Мінус 860 росіян та збитий Мі-8: які успіхи мають ЗСУ за минулу добу

Семаковська Тетяна 10:03, 16 Жовтня 2023
Військові на захисті кордону/ Генштаб

За 15 жовтня Сили Оборони відбили близько п’яти атак на Бахмутському напрямку, загалом по лінії фронту ліквідували 860 російських солдатів та знищили російський вертоліт Мі-8.

Про це повідомляє Генштаб.

Росіяни штурмували Бахмутський напрямок

На Бахмутському напрямку українські військові відбили 5 атак противника в районі населених пунктів Кліщіївка та Андріївка Донецької області. Тут росіяни хотіли повернути назад втрачені позиції. Водночас, Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.

Через великі втрати росіяни знову перекидають на Бахмут додаткові підрозділи, повідомив  у ефірі телемарафону речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов.

За минулу добу ЗСУ вдалося ліквідувати:

  • 860 росіян;
  • 17 танків;
  • 23 одиниці бойових броньованих машин;
  • 44 одиниці артилерійських систем;
  • 1 одиницю РСЗВ;
  • 1 літак;
  • 1 гелікоптер;
  • 11 БПЛА оперативно-тактичного рівня.

Крім того, протягом доби авіація Сил оборони завдала 15 ударів по скупченню росіян, їх озброєнню та військовій техніці. ЗСУ виявили та знешкодили ударом зенітно-ракетний комплекс противника. Також українські військові знищили російський вертоліт Мі-8.

Читайте також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У DeepState повідомили про просування росіян біля Вільного в Покровському районі

Валентина Твердохліб 09:45, 16 Листопада 2026
DeepState
Ситуація в районі Вільного / скриншот мапи DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 16 листопада

За даними аналітиків DeepState, протягом 15 листопада російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Зокрема, противник пройшов вперед поблизу села Вільне.

Росіяни просунулися біля Вільного в бік Добропілля / скриншот мапи DeepState

Загалом протягом минулої доби на Покровському напрямку зафіксували сім атак противника. Сили оборони зупинили штурми неподалік Білицького, Добропілля, Мирного, в напрямку Сергіївки і Новопавлівки.

Втрати рф за 15 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 15 листопада російська армія втратила:

  • близько 2 560 військових;
  • 2 танки;
  • 23 бойові броньовані машини;
  • 63 артилерійські системи;
  • 4 РСЗВ;
  • 6 засобів ППО;
  • 16 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 573 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 772 одиниці автомобільної техніки;
  • 3 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дитячий театр та невідомий рукопис: як письменниця Дніпрова Чайка жила в Бахмуті

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 15 Листопада 2026

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, а й в історії Донеччини. Протягом кількох років вона мешкала у Бахмуті, де збирала шахтарський фольклор, керувала дитячим театром та писала краєзнавчі нариси про місцеві маєтки.

Детальніше про життєвий шлях авторки та маловідомі сторінки її бахмутського періоду розповідає Бахмут IN.UA.

Життєвий та творчий шлях Дніпрової Чайки

Людмила Березіна народилася 1 листопада (20 жовтня за старим стилем) 1861 року в селі Карлівка на Херсонщині (нині — село Зелений Яр Миколаївської області) в родині священника. Після закінчення Одеської гімназії у 1879 році вона працювала вчителькою у сільських школах та активно підтримувала ідею викладання рідною мовою.

У 1885 році письменниця переїхала до Херсона слідом за своїм чоловіком — істориком, публіцистом та громадським діячем Феофаном Василевським, якого туди заслали. Саме в цей період в одеському альманасі “Нива” вперше вийшли друком її вірші “Вісточка” й “Пісня” та оповідання “Знахарка”. Згодом Дніпрова Чайка почала активно публікуватися у виданнях Західної України, здобувши визнання завдяки поезіям у прозі, зокрема циклу “Морські малюнки”.

У Херсоні подружжя гуртувало навколо себе українську інтелігенцію, а через участь у допомозі політичним в’язням письменниця потрапила під арешт і нагляд поліції. У 1908 році родина перебралася до Києва, де Людмила долучилася до “Просвіти” й “Громади”, спілкувалася з Лесею Українкою, Михайлом Старицьким та Борисом Грінченком. Особливу популярність їй принесла співпраця з композитором Миколою Лисенком, який написав музику на її лібрето до перших українських дитячих опер: “Коза-дереза”, “Пан Коцький” та “Зима і весна”.

