Відбудова Бахмута — це питання, яке викликає багато дискусій. Хоча поки невідомо, коли почнеться цей процес, важливо вже зараз працювати над планами, об’єднувати зусилля місцевої влади, експертів та громадськості задля формування спільного бачення. З планування починаються будь-які дії, тим паче такі масштабні. «Бахмут.IN.UA» висвітлює питання майбутньої відбудови вже певний час. Наша редакція вирішила продовжити роботу над цією темою та створити платформу для того, щоб дати можливість мешканцям міста та місцевій владі обговорити те, що на нас чекає після перемоги. 

Спільна дискусія щодо відбудови Бахмута із залученням представників місцевої влади, експертів та громадськості — це важливий елемент майбутнього відновлення міста.

21 липня наша редакція організувала онлайн зустріч, до якої долучилися близько 150 людей, серед яких були заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко та ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, нині міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов, а також багато інших зацікавлених у темі осіб.

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, співзасновник проєкту Українська миротворча школа Ігор Семиволос був модератором дискусії «Відновлення Бахмута». Фото: скріншот

Першочергово учасники обговорили результати опитування бахмутян, яке провела наша редакція. За кілька днів ми отримали понад 4000 відповідей від містян, які зазначали чи планують вони повертатися та яким чином готові долучитися до відбудови.

Результати опитування

«Бахмут.IN.UA» не вперше проводить опитування мешканців аби зрозуміти настрій людей щодо питання відбудови. Попереднє опитування було проведено у січні цього року. За такий невеликий проміжок часу тривалістю у пів року, ставлення людей до ідеї повернення до міста або участі у відбудові не змінилися, або продемонструвало позитивну динаміку.

Гендерна ознака

Кількість підприємців серед опитаних бахмутян

Вікова класифікація

Соціальний статус опитаних

Наприклад, за цей час трохи збільшився відсоток людей, які бажають повернутися до Бахмута у майбутньому з 81,9% до 83,3%. Хоча розрив невеликий, але навіть це зростання охочих є позитивним результатом.

Кількість охочих повернутися в місто

Також варто зауважити, що понад 63% з опитаних людей планують повернутися в місто одразу після закінчення етапу розмінування і всього 20% перед поверненням будуть зважати на наявність робочих місць.

В опитуванні ми також запропонували учасникам обрати один або декілька варіантів того, як має визначатися план розбудови міста. Найбільша кількість людей вважає, що такі процеси мають відбуватися через створення робочих груп та залучення експертів. В цілому багато респондентів обрали варіанти, які передбачають залучення громадськості до планування через громадські слухання, онлайн голосування за проєкти тощо. Втім, понад 34% людей позначили, що це задача виключно місцевих рад та експертів. Понад 40% респондентів готові подавати пропозиції до стратегії відбудови міста, і лише трохи менш як 9% зазначили, що не хочуть брати участь у цьому процесі.

План розбудови

Роль у відбудові

Бачення післявоєнного Бахмута

Стратегія відбудови. Вся інфографіка «Бахмут.IN.UA»

Варто зазначити, що більшість людей, які взяли участь в опитуванні наразі відчувають потребу саме у житлі, майже 76% респондентів. Це в понад два рази більше людей, ніж тих, які зазначили потребу у безпеці. Ймовірно, причиною такого результату є те, що більшість людей з Бахмута наразі перебувають в тилових, відносно безпечних місцевостях.

Основна потреба людей зараз як показало опитування і дискусія під трансляцією — негайне вирішення питання з житлом. Внесення змін в законодавство, щоб люди не чекали деокупації, а могли отримати гроші на купівлю чи будівництво. Фото: скріншот

В цілому результати опитування демонструють, що частина бахмутян не тільки хоче повертатися до міста за можливості, а й готові активно брати участь у відбудові. Понад половина людей зазначили, що хочуть відбудовувати власне житло. Але багато також готові долучатися до інших активностей задля відновлення міста.

Вам буде корисно:

• Як отримати компенсацію за зруйноване житло?
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Що обговорювалося на дискусії?

