На Донеччині зберігається складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює населені пункти області і проводить штурми на різних напрямках. Щоб зберегти свої життя і здоров’я, мешканці Донеччини евакуюються вглиб України. Виїжджати з небезпечних територій людям допомагає волонтер Євген Ткачов, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”.

Як проходить евакуація з різних міст, як вивозять маломобільних осіб та звідки найактивніше виїжджають люди, Євген Ткачов розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті і евакуація людей

Євген Ткачов родом із Часового Яру. Коли дозволяла безпекова ситуація, він регулярно розвозив гуманітарну допомогу землякам і вивозив людей. Зараз же займається виключно евакуацією, адже їздити містом з гуманітаркою вже небезпечно.

Ситуацію в Часовоярській громаді, за словами Євгена Ткачова, можна описати двома словами — важко і непередбачувано. Наприклад, сьогодні з громади мали евакуювати місцеву жительку. Та евакуація не вдалася через щільні обстріли.

“Вчора я був у селищі Миколаївка, що біля Часового Яру. Звідти була евакуація. Сьогодні ще одна жіночка хотіла, щоб її вивезли, але, на жаль, це виявилося неможливим. Зараз у громаді активно “працюють” окупанти, дуже сильно “криють”. Через це виїзд сьогодні не відбувся. Загалом у Часовому Яру ситуація непередбачувана. Пів дня може бути спокійно, а потім починає працювати артилерія, летять КАБи, щось палає, десь вибухає”, — розповідає Євген Ткачов.

У питанні евакуації людей волонтер тісно співпрацює з Часовоярською міською військовою адміністрацією.

“Людей евакуюю не лише я, а й міська військова адміністрація. Ми працюємо разом у цьому питанні. Також якщо я їду на евакуацію сам, то намагаюся ще й гуманітарку людям завезти. Спочатку заїжджаю до військової адміністрації, беру хліб або продуктові набори і їду за адресою. Щоб не просто так їхати, а й щось потрібне людям завезти”, — каже Євген Ткачов.

За словами волонтера, евакуація з Часового Яру стала проходити активніше. Все більше людей бажають виїхати з громади через загострення воєнної ситуації та небезпеку.

“Набагато більше людей стали виїжджати через те, що йде наступ і відбуваються щільні обстріли. За два неповних місяців — серпень і вересень — виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року”, — зазначає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що станом на 19 вересня, в Часовому Яру залишалися жити 470 людей. Більшість із них — це люди похилого віку.

Покровськ: прогнози щодо евакуації

За словами волонтера Євгена Ткачова, наразі на Донеччині найбільше людей виїздять з Покровського району. На високий рівень евакуації впливає швидкий російський наступ. Але сьогоднішні темпи евакуації людей з Покровська не можна назвати дуже активними. Волонтер прогнозує, що пік настане в разі повного зникнення комунальних послуг.

“Найбільше заявок на евакуацію зараз там, де йде наступ — на Покровському напрямку. Наприклад, у Торецьку або Часовому Яру бойові дії тривають вже давно, тому там більшість людей, хто хотів, вже виїхали. А в Покровську, наприклад, ще досі є деякі комунальні послуги, які частково відновлюють, що покриває людські потреби. Тому, на мою думку, там евакуація ще довго триватиме. І пік буде саме тоді, коли реально повністю зникне вся комунальна сфера”, — припускає Євген Ткачов.

Та все ж усі жителі місто не покинуть. Волонтер зі свого досвіду каже, що категорично відмовляються від виїзду близько 10% населення.

“Як показує досвід Бахмута, Часового Яру, Сіверська, Торецька, навіть коли вже повністю зникає комуналка, згортається робота соціальних служб, і всі установи в місті офіційно не працюють, тут продовжують лишатися 10% населення. Це ті люди, які будуть залишатися в місті завжди і при будь-яких умовах”, — каже волонтер.

Куди евакуюють людей з Донеччини

Гуманітарна місія “Проліска” має декілька напрямків евакуації. Перший — це вивіз людей з прилеглих до лінії фронту територій і з прифронтових населених пунктів, які обстрілюються ворогом. Звідти людей вивозять у шелтери або на точки евакуації, де їх чекають евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів України.

Також “Проліска” надає свої автобуси військовим адміністраціям. Ними людей вивозять у підготовлені для проживання місця.

Окремим напрямком роботи є медична евакуація. Вона призначена для людей похилого віку і маломобільних людей.

