На Донеччині зберігається складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює населені пункти області і проводить штурми на різних напрямках. Щоб зберегти свої життя і здоров’я, мешканці Донеччини евакуюються вглиб України. Виїжджати з небезпечних територій людям допомагає волонтер Євген Ткачов, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”.

Як проходить евакуація з різних міст, як вивозять маломобільних осіб та звідки найактивніше виїжджають люди, Євген Ткачов розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті і евакуація людей

Євген Ткачов родом із Часового Яру. Коли дозволяла безпекова ситуація, він регулярно розвозив гуманітарну допомогу землякам і вивозив людей. Зараз же займається виключно евакуацією, адже їздити містом з гуманітаркою вже небезпечно.

Ситуацію в Часовоярській громаді, за словами Євгена Ткачова, можна описати двома словами — важко і непередбачувано. Наприклад, сьогодні з громади мали евакуювати місцеву жительку. Та евакуація не вдалася через щільні обстріли.

“Вчора я був у селищі Миколаївка, що біля Часового Яру. Звідти була евакуація. Сьогодні ще одна жіночка хотіла, щоб її вивезли, але, на жаль, це виявилося неможливим. Зараз у громаді активно “працюють” окупанти, дуже сильно “криють”. Через це виїзд сьогодні не відбувся. Загалом у Часовому Яру ситуація непередбачувана. Пів дня може бути спокійно, а потім починає працювати артилерія, летять КАБи, щось палає, десь вибухає”, — розповідає Євген Ткачов.

У питанні евакуації людей волонтер тісно співпрацює з Часовоярською міською військовою адміністрацією.

“Людей евакуюю не лише я, а й міська військова адміністрація. Ми працюємо разом у цьому питанні. Також якщо я їду на евакуацію сам, то намагаюся ще й гуманітарку людям завезти. Спочатку заїжджаю до військової адміністрації, беру хліб або продуктові набори і їду за адресою. Щоб не просто так їхати, а й щось потрібне людям завезти”, — каже Євген Ткачов.

За словами волонтера, евакуація з Часового Яру стала проходити активніше. Все більше людей бажають виїхати з громади через загострення воєнної ситуації та небезпеку.

“Набагато більше людей стали виїжджати через те, що йде наступ і відбуваються щільні обстріли. За два неповних місяців — серпень і вересень — виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року”, — зазначає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що станом на 19 вересня, в Часовому Яру залишалися жити 470 людей. Більшість із них — це люди похилого віку.

Покровськ: прогнози щодо евакуації

За словами волонтера Євгена Ткачова, наразі на Донеччині найбільше людей виїздять з Покровського району. На високий рівень евакуації впливає швидкий російський наступ. Але сьогоднішні темпи евакуації людей з Покровська не можна назвати дуже активними. Волонтер прогнозує, що пік настане в разі повного зникнення комунальних послуг.

“Найбільше заявок на евакуацію зараз там, де йде наступ — на Покровському напрямку. Наприклад, у Торецьку або Часовому Яру бойові дії тривають вже давно, тому там більшість людей, хто хотів, вже виїхали. А в Покровську, наприклад, ще досі є деякі комунальні послуги, які частково відновлюють, що покриває людські потреби. Тому, на мою думку, там евакуація ще довго триватиме. І пік буде саме тоді, коли реально повністю зникне вся комунальна сфера”, — припускає Євген Ткачов.

Та все ж усі жителі місто не покинуть. Волонтер зі свого досвіду каже, що категорично відмовляються від виїзду близько 10% населення.

“Як показує досвід Бахмута, Часового Яру, Сіверська, Торецька, навіть коли вже повністю зникає комуналка, згортається робота соціальних служб, і всі установи в місті офіційно не працюють, тут продовжують лишатися 10% населення. Це ті люди, які будуть залишатися в місті завжди і при будь-яких умовах”, — каже волонтер.

Куди евакуюють людей з Донеччини

Гуманітарна місія “Проліска” має декілька напрямків евакуації. Перший — це вивіз людей з прилеглих до лінії фронту територій і з прифронтових населених пунктів, які обстрілюються ворогом. Звідти людей вивозять у шелтери або на точки евакуації, де їх чекають евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів України.

Також “Проліска” надає свої автобуси військовим адміністраціям. Ними людей вивозять у підготовлені для проживання місця.

Окремим напрямком роботи є медична евакуація. Вона призначена для людей похилого віку і маломобільних людей.

“Ми можемо наймати медичний транспорт і вивозити людей “швидкою допомогою” під наглядом лікаря в будь-яку точку України. Але в деякі міста, наприклад у Часів Яр, швидка не може доїхати. Тому якщо є потреба в евакуації з самої лінії фронту, то ми вивозимо людей маленькими машинами до Костянтинівки чи до Покровська, дивлячись звідки їдемо. Або ж домовляємося з “Білими янголами”, які можуть вивезти людей до “Проліски”, де їх вже чекає медичний транспорт”, — каже Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію медичним транспортом у гуманітарну місію “Проліска” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни рухаються у бік Часів Яру та Торецька: карта на 23 вересня
• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!