Кожна третя людина світу – гіпертонік і більшість про це не знають. Яка ситуація в Бахмуті?

Семаковська Тетяна 12:45, 3 Липня 2020

IMG 0013 06193У черзі до лікаря часто можна почути, як пацієнти передпенсійного і пенсійного віку обмінюються інформацією про свій підвищений тиск. У нашому суспільстві гіпертонія особливо для людей за п’ятдесят вважається нормою. За статистикою кожна третя людина у світі страждає на артеріальну гіпертензію, саме так медики називають гіпертонію. Чим небезпечна гіпертонія, як її діагностують, лікують та попереджають нам розказав завідувач денного стаціонару терапевтичного профілю Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмута Ян Песін.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску вище за 140/90 мм рт.ст.

Небезпека цього захворювання полягає в тому, що підвищений тиск запускає патологічні зміни в судинах та так званих «органах-мішенях»: серці, головному мозку, сітківці ока, нирках.

 Кількість хворих на гіпертонічну хворобу в Бахмутській ОТГ на кінець 2019 року склала 8524 особи. На кінець І кварталу 2020 року – 9022 особи, тобто за 3 місяці відбувся приріст – близько 500 осіб. Виявлено при профілактичних оглядах населення, що працює – 525 осіб, а це 4% від усіх оглянутих. Огляди працездатного населення проводяться у відділенні профілактики КНП “БЛІЛ м. Бахмут” шляхом підписання договорів з підприємствами, і під час таких оглядів,  за останні три роки, відсоток виявлених вперше хворих на артеріальну гіпертензію складає від 3,5 до 4.

Але в усьому світі, й Україна не виняток, спрацьовує формула: на гіпертонію хворіють близько 30% населення і лише 60% з них знають про те, що в них є підвищений артеріальний тиск, а лікуються лише 15%. Тому наведені дані Бахмутської ОТГ стосуються лише тих осіб, які активно звернулися за допомогою. Реальні цифри можуть бути вище за наведені принаймні у 2-3 рази.

IMG 0010 50f61

За допомогою пульсаксіметру сімейний лікар визначає рівень насичення кисню в крові

та частоту серцевого ритму. Таку діагностику роблять кожному пацієнту.

Яка діагностика артеріальної гіпертензії існує?

Інструментальна діагностика цього стану досить проста – це вимірювання артеріального тиску тонометром з манжеткою на плечі. Після встановлення діагнозу лікар проводить додаткові обстеження для уточнення стану «органів-мішеней», і ця послідовність обстежень однакова в усьому світі: аналізи крові та сечі, електрокардіограма, ультразвукове дослідження серця та нирок, допплерографія судин, додаткові консультації ендокринолога, невролога, окуліста. Крім того, ці обстеження можуть виявити і симптоматичну гіпертензію (коли підвищений артеріальний тиск є тільки одним з проявів іншої хвороби – до 10% всіх випадків АГ). А клінічних симптомів даної хвороби тривалий час може і не бути.

Визначте, чи є ви в групі ризику, почніть з самодіагностики

Самодіагностика – нескладна. Важливе нагадування: не можна робити висновок про артеріальний тиск, орієнтуючись лише на власне самопочуття. Треба обов’язково придбати тонометр (автоматичний чи напівавтоматичний). Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати 140/90 мм рт.ст. А ще треба завести записник  самоконтролю артеріального тиску і заносити туди два щоденних вимірювання (вранці натщесерце та перед сном).

Існують декілька правил щодо вимірювання артеріального тиску:

– вимірювання повинно проходити в спокійному оточенні після 5-хвилинного відпочинку;

– манжета тонометра повинна охоплювати не менше 80% окружності плеча;

– манжета тонометра розташовується посередині плеча, її нижній край повинен бути на 2 – 2,5см вище ліктьової ямки, між нею та плечем може вільно проходити палець;

– вимірювання здійснюють не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилини на обох руках. До уваги беруться більш високі значення.

 

 Як лікувати та попереджати артеріальну гіпертензію? 

Важливою запорукою успіху в лікуванні буде виконання порад лікаря щодо зміни способу життя (ці ж заходи ефективні і в профілактиці):

– обмеження вживання солі;

– дотримання режиму фізичних навантажень;

– відмова від тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;

– пожиттєвий прийом медикаментів (а не тільки тоді, коли погане самопочуття);

– контроль маси тіла;

– контроль рівня холестерину.

Прийом медикаментів, як вже зазначалося, пожиттєвий. Для лікування застосовуються препарати наступних груп (та їх комбінації): інгібітори АПФ; блокатори рецепторів ангіотензину-2; блокатори кальцієвих каналів; бета-адреноблокатори; діуретики.

Слід зазначити, що препарати для лікування артеріальної гіпертензії включені до державної програми «Доступні ліки» на первинній ланці медичної допомоги. Завдяки цій програмі пацієнти можуть отримувати ліки від АГ безкоштовно або з суттєвою знижкою. Згідно останніх Європейських рекомендацій пацієнту з самого початку хвороби треба призначати комбінацію з двох препаратів.

IMG 0009 8dc91

«Я – гіпертонік. А що ви хочете, мені за шістдесят. Приймаю різні препарати, якісь постійно, якісь при погіршенні самопочуття. Але за цією програмою «Доступні ліки» нічого не беру. Вони поставили туди найдешевші препарати, я такі не приймаю», – розказує мешканець Бахмута Валерій.

Заступниця головного лікаря Центру первинної медичної допомоги м.Бахмута Олена Сологуб пояснює:

«В програмі «Доступні ліки» немає комбінованих препаратів, справа не в ціні препарату. Звичайно, якщо в пігулці два препарату, то вони коштують дорожче ніж монопрепарат. Комбінації є різні, вони діють ефективніше. Ми часто не можемо призначити два монопрепарати з програми «Доступні ліки», бо одного препарату може там не бути».

Сологуб також повідомила, що під час кожного прийому, пацієнтам вимірюють тиск, роблять пульсаксиметрію. Якщо ви давно не зверталися до сімейного лікаря, то майте на увазі, що бажано раз на рік також зробити кардіограму.

Дослухайтеся до порад лікаря та піклуйтесь про себе!

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

дисклаймер dbadb

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 12 Травня 2026

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Юлія Сирота / фото з особистого архіву героїні

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота займається допомогою ВПО / фото з особистого архіву героїні

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Семаковська Тетяна 15:15, 12 Травня 2026
Виплати ВПО / фото НБУ

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

  • у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
  • у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

  • 0 800 400 870;
  • 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

  • чинності статусу ВПО;
  • факту призначення або продовження фінансових виплат;
  • причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До […]

16:00, 12.05.2026 Скопіч Дмитро

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду […]

Уряд оновив програму “Власна справа”: як отримати гранти до 2,5 мільйона гривень

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю. Про це повідомила прем’єр-міністерка України […]

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або […]

Запрошення на НМТ-2026: де та коли дізнатися дату і місце іспиту

До 10 травня 2026 року всі учасники цьогорічного національного мультипредметного тесту (НМТ) зможуть дізнатися дату, час і місце складання іспиту, а також отримати запрошення. Про […]

14:15, 08.05.2026 Скопіч Дмитро