У 2023-2024 роках в Україні проводили Мелітопольський експеримент. Він полягав у використанні різних технічних засобів для фіксації руйнувань на тимчасово окупованих територіях. Цей експеримент виявився успішним, і планувалося, що далі його розширять на Бахмут. Однак, цього так і не сталося.

Чому експериментальний проєкт не поширили на Бахмут і коли це зможуть зробити, під час онлайн-зустрічі з медійниками розповіла очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

Мелітопольський експеримент у Бахмуті: коли впровадять

Мелітопольський есперимент розпочали восени 2023 року. Це експериментальний проєкт з дистанційного обстеження житла в окупованому Мелітополі. Він полягав у тому, що для обстеження пошкодженого і знищеного житла використовували різні технічні засоби, в тому числі й супутникові знімки. 

Тривав Мелітопольський експеримент з листопада 2023 року до лютого 2024 року. Цей проєкт визнали успішним, тому його можна поширювати й на інші окуповані міста. Планувалося, що після Мелітополя проєкт поширять на Бахмут, однак до сьогодні цього так і не сталося. Питання у браку коштів.

“Він (ред. Мелітопольський експеримент) пройшов вдало. Все можна зафіксувати, внести до відповідних баз даних, реєстрів тощо. Станом на сьогодні немає нічого, що технічно не дозволяє цей експеримент розповсюдити на територію Маріуполя в тому числі. Але Уряд не робить кроків до ухвалення відповідної постанови. Я думаю, що тут причина банальна і проста — це якраз і відношення до програми “єВідновлення”, і брак коштів. Технічна можливість є — перші житлові сертифікати в Маріуполі люди отримали. Там, мені здається, два сертифікати. Небагато, але все одно є можливість це масштабувати”, — зазначила Олена Шуляк.

Очільниця партії “Слуга народу” припускає, що в Бахмуті цей проєкт зможуть реалізувати у 2025 році. Це за умови, якщо будуть кошти і відповідне рішення профільного міністерства.

“Давайте його масштабувати для всіх: і для бахмутяни, і для маріупольців, і для всіх інших людей. Тобто, не повинно бути так, що хтось стоїть в одній черзі, а хтось в іншій. Воно повинно бути все одночасно. Про терміни, на жаль, не можу сказати, тому що це залежить від профільного міністерства. Будемо сподіватися, що цей етап, який дуже важливий для бахмутян, буде запущений обов’язково у 2025 році. Бо якщо не буде запущений, я не розумію, як ми людей будемо повертати взагалі і додому, і до життя, і до всього того, про що ми розповідаємо своїм мешканцям громад”, — підкреслила Олена Шуляк.

Законопроєкт №11161: перспективи ухвалення

Розширення Мелітопольського есперименту на інші окуповані міста дасть можливість людям отримувати акти обстеження житла без огляду комісії. Маючи його, люди зможуть отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло.

Виплату компенсацій за житло на окупованих територіях передбачає законопроєкт №11161, ініційований Асоціацією молодих ВПО. Наразі документ чекає розгляду у Верховній Раді. За словами Олени Шуляк, у законопроєкта є всі шанси на ухвалення. Втім це не означає, що на його реалізацію одразу будуть кошти.

“Я думаю, що він точно має шанси на ухвалення, але ухвалений законопроєкт — це ще не гарантія того, що будуть знайдені кошти, щоб виплачувати їх постраждалим. Тому величезне завдання ще й для українського Уряду — працювати з міжнародними партнерами, для того, щоб їх ставало більше і щоб вони долучалися до програми “єВідновлення”, — зауважила Олена Шуляк.

Законопроєкт №11161 можуть розглянути на засіданні Верховної Ради, яке має відбутися наступного тижня.

Читайте також:

• Зміни в законопроєкті №11161: яку умову додали для отримання компенсації
• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• Уряд розширив програму єВідновлення: де тепер можна купити нове житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків продовжує збирати заяви на компенсації від українців. Наразі основну кількість заяв отримують від людей, які через війну перемістилися зі свого місця проживання. Для них передбачені дві категорії, за якими можна подати заяви — переміщення в межах України та переміщення за кордон. Заяви щодо переміщення Україною вже приймаються, а незабаром з’явиться можливість подати заяву щодо переміщення за кордон.

