За відкритими даними до територій підконтрольних росії окупанти евакуювали приблизно 8% бахмутян. Зараз ці люди стають героями роликів російської пропаганди, однак якщо раніше вони дякували тільки росіянам, то наразі увагу змістили на публічне схвалення вагнерівців. Такі хвалебні оди для найманців пригожина публікують канали схильні до ватажка ПВК. Вже раніше аналітики прогнозували, що пригожин має політичні амбіції та конкурує навіть з путіним. Відтак, донеччанам та зокрема бахмутянам, які опинилися на території рф дали показати, хто насправді  «освобождав Артемовск» й російській регулярній армії тут місця немає.

Евакуйовані з Бахмута: нові обличчя й нові байки про фашистів

Микола Русаков, вивезений до територій підконтрольних рф. Фото: скріншот з відео

Микола Русаков — житель Бахмута, на російський лад Артемівська, так запевняють пропагандисти. 

14 травня з Бахмута були вивезені два Миколи з прізвищем Русаков, ймовірно це батько й син. На відео говорить тільки батько.

«Они город пытались стереть с лица земли с очевидной целью. Никаких русских не было, ничего. Потом мы у свахи жили своей, потом они одну мину бросили вблизи сарая, потом вторую. Мы поняли, значит здесь невозможно. Мы перешли к соседней, к свашиной родственнице, через двор. Ну все, поселились в подвал, прибегает бандеровец: “Давайте мобильники, я верну”. Ничего не вернул, 4 мобильника взял, два нормальных и таких кнопочных. Мы так в страхе жили. Мусора ездили, а в доме они (ред. речь идет о ВСУ) пулемет поставили, стреляли все это время, и из автомата, и из пулемета. Подгоняли танк, а потом знаете, что интересно они выходят из этого дома, из этого дома, и подожгли – даже не сказали нам ни слова», — розповідає російську пропаганду житель Бахмута. 

Оповідь чоловіка дуже сумбурна, немов склеїна з рандомних уривків, які встигли надиктувати цьому герою. Тут він згадує й за поняття “бандерівця”, якого у російський федерації вважають, чи не найбільшим злом та прирівнюють до німецького фашиста. Власне цю тезу успішно просувають окупанти, мовляв, ЗСУ страшніше німецьких нацистів.

«Украинская армия абсолютно относится враждебно к своему населению Донбасса, враждебно, понимаете. Они идеализированные понимаете, укры выше всего. Укры, знаете такое? Как фашисты были, немцы…Это самая страшная идеология, ну как это разрушить собственный дом, вы отступаете», — каже Микола Русаков.

Пропагандисти додають, що в Україні, мовляв, використовують лозунг: «Нема людини — нема проблеми», однак ця фраза належить саме російському диктатору йосипу сталіну. Так, само в словах евакуюваного з Бахмута проскакують такі російські наративи, як «укри». Так, окупанти називають українців демонізуючи їх та створюють навколо нашої нації своєрідний образ фашистів. 

Навіть, німці себе так не вели, каже бахмутянин про ЗСУ

Вячеслав Заярний, бахмутянин вивезений до підконтрольних росії територій. Фото: скріншот з відео

Вячеслав Заярний теж вивезений з Бахмута 14 травня 2023 року. Фото: скріншот

Заярний також стверджує, що, мовляв, українські війська гірші фашистів. Цікаво, що після деокупації українських сіл та міст, саме українці вперше почали зазначити, що росіяни поводилися себе гірше, ніж німецькі війська. Тобто, фактично, росія просто переклала на ЗСУ свої лихі вчинки, й навіть не мусила щось вигадувати.

Репортаж УП, де місцеві, які пробули під російською окупацію підкреслюють, що загарбники були гірші, ніж німці

Бахмут був зруйнований ще до 24 лютого, запевняє бахмутянка

Бахмутянка Люся Козаченко, як її представляють окупанти. Фото: скріншот з відео

Люся Козаченко також стала героїнею ролику, жінка каже, що Бахмут був розбитий до 24 лютого, мається на увазі до повномасштабного вторгнення. Таку тезу російська пропаганда раніше не використовувала. 

Жінка на відео вивезена з Бахмута 14 травня 2023 року. Фото: скріншот

«До этого у нас были и свои. У нас было много подразделений, и Правый сектор, и Нацгвардия, и Укр там, и все на свете… Они стреляли по городу, у нас город был разбит еще до 24 (ред. женщина имеет в виду до 24 февраля, даты начала полномасштабного вторжения). Ну как стреляли, обстрелы были по-городу. Забахмутка, например. По Забмухмутке стреляли. Они от нас били за Забахмутскую трассу: Харьков-Ростов, ну из Часовярского, Часовярской трассы били по Забахмутке. И там разбивали и дома, разбивали все. У меня у свахи по Забахмутке загорелся дом, она побежала позвать на помощь мужа, который ей помогал, она ему оплачивала. Они вместе бежали потушить пожар, их убило двоих на перекрестке, их убило 19 или 22 августа 2022 года или какого года. Что до этого, как началось это все», — каже бахмутянка.