Першою виступила Інеса Мішеніна, підприємниця з Бахмута, яка була дотична до організації офлайн зустрічі бахмутян у Києві. На цьому заході містяни порушувати питання майбутньої відбудови та  обговорювали процес подачі документів задля отримання компенсації. Пані Інеса наголосила, що дуже важливо налагодити комунікацію та взаємодію між міською радою та громадськістю. Також вона зауважила, що мешканцям не вистачає інформації, зустрічей та роз’яснень з боку органів місцевого самоврядування щодо питань, що пов’язані з життям громади зараз та з майбутнім Бахмута.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко розповів про те, що комунікація міської ради та громади постійно відбувається в відкритих осередках, через наради та через обговорення теми подальшої відбудови. 

«Стратегія відбудови, стратегія розвитку це кроки, які повинні бути виконанні після того, як завершаться бойові дії. Як буде відбудовуватися місто, що хочуть бачити мешканці громади, які плани у міської ради та які плани та прогнози місцевого бізнесу. Ці всі кроки має об’єднати стратегія розвитку», — розповів Олександр Марченко.

За прикладом подібних документів з інших громад, термін виконання планів відбудови може розтягнутися на десятки років. Але важко порівнювати досвіди різних населених пунктів з Бахмутом. Адже, за приблизними даними в громаді зруйновано близько 90% всієї інфраструктури.

«Ми маємо інформацію та вносимо до реєстру те, що 90% багатоквартирних будинків мають пошкодження або зруйновані. 36% приватних будинків та 638 об’єктів інфраструктури мають пошкодження або зруйновані. Дані про пошкодження вони дуже приблизні, ці дані вносилися до того часу, коли ми перебували на території міста і громади. Ці дані вносяться за інформаційними повідомленнями. Але повної картини, що пошкоджено, а що зруйновано на території громади ми, на жаль, не маємо», — розповів чиновник.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко. Фото: скріншот

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Це деокупація, розмінування, тобто налагодження безпекової ситуації тощо.

Другий етап — це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. Всі комунальні підприємства міста вже прораховують суми, які потрібні на відновлення інфраструктури, за яку вони відповідають. У місті ухвалили порядок з відновлення критичної інфраструктури та працюють над підрахунком всіх цих процесів. Першочергово інфраструктура, яка буде відновлюватися, має забезпечити шляхи та умови для розмінування.

Наступний крок — це планування. Після вивчення візії відновлення Маріуполя та плану відновлення Ірпеня, міська рада працює над розробкою планів відбудови Бахмута. Крім того, представники міської ради відвідують форуми та інші заходи з теми відбудови, зустрічаються зі спеціалістами, зокрема з архітекторами та урбаністами, щоб отримати консультації або залучити експертів до процесу планування. Місто також шукає міжнародних партнерів та потенційні співпраці, які у майбутньому допоможуть з відбудовою міста, зокрема у фінансовому плані. 

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Фото: скріншот

«Другий крок, який зараз ми вже робимо, це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. За дорученням голови військової адміністрації, всім комунальним підприємствам була поставлена задача прорахувати на сьогоднішній день та ціни, скільки повинно бути використано коштів на відновлення. У місті розроблено порядок першочергового відновлення критичної інфраструктури. Щоб під час проведення робіт з розмінування та розчищування було все, що потрібно в першу чергу. 

 

Ми визначилися також, які мости першочергово мають бути відновленими на території міста і громади та скільки це буде коштувати. Мобільний зв’язок та інтернет, і далі вже йде соціальна інфраструктура та екологія», — повідомив Олександр Марченко.

Розмінування — важливий крок перед відбудовою Бахмута. Фото: скріншот

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов презентував розроблену стратегію відбудови міста Маріуполь.

В Маріуполі після активних боїв теж було зруйновано близько 90% інфраструктури міста. Місцева рада підрахувала кількість руйнувань та розробила візію того, як це можна відбудувати. Наприклад, в часи радянського союзу багато міст будувалися без врахування бажань та потреб людей, тому у візії відбудови міста маріупольчани вирішили це змінити.

Цей документ містить швидкі кроки, які потрібні для запуску життя у місті у короткі терміни після деокупації. Тобто, це створення принаймні мінімальних умов для життя тих, хто досі живе в Маріуполі та тих, хто забажає повернутися одразу після деокупації. Після цього вже буде потреба у розробці та реалізації довгострокової стратегії відновлення міста, яка займає багато років та залежить від різних факторів таких, як міжнародна підтримка, активність бойових дій, кількість мешканців, що повернуться.

