Легше працювати з документами та спілкуватися з людьми: як активісти використовують свій досвід в ЗСУ

Семаковська Тетяна 13:00, 22 Березня 2024
Федір Сорокін та Андрій Полухін

Активізм у цивільному житті допомагав людям розв’язувати проблеми в громадах, відстоювати свої права, шукати можливості, а також навчав лідерських якостей. Місцеві активісти завжди були залучені до нових проєктів та співпраці з ОМС, а зараз деякі з них служать у Збройних Силах України. Чи допоміг їм досвід у громадській діяльності краще адаптуватися до армії?

Редакція поспілкувалася з військовими Андрієм Полухіним та Федором Сорокіним, обоє чоловіків раніше працювала у громадській сфері, а зараз служать у війську. Про що думають активісти в армії та як хочуть використати свій досвід після війни?

Досвід роботи у громадському секторі спрощує взаємодію з людьми

Армія — це масштабна структура з різними підрозділами, кожен з яких має вміти комунікувати з іншим. Саме вміння знаходити спільну мову з людьми та уникати конфліктних ситуацій допомогають ефективніше працювати в армії, вважає Федір Сорокін

Його шлях до війська розпочався в лютому 2022 року, чоловік мав проукраїнську позицію, до війни розвивав своє місто — Вугледар. Спочатку Федір активно волонтерив, але коли бойові дії були вже за пару кілометрів від Вугледара, він вивіз сім’ю до Чернівецької області та пішов реєструватися у військкоматі. Через 10 днів чоловік вже був призваний.Федір має офіцерське звання, та зараз навчає військовослужбовців для підрозділів протиповітряної оборони сухопутних військ.

“Можу з упевненістю сказати, що саме мій досвід роботи тренером в громадських проєктах, досвід роботи з дорослими, навчання дорослих — мені дуже допомагає. Тому що зараз я навчаю мобілізованих дорослих людей, які нічого не знають про армію. Фактично, склалося так, що я займаюся майже тим, чим і займався у цивільному житті будучи активістом. Просто зараз роблю це у війську”, — каже Федір Сорокін.

До повномасштабного військовий Андрій Полухін був помічником капелана на волонтерських засадах, отримав статус учасника війни. Як помічник капелана він і вивчив тактичну медицину. На початку повномасштабного пішов до військкомату і в військовій частині потрапив до медичної роти, саме через знання тактичної медицини. Вже влітку 2023-го року його перевели до пресслужби. До війни він був адміністратором проєкту “На лінії зіткнення”. Працював у Світлодарській громаді. Власне досвід у громадському секторі повпливав на те, яку посаду зараз обіймає чоловік.

“В армії дуже багато різної документації, яку потрібно правильно заповнювати: рапорти, накази, довідки тощо. Раніше я мав досвід роботи з волонтерською звітністю, тому мені легше працювати з документами”, — каже Андрій Полухін.

Він додає, що людина з активною громадською позицією може допомагати залучити до війська більше людей, бо вона має мотивацію. Наприклад, раніше чоловік служив медиком, але командування побачило, що Андрій чудово вміє комунікувати з пресою та висвітлювати роботу своєї бригади, тож його перевели на іншу посаду.

“Досить часто громадські організації та активісти проходили тренінги по м’яким лідерським навичкам, власне це теж допомагає”, — пояснює військовий.

Федір Сорокін погоджується з думкою Андрія Полухіна, він також проводить своєрідну агітаційну роботу, адже не всі в армію пішли самостійно. Часто людям бракує мотивації та підтримки.

“Часом доводиться мотивувати й тих, хто не дуже хоче бути в армії. Тоді ми розмовляємо про сім’ї, про дітей, про ситуацію в країні та й навколо, в Європі. Зараз конфлікти військові та не військові виникають по всьому світу. Ми роз’яснюємо ситуацію та обов’язки громадян. Тому що багато хто вважає, що вони платять податки й на цьому їхня функція у державі закінчується, втім законодавство прямо каже про обов’язок обороняти державу”, — пояснює Федір Сорокін.

Він додає, що ті знання, які він набув у цивільному житті будучи активістом, зараз допомагають йому швидко знаходити рішення та допомагати іншим людям, а ще запобігати конфліктам.

“Для громадських активістів у нас проводили багато тренінгів із управління конфліктами. Хто проходить ці тренінги, тому легко і просто буде не втрапити у сварку. Треба просто ставити себе на місце іншої людини, зрозуміти, чого вона хоче, її реальні потреби, і тоді легко і спілкуватися, і знаходити мову, і вирішувати конфлікти”, — пояснює Федір Сорокін.

Андрій Полухін розповідає, що після війни свою діяльність планує й надалі пов’язувати з громадським сектором, а досвід, набутий у війську, допоможе краще розуміти військових та враховувати їхні побажання при відновленні тої чи іншої громади. Герой пояснює, що активісти, які були у війську матимуть цінний досвід, який в поєднанні з громадською діяльністю створить потужний інструмент впливу на громаду та органи місцевого самоврядування.

Федір Сорокін

Федір Сорокін впевнений, що людина, яка була в структурі армії буде мати перевагу в спілкуванні з іншими військовими, а це допоможе налагоджувати соціальні зв’язки.

