На Донеччині зберігається складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює населені пункти області і проводить штурми на різних напрямках. Щоб зберегти свої життя і здоров’я, мешканці Донеччини евакуюються вглиб України. Виїжджати з небезпечних територій людям допомагає волонтер Євген Ткачов, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”.

Як проходить евакуація з різних міст, як вивозять маломобільних осіб та звідки найактивніше виїжджають люди, Євген Ткачов розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті і евакуація людей

Євген Ткачов родом із Часового Яру. Коли дозволяла безпекова ситуація, він регулярно розвозив гуманітарну допомогу землякам і вивозив людей. Зараз же займається виключно евакуацією, адже їздити містом з гуманітаркою вже небезпечно.

Ситуацію в Часовоярській громаді, за словами Євгена Ткачова, можна описати двома словами — важко і непередбачувано. Наприклад, сьогодні з громади мали евакуювати місцеву жительку. Та евакуація не вдалася через щільні обстріли.

“Вчора я був у селищі Миколаївка, що біля Часового Яру. Звідти була евакуація. Сьогодні ще одна жіночка хотіла, щоб її вивезли, але, на жаль, це виявилося неможливим. Зараз у громаді активно “працюють” окупанти, дуже сильно “криють”. Через це виїзд сьогодні не відбувся. Загалом у Часовому Яру ситуація непередбачувана. Пів дня може бути спокійно, а потім починає працювати артилерія, летять КАБи, щось палає, десь вибухає”, — розповідає Євген Ткачов.

У питанні евакуації людей волонтер тісно співпрацює з Часовоярською міською військовою адміністрацією.

“Людей евакуюю не лише я, а й міська військова адміністрація. Ми працюємо разом у цьому питанні. Також якщо я їду на евакуацію сам, то намагаюся ще й гуманітарку людям завезти. Спочатку заїжджаю до військової адміністрації, беру хліб або продуктові набори і їду за адресою. Щоб не просто так їхати, а й щось потрібне людям завезти”, — каже Євген Ткачов.

За словами волонтера, евакуація з Часового Яру стала проходити активніше. Все більше людей бажають виїхати з громади через загострення воєнної ситуації та небезпеку.

“Набагато більше людей стали виїжджати через те, що йде наступ і відбуваються щільні обстріли. За два неповних місяців — серпень і вересень — виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року”, — зазначає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що станом на 19 вересня, в Часовому Яру залишалися жити 470 людей. Більшість із них — це люди похилого віку.

Покровськ: прогнози щодо евакуації

За словами волонтера Євгена Ткачова, наразі на Донеччині найбільше людей виїздять з Покровського району. На високий рівень евакуації впливає швидкий російський наступ. Але сьогоднішні темпи евакуації людей з Покровська не можна назвати дуже активними. Волонтер прогнозує, що пік настане в разі повного зникнення комунальних послуг.

“Найбільше заявок на евакуацію зараз там, де йде наступ — на Покровському напрямку. Наприклад, у Торецьку або Часовому Яру бойові дії тривають вже давно, тому там більшість людей, хто хотів, вже виїхали. А в Покровську, наприклад, ще досі є деякі комунальні послуги, які частково відновлюють, що покриває людські потреби. Тому, на мою думку, там евакуація ще довго триватиме. І пік буде саме тоді, коли реально повністю зникне вся комунальна сфера”, — припускає Євген Ткачов.

Та все ж усі жителі місто не покинуть. Волонтер зі свого досвіду каже, що категорично відмовляються від виїзду близько 10% населення.

“Як показує досвід Бахмута, Часового Яру, Сіверська, Торецька, навіть коли вже повністю зникає комуналка, згортається робота соціальних служб, і всі установи в місті офіційно не працюють, тут продовжують лишатися 10% населення. Це ті люди, які будуть залишатися в місті завжди і при будь-яких умовах”, — каже волонтер.

Куди евакуюють людей з Донеччини

Гуманітарна місія “Проліска” має декілька напрямків евакуації. Перший — це вивіз людей з прилеглих до лінії фронту територій і з прифронтових населених пунктів, які обстрілюються ворогом. Звідти людей вивозять у шелтери або на точки евакуації, де їх чекають евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів України.

Також “Проліска” надає свої автобуси військовим адміністраціям. Ними людей вивозять у підготовлені для проживання місця.

Окремим напрямком роботи є медична евакуація. Вона призначена для людей похилого віку і маломобільних людей.

“Ми можемо наймати медичний транспорт і вивозити людей “швидкою допомогою” під наглядом лікаря в будь-яку точку України. Але в деякі міста, наприклад у Часів Яр, швидка не може доїхати. Тому якщо є потреба в евакуації з самої лінії фронту, то ми вивозимо людей маленькими машинами до Костянтинівки чи до Покровська, дивлячись звідки їдемо. Або ж домовляємося з “Білими янголами”, які можуть вивезти людей до “Проліски”, де їх вже чекає медичний транспорт”, — каже Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію медичним транспортом у гуманітарну місію “Проліска” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни рухаються у бік Часів Яру та Торецька: карта на 23 вересня
• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Представництво Естонської ради у справах біженців в Україні продовжує надавати допомогу вразливим домогосподарствам, що постраждали внаслідок війни або в яких виснажені заощадження. Підтримку вони можуть отримати за п’ятьма напрямками.

Які суми виплат доступні та для яких категорій, повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Види грошової допомоги Естонської ради у справах біженців у 2026 році

Естонська рада у справах біженців в Україні реалізує грошову допомогу постраждалому населення за п’ятьма категоріями.

