На Донеччині зберігається складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює населені пункти області і проводить штурми на різних напрямках. Щоб зберегти свої життя і здоров’я, мешканці Донеччини евакуюються вглиб України. Виїжджати з небезпечних територій людям допомагає волонтер Євген Ткачов, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”.

Як проходить евакуація з різних міст, як вивозять маломобільних осіб та звідки найактивніше виїжджають люди, Євген Ткачов розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті і евакуація людей

Євген Ткачов родом із Часового Яру. Коли дозволяла безпекова ситуація, він регулярно розвозив гуманітарну допомогу землякам і вивозив людей. Зараз же займається виключно евакуацією, адже їздити містом з гуманітаркою вже небезпечно.

Ситуацію в Часовоярській громаді, за словами Євгена Ткачова, можна описати двома словами — важко і непередбачувано. Наприклад, сьогодні з громади мали евакуювати місцеву жительку. Та евакуація не вдалася через щільні обстріли.

“Вчора я був у селищі Миколаївка, що біля Часового Яру. Звідти була евакуація. Сьогодні ще одна жіночка хотіла, щоб її вивезли, але, на жаль, це виявилося неможливим. Зараз у громаді активно “працюють” окупанти, дуже сильно “криють”. Через це виїзд сьогодні не відбувся. Загалом у Часовому Яру ситуація непередбачувана. Пів дня може бути спокійно, а потім починає працювати артилерія, летять КАБи, щось палає, десь вибухає”, — розповідає Євген Ткачов.

У питанні евакуації людей волонтер тісно співпрацює з Часовоярською міською військовою адміністрацією.

“Людей евакуюю не лише я, а й міська військова адміністрація. Ми працюємо разом у цьому питанні. Також якщо я їду на евакуацію сам, то намагаюся ще й гуманітарку людям завезти. Спочатку заїжджаю до військової адміністрації, беру хліб або продуктові набори і їду за адресою. Щоб не просто так їхати, а й щось потрібне людям завезти”, — каже Євген Ткачов.

За словами волонтера, евакуація з Часового Яру стала проходити активніше. Все більше людей бажають виїхати з громади через загострення воєнної ситуації та небезпеку.

“Набагато більше людей стали виїжджати через те, що йде наступ і відбуваються щільні обстріли. За два неповних місяців — серпень і вересень — виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року”, — зазначає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що станом на 19 вересня, в Часовому Яру залишалися жити 470 людей. Більшість із них — це люди похилого віку.

Покровськ: прогнози щодо евакуації

За словами волонтера Євгена Ткачова, наразі на Донеччині найбільше людей виїздять з Покровського району. На високий рівень евакуації впливає швидкий російський наступ. Але сьогоднішні темпи евакуації людей з Покровська не можна назвати дуже активними. Волонтер прогнозує, що пік настане в разі повного зникнення комунальних послуг.

“Найбільше заявок на евакуацію зараз там, де йде наступ — на Покровському напрямку. Наприклад, у Торецьку або Часовому Яру бойові дії тривають вже давно, тому там більшість людей, хто хотів, вже виїхали. А в Покровську, наприклад, ще досі є деякі комунальні послуги, які частково відновлюють, що покриває людські потреби. Тому, на мою думку, там евакуація ще довго триватиме. І пік буде саме тоді, коли реально повністю зникне вся комунальна сфера”, — припускає Євген Ткачов.

Та все ж усі жителі місто не покинуть. Волонтер зі свого досвіду каже, що категорично відмовляються від виїзду близько 10% населення.

“Як показує досвід Бахмута, Часового Яру, Сіверська, Торецька, навіть коли вже повністю зникає комуналка, згортається робота соціальних служб, і всі установи в місті офіційно не працюють, тут продовжують лишатися 10% населення. Це ті люди, які будуть залишатися в місті завжди і при будь-яких умовах”, — каже волонтер.

Куди евакуюють людей з Донеччини

Гуманітарна місія “Проліска” має декілька напрямків евакуації. Перший — це вивіз людей з прилеглих до лінії фронту територій і з прифронтових населених пунктів, які обстрілюються ворогом. Звідти людей вивозять у шелтери або на точки евакуації, де їх чекають евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів України.

Також “Проліска” надає свої автобуси військовим адміністраціям. Ними людей вивозять у підготовлені для проживання місця.

Окремим напрямком роботи є медична евакуація. Вона призначена для людей похилого віку і маломобільних людей.

“Ми можемо наймати медичний транспорт і вивозити людей “швидкою допомогою” під наглядом лікаря в будь-яку точку України. Але в деякі міста, наприклад у Часів Яр, швидка не може доїхати. Тому якщо є потреба в евакуації з самої лінії фронту, то ми вивозимо людей маленькими машинами до Костянтинівки чи до Покровська, дивлячись звідки їдемо. Або ж домовляємося з “Білими янголами”, які можуть вивезти людей до “Проліски”, де їх вже чекає медичний транспорт”, — каже Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію медичним транспортом у гуманітарну місію “Проліска” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни рухаються у бік Часів Яру та Торецька: карта на 23 вересня
• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 жовтня 2026 року набрав чинності новий Закон № 4924-IX “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Документ передбачає низку серйозних змін у сфері обліку та підтримки переселенців, проте для повноцінного запуску більшості механізмів Кабінет Міністрів ще має ухвалити відповідні підзаконні акти.