“Ми можемо наймати медичний транспорт і вивозити людей “швидкою допомогою” під наглядом лікаря в будь-яку точку України. Але в деякі міста, наприклад у Часів Яр, швидка не може доїхати. Тому якщо є потреба в евакуації з самої лінії фронту, то ми вивозимо людей маленькими машинами до Костянтинівки чи до Покровська, дивлячись звідки їдемо. Або ж домовляємося з “Білими янголами”, які можуть вивезти людей до “Проліски”, де їх вже чекає медичний транспорт”, — каже Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію медичним транспортом у гуманітарну місію “Проліска” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни рухаються у бік Часів Яру та Торецька: карта на 23 вересня
• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону “Про Державний бюджет на 2027 рік”. Беззаперечним пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки і оборони, на який спрямовують усі можливі внутрішні ресурси. Водночас Уряд збільшує фінансування соціальної сфери, підтримки ВПО, освіти та охорони здоров’я.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Основні показники державного бюджету на 2027 рік

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає значне зростання доходів та видатків. Доходи заплановані в обсязі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда більше порівняно з планом 2026 року.

Загальний обсяг видатків становитиме 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда перевищує показники попереднього року.

Потреба у міжнародній підтримці складатиме 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки виділено 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що становить 43,8% від ВВП. З них:

• 2 трильйони 298,5 мільярда гривень — на озброєння та військову техніку;
• 1 трильйон 791,7 мільярда гривень — на оплату праці з нарахуваннями;
• 499,9 мільярда гривень — на інші видатки;
• 264,9 мільярда гривень — резерв коштів;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2027 році передбачено 83,2 мільярда гривень (на 11,6 мільярда більше, ніж у 2026 році). Основні статті витрат:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 12 мільярдів гривень — заходи підтримки тимчасового проживання;
• 11,5 мільярда гривень — компенсація за знищене майно;
• 5,5 мільярда гривень — компенсація за програмою “HOME”;
• 4 мільярди гривень — соціальні послуги;
• 3,7 мільярда гривень — програма “єОселя” (перший внесок та відсотки);
• 3,5 мільярда гривень — програми зайнятості;
• 3,4 мільярда гривень — програма “єВідновлення”.

Підтримка економіки, бізнесу та енергетичного сектору

На підтримку економіки та бізнесу бюджет закладає 96 млрд гривень, що на 45,7 млрд гривень більше до плану на 2026 рік.

• 45 млрд гривень передбачено на забезпечення житлом громадян за програмою”єОселя” (+27,9 млрд гривень);
• 29 млрд гривень спрямують до Національної установи розвитку на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та гарантії НУР (+11 млрд гривень);
• 10,1 млрд гривень отримає Фонд розвитку інновацій на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку, безпілотні технології та дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень).
• 9,4 млрд гривень виділено на активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
• Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%, проте остаточне рішення потребуватиме законодавчого врегулювання.
• Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від таких ризиків — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Майже 100 млрд гривень буде спрямовано у 2027 році на підтримку енергетики. Кошти підуть на захист та відновлення енергетичних об’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі та проєкти з енергоефективності. Також на Плани стійкості буде спрямовано 60 млрд гривень, і можливе отримання енергетичними підприємствами ресурсу від зниження нормативу зі сплати дивідендів. У 2026 році ця сума становила 19,5 млрд гривень.

Сільськогосподарський сектор отримає підтримку у розмірі 7,4 млрд гривень. Кошти передбачено на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування, гранти для АПК, меліорацію та релокацію сільгосптоваровиробників.

Житлова політика, інфраструктура та спорт

Загальний обсяг житлової політики становить 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд гривень). Сюди входять:

• 45 млрд гривень на забезпечення житлом за програмою «єОселя».
• 24,4 млрд гривень на житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція (+8,9 млрд гривень).
• 6,9 млрд гривень на компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
• 5,5 млрд гривень компенсації за знищене житло за програмою «HOME».
• 2,4 млрд гривень на житло військовим.
• 0,7 млрд гривень для Фонду енергоефективності на співфінансування підвищення енергоефективності житла та відновлення зруйнованого житла.

Сфера спорту та молоді отримає 6,85 млрд гривень (+0,98 млрд гривень). На гідне представлення України на світовій спортивній арені піде 6,56 млрд гривень (+0,86 млрд гривень). На створення умов для самореалізації молоді в Україні виділено 201,5 млн гривень, зокрема 140 млн гривень підуть на гранти молоді (+50 млн гривень). У 2027 році передбачено 1 800 грантів, що у 2,5 раза більше порівняно з 2026 роком. Також 91,5 млн гривень (+68,5 млн гривень) закладено на формування свідомої української політичної нації, зокрема на розвиток пластового руху, на підтримку якого із 2027 року безпосередньо передбачено 61,5 млн гривень.

Підтримка регіонів, громад та інвестиційні проєкти

На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році передбачено 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн), з яких 76,4 млрд гривень — це залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями цих проєктів — транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.

Підтримка регіонів і громад складе 133,6 млрд гривень (+42,2 млрд гривень до плану на 2026 рік). Серед основних напрямів фінансування — комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, субвенція на будівництво та ремонт доріг місцевого значення, додаткова дотація прифронтовим та тимчасово окупованим територіям України, а також різниця в тарифах. Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень, що на 123,9 млрд гривень, або на 13,6% більше до плану на 2026 рік зі змінами.

