За відкритими даними до територій підконтрольних росії окупанти евакуювали приблизно 8% бахмутян. Зараз ці люди стають героями роликів російської пропаганди, однак якщо раніше вони дякували тільки росіянам, то наразі увагу змістили на публічне схвалення вагнерівців. Такі хвалебні оди для найманців пригожина публікують канали схильні до ватажка ПВК. Вже раніше аналітики прогнозували, що пригожин має політичні амбіції та конкурує навіть з путіним. Відтак, донеччанам та зокрема бахмутянам, які опинилися на території рф дали показати, хто насправді  «освобождав Артемовск» й російській регулярній армії тут місця немає.

Евакуйовані з Бахмута: нові обличчя й нові байки про фашистів

Микола Русаков, вивезений до територій підконтрольних рф. Фото: скріншот з відео

Микола Русаков — житель Бахмута, на російський лад Артемівська, так запевняють пропагандисти. 

14 травня з Бахмута були вивезені два Миколи з прізвищем Русаков, ймовірно це батько й син. На відео говорить тільки батько.

«Они город пытались стереть с лица земли с очевидной целью. Никаких русских не было, ничего. Потом мы у свахи жили своей, потом они одну мину бросили вблизи сарая, потом вторую. Мы поняли, значит здесь невозможно. Мы перешли к соседней, к свашиной родственнице, через двор. Ну все, поселились в подвал, прибегает бандеровец: “Давайте мобильники, я верну”. Ничего не вернул, 4 мобильника взял, два нормальных и таких кнопочных. Мы так в страхе жили. Мусора ездили, а в доме они (ред. речь идет о ВСУ) пулемет поставили, стреляли все это время, и из автомата, и из пулемета. Подгоняли танк, а потом знаете, что интересно они выходят из этого дома, из этого дома, и подожгли – даже не сказали нам ни слова», — розповідає російську пропаганду житель Бахмута. 

Оповідь чоловіка дуже сумбурна, немов склеїна з рандомних уривків, які встигли надиктувати цьому герою. Тут він згадує й за поняття “бандерівця”, якого у російський федерації вважають, чи не найбільшим злом та прирівнюють до німецького фашиста. Власне цю тезу успішно просувають окупанти, мовляв, ЗСУ страшніше німецьких нацистів.

«Украинская армия абсолютно относится враждебно к своему населению Донбасса, враждебно, понимаете. Они идеализированные понимаете, укры выше всего. Укры, знаете такое? Как фашисты были, немцы…Это самая страшная идеология, ну как это разрушить собственный дом, вы отступаете», — каже Микола Русаков.

Пропагандисти додають, що в Україні, мовляв, використовують лозунг: «Нема людини — нема проблеми», однак ця фраза належить саме російському диктатору йосипу сталіну. Так, само в словах евакуюваного з Бахмута проскакують такі російські наративи, як «укри». Так, окупанти називають українців демонізуючи їх та створюють навколо нашої нації своєрідний образ фашистів. 

Навіть, німці себе так не вели, каже бахмутянин про ЗСУ

Вячеслав Заярний, бахмутянин вивезений до підконтрольних росії територій. Фото: скріншот з відео

Вячеслав Заярний теж вивезений з Бахмута 14 травня 2023 року. Фото: скріншот

Заярний також стверджує, що, мовляв, українські війська гірші фашистів. Цікаво, що після деокупації українських сіл та міст, саме українці вперше почали зазначити, що росіяни поводилися себе гірше, ніж німецькі війська. Тобто, фактично, росія просто переклала на ЗСУ свої лихі вчинки, й навіть не мусила щось вигадувати.

Репортаж УП, де місцеві, які пробули під російською окупацію підкреслюють, що загарбники були гірші, ніж німці

Бахмут був зруйнований ще до 24 лютого, запевняє бахмутянка

Бахмутянка Люся Козаченко, як її представляють окупанти. Фото: скріншот з відео

Люся Козаченко також стала героїнею ролику, жінка каже, що Бахмут був розбитий до 24 лютого, мається на увазі до повномасштабного вторгнення. Таку тезу російська пропаганда раніше не використовувала. 

Жінка на відео вивезена з Бахмута 14 травня 2023 року. Фото: скріншот

«До этого у нас были и свои. У нас было много подразделений, и Правый сектор, и Нацгвардия, и Укр там, и все на свете… Они стреляли по городу, у нас город был разбит еще до 24 (ред. женщина имеет в виду до 24 февраля, даты начала полномасштабного вторжения). Ну как стреляли, обстрелы были по-городу. Забахмутка, например. По Забмухмутке стреляли. Они от нас били за Забахмутскую трассу: Харьков-Ростов, ну из Часовярского, Часовярской трассы били по Забахмутке. И там разбивали и дома, разбивали все. У меня у свахи по Забахмутке загорелся дом, она побежала позвать на помощь мужа, который ей помогал, она ему оплачивала. Они вместе бежали потушить пожар, их убило двоих на перекрестке, их убило 19 или 22 августа 2022 года или какого года. Что до этого, как началось это все», — каже бахмутянка.

У свідченнях цієї жінки дуже багато плутанини, вона саме не впевнена в тому, що говорить. Жінка каже, що місто було зруйноване раніше, нібито до початку повномасштабного вторгнення, однак ця теза абсолютно не відповідає дійсності. Переглянути, яким був Бахмут до війни можна на фото та відео нижче:

Ось так виглядала набережна в Бахмуті, коли війна з російськими військами вже тривала. Квітень 2022 рік. В цей час Бахмут був ще відносно спокійними місцем, активні бойові дії тривали на Київщині. Фото: Ганна Стрельникова.