Які правила вже діють, а на які ще потрібно чекати, роз’яснила провідна юристка з питань ВПО та координаторка юридичного чат-бота БФ “Право на захист” Євгенія Холодна.

Головні нововведення закону: що зміниться

Новий закон задає правові рамки для подальшої цифровізації та впорядкування процесів, пов’язаних із переселенцями. Серед ключових змін передбачено:

• створення Єдиної інформаційної бази даних про ВПО та запуск електронного кабінету користувача;
• запровадження витягу з Єдиної інформаційної бази замість паперової довідки ВПО;
• спрощення актуалізації даних при повторному переміщенні (не потрібно буде документально доводити факт первинного переміщення);
• передача повноважень щодо взяття на облік ВПО від органів соцзахисту до районних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад.

Чи потрібно переоформлювати довідку та виплати

Одразу після набрання чинності законом переселенцям не потрібно вчиняти жодних додаткових дій. Раніше видані довідки ВПО залишаються повністю чинними, їх не треба примусово замінювати. За бажанням людина згодом зможе замінити стару довідку на витяг із реєстру, проте порядок його отримання ще має розробити уряд.

Те ж саме стосується фінансової допомоги на проживання. Новий закон самостійно не скасовує і не змінює призначені виплати, а також не зобов’язує переселенців повторно подавати заяви. Порядок нарахування коштів і надалі регулюється постановою Кабміну № 332, до якої наразі не вносили змін.

За яких умов можуть зняти з обліку ВПО

Як вказує юристка, закон чітко розмежовує зняття з обліку за власною ініціативою людини (наприклад, при поверненні додому або остаточному виїзді за кордон) та за рішенням уповноваженого органу.

Без заяви ВПО статус можуть скасувати, якщо людина:

• не повідомила про повернення до покинутого місця проживання;
• виїхала за кордон на постійне проживання;
• перебуває за межами України понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сукупно протягом року (винятки з поважних причин — лікування, відрядження тощо — має додатково затвердити Кабмін);
• подала завідомо недостовірні відомості при реєстрації;
• засуджена за визначені законом злочини.

Якщо людина повертається з-за кордону в Україну, закон передбачає можливість повторно подати заяву на отримання статусу ВПО.

Статус дітей, народжених після переміщення

Ще одна важлива зміна стосується новонароджених. Представниця БФ “Право на захист” зазначає, що за новими правилами, дитина, народжена після переміщення одного або обох батьків, не вважається внутрішньо переміщеною особою і не береться на відповідний облік.

Водночас закон гарантує, що факт народження такої дитини обов’язково враховуватиметься під час надання соціальної підтримки родині. Конкретні види цієї допомоги будуть визначені окремими урядовими рішеннями.

Житлові гарантії та електронні послуги

Закон закріплює механізми підтримки переселенців у питаннях житла. Зокрема, планується створення інформаційної системи з інтерактивною мапою, де будуть зібрані дані про доступне державне, комунальне та приватне житло. Через цю ж систему ВПО зможуть подавати заяви на поселення.

Крім того, для певних категорій ВПО, які не мають іншого житла, передбачено право на безоплатне тимчасове проживання без обмежень у строках (на період воєнного стану та пів року після його скасування).

Також закон гарантує створення електронного кабінету ВПО для онлайн-послуг. Однак терміни його запуску, функціонал, а також механізми роботи житлових програм запрацюють лише після ухвалення відповідних підзаконних актів Кабінетом Міністрів. До того часу діють звичні процедури звернень через ЦНАП, соцзахист або “Дію”.

Читайте також:

Програма “Муніципальна няня” у 2026 році: як ВПО та батькам оформити компенсацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 23 жовтня, Україна та росія провели комбінований обмін військовополоненими. В Україну повернулися 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Обмін полоненими 23 жовтня: що відомо

У результаті нового обміну Україна повернула 270 своїх громадян, які перебували в російському полоні. Серед них 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Серед визволених військовослужбовців — військовослужбовці ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Сухопутних військ, ДШВ, ДССТ, ТрО, ССО, ВСП, бійці Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, а також рятувальник ДСНС. Більша половина визволених потрапила в полон у 2022 році під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках.

Серед звільнених сьогодні є 38 офіцерів. Ще девʼятеро – важкохворі.

Звільнені воїни захищали країну на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямку. Серед звільнених також оборонці ЧАЕС.

Значна частина визволених сьогодні оборонців була під кримінальним переслідуванням з боку рф. Їх під вигаданими звинуваченнями засудили до реальних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення.

Після обміну всі військові пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають виплати та пройдуть реабілітацію.

Читайте також:

Україна повернула додому 103 людей: перші фото з обміну 19 серпня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!