«Кліщіївка і Соледар — це два «ключі» до звільнення Бахмута», — військовий аналітик

Микола Ситник 10:32, 21 Вересня 2023
Колишній командир штурмової роти батальйону «Айдар» Євген Дикий
Колишній командир штурмової роти батальйону «Айдар» Євген Дикий / Facebook

На південь від Бахмута Сили оборони України вже зайняли всі ключові позиції, які необхідні для звільнення міста-фортеці. Тепер треба дочекатися, коли аналогічні дії відбудуться на північному фланзі Бахмута.


Про це в етері телемарафону новин заявив екскомандир штурмової роти батальйону «Айдар», військовий аналітик Євген Дикий.

На його думку, після звільнення Кліщіївки ЗСУ деокупують і Соледар. Аналітик вважає, що ці два населені пункти є «ключами» від Бахмута.

Фактично з півдня ми вже зайняли всі ключові позиції, які потрібні для звільнення Бахмута. Наразі на південному напрямку (ред. південних околицях Бахмута) тимчасова лінія фронту стабілізувалася по залізниці. Я не сумніваюсь, що її теж далі посунуть. 

Все, що на захід від залізничного полотна — це вже повністю наше, зачищене і звільнене. Окупанти ще тримаються на схід від залізниці. Тепер будемо чекати новин з північного напрямку, тобто з іншого боку від Бахмута. Від Бахмута є два «ключі» — це Кліщіївка і Соледар. Кліщіївка вже наша, Соледар — наступний.

Євген Дикий // екскомандир штурмової роти батальйону «Айдар»

Читайте також: Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Раді хочуть обмежити роботу журналістів: за публікацію даних про майно посадовців може загрожувати ув’язнення

Семаковська Тетяна 16:36, 27 Жовтня 2026
суддів
Суддя / ілюстративне фото Pexels

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав через російський обстріл

Валентина Твердохліб 15:15, 27 Жовтня 2026
ямаріуполь
Вікна, пошкоджені вибуховою хвилею / фото Маріупольська міськрада

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Будівля центру постраждала внаслідок обстрілу / фото Маріупольська міськрада
Дитяча кімната / фото Маріупольська міськрада

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

суддів

У Раді хочуть обмежити роботу журналістів: за публікацію даних про майно посадовців може загрожувати ув’язнення

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що […]

ямаріуполь

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав через російський обстріл

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям. Про […]

Важливо

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Коли у Краматорській українській гімназії починається онлайн-урок, пані Ірина насамперед думає не про правила української мови. Їй важливо знати, чи всі діти на зв’язку, як […]

Чому в молоді з ТОТ виникають проблеми зі вступом до українських вишів: історія юнака з Хрестівки та пояснення юристки

Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]

Важливо

У Краматорську та Слов’янську змінюється графік роботи ПриватБанку: адреси відділень і години прийому

Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до […]