У черзі до лікаря часто можна почути, як пацієнти передпенсійного і пенсійного віку обмінюються інформацією про свій підвищений тиск. У нашому суспільстві гіпертонія особливо для людей за п’ятдесят вважається нормою. За статистикою кожна третя людина у світі страждає на артеріальну гіпертензію, саме так медики називають гіпертонію. Чим небезпечна гіпертонія, як її діагностують, лікують та попереджають нам розказав завідувач денного стаціонару терапевтичного профілю Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмута Ян Песін.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску вище за 140/90 мм рт.ст.

Небезпека цього захворювання полягає в тому, що підвищений тиск запускає патологічні зміни в судинах та так званих «органах-мішенях»: серці, головному мозку, сітківці ока, нирках.

 Кількість хворих на гіпертонічну хворобу в Бахмутській ОТГ на кінець 2019 року склала 8524 особи. На кінець І кварталу 2020 року – 9022 особи, тобто за 3 місяці відбувся приріст – близько 500 осіб. Виявлено при профілактичних оглядах населення, що працює – 525 осіб, а це 4% від усіх оглянутих. Огляди працездатного населення проводяться у відділенні профілактики КНП “БЛІЛ м. Бахмут” шляхом підписання договорів з підприємствами, і під час таких оглядів,  за останні три роки, відсоток виявлених вперше хворих на артеріальну гіпертензію складає від 3,5 до 4.

Але в усьому світі, й Україна не виняток, спрацьовує формула: на гіпертонію хворіють близько 30% населення і лише 60% з них знають про те, що в них є підвищений артеріальний тиск, а лікуються лише 15%. Тому наведені дані Бахмутської ОТГ стосуються лише тих осіб, які активно звернулися за допомогою. Реальні цифри можуть бути вище за наведені принаймні у 2-3 рази.

За допомогою пульсаксіметру сімейний лікар визначає рівень насичення кисню в крові

та частоту серцевого ритму. Таку діагностику роблять кожному пацієнту.

Яка діагностика артеріальної гіпертензії існує?

Інструментальна діагностика цього стану досить проста – це вимірювання артеріального тиску тонометром з манжеткою на плечі. Після встановлення діагнозу лікар проводить додаткові обстеження для уточнення стану «органів-мішеней», і ця послідовність обстежень однакова в усьому світі: аналізи крові та сечі, електрокардіограма, ультразвукове дослідження серця та нирок, допплерографія судин, додаткові консультації ендокринолога, невролога, окуліста. Крім того, ці обстеження можуть виявити і симптоматичну гіпертензію (коли підвищений артеріальний тиск є тільки одним з проявів іншої хвороби – до 10% всіх випадків АГ). А клінічних симптомів даної хвороби тривалий час може і не бути.

Визначте, чи є ви в групі ризику, почніть з самодіагностики

Самодіагностика – нескладна. Важливе нагадування: не можна робити висновок про артеріальний тиск, орієнтуючись лише на власне самопочуття. Треба обов’язково придбати тонометр (автоматичний чи напівавтоматичний). Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати 140/90 мм рт.ст. А ще треба завести записник  самоконтролю артеріального тиску і заносити туди два щоденних вимірювання (вранці натщесерце та перед сном).

Існують декілька правил щодо вимірювання артеріального тиску:

– вимірювання повинно проходити в спокійному оточенні після 5-хвилинного відпочинку;

– манжета тонометра повинна охоплювати не менше 80% окружності плеча;

– манжета тонометра розташовується посередині плеча, її нижній край повинен бути на 2 – 2,5см вище ліктьової ямки, між нею та плечем може вільно проходити палець;

– вимірювання здійснюють не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилини на обох руках. До уваги беруться більш високі значення.

 Як лікувати та попереджати артеріальну гіпертензію? 

Важливою запорукою успіху в лікуванні буде виконання порад лікаря щодо зміни способу життя (ці ж заходи ефективні і в профілактиці):

– обмеження вживання солі;

– дотримання режиму фізичних навантажень;

– відмова від тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;

– пожиттєвий прийом медикаментів (а не тільки тоді, коли погане самопочуття);

– контроль маси тіла;

– контроль рівня холестерину.

