На Донеччині зберігається складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює населені пункти області і проводить штурми на різних напрямках. Щоб зберегти свої життя і здоров’я, мешканці Донеччини евакуюються вглиб України. Виїжджати з небезпечних територій людям допомагає волонтер Євген Ткачов, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”.

Як проходить евакуація з різних міст, як вивозять маломобільних осіб та звідки найактивніше виїжджають люди, Євген Ткачов розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті і евакуація людей

Євген Ткачов родом із Часового Яру. Коли дозволяла безпекова ситуація, він регулярно розвозив гуманітарну допомогу землякам і вивозив людей. Зараз же займається виключно евакуацією, адже їздити містом з гуманітаркою вже небезпечно.

Ситуацію в Часовоярській громаді, за словами Євгена Ткачова, можна описати двома словами — важко і непередбачувано. Наприклад, сьогодні з громади мали евакуювати місцеву жительку. Та евакуація не вдалася через щільні обстріли.

“Вчора я був у селищі Миколаївка, що біля Часового Яру. Звідти була евакуація. Сьогодні ще одна жіночка хотіла, щоб її вивезли, але, на жаль, це виявилося неможливим. Зараз у громаді активно “працюють” окупанти, дуже сильно “криють”. Через це виїзд сьогодні не відбувся. Загалом у Часовому Яру ситуація непередбачувана. Пів дня може бути спокійно, а потім починає працювати артилерія, летять КАБи, щось палає, десь вибухає”, — розповідає Євген Ткачов.

У питанні евакуації людей волонтер тісно співпрацює з Часовоярською міською військовою адміністрацією.

“Людей евакуюю не лише я, а й міська військова адміністрація. Ми працюємо разом у цьому питанні. Також якщо я їду на евакуацію сам, то намагаюся ще й гуманітарку людям завезти. Спочатку заїжджаю до військової адміністрації, беру хліб або продуктові набори і їду за адресою. Щоб не просто так їхати, а й щось потрібне людям завезти”, — каже Євген Ткачов.

За словами волонтера, евакуація з Часового Яру стала проходити активніше. Все більше людей бажають виїхати з громади через загострення воєнної ситуації та небезпеку.

“Набагато більше людей стали виїжджати через те, що йде наступ і відбуваються щільні обстріли. За два неповних місяців — серпень і вересень — виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року”, — зазначає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що станом на 19 вересня, в Часовому Яру залишалися жити 470 людей. Більшість із них — це люди похилого віку.

Покровськ: прогнози щодо евакуації

За словами волонтера Євгена Ткачова, наразі на Донеччині найбільше людей виїздять з Покровського району. На високий рівень евакуації впливає швидкий російський наступ. Але сьогоднішні темпи евакуації людей з Покровська не можна назвати дуже активними. Волонтер прогнозує, що пік настане в разі повного зникнення комунальних послуг.

“Найбільше заявок на евакуацію зараз там, де йде наступ — на Покровському напрямку. Наприклад, у Торецьку або Часовому Яру бойові дії тривають вже давно, тому там більшість людей, хто хотів, вже виїхали. А в Покровську, наприклад, ще досі є деякі комунальні послуги, які частково відновлюють, що покриває людські потреби. Тому, на мою думку, там евакуація ще довго триватиме. І пік буде саме тоді, коли реально повністю зникне вся комунальна сфера”, — припускає Євген Ткачов.

Та все ж усі жителі місто не покинуть. Волонтер зі свого досвіду каже, що категорично відмовляються від виїзду близько 10% населення.

“Як показує досвід Бахмута, Часового Яру, Сіверська, Торецька, навіть коли вже повністю зникає комуналка, згортається робота соціальних служб, і всі установи в місті офіційно не працюють, тут продовжують лишатися 10% населення. Це ті люди, які будуть залишатися в місті завжди і при будь-яких умовах”, — каже волонтер.

Куди евакуюють людей з Донеччини

Гуманітарна місія “Проліска” має декілька напрямків евакуації. Перший — це вивіз людей з прилеглих до лінії фронту територій і з прифронтових населених пунктів, які обстрілюються ворогом. Звідти людей вивозять у шелтери або на точки евакуації, де їх чекають евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів України.

Також “Проліска” надає свої автобуси військовим адміністраціям. Ними людей вивозять у підготовлені для проживання місця.

Окремим напрямком роботи є медична евакуація. Вона призначена для людей похилого віку і маломобільних людей.

