахманін — депутат Верховної ради України (ВР), член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Він детально розповів журналістам про мобілізацію в Україні. Саме це інтерв’ю росіяни у своїй пропаганді використали як маніпуляцію свідомістю українців та росіян.

Окупанти, вириваючи з контексту, підкреслювали слова Рахманіна про те, що обсяги мобілізації будуть збільшуватись, тому що «ЗСУ зазнають великих втрат, і воювати вже нема кому, і нема чим». Про це йдеться в їхніх заголовках. 

Вони всіляко намагаються акцентувати виключно на недоліках, не розкриваючи інших деталей розмови. Насправді повністю фраза, звідки пропагандисти брали основну цитату про буцімто «втрати ЗСУ», звучить так: 

« — Чи варто очікувати посилення мобілізаційних процесів найближчим часом? 

— Складне питання. Ця війна вже має всі характеристики так званої війни на виснаження. Війна на виснаження — це завжди війна ресурсів. І один із найважливіших ресурсів — мобілізаційний. Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень-травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з’єднання, нові бригади». 

Тобто чиновник наголошує на тому, що триває «війна ресурсів», і треба збільшувати свої обороноздатні можливості для більш ефективного наступу української армії. Натомість, на думку депутата, ВР зменшує граничний вік призовників в Україні з 27 до 25 років, хоча закон так і не був підписаний президентом. 

Пропагандисти демонструють лише той факт, що українці, мовляв, розуміють «провал війни» через «величезні втрати», тому вдаються до збільшення мобілізаційних заходів, вириваючи з контексту слова різних чиновників, ставлячи їх в один ряд зі зрадниками. 

Також пропагандисти звернули увагу на інтерв’ю Владислава Шевчука — командира роти 80-ї ОДШБр, бригада якого нещодавно звільнила Кліщіївку. У цьому випадку вони використали тезис з його слів, що нібито «в Україні закінчуються солдати, потрібна повна мобілізація, в тому числі жінок». 

Насправді журналістка спитала про те, чи вистачає зараз людей на фронті, щоб виконувати важкі операції. Військовий вважає, що зважаючи на повномасштабну війну, кожен громадянин України має не відсиджуватись та чекати на закінчення бойових дій, а сприяти перемозі самим. 

На війну забирають всіх підряд

Ще один вкид роспропаганди — на війну забирають абсолютно усіх: обмежено придатних, людей з інвалідністю, мирних витягують з машин, ловлять по вулицях. Як, наприклад, пропагандистське джерело використовує фото нібито «насильницького затримання» чоловіка у Києві. 

Насправді це фейк. Бо, по-перше, фото зроблено не в Києві, а на Івано-Франківщині. І друге, правоохоронці разом з представниками військової служби правопорядку затримали водія за порушення дорожнього руху. 

Ще один випадок, який стався нещодавно, — у місті Сміла Черкаської області. Зі слів російських пропагандистів, на відео, зняте військовослужбовцями та камерами відеоспостереження місцевого кафе, видно, як представники ТЦК буцімто «насильно» намагаються забрати чоловіка на війну «під Авдіївку». 

Однак цей інцидент майже одразу прокоментували в місцевому ТЦК.

Наступне — це те, що забирають на війну обмежено придатних та людей з інвалідністю. Російський «воєнкор» Андрій Руденко опублікував на своєму ресурсі знімок екрана посту дружини пораненого військового Ольги Щербак, де жінка нібито розповідає історію, як її чоловік з «обмеженою придатністю» має залишатись військовим. 

Тут також можна простежити маніпуляцію. Бо, по-перше, «Наказу Кабміну №402» не існує, а по-друге, згідно з наказом Міністерства оборони України №402, обмежено придатні громадяни України не можуть служити у: високомобільних десантних військах, плавскладах, морській піхоті, спецспорудах. Про це йдеться у документі наказу. 

Росія продовжує далі інформаційно дискредитувати українську владу. Не перевіряючи джерела, вони поширюють неправдиву інформацію, яка вводить в оману читача.

Читач вірить наративам, українці починають панікувати, а росіяни — зловтішатись, чого не має бути. Тому ще раз нагадуємо, що якщо інформація виглядає суперечливо — краще її перевірити в різних, офіційних джерелах.

Читайте також:

• Законопроєкт № 8271: чому військові не задоволені прийнятим законом?
• Відсутність демобілізації: думки військових та експертів
• Відпустки замість демобілізації: чому мобілізовані українці будуть воювати до перемоги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!