Серед новацій проєкту держбюджету-2027:

• Заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд гривень. З них 34,2 млрд гривень піде на фінансування утримання та розвитку доріг загального користування державного значення, 10,1 млрд гривень — на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг, а 8,5 млрд гривень — як субвенція місцевим бюджетам на утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
• 18,2 млрд гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей.

Читайте також:

Бахмутська МВА переглянула бюджетні видатки: більше грошей заклали на зарядні станції та ноутбуки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили ще у десяти населених пунктах. При цьому в Слов’янську і селищі Суханівка діють часткові обмеження: у список на евакуацію потрапили окремі вулиці.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Примусова евакуація дітей на Донеччині: нові населені пункти

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині розширили перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її ввели у трьох громадах: Святогірській, Слов’янській і Новодонецькій.

Евакуації підлягають діти, які проживають у чотирьох селах Святогірської громади:

• Адамівка;
• Глибока Макатиха;
• Микільське;
• Хрестище.

У Новодонецькій громаді евакуацію дітей теж проводитимуть у чотирьох населених пунктах:

• Новодонецьке;
• Іверське;
• Новосамарське;
• Шостаківка.

У Слов’янську розширили зону примусової евакуації дітей: перелік вулиць

У Слов’янській громаді примусову евакуацію дітей розширили у місті Слов’янськ і селищі Суханівка. При цьому в цих населених пунктах діє часткова евакуація з окремих вулиць.

У Слов’янську під евакуацію підпадають родини з дітьми, які мешкають за такими адресами:

-в’їзди:

• Історичний;
• Квітневий;
• Миколи Хвильового;
• Скіфський;
• Яковлєва Олексія.

-вулиці:

• 6-го Вересня;
• Анатолія Свиридюка;
• Бердянська;
• Березнева;
• Бориса Патона;
• Василя Сліпака;
• Василя Стуса;
• Вереснева;
• Волошкова;
• Волонтерів;
• Геологічна;
• Гірська;
• Демократична;
• Дмитра Донцова;
• Енеїди;
• Єдності;
• Журналістів;
• Зоряна;
• Івана Федорова;
• Ігоря Грішина;
• Ізюмська;
• Калинова;
• Карпатської Січі;
• Керченська;
• Кленова;
• Князя Ігоря;
• Козацька;
• Колонтаївська;
• Корсунська;
• Котляревського;
• Красногірська;
• Ланова;
• Левадна;
• Лесі Українки;
• Лісна;
• Літературна;
• Луганська;
• Мальовнича;
• Мацька;
• Медова;
• Миколи Колосовського;
• Миколи Семейка;
• Миколи Хвильового;
• Миру;
• Мистецька;
• Молодіжна;
• Назара Яремчука;
• Новоселівська;
• Олеся Гончара;
• Отаманська;
• Охтирська;
• Павла Глазового;
• Північна;
• Привільна;
• Режисерська;
• Реконструкції;
• Рубіжна;
• Самбірська;
• Санаторна;
• Серпнева;
• Сільзаводська;
• Січових стрільців;
• Скіфська;
• Смарагдова;
• Солов’їна;
• Тениста;
• Трускавецька;
• Цілинна;
• Червоної калини;
• Чумацька;
• Щедра;
• Шляхетна;
• Ювілейна;
• Юрія Багатікова;
• Яковлєва Олексія;
• Янтарна.

-провулки:

• 6-го Вересня;
• Анатолія Свиридюка;
• Бердянський;
• Високий;
• Волонтерів;
• Демократичний;
• Дмитра Донцова;
• Дружківський;
• Енеїди;
• Журналістів;
• Зоряний;
• Ізюмський;
• Історичний;
• Керченський;
• Князя Ігоря;
• Козацький;
• Красногірський;
• Кустарний;
• Лановий;
• Літературний;
• Привільний;
• Рубіжний;
• Скіфський;
• Смарагдовий;
• Солов’їний;
• Тараса Шевченка;
• Трускавецький;
• Цілинний;
• Червоної калини;
• Ягідний;
• Яковлєва Олексія.

У селищі Суханівка Слов’янської громади евакуацію проводитимуть з п’яти вулиць і одного провулка:

• вулиці Героїв неба, Горова, Зарічна, Лугова, Торецька;
• провулок Луговий.

Скільки дітей залишаються на нових територіях, де оголошена примусова евакуація, не повідомляється. Евакуацію проводитимуть у супроводі батьків, осіб, які їх замінюють, або законних представників. Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права, тому з родинами проводитимуть бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні місця.

До евакуації залучені місцеві військові адміністрації, поліція, ДСНС і Служба у справах дітей. Людей супроводжуватимуть на всіх етапах — від виїзду до приймального пункту і подальшого розміщення у безпечніших регіонах.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська
• Забрали лише документи і сімейні фото: історія родини з Бахмута, яка на одному авто евакуювала сімох дітей і домашніх тварин
• “Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!