У черзі до лікаря часто можна почути, як пацієнти передпенсійного і пенсійного віку обмінюються інформацією про свій підвищений тиск. У нашому суспільстві гіпертонія особливо для людей за п’ятдесят вважається нормою. За статистикою кожна третя людина у світі страждає на артеріальну гіпертензію, саме так медики називають гіпертонію. Чим небезпечна гіпертонія, як її діагностують, лікують та попереджають нам розказав завідувач денного стаціонару терапевтичного профілю Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмута Ян Песін.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску вище за 140/90 мм рт.ст.

Небезпека цього захворювання полягає в тому, що підвищений тиск запускає патологічні зміни в судинах та так званих «органах-мішенях»: серці, головному мозку, сітківці ока, нирках.

 Кількість хворих на гіпертонічну хворобу в Бахмутській ОТГ на кінець 2019 року склала 8524 особи. На кінець І кварталу 2020 року – 9022 особи, тобто за 3 місяці відбувся приріст – близько 500 осіб. Виявлено при профілактичних оглядах населення, що працює – 525 осіб, а це 4% від усіх оглянутих. Огляди працездатного населення проводяться у відділенні профілактики КНП “БЛІЛ м. Бахмут” шляхом підписання договорів з підприємствами, і під час таких оглядів,  за останні три роки, відсоток виявлених вперше хворих на артеріальну гіпертензію складає від 3,5 до 4.

Але в усьому світі, й Україна не виняток, спрацьовує формула: на гіпертонію хворіють близько 30% населення і лише 60% з них знають про те, що в них є підвищений артеріальний тиск, а лікуються лише 15%. Тому наведені дані Бахмутської ОТГ стосуються лише тих осіб, які активно звернулися за допомогою. Реальні цифри можуть бути вище за наведені принаймні у 2-3 рази.

За допомогою пульсаксіметру сімейний лікар визначає рівень насичення кисню в крові

та частоту серцевого ритму. Таку діагностику роблять кожному пацієнту.

Яка діагностика артеріальної гіпертензії існує?

Інструментальна діагностика цього стану досить проста – це вимірювання артеріального тиску тонометром з манжеткою на плечі. Після встановлення діагнозу лікар проводить додаткові обстеження для уточнення стану «органів-мішеней», і ця послідовність обстежень однакова в усьому світі: аналізи крові та сечі, електрокардіограма, ультразвукове дослідження серця та нирок, допплерографія судин, додаткові консультації ендокринолога, невролога, окуліста. Крім того, ці обстеження можуть виявити і симптоматичну гіпертензію (коли підвищений артеріальний тиск є тільки одним з проявів іншої хвороби – до 10% всіх випадків АГ). А клінічних симптомів даної хвороби тривалий час може і не бути.

Визначте, чи є ви в групі ризику, почніть з самодіагностики

Самодіагностика – нескладна. Важливе нагадування: не можна робити висновок про артеріальний тиск, орієнтуючись лише на власне самопочуття. Треба обов’язково придбати тонометр (автоматичний чи напівавтоматичний). Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати 140/90 мм рт.ст. А ще треба завести записник  самоконтролю артеріального тиску і заносити туди два щоденних вимірювання (вранці натщесерце та перед сном).

Існують декілька правил щодо вимірювання артеріального тиску:

– вимірювання повинно проходити в спокійному оточенні після 5-хвилинного відпочинку;

– манжета тонометра повинна охоплювати не менше 80% окружності плеча;

– манжета тонометра розташовується посередині плеча, її нижній край повинен бути на 2 – 2,5см вище ліктьової ямки, між нею та плечем може вільно проходити палець;

– вимірювання здійснюють не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилини на обох руках. До уваги беруться більш високі значення.

 Як лікувати та попереджати артеріальну гіпертензію? 

Важливою запорукою успіху в лікуванні буде виконання порад лікаря щодо зміни способу життя (ці ж заходи ефективні і в профілактиці):

– обмеження вживання солі;

– дотримання режиму фізичних навантажень;

– відмова від тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;

– пожиттєвий прийом медикаментів (а не тільки тоді, коли погане самопочуття);

– контроль маси тіла;

– контроль рівня холестерину.

Прийом медикаментів, як вже зазначалося, пожиттєвий. Для лікування застосовуються препарати наступних груп (та їх комбінації): інгібітори АПФ; блокатори рецепторів ангіотензину-2; блокатори кальцієвих каналів; бета-адреноблокатори; діуретики.

Слід зазначити, що препарати для лікування артеріальної гіпертензії включені до державної програми «Доступні ліки» на первинній ланці медичної допомоги. Завдяки цій програмі пацієнти можуть отримувати ліки від АГ безкоштовно або з суттєвою знижкою. Згідно останніх Європейських рекомендацій пацієнту з самого початку хвороби треба призначати комбінацію з двох препаратів.

«Я – гіпертонік. А що ви хочете, мені за шістдесят. Приймаю різні препарати, якісь постійно, якісь при погіршенні самопочуття. Але за цією програмою «Доступні ліки» нічого не беру. Вони поставили туди найдешевші препарати, я такі не приймаю», – розказує мешканець Бахмута Валерій.

Заступниця головного лікаря Центру первинної медичної допомоги м.Бахмута Олена Сологуб пояснює:

«В програмі «Доступні ліки» немає комбінованих препаратів, справа не в ціні препарату. Звичайно, якщо в пігулці два препарату, то вони коштують дорожче ніж монопрепарат. Комбінації є різні, вони діють ефективніше. Ми часто не можемо призначити два монопрепарати з програми «Доступні ліки», бо одного препарату може там не бути».

Сологуб також повідомила, що під час кожного прийому, пацієнтам вимірюють тиск, роблять пульсаксиметрію. Якщо ви давно не зверталися до сімейного лікаря, то майте на увазі, що бажано раз на рік також зробити кардіограму.

Дослухайтеся до порад лікаря та піклуйтесь про себе!

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!