З 25 листопада по 10 грудня в Україні проводиться міжнародна акція “16 днів проти насильства”. Її метою є привернення уваги суспільства до проблем домашнього насильства, насильства за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та протидії торгівлі людьми. Також у ці дні проводиться інформування людей щодо закладів, де вони можуть отримати допомогу, якщо вони постраждали від насильства.

Редакція “Бахмут IN.UA” вирішила дізнатися, куди звертатися жінкам після пережитого насильства на Дніпропетровщині. Адреси закладів надали нам у відповідь на запит у Департаменті соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА.

Допомога постраждалим від домашнього насильства у Дніпрі

Мешканки Дніпра і Дніпропетровської області, які пережили домашнє насильство можуть отримати:

• психологічну підтримку;
• соціально-психологічну реабілітацію;
• надання притулку; 
• консультування;
• екстрену допомогу. 

Якщо жінка отримала ще й тілесні ушкодження, то вона може отримати допомогу в кабінетах медико-психологічної допомоги. Там безоплатно приймають лікарі та психологи. 

Де надають допомогу потерпілим від домашнього насильства у Дніпрі: контакти

На сьогодні у Дніпропетровській області створені й працюють спеціалізовані служби підтримки для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Серед них:

• два притулки;
• вісім денних центрів соціально-психологічної допомоги;
• шість кризових кімнат;
• три інші заклади, що призначені для постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Адрес даних закладів немає у вільному доступі задля безпеки всіх, хто туди звертається. Якщо вам потрібна допомога, ви можете звернутися за цими контактами:

• кризовий центр для жінок, постраждалих від насильства в сімʼї “З надією в майбутнє” Криворізької міської ради — +380 (96) 965 8527;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Новопокровської селищної ради Дніпровського району — +380 (98) 543 3709;
• телефон довіри — +380 (56) 767 1841;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Дніпровського міського центру соціальних служб — +380 (66) 448 6154;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Камʼянської міської ради — +380 (68) 601 2049;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Павлоградської міської ради — +380 (50) 023 0154;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Васильківської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 233 6529;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Царичанської селищної ради Дніпровського району — +380 (56) 903 3053, +380 (56) 903 1343;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Солонянської селищної ради Дніпровського району — +380 (95) 000 2850;
• денний центр соціально-психологічної допомоги при кризовому центрі для жінок “З надією в майбутнє” — +380 (96) 965 8572;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Новопокровської селищної ради Дніпровського району — +380 (98) 543 3709;
• центр соціальної підтримки дітей та сімей “Мамине щастя” Дніпровської міської ради — +380 (99) 520 7918
• Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги — +380 (56) 376 5383, +380 (96) 277 6200;
• пункт тимчасового перебування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі при Центрі надання соціальних послуг Юрʼївської селищної ради Павлоградського району (з кризовою кімнатою) — +380 (66) 997 2221;
• пункт соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області — +380 (66) 575 1879.

Первинна консультація при домашньому насильстві: контакти

Окрім цього, на Дніпропетровщині працюють спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. До них можна звернутися за контактами:

• спеціалізована служба Васильківської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 233 6529;
• спеціалізована служба Петриківської селищної ради Дніпровського району — +380 (56) 342 4799, +380 (93) 441 0646;
• спеціалізована служба Петропавлівської селищної ради Синельниківського району — +380 (99) 539 4110;
• спеціалізована служба Покровської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 789 1038;
• спеціалізована служба Кам’янської міської ради — +380 (68) 601 2049;
• спеціалізована служба Підгородненської міської ради Дніпровського району — +380 (63) 335 9953;
• спеціалізована служба Девладівської сільської ради Криворізького району — +380 (98) 587 3405;
• спеціалізована служба Апостолівської міської ради Криворізького району — +380 (68) 973 0909;
• спеціалізована служба при центрі соціальних послуг “Крок назустріч” Томаківської селищної ради Нікопольського району — +380 (96) 325 1456
• спеціалізована служба Миколаївської сільської ради Синельниківського району — +380 (99) 961 9512;
• спеціалізована служба Дубовиківської сільської ради Синельниківського району — +380 (95) 397 1479;
• спеціалізована служба Широківської селищної ради Криворізького району — +380 (97) 642 8940.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Жителя Дружківки посадили за ґрати за тривале домашнє насильство над матір’ю
• “Не треба терпіти, потрібно піднімати всіх і отримувати обмежувальний припис”, – бахмутянка, що пережила домашнє насильство
• “Ти сама винна”: чому постраждалих звинувачують у сексуальному насильстві та які ризики збільшила війна для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!