Про це під час спеціального вебінару заявив Ігор Караман — юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України.

Міжнародний Реєстр збитків: заяви про переміщення

На сьогодні однією з найбільш популярних категорій, за якою подають заяви до міжнародного Реєстру збитків є А1.1 “Вимушене переміщення”. Наразі вже працює механізм подачі заяви щодо вимушеного внутрішнього переміщення, тобто в межах України. Незабаром має розпочатися прийом заяв і щодо переміщення за кордон.

При цьому одна людина може подати одразу дві заяви. Це можливо, якщо вона переміщалась і Україною, і перебувала чи продовжує перебувати за кордоном.

“Особливість заяви категорії А1.1 — це те, що може бути так, що особа перемістилася в межах України, а потім виїхала за кордон. Або ж навпаки, спочатку перемістилася за межі України, а потім повернулась в Україну, і в Україні продовжує перебувати у вимушеному вже внутрішньому переміщенні та не має змоги повернутися до своєї первісної домівки. Це дві різні ситуації, не є взаємовиключними, не є такими, що накладаються одна на одну. Заявник може подати дві різні заяви у двох різних категоріях”, — зазначив Ігор Караман.

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків можна через вебпортал “Дія”. Головним документом при поданні заяви за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Детальніше про те, як ВПО подати дані Реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Як ВПО стати на квартирний облік у Львові та області: покрокова інструкція та перелік документів
• Житлова допомога для ВПО з ТОТ: як формується черговість виплат компенсації
• Компенсація за майно на ТОТ: що змінилося для ВПО у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року. У ньому передбачена окрема категорія А1 для тих, хто був змушений покинути власні домівки та стати ВПО або біженцем за межами країни.

Про це йдеться на офіційному сайті реєстру.

Міжнародний реєстр збитків: що таке категорія А1

А1 — це одна з найбільш популярних категорій, за якими подаються дані до Міжнародного реєстру збитків. Вона поділена на дві підкатегорії:

• А1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
• А1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.

Наразі подати заявки можна лише за першою підкатегорією. Проте, як вказали представники Київського офісу Реєстру збитків для України на спеціальному вебінарі 23 грудня 2025 року, можливість подання заяв для біженців, які наразі перебувають за межами України, буде відкрита найближчим часом.

Вказані категорії дозволять у майбутньому отримати грошове “відшкодування душевного болю і страждань” з майбутніх репарацій. При цьому не потрібно додатково надавати власну або експертну оцінку психологічного стану.

За яких обставин переміщення вважається вимушеним

Переміщення вважається вимушеним, якщо:

• пошкоджене чи знищене житло;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на території активних бойових дій або території можливих бойових дій;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на тимчасово окупованих територіях;
• існує загроза настання активних бойових дій на території населеного пункту;
• існує загроза окупації населеного пункту;
• переміщення спричинене руйнуванням Каховської ГЕС;
• відсутність належних умов для проживання, про які необхідно вказати додатково.

Як подати заяву та які документи потрібні

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна лише одним способом — через вебпортал “Дія”. Далі потрібно буде заповнити певні поля з особистою інформацією та додати документи, деякі з яких можуть підтягнутися з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Як зазначають представники Київського офісу Реєстру збитків для України, головним документом при поданні даних за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Важливо, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків можна стільки разів, скільки існує категорій, до яких належить громадянин. Вони не виключають одна одну. Тому, наприклад, заяви, пов’язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такими як втрата оплачуваної роботи, втрата житла або місця проживання чи інші економічні втрати, котрі належать до інших категорій, можна подавати одночасно із заявою по А1.1.

Які дані потрібно зазначити в заяві

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

1. Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу (серія та номер паспорта);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за злочини, пов’язані з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародними організаціями;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника;
• у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

2. Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею чи від’їздом

• дата або дати переміщення;
• адреса реєстрації на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо вони відрізняються від поточної адреси заявника);
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви на таких осіб подаються окремо);
• дата завершення вимушеного внутрішнього переміщення (за наявності).

3. Реєстрація як внутрішньо переміщеної особи

• інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО в Україні;
• дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• реєстраційний номер або номери.

4. Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, які спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви;
• додаткові коментарі заявника.

5. Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження внесених даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Читайте також:

У Реєстрі збитків з’явилася нова категорія для тих, хто втратив майно на ТОТ: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!