У свідченнях цієї жінки дуже багато плутанини, вона саме не впевнена в тому, що говорить. Жінка каже, що місто було зруйноване раніше, нібито до початку повномасштабного вторгнення, однак ця теза абсолютно не відповідає дійсності. Переглянути, яким був Бахмут до війни можна на фото та відео нижче:

Ось так виглядала набережна в Бахмуті, коли війна з російськими військами вже тривала. Квітень 2022 рік. В цей час Бахмут був ще відносно спокійними місцем, активні бойові дії тривали на Київщині. Фото: Ганна Стрельникова.

Бахмут в квітні 2022 року був безлюдним, але місто не було зруйнованим. Фото Павло Дьяченко

Жінка у відео не може навіть точно згадати, коли загинула її сваха, вона плутає й день й рік. Очевидно, що героїня ролику або бреше про цей інцидент, або ж він справжній, але її попросили назвати іншу дати смерті, а в процесі зйомки вона розгубилася й почала плутати цифри. Можливо, вона мала на увазі 2015 рік, тоді місто було обстріляно окупантами касетними снарядами, а саме район Забахмутки, загинуло декілька бахмутян. Внаслідок обстрілу, були пошкоджені житлові будинки, школа, дитсадок. 

Всі фігуранти пропаганди, яких ми розглянули прибули 14 травня 20223 року. Ймовірно, тих хто приїхав одразу просять зніматися в роликах окупантів. 

Це лише частина прибувших з Бахмута до територій росії або ТОТ за 14 травня. Фото: скриншот

Загалом тільки за 14 травня 2023 рік окупанти зареєстрували 100 осіб, але публічно дискредитувати ЗСУ наважилися менше 10 людей. Чому ж така мала кількість охочих дякувати за спасіння? Ймовірно, або люди бояться відкрито дискредитувати Збройні Сили України, які допомагали їм з їжею та підвозом продуктів, або ж не мають що розповідати. 

Ода вагнерівцям все частіше проскакує на телебаченні пропагандистам

Бахмутянин Лев Балацков вдячний вагнерівцям за спасіння. Фото: скріншот

Примітка: Лева Балацкова немає в списках евакуйованих з Бахмута.

Евакуйовані вагнерівцями на відео висловлюють подяку окупантам, втім не російській регулярній армії, яка також була в Бахмуті, а саме вагнерівцям. Їхній образ з кувалдами залишається не таким й помітним, на фоні “геройських вчинків” найманців. Вони за сюжетом пропагандистів, то виносять людей з полум’я, то прикривають їх від куль ЗСУ.

«Что-то я ушел. Соседи дали мне лука с 9-го этажа. Связать руку. Смотрю бегут на встречу вагнеровцы. Ну я заплакал. Говорю все вроде же пережил уже, тяжело конечно…», — каже нібито житель Бахмута.

Людмила з Бахмута також вдячна вагнерівцям. Фото: скріншот з відео

Що передувало? 

Між МО рф та євгеном пригожиним триває серйозний конфлікт, спочатку це позначалося на нестачі боєприпасів, потім пригожину заборонили вербувати в’язнів з російських тюрем. 

Відтак, фінансист ПВК навіть заявляв, що його армію в Бахмуті використали як гарматне м’ясо, що погано відзначилося на іміджі самого ПВК, про це повідомляв Інститут вивчення війни.

Згодом пригожин спробував покращити репутацію своїх найманців “Вагнера” в інтерв’ю з відомим  блогером рф семеном пєговим, яке він дав 10 лютого. пригожин відповів на низку запитань щодо суперечностей “Вагнера”, таких як високі втрати і неефективність завербованих засуджених, страта дезертирів, ставлення до завербованих як до гарматного м’яса, а також носіння найманцями “Вагнера” “символіки Третього Рейху”, попри те, що вони воюють за “денацифікацію” України.

пригожин, підтвердив, що “Вагнер” припинив вербування у в’язницях через закінчення терміну дії угоди, яка дозволяла таке вербування, з невстановленим відомством, ймовірно, з російським МО. 

На додаток в російському інфопросторі вимагають утримуватися від згадок про Вагнера і пригожина в ЗМІ, тобто фактични про успіхи в Бахмуті на чолі з ПВК дозволяють собі говорити ті, хто не проти політики пригожина, а отже й підтримують його методи влади: розбиття голів своїх ж найманців кувалдами, публічне залякування, критика МО рф та інші гріхи, які не дозволяють собі в путінському оточенні. 

Ймовірно, що пригожин має політичні амбіції, й за допомогою ПВК Вагнер прагне хоча б десь показати свою значущість, не змігши захопити Бахмут за 9 місяців битви, він відвів свої війська з міста, й тепер славу найманцям приносять пропагандистські відео, героями яких стають зрадники, в тому числі з Бахмута.

Вам може бути цікаво: 

• Зрадники з Бахмута: на що чекали «ждуни» в місті та про що розповідають?
• Українці тільки за паспортом: як “ждуни” із Соледару дискредитують ЗСУ та владу?
• Жінка в кокошнику та брудний сарай: як росіяни представляють культуру Донеччини?

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!