В Маріуполі залучили профільних експертів до планування процесу відновлення базових потреб населення: комунальні послуги, безпека, робочі місця тощо. Міська рада також залучає мешканців до розробки візії відбудови через опитування. А вже після таких консультацій з громадськістю за планування беруться експерти. 

Стратегія відбудови Маріуполя може стати прикладом для Бахмута. Фото: скріншот

«Ми порахували кількість руйнувань, і те, що нам потрібно зробити. За результатами цього ми створили проєкт, який називається Mariupol Reborn. Він складається з декількох етапів. Перший етап це написання візії майбутнього Маріуполя, те як саме має виглядати місто Маріуполь. Наступний крок, який ми передбачаємо це «Швидкі кроки». Кроки для того, коли місто буде деокуповано. Це те, як запустити роботу інфраструктури міста: і транспорту, і дитячих садочків, і шкіл, запустити перші робочі місця, почати відновлювати більш вцілілі будівлі.

 

Наступний етап, який ми вже почали робити, це оцінка пошкоджень. на сьогоднішній день ми вже розуміємо всі пошкодження у місті, які є на теперішній час. Ми всі ці пошкодження нанесли на мапи, електронні мапи міста і ми розуміємо, в якому стані знаходяться зараз будівлі в місті», — повідомив Микола Трифонов.

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов. Фото: скріншот

Висновки

Важливо, що до дискусії та до опитування долучилося багато людей. Бахмутяни активно ставили питання, які ми передамо в Бахмутську міську раду і опублікуємо відповіді. Це демонструє не тільки актуальність теми, але й готовність бахмутян працювати над відбудовою свого міста на різних ролях. Ця зустріч не буде останньою, а є тільки початковим етапом роботи над стратегіями та планами, які допоможуть у майбутньому відновити інфраструктуру та життя у місті. Наразі Бахмут вивчає досвід інших громад та активно комунікує з експертами, які можуть допомогти з плануванням конкретних кроків з відбудови інфраструктури.

За результатами зустрічі можна сказати, що міській раді треба активніше комунікувати з мешканцями, вивчати їх думку та візію щодо відбудови. Заступник міського голови Олександр Марченко зазначив, що поки міська рада не має ресурсів створювати додаткові чати в Телеграмі, та вони будуть продовжувати свою роботу з інформування в осередках, можуть відповісти на отриманні питання і брати участь в таких дискусіях.

За приклад можна взяти як досвід Маріуполя у цьому питанні, так і розробити власні методи співпраці з громадськістю. Тим паче, що за результатами опитування, громада має бажання бути залученою до цього процесу. Основним моментом, який ми маємо пам’ятати, є те, що без дій та активної участі, ефективної відбудови не станеться. Наша редакція продовжить висвітлювати цю тему й працювати над організацію подальших дискусії та заходів і надалі.

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

Фото: скріншот

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Делегація з Бахмутської громади стала учасником Міжнародної конференції з відновлення України, що стартувала 10 липня в Римі. Під час заходу міжнародним партнерам представили проєкт будівництва житла для бахмутян “Бахмут-Гоща”.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Проєкт “Бахмут-Гоща” представили в Римі

10 липня в Римі розпочалась Міжнародна конференція з відновлення України. До заходу долучились і представники Бахмутської громади. Їхня мета — представити бачення відновлення громади та налагодити партнерства для майбутніх проєктів, зокрема для реалізації проєкту “Бахмут-Гоща”.

На конференції представлено стенд Бахмутської громади. На ньому презентували проєкт “Бахмут-Гоща”, який передбачає побудову житлового кварталу для бахмутян на Рівненщині. У міськраді стверджують, що проєкт отримав гарний відгук від можливих інвесторів.

“Цей проєкт викликав зацікавлення серед потенційних інвесторів, донорів, а також представників українського та італійського бізнесу. Вдячні всім, хто підтримує нашу громаду в цей складний час, і переконані, що побудова житлового кварталу “Відродження” Бахмута стане символом відновлення всієї України”, — зазначають у міськраді.

Нагадаємо, що 20 червня селищні депутати Гощі передали земельну ділянку під будівництво житла для бахмутян. Її площа складає близько 6 гектарів. Право постійного користування ділянкою надали комунальному підприємству “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Наступним етапом буде виконання проєктних робіт.

