У 2023-2024 роках в Україні проводили Мелітопольський експеримент. Він полягав у використанні різних технічних засобів для фіксації руйнувань на тимчасово окупованих територіях. Цей експеримент виявився успішним, і планувалося, що далі його розширять на Бахмут. Однак, цього так і не сталося.

Чому експериментальний проєкт не поширили на Бахмут і коли це зможуть зробити, під час онлайн-зустрічі з медійниками розповіла очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

Мелітопольський експеримент у Бахмуті: коли впровадять

Мелітопольський есперимент розпочали восени 2023 року. Це експериментальний проєкт з дистанційного обстеження житла в окупованому Мелітополі. Він полягав у тому, що для обстеження пошкодженого і знищеного житла використовували різні технічні засоби, в тому числі й супутникові знімки. 

Тривав Мелітопольський експеримент з листопада 2023 року до лютого 2024 року. Цей проєкт визнали успішним, тому його можна поширювати й на інші окуповані міста. Планувалося, що після Мелітополя проєкт поширять на Бахмут, однак до сьогодні цього так і не сталося. Питання у браку коштів.

“Він (ред. Мелітопольський експеримент) пройшов вдало. Все можна зафіксувати, внести до відповідних баз даних, реєстрів тощо. Станом на сьогодні немає нічого, що технічно не дозволяє цей експеримент розповсюдити на територію Маріуполя в тому числі. Але Уряд не робить кроків до ухвалення відповідної постанови. Я думаю, що тут причина банальна і проста — це якраз і відношення до програми “єВідновлення”, і брак коштів. Технічна можливість є — перші житлові сертифікати в Маріуполі люди отримали. Там, мені здається, два сертифікати. Небагато, але все одно є можливість це масштабувати”, — зазначила Олена Шуляк.

Очільниця партії “Слуга народу” припускає, що в Бахмуті цей проєкт зможуть реалізувати у 2025 році. Це за умови, якщо будуть кошти і відповідне рішення профільного міністерства.

“Давайте його масштабувати для всіх: і для бахмутяни, і для маріупольців, і для всіх інших людей. Тобто, не повинно бути так, що хтось стоїть в одній черзі, а хтось в іншій. Воно повинно бути все одночасно. Про терміни, на жаль, не можу сказати, тому що це залежить від профільного міністерства. Будемо сподіватися, що цей етап, який дуже важливий для бахмутян, буде запущений обов’язково у 2025 році. Бо якщо не буде запущений, я не розумію, як ми людей будемо повертати взагалі і додому, і до життя, і до всього того, про що ми розповідаємо своїм мешканцям громад”, — підкреслила Олена Шуляк.

Законопроєкт №11161: перспективи ухвалення

Розширення Мелітопольського есперименту на інші окуповані міста дасть можливість людям отримувати акти обстеження житла без огляду комісії. Маючи його, люди зможуть отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло.

Виплату компенсацій за житло на окупованих територіях передбачає законопроєкт №11161, ініційований Асоціацією молодих ВПО. Наразі документ чекає розгляду у Верховній Раді. За словами Олени Шуляк, у законопроєкта є всі шанси на ухвалення. Втім це не означає, що на його реалізацію одразу будуть кошти.

“Я думаю, що він точно має шанси на ухвалення, але ухвалений законопроєкт — це ще не гарантія того, що будуть знайдені кошти, щоб виплачувати їх постраждалим. Тому величезне завдання ще й для українського Уряду — працювати з міжнародними партнерами, для того, щоб їх ставало більше і щоб вони долучалися до програми “єВідновлення”, — зауважила Олена Шуляк.

Законопроєкт №11161 можуть розглянути на засіданні Верховної Ради, яке має відбутися наступного тижня.

Читайте також:

• Зміни в законопроєкті №11161: яку умову додали для отримання компенсації
• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• Уряд розширив програму єВідновлення: де тепер можна купити нове житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.

Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.

Компенсаційна комісія: коли почне працювати

За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.

Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.

“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.

Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.

Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати

Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.

Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.

“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.

