З 25 листопада по 10 грудня в Україні проводиться міжнародна акція “16 днів проти насильства”. Її метою є привернення уваги суспільства до проблем домашнього насильства, насильства за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та протидії торгівлі людьми. Також у ці дні проводиться інформування людей щодо закладів, де вони можуть отримати допомогу, якщо вони постраждали від насильства.

Редакція “Бахмут IN.UA” вирішила дізнатися, куди звертатися жінкам після пережитого насильства на Дніпропетровщині. Адреси закладів надали нам у відповідь на запит у Департаменті соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА.

Допомога постраждалим від домашнього насильства у Дніпрі

Мешканки Дніпра і Дніпропетровської області, які пережили домашнє насильство можуть отримати:

• психологічну підтримку;
• соціально-психологічну реабілітацію;
• надання притулку; 
• консультування;
• екстрену допомогу. 

Якщо жінка отримала ще й тілесні ушкодження, то вона може отримати допомогу в кабінетах медико-психологічної допомоги. Там безоплатно приймають лікарі та психологи. 

Де надають допомогу потерпілим від домашнього насильства у Дніпрі: контакти

На сьогодні у Дніпропетровській області створені й працюють спеціалізовані служби підтримки для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Серед них:

• два притулки;
• вісім денних центрів соціально-психологічної допомоги;
• шість кризових кімнат;
• три інші заклади, що призначені для постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Адрес даних закладів немає у вільному доступі задля безпеки всіх, хто туди звертається. Якщо вам потрібна допомога, ви можете звернутися за цими контактами:

• кризовий центр для жінок, постраждалих від насильства в сімʼї “З надією в майбутнє” Криворізької міської ради — +380 (96) 965 8527;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Новопокровської селищної ради Дніпровського району — +380 (98) 543 3709;
• телефон довіри — +380 (56) 767 1841;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Дніпровського міського центру соціальних служб — +380 (66) 448 6154;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Камʼянської міської ради — +380 (68) 601 2049;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Павлоградської міської ради — +380 (50) 023 0154;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Васильківської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 233 6529;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Царичанської селищної ради Дніпровського району — +380 (56) 903 3053, +380 (56) 903 1343;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Солонянської селищної ради Дніпровського району — +380 (95) 000 2850;
• денний центр соціально-психологічної допомоги при кризовому центрі для жінок “З надією в майбутнє” — +380 (96) 965 8572;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Новопокровської селищної ради Дніпровського району — +380 (98) 543 3709;
• центр соціальної підтримки дітей та сімей “Мамине щастя” Дніпровської міської ради — +380 (99) 520 7918
• Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги — +380 (56) 376 5383, +380 (96) 277 6200;
• пункт тимчасового перебування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі при Центрі надання соціальних послуг Юрʼївської селищної ради Павлоградського району (з кризовою кімнатою) — +380 (66) 997 2221;
• пункт соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області — +380 (66) 575 1879.

Первинна консультація при домашньому насильстві: контакти

Окрім цього, на Дніпропетровщині працюють спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. До них можна звернутися за контактами:

• спеціалізована служба Васильківської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 233 6529;
• спеціалізована служба Петриківської селищної ради Дніпровського району — +380 (56) 342 4799, +380 (93) 441 0646;
• спеціалізована служба Петропавлівської селищної ради Синельниківського району — +380 (99) 539 4110;
• спеціалізована служба Покровської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 789 1038;
• спеціалізована служба Кам’янської міської ради — +380 (68) 601 2049;
• спеціалізована служба Підгородненської міської ради Дніпровського району — +380 (63) 335 9953;
• спеціалізована служба Девладівської сільської ради Криворізького району — +380 (98) 587 3405;
• спеціалізована служба Апостолівської міської ради Криворізького району — +380 (68) 973 0909;
• спеціалізована служба при центрі соціальних послуг “Крок назустріч” Томаківської селищної ради Нікопольського району — +380 (96) 325 1456
• спеціалізована служба Миколаївської сільської ради Синельниківського району — +380 (99) 961 9512;
• спеціалізована служба Дубовиківської сільської ради Синельниківського району — +380 (95) 397 1479;
• спеціалізована служба Широківської селищної ради Криворізького району — +380 (97) 642 8940.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Жителя Дружківки посадили за ґрати за тривале домашнє насильство над матір’ю
• “Не треба терпіти, потрібно піднімати всіх і отримувати обмежувальний припис”, – бахмутянка, що пережила домашнє насильство
• “Ти сама винна”: чому постраждалих звинувачують у сексуальному насильстві та які ризики збільшила війна для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові відбили позиції та звільнили село Іванівка на кордоні Донеччини і Дніпропетровщини. Ворог намагається відновити свої позиції, оскільки це село є важливим для подальшого наступу. Для цього росіяни намагаються форсувати річку Вовча, що неподалік села.

Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” заявив військовий на позивний “Рон” — головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів бригадної розвідроти 42-ї ОМБр імені Валерія Гудзя.

ЗСУ звільнили село Іванівка

Бійці ЗСУ відбили позиції та звільнили село Іванівка на кордоні Донеччини і Дніпропетровщини. Населений пункт розташований за річкою Вовча, яку зараз намагається форсувати ворог. Метою росіян є повторне захоплення села, оскільки там є можливості закріпитися для подальшого наступу.

“Для ворога це дуже файне таке місце, де можна сфорсувати і зразу закріпитися. Бо населений пункт, як будують на Донеччині, в кожній хатинці є підвал, майже в кожному домі є підвал. І от це форсування і закріплення там — це дуже зручна річ для ворога була”, — каже військовий “Рон”.

Для відновлення позицій росіяни вдаються до піхотних штурмів, а також використовують техніку. Зокрема модернізовані дрони, які виявляють Wi‑Fi-сигнали. Їх застосовують для пошуку українських пілотів та коригувальників і подальшого ведення вогню. Також росіяни регулярно використовують КАБи.

Військовий зазначив, що критичну роль у збереженні життя військових зараз відіграють наземні роботизовані комплекси. Підвезення боєкомплекту на автівках стає ще більш небезпечним через роботу ворожих дронів.

Читайте також:

• Російські війська просунулися на Бахмутському напрямку — дані DeepState
• Українські військові знищили танки та ЗРК “Оса” біля Покровська
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року. У ньому передбачена окрема категорія А1 для тих, хто був змушений покинути власні домівки та стати ВПО або біженцем за межами країни.

Про це йдеться на офіційному сайті реєстру.

Міжнародний реєстр збитків: що таке категорія А1

А1 — це одна з найбільш популярних категорій, за якими подаються дані до Міжнародного реєстру збитків. Вона поділена на дві підкатегорії:

• А1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
• А1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.

Наразі подати заявки можна лише за першою підкатегорією. Проте, як вказали представники Київського офісу Реєстру збитків для України на спеціальному вебінарі 23 грудня 2025 року, можливість подання заяв для біженців, які наразі перебувають за межами України, буде відкрита найближчим часом.

Вказані категорії дозволять у майбутньому отримати грошове “відшкодування душевного болю і страждань” з майбутніх репарацій. При цьому не потрібно додатково надавати власну або експертну оцінку психологічного стану.

За яких обставин переміщення вважається вимушеним

Переміщення вважається вимушеним, якщо:

• пошкоджене чи знищене житло;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на території активних бойових дій або території можливих бойових дій;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на тимчасово окупованих територіях;
• існує загроза настання активних бойових дій на території населеного пункту;
• існує загроза окупації населеного пункту;
• переміщення спричинене руйнуванням Каховської ГЕС;
• відсутність належних умов для проживання, про які необхідно вказати додатково.

Як подати заяву та які документи потрібні

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна лише одним способом — через вебпортал “Дія”. Далі потрібно буде заповнити певні поля з особистою інформацією та додати документи, деякі з яких можуть підтягнутися з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Як зазначають представники Київського офісу Реєстру збитків для України, головним документом при поданні даних за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Важливо, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків можна стільки разів, скільки існує категорій, до яких належить громадянин. Вони не виключають одна одну. Тому, наприклад, заяви, пов’язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такими як втрата оплачуваної роботи, втрата житла або місця проживання чи інші економічні втрати, котрі належать до інших категорій, можна подавати одночасно із заявою по А1.1.

Які дані потрібно зазначити в заяві

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

1. Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу (серія та номер паспорта);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за злочини, пов’язані з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародними організаціями;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника;
• у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

2. Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею чи від’їздом

• дата або дати переміщення;
• адреса реєстрації на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо вони відрізняються від поточної адреси заявника);
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви на таких осіб подаються окремо);
• дата завершення вимушеного внутрішнього переміщення (за наявності).

3. Реєстрація як внутрішньо переміщеної особи

• інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО в Україні;
• дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• реєстраційний номер або номери.

4. Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, які спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви;
• додаткові коментарі заявника.

5. Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження внесених даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Читайте також:

У Реєстрі збитків з’явилася нова категорія для тих, хто втратив майно на ТОТ: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!