На Донеччині зберігається складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює населені пункти області і проводить штурми на різних напрямках. Щоб зберегти свої життя і здоров’я, мешканці Донеччини евакуюються вглиб України. Виїжджати з небезпечних територій людям допомагає волонтер Євген Ткачов, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”.

Як проходить евакуація з різних міст, як вивозять маломобільних осіб та звідки найактивніше виїжджають люди, Євген Ткачов розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті і евакуація людей

Євген Ткачов родом із Часового Яру. Коли дозволяла безпекова ситуація, він регулярно розвозив гуманітарну допомогу землякам і вивозив людей. Зараз же займається виключно евакуацією, адже їздити містом з гуманітаркою вже небезпечно.

Ситуацію в Часовоярській громаді, за словами Євгена Ткачова, можна описати двома словами — важко і непередбачувано. Наприклад, сьогодні з громади мали евакуювати місцеву жительку. Та евакуація не вдалася через щільні обстріли.

“Вчора я був у селищі Миколаївка, що біля Часового Яру. Звідти була евакуація. Сьогодні ще одна жіночка хотіла, щоб її вивезли, але, на жаль, це виявилося неможливим. Зараз у громаді активно “працюють” окупанти, дуже сильно “криють”. Через це виїзд сьогодні не відбувся. Загалом у Часовому Яру ситуація непередбачувана. Пів дня може бути спокійно, а потім починає працювати артилерія, летять КАБи, щось палає, десь вибухає”, — розповідає Євген Ткачов.

У питанні евакуації людей волонтер тісно співпрацює з Часовоярською міською військовою адміністрацією.

“Людей евакуюю не лише я, а й міська військова адміністрація. Ми працюємо разом у цьому питанні. Також якщо я їду на евакуацію сам, то намагаюся ще й гуманітарку людям завезти. Спочатку заїжджаю до військової адміністрації, беру хліб або продуктові набори і їду за адресою. Щоб не просто так їхати, а й щось потрібне людям завезти”, — каже Євген Ткачов.

За словами волонтера, евакуація з Часового Яру стала проходити активніше. Все більше людей бажають виїхати з громади через загострення воєнної ситуації та небезпеку.

“Набагато більше людей стали виїжджати через те, що йде наступ і відбуваються щільні обстріли. За два неповних місяців — серпень і вересень — виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року”, — зазначає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що станом на 19 вересня, в Часовому Яру залишалися жити 470 людей. Більшість із них — це люди похилого віку.

Покровськ: прогнози щодо евакуації

За словами волонтера Євгена Ткачова, наразі на Донеччині найбільше людей виїздять з Покровського району. На високий рівень евакуації впливає швидкий російський наступ. Але сьогоднішні темпи евакуації людей з Покровська не можна назвати дуже активними. Волонтер прогнозує, що пік настане в разі повного зникнення комунальних послуг.

“Найбільше заявок на евакуацію зараз там, де йде наступ — на Покровському напрямку. Наприклад, у Торецьку або Часовому Яру бойові дії тривають вже давно, тому там більшість людей, хто хотів, вже виїхали. А в Покровську, наприклад, ще досі є деякі комунальні послуги, які частково відновлюють, що покриває людські потреби. Тому, на мою думку, там евакуація ще довго триватиме. І пік буде саме тоді, коли реально повністю зникне вся комунальна сфера”, — припускає Євген Ткачов.

Та все ж усі жителі місто не покинуть. Волонтер зі свого досвіду каже, що категорично відмовляються від виїзду близько 10% населення.

“Як показує досвід Бахмута, Часового Яру, Сіверська, Торецька, навіть коли вже повністю зникає комуналка, згортається робота соціальних служб, і всі установи в місті офіційно не працюють, тут продовжують лишатися 10% населення. Це ті люди, які будуть залишатися в місті завжди і при будь-яких умовах”, — каже волонтер.

Куди евакуюють людей з Донеччини

Гуманітарна місія “Проліска” має декілька напрямків евакуації. Перший — це вивіз людей з прилеглих до лінії фронту територій і з прифронтових населених пунктів, які обстрілюються ворогом. Звідти людей вивозять у шелтери або на точки евакуації, де їх чекають евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів України.

Також “Проліска” надає свої автобуси військовим адміністраціям. Ними людей вивозять у підготовлені для проживання місця.

Окремим напрямком роботи є медична евакуація. Вона призначена для людей похилого віку і маломобільних людей.

“Ми можемо наймати медичний транспорт і вивозити людей “швидкою допомогою” під наглядом лікаря в будь-яку точку України. Але в деякі міста, наприклад у Часів Яр, швидка не може доїхати. Тому якщо є потреба в евакуації з самої лінії фронту, то ми вивозимо людей маленькими машинами до Костянтинівки чи до Покровська, дивлячись звідки їдемо. Або ж домовляємося з “Білими янголами”, які можуть вивезти людей до “Проліски”, де їх вже чекає медичний транспорт”, — каже Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію медичним транспортом у гуманітарну місію “Проліска” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни рухаються у бік Часів Яру та Торецька: карта на 23 вересня
• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Заявники, які подають документи на державну компенсацію за знищене або пошкоджене житло, дедалі можуть отримати повідомлення про зупинення розгляду заяви. Втім, зупинення — це не відмова. У більшості випадків це тимчасова пауза, після якої розгляд можна поновити.

Як саме це працює, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Чому комісія може зупинити розгляд заяви на компенсацію

Закон передбачає право комісій тимчасово призупиняти розгляд заяв як щодо пошкодженого, так і щодо знищеного майна. Основна причина, це неможливість рухатися далі без усунення юридичних або технічних перешкод.

Основні причини зупинення:

• Подано не всі документи, передбачені законом;
• підтверджені дані про вручення підозри заявнику або спадкоємцю за злочини проти основ національної безпеки України;
• неможливо провести обстеження об’єкта з міркувань безпеки, зокрема через: замінування території, активні бойові дії, заборону доступу з боку військових адміністрацій.

Без обстеження комісія не може підтвердити факт знищення житла.

Як повідомляють про зупинення розгляду

Комісія зобов’язана не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення повідомити заявника або через застосунок “Дія” (зокрема пуш-сповіщенням), або паперовим листом, якщо обрано цей спосіб зв’язку.

У повідомленні обов’язково має бути зазначена конкретна причина зупинення.

Як поновити розгляд заяви

Щоб відновити розгляд, заявнику потрібно усунути підстави зупинення. Комісія не має права вимагати документи, які не стосуються причин зупинення.

Що може зробити заявник:

• надати відсутні документи або їх копії;
• подати письмові пояснення, якщо документ неможливо отримати з об’єктивних причин;
• письмово повідомити комісію про усунення підстав зупинення.

Після цього комісія має протягом 5 робочих днів ухвалити рішення про поновлення розгляду. Далі заява розглядається з того етапу, на якому процес було зупинено.

До теми:

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло та низку нових ініціатив.

Про це повідомила редакція Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: скільки виділять на ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Соціальні видатки

ВПО, як і решта українців, також можуть долучатися до різних програм соціального захисту населення. На цей напрямок в державному бюджеті виділили 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році. Зокрема, вказані кошти підуть на:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!