Сьогодні в Бахмуті та районі жодний виклик на “швидку” не залишається без реакції, бригади укомплектовані досвідченими лікарями та фельдшерами, автомобілі мають усе необхідне, а самі працівники просять лише взаєморозуміння від пацієнтів. Але реформування торкнеться і цієї медичної сфери - скоро виклики будуть розподілятися в залежності від стану пацієнтів, на деякі з них “швидкі” не виїжджатимуть. Яких змін ще очікувати розбирались журналісти.  

“Наші медичні працівники мають великий досвід - у них є глибокі знання в різних медичних сферах. Вони люблять свою професію, бо працювати постійно в критичних умовах і психологічному навантаженні можна лише, роблячи це усвідомлено. Безперервно підвищують кваліфікацію, беруть участь у міжнародних змаганнях. На жаль, деякі пішли в сімейні лікарі, а молоді фахівці неохоче йдуть”, - розповідає Алла Малютина завідувач бахмутської медичної підстанції швидкої.

У бахмутській підстанції швидкої допомоги працює 7 бригад, але у зв'язку з пандемією COVID19 постійно працює лише п'ять. У штаті 10 лікарів (ще більше 10 - вакансії), 30 фельдшерів, 25 санітарів, 28 водіїв. Світлодарськ та Миронівка мають по одному пункту постійного базування з фельдшерськими бригадами. 

Жінка в професії вже 40 років - починала з медсестри, працювала дільничим лікарем, була лікарем “швидкої”. Про свою роботу говорить з любов'ю, вболіває душею за колег, розуміючи, через які випробування вони проходять кожного дня, особливо в умовах пандемії COVID19. За ті зміни, що вже відбулися в екстреній допомозі відгукується позитивно.

“Ми перейшли на централізоване управління та постачання, це дуже зручно і зняло багато проблем. Завжди є топливо, медичні препарати, захисний одяг, постійне навчання працівників”, - каже Малютина.

До речі, з листопада на базі бахмутського медичного коледжу розпочинається навчання водіїв санітарних автомобілів за спеціальністю «екстрений медичний технік». 

“Це дозволить посилити потужність бригади “швидких” в умовах гострого кадрового дефіциту. Але це, звісно ж, не вирішить  повністю проблему. Необхідно на державному рівні приймати управлінські рішення щодо популяризації роботи в системі екстреної медичної допомоги та заохочувати молодих фахівців достойною зарплатою та забезпечувати житлом”, - вважає Світлана Рязанцева заступниця директора з медичної роботи КНП «ОЦЕМД та МК» у м. Краматорську.

Виклики, що надходять до швидкої, планують розподіляти в залежності від стану пацієнта. На які виклики буде виїжджати швидка дивитися в анімаційному відеоролику

Скоро і виклики на швидку будуть відбуватись також централізовано.

“Протягом 2017 – 2019 років у Центрі створена єдина оперативно-диспетчерська служба з сучасним програмно-апаратним комплексом. Завдяки впровадженню протоколів Диспетчеризації та налагодження взаємодії підрозділів Центру з ЦПМСД області, показники виїзду до хронічно хворих пацієнтів знизились з 7,97 % (в 2018році), 6,74% (за 9міс.2019року)  до 5,98% (9міс.2020р.). Виконано підключення до ІАС «Централь 103», медпрацівники бригад швидкої використовують у роботі планшети, дані з яких відображаються в системі «Централь 103», - розповідає Світлана Рязанцева.

Централь 103 - ІТ-система, що контролює якість надання екстреної медичної допомоги та пришвидшує прибуття перших реагувальників та бригад ЕМД. У Донецькій області вона працює поки в тестовому режимі.

Поки всі виклики надходять до Бахмута і диспетчер після розмови з пацієнтом приймає рішення, яку бригаду вислати - з лікарем або з фельдшером, для інфарктних хворих, для пологів, для випадків на COVID19. Диспетчери - це такі собі професіонали, психологи та медпрацівники в одній особі, від їхнього вміння, терпіння та ведення розмови залежить оперативний виїзд бригади швидкої.

“Ми розуміємо, що у людини трапилось нещастя, вона нервує, їй страшно, але ми дуже просимо чітко і правильно відповідати на всі питання, що ставить  диспетчер, ні в якому разі не перебивати його. Називати адресу, контактний телефон, ПІБ і вік хворого, якомога детальніше описувати стан людини та що з нею трапилось. Бо часто буває і так, що одна людина просто забула прийняти ліки від гіпертонії, а до іншої, через неї, ми просто не встигли. Коли ви викликаєте “швидку” на вулиці, то обов'язково дочекайтесь її приїзду, виконайте рекомендації диспетчера. Виходьте до нас, відкривайте під'їзди, бо двері з домофонами - це велика проблема. Якщо ж в майбутньому введуть штрафні санкції за необгрунтовані виклики - це буде правильно”, - розмірковує Сергій Думчиков фельдшер швидкої Бахмута, який часто замінює і диспетчера. 

Сергій працює в “швидкій” уже 25 років, за своє професійне життя бачив багато: і життя рятував, і пологи приймав прямо в машині. Каже, що головне для нього - це моральне задоволення в роботі: “Коли ти довіз інфарктного до лікарні, зупинив аритмію, допоміг із астмою, переміг смерть - це щастя!”

Окрім невірного роз'яснення під час виклику «швидкої», фельдшера називають ще небажання громадян правильно та безперервно лікуватись, додержуватися призначених медпрепаратів, та інколи відсутність профілактичної та пояснювальної роботи сімейних лікарів - багато хто не знає елементарного: як зняти криз гіпертонії. А такі б відповідальні дії з боку кожного громадянина призвели до обгрунтованих викликів “швидкої”, економії трудових, фінансових та матеріальних ресурсів.

Читайте також: "Кожна третя людина світу - гіпертонік і більшість про це не знають. Яка ситуація в Бахмуті? (Відео)"

Як працює екстрена допомога в Естонії можна почитати в матеріалі: "Для нас самое главное - насколько доволен наш пациент!" - главврач єстонской скорой помощи"

Реформування екстреної меддопомоги ставить на меті ще будівництво в країні відділень невідкладної допомоги. Сучасне медичне обладнання, яким буде наповнено такі відділення, професійні лікарі - це можливість надання якісної медичної допомоги в екстрених випадках, а у великих містах, наприклад, Краматорськ, то й вирішить проблеми з логістикою.

“На сьогодні в області створено багатопрофільні лікарні, але існують певні проблеми з логістикою госпіталізації пацієнтів. У зв’язку з тим, що меддопомога надається в підрозділах однієї лікарні, але  відділення  розташовані в різних будівлях та в різних кінцях міста або району, бригади ЕМД вимушені перевозити пацієнтів на значні відстані, що відтерміновує надання самої спеціалізованої медичної допомоги, та й нераціонально використовуються ресурси”, - говорить заступниця директора з медичної роботи КНП «ОЦЕМД та МК» у м.Краматорську.

Бахмут став першим містом у Донецькій області, де розпочалось будівництво відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги за підтримки міжнародного комітету Червоного хреста.  Загальна вартість робіт майже 52 мільйона гривень, медична допомога буде надаватись цивільним та військовим, відкриття плануюють в 2022 році.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.