Читайте також:

• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• “Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

24 червня 2025 року відбулася важлива онлайн-зустріч “Студії Сходу: дизайн мислення для планування повоєнного належного врядування і людиноцентричного відновлення”. Її учасники, це представники влади, громадського сектору, фахівці з розвитку регіонів, вони зібралися, аби поговорити про найважливіше: як відновити наш Схід, коли прийде мир і як з людьми працювати вже зараз. І головне, про що всі говорили, без людей не буде відновлення та розвитку. Саме люди — це основа Донеччини й Луганщини. І саме про них ми маємо думати в першу чергу, навіть зараз, коли частина територій досі окупована. Міжнародний Фонд “Відродження” підтримує ці зусилля, бо знає: майбутнє починається зі збереження памʼяті, з поваги до кожної долі, до кожного голосу, який звучить за Схід.

Примітка. Онлайн-зустріч відбулася в межах проєкту “Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону ( II фаза)  ” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, який реалізує ГО “Асоціація Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО  “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціативи Луганщини”.

Збереження людського капіталу в регіонах

Наталія Гришина, начальниця управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку Департаменту економіки Донецької ОДА пояснює, що стратегічне планування в нашій державі є семирічним. Наразі триває другий стратегічний цикл, який розпочався з 2021 року, він триватиме до 2027 року. Донецька облдержадміністрація розробила стратегію розвитку на цей період протягом 2019 та 2020 років. Вже тоді на території області були бойові дії. 

“Якщо вся країна на той час планувала свій подальший розвиток, то ми вже з вами боролися з тим, що є, з бойовими діями, з її наслідками. Основна мета була визначена – це збереження людського потенціалу регіону. Документ намагалися зробити максимально людиноцентричний. Ми казали, що якщо нам вдасться зберегти наш потенціал саме людський, то в регіонах буде майбутнє”, — каже Наталія Гришина.

Пріоритетами у цій стратегії серед вікової категорії була визначена молодь саме, бо відтік молодих людей, додає пані Наталя, був шалений. Вчорашні випускники вступали до університетів у інших містах, а відтак додому вже не поверталися. 

“Тому ми шукали способи максимально наситити життя на території регіону, залишити молодь, але 2022 рік все змінив”.

Сценарії розвитку та цілі для Донецької області

На початку 2025 року провели роботу з оновлення стратегії Донецької області, де визначили чотири потенціальні сценарії розвитку.

• Перший – оптимістичний – це деокупація території, повернення земель в першу чергу, бізнесу, людей;
• Песимістичний  (протилежний) – це сценарій, коли окупована або частково територія або вся;
• Базовий сценарій, який вбачає, що на території області продовжуються бойові дії, але з фіксуванням лінії фронту, в таких умовах є можливість розвивати регіон, або ж стабілізувати його життєві цикли;
• Інноваційний сценарій – це коли є завмирання, проте в цих умовах є залучення коштів, і дії спрямовані саме на розвиток. 

За основу був прийнятий базовий сценарій і визначені пріоритети, це ефективне управління, управління в громадах, управління в регіоні й подолання наслідків бойових дій. 

Друга стратегічна ціль, яка найбільш пріоритетна й наскрізна наразі – це збереження розвитку людського капіталу. Вона передбачає роботу і надання послуг як для населення, яке залишилося на території області, так й для населення, яке виїхало та проживає в різних регіонах. Пріоритетом є підтримка військових та їх родин, кажуть у ДОН ОДА, а також, це люди з інвалідністю, люди старшого віку та інші категорії. Серед викликів які бачать й громадськість й влада – це повернення людей до регіону, коли будуть дозволяти безпекові фактори. 

Третя стратегічна ціль, яка була визначена – це стабілізація економіки як основа для воєнного відновлення, пояснює Наталія Гришина.

“Ми не зважилися означати розвиток економіки, бо стратегічний період закінчується вже за два з половиною роки, і ми поки що про розвиток не говоримо. Говоримо про стабілізацію, щоб закласти основу для подальшого відновлення”.

Зв’язок з людьми

Ігор Куденко, представник Департаменту економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності Луганської ОДА поділився своїм баченням щодо людиноцентричного підходу.