Підтримка власного виробництва базових продуктів надається найбільш вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Її можуть отримати мешканці територій за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області.

У межах цієї програми можна обрати лише вид допомоги:

• на вирощування продуктів рослинного походження у відкритому ґрунті або в теплиці — 16 600 гривень;
• виробництво яєчної та м’ясної продукції — 12 780 гривень;
• виробництво молочної продукції — 17 381 гривня.

Кошти можна витратити на придбання:

• насіння та розсади;
• ручних інструментів для обробки землі;
• невеликої тунельної теплиці та добрив;
• набору чи матеріалів для крапельного поливу городу або теплиці;
• кормів, годівниць, поїлок та ветеринарних наборів для продуктивних тварин (свиней, бройлерних курчат, корів тощо).

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Багатоцільова сільськогосподарська підтримка надається вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Вона призначена для комплексного покриття витрат на декілька напрямків одночасно: як на посадку та збирання овочів, так і на утримання птиці чи худоби.

Прийом заявок відкрито для територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

У межах цієї програми підтримують розвиток тваринництва, птахівництва і рослинництва.

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Їх можна витратити на:

• насіння, розсаду, систему крапельного поливу та придбання птиці, худоби, кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиці, ветеринарний набір для птиці або худоби;
• закупівлю двох видів тварин (птиця + худоба або два види худоби), годівниці, поїлки, корм.

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Екстренна підтримка для захисту родинного доходу підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Розмір допомоги варіюється під різні потреби:

•  птахівництво (виробництво яєць та/або м’яса) — 31 000 гривень;
• розведення корів (виробництво молочної продукції) — 43 000 гривень;
• тепличне господарство — 43 000 гривень;
• розведення свиней (виробництво м’ясної продукції) — 32 000 гривень;
• розведення кіз, овець, нутрій, кролів (виробництво м’ясної та молочної продукції) — 30 000 гривень;
• бджільництво — 30 000 гривень;
• інше сільське господарство (рослинництво у відкритому грунті) — 32 000 гривень;
• виробництво хлібобулочних, кондитерських виробів та напівфабрикатів, переробка продуктів харчування — 43 000 гривень;
• надання послуг (шиття та рукоділля, будівельні та побутові послуги, послуги краси тощо) — 43 000 гривень.

У заявці потрібно обирати той вид діяльності, який принесе вам дохід протягом трьох-шести наступних місяців. 

Отриману домогу можна витратити на:

• велику та дрібну рогату худобу, птицю;
• обладнання для виробництва м’яса та молока;
• обладнання для вирощування птиці;
• обладнання та сировину для бджільництва;
• бджолині сім’ї та вулики;
• ветеринарні послуги;
• обладнання та інструменти для переробки харчової продукції;
• сировину для виготовлення продукції та надання послуг;
• інші витрати (за погодженням з Естонською радою у справах біженців).

Такий вид допомоги можна отримати не частіше ніж раз на 12 місяців.

Відновлення доходів після переміщення. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Ця допомога передбачена родинам, що перемістилися або були евакуйовані з територій, що знаходяться ближче ніж 20 кілометрів до лінії фронту через протягом останніх 6 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Відновлення доходів після обстрілів. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Вона передбачена для мешканців територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Допомога передбачена для родин, що зазнали прямої шкоди від обстрілу чи ракетного удару протягом останніх 3 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Реєстрація на допомогу від Естонської ради у справах біженців

Щоб отримати один із видів допомоги, потрібно відповідати хоча б одній з категорій вразливості:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• родини з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми, очолювані лише одним дорослим;
• родини, у складі яких є люди з особливими потребами у здоров’ї (люди з інвалідністю 1 або 2 групи, тяжкими чи хронічними захворюваннями та ті, хто потребує дорогого лікування та догляду);
• родини, що складаються лише з людей старшого віку (60+);
• одинокі люди старшого віку;
• родини, всі члени якої віком 18-49 років є безробітними;
• родини, у складі яких є ветерани війни;
• молоді родини (віком до 24 років включно);
• родини, в яких хоча б один член родини віком 50-59 років є безробітним.

Подати заявку на отримання допомоги можна за покликанням.

Читайте також:

• Родини ВПО з дітьми можуть отримати гуманітарну допомогу в Павлограді
• Бахмутяни у Дніпрі можуть оформити картку для виплат від GEM: куди звертатися
• Бахмутяни у Дніпрі та Жовтих Водах можуть отримати 2 тис грн: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Покровському напрямках, де кількість штурмів зросла. Також незначно збільшилася інтенсивність атак на Слов’янському напрямку. Натомість на Лиманському напрямку кількість атак помітно зменшилася, а на Краматорському — російська армія штурмових дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке зростання інтенсивності боїв. Українські військові відбили тут 37 атак, що на 22 штурмові дії більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Грузького, Приюту, Добропілля, Вільного, Колодязя та Кучерового Яру.

Також активізація спостерігається на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 30 атак, що на 9 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Ганнівка, Дорожнє, Новий Донбас, Красноподілля, Білицьке, Сергіївка, Мирне, Молодецьке, Новопавлівка та Муравка.

На Слов’янському напрямку зафіксовано незначне посилення тиску. Російські війська здійснили 9 атак (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Оріхуватка та Юрківка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 9 атак менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії проводили, зокрема, у бік населеного пункту Зарічне.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 820 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 820 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 407 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 44 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 16 бойових броньованих машин;
• 11 танків;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

На Покровському напрямку фіксується спад активності росіян — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!