Бахмут в квітні 2022 року був безлюдним, але місто не було зруйнованим. Фото Павло Дьяченко

Жінка у відео не може навіть точно згадати, коли загинула її сваха, вона плутає й день й рік. Очевидно, що героїня ролику або бреше про цей інцидент, або ж він справжній, але її попросили назвати іншу дати смерті, а в процесі зйомки вона розгубилася й почала плутати цифри. Можливо, вона мала на увазі 2015 рік, тоді місто було обстріляно окупантами касетними снарядами, а саме район Забахмутки, загинуло декілька бахмутян. Внаслідок обстрілу, були пошкоджені житлові будинки, школа, дитсадок. 

Всі фігуранти пропаганди, яких ми розглянули прибули 14 травня 20223 року. Ймовірно, тих хто приїхав одразу просять зніматися в роликах окупантів. 

Це лише частина прибувших з Бахмута до територій росії або ТОТ за 14 травня. Фото: скриншот

Загалом тільки за 14 травня 2023 рік окупанти зареєстрували 100 осіб, але публічно дискредитувати ЗСУ наважилися менше 10 людей. Чому ж така мала кількість охочих дякувати за спасіння? Ймовірно, або люди бояться відкрито дискредитувати Збройні Сили України, які допомагали їм з їжею та підвозом продуктів, або ж не мають що розповідати. 

Ода вагнерівцям все частіше проскакує на телебаченні пропагандистам

Бахмутянин Лев Балацков вдячний вагнерівцям за спасіння. Фото: скріншот

Примітка: Лева Балацкова немає в списках евакуйованих з Бахмута.

Евакуйовані вагнерівцями на відео висловлюють подяку окупантам, втім не російській регулярній армії, яка також була в Бахмуті, а саме вагнерівцям. Їхній образ з кувалдами залишається не таким й помітним, на фоні “геройських вчинків” найманців. Вони за сюжетом пропагандистів, то виносять людей з полум’я, то прикривають їх від куль ЗСУ.

«Что-то я ушел. Соседи дали мне лука с 9-го этажа. Связать руку. Смотрю бегут на встречу вагнеровцы. Ну я заплакал. Говорю все вроде же пережил уже, тяжело конечно…», — каже нібито житель Бахмута.

Людмила з Бахмута також вдячна вагнерівцям. Фото: скріншот з відео

Що передувало? 

Між МО рф та євгеном пригожиним триває серйозний конфлікт, спочатку це позначалося на нестачі боєприпасів, потім пригожину заборонили вербувати в’язнів з російських тюрем. 

Відтак, фінансист ПВК навіть заявляв, що його армію в Бахмуті використали як гарматне м’ясо, що погано відзначилося на іміджі самого ПВК, про це повідомляв Інститут вивчення війни.

Згодом пригожин спробував покращити репутацію своїх найманців “Вагнера” в інтерв’ю з відомим  блогером рф семеном пєговим, яке він дав 10 лютого. пригожин відповів на низку запитань щодо суперечностей “Вагнера”, таких як високі втрати і неефективність завербованих засуджених, страта дезертирів, ставлення до завербованих як до гарматного м’яса, а також носіння найманцями “Вагнера” “символіки Третього Рейху”, попри те, що вони воюють за “денацифікацію” України.

пригожин, підтвердив, що “Вагнер” припинив вербування у в’язницях через закінчення терміну дії угоди, яка дозволяла таке вербування, з невстановленим відомством, ймовірно, з російським МО. 

На додаток в російському інфопросторі вимагають утримуватися від згадок про Вагнера і пригожина в ЗМІ, тобто фактични про успіхи в Бахмуті на чолі з ПВК дозволяють собі говорити ті, хто не проти політики пригожина, а отже й підтримують його методи влади: розбиття голів своїх ж найманців кувалдами, публічне залякування, критика МО рф та інші гріхи, які не дозволяють собі в путінському оточенні. 

Ймовірно, що пригожин має політичні амбіції, й за допомогою ПВК Вагнер прагне хоча б десь показати свою значущість, не змігши захопити Бахмут за 9 місяців битви, він відвів свої війська з міста, й тепер славу найманцям приносять пропагандистські відео, героями яких стають зрадники, в тому числі з Бахмута.

Вам може бути цікаво: 

• Зрадники з Бахмута: на що чекали «ждуни» в місті та про що розповідають?
• Українці тільки за паспортом: як “ждуни” із Соледару дискредитують ЗСУ та владу?
• Жінка в кокошнику та брудний сарай: як росіяни представляють культуру Донеччини?

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.

Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися. 

Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах

29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна. 

Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді. 

Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.

Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території

На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.

“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.

Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою. 

Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.

“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.

Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.

“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.

“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.

Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.

Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз

Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.

“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.

Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.

Примітка. Звертаємо увагу, що ми не проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування

Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям  з порушеннями зору”

“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.

Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.

Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.

“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.

За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.

Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.

“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.

Що передбачили для уповноважених у трьох громадах

Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.

У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.

У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року. 

Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.

Як мешканці можуть звернутися

У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].

У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].

Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected] 

Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.

Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови

Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.

“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.

Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.

Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка форми № 086/о: що це

Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

У довідці обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
• адреса проживання та контактні дані батьків;
• назва навчального закладу та клас;
• дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
• висновок щодо стану здоров’я;
• група для занять фізичною культурою;
• медичні рекомендації;
• наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).

Довідка форми № 063/о: що це

Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.

У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:

• переведення дитини до іншого навчального закладу;
• проведення нових планових або надолужувальних щеплень.

Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.

Скасовані документи

Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!