Офіс у Києві

Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.

Читайте також:

• Постанова № 1176. Кабмін затвердив порядок допомоги ВПО з ТОТ для вирішення житлового питання
• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 вересня на сайті Кабміну опублікували Постанову № 1176, яка затверджує Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям ВПО, що проживали на ТОТ та чиє майно було зруйновано. Ця Постанова визначає, хто має право на виплату та в які терміни.

Детальніше про Постанову, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО з ТОТ можуть отримати допомогу на житло — порядок від Кабміну

Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1176, яка визначає порядок надання допомоги окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованих територіях.

Документ також передбачає зміни до порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.

Заяви на отримання допомоги можна буде подати через портал та застосунок “Дія”. Для цього Міністерство розвитку громад та територій та Міністерство цифрової трансформації мають забезпечити технічну взаємодію між “Дією” і держреєстрами, зокрема для перевірки статусу ВПО, відсутності у власності іншого житла та належності до визначених категорій отримувачів.

Постанова набирає чинності через два місяці з дня її опублікування. Тобто вона набуде чинності 22 листопада 2025 року.

Компенсація за житло на ТОТ: хто має право, яка сума і скільки діятиме

Право на компенсації матимуть наразі дві категорії:

▪️учасники бойових дій визначені пунктами 19—25 частини першої
статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту”;
▪️особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11—16
частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту”.

Розмір компенсації становитиме 2 мільйони гривень на одну людину або родину у вигляді ваучера, ці гроші можна буде витратити на придбання нового житла, як перший внесок або для погашення іпотеки. Ваучер діє 5 років і не може бути переданий іншим особам.

Головною умова отримання ваучера для людини буде:

• відсутність житла на підконтрольній Україні території;
• передача державі права на вимоги до рф по відшкодуванню збитків у зв’язку з внутрішнім переміщенням у розмірі отриманої допомоги.

Важливі умови

• Житло не можна купувати у близьких родичів;
• На куплене житло накладається заборона відчуження на 5 років;
• Якщо ваучера не вистачає, різницю платить отримувач;
• Якщо виявлять нецільове використання — допомогу потрібно повернути.

Хто не може отримати

• Особи під санкціями;
• Засуджені за злочини проти нацбезпеки та миру;
• Якщо у заявника чи членів сім’ї є житло (крім іпотечного, ще не погашеного);
• Якщо вже отримали іншу грошову компенсацію на житло;
• Якщо держава вже надала житло для постійного проживання;
• Якщо подано заяву на компенсацію за зруйноване житло.

Хто вирішуватиме, чи надавати допомогу?

Розглядати питання і надавати допомогу переселенцям (адміністративну послугу) мають саме місцеві органи влади.

Зокрема:

• сільські, селищні, міські ради;
• районні у містах ради (якщо вони є);
• військові адміністрації населених пунктів.

Тобто ці органи виступають як уповноважений орган, який створює комісію, приймає документи, ухвалює рішення і загалом відповідає за процедуру.

До складу таких комісій входитимуть як представники органів влади, так і громадськості — щонайменше третина. Кандидатури можуть подавати громадські та міжнародні організації, а в селах і селищах — навіть окремі мешканці.

Якщо заяв буде більше, ніж потрібно, перевагу матимуть люди з досвідом у сфері антикорупції та моніторингу закупівель. У разі нестачі кандидатів додаткових представників призначатиме сам орган влади.

Функції нових комісій можуть також виконувати вже чинні комісії з компенсації за зруйноване житло чи ліквідації наслідків агресії РФ, якщо їх склад і робота відповідатимуть вимогам порядку.

Нагадаємо, що на території Бахмутського району раніше вже створили дві комісії: Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Комісія № 1). Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Комісія № 2).

Скільки грошей виділили на компенсацію у 2026 році?

У проєкті бюджету-2026, як пише Павло Фролов, голова ТСК з питань захисту прав ВПО, на компенсації за цією програмою передбачено 14 мільярдів гривень, тож 7 тисяч родин ВПО зможуть придбати власні оселі.

Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!