“Ми можемо наймати медичний транспорт і вивозити людей “швидкою допомогою” під наглядом лікаря в будь-яку точку України. Але в деякі міста, наприклад у Часів Яр, швидка не може доїхати. Тому якщо є потреба в евакуації з самої лінії фронту, то ми вивозимо людей маленькими машинами до Костянтинівки чи до Покровська, дивлячись звідки їдемо. Або ж домовляємося з “Білими янголами”, які можуть вивезти людей до “Проліски”, де їх вже чекає медичний транспорт”, — каже Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію медичним транспортом у гуманітарну місію “Проліска” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни рухаються у бік Часів Яру та Торецька: карта на 23 вересня
• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф пропонують внести зміни в закон “Про протидію тероризму”. Додати нові положення пропонують у статтю 18, яка регулює питання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Про це йдеться в росджерелах.

Закон рф про компенсації хочуть змінити

У рф хочуть внести зміни в закон № 35-ФЗ “Про протидію тероризму”. Зміни пропонуються для статті 18, яка регулює питання надання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Зараз у статті йдеться, що в разі втрати житла внаслідок бойових дій власник може отримати соціальну виплату за рахунок федерального бюджету. Ці кошти людина має витратити на придбання нового житла.

Втім соціальні виплати люди не можуть отримати, якщо мають у власності інше житло. Цю норму і пропонують змінити. У законі хочуть прописати, що видача державного житлового сертифіката не залежить від наявності чи відсутності у людей інших житлових приміщень.

Розгляд цієї пропозиції призначений на 26 січня.

Читайте також:

• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запроваджують надзвичайний стан в енергетиці. Причиною цього стали важкі наслідки зимових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Надзвичайний стан в енергетиці

За словами Володимира Зеленського, через погіршення погодних умов на фоні постійних обстрілів інфраструктури в Україні планують введення надзвичайної ситуації. Її корегуванням займатиметься спеціальний штаб в Києві, який буде діяти постійно.

Президент додав, що уряд наразі має максимально активізувати роботу з партнерами, щоб отримати від них обладнання та підтримку для відновлення енергосистеми.

“Кабінет Міністрів забезпечить на час саме такої ситуації максимальну дерегуляцію всіх процесів із підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Працюємо також, щоб відчутно збільшити обсяг імпорту електрики в Україну“, — зазначає Зеленський.

Що передбачає надзвичайний стан в енергетиці

За словами Зеленського, один із рішень, які можуть ухвалити в межах енергетичної кризи в Україні — це перегляд у Києві та деяких інших регіонах переглянуть правила щодо комендантської години, зокрема, її можуть прибрати в деяких містах.

Запровадження надзвичайного стану також є сигналом для учасників енергетичного ринку — операторів обленерго та генеруючих компаній, а не виключно для побутових споживачів. Йдеться про зміну принципів роботи системи в кризових умовах. Наприклад, під час дії відповідного режиму тимчасово зупиняються ринкові правила. Розподіл електроенергії здійснюється не за комерційними договорами, а за рішеннями диспетчерів з метою забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень і водоканалів.

Також можливе запровадження екстрених відключень. Погодинні графіки втрачають чинність, натомість застосовуються графіки аварійних відключень, які дозволяють оперативно зменшувати навантаження на енергосистему.

Окремо передбачено розширення повноважень диспетчерських служб у частині технічного відновлення мереж. Вони можуть здійснювати складні перемикання та використовувати резервні схеми живлення, які у звичайному режимі не застосовуються.

Що каже закон

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації в енергосистемі — це стан, який характеризується виникненням значного дефіциту потужності енергетичної інфраструктури, який унеможливлює роботу мережі у штатному режимі.

Рішення про ухвалення відповідного стану має ухвалити системний оператор — Укренерго. Це стається, коли відбуваються масові пошкодження (наприклад, після ракетних ударів), що призводять до втрати понад 50% споживання електроенергії в країні.

Історія застосування надзвичайного стану в енергетиці

Режим надзвичайної ситуації в енергетичній сфері вперше було застосовано в Україні у серпні 2014 року. Тоді його запровадили через гострий дефіцит вугілля та масштабні порушення стабільної роботи енергосистеми.

Повторно до цього механізму уряд повернувся у грудні 2015 року, коли Кабінет Міністрів увів і згодом коригував режим для стабілізації ринку електроенергії. Зокрема, йшлося про врегулювання тарифних питань, обмеження обсягів генерації та експорту електроенергії. Режим діяв упродовж опалювального сезону і був скасований до завершення 2015 року.

У подальші роки термін “режим надзвичайної ситуації в енергетиці” здебільшого використовували в оперативних повідомленнях НЕК “Укренерго”. Його застосовували для опису функціонування об’єднаної енергосистеми в умовах критичних навантажень, зокрема під час масованих атак на енергетичну інфраструктуру або у разі виникнення серйозних технічних аварій.

Формально запровадження та скасування такого режиму визначене правилами ринку електроенергії та Кодексом системи передачі. Водночас на практиці ці рішення не завжди супроводжуються окремими публічними актами уряду.

Читайте також:

Біля автостанції “Київ” запрацював пункт обігріву та підзарядки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!