Кожна третя людина світу – гіпертонік і більшість про це не знають. Яка ситуація в Бахмуті?

Семаковська Тетяна 12:45, 3 Липня 2020

IMG 0013 06193У черзі до лікаря часто можна почути, як пацієнти передпенсійного і пенсійного віку обмінюються інформацією про свій підвищений тиск. У нашому суспільстві гіпертонія особливо для людей за п’ятдесят вважається нормою. За статистикою кожна третя людина у світі страждає на артеріальну гіпертензію, саме так медики називають гіпертонію. Чим небезпечна гіпертонія, як її діагностують, лікують та попереджають нам розказав завідувач денного стаціонару терапевтичного профілю Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмута Ян Песін.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску вище за 140/90 мм рт.ст.

Небезпека цього захворювання полягає в тому, що підвищений тиск запускає патологічні зміни в судинах та так званих «органах-мішенях»: серці, головному мозку, сітківці ока, нирках.

 Кількість хворих на гіпертонічну хворобу в Бахмутській ОТГ на кінець 2019 року склала 8524 особи. На кінець І кварталу 2020 року – 9022 особи, тобто за 3 місяці відбувся приріст – близько 500 осіб. Виявлено при профілактичних оглядах населення, що працює – 525 осіб, а це 4% від усіх оглянутих. Огляди працездатного населення проводяться у відділенні профілактики КНП “БЛІЛ м. Бахмут” шляхом підписання договорів з підприємствами, і під час таких оглядів,  за останні три роки, відсоток виявлених вперше хворих на артеріальну гіпертензію складає від 3,5 до 4.

Але в усьому світі, й Україна не виняток, спрацьовує формула: на гіпертонію хворіють близько 30% населення і лише 60% з них знають про те, що в них є підвищений артеріальний тиск, а лікуються лише 15%. Тому наведені дані Бахмутської ОТГ стосуються лише тих осіб, які активно звернулися за допомогою. Реальні цифри можуть бути вище за наведені принаймні у 2-3 рази.

IMG 0010 50f61

За допомогою пульсаксіметру сімейний лікар визначає рівень насичення кисню в крові

та частоту серцевого ритму. Таку діагностику роблять кожному пацієнту.

Яка діагностика артеріальної гіпертензії існує?

Інструментальна діагностика цього стану досить проста – це вимірювання артеріального тиску тонометром з манжеткою на плечі. Після встановлення діагнозу лікар проводить додаткові обстеження для уточнення стану «органів-мішеней», і ця послідовність обстежень однакова в усьому світі: аналізи крові та сечі, електрокардіограма, ультразвукове дослідження серця та нирок, допплерографія судин, додаткові консультації ендокринолога, невролога, окуліста. Крім того, ці обстеження можуть виявити і симптоматичну гіпертензію (коли підвищений артеріальний тиск є тільки одним з проявів іншої хвороби – до 10% всіх випадків АГ). А клінічних симптомів даної хвороби тривалий час може і не бути.

Визначте, чи є ви в групі ризику, почніть з самодіагностики

Самодіагностика – нескладна. Важливе нагадування: не можна робити висновок про артеріальний тиск, орієнтуючись лише на власне самопочуття. Треба обов’язково придбати тонометр (автоматичний чи напівавтоматичний). Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати 140/90 мм рт.ст. А ще треба завести записник  самоконтролю артеріального тиску і заносити туди два щоденних вимірювання (вранці натщесерце та перед сном).

Існують декілька правил щодо вимірювання артеріального тиску:

– вимірювання повинно проходити в спокійному оточенні після 5-хвилинного відпочинку;

– манжета тонометра повинна охоплювати не менше 80% окружності плеча;

– манжета тонометра розташовується посередині плеча, її нижній край повинен бути на 2 – 2,5см вище ліктьової ямки, між нею та плечем може вільно проходити палець;

– вимірювання здійснюють не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилини на обох руках. До уваги беруться більш високі значення.

 

 Як лікувати та попереджати артеріальну гіпертензію? 

Важливою запорукою успіху в лікуванні буде виконання порад лікаря щодо зміни способу життя (ці ж заходи ефективні і в профілактиці):

– обмеження вживання солі;

– дотримання режиму фізичних навантажень;

– відмова від тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;

– пожиттєвий прийом медикаментів (а не тільки тоді, коли погане самопочуття);

– контроль маси тіла;

– контроль рівня холестерину.

Прийом медикаментів, як вже зазначалося, пожиттєвий. Для лікування застосовуються препарати наступних груп (та їх комбінації): інгібітори АПФ; блокатори рецепторів ангіотензину-2; блокатори кальцієвих каналів; бета-адреноблокатори; діуретики.

Слід зазначити, що препарати для лікування артеріальної гіпертензії включені до державної програми «Доступні ліки» на первинній ланці медичної допомоги. Завдяки цій програмі пацієнти можуть отримувати ліки від АГ безкоштовно або з суттєвою знижкою. Згідно останніх Європейських рекомендацій пацієнту з самого початку хвороби треба призначати комбінацію з двох препаратів.

IMG 0009 8dc91

«Я – гіпертонік. А що ви хочете, мені за шістдесят. Приймаю різні препарати, якісь постійно, якісь при погіршенні самопочуття. Але за цією програмою «Доступні ліки» нічого не беру. Вони поставили туди найдешевші препарати, я такі не приймаю», – розказує мешканець Бахмута Валерій.

Заступниця головного лікаря Центру первинної медичної допомоги м.Бахмута Олена Сологуб пояснює:

«В програмі «Доступні ліки» немає комбінованих препаратів, справа не в ціні препарату. Звичайно, якщо в пігулці два препарату, то вони коштують дорожче ніж монопрепарат. Комбінації є різні, вони діють ефективніше. Ми часто не можемо призначити два монопрепарати з програми «Доступні ліки», бо одного препарату може там не бути».

Сологуб також повідомила, що під час кожного прийому, пацієнтам вимірюють тиск, роблять пульсаксиметрію. Якщо ви давно не зверталися до сімейного лікаря, то майте на увазі, що бажано раз на рік також зробити кардіограму.

Дослухайтеся до порад лікаря та піклуйтесь про себе!

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

дисклаймер dbadb

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]