Прийом медикаментів, як вже зазначалося, пожиттєвий. Для лікування застосовуються препарати наступних груп (та їх комбінації): інгібітори АПФ; блокатори рецепторів ангіотензину-2; блокатори кальцієвих каналів; бета-адреноблокатори; діуретики.

Слід зазначити, що препарати для лікування артеріальної гіпертензії включені до державної програми «Доступні ліки» на первинній ланці медичної допомоги. Завдяки цій програмі пацієнти можуть отримувати ліки від АГ безкоштовно або з суттєвою знижкою. Згідно останніх Європейських рекомендацій пацієнту з самого початку хвороби треба призначати комбінацію з двох препаратів.

«Я – гіпертонік. А що ви хочете, мені за шістдесят. Приймаю різні препарати, якісь постійно, якісь при погіршенні самопочуття. Але за цією програмою «Доступні ліки» нічого не беру. Вони поставили туди найдешевші препарати, я такі не приймаю», – розказує мешканець Бахмута Валерій.

Заступниця головного лікаря Центру первинної медичної допомоги м.Бахмута Олена Сологуб пояснює:

«В програмі «Доступні ліки» немає комбінованих препаратів, справа не в ціні препарату. Звичайно, якщо в пігулці два препарату, то вони коштують дорожче ніж монопрепарат. Комбінації є різні, вони діють ефективніше. Ми часто не можемо призначити два монопрепарати з програми «Доступні ліки», бо одного препарату може там не бути».

Сологуб також повідомила, що під час кожного прийому, пацієнтам вимірюють тиск, роблять пульсаксиметрію. Якщо ви давно не зверталися до сімейного лікаря, то майте на увазі, що бажано раз на рік також зробити кардіограму.

Дослухайтеся до порад лікаря та піклуйтесь про себе!

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма спрощеного повернення для тих, хто здійснив порушення до 12 червня 2026 року. Наразі дія цієї програми завершилася, і процес відбувається на загальних умовах.

Про це повідомили в Міноборони. 

Повернення із СЗЧ після 20 вересня

Повернення на загальних умовах передбачає проходження процедури через Військову службу правопорядку (ВСП) або батальйони резерву. Зміна формату означає збільшення тривалості процесу повернення та довший час очікування на відновлення виплат грошового забезпечення. Крім того, військовослужбовці втрачають право самостійно обирати військову частину для подальшого проходження служби.

Для ініціювання повернення необхідно звернутися до органів “ВСП” Збройних Сил України. Військові можуть прибути до:

• Центрального управління ВСП у місті Києві та Київській області або до територіальних управлінь;
• зональних відділів “ВСП”.

У підрозділі ВСП військовослужбовцю надають інформацію про актуальні батальйони резерву, до яких можна долучитися, та видають відповідний припис. Також військовий має право самостійно прибути до батальйону резерву, попередньо дізнавшись їхній перелік у представників ВСП.

Процедура в батальйоні резерву

Після прибуття військового до батальйону резерву його командир зобов’язаний протягом трьох діб видати наказ про включення особи до списку тимчасово прибулого особового складу та призначити завдання. Паралельно командир через правоохоронні органи перевіряє наявність інформації про СЗЧ у Єдиному реєстрі досудових розслідин.

Наступним кроком є направлення повідомлення про прибуття військового до тієї частини, з якої було здійснено СЗЧ. Якщо військовослужбовець має на руках письмову згоду на службу від командира бойової частини пріоритетного комплектування, ця інформація обов’язково зазначається у повідомленні.

Командири батальйонів резерву приймають та враховують рекомендаційні листи виключно від бойових бригад, які потребують доукомплектування. Документи, видані військовими частинами забезпечення, до уваги не беруться. Військовослужбовців із такими листами направляють на службу до частин пріоритетного комплектування.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Військовослужбовець має підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якщо СЗЧ відбулося вперше під час дії воєнного стану.

Процедура звільнення вимагає наступних кроків:

• написання рапорту та отримання письмової згоди командира батальйону резерву на продовження служби;
• подання клопотання до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до виконання обов’язків.

Зібрані матеріали направляються до суду, який ухвалює рішення про звільнення від відповідальності. З усіх питань щодо повернення на військову службу працює спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони України за номером 1519.

Читайте також:

ВПО з інвалідністю можуть отримати продуктові набори в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!