“Фактично ми єдина область, яка повністю перебуває в екзилі. Це стосується і громадян, і місцевого самоврядування, і бізнесу, і органів державної влади. На період до 2027 року включно у нас буде діяти стратегія, яку ми будемо реалізовувати до моменту деокупації. Ця стратегія буде містити два великих блоки. Йдеться про підтримку комунікації з тимчасово окупованими територіями, а також збереження регіональної ідентичності на підконтрольній території”, — пояснює Ігор Куденко.

Пан Ігор у розмові наголошує й на іншій проблемі, це — відсутня державна стратегія і державна політика щодо того, як ми будемо діяти на деокупованих територіях. Йдеться про питання правосуддя перехідного періоду.

“Без цього питання ми не до кінця розуміємо, який людський капітал на момент деокупації залишиться на деокупованих територіях. Поки ми не зможемо тимчасово окупованим територіям однозначно і зрозуміло пояснити, хто за які дії і яку відповідальність понесе після деокупації, ми не можемо прогнозувати міграційні процеси, які за собою нестиме процес деокупації. Насправді серйозно за цим напрямком, мабуть, працює тільки Кримський офіс, тому що вони розробляють стратегії по Криму, вони напрацьовують практичні пропозиції”, — ділиться представник Луганщини.

Потреби різної цільової авдиторії

На думку спікера питання людиноцентричності має також визначити: “А яких людей ми ставимо в центр?”. Чи це люди, які виїхали за кордон, чи людей, які були завезені на окуповані території, чи можливо діти, які народилися на ТОТ?

“В кожної з цих категорій, про які ми зараз говоримо, в них є свої потреби, страхи, і вони всі потребують, як мені здається, окремих підходів. Тому питання це дуже складне, і все ж таки, я думаю, що починати потрібно з правосуддя перехідного періоду, щоб ми змогли пояснити тим людям, які на ТОТ, що буде відбуватись після деокупації. Якщо ми зможемо створити такі умови, то, я думаю, повернуться і луганчани, й приїдуть до цих регіонів і люди, які не мають історичного зв’язку з Луганщиною”.

Інна Заблодська, професорка та представниця “Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України” додає, що зараз є багато прикладів, коли у суспільстві говорять про те, навіщо потрібно зберігати філії чи інші установи Донеччини, чи Луганщини, якщо ці регіони практично окуповані. Тому важливо все ж відокремлювати ці регіони у контексті відновлення.

“Тобто різні такі думки звучать, вони не фахові, не професійні, але ми стикаємося в суспільстві. Навіть в Національній академії наук мені завжди закидають, якщо нема Луганської області, навіщо нам Луганська філія… Водночас я впевнена, що стратегічне планування розвитку наших територій або наших територіальних громад та регіонів, які знаходяться в таких ситуаціях, вони мають і повинні мати відмінності. Не можна планувати і говорити про те, що громада, яка розвивається у Львівській області, умовно кажучи, і наші громади, це майже одне те ж саме,

Розуміючи всі відмінності і відсутність системного підходу, може бути такий варіант і вихід, як розробка концепції ідентифікації Донецької та Луганської областей. Це документ, який не є обов’язковим, але мені здається, що якщо ми його підготуємо і будемо мати такий систематизований, упорядкований процес саме всіх стейкхолдерів, які дотичні до Донецької та Луганської областей. Так побудована людина, якщо вона не бачить візуально і не розуміє, що оці локалітети десь є, але вони розпорошені по всій країні, то вони вважають, якщо таких громад як таких територіальних немає, то чим вони займаються?”, — пояснює Інна Заблодська.

Як планувати залучення громад, коли ще немає рамки влади?

Роман Кисленко, аналітик громадської організації “Точка доступу” каже, що — одна з найважливіших таких фаз відновлення державності, це період після деокупації, коли на місце тотального контролю, дезінформації, мають прийти наші легальні, легітимні органи влади і ефективні механізми врядування. 

“З одного боку, ми маємо думати і говорити про залучення громад, громадян на звільнених територіях, тому що це також інструмент певної легітимації української влади, побудови довіри проти реваншизму. З іншої сторони, ми маємо розуміти, що поки не реалізовані всі завдання стабілізації, від очищення території до забезпечення базової безпеки, перехідне правосуддя, занадто рано чи не структуроване оце провадження участі може створити додаткові ризики політичні і безпекові”, — каже пан Роман.