Бахмутський період: дитячий театр та шахтарський фольклор

Окремою сторінкою в біографії письменниці став її переїзд до Бахмута у 1916 році. Тоді п’ятдесятип’ятирічна вдова приїхала сюди з Олександрівська (нинішнього Запоріжжя) та оселилася у своєї доньки, яка працювала місцевою лікаркою. Переїзд був зумовлений бажанням допомогти з вихованням онуків і покращити скрутне матеріальне становище.

Як свідчать матеріали книги Валентина Замкового “Артемівський літературний цех”, у Бахмуті письменниця майже не працювала над новими великими художніми творами, натомість зосередилася на педагогіці, художніх перекладах та збиранні шахтарського фольклору. Крім того, тут розкрився її режисерський талант: вона очолила місцевий аматорський дитячий театр, де ставила власні казки-опери. Влітку родина часто виїжджала на відпочинок до Святогірська.

У жовтні 1917 року Дніпрова Чайка ненадовго їздила до Києва, де стала свідком бурхливих революційних мітингів, після чого повернулася до Бахмута. Остаточно вона залишила місто у 1918 році, переїхавши разом із донькою та онуками до столиці, куди на службу вирушив її зять.

Невідомий рукопис про Бахмут та маєток у Ступках

Київська дослідниця Олена Степченко віднайшла у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського невідомий раніше рукопис письменниці, присвячений історії Бахмута. У ньому Дніпрова Чайка описала половецькі кам’яні статуї, які побачила на хуторі Чаплине неподалік міста, а також додала власноруч зроблений малюнок стародавньої фігури.

Окрім цього, у нарисі “Ступки” авторка залишила детальний опис місцевої панської садиби: “Оселя лежала над трьома проточними ставками, ставки були рибні, особливо верхній… Був острівець з вибудованою альтанкою, котра на літо обставлялася олеандрами у кадубцях, що я теж застала у оранжереї. Коло острівця прив’язані човни… Там пани любили пити чай. Не дуже далеко від сього місця стояла хороша купальня, колонада біла, велика з чорним дощаним помостом, де танцювали”.

У цьому ж творі літераторка зафіксувала, як за часів Гетьманату Павла Скоропадського маєток розграбували німецькі війська, масово вивозячи меблі, речі та забиваючи племінну худобу. За версією бахмутських краєзнавців Михайла Кулішова та Наталі Жукової, у нарисі йдеться про садибу місцевої землевласниці — генеральші Надії Мажної. Маєток розташовувався на в’їзді у Ступки з боку Бахмута праворуч від дороги, де до початку повномасштабного вторгнення ще зберігалися обриси озера з острівцем і стояли столітні тополі.

Останні роки життя

Творчу активність Дніпрової Чайки суттєво підірвала тяжка хвороба, через яку вона ще у 1909–1911 роках змушена була лікуватися в Одесі. Повернувшись до Києва, письменниця змогла ненадовго відновити літературну роботу лише у 1918–1920 роках.

Померла Людмила Василевська-Березіна 13 березня 1927 року в селі Германівка на Київщині. Поховали письменницю у Києві на Байковому кладовищі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уражена російська техніка

Сили оборони показали, як знищують російську техніку під Соледаром

ЗСУ продовжують наступальні операції під Бахмутом. Українські війська досягли успіхів поблизу Кліщіївки, Предтечиного, Андріївки, Курдюмівки та Дачного. Водночас Сили оборони позбавляють боєздатності техніку та особовий […]

10:32, 12.09.2023 Микола Ситник
Українські танкісти

«Бахмутський напрямок залишається для рф пріоритетним», — Євлаш

Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ продовжують закріплювати успіх поблизу Бахмута. Наразі на Бахмутському напрямку, який залишається для росії пріоритетним, тривають запеклі бої в районі […]

10:05, 05.10.2023 Микола Ситник

Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту

Аграрії Донеччини у надзвичайно складних умовах продовжують працювати на продовольчу безпеку регіону і країни. За інформацією Донецької ОВА, в області вже зібрали урожай ранніх зернових […]

17:32, 24.08.2023 Микола Ситник