З 25 листопада по 10 грудня в Україні проводиться міжнародна акція “16 днів проти насильства”. Її метою є привернення уваги суспільства до проблем домашнього насильства, насильства за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та протидії торгівлі людьми. Також у ці дні проводиться інформування людей щодо закладів, де вони можуть отримати допомогу, якщо вони постраждали від насильства.

Редакція “Бахмут IN.UA” вирішила дізнатися, куди звертатися жінкам після пережитого насильства на Дніпропетровщині. Адреси закладів надали нам у відповідь на запит у Департаменті соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА.

Допомога постраждалим від домашнього насильства у Дніпрі

Мешканки Дніпра і Дніпропетровської області, які пережили домашнє насильство можуть отримати:

• психологічну підтримку;
• соціально-психологічну реабілітацію;
• надання притулку; 
• консультування;
• екстрену допомогу. 

Якщо жінка отримала ще й тілесні ушкодження, то вона може отримати допомогу в кабінетах медико-психологічної допомоги. Там безоплатно приймають лікарі та психологи. 

Де надають допомогу потерпілим від домашнього насильства у Дніпрі: контакти

На сьогодні у Дніпропетровській області створені й працюють спеціалізовані служби підтримки для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Серед них:

• два притулки;
• вісім денних центрів соціально-психологічної допомоги;
• шість кризових кімнат;
• три інші заклади, що призначені для постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Адрес даних закладів немає у вільному доступі задля безпеки всіх, хто туди звертається. Якщо вам потрібна допомога, ви можете звернутися за цими контактами:

• кризовий центр для жінок, постраждалих від насильства в сімʼї “З надією в майбутнє” Криворізької міської ради — +380 (96) 965 8527;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Новопокровської селищної ради Дніпровського району — +380 (98) 543 3709;
• телефон довіри — +380 (56) 767 1841;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Дніпровського міського центру соціальних служб — +380 (66) 448 6154;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Камʼянської міської ради — +380 (68) 601 2049;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Павлоградської міської ради — +380 (50) 023 0154;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Васильківської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 233 6529;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Царичанської селищної ради Дніпровського району — +380 (56) 903 3053, +380 (56) 903 1343;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Солонянської селищної ради Дніпровського району — +380 (95) 000 2850;
• денний центр соціально-психологічної допомоги при кризовому центрі для жінок “З надією в майбутнє” — +380 (96) 965 8572;
• денний центр соціально-психологічної допомоги Новопокровської селищної ради Дніпровського району — +380 (98) 543 3709;
• центр соціальної підтримки дітей та сімей “Мамине щастя” Дніпровської міської ради — +380 (99) 520 7918
• Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги — +380 (56) 376 5383, +380 (96) 277 6200;
• пункт тимчасового перебування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі при Центрі надання соціальних послуг Юрʼївської селищної ради Павлоградського району (з кризовою кімнатою) — +380 (66) 997 2221;
• пункт соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області — +380 (66) 575 1879.

Первинна консультація при домашньому насильстві: контакти

Окрім цього, на Дніпропетровщині працюють спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. До них можна звернутися за контактами:

• спеціалізована служба Васильківської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 233 6529;
• спеціалізована служба Петриківської селищної ради Дніпровського району — +380 (56) 342 4799, +380 (93) 441 0646;
• спеціалізована служба Петропавлівської селищної ради Синельниківського району — +380 (99) 539 4110;
• спеціалізована служба Покровської селищної ради Синельниківського району — +380 (66) 789 1038;
• спеціалізована служба Кам’янської міської ради — +380 (68) 601 2049;
• спеціалізована служба Підгородненської міської ради Дніпровського району — +380 (63) 335 9953;
• спеціалізована служба Девладівської сільської ради Криворізького району — +380 (98) 587 3405;
• спеціалізована служба Апостолівської міської ради Криворізького району — +380 (68) 973 0909;
• спеціалізована служба при центрі соціальних послуг “Крок назустріч” Томаківської селищної ради Нікопольського району — +380 (96) 325 1456
• спеціалізована служба Миколаївської сільської ради Синельниківського району — +380 (99) 961 9512;
• спеціалізована служба Дубовиківської сільської ради Синельниківського району — +380 (95) 397 1479;
• спеціалізована служба Широківської селищної ради Криворізького району — +380 (97) 642 8940.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Жителя Дружківки посадили за ґрати за тривале домашнє насильство над матір’ю
• “Не треба терпіти, потрібно піднімати всіх і отримувати обмежувальний припис”, – бахмутянка, що пережила домашнє насильство
• “Ти сама винна”: чому постраждалих звинувачують у сексуальному насильстві та які ризики збільшила війна для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду Україниб. Для подачі заяви необхідний лише доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Оформлення допомоги на проживання для ВПО онлайн

Під час подачі заяви система дозволяє завантажити відскановані копії документів. Файли мають відповідати чітким технічним параметрам:

• виготовлені у кольоровому форматі виключно з оригіналів;
• містять чітке зображення всіх сторінок, тексту та реквізитів, зокрема назви, серії, номера, дати видачі, печатки, підпису та повного імені власника;
• збережені у форматах JPG або PDF;
• розмір кожного окремого файлу становить не більше 1 мегабайта;
• рекомендована якість сканування дорівнює 300 dpi для забезпечення високої деталізації.

Покроковий алгоритм оформлення

Процес подачі заяви відбувається безпосередньо в особистому кабінеті користувача та складається з кількох послідовних кроків:

• авторизація на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• перехід до панелі ліворуч у розділ “Комунікації з ПФУ” та вибір опції “Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”;
• заповнення онлайн-форми із зазначенням управління Пенсійного фонду, даних заявника та обставин переміщення;
• встановлення спеціальних позначок у разі належності до певних категорій, наприклад, наявність тяжких захворювань або участь членів сім’ї у заходах безпеки та оборони;
• внесення інформації про документ, що посвідчує особу, адреси до та після переміщення, а також банківських реквізитів для виплати;
• додавання інформації про всіх членів сім’ї через кнопку “Додати” у полі “Учасники звернення”;
• завантаження необхідних документів та надання згоди на обробку персональних даних;
• перевірка сформованої заяви та її відправлення до Пенсійного фонду через кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.

Зазначається, що в онлайн-формі поля, які позначені зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Всі переселенці-користувачі вебпорталу ПФУ мають можливість зберегти документ як чернетку для подальшої роботи з ним, натиснувши кнопку “Зберегти чернетку”, або одразу обрати “Сформувати заяву”.

Статус та результат розгляду відправленої заяви щодо призначення виплати відображається в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.

Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.

Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.

“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.

Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:

• люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
• сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
• різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.

Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах

Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.

“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.

Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.

Що змушує людей виїжджати

За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.

“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.

Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад

Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.

“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.

Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.

Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.

“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.

Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.

Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:

“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.

Вплив погодних умов на процес евакуації

Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!