Він додає, що найгірше в таких умовах, що можна зробити, це дистанціювати громаду, громадськість від процесу прийняття рішень. Спікер наводить приклад: в Косово в 1999-му році після деокупації майже два роки не було виборів, не було відповідних органів місцевого самоврядування, і тоді за підтримки Тимчасової Місія ООН у Косово створювалися громадські ради для вивчення потреб населення і планування відновлення. Організація економічного співробітництва та розвитку в своєму документі “Стани крихкості” вказує, що інклюзивна взаємодія є передумовою сталого управління після конфлікту.

Також ОБСЄ, аналізуючи досвід Балкан, дійшли висновку, що партисипація щодо проведення виборів дозволяє формувати соціальний контакт навіть у ситуації відсутності таких виборів.  

“Тому ми маємо думати, чи там буде можливість жителям громад брати участь у процесах прийняття рішень. І, наприклад, якщо держава вирішить йти шляхом утворення військово-цивільних адміністрацій у прифронтових громадах і в деокупованих, тоді можна говорити, що можуть утворюватися громадські ради при таких адміністраціях. Або певні платформи, які б обговорювали потреби, візії, планування відновлення саме відповідних громад. І також можливо використовувати діджиталізацію нашої цифрової платформи. До прикладу, в Колумбії, коли залучали громади переселенців після того, як був встановлений мир з революційною колумбійською армією, навіть попри те, що вони фізично не повернулись і не перебували у відповідних громадах”.

Довіра у контексті відновлення 

Наталя Петренко, заступниця голови “Асоціація ОТГ” погоджується з попередніми спікерами: 

“Без людей нам ніякі території не потрібні. Тобто, ми говоримо про країну, яка на нас напала, у них територій купа, але борються всі за людей, як не крути, за ментальність, за наші уми, за спроможних, за активних, за дієвих”.

Пані Наталя також є начальницею військової адміністрації місцевого типу, вона наголошує, що ці місцеві адміністрації утворюються частіше, бо лінія фронту рухається й ми втрачаємо території:

“І коли ми говоримо про алгоритм призначення, алгоритм збереження, вже з 2022 року є певні кроки, які показали свою ефективність, на яких можна зробити певні висновки. Там, де на територіях призначені місцеві голови, які були обрані, довіра, так би мовити, цього ком’юніті, вона збережена. Тому що, знову вертаючись до довіри, коли тобі телефонують з тої території, присилають відео і ми повинні це зберігати, повинні закарбовувати, повинні показувати, це фіксація і повна ратифікація всього, що відбувається. Якщо ми не будемо записувати й фіксувати це, то знову ж ми говоримо про те, що ми можемо далі понапридумувати й говорити про свою територію якимось міфофікованими фактами. Багато можу сказати, але, в принципі, завдяки роботі активістам і громадянському суспільству, і цим громадським організаціям з 2014 року, які невтомно на всій території України й по всьому світу говорять про українську Луганщину, я надихаюся цими людьми”.

Тетяна Кірілова, голова правління ГО “Громадська ініціатива Луганщини” підсумовує  — якщо не буде формування державної політики, то всі наші розмови про ідентичність і стратегічне планування і все інше, залишаться без ресурсів і без підтримки;  

“Тому підходи стратегічного планування для громад Луганської, Донецької області потрібні. Вони не мають бути, на потім, це про зараз”. 

Підбиваючи підсумки зустрічі, Олена Головкіна наголосила: найцінніше сьогодні — це люди, які об’єднуються довкола спільної мети. Саме завдяки небайдужим, з різних сфер, спільнот — формується бачення майбутнього. І це майбутнє народжується не у високих кабінетах, а в діалозі, в довірі, в присутності тих, кому справді болить і небайдуже.

Окрема вдячність звучала на адресу Міжнародного фонду “Відродження”, який з перших днів став поруч і підтримав не лише організаторів, а й широку спільноту людей, що працюють заради Сходу.

“Наше завдання — не лише аналізувати ситуацію, а й створювати сенси, шукати опору. Ми вже формуємо нормативну основу для майбутнього, і головне — ми готуємося. Ці зустрічі, лише початок. Попереду ще багато роботи. Але завдяки згуртованості, взаємній повазі та підтримці ми зможемо створити той фундамент, на якому знову постане жива, сильна, гідна Донеччина та Луганщина”.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!