“Активісти – це звичайні люди, які виконують на даний час, можливо, не те, чим хотіли б насправді займатися, але розуміють, що Україні потрібна наразі їх участь у бойових діях в армії. Вони роблять все, щоб закінчилася війна, щоб потім приступити до мирної розбудови”, — резюмує Федір Сорокін.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“З цієї сукні все почалося знову”: як бахмутянка повернула справу життя

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:20, 22 Листопада 2024

Софія Голець — культурологиня, модель та власниця вінтажної костюмерної, яка спеціалізується на сукнях. Бахмутянка була змушена евакуюватися в Житомир, де зараз продовжує збирати колекцію. А ще дає можливість людям зробити фотосесію в унікальних образах минулого століття.

Про те, як склалося життя евакуйованої  власниці вінтажної костюмерної, та як розвивається її хобі під час війни, дізнавайтесь на нашому каналі “Донеччина в евакуації”.

Бахмут-Житомир

Софія Голець – власниця вінтажної костюмерної. Раніше вона працювала у бахмутському міському центрі дітей та юнацтва з 2015 по 2020 роки, де регулярно допомагала підліткам у саморозвитку та самопізнанні.

Паралельно з роботою, вона займалася збором колекції з незвичайних речей — вінтажних суконь з усього світу. Втім, війна змінила все і бахмутянка евакуювалась в безпечніші регіони країни.

За словами Софії Голець, робота колекціонера суконь та вінтажної моделі розпочалася ще десять років тому, але війна змусила залишити усі дорогі речі в рідному місті.

Найцінніше, що зараз є в колекції — це сукня з Бахмута, яка опинилася у жінки вже після початку повномасштабного вторгнення та штурмів міста. Це стало справжнім дивом:

Я віддавала людині, а вона змогла її передати мені сюди. Саме з цієї сукні все почалося знову. Коли я її побачила, коли я її потримала в руках, то мені захотілося все відновити“, — каже Софія Голець.

Наразі бахмутянка робить усе, щоб її колекція поповнювалася. Деякі сукні надсилають їй друзі та колеги з усього світу, а інші вона отримує напряму від виробників унікального вінтажного одягу.

Більше про життя власниці вінтажної колекції суконь, її діяльність та плани, дивіться у нашому репортажі за посиланням на каналі “Донеччина в евакуації”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Тут дуже сумно”: фотограф зі Швеції про війну, місто Лиман та Україну

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:15, 15 Листопада 2024

Йєнс Олоф Лестеін — фотограф зі Швеції, який приїхав до України для роботи над новим проєктом, що присвячений війні та життю в прифронтових містах.

Детальніше про те, як сприймає війну громадянин Швеції, які враження у нього склалися під час роботи в прифронтових зонах та про перспективи України на міжнародній арені, дивіться у відеорепортажі Бахмут IN.UA.

Громадянин Швеції про війну в Україні

Йєнс Олоф Лестеін Він в Україну приїжджає не вперше, однак вперше працює в прифронтовому місті. Це дозволило йому зіставити нинішню ситуацію в Україні та те, що він бачив раніше — війну на території Югославії.

За словами чоловіка, йому досить складно порівнювати ці війни.

Вони мають схожі характеристики. Це війни сусідніх народів. У одних більше зброї, ніж у інших. Утім, ця війна набагато масштабніша. росія — це ядерна держава. Сербія була сильною, але не мала ядерної зброї“, — каже фотограф.

Він також додав, що в Югославії працював протягом 5-6 років, а в Україні в умовах війни — лише декілька десятків днів.

Фотограф також розповів про власний проєкт. За його словами, це буде розповідь про життя в умовах конфлікту на крайньому сході Європи (в Україні) та на крайньому заході (у Північній Ірналдії).

Між цими конфліктами є певна схожість. Як приклад, в обох них беруть участь великі імперські держави: росія тут та Англія на заході. Вони пригнічують сусідні народи: українців тут й ірландців або ірландців-католиків там. Тут у вас гаряча війна, а там все поступово налагоджується“, — каже Йєнс Олоф Лестеін 

Більше про життя фотографа зі Швеції, його думки про війну й Україну гостей, дивіться у нашому репортажі за посиланням на платформі YouTube.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“З цієї сукні все почалося знову”: як бахмутянка повернула справу життя

Софія Голець — культурологиня, модель та власниця вінтажної костюмерної, яка спеціалізується на сукнях. Бахмутянка була змушена евакуюватися в Житомир, де зараз продовжує збирати колекцію. А […]

18:20, 22.11.2024 Скопіч Дмитро

“Тут дуже сумно”: фотограф зі Швеції про війну, місто Лиман та Україну

Йєнс Олоф Лестеін — фотограф зі Швеції, який приїхав до України для роботи над новим проєктом, що присвячений війні та життю в прифронтових містах. Детальніше […]

18:15, 15.11.2024 Скопіч Дмитро

Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську

Покровськ — місто на Донеччині, де композитор Микола Леонтович провів 4 роки та де написав українську колядку “Щедрик” (адаптована англійською як Carol of the Bells), […]

“Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка

Дмитро Денисенко — відомий бахмутянин та майстер народної творчості з писанкарства. Він започаткував Музей писанкарства та розвитку народних ремесел, експонати з якого нещодавно представили у […]

18:20, 25.10.2024 Скопіч Дмитро

“Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність

Андрій Кузнєцов — спеціалізований психолог з Костянтинівки, який наразі проживає у Львові. Чоловік є частиною спільноти місцевого театру імпровізації, де люди можуть передавати власні емоції […]

18:15, 18.10.2